Медичні інструменти і технології як філософські метафори

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Одеська політехніка»

Медичні інструменти і технології як філософські метафори

Лада Прокопович

доктор філософських наук, доцент, професор кафедри культурології та філософії культури,

Юлія Роговик студентка магістратури кафедри біомедичної інженерії

м. Одеса, Україна

Анотація

Актуальність теми дослідження зумовлена поширенням у філософських рефлексіях метафор, пов'язаних із сферою медицини. Метою дослідження є виявлення та вивчення філософських метафор, що ґрунтуються на аналогіях різних аспектів людського життя із медичними технологіями та інструментами. Результати дослідження показують, що до таких метафор філософи вдаються для осмислення феноменів, в яких поєднуються соціальний, біологічний, психологічний та інтелектуальний аспекти життя людей. Це пояснюється тим, що медицина знаходиться на перехресті всіх цих аспектів, і тому часто стає джерелом образів, які з часом перетворюються на символи та метафори. Міцно вкоренившись у колективному підсвідомому завдяки масовій культурі, вони дозволяють не лише посилити гносеологічний зміст філософських рефлексій, а й надати їм більшої виразності, зрозумілості для широкого загалу. Все це дозволяє говорити про інтерконтекстну функцію метафор, завдяки якій формується специфічна комунікація між різними науковими та соціокультурними дискурсами.

Ключові слова: гносеологія, біомедична інженерія, скальпель, бритва Оккама, панацея, монітор пацієнта, ультразвукове діагностування, маска, масова культура, символ.

Abstract

Lada Prokopovych

Doctor of Philosophy Sciences, Associate Professor,

Professor of Department of Cultural Studies and Philosophy of Culture, Odessa Polytechnic National University,

Odessa, Ukraine,

Yuliia Rohovyk

Student of the Department of Biomedical Engineering,

Odessa Polytechnic National University,

Odessa, Ukraine

MEDICAL INSTRUMENTS AND TECHNOLOGIES AS PHILOSOPHICAL METAPHORS

The relevance of the research topic is due to the spread of metaphors related to the field of medicine in philosophical reflections. The purpose of the research is to identify and study philosophical metaphors based on analogies of various aspects of human life with medical technologies and tools. The results of the study show that philosophers use such metaphors to understand phenomena that combine social, biological, psychological, and intellectual aspects of people's lives. This is because medicine is at the crossroads of all these aspects, and therefore often becomes a source of images that turn into symbols and metaphors over time. Being firmly rooted in the collective subconscious thanks to mass culture, they allow not only to strengthen the epistemological content of philosophical reflections, but also to give them greater expressiveness and comprehensibility for the general public. All this allows us to talk about the intercontextual function of metaphors, thanks to which a specific communication between various scientific and sociocultural discourses is formed.

Keywords: epistemology, biomedical engineering, scalpel, Occam's razor, panacea, patient monitor, ultrasound diagnosis, mask, mass culture, symbol.

Постановка проблеми

Практика застосування метафор у філософських рефлексіях та концепціях, що описують і пояснюють сутність і форми буття, є досить поширеною. Це пояснюється не лише прагненням філософів до літературно-художніх ефектів у текстах, а й тим, що метафора є потужним гносеологічним інструментом. Адже, виникаючи на засадах аналогії, абстракції, інтерпретації, експлікації тощо, метафора задає нові точки зору на об'єкт. А це, в свою чергу, дозволяє побачити в ньому ті властивості, характеристики, зв'язки, внутрішні процеси та механізми, які при інших підходах залишалися непоміченими.

Серед філософських метафор, за допомогою яких осмислюється життя людей (біологічне, соціальне), є чимало таких, що пов'язані із сферою медицини. З розвитком медичних технологій, з появою нових інструментів, приладів, коло таких метафор розширюється, урізноманітнюється. Тож виявлення та вивчення таких метафор є актуальною науковою проблемою в міждисциплінарному дискурсі медицини, біомедичної інженерії, культурології, соціальної філософії, гносеології та філософії техніки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Цінність метафори як одного із методів гносеології доводили різні філософи, зокрема, Джордж Лакофф, який стверджував, що завдяки метафорі відбувається накладення однієї галузі на іншу, і це стає джерелом нових видів відчуття та розуміння [1]. Ернст Кассірер вбачав в метафорі поєднання двох типів мислення: найдавнішого - лінгвоміфологічного та сучасного - логіко-дискурсивного [2]. А Нельсон Гудмен, стверджував, що метафора є не просто засобом «прикрашання», а бере участь у розвитку знань, заміняючи застарілі категорії новими, які дозволяють побачити проблему в іншому світлі, надаючи нові факти [3, с. 195].

