Діджиталізація та емоційне вигорання працівників у контексті соціальної невизначеності на ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діджиталізація та емоційне вигорання працівників у контексті соціальної невизначеності на ринку праці

О.П. Поліщук, Н.М. Ковтун, Ю.В. Ковтун

У статті привернуто увагу до соціальної невизначеності та викликів, які спричинені діджиталізацією виробництва та повсякденного життя мешканців країн Європи, Північної Америки і країн Далекого Сходу. Звернуто увагу, що феномен хронічної втоми працівника є одним із наслідків швидких темпів діджиталізації, у яких зацікавленою стороною є, насамперед, великий бізнес, виробники комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, розробники робототехніки й їхні інвестори та ін. Хронічна втома або емоційне вигорання працівника, як інша назва цього явища, в'же у недалекій перспективі може стати однією зі значних загроз сталого розвитку не лише окремих країн, а й сучасного суспільства у цілому.

Метою цієї статті є, насамперед, аналіз витоків феномена емоційного вигорання працівників, з яким зіштовхнувся соціум на початку ХХІ століття та з'ясування впливу діджиталізації у сучасній виробничій сфері на зникнення популярних у попередні роки професій. Також у ній розглядається, як одне із завдань дослідження, зв'язок підвищення рівня конкурентності на ринку праці, насамперед у країнах Східної та Центральної Європи, і появою нових соціальних пріоритетів внаслідок діджиталізації. Завданням дослідження є також аналіз впливу діджіталізації на символічне виробництво та обмін суспільства, виробництво й побут та ін. Здійснюватися він буде із врахуванням новітньої ситуації, яка виникла через демографічний чинник, а саме явище "старіння націй" в європейських країнах, Північній Америці та деяких країнах Далекого Сходу.

На основі методу порівняльного аналізу встановлено, що при швидких темпах діджиталізації в найближчій перспективі під загрозою зникнення будуть професії і робочі місця, пов'язані з шаблонною інтелектуальною роботою, для якої не є потрібним творче чи критичне мислення. З іншого боку, сучасникам варто очікувати соціальний запит на працівників креативних індустрій, художніх практик, психологів, окрім попиту на розробників робототехніки, комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, фахівців із кібербезпеки, інформаційних систем та технологій.

Стверджується, що в Україні діджиталізація матиме власне "обличчя" через дуже складну демографічну ситуацію, яка поглибилась внаслідок російсько-української війни. Зокрема, мова йде не тільки про соціальні виклики, складнощі для середнього і малого бізнесу, але й явище "емоційного вигорання" або хронічної перевтоми працівників. Наголошено, вже сьогодні тягар усіх соціальних викликів і негараздів знаходиться переважно "на плечах" осіб, вік яких від "45+", як основної частки працездатного населення України.

Ключові слова: діджиталізація, символічне виробництво та обмін, соціальна невизначеність і ризики, повсякденність, соціальні цінності, зникаючі професії, емоційне вигорання, трудова міграція, художні практики та креативні індустрії, явище а-логіки.

DIGITALIZATION AND EMOTIONAL BURNOUT OF WORKERS IN THE CONTEXT OF SOCIAL UNCERTAINTY IN THE LABOR MARKET

O. P. Polishchuk, N. M. Kovtun, Yu. V. Kovtun

The article draws attention to the social uncertainty and challenges caused by the digitalization of production and everyday life, mainly for residents of Europe, North America and the countries of the Far East. It is noted that the phenomenon of chronic worker fatigue is one of the consequences of the rapid pace of digitalization,, in which the stakeholders are, first of all, big business, computer hardware and software manufacturers, robotics developers and their investors. Chronic fatigue or emotional burnout of an employee, as another name for this phenomenon, may in the near future become one of the significant threats to the sustainable development of not only individual countries, but also modern society as a whole.

The purpose of this article is, first, to analyze the origins of the phenomenon of emotional burnout of workers that society faced, at the beginning of the 21st century and to find out the impact of digitalization in the modern manufacturing sector on the disappearance of professions that were popular in previous years. It also considers as one of the objectives of the study the connection between increasing the level of competitiveness in the labor market, primarily in the countries of Eastern and Central Europe, and the emergence of new social priorities due to digitalization,. The objective of the study is to analyze the impact of digitalization on the symbolic production and exchange of society, production and everyday life etc. It will be carried out taking into account the latest situation that has arisen due to the demographic factor, namely the phenomenon of "aging of nations" in European countries, North America and some countries of the Far East.

