Відповідь на загадку сфінкса: міркування перекладача щодо фундаментальних категорій Чарльза Пірса у його "спробі розгадати загадку" та питомої української термінології семіотики
У науковій статті розглянуто тлумачення фундаментальних категорій Першости, Другости та Третьости у незакінченій праці американського філософа, логіка та семіотика Чарльза Сандерса Пірса "Спроба розгадати загадку" з погляду впровадженої ним метамови.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.02.2024 |
| Размер файла | 36,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Відповідь на загадку сфінкса: міркування перекладача щодо фундаментальних категорій Чарльза Пірса у його "спробі розгадати загадку" та питомої української термінології семіотики
Надія Андрейчук
Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів
Анотація
У статті розглянуто тлумачення фундаментальних категорій Першости, Другости та Третьости у незакінченій праці американського філософа, логіка та семіотика Чарльза Сандерса Пірса "Спроба розгадати загадку" з погляду впровадженої ним метамови. Зосереджено увагу на труднощах її відтворення українською мовою. Зроблено огляд української пірсіани та виявлено розбіжності в застосуванні україномовних термінів семіотики. Постульовано необхідність уніфікації цих термінів та використання для їхнього творення питомих українських морфем замість транслітерації форм, що їх терміни мають у мові-джерелі. Запропоновано варіанти перекладу низки термінів, як-от, Firstness, Secondness, Thirdness, representation, determination, representamen, interpretant та ін. пірс філософ семіотика
Ключові слова: Чарльз Пірс, метамова семіотики, термінологічний неологізм, переклад, питома українська термінологія.
THE ANSWER TO THE RIDDLE OF THE SPHINX: TRANSLATOR'S NOTES ON CHARLES PEIRCE'S FUNDAMENTAL CATEGORIES IN HIS "A GUESS AT THE RIDDLE" AND THE NATIVE UKRAINIAN TERMINOLOGY OF SEMIOTICS
Nadiia Andreichuk
Ivan Franko National University of Lviv, Lviv
The problem of the Ukrainian semiotic metalanguage still remains a subject of controversy for those who are interested in the scholarly heritage of the greatest and an extraordinarily prolific American philosopher, logician (mathematical and general) and semiotician Charles Sanders Peirce (1839 - 1914). In the course of his polymathic researches he created numerous terminological neologisms. The latter are most commonly rendered into Ukrainian applying transliteration. Peirce was extremely fond of placing things into groups of three, of trichotomies, and of triadic relations. His theory of signs is also based on his `triadism'. The article discusses the interpretation of the fundamental categories of Firstness, Secondness, and Thirdness as presented in Peirce's work "A Guess at the Riddle" and focuses on the challenges of rendering these and other important terminological units of Peircean semiotics into Ukrainian. The article contains excerpts from the above mentioned Peirce's work translated into Ukrainian by the author of this paper and the issues of translating Peircean neologisms are approached with the aim of revealing logic in the management of semiotic realities and specifically the logic of constructing different Ukrainian equivalents. The lack of the generally accepted tradition of translating semiotic terms brings to life many terminological variants used by different Ukrainian scholars and translators. The present paper reviews some terminological variants used by Ukrainian semioticians and seeks to provide arguments to support the necessity of selecting Ukrainian equivalents using the native stock of morphemes instead of applying transliteration of the original English terms. Following this line of thought, the author suggests her options for rendering such key semiotic terms as Firstness, Secondness, Thirdness, representation and determination, representamen and interpretant and some others and claims that the suggested approach is justified and can ensure the adequacy of the translation and the unification of the Ukrainian terminology of semiotics.
Key words: Charles S. Peirce, metalanguage of semiotics, terminological neologism, translation, native Ukrainian terminology.
Попри значну кількість досліджень, що присвячені семіотиці Пірса, наше розуміння його праць ще дуже неповне й умоглядне
(Альберт Аткін)
Вступ
Метамова американського філософа Чарльза Сандерса Пірса (18391914) - складна система термінів та термінологічних неологізмів, розуміння яких забезпечує осягнення його логіко-філософських міркувань загалом та доктрини знаків зокрема. У вузькому сенсі метамова не є мовою, тобто не слугує засобом порозуміння між членами наукової спільноти, а є засобом опису або відтворення будови й функціювання наукових об'єктів. З цього опису виводяться певні правила, які дають можливість створити теорію. Відомий американський семіотик Джон Ділі використовує образ кокона, щоб привернути увагу до того факту, що мова "загортає довільний елемент у кокон розуміння, обтяжений (freighted) історією. У такий спосіб © Андрійчук Н., 2023 живий термін стає успішним не через те, що його вибрали, а через те, що він долучає й передає перспективу та історію, a seinsgeschichtliches Wesen, за образним описом Гайдеґґера, - це сутність, обтяжена буттям, - не буттям фізичного існування, а буттям людського досвіду й розуміння, які з нього випливають" [22, с. 4]. Отож кожен термін має "філософську граматику", тобто інтерпретативну перспективу, яка відображає історію того, що термін означує. При перекладі термінів цю перспективу слід брати до уваги і якомога чіткіше відтворювати засобами цільової мови.