Ці властивості метафори сприяли появі у соціальній філософії таких понять та концепцій, як «соціальний хаос» [4], «суспільство спектаклю» [5], «Трансцендентний Режисер» [6], «ляльковий театр буття» [7], «пустеля» (соціально-філософський портрет американського суспільства) [8] тощо. Через такі метафори осмислюються сутність і форми соціальної реальності [9], динаміка та характерні ознаки соціальних процесів [10]. Тут кожна окрема людина розглядається як частина соціуму, яка існує і реалізується в рамках певного соціокультурного контексту.

Проте людина - істота не лише соціальна та інтелектуальна, а й біологічна та психологічна. Поєднати всі ці аспекти людського життя для філософського осмислення дозволяють метафори, що ґрунтуються на символах та алегоріях зі сфери медицини та медичної інженерії.

Мета статті - виявлення та вивчення філософських метафор, що ґрунтуються на аналогіях різних аспектів людського життя із медичними технологіями та інструментами.

В дослідженні застосовано декілька методів: аналізу та синтезу (для аналізу та узагальнення виявленого фактичного матеріалу); аналогії та інтерпретації (при вивченні онтологічного змісту метафор, що досліджуються, та виявленні їх інтерконтекстної функції); соціокультурного аналізу (для виявлення соціокультурних засад появи та поширення символів-метафор, що досліджуються).

Виклад основного матеріалу

Однією з найважливіших операцій під час пошуку істини є відсікання (відрізання, видалення) зайвих припущень та понять, що не піддаються перевірці експериментом. Формулювання цього принципу приписують середньовічному філософу-схоласту Вільяму із Оккама: Numquam ponenda est pluralitas sine necessitate (Різноманіття не слід припускати без необхідності). Цей принцип називається принципом простоти (або lex parsimoniae), але більшої популярності набула друга назва - «бритва Оккама». Тобто осмислення сутності даного принципу логіки через метафору виявилося для філософів більш прийнятним. І дискусії щодо принципу розгортаються вже навколо самої метафори. Наприклад, Уладзімір Мацкевіч стверджує, що тут слід розуміти не «бритву», а «скальпель». І аргументує: «Хтось із послідовників назвав принцип Оккама бритвою, але це тому, що хірургія в Англії того часу не була в шані. В обігу були сокири, мечі, ножі м'ясників та інші грубі знаряддя, а для більш тонких операцій - бритва. В інтелектуальній праці скальпелем Оккама відсікалися зайві сутності» [11]. Та й письменники-фантасти, які також схильні до філософствування (наприклад, Теодор Стерджен [12]), надають перевагу саме скальпелю.

З часів Середньовіччя в наукових текстах почало з'являтися й таке слово, як «панацея». В трактатах алхіміків (та в пізнішій літературі про їх ідеї та діяльність) під панацеєю розумілися універсальні ліки від всіх хвороб. Згодом це слово перетворилося на метафору, яка означає ймовірний засіб, здатний розв'язати всі проблеми, і не лише медичного характеру. В наукових та філософських текстах до цієї метафори вдаються, здебільшого, для того, щоб поставити щось під сумнів. В цьому сенсі навіть утворилися шаблони у назвах наукових публікацій, де слово «панацея» має супроводжуватися або знаком запитання, або співставленням із скринькою Пандори. Наприклад, «Деконструкція кластерів: хаотична концепція чи політична панацея?» [13], або «Скринька Пандори чи панацея? Використання метафор для створення публічних репрезентацій біотехнологій» [14].

Втім, не лише скальпель та «панацея», а й інші медичні інструменти та технології стають основою філософських метафор, через які осмислюються певні аспекти людського існування та діяльності.

