Феномен "Сам як Інший" в українсько-вірменських взаємовіддзеркаленнях

Інший», яка передбачає взаємні відлуння і перегуки не лише на рівні окремих особистостей, ай на рівні різних культур загалом. Адже наскрізь медитативні тексти поетичних і художніх мініатюр зберігають ауру замріяності того народу, який творить ці картини. Вони містять зв'язок з культурно-історичними контекстами, тому можуть прочитуватися як документ епохи, як історико- документальний жанр, де крізь мистецьке тло проступають історичні реалії.

Усі названі вище автори та їхні твори фіксують духовну історію життя еліти різних народів у різні часи. Попри те, що кожна культура на певному етапі свого розвитку виробляє власні унікальні системи кодів, усі ці митці постають настільки суголосними, що у них зв'язок між минулим і теперішнім майже цілком втрачає сенс, сягаючи рівня позачасовості: літературний чи кінематографічний персонаж/сюжет постає прототипом історичного, теж у проекціях на різні епохи. В аналізованих текстах мов би пульсує «живий подих історії», відкриваються механізми таких інтерпретацій, що дають ключ до розуміння фактів віддалених культур без нехтування їхньої «інакшості». Більше того, ці твори набувають нової актуальності в іншу епоху, нової значимості для іншого культурно-історичного простору. Це дає змогу говорити про те, що в суголосності творів мистецтва вибудовується трансцендентне відтворення вічного тривання, життєвої ситуації, яка повторюється, але залишається незмінною у своїй сутності. Універсальний сюжет чи образ фіксує думку про те, що божественне буття незмінне у своїх проявах. А істинним митцям дарована можливість фіксувати знаки буття, хай навіть у містичній медитативній формі, далекій від світу явного.

У творах І. Калинця, Н. Кучака, Саят-Нова, С. Параджанова відчувається ностальгія за таємним, що сприймається також як пошуки Абсолюту. В їхніх картинах присутні перетини світу прихованого і явленого, суголосні образи як знаки вищих ідей, які у своїх взаємозв'язках і перегуках вибудовуються у світ тих сенсів, що передбачають поліконтекстність, множинність, різновекторність і багаторівневість інтерпретації.

Коли ми аналізуємо образи старих книг, квітів та плодів, неба, картин природи, недосяжної коханої та багатьох інших, які складаються у метафоричну картину саду райського і земного, то ці картини набувають сенсів метаіконічності, та метаідейності, що призводить до постійного оновлення силових полів і породження нових смислів. Тут на перший план виступає не природа національної мови / мов, а іконічна природа ідейних кодів у їхній словесній динаміці, метафоричних зорових рядів, що резонують через довготривалу національну пам'ять, розуміння яких відкривається через багаторівневе зчитування глибинних мистецьких сенсів та їхніх контекстів. Аналіз мистецьких взаємовіддзеркалень є перспективним для різних епох, національних культур і світів задля осмислення загальнолюдських універсальних законів людського життя та буття художніх феноменів.

Як підтверджує наша розвідка, у духовно-культурному просторі Іншого митці віднаходили глибинні начала власного світогляду. Єдність світочуття українського та вірменських авторів творить спільну сферу інтерпретації, що відкриває нові обрії для подальших словесно-поетичних студій, міжкультурних та міжмистецьких духовних проникнень, втілених картин життя і людського досвіду, що у панорамному розгляді виводить нас на універсальний, загальнолюдський рівень.

Література

Гайдеґґер, М. (2007). Дорогою до мови. Пер. з нім. Львів: Літопис.

Ґадамер, Г.-Ґ. (2001). Герменевтика і поетика. Пер. з нім. Київ: Юніверс.

Дзюба, І., Дзюба, М. (2021). Сергій Параджанов. Більший за легенду. Київ: Дух і літера. 224 с.

Калинець, І. (1991). Невольнича муза. Балтимор - Торонто: Українське незалежне видавництво «Смолоскип» ім. В. Симоненка.

Калинець, І. (1991). Пробуджена муза. Варшава: Вид-во ОУН та Канадського інституту українських студій. 462 с.

Кучак, Н. (1976). Сто и один айрен. Єреван.