Мета цієї статті - обґрунтувати способи відтворення низки термінологічних неологізмів Чарльза Пірса в українському перекладі "Спроби розгадати загадку", який нещодавно зробила авторка статті (опубліковано у книзі "Виміри семіозису" [1, с. 280-292]). "Спроба розгадати загадку" - це низка нотаток Пірса, зроблених при підготовці книги, яка так і не була завершена. Якби вона була написана, то ймовірно стала б найбільшим досягненням американської філософії кінця ХІХ - початку ХХ століть. Однак, ще за життя Пірс опублікував шерег положень цієї книги в різних статтях, жодна з яких до останнього часу не була перекладена українською мовою.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загалом доля філософської спадщини Пірса в Україні доволі сумна. Попри те, що його філософія, яка відома головно завдяки трансдисциплінарній семіотичній основі й спробам подолати западину між природничими й гуманітарними науками і створити трансдисциплінарну теорію значення, україномовної пірсіани не існує, хоча безперечно українські філософи, логіки та семіотики не оминають увагою його здобутків. Не опубліковано жодного видання його перекладів, лише переклади окремих статей включено у книгу "Виміри семіозису" [1]. Дещо краща доля польської пірсіани. Вперше переклади декількох статей Пірса польською мовою авторства Збіґнєва Дияса з'явилися в книзі Ганни Бучинської "Пірс" [29], а у 1997 році опублікували окреме видання перекладів "Вибрані семіотичні праці" [25]. У 2005 році вийшла ще одна добірка "Занедбаний аргумент та інші праці з 1907-1913 років" з перекладами й передмовою Станіслава Вшолки [28]. У 2009 році польська дослідниця спадщини Пірса Агнєшка Генсольт оприлюднила книгу "Чарльз Сандерс Пірс про безперестанну спільноту дослідників", куди увійшла також низка її перекладів [27]. У передмові до антології польської семіотики культури другої половини ХХ - початку ХХІ століть "Знак. Текст. Семіоза"й не виключно) зустрічали в текстах, пов'язаних з інтелектуальною діяльністю, зокрема філософських та медичних. Багато з них приписують Аристотелеві. На думку авторки, компонент -aiq у жодному разі не треба опускати при перекладі, оскільки він є визначальним для досягнення еквівалентності., упорядкованій та перекладеній українською мовою Вікторією Дуркалевич [8], вона наголошує, що ідеї ПірсаУ вказаному перекладі запропоновано відтворювати ім'я Peirce українською мовою як Перс. Такий варіант вважаємо цілком прийнятним, враховуючи орфоепічні норми в американській лінгвокультурі, однак у сучасному україномовному дискурсі семіотики міцно закріпилася форма Пірс. в Польщі знайшли оригінальну інтерпретацію в дискурсивному просторі літературознавства й культурології у 80-х роках ХХ століття, коли його семіотична концепція транспонувалася у сферу дослідження текстів культури, що відбувалося головно завдяки науковцям, пов'язаним з Інститутом британської та американської культури й літератури Сілезького університету [8, с. 67].
В україномовному філософському дискурсі спадщина Пірса вивчається головно в аспекті його ідей у царині прагматизму, наприклад [14] та семіотичної доктрини, наприклад [17; 10]. Варто також згадати праці у царині філософії права [2] та філософсько-методологічних аспектів комунікації [11]. Знаменно, що у ХХІ столітті спостерігаємо посилений інтерес мовознавців до знакової теорії мови в контексті розвитку теорії іконічності [12] та мультимодальності [4; 13]. Низка праць, дотичних до семіотики, на жаль, написані російською мовою, отож автори не докладаються до вирішення питання створення питомої української семіотичної термінології. Однак вагомими для формування цієї термінології стали переклади праць семіотиків з інших мов. Зокрема, львівський філософ професор Борис Домбровський переклав з польської мови "Метафізику і семіотику" професора Яцека Юліуша Ядацького [18]До перекладу також долучився доктор Степан Іваник, який завершив роботу після смерті Бориса Домбровського. й уклав польсько-український словник термінів, який подано в кінці книги. Останній дає можливість робити зіставний аналіз процесів творення термінів семіотики в польській та українській мовах. Значний внесок у розвиток української семіотичної термінології зробили науковці Львівського національного університету імені Івана Франка завдяки опублікованим ними перекладам та оригінальним працям. Йдеться про переклад книги Джона Ділі "Основи семіотики" [5], зроблений професором Анатолієм Карасем, і його праці у царині семіотики [10], та переклад Марії Гірняк книги Умберто Еко "Роль читача" [6], які стали авторитетними джерелами в царині української семіотичної термінології, хоча низка питань залишаються дискусійними.
Результати дослідження та їхнє обґрунтування. У відтворенні Пірсового `термінологічного жаргону' в україномовних працях виявляємо певні розбіжності, зокрема й при обговоренні його метафізичних категорій Першости, Другости та Третьости. Ці категорії є визначальними для багатьох Пірсових міркувань і саме про них іде мова у "Спробі розгадати загадку". Пірс переконливо доводив, що теорії й парадигми опосередковують для нас значення життя й у цьому полягає їхня природа та значущість. Він шукає відповідь на загадку з поеми Ральфа Волдо Емерсона (18031882)Найрадикальніший мислитель серед трансценденталістів Нової Англії (1830-1850) у США. Його есей "Природа" (1836) - це системний виклад трансцендентальної філософії, в якому він обґрунтовує безпосередній зв'язок людини з Богом і природою та наголошує, що від початку світу: від ери єгиптян і брахманів до Піфагора, Платона, Бейкона, Ляйбніца, Сведенборґа питання зв'язку уму та світу намагався вирішити кожен геній (тут і далі термін ум викристовується як еквівалент англійського терміна mind. Такий еквівалент запропонував професор Олег Хома [7, т. 1, с. 175-179]). Віками Сфінкс сидить при дорозі і кожен, хто його минає, хоче розгадати її загадку. "Сфінкс" стосовно місця й ролі людини в універсумі: що уможливлює її знання і яка її роль в розвитку Космосу (докладніше див. [20; 23; 30]). Для Пірса ця загадка - більше ніж зв'язок уму та світу: вона також включає мету і значення людського життя. Він виокремлює в універсумі три модуси буття, які називає Першістю, Другістю та Третістю, і кладе їхній зв'язок в основу загальної теорії знаків.