Деякі з таких метафор зростають з колективного підсвідомого, з архетипів та символів, породжених масовою культурою.

Наприклад, форма «ідеальної» електрокардіограми (ЕКГ) стала символом життя, і активно транслюється в масовій культурі як елемент торгових марок, реклами, навіть ювелірних прикрас.

Поняття «нитка» життя, яке пішло від давньогрецького міфу про Мойр - богинь людської долі, - одна з яких пряде нитку життя людини, в сучасній культурі набуло візуальності завдяки приліжковому монітору пацієнта, на якому висвічуються параметри основних показників життєдіяльності організму людини. Зворушливо і драматично виглядає сцена в кінострічці або телесеріалі, коли графіки на такому моніторі перетворюються на пряму лінію-ниточку, і ця картина супроводжується пронизливим писком апарату, що сповіщає про зупинку серця пацієнта. Затамувавши подих, глядачі дивляться на екран з надією побачити, як безжальна пряма лінія все ж таки здригнеться і знов перетвориться на життєдайну зубчасту криву. А далі - за сценарієм: або трагічне «Ми його втратили», або «Життя перемагає» завдяки праці кваліфікованого медичного персоналу.

Не менш зворушливі сцени кінематограф та реклама створюють завдяки такій медичній технології, як ультразвукове діагностування (УЗД). Зазвичай ця процедура показується під час діагностування вагітності, через що вона стала символом нового життя, нових перспектив молодої сім'ї.

Цілком логічно, що й захід життя асоціюється із певними медичними пристроями, наприклад, із тростиною для ходьби в руках старої людини. Адже ще міфічний сфінкс казав, що в старості люди ходять на трьох кінцівках.

Цей образ-метафора настільки вкоренився у людську підсвідомість, що навіть у фантастичній кінострічці «Страховик» (2014, реж. Гейб Ібаньєс) бачимо сцену, як за допомогою ходунків пересувається старий... робот! Звісно ж, «залізяччю» не потрібні такі «підпорки» (і цей епізод можна сприймати як жарт), але саме з їх допомогою автори фільму намагалися викликати співчуття до людиноподібної машини.

Втім, не лише кінематограф генерує і транслює символи-метафори, що пов'язані із медичним обладнанням, інструментами та матеріалами. Реальне життя також цьому сприяє, як то сталося, наприклад, з початком пандемії Covid-19. Медична захисна маска, ставши атрибутом повсякденного життя мільйонів людей, окрім прямого свого призначення - захисту від інфекції, - набула додаткових смислових значень. Хтось почав сприймати маску як новий аксесуар сучасної моди [15], а для когось вона стала символом утиску громадянських прав та свобод (і чим очевиднішими ставали суперечливість та безглуздість деяких карантинних обмежень та заборон, тим більше ці настрої посилювалися) [16]. Пандемія створила ситуацію, яка сприяла підживленню ідей «суспільства ризику». Ці ідеї, зародившись в рамках концепту, запропонованого Ульріхом Беком [17], все більше набувають ознак маніпулятивної технології, адже йдеться не так про «ризики», як про страхи: про постійні страхи та фобії, які нав'язуються людству і з якими сучасній людині пропонується жити, усвідомлюючи свою безпорадність, перебуваючи у стані хронічної розгубленості. Частиною кампанії з просування «суспільства ризику» виглядають дискусії на кшталт «Маска: бути чи не бути» [18] та інші, в яких представлені хиткі, протилежні експертні оцінки та висновки. філософський рефлексія метафора медичний

Хай там як, а загалом ця ситуація сприяла розширенню смислового поля концепту-метафори «маска», який давно утворився та постійно актуалізується у філософській думці в різних контекстах: антропологічному [19], соціально- психологічному [20; 21] тощо.

Можна припустити, що існують й інші подібні символи-метафори. Їх виявлення та аналіз є предметом подальших дослідницьких розвідок. Але й ті, що виявлені, вказують на інтерконтекстну функцію метафор, завдяки якій формується специфічна комунікація між різними науковими та соціокультурними контекстами та дискурсами.