Based, on the method of comparative analysis, it has been established that with Industry 4 and the rapid pace of digitalization,, in the near future, professions and jobs associated with template intellectual work that do not require creative or critical thinking will be in danger of disappearing. On the other hand, contemporaries should expect a social demand from workers in the creative industries, artistic practices, and psychologists, in addition to the demand for developers of robotics, computer hardware and software, specialists in cybersecurity, information systems and technologies.

It is argued that in Ukraine, digitalization will have its own "face" due to the very difficult demographic situation, which has deepened because of the Russian-Ukrainian war. In particular, we are talking about not only social challenges, difficulties for medium and small businesses, but also the phenomenon of "emotional burnout" or chronic overwork of employees. It was noted that already today the burden of all social challenges and problems is mainly "on the shoulders" of persons whose age is from "45+", as the main share of the working population.

Key words: Digitalization, Symbolic Production and Exchange,, Social Uncertainty and Risks, Everyday Life, Social Values, Disappearing Professions, Emotional Burnout, Labor Migration,, Artistic Practices and Creative Industries, Phenomenon of A-Logic.

Постановка проблеми

емоційне вигорання працівників діджиталізація

На межі ХХ - ХХІ століття у способі життя сучасників досить непомітно спочатку, а згодом все стрімкіше відбувається радикальна зміна способу життя, головна причина котрої діджиталізація, зміни на ринку праці, трансформація соціальних орієнтирів та цінностей. Так, безсумнівним позитивом цифровізації є, наприклад, стимулювання розвитку креативних індустрій і художніх практик, що породжує, з одного боку, створення нових робочих місць, а, з іншого - дає можливість до реалізації бажання художньої творчості у широкого загалу людей. Проте входження у період "четвертої індустріальної революції" - це доба підвищеного рівня соціальної невизначеності, коли залишаються незрозумілими навіть у середньостроковій перспективі тенденції розвитку суспільства в цілому та у його локальних виявах. Так само не є чітко окресленим та достатньо проаналізованим перелік соціальних викликів, зумовлених, з одного боку, об'єктивованими чинниками - зникненням одних і появою нових професій і, відповідно, запитами працедавців до рівня кваліфікації працівників, умінь й навичок останніх, умовами організації праці й трудовою міграцією;

екологічними ризиками і негараздами; змінами структури населення за віковою ознакою (явище старіння націй у спільнотах Європи, Північної Америки чи Японії і, навпаки, феномен омолодження націй у країнах Аравійського півострова, Бразилії, Пакистану, Індії або Нігерії) та ін. З іншого боку, реакція сучасників на Industry 4 має й суб'єктивні вияви, що стосуються насамперед змін у ціннісних структурах повсякденного життя і світоглядних компонентах існування в соціумі. До останніх відноситься й явище емоційного вигорання працівників через різкі зміни в умовах праці і вимогах до виконання повсякденних професійних, службових обов'язків. Цим й зумовлений інтерес до впливу діджиталізації на внутрішнє життя сучасної людини та оцінки ризиків такого плану для розвитку людського капіталу в Україні.

Ступінь наукової розробки. З- поміж праць, що привернули увагу, варто вказати дослідження про ступінь розвитку комп'ютеризації виробництва у США - одного із лідерів впровадження новітніх технологій, і новітні зміни у ринку праці внаслідок неї, здійснене Карлом Фреєм (Carl Benedikt Frey) та Мішелем Осборном (Michael Osborne). На їх переконання, наслідком цього стає все більше залучення у різні сфери виробництва і обслуговування осіб без високого освітнього цензу і, як наслідок, зменшення витрат на оплату праці з боку працедавців [8]. Тобто,

діджиталізація є насамперед вигідною власникам виробництв, і це, звичайно, є стимулом до зацікавленого ставлення до неї з їхнього боку. Крім того, навряд чи в таких умовах варто говорити про їх зацікавлене ставлення до розвитку людського капіталу в своїй країні, що вплине, звичайно, на ринок освітніх послуг вже у самій найближчій перспективі. Перевага буде надаватись тим професіям, які пов'язані із виробництвом програмних продуктів різного спрямування, їх захисту чи кібербезпеки. Відповідно, саме така категорія найманих працівників може претендувати на більший дохід, ніж більшість із "білих комірців".