Для передавання цих категорій українською мовою дослідники використовують різні терміни: 1) первинність, вторинність, третинність [3; 9; 7, т. 3, с. 150]; 2) одиничність, подвійність, потрійність [14]. Оскільки у Пірса назви категорій утворені шляхом субстантивації порядкових числівників, то доречно перекладати їх українською мовою як першість, другість та третість. Ці форми трапляються також у Мінакова водночас зі згаданими вище одиничністю, подвійністю та потрійністю.
Пірс тлумачить першість як щось, чиє буття чи існування не залежить ні від чого іншого. Він пише:Тут і далі стаття "Спроба розгадати загадку" цит. в перекладі Н. Андрейчук [1, с. 280-292]. "Поняття абсолютного Першого повинно бути повністю відокремлене від усіх концепцій іншого чи віднесення до чогось іншого; бо те що залучає друге, є вже другим стосовно цього другого. Отож Перше має бути наявним і безпосереднім, щоб не бути другим стосовно представлення". Пірс тлумачить першість як самобутність, яка не залежить від жодного іншого, модус буття, який може бути лише ймовірністю. Першість приписується об'єктам, тобто ми вважаємо, що вони мають у собі здатності (capacities), які можуть зараз бути актуалізовані, можуть ніколи не бути актуалізовані, чи можуть колись бути актуалізовані, хоча нам нічого не відомо про таку можливість, поки вона не реалізована. Пірс навіть зазначає, що для означання цього модусу буття можна було б використати слово 'ймовірність', але воно передбачає певне відношення до існуючого, а універсальна першість є буттям у собі, що не відноситься ні до чого іншого. У наведеному вище тлумаченні Першости вагомим є поняття представлення. Саме такий переклад пропонуємо для Пірсового representation, яке є стрижневим у Пірсових тлумаченнях знака в поєднанні з поняттям determination. Останній термін зазвичай відтворюють українською мовою як `детермінація'. Очевидно, що рідномовним відповідником слід обрати `задавання' (віддієслівний іменник від дієслова за значенням "скеровувати у певному напрямку, указувати, визначати спосіб виконання" [15, т. 3, с. 101]. Для передавання Пірсового поняття representation українською мовою пропонуємо використовувати 'представлення', відповідно representamеn - 'засіб представлення'. Початково Пірс використовує саме термін `представлення' для опису знака. У переліку 76-ти визначень знака, що їх уклав Роберт Марті, перше датоване 1865 роком. Саме в написаній тоді праці "Телеологічна логіка" Пірс називає знак представленням: "Представлення є щось, що є чи є представлене" [19]. У 1873 році в статті "Про представлення" Пірс розвиває цю ідею, зазначаючи, що представлення є "об'єкт, який заміщає інший у такий спосіб, що досвід цього першого забезпечує нам знання про другий" [19]. При цьому представлення має відповідати трьом умовам: 1) мати властивості, які не залежать від його значення, і лише через знання цих властивостей ми отримуємо інформацію про об'єкт, який представляється; 2) мати об'єктивно наявний довільний зв'язок із об'єктом; 3) бути адресованим умові. У примітках до класичної статті "Про новий список категорій" Пірс уже говорить про представлення як властивість речі, завдяки якій для продукування певної ментальної дії вона може заміщати (stand in place of) іншу річ. Ту річ, яка має цю властивість, він називає засобом представлення (representamen), ментальну дію - засобом інтерпретації представлення (interpretant), а річ, яку заміщають, - об'єктом. Отож `заміщення' (standing for, standing in place of, taking the place of the thing) є ще одним варіантом означання, який асоціюється з представленням. Аналізуючи поняття представлення та задавання в Пірсовому тлумаченні, Річард Парментьє розглядає їх як два пов'язані вектори: 1) вектор представлення, який веде від знака до засобу інтерпретації (interpretant) через об'єкт; 2) вектор задавання, який веде від об'єкта до знака та засобу інтерпретації [24, с. 25]. Дослідник зазначає, що представлення - це "відношення (relation), в якому одна річ заміщає (stands for) щось інше до тієї міри, яку з певною метою встановлює інтерпретувальний розум для цієї другої речі (to the degree that is taken to be)", отож дає можливість умові отримати знання про об'єкт [24, с. 26]. Для Пірса дія об'єкта на засіб інтерпретації є "опосередкованим задаванням", а сам засіб інтерпретації- "опосередкованим представленням".