Лексикон (2001). Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці. Золоті литаври.

Нікоряк, Н. (2020). Метафоричні коди кінотексту С. Параджанова «Саят-Нова». Питання літературознавства, 101, 209-233.

Рікер, П. (2002). Сам як Інший / Пер. із фр. Вид. 2. Київ: Дух і літера.

Ружмон, Дені де. (2001). Любов і західна культура. Львів, Літопис.

Саят-Нова (1989). Лірика. Пер. з вірмен., груз., азербайдж. Київ: Дніпро. 150 с. Халимоненко, Г. (1989). «Як слово промовлю - гремлять небеса». В: Саят-Нова. Лірика. Київ: Дніпро, 5-32.

Armstrong, J. A. (1982). Nation before Nationalism. University of North Carolina Press.

Goody, J. (1993). The Culture of Flowers. Cambridge - New York. Cambridge University Press.

Smith, A. D. (2009). Ethno-Symbolism and Nationalism: a cultural approach. London. Routledge.

Smith, A. D. (1999 a). National Identity. Penguin.

Smith, A. D. (1999 b). Myths and Memories of the Nation. Oxford University Press.

References

Bibliia. Knyhy Sviatoho Pysma Staroho i Novoho Zapovitu. Iz movy davnoievreiskoi y hretskoi perekladena I.Ohiienkom [Bible. The books of the Old and the New Testaments]. (In Ukrainian)

Haidegger, M. (2007). Dorohoiu do movy [By road to a language]. Lviv: Litopys (in Ukrainian)

Gadamer, H.-G. (2001). Hermenevtyka i poetyka [Hermeneutics and poetics]. Kyiv: Yunivers (in Ukrainian).

Dziuba, I., Dziuba, M. (2021). Serhii Paradzhanov. Bilshyi za lehendu [Sergij Paradzhanov. Greater than a legend]. Kyiv: Dukh i litera (in Ukrainian).

Kalynets, I. (1991 a). Nevolnycha muza [Captive Muse]. Baltymor - Toronto: Ukrainske nezalezhne vydavnytstvo «Smoloskyp» im. V. Symonenka (in Ukrainian). Kalynets, I. (1991 b). Probudzhena muza [Awakened Muse]. Varshava: Vyd-vo OUN ta Kanadskoho instytutu ukrainskykh studii (in Ukrainian).

Kuchak, N. (1976). Sto y odyn airen [One hundred and one airen]. Yerevan (in Ukrainian).

Leksykon (2001). Leksykon zahalnoho ta porivnialnoho literaturoznavstva [Lexicon of general and comparative literary studies]. Chernivtsi: Zoloti lytavry (in Ukrainian). Nikoriak, N. (2020). Metaforychni kody kinotekstu S.Paradzhanova «Saiat -Nova» [Metaphoric codes of film-text of S. Paradzhanov «Saiat-Nova»]. Pytannia literaturoznavstva, 101, 209-233 (in Ukrainian).

Riker, P. (2002). Sam yak Inshyi [Oneself as Another]. / Per. iz fr. Vyd. 2. Kyiv: Dukh i litera (in Ukrainian).

Ruzhmon, Deni de. (2001). Liubov i zakhidna kultura [Love and the Western culture]. Lviv: Litopys (in Ukrainian).

Saiat-Nova (1989). Liryka [Poetry]. / Per. z virmen., hruz., azerbaidzh. Kyiv: Dnipro (in Ukrainian).

Khalymonenko, H. (1989). «Iak slovo promovliu - hremliat nebesa» [«As soon as I say the word, the heavens will thunder». In: Saiat-Nova. Liryka. Kyiv: Dnipro, 5-32 (in Ukrainian).

Armstrong, J. A. (1982). Nation before Nationalism. University of North Carolina Press (in English).

Goody, J. (1993). The Culture of Flowers. Cambridge - New York. Cambridge University Press (in English).

Smith, A. D. (2009). Ethno-Symbolism and Nationalism: a cultural approach. London. Routledge (in English).

Smith, A. D. (1999 a). National Identity. Penguin (in English).

Smith, A. D. (1999 b). Myths and Memories of the Nation. Oxford University Press (in English).

Размещено на Allbest.ru