Доречно враховувати і те, що у зоні зони загрози втрати професії та, відповідно, необхідності перекваліфікації вже найближчим часом, якщо діджиталізація виробництва у різних сферах соціального життя країн Європи буде відбуватися тим ж темпами як на сьогодні, опиняться не особи, професії яких пов'язані із малокваліфікованою працею чи ж є мало престижними через ручну фізичну працю. Попит на такі професійні послуги ще буде достатньо довгим. Варто враховувати в зв'язку з цим, що автоматизовані і роботизовані системи на виробництві є достатньо вартісними, тож власникам виробництв більш рентабельно використовувати не їх, а працю насамперед трудових мігрантів, коли мова йде про професії, згадані вище. Відтак ризик втрати робочого місце і права на працю за отриманою спеціальністю торкнеться, передусім, середнього сегмента професійної активності. Зокрема це стосується професій архіваріуса, бібліотекаря, державного службовця із функцією оформлення документації за запитом, бухгалтера та ін. Керування транспортними засобами теж перебуває під загрозою через введення програм "розумного водія" на основі штучного інтелекту, зокрема це професії водія комунального транспорту чи таксі [11:23]. На разі чомусь пригадуються футурологічні прогнози, здійснені у художній формі письменниками-фантастами, зокрема твори Василя Бережного. В його повісті "По спіралі часу" пасажири пересуваються на транспортних засобах, якими керують виключно машини. Правда ж, ним виголошена одна із перших пересторог: надмірна довіра до техніки та надання саме їй функцій керування повсякденним життям людей в побуті та на виробництві може обернутися "бунтом розумних машин", і тоді людське існування буде поставлене під загрозу з різних причин (від помилки машини до її прагнення домінувати над людьми і навіть знищити їх значну частину або й просто взагалі усіх). Так само пересторогу до надмірного захоплення діджиталізацією та роботизацією маємо у кінотрилогії "Матриця" (за сценарієм братів Вачовські).

Суголосні міркування знаходимо у дослідженнях інших науковців, зокрема Петера Флемінга (Peter Fleming), на думку якого попит на ринку праці буде стосуватись осіб, спроможних при роботизації виробництва до алгоритмованого керування технікою, але без високого рівня кваліфікації. Як наслідок, затребуваність фахівців такого типу призведе до зниження рівня оплати праці інших працівників - з високим рівнем кваліфікації через зменшення попиту на їхні послуги в цілому [9]. Звідси варто готуватись до різких змін при підготовці до праці майбутнього найманого працівника.

До того ж, ще одним викликом, котрий вже фіксується, є зменшення затребуваності послуг професійних груп, які здійснюють монотонну шаблонну роботу фізичного плану на виробництвах, тобто осіб із невисоким освітнім цензом для малокваліфікованої праці [7; 8]. Цей сегмент професій приречений бути швидко заміненим "розумною технікою" як на виробництві, так і в сфері послуг чи побуту.

Ще один пласт досліджень, що представляє інтерес, стосується феномена емоційного вигорання чи хронічної втоми людей як працівників: А. Богданюк, Л. Гуліна, О. Киселиця, Р. Свекла, В. Шевчук та ін. Він пов'язується із швидким упровадженням новітніх технологій у виробничій сфері та інтенсифікацією розумової праці працівника, щоб прилаштуватися до них [6]. Значні обсяги нової інформації на тлі її постійного оновлення, приросту та потреба інтенсивної праці з інформаційними продуктами, породженими діджитал-технологіями, постають основною причиною цього явища. Звичайно, це призводить до нових викликів, з якими раніше суспільству не доводилось стикатися.

Невирішені питання, порушені у статті

Ми прагнемо привернути увагу, що надмірне захоплення діджиталізацією та впровадженням новітніх комп'ютерних технологій, розвитком роботизації і штучного інтелекту без врахування сучасної демографічної структури суспільства та наявного людського ресурсу в професійній сфері Європи в цілому та України зокрема, вже у найближчій перспективі сформує низку соціальних викликів і негараздів, спроможних деструктивно вплинути на життя більшості європейців та загострити ситуацію не тільки на ринку праці, але й на взаємини між представниками різних поколінь (ситуація досить швидко може набрати, зокрема, форми "Паризької весни" 1968 року, коли значна кількість молоді не могла реалізуватись у професійній сфері через відсутність належної кількості пропозицій з боку працедавців); поглибити явище "старіння націй" у Європі; підвищити ризик конфліктності між людьми у професійній сфері та міжособистісному спілкуванні. Це є особливо небезпечним, крім того, на тлі російської агресії стосовно України та перебуванням за її межами значної кількості вимушених мігрантів і біженців. У таких умовах саме емоційне вигорання працівників, на наш погляд, може стати одним з ключових каталізаторів прискореного демографічного "занепаду Європи" на тлі "омолодження" населення Індії, Пакистану, Індії, Ірану, Нігерії та ін.

Метою дослідження є розгляд, насамперед, феномена емоційного вигорання працівників під впливом діджиталізації у виробничій сфері, що супроводжується зникненням багатьох популярних раніше професій і підвищенням рівня конкурентності на ринку праці в сучасних умовах, появою нових соціальних пріоритетів і зміною цінностей при впливі діджиталізації на символічне виробництво та обмін суспільства, виробництво й побут та ін.