Категорію Другости Пірс описує як таку, що не може існувати без Першости: "У цьому нас переконують такі факти як Инший, Відношення, Примус, Вплив, Залежність, Незалежність, Заперечення, Подія, Реальність, Результат. Річ не може бути іншою, заперечувальною чи незалежною без першого, стосовно якого вона буде іншою, заперечувальною чи незалежною Ми знаходимо другість в події, тому що подія це щось, чиє існування полягає в нашому зіткненні з нею. До цього ж типу належить і незаперечний факт (а hard fact); власне кажучи, це щось, що присутнє, і що я не можу заперечувати, але змушений визнати як об'єкт або друге окрім мене, який є суб'єктом чи першим, і яке надає матеріал для роботи моєї волі". Отже, якщо Першість тлумачиться як якість, то категорія Другости - як реакція. Коли у 1903 році Пірс читав лекції з логіки у Ловелівському Інституті в Бостоні, то в третій лекції, де він звернувся до поняття універсальних категорій [26], він описує реальність як щось грубе (brute), наче "тиснути плечем на двері і намагатися відчинити їх, долаючи невидимий, беззвучний і невідомий опір". При цьому виникає двобічне усвідомлення зусилля й опору, яке для Пірса є відчуттям реальності, модусом буття однієї речі, який полягає в бутті іншого об'єкта. Другий елемент безпосередньо переживається в нашому відчутті буття тут, відчутті теперішнього факту, тобто є досвідом реакції на нон-еґо. Щось стає тим, чим його робить щось інше тут і зараз. Натискаючи плечем на двері, ми маємо відчуття опору й одночасно відчуття зусилля. Не може бути опору без зусилля, як не може бути зусилля без опору, отож, усвідомлення є двоїстим. Ми усвідомлюємо себе і не-себе. Це усвідомлення має два різновиди: дія, коли наше перетворення інших речей є виразнішим від їхньої реакції на нас, і сприйняття, коли їхній вплив на нас є значно сильнішим, ніж наш на них. І ця ідея буття, яке формується іншим і є опорою для думки, отримує назву Другість. У "Спробі розгадати загадку" Пірс описує друге як "надзвичайно тверде і реальне... яке діє на нас щоденно; це основне, чому нас вчить життя". Він навіть використовує поетичний образ з "Венеціанського купця" Шекспіра (акт 2, сцена 6), коли описує Першість як:
... той корабель ошатний,
Що з рідної затоки випливає,
Коли його цілує і голубить Солодкий, похітливий вітерець! Цитований уривок подаємо в перекладі Ірини Стешенко [16, т. 2, с. 507].,
а Другість як:
Той корабель, коли уже додому З пом 'ятими вертається боками,
З пошарпаним вітрилом, помарнілий,
Обірваний, знесилений украй
Своїм зальотником несталим, вітром!
Третість Пірс тлумачить як категорію опосередкування (mediation), тобто модус буття того, що встановлює відношення Другого й Третього. Третє - це те, чим воно є завдяки речам, які воно опосередковує (mediates) й між якими встановлює відношення. Ще у 1886 році, розглядаючи категорії Канта, він пише: "Якщо універсум рухається від стану цілковитої випадковости до стану повної зумовлености законом, то слід припустити, що існує початкова, засаднича тенденція речей набувати певних властивостей, формувати звички. Це є Третій елемент, чи елемент-посередник, між випадком, який створює Перше та первинні події, і законом, який створює послідовності Других" (цит. за thirdness у [31]).
Отже, Перше є суб'єктом впливу, Друге - об'єктом впливу, а Третє - дією, яка забезпечує вплив Першого на Друге. Третє залежить від двох перших, які воно опосередковує. В уже згадуваній лекції з логіки у Ловелівському Інституті в Бостоні [26] Пірс наводить такий приклад: ".якщо на двох гральних кубиках п'ять разів поспіль випадають шістки, то це лише однаковість. Немає жодних підстав для передбачення, що наступного разу знову випадуть шістки. Якщо припущення має тенденцію до справдження, то слід вважати, що майбутні події мають тенденцію відповідати загальному правилу. Якщо номіналісти скажуть, що це загальне правило є лише словом чи декількома словами, то я відповім: "Ніхто ніколи не намагався заперечувати, що те, яке є загальним, має природу загального знака, однак питання в тому, чи майбутні події будуть узгоджуватися з цим, чи ні."" [26]. Для Пірса правило, з яким майбутні події мають тенденцію узгоджуватися, є важливим елементом у перебігу цих подій. Цей модус буття, який полягає в тому факті, що майбутні факти Другости набудуть визначеного загального характеру, він називає Третістю.
Отже, Першість є якісна ймовірність, Другість - модус буття, визначений Першістю, а Третість як елемент явища чи об'єкта думки є те, чим вона є внаслідок того, що надає якости майбутнім реакціям. Третє керує Другим і доносить інформацію до свідомості. Це інформувальна думка або пізнання. Саме у Третьості Пірс вбачає дію знака. В одному з листів до леді Велбі Здебільшого в листах до леді Вікторії Велбі (1837 - 1912) Пірс тлумачить його семіотичну теорію. Відповіді леді Велбі засвідчують, що розуміння цієї теорії давалося їй нелегко, однак, поширюючи копії листів Пірса, вона сприяла поширенню його ідей серед британських філософів. 1904 року Пірс підсумовує тлумачення усіх трьох категорій таким чином: "Першість є модус буття того, що є таким, як воно є, чітко і безвідносно до будь-чого іншого. Другість є модус буття того, що є таким, як воно є, відносно другого, але безвідносно до будь-якого третього. Третість є модус буття того, що є таким, як воно є, у забезпеченні відношення другого і третього" [21, с. 8]. Далі у цьому ж листі він наводить низку виразних ілюстрацій своєї думки. Зокрема, пише: "Уявіть, що ви сидите вночі у кошику повітряної кулі високо над землею й насолоджуєтесь абсолютним спокоєм і тишею. Зненацька вас вражає пронизливий свист парового гудка, який триває деякий час. Враження тиші було першістю, якістю відчуття. Пронизливий свист не дозволяє думати про щось чи зробити щось і викликає лише страждання. Ще одна Першість. Але переривання тиші шумом було досвідом. Людина в бездіяльності ідентифікує себе з попереднім станом відчуття, і нове відчуття, яке з'являється незалежно від неї, є не-я (the non-ego). Людина має двоїсте усвідомлення я (ego) і не-я. Усвідомлення дії нового відчуття, яке руйнує старе відчуття, є тим, що я називаю досвідом (тут і далі виділення Пірса). Загалом досвід є тим, що мене змусив думати перебіг життя" [21, с. 8-9]. Другість як дію однієї речі на іншу Пірс називає брутальною дією (brute action), а коли в гру вступає закон, то ми вже маємо справу з Третістю: "Коли камінь падає на землю, то його заставляє падати не закон тяжіння. Закон тяжіння - це той суддя, який може як завгодно довго проголошувати вирок, але допоки сильна рука закону, брутальний шериф, не введе цей закон у дію, то вирок нічого не означає. Суддя може створити шерифа, якщо є потреба, і він повинен його мати. Падіння каменя - справа каменя і землі. Це є випадок реакції. Отже, існування (existence) є модус буття того, що взаємодіє (reacts) з іншими речами" [21, с. 9].
