Жертва як медіаконструкт у просторі біополітики
Аналіз феномену конструювання жертви засобами трансмедійної комунікації. Філософсько-антропологічна роль медіатехнологій у сучасному біополітичному просторі. Осмисленя специфіки культурної травми та жертви як медійних конструктів глибинної медіатизації.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.02.2024 |
| Размер файла | 50,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Висновки
Медіатехнології являють собою потужний драйвер соціального розвитку, інструмент та знак сучасної культури. Образ світу сьогодні виходить за межі приватного простору людини. Світоглядну картину утворюють уявлення та переживання, дедалі менш властиві людині особисто, проте розраховані на всіх. Досвід заміщається переживанням, а оповідальність дискретною інформацією.
Медіапростір конституює медіареальність, якій підпорядковується вся сукупність соціокомунікаційних відносин. З-поміж мережевих ресурсів дедалі більшу роль відіграють нові медіа. Вони не тільки здійснюють функції підтримки комунікації, а й часто стають об'єктом та засобом інформаційного впливу.
В умовах суперпаноптикуму контроль над біополітичним дискурсом належить нетократичним елітам. Нетократична модель переміщає людей у гіперреальність подій та симулякри значень, атрибутує суб'єктам певні ролі, організовує соціальні практики відповідно до біополітичних імперативів. Так, «неналежна» подія (як причина культурної травми та дискурсу жертви) вважається гідною людського простору, оскільки дозволяє застосувати щодо себе арсенал біополітичної етики, струсити зв'язки спільноти та перевірити її учасників на одностайність. У такому контексті жертва і травма стають майже синонімічними поняттями: жертва це травмоване тіло (особи, народу), тоді як травма статус жертви у біополітичному просторі.
References
1. Martinez, D. E. (2011). Beyond disciplinary enclosures: Management control in the society of control. Critical Perspectives on Accounting, Vol. 22(2), 200-211.
2. Deleuze, G. (1992). Postscript on the Societies of Control. October, 59, 3-7.
3. Castells, M. (2013). Communication Power. Oxford University Press.
4. Sutzl, W. (2016). Gianni Vattimo's Media Philosophy and Its Relevance to Digital Media? Philosophy Today, Vol. 60, 3, 743-759.
5. Kramer, S. (2016). Medium, Messenger, Transmission: An Approach to Media Philosophy Amsterdam: Amsterdam University Press.
6. Espinoza, Ch. (2012). Millennial integration: Challenges millennials face in the workplace and what they can do about them. Antioch University.
7. Digital anthropology. H. Horst, D. Muller (Eds.) (2012). London, New York: Berg, 2012.
8. Schulz, W. (2004). Reconstructing mediatization as an analytical concept. European Journal of Communication, Vol. 19, 1, 87-101.
9. Dean, J. (2010). Blog Theory. Feedback and Capture in the Circuits of Drive. Cambridge: Polity, 2010.
10. Chaffee, S.H., Metzger, M.J. (2001). The end of mass communication? Mass communication & Society, Vol. 4, 4, 365-379.
11. Dean, J. (2010). The Real Internet. International Journal of Zizek Studies. Vol. 4, 1, 13-14.
12. Danilyan, О., Dzoban, О., Hetman, Y., Kalynovskyi, Y. (2023). Features of information war in the media space in the conditions of russian aggression against Ukraine. Cogito, Vol. 15, 3, 55-71.
13. Campbell, G., Smith, L., Wetherell, M. (2017). Nostalgia and Heritage: Potentials, Mobilisations and Effects. International Journal of Heritage Studies. Vol. 23, 7, 609-611.
14. Eckel, J., Ruchatz, J., Wirth S. (2018). The Selfie as Image (And) Practice: Approaching Digital Self-Photography. Exploring the Selfie: Historical, Theoretical and Analytical Approaches to Digital Self-Photography. London, New York, Shanghai: Palgrave Macmillan, рр. 1-23.
15. Bareither, C. (2021). Difficult heritage and digital media: «selfie culture” and emotional practices at the Memorial to the Murdered Jews of Europe. International journal of heritage studies. Vol. 27, 1, 57-72.
16. Sather-Wagstaff, J. (2017). Making Polysense of the World: Affect, Memory, Heritage. Heritage, Affect and Emotion: Politics, Practices and Infrastructures. London, New York: Routledge, pp. 2-29.
17. Thiemeyer, T. (2018). Erinnerungspraxis Und Erinnerungskultur. Erinnerungspraxis Zwischen Gestern Und Morgen: Wie Wir Uns Heute an NS-Zeit Und Shoah Erinnern. Tubingen: Tubinger Vereinigung fur Volkskunde, pp. 7-20.
18. Pinchevski, A., Richardson, M. (2023). Trauma and digital media: Introduction to crosscurrents special section. Media, Culture & Society, Vol. 45, 1, 178-180.
