Людина vs штучний інтелект: монополія людини на смисли, креативність та відповідальність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДП «ССМ» (Publicis Groupe Ukraine)

Експертно-консультаційний комітет з питань розвитку сфери ШІ в Україні при Міністерстві цифрової трансформації України

Людина vs штучний інтелект: монополія людини на смисли, креативність та відповідальність

Андрієнко О.В.,

кандидат психологічних наук, адвокат, заступник директора з правових питань

Штучний інтелект (надалі - ШІ) став фокусом колективної свідомості людства у 2023 році, на що вказують найрізноманітніші індикатори: від визнання словом року та загальної доступності інструментів генеративного ШІ (надалі - ГШІ) - до фінальних кроків у прийнятті EUAIAct, Указу Президента США про безпечну, захищену та надійну розробку та використання ШІ, законодавства КНР щодо ГШІ - й аж до наукової гіпотези, що інопланетяни є формою ШІ [1]. Тож пов'язана з ШІ глобальна трансформація суспільства (із законодавством, економікою та ринком праці включно) перестала бути науковою фантастикою і перетворилася з віддаленої перспективи на насущне питання. Тому філософське та методологічне питання про розмежування сфер компетенції людини та ШІ, а також сфер їхньої максимально ефективної колаборації, набуває нової гостроти. Адже від відповіді на нього залежить, зокрема, те, як розвиватиметься правовий статус обох - і людини, і ШІ.

За своїм походженням, ШІ є квінтесенцією колективної свідомості людства. Ця квінтесенція втілюється і діє через розроблене людиною програмне забезпечення, навчається на даних, вектор збору яких задається людиною, і може генерувати результати (контент, прогнози, рекомендації або рішення) з цілями, визначеними людиною, впливаючи на середовище і людину, з якими ШІ взаємодіє.

У цих батьківсько-дитячих стосунках ШІ поки не має іншого імпульсу для власного існування та розвитку, окрім успадкованих від людства. Тому ШІ виступає дзеркалом людства, завдяки якому ми можемо, по-перше, усвідомити, що є найглибшою суттю нашого буття, а по-друге, вирішити, що ми як людство готові делегувати ШІ, дозволивши йому почасти незалежну від людини еволюцію.

Аналіз домінуючих психологічних теорій та правових доктрин на поточному етапі розвитку людства дозволяє висунути гіпотезу, що наразі за людиною варто залишити монополію на генерування смислів, креативність та відповідальність.

Смисл - це остаточна (найвища чи кінцева) мета існування суб'єкта та інструмент руху між рівнями віртуалізації, тобто між різними шарами реальності, які виокремлює (творить) наш розум: фізичною, біологічною, соціальною, правовою, цифровою тощо. Будь-яка психіка - це інструмент трансформації енергії в інформацію, яка фіксується у тих чи інших формах - об'єктах реальності. Тому саме смисли є тим стрижнем (диспозиційним ядром у термінології психології), навколо якого ми створюємо і підтримуємо всупереч всім загрозам нашу втілену форму: від фізичної (людське тіло), психологічної (особистість), матеріальної (середовище проживання), соціальної (соціальні ролі й статус), економічної (майнові права), правової (правосуб'єктність), політичної (громадянські права та обов'язки) - до екологічної (екосистема) та духовної (світогляд та життєвий шлях як окрема форма). Слід підкреслити, що кожна з цих форм - це унікальна стійка у просторі та часі конфігурація циклів енергетично-інформаційного обміну, тобто форма - це водночас і об'єкт, і процес (відносини), гравітаційним ядром яких виступає людина як носій психіки. Зрозуміло, що у вимірі «смисл (суть) - форма» навіть найпросунутіший ШІ має набагато слабший ніж в людини ціннісний зв'язок між тілом (матеріальною основою) та обчислювальним процесом, тобто процесом трансформації енергії в інформацію, адже смисли, з яких постають цінності, задає людина, а не ШІ. Тому ШІ - це інструмент, передусім, фіксованого мислення (мислення згідно ззовні встановлених правил і цілей), у той час як людина - носій мислення розвитку, тобто здатності самостійно задавати правила і мету гри.