Характерною ознакою "Спроби розгадати загадку" та інших статей, присвячених метафізичним категоріям, є використання "числових" термінологічних одиниць, тобто лексем з коренем, вираженим формою числівника. Такі одиниці зустрічаються у "Спробі розгадати загадку" сорок разів. Ми вже говорили про самі назви категорій. Згрупувавши "числові" одиниці за ознакою їхнього функціювання у досліджуваному тексті, можна запропонувати способи їхнього відтворення українською мовою: 1) одиниці першої групи стосуються опису природи компонентів знака: triad - triadic - triadicity: тріада - троїстий - троїстість (тріадичний і тріадична структура у ЄСФ; трисутність знака у проф. Карася); dyad - dyadic: діада - двоїстий; 2) одиниці
другої групи стосуються зв'язків між компонентами: dual - duality: подвійний - подвійність; triple: потрійний; quadruple: почетверений або почвірний; 3) третя група одиниць стосується наявності трійок у будові: threes - трійки, threeness- трійковість; 4) нарешті, трапляються випадки, коли йдеться про сам спосіб розгляду чи аналізу трихотомій: three-fold (division): у ЄСФ: тернарна манера поділу. У СУМі немає слова тернарний, отож у таких випадках слід застосовувати український еквівалент трибічний поділ. Трибічний - той, який відбувається, йде у три боки [15, т 10, с. 250]. У СУМі знаходимо також трійчатий, що тлумачиться так само як трійчастий [15, т 10, с. 271], отож three-way (forking) пропонуємо перекладати як трибічне (трійчате або трійчасте) розгалуження.
Висновки
Таким чином, категорії Першости, Другости та Третьости у Пірса відповідають категоріям якості, відношення й представлення. Буття якості - це лише потенційне існування, бо існування у чистому вигляді є двоїсте і передбачає взаємодію з іншою річчю. Третя категорія є втіленням троїстости. її сутність - представлення одного через інше. Ці категорії стали важливим складником архітектоніки головного теоретичного спадку Пірса - його загальної теорії знаків. Відтворення метамови Чарльза Пірса українською мовою вимагає уніфікації та використання питомих українських відповідників не лише при описі засадничих категорій, але й при тлумаченні інших вагомих для семіотики понять. Зокрема, representation рекомендується перекладати як представлення, а representamen - як засіб представлення; determination - як задавання, а interpretant - як засіб інтерпретації.
Отже, зазначимо, що питання перекладного англо-українського та енциклопедичного словника термінів семіотики стало нагальним для подальшого успішного розвитку в Україні семіотичних та семіотично орієнтованих досліджень, а його створення допомогло б уніфікувати використання термінів семіотики, зокрема, впроваджених Пірсом, в україномовних текстах.
Список використаної літератури
1. Андрейчук Н. Виміри семіозису. Львів: ПАЇС, 2021. 352 с.
2. Балинська О.М. Семіотика права. Львів: ЛьвДУВС, 2013. 416 с.
3. Бочаров Д. Загальна теорія знаків Ч.С. Пірса та теорія доказів: точки перетину. Філософія права і загальна теорія права. 2013. № 1. С. 293-299.
4. Волкова С.В. Міфолорні образи в сучасних амеріндіанських прозових текстах. Херсон: Айлант, 2015. 340 с.
5. Ділі Д. Основи семіотики / Пер. з англ. та наук. ред. А. Карась. Львів: Арсенал, 2000. 232 с.
6. Еко У Роль читача. Дослідження з семіотики текстів; пер. з англ. М. Гірняк. Львів: Літопис, 2004. 384 с.
7. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. В 4 томах / Наукові керівники проекту Б. Кассен і К. Сігов. Київ: Дух і літера, 2009-2016.
8. Знак. Текст. Семіоза. Антологія польської семіотики культури. Друга половина ХХ - початок ХХІ ст. / Вступна стаття, упорядкування і переклад Вікторії Дуркалевич. Дрогобич: Коло, 2016. 300 с.
9. Капічіна О.О. Феномен семіозису: історико-теоретичний аспект. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2010. №3. С. 11 - 14.
10. Карась А. Семіотична перспектива інтерпретації реальності як дійсності. Філософська думка. 2008. № 5. С. 16-29.
11. Каратаєва М.В. Семіотика віртуальної комунікації (на матеріалі сучасної англійської мови). Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2014. 244 с.
12. Козлова Т О. Іконічність у лексиці індоєвропейської прамови. Запоріжжя: Кругозір, 2015. 640 с.
13. Колегаєва І. М. Полімодальність відчуттів у дзеркалі полікодовості тексту або ще раз про антропоцентризм у лінгвістиці. Записки з романо-германської філології. Одеса: КП ОМД, 2015. Вип. 2 (35). С. 105-113.