19. Kaplan, E. A. (2005) Trauma Culture: The Politics of Terror and Loss in Media and Literature. New Brunswick, NJ: Rutgers University Press.
20. Hirsch, M. (2012) The Generation of Postmemory: Writing and Visual Culture After the Holocaust. New York: Columbia University Press.
21. Meek, A. (2010). Trauma and Media: Theories, Histories, and Images. New York: Routledge.
22. Pinchevski, A. (2019). Transmitted Wounds: Media and the Mediation of Trauma. New York, NY: Oxford University Press.
23. Richardson, M. (2018). Radical absence: Encountering traumatic affect in digitally mediated disappearance. Cultural Studies. Vol. 32, 63-80.
24. Rattray, G.J. An Environmental Approach to Understanding Cyberpower. Cyberpower and National Security. Virginia: Potomac Books, 2009, pp. 253-274.
25. Getman, A.P., Danilyan, O.G., Dzeban, A.P., Kalynovskyi, Yu.Yu. (2022). Modem ontology: reflection on the continuity of cyberspace and virtual reality. Revista de Filosofia. Vol. 39,102, 78-94.
26. Foucault, M. The Birth of Biopolitics: Lectures at the College de France, 1978-1979. New York: Palgrave MacMillan, 2008.
27. Bard, A., Jan Soderqvist (2012). The Futurica Trilogy. Stockholm: Stockholm Text.
28. Vattimo, G. (1992). The Transparent Society. Cambridge: Polity Press.
29. Zizek, S. (1997). Cyberspace or the unbearable closure of being. The Plague of Fantasies. London: Verso.
30. Lopez-Rabadan, Р. (2022). Framing Studies Evolution in the Social Media Era. Digital Advancement and Reorientation of the Research Agenda. Social Science. Vol. 11, 1,
31. Cottle, S. (2006). Mediatized rituals: Beyond manufacturing consent. Media, Culture & Society. Vol. 28, 3, 411-432.
32. Baudrillard, J. (1981). For A Critique of the Political Economy of the Sign. New York: Telos Press.
33. Rheingold, H. (2003). Smart Mobs: The Next Social Revolution. New York: Basic Books.
34. Zizek, S. (2002). Welcome to the desert of the real! Five essays on september 11 and related dates. London: Verso, 2002.
35. Bottici, C. (2007). A Philosophy of Political Myth. New York: Cambridge University Press, 2007.
36. Jordan, T. (1999). Cyberpower. New York: Routledge.
37. Schussler, A.-E. (2017). The Cyberspace Myth And Political Communication, Within The Limits Of Netocracy. Journal for the Study of Religions and Ideologies. Vol. 16, 48, 65-78.
38. Zizek, S. (2003). The Ideology of the Empire and its Traps. Empire's New Clothes: Reading Hardt and Negri. New York: Routledge, pp. 255-267.
39. Danilyan, O., Dzoban, O., Kalynovskyi, Y. (2023). Digital man as a product of the information society. Cogito. Vol.15, 1, 142-158.
40. Wolf, В. (2003). Fritz Heider and Egon Brunswik. Their lens models. Origins, similarities, discrepancies. Nineteenth Annual International Meeting of the Brunswik Society: 100th Anniversary of Brunswik's Birth. Vancouver.
41. Baudrillard, J. (1999). La Photographie ou l'Ecriture de la Lumiere: Litteralite de l'lmage. L'Echange Impossible. Paris: Galilee.
42. McCloskey, S. (2022). The War in Ukraine Has Revealed a Hierarchy of Victims. Policy & Practice: A Development Education Review, 34.
43. Alexander, J.C. (2005). The Meanings of Social Life: A Cultural Sociology. Oxford: Oxford University Press.
44. Agamben, G. (1998). Homo Sacer. Sovereign power and bare life. Stanfort: Stanford University Press.
45. Baudrillard, J. (2006). War Porn. Journal of visual culture. Vol. 5, 1, 86-88.
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Аналіз перетворень у Я-концепції українського суспільства в умовах генерації в інформаційному просторі фреймів екзотизації Іншого. Дослідження механізмів реалізації монологічної і діалогічної відповідальності з огляду на масмедійні та літературні тексти.
статья [42,7 K], добавлен 31.08.2017Порівняльний аналіз існуючих у сучасному науковому дискурсі концепцій виходу із загальнопланетарної кризи, породженої глобальними проблемами. Соціокультурний контекст зародження та витоки, специфіка й спрямованість розвитку техногенної цивілізації.
автореферат [26,8 K], добавлен 16.04.2009Філософсько-соціологічний аналіз нерівності жінок за книгою Сімони де Бовуар "Друга стать". Започаткування центральних напрямів феміністичної критики. Зацікавлення проблемами чоловічої та жіночої статі. Функціонування жіночої статі, "Біблія фемінізму".