Здійснюватися він буде із врахуванням новітньої ситуації в Україні, пов'язаної зі значними демографічними змінами внаслідок війни і прискореної діджиталізізації та роботизації виробництва й сфери обслуговування.

Дискусія та результати. Феномен емоційного вигорання на сьогодні торкнувся, за оцінкою Національного інституту проблем здоров'я та професійної безпеки більше, ніж 35 млн. осіб, а, відтак, нагальною потребою стало його дослідження [1:89]. Переважною мірою на відчування хронічної перевтоми скаржаться працівники соціальної сфери, лікарі, а також освітяни, які зауважують на значні обов'язки, покладені на них, а також значні вимоги до якості їхньої роботи на тлі зменшення рівня доходів. На наш погляд, наразі варто звернути увагу, що раніше професійні обов'язки цих груп працівників не вимагали швидкого та активного залучення до інформаційних продуктів та процесів, пов'язаних із діджиталазіцією. Для них основним стресогенним чинником стала необхідність тривалого спілкування із значною кількістю людей при виконанні професійних, службових обов'язків. Нині дані професійні групи змушенні швидко вивчати різні програмні продукти, інформаційні сервіси, працювати з текстовими редакторами та ін.

Також явище емоційного вигорання або хронічної перевтоми має тісний зв'язок із рівнем значної відповідальності працівника перед працедавцем і суспільством, наслідком чого стає високий стан тривожності людини, який підсилюється необхідністю постійного інтелектуального напруження та виконання дій при постійно змінних умовах, зокрема потребою опрацювання нової інформації, перебування в ситуації невизначеності, екстремальних викликів чи ризику та ін. Зауважимо, що зростання тривожності має додатковим ефектом не тільки втому, але й зниження критичності мислення й тяжіння, як наслідок, до а-логіки, ірраціональності вчинків та мотивації у житті.

На останнє хочеться звернути особливу увагу, адже діджиталізація зумовлює підвищену потребу в постійному опануванні нових алгоритмів роботи з комп'ютерною технікою, програмними продуктами та ін. З іншого боку, вона зумовлює необхідність опрацювання значної кількості інформаційних потоків (для зсування наявної кон'юнктури ринку та тенденцій його розвитку у сегменті здійснення професійних обов'язків "білого комірця", ведення ділової комунікації з партнерами та клієнтами, укладання документів звітності та їх зберігання, тощо). Тож така ситуація може бути оцінена, хіба що, з позицій японського прислів'я: "Дурень, хто скуштував фугу; дурень, хто не скуштував фугу" (враховуючи смертельну токсичність вмісту "залоз смерті" риби та їх непередбачуване розміщення під її плавниками, коли бажання гурмана нею поласувати наражається на смертельну небезпеку для його життя). Іншими словами, діджиталізація сучасного виробничого процесу певною мірою перегукується з такою ж непередбачуваністю соціальних наслідків через її швидке впровадження (мова йде, насамперед, про середньострокову і довгострокову перспективу).

Як указує В. Шевчук, емоційне вигорання працівників зумовлене також потребою постійного прийняття швидкого рішення, перенапруженням пам'яті, і, як наслідок - зменшення уважності, відчуття себе як "лишнього гвинтика", відстороненість у стосунках з колегами та незацікавлене ставлення до належного виконання професійних обов'язків, результатів власної праці через хронічну перевтому. До того ж, негаразди із професійним здоров'ям працівника / працівниці супроводжуються й порушенням у нього/неї сну (безсоння; важке засипання; раннє пробудження на тлі відчування втоми; кошмарні сновидіння), що не сприяє належному відпочинку [6:141-142]. Зауважимо, що така ситуація погіршується через гендерні очікування в суспільстві, коли на жінку покладено значний обсяг "домашньої роботи", коли вона заміжня, і особливо, коли є не тільки дружиною, але й матір'ю. Три іпостасі "працівниця-дружина-мати" значною мірою збільшують час праці жінки "на інших" та зменшують її час "для себе" - відпочинок, дозвілля, саморозвиток. Наслідком стає незадоволення подружнім життя і велика кількість розлучень в європейських спільнотах, криза інституту сім'ї та зростання значної кількості дітей, що виховуються у неповних сім'ях чи при відсутності батьківської опіки; зростання популярності руху child free. А у підсумку це стає джерелом "старіння нації" через небажання багатьох людей мати більше 1-2 дітей у родині та ін.

Таблиця 1