14. Мінаков М.А. Питання досвіду в філософії Ч.С. Пірса. Мультиверсум. Філософський альманах. Київ: Центр духовної культури. 2006. № 55.
15. Словник української мови: в 11 т. (Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні АН УРСР; гол. ред. кол. І. К. Білодід). Київ: Наукова думка, 1970-1980.
16. Шекспір В. Венеціанський купець. Твори в шести томах. Київ: Дніпро, 1985. Т 2. С. 477-570.
17. Шепетяк О. Класифікація знаків у семіотиці Чарльза Пірса. Університетська кафедра. 2014, № 3. Київ: КНЕУ С.129-136.
18. Ядацький Я.Ю. Метафізика і семіотика. Прототеоретичні дослідження; пер. Б. Домбровський, С. Іваник. Кам'янець-Подільський: ТОВ "Друкарня "Рута"", 2019. 352с.
19. 76 Definitions of The Sign by C.S. Peirce collected and analyzed by Robert Marty. URL: http://www.commens.org/links/link/76-definitions-sign-c-s-peirce-coUected-robert-marty.
20. Brier S. The riddle of the Sphinx answered: On how C. S. Peirce's transdisciplinary semiotic philosophy of knowing links science and spirituality. URL: https://ciret-transdisciplinarity. org/ARTICLES/Brier_Peirce.pdf.
21. Charles S. Peirce's Letters to Lady Welby / Ed. by I. C. Lieb. New Haven, Connecticut : Whitlock's, Inc., 1953. P. 7-14.
22. Deely J. The word `semiotics': Formation and origins. Semiotica. 2003, 146-1/4. P. 1-49.
23. Noth W. Peirce's Guess at the Sphinx's Riddle: The symbol as the Mind's Eyebeam. Charles Sanders Peirce in His Own Words/ Thellefsen T., S0rensen B., eds. Boston and Berlin : De Gruyter Mouton, 2014. P. 153-159.
24. Parmentier R. J. Signs in Society. Studies in Semiotic Anthropology. Bloomington : Indiana University Press, 1994. 234 p.
25. Peirce Ch. Wybor pism semiotycznych. Biblioteka Mysli Semiotycznej, 38/ Red. J. Pelc. Warszawa : Znak - J^zyk - Rzeczywistosc, Polskie Towarzystwo Semiotyczne,1997. 270 s.
26. Peirce Ch. Lowell Lecture 3 of 1903. URL: https://www.gnusystems.ca/Lowell3.htm.
27. Peirce Ch.S. Сharles Sanders Peirce o nieskonczonej wspolnocie badaczy / Wst^p i tlumaczenie Agnieszka Hensoldt. Opole : Wydawnictwo Universytetu Opolskiego, 2009.175 s.
28. Peirce Ch.S. Zaniedbany argument i inne pisma z lat 1907-1913 / Wst^p i tlumaczenie Stanislaw Wszolek. Krakow : Wydawnictwo Naukowe Papieskiej Akademii Teologiscznej w Krakowie, 2005.
29. Peirce/ Redaktor naukowy H. Buczynska. Tlumaczenie Zbigniew Dyjas. Warszawa : Wiedza Powszechna, 1965, 195 p.
30. Sheriff J. K. Charles Peirce's Guess At the Riddle: Grounds for Human Significance. Bloomington : Indiana University Press, 1994.
31. Thirdness. Term in M. Bergman & S. Paavola (Eds.), The Commens Dictionary: Peirce's Terms in His Own Words. New Edition. URL: http://www.commens.org/dictionary/term/ thirdness.
32. References
33. Andreichuk N. Vymiiy semiozysu [Dimensions of Semiosis]. Lviv : PAIS, 2021. 352 s.
34. Balynska O. M. Semiotyka prava [Semiosis of Law]. Lviv : LvDUVS, 2013. 416 s.
35. Bocharov D. Zahalna teoriia znakiv Ch. S. Pirsa ta teoriia dokaziv: tochky peretynu [The general sign theory of Ch. S. Peirce and the proof theory: points of intersection]. Filosofiia prava i zahalna teoriia prava. 2013. № 1. S. 293-299.
36. Volkova S. V. Mifolorni obrazy v suchasnykh amerindianskykh prozovykh tekstakh [Mythical Images in Current Amero-Indian Prose]. Kherson : Ailant, 2015. 340 s.
37. Dili D. Osnovy semiotyky [Fundamentals of Semiotics] / Per. z anhl. ta nauk. red. A. Karas. Lviv : Arsenal, 2000. 232 s.
38. Eko U. Rol chytacha. Doslidzhennia z semiotyky tekstiv [The Role of the Reader. Research on Textual Semiotics] / Per. z anhl. M. Hirniak. Lviv : Litopys, 2004. 384 s.
39. Yevropeiskyi slovnyk filosofii: Leksykon neperekladnostei [European Dictionary of Philisophy: Lexicon of Untranslatable]. V 4 tomakh / Naukovi kerivnyky proektu Barabara Kassen i Kostiantyn Sihov. Kyiv : Dukh i litera, 2009-2016.
40. Znak. Tekst. Semioza. Antolohiia polskoi semiotyky kultury. Druha polovyna ХХ - pochatok ХХІ [Sign. Text. Semiosis. The second half of the 20th - beginning of the 21st centuries] / Vstupna stattia, uporiadkuvannia I pereklad Viktorii Durkalevych. Drohobych : Kolo, 2016. 300 s.