курсовая работа [43,0 K], добавлен 08.12.2009Основні сучасні концепції філософсько-економічної галузі соціальних досліджень, їх напрямки. Неолібералізм, концепція постіндустріального суспільства, філософія глобальних проблем та комунікативна парадигма філософування. Філософсько-економічні категорії.
реферат [17,3 K], добавлен 09.09.2009Історичні типи філософії права. Філософсько-правові вчення у Західній Європі у XV–XVIII ст. Філософсько-правові думки в період Відродження та Реформації: Н. Макіавеллі, М. Лютер, Ж. Боден. Ідеї Нового Часу та епохи Просвітництва: Г. Гроцій, Т. Гоббс.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 20.05.2014Загальний огляд філософсько-теологічного вчення святого Томи Аквінського: метафізика, природа, картина світу, проблеми пізнання, етико-соціальна доктрина. Неотомізм як напрям релігійної філософії XX століття. Інтегральний гуманізм Жака Марітена.
реферат [42,1 K], добавлен 20.10.2012Аналіз соціальних ознак і витоків антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Культурні та антропологічні суперечності глобалізаційних процесів сучасності. Концепції виходу із загальнопланетарної кризи, породженої глобальними проблемами.
автореферат [29,9 K], добавлен 11.04.2009Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.
реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011Суть і характер феномену творчості. Систематизація філософських підходів до його розуміння. Обґрунтування факторів формування креативності особи. Види творчої діяльності (наукова, технічна, художня, філософська, соціальна). Ознаки таланту та геніальності.
реферат [46,6 K], добавлен 12.08.2013Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності в працях мислителів Відродження. Натурфілософія, філософські і космологічні ідеї М. Кузанського, Дж. Бруно, М. Коперніка. Аналіз філософсько-гуманістичної думки українського ренесансу XV-XVI ст.
реферат [29,3 K], добавлен 18.09.2010Аналіз поняття молитви і концепту любові, поняття енергії та концепту ісихії, концепту зосередження та категорії синергії, співставлення агіографічного дискурсу з дискурсом художнього тексту. Співвідношення понять традиції ісихазму та феномену мови.
реферат [28,5 K], добавлен 15.07.2009Створення на основі історико-філософського та культурологічного підходів концепції естетичного як соціального феномена, духовно-аксіологічної та світоглядної детермінанти в екзистенційних умовах людства, співвідношення естетичного ідеалу і реальності.
автореферат [54,1 K], добавлен 12.04.2009Вплив задекларованих принципів на формування громадянина, суспільства, соціально-демократичної орієнтації. Аналіз взаємодії створених людиною принципів та процесу формування її індивідуальності. Оцінка правової активності, свідомості й патріотизму.
статья [24,6 K], добавлен 19.09.2017Етапи формування та еволюції проблеми комунікації в європейській філософській думці від її зародження до ХХ століття. Основні підходи до проблеми комунікації у німецькій філософії другої половини ХХ століття (вчення Ю. Габермаса та К.-О. Апеля).
автореферат [25,4 K], добавлен 11.04.2009Цивілізація, як характеристика стану існування суспільства. Цивілізаційний підхід: парадигма філософсько-історичного пізнання. Вчення М.Я. Данилевського та його роль у формуванні цивілізаційного підходу. Цивілізаційна концепція історії А.Дж. Тойнбі.
дипломная работа [114,8 K], добавлен 02.06.2013Розгляд станів і громадянського суспільства у філософській концепції Г.В.Ф. Гегеля, роль та значення даного процесу в визначенні статусу цих соціальних інститутів у державі. Напрямки вивчення правових, філософських, політичних і соціальних аспектів.
статья [25,9 K], добавлен 30.07.2013Чинники формування принципів відношення до феномену техніки. Історичний розвиток теоретичної рефлексії з приводу техніки. Аналіз теоретико-методологічних засад у філософському осмисленні феномена техніки на прикладі Гайдеґґера, Каппа та П. Енгельмейера.
дипломная работа [126,6 K], добавлен 10.06.2014Довга й складна історія феномену інтуїції в контексті філософських і естетичних знань. Формування інтуїтивізму в умовах поступового занепаду філософії позитивізму. Теорія Бергсона про визначальну роль інтуїції в науковому та художньому пізнанні світу.
реферат [22,0 K], добавлен 12.04.2010Антропологічна тенденція, що намітилася в мілетській філософії, етапи та особливості її розвитку і переосмислення у Геракліта. Держава і право у вченні Геракліта, специфіка інтерпретації даних питань. Проблеми полісу, законів. Сутність вільної людини.
контрольная работа [21,4 K], добавлен 05.01.2011Вчення філософів, які висвітлюють феномен влади в контексті осмислення людської сутності. Влада як фундаментальний вимір буття, її значення, роль у формуванні та здійсненні сутності й існування людини. Характеристика влади як феномену екзистенції.
автореферат [29,0 K], добавлен 11.04.2009
