Філософія сучасної освіти: сутність, зміст та спрямованість

Размещено на http://www.allbest.ru/

Філософія сучасної освіти: сутність, зміст та спрямованість

Продан В.І.,

асистент, аспірант кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

"... Освіта - це не підготовка до життя. Освіта - це саме життя..." [1].

Джон Дьюї

Продан В.І. Філософія сучасної освіти: сутність, зміст та спрямованість

Філософією сучасної освіти являється розділ філософії, який займається питаннями дослідження освіти, її ролі в житті суспільства, висунення різноманітних педагогічних теорій задля демократизації та вдосконалення освітнього процесу. освіта філософ дьюї

В рамках нашого дослідження ми проаналізували зміст філософії освіти, її сутність та спрямування. Охарактеризували бачення філософії освіти у працях її родоначальника Джона Дьюї та прослідили взаємозв'язок представлених філософом течій (практичне навчання, міждисциплінарний підхід, демократична класна кімната, рефлексивне мислення, залучення спільноти) на потенційні результати розвитку соціуму (розвиток практичних навичок, розвиток пізнавальних навичок, вироблення громадської компетентності та дотримання громадських обов'язків, розвиток та удосконалення мета- пізнання, соціальна взаємодія та культура).

Ціннісним в процесі аналізу проблематики філософії сучасної освіти стало також опрацювання педагогічної теорії соціальної справедливості Пауло Фрейре, що склалася під впливом течії Джона Дьюї. Центральним у соціальній філософії Пауло Фрейре стало розуміння того, що в репресивній динаміці зменшується гуманність як гнобителя, так і пригноблених. Філософська концепція Фрейре спиралася в свою чергу на три основні стовпи: освіта як інструмент гуманізації особистості через свідомі дії з метою трансформації світового порядку; діалог - як педагогічний засіб прогресивного навчання; комплекс "бачити, аналізувати та діяти", що служить серцевиною методики філософа та полягає в оцінці ситуації, її аналізу, виявлення першопричин виникнення негативних факторів та активні дії з метою усунення таких факторів при неухильному дотриманні принципу соціальної справедливості.

Визначено, що під філософією освіти слід розуміти галузь філософії, що розглядає розвиток освіти та соціуму у їх єдності, пропонує педагогічні теорії провадження освітньої діяльності, розглядає освіту як важіль демократичних змін та модифікацій. Своєю чергою, концепцію сучасної освіти ми вбачаємо у наявності наступних векторних елементів: гуманістична освіта, цифрова освіта, гібридна освіта (змішані форм навчання), інклюзивна освіта, індивідуалізована освіта, безперервна освіта.

Ключові слова: освіта, філософія, філософія освіти, право на освіту, концепція освіти, сучасна освіта, конституційно-правове регулювання права на освіту.

Prodan V. Philosophy of modern education: essence, content and orientation

The philosophy of modern education is a section of philosophy that deals with issues of education research, its role in the life of society, putting forward various pedagogical theories for the democratization and improvement of the educational process.

As part of our research, we analyzed the content of the philosophy of education, its essence and direction. They characterized the vision of the philosophy of education in the works of its founder John Dewey and traced the relationship between the currents presented by the philosopher (practical learning, interdisciplinary approach, democratic classroom, reflective thinking, community involvement) on the potential results of the development of society (development of practical skills, development of cognitive skills, development public competence and compliance with public duties, development and improvement of metacognition, social interaction and culture).

The study of Paulo Freire's pedagogical theory of social justice, which developed under the influence of John Dewey's current, also became valuable in the process of analyzing the problems of the philosophy of modern education. Central to Paulo Freire's social philosophy was the understanding that in repressive dynamics the humanity of both the oppressor and the oppressed decreases. In turn, Freire's philosophical concept rested on three main pillars: education as a tool for humanizing the individual through conscious actions aimed at transforming the world order; dialogue - as a pedagogical means of progressive learning; the "see, analyze and act" complex, which serves as the core of the philosopher's methodology and consists in assessing the situation, its analysis, identifying the root causes of the occurrence of negative factors and active actions aimed at eliminating such factors while strictly observing the principle of social justice.

It was determined that the philosophy of education should be understood as a field of philosophy that considers the development of education and society in their unity, offers pedagogical theories of educational activities, considers education as a lever for democratic changes and modifications. In turn, we see the concept of modern education in the presence of the following vector elements: humanistic education, digital education, hybrid education (mixed forms of education), inclusive education, individualized education, continuous education.

Key words: education, philosophy, philosophy of education, right to education, concept of education, modern education, constitutional and legal regulation of the right to education.

Постановка питання. Філософія освіти є аналітичною функцією що активується у сфері освітніх концепцій, політик, теорій, програм і практик. Браком сучасної освітньої парадигми вбачаємо відсутність єдиної мети чи предмету правового регулювання, що ставить перед собою за ціль спрямовування її навчальних та педагогічних програм. Згаданий брак єдності існує в першу чергу через те, що освіта як соціальна та правова категорія має занадто багато конкуруючих прихильностей до різноманітних освітніх методологій, які керуються різними філософськими зобов'язаннями. Насамперед, сучасна освіта є не стільки істиною чи мораллю, скільки толерантністю та внеском в економічне та духовне зростання нації.