Висновки

Результати дослідження показують, що метафори, завдяки своїм гносеологічним властивостям, широко застосовуються у філософських рефлексіях. Специфічною групою таких метафор є ті, що пов'язані із медичними інструментами та технологіями. До таких метафор філософи вдаються, осмислюючи сфери буття, що пов'язані із поєднанням соціального, біологічного, психологічного та інтелектуального аспектів життя людей. Адже медицина знаходиться на перехресті всіх цих аспектів, і тому часто стає джерелом образів, які з часом перетворюються на символи та метафори. Міцно вкоренившись у колективне підсвідоме завдяки масовій культурі, вони дозволяють не лише посилити гносеологічний зміст філософських рефлексій, а й надати їм більшої виразності, зрозумілості для широкого загалу.

Все це дозволяє говорити про інтерконтекстну функцію метафор, яка формує специфічну комунікацію між різними науковими та соціокультурними дискурсами.

Література

1. Lakoff G. & Johnson M. Metaphors We Live By (1980). University of Chicago Press, 2003.

2. Кассирер Э. Сила метафоры. Теория метафоры. Москва: Прогресс, 1990.

3. Гудмен Н. Метафора - работа по совместительству. Теория метафоры. Москва: Прогресс, 1990.

4. Дзобань О.П. Сучасна соціальна синергетика: до питань про визначення концептуальних основ. Вісник національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, 2011, № 7. С. 3-15.

5. Debord Guy. La societe du spectacle, 1967.

6. Бувалець О.О. Театральність і театралізація в сучасному культурологічному дискурсі. Культура України, 2013, № 43, С. 20-23.

7. Прокопович Л.В. Філософсько-аксіологічний аспект «лялькового театру» буття. Scientific Journal “Virtus”, 2018, № 28, С. 39-42.

8. Baudrillard, J. America. London - New York: Verso, 2010, 160 p.

9. Прокопович Л.В. Метафори в дискурсі філософського осмислення сутності й форм соціальної реальності. Гілея: науковий вісник, 2019, Вип. 145(6), Ч. 2. Філософські науки. С. 132-136.

10. Прокопович Л. Театральність буття в умовах соціального хаосу: філософський та психологічний аспекти. Науково-теоретичний альманах «Грані», 2019, Т. 22, № 5. С. 25-36.

11. 11 .Мацкевіч У. Бульдозер Оккама. Лятучи університет.

12. Sturgeon, Theodore. Occam's Scalpel, 1971.

13. Martin, R. & Sunley, P. Deconstructing clusters: chaotic concept or policy panacea? Journal of economic geography, February, 2003.

14. Liakopoulos, M. Pandora's Box or panacea? Using metaphors to create the public representations of biotechnology. Public Understanding of Science, 2002, Vol. 11, № 1, p. 301.

15. Прокопович Л.В., Кириллова А.Г. Маски у «театрі» буття в контексті пандемії Covid-19. Scientific Journal “Virtus”, 2020, № 45. С. 28-31.

16. Прокопович Л.В. Театральна складова протестів проти Covid-карантинів: соціально-філософська рефлексія. Науково-теоретичний альманах «Грані», 2021, Том 24, № 2. С. 101-109.

17. Beck, Ulrich. Risk Society: Towards a New Modernity. New Delhi: Sage, 1992.

18. Eikenberry, S.E., Mancuso, M., Iboi, E., Phan, T., Eikenberry, K., Kuang, Y., Kostelich, E. & Gumel, A.B. To mask or not to mask: Modeling the potential for face mask use by the general public to cultural the Covid-19 pandemic. Infection Disease Modeling, 2020, Vol. 5, pp. 293-308.

19. Levi-Strauss, Claude. La Voie des masques, 1972.

20. Faircloth, B.S. “Wearing a mask” vs. connecting identity with learning. Contemporary Educational Psychology, 2012, Vol. 37, pp. 186-194.

21. Eriksen, Ch.W. The use of a visual mask may seriously confound your experiment. Perception & Psychophysics, 1980, Vol. 28(1), pp. 89-92.

References

1. Lakoff, G. & Johnson, M. (2003). Metaphors We Live By (1980). University of Chicago Press.

2. Kassirer, E. (1990). Sila metafory [The Power of Metaphor]. Teorija metafory - The theory of metaphor. Moscow: Progress. [in Russian].