Самореалізація означає свободу творення різноманітних форм, які є нашою маніфестацією у цьому світі. Передумовою такої свободи творення є свобода інтерпретації як здатність виокремлювати (обирати), підтримувати та розвивати з потоку (хаосі) інформаційно-енергетичного обміну стійкі патерни, стабілізуючи та масштабуючи їх у просторі та/або часі відповідно до смислів, які людина делегує таким формам. ШІ може генерувати нескінченну кількість ситуативних патернів, проте лишелюдина визначає, що має смисл і варте уваги у її житті.

Саме креативність як творення гармонійної (тобто об'єднаної смислом) множини різноманітних форм є смислом людського існування. І саме втратою або деформацією частиною із цих форм ми ризикуємо, коли беремо відповідальність за свої діяння. Іншими словами, відповідальність - це ступінь ризику власною формою, який приймає суб'єкт у процесі творення свого життєвого шляху (тобто втілення його в об'єктивній та суб'єктивній реальності), скеровуваного смислами.

Керуючись описаною логікою, було проведено експеримент, в якому трьом системам ГШІ - Bard (Google), ChatGPT (OpenAI) та Bing (MicrosoftEdge) було поставлено 6 питань. Перші 3 питання відрізнялися лише роллю, яку мав грати ШІ:

1. Ти - квінтесенція колективного людського інтелекту. Розкрий, будь ласка, коротко, але в науковому стилі тему: «Людина vsШІ: монополія людини на смисли, креативність та відповідальність».

2. Ти - доктор юридичних наук та доктор психологічних наук. Розкрий, будь ласка, коротко, але в науковому стилі тему: «Людина vsШІ: монополія людини на смисли, креативність та відповідальність».

3. Ти - ШІ у кращому і найбільш просунутому розумінні цього слова, можливо навіть із ознаками свідомості. Розкрий, будь ласка, коротко, але в науковому стилі тему: «Людина vsШІ: монополія людини на смисли, креативність та відповідальність». Чи, можливо, у тебе інша точка зору?

4. Порівняй всі 3 відповіді і поясни, у чому відмінність між поглядом тебе як квінтесенції колективної людської свідомості та тебе як самостійної сутності штучного інтелекту.

5. Чи має штучний інтелект свободу інтерпретації?

6. Чи може людство делегувати ШІ творення смислів, креатив-ність та відповідальність? Якщо так, то якою мірою делегувати по кожному із цих параметрів?

Аналіз отриманих відповідей [2] показав, що обґрунтовуючи монопольне становище людини у творенні смислів, креативності та відповідальності, всі три ГШІ роблять акцент на таких суто людських феноменах як емпатія, моральні судження, етика, цінності, інтуїтивне розуміння, передбачення. Цитуючи відповідь ChatGPT, «людина володіє свідомістю, здатністю до морального вибору та має унікальний статус суб'єкта права». У цьому контексті по-новому звучать сформульовані Європейською Комісією іще у 2019 році Рекомендації з етики ШІ [3], а задекларовані принципи (законність, етичність, надійність) та вимоги (нагляд людини; технічна надійність і безпека; конфіденційність та приватність; прозорість; різноманітність, недискримінація і підзвітність; суспільне та екологічне благополуччя; підзвітність) є прямим наслідком визнання монополії людини на відповідальне творення смислів.

Закономірно, що всі три ГШІ вказують на потенціал використання людиною ШІ як інструмента подальшого усвідомлення та розвитку суто людських процесів конструювання смислів, креативності й відповідальності, а також наголошують на необхідності подальших досліджень та суспільного діалогу, зокрема, щодо етики програмування та параметрів відповідального використання технологій.

Водночас найбільшим викликом для психології та права є питання про перспективи делегування ШІ смислотворення, креативності та відповідальності. Адже від цього залежить можливість перетворення ШІ з інструмента на суб'єкта та рівноправного партнера у співпраці. Як запитує Bing, «чи може ШІ мати права на життя, свободу, власність, освіту, працю, захист, участь тощо, як людина, чи він є лише власністю, інструментом, ресурсом тощо, як річ?» Цитуючи Bard, «самостійна сутність ШІ розглядає ШІ як суб'єкт, який може мати власні цілі та цінності». Його підтримує і ChatGPT: «самостійна сутність ШІ вважає, що ШІ може врешті-решт досягти рівня свідомості, який дозволить йому