З незапам'ятних часів як освіта, так і філософія були пов'язані одна з одною. Одні із найвеличніших філософів також були вмілими та мудрими педагогами. Кожен філософ в деякій мірі висловлювався в бік освіти, до прикладу: Ганді говорив про базову освіту, Сократ, Платон, Аристотель, Руссо, Кант, Гегель, Дьюї відомі не тільки своїми філософськими, а й просвітницькими ідеям тощо. Таким чином, філософія освіти являє собою філософсько-правові роздуми про сутність, цілі та проблеми освіти. Майже вся освітня діяльність, починаючи від практики в класі до видання наказів із затвердження навчальних програм і регулювання освітньої політики неминуче ґрунтується на філософських концепціях, припущеннях та позиціях. Відтак, справедлива та дієва освітня практика залежить від філософської обізнаності та розуміння.

Аналіз наукових джерел. Сферою досліджень освітнього питання а також ролі філософії у розвитку та розумінні освітньої політики займались наступні вітчизняні та зарубіжні науковці, а саме: Аляєв Г.Є., Андрущенко В., Бріжата І.А., Вашкевич В.М., Вдовиченко Є., Гермоса Дж., Кузьміна С.Л., Опачко М.В., Передборська І., Стогній І.П., Цикін В.О. та ін.

Мета статті - дослідити сутність, зміст та спрямування основних філософських концепцій сучасної освіти.

Виклад матеріалу дослідження. Стрімкий розвиток третього тисячоліття поряд зі своїми позитивними наслідками у вигляді наукових відкриттів, технічного прогресу, розвитку штучного інтелекту породив дещо негативне у соціальній сфері (ставлення особи до суспільства, взаємовідносини між особами та занепад людського розвитку - ставлення особи до самого себе). Відтак, ключовим завданням філософії сучасної освіти являється побудова такої концепції, яка була б націлена на виховання в людини поваги до себе, навколишнього середовища та взаємовідносин з іншими особами при цьому не втрачаючи власної самобутності та ідентичності [2, с.5].

На сьогоднішній час мають право на існування безліч філософських теорій, які суттєво вплинули на сферу освіти. І хоча головна мета подачі навчального матеріалу часто є подібною в педагогічних колах, вона може дуже по-різному трактуватися у реальних обставинах людського життя. Така тенденція пов'язана з існуванням різних філософських течій та концепцій освіти. Однак, незважаючи на значну кількість згаданих нами напрямів філософського спрямування, що привнесли свою частинку у формування якісного освітнього середовища, для себе вбачаємо дві з них, що найбільше нам імпонують та які вважаємо найбільш виправданими в актуальних умовах, а саме практична філософія Джона Дьюї та педагогічна теорія соціальної справедливості Пауло Фрейре, що склалася під впливом течії Дьюї.

Джон Дьюї був американським філософом та психологом за сумісництвом. Він також був педагогом, і його вплив у цій галузі визнано надзвичайно важливим. Дьюї народився 20 жовтня 1859 року. Його друге ім'я, яким був неофіційно нагороджений в наукових колах - "батько філософії освіти". Дьюї був одним із видатних діячів заснування філософського руху під назвою "Прагматизм у Сполучених Штатах" [3, с. 91]. Так, за словами Джона Дьюї, навчання має відбуватися в межах реального часу, обґрунтовуючи цю необхідність наступними причинами:

- нестабільність буття - філософ вважав, що все, що відбувається в житті, є природними подіями, оскільки люди є частиною природи. Труднощі, небезпека, зло і добро - є природними аспектами та не можуть бути визначені чи передбачені. Таким же чином функціонують суспільні цінності, норми та ідеї людей. Здобуті знання постійно трансформуються зі змінами в суспільстві.

- історичний фактор - для якісного та помірного розвитку в суспільстві мають відбутися необхідні зміни, однак соціум не має повністю відходити від складників минулого. Існуюча модифікація повинна відповідати попереднім практикам з метою збереження бажаних потреб суспільства.

- цілі та наслідки - перш ніж внести будь-які зміни, спочатку треба зрозуміти, чи це матиме позитивні наслідки для суспільства. Трансформації повинні мати схвальний результат, який сприятиме розвитку людини та суспільства.

Головною метою Джона Дьюї стала реалізація освітнього процесу таким чином, щоб він допомагав розвитку людини, зокрема за допомогою наступних інструментів:

- фактичне навчання повинно провадитися із практичними елементами. Дьюї вважав, що досвід - це освіта. Навчання має складатися як з теорії, так і з практики, бути пов'язаним з реальним світом;

- у класі має панувати соціальна взаємодія та взаємодіяльність, а не лише навчання. За словами філософа, освіта - це підготовка людини не до майбутнього, а до сьогодення;

- людський розум і суспільство повинні продовжувати змінюватися і розвиватися з плином часу.

- посилення освітніх програм згідно до/з урахуванням інтересів учнів [4].

Відтак, теорію Джона Дьюї та її прямий вплив на соціум можна простежити у Таблиці 1.

Таблиця 1