3. Gudmen, N. (1990). Metafora - rabota po sovmestitelstvu [Metaphor - Concurrent Work]. Teorija metafory -The theory of metaphor. Moscow: Progress. [in Russian].

4. Dzoban, O.P. (2011). Suchasna sotsial'na synerhetyka: do pytan' pro vyznachennya kontseptual'nykh osnov [Modern social synergetics: to question on the definition of conceptual foundations]. Visnyk natsionalnoi yurydychnoi akademii Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho - The Bulletin of Yaroslav Mudryi National Law University, 7, 3-15. [in Ukrainian].

5. Debord, Guy (1967). La societe du spectacle.

6. Buvalets, O.O. (2013). Teatralnist i teatralizatsiia v suchasnomu kulturolohichnomu dyskursi [Theatricality and dramatization in modern culturological discourse]. Kultura Ukrainy - Culture of Ukraine, 43, 20-23. [in Ukrainian].

7. Prokopovych, L.V. (2018). Filosofsko-aksiolohichnyi aspekt «lialkovoho teatru» buttia [The philosophical and axiological aspect of “puppet theater” of being]. Scientific Journal “Virtus”, 28, 39-42 [in Ukrainian].

8. Baudrillard, J. (2010). America. London - New York: Verso, 160.

9. Prokopovych, L.V. (2019). Metafory v dyskursi filosofskoho osmyslennia sutnosti y form sotsialnoi realnosti [Metaphors in the discourse of philosophical understanding of the essence and forms of social reality]. Hileia: naukovyi visnyk - Hileya: scientific bulletin, 145(6), 2, Philosophical sciences, 132-136 [in Ukrainian].

10. Prokopovych, L. (2019). Teatralnist buttia v umovakh sotsialnoho khaosu: filosofskyi ta psykholohichnyi aspekty [Theatricality of being in conditions of social chaos: philosophical and psychological aspects]. Naukovo-teoretychnyi almanakh «Hrani» - Scientific and theoretical almanac “Grani”, 22, 5, 25-36.

11. Matskevich, U. Buldozer Okkama [Occam's bulldozer.]. Liatuchy universytet - Flying University.

12. Sturgeon, Theodore (1971). Occam's Scalpel.

13. Martin, R. & Sunley, P. (2003). Deconstructing clusters: chaotic concept or policy panacea? Journal of economic geography, February.

14. Liakopoulos, M. (2002). Pandora's Box or panacea? Using metaphors to create the public representations of biotechnology. Public Understanding of Science, 11, 1, 301.

15. Prokopovych, L.V. & Kyryllova A.G. (2020). Masky u «teatri» buttia v konteksti pandemii Covid-19 [Masks in the “theater” of being in the context of the covid-19 pandemic]. Scientific Journal “Virtus”, 45, 28-31. [in Ukrainian].

16. Prokopovych, L.V. (2021). Teatralna skladova protestiv proty Covid-karantyniv: sotsialno-filosofska refleksiia [Theatrical component of protests against Covid-quarantines: socio- philosophical reflection]. Naukovo-teoretychnyi almanakh «Hrani» - Scientific and theoretical almanac “Grani”, 24, 2, 101-109.

17. Beck, Ulrich (1992). Risk Society: Towards a New Modernity. New Delhi: Sage.

18. Eikenberry, S.E., Mancuso, M., Iboi, E., Phan, T., Eikenberry, K., Kuang, Y., Kostelich, E. & Gumel, A.B. (2020). To mask or not to mask: Modeling the potential for face mask use by the general public to cultural the Covid-19 pandemic. Infection Disease Modeling, 2020, Vol. 5, pp. 293-308.

19. 19 Levi-Strauss, Claude (1972). La Voie des masques.

20. Faircloth, B.S. (2021). “Wearing a mask” vs. connecting identity with learning. Contemporary Educational Psychology, 37, 186-194.

21. Eriksen, Ch.W. (1980). The use of a visual mask may seriously confound your experiment. Perception & Psychophysics, 28(1), 89-92.

Размещено на Allbest.ru