41. Kapichina O. O. Fenomen semiozysu: istoryko-teoretychnyi aspect [The phenomenon of semiosis: Historical and cultural aspect]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. № 3, 2010. S. 11-14.
42. Karas A. Semiotychna perspektyva interpretatsii realnosti yak diisnosti [The semiotic perspective of the interpretation of reality as actuality]. Filosofska dumka. 2008. № 5. S. 16-29.
43. Karataieva M.V. Semiotyka virtualnoi komunikatsii (na materiali suchasnoi anhliiskoi movy) [Semiotics of virtual communication (based on English language)]. Dysertatsiia kand. filol. nauk: 10.02.04, Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka, 2014.
44. Kozlova T.O. Ikonichnist u leksytsi indoievropeiskoi pramovy [Iconicity in the lexis of Indo-European parent language]. Zaporizhzhia : Kruhozir, 2015. 640 s.
45. Kolehaieva I.M. Polimodalnist vidchuttiv u dzerkali polikodovosti tekstu abo shche raz pro antropotsentryzm u linhvistytsi [Multimodality in the mirror of polycode text or once again about anthropocentrism in linguistics]. Zapysky z romano-hermanskoi filolohii. Odesa : KP OMD, 2015. Vyp. 2 (35). S. 105-113.
46. Minakov M.A. Pytannia dosvidu v filosofii Ch. S. Pirsa [The question of experience in the philosophy of Ch.S. Peirce]. Multyversum. Filosofskyi almanakh. Kyiv : Tsentr dukhovnoi kultury. 2006. № 55. URL: https://www.filosof.com.ua/Jornel/ M_55/Minakov.htm
47. Slovnyk ukrainskoi movy [Ukrainian Dictionary] : v 11 t. (Instytut movoznavstva im. O. O. Potebni AN URSR; hol. red. kol. I. K. Bilodid). Kyiv : Naukova dumka, 1970-1980.
48. Shekspir V. Venetsianskyi kupets [The Merchant of Venice]. Tvory v shesty tomakh. Kyiv : Dnipro, 1985. T. 2. S. 477-570.
49. Shepetiak O. Klasyfikatsiia znakiv u semiotytsi Charlza Pirsa [Classification of signs in the semiotics of Ch. Peirce]. Universytetska kafedra. 2014, № 3. Kyiv : KNEU. S. 129-136.
50. Yadatskyi Ya.Iu. Metafizyka i semiotyka. Prototeoretychni doslidzhennia [Metaphysics and semiotics. Prototheoretical research (Per. B. Dombrovskyi, S. Ivanyk). Kamianets- Podilskyi : TOV "Drukarnia "Ruta"", 2019. 352 s.
51. 76 Definitions of The Sign by C. S. Peirce collected and analyzed by Robert Marty. URL: https://arisbe.sitehost.iu.edu/rsources/76DEFS/76defs.HTM.
52. Brier S. The riddle of the Sphinx answered: On how C. S. Peirce's transdisciplinary semiotic philosophy of knowing links science and spirituality. URL: https://ciret-transdisciplinarity. org/ARTlCbES/Brier_Peirce.pdf.
53. Charles S. Peirce's Letters to Lady Welby / Ed. by I. C. Lieb. New Haven, Connecticut : Whitlock's, Inc., 1953. P. 7-14.
54. Deely J. The word `semiotics': Formation and origins. Semiotica. 2003, 146-1/4. P. 1-49.
55. Noth W. Peirce's Guess at the Sphinx's Riddle: The symbol as the Mind's Eyebeam. Charles Sanders Peirce in His Own Words/ Thellefsen T., S0rensen B., eds. Boston and Berlin : De Gruyter Mouton, 2014. P. 153-159.
56. Parmentier R. J. Signs in Society. Studies in Semiotic Anthropology. Bloomington : Indiana University Press, 1994. 234 p.
57. Peirce Ch. Wybor pism semiotycznych. Biblioteka Mysli Semiotycznej, 38/ Red. J. Pelc. Warszawa : Znak - J^zyk - Rzeczywistosc, Polskie Towarzystwo Semiotyczne,1997. 270 s.
58. Peirce Ch. Lowell Lecture 3 of 1903. URL: https://www.gnusystems.ca/Lowell3.htm.
59. Peirce Ch.S. Charles Sanders Peirce o nieskonczonej wspolnocie badaczy / Wst^p i tlumaczenie Agnieszka Hensoldt. Opole : Wydawnictwo Universytetu Opolskiego, 2009.175s.
60. Peirce Ch.S. Zaniedbany argument i inne pisma z lat 1907-1913 / Wst^p i tlumaczenie Stanislaw Wszolek. Krakow : Wydawnictwo Naukowe Papieskiej Akademii Teologiscznej w Krakowie, 2005.
61. Peirce/ Redaktor naukowy H. Buczynska. Tlumaczenie Zbigniew Dyjas. Warszawa : Wiedza Powszechna, 1965, 195 p.
62. Sheriff J. K. Charles Peirce's Guess At the Riddle: Grounds for Human Significance. Bloomington : Indiana University Press, 1994.
63. Thirdness. Term in M. Bergman & S. Paavola (Eds.), The Commens Dictionary: Peirce's Terms in His Own Words. New Edition. URL: http://www.commens.org/dictionary/term/ thirdness.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні риси сучасних фундаментальних досліджень. Проблема формування високої інноваційної культури всіх верств суспільства. Роль фундаментальних наук в інноваційному процесі в суспільному розвитку та на підприємстві, основні етапи його здійснення.
реферат [34,3 K], добавлен 10.11.2014История даосизма, основатели даосизма, дао и основные понятия даосизма. Заветы древних даосов обращены к каждому, кто желает познать загадку истоков всего происходящего, кто не удовлетворяется условностями цивилизаций, но ищет истинно великое и вечное.
реферат [19,9 K], добавлен 20.03.2003Еволюція поглядів на проблему трактування простору і часу. Фізика до появи теорії Ейнштейна та розвиток класичної електродинаміки у другій половині XІХ ст. Сутність категорій "простір" і "час", що належать до числа фундаментальних філософських понять.
реферат [17,8 K], добавлен 26.02.2011Дослідження буддійської традиції в буддології. Показ її подібності з традицією європейського скептицизму щодо відображення змісту основних категорій пізнання. Окремий розгляд вчення Нагарджуни і його тлумачення відомим сходознавцем Є. Торчиновим.
реферат [23,3 K], добавлен 20.09.2010Виробництво наукового продукту. Знання про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві. Поняття фундаментальних наук, їх взаємозв'язк з прикладними та внутрішня класифікація. Основна ознака поділу наук на фундаментальні і прикладні.
контрольная работа [579,6 K], добавлен 07.09.2010Темпоральна логіка як розділ модальної логіки, де досліджуються темпоральні висловлювання та їх відношення в структурі міркування, історія її становлення та розвитку. Поняття та аналіз прикладів темпоральних висловлювань. Теорія можливих світів.
контрольная работа [55,8 K], добавлен 24.04.2014Кіренська школа як першопочаток гедонізму в етиці, аналіз філософської системи етики кіренаїків та епікурейців. Докладна розробка категорій гедонізму, дослідження його основних категорій, філософських систем, у надрах який він виокремився і сформувався.
реферат [26,9 K], добавлен 07.10.2010Дитинство та юність Аристотеля - давньогрецького вченого-енциклопедиста, філософа і логіка, засновника класичної (формальної) логіки. Періоди творчої діяльності Аристотеля - перший античний, подорожей, другий античний. Аналіз аристотелівської логіки.
презентация [996,9 K], добавлен 14.10.2014Проблематика дихотомію "природа / домовленість". Неоднозначність точки зору Платона щодо статусу мови та мовних знаків у діалозі "Кратіл". Дослідження категорії "правильності імен". Сучасний дослідник античного мовознавства М.П. Грінцер та його висновки.
реферат [22,1 K], добавлен 13.07.2009Усвідомлення людини в якості унікальної та неповторної істоти - одна з фундаментальних рис екзистенціалізму, що визначає його вклад в розвиток філософської думки. Специфічні особливості вираження філософії "абсурду" в літературній творчості А. Камю.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 15.05.2019Найбільш здібний учень Сократа Платон, вплив його спадщини на європейську філософію. Дійсна відмінність філософа від софіста: віра в Бога та потреба в божественній мудрості. Політична філософія Платона, його вчення про політику. Зовнішній вигляд філософа.
реферат [52,1 K], добавлен 19.07.2009Біографія видатного українського філософа-гуманіста і визначного поета XVIII століття Григорія Сковороди. Цікаві факти з його життя. Філософські погляди видатного гуманіста епохи. Ідея чистої або "сродної" праці в системі філософських поглядів мислителя.
реферат [34,4 K], добавлен 19.12.2010Поширення суб'єктивістських поглядів на процес пізнання у західній філософії XIX століття. Ознайомлення із історією заснування, поширенням, сутністю та основними принципами неореалізму на основі статті У.Т. Монтегю "Історія американського реалізму".
реферат [24,6 K], добавлен 18.04.2010Оцінка вчення німецького просвітителя Д. Віко на тлі розвитку політико-правової практики і історичної думки Італії кінця XVIII – початку XIX ст. Моменти автобіографії та праці мислителя-філософа. Визначення типу праворозуміння, викладеного в його трудах.
реферат [25,6 K], добавлен 04.08.2011Карл Ясперс видатний буржуазний мислитель, його філософська віра та праці філософа. Різноманітнi дослідження про теорію "осьовий час". Характеристика "осьового часу". Осьові народи, народи що не знали прориву. Християнська церква та божественна віра.
курсовая работа [34,2 K], добавлен 11.11.2010Вивчення життєвого шляху українського філософа і письменника Г. Сковороди. Узагальнення різних підходів й аспектів до тлумачення серця особистості. Проблема антропології людини. Серце, як божественна сутність та сфера підсвідомого. Витоки філософії серця.
реферат [23,3 K], добавлен 16.03.2011Порівняння спільних та відмінних позицій Винниченка і Донцова у питаннях формування української еліти. Специфіка поглядів письменників щодо проблеми України, її самоідентифікації, питання мови, культури, формування нації як основи української державності.
статья [21,4 K], добавлен 27.08.2017Суть твердження "мислити логічно" – мислити точно, не допускаючи протиріч в міркуваннях, вміти викривати логічні помилки. Логічна структура та контекст запитання: місце, час, умови, за яких відбувається діалог. Відповідь - думка, викликана запитанням.
реферат [72,7 K], добавлен 28.04.2011Поняття як форма людського мислення, форма думки, у якій відбиті загальні, істотні ознаки об'єктів; використання понятійного апарату як у складі суджень, так і поза судженнями. Місце, яке займають філософські категорії в розумовій діяльності людини.
реферат [25,0 K], добавлен 10.08.2010Поняття визначення, його сутність і особливості, гносеологічні завдання та роль у практичному пізнанні. Термін "умовивід", його тлумачення, структура та елементи. Доведення як процес думки, його етапи, структурні елементи та значення в мисленні людини.
контрольная работа [12,3 K], добавлен 17.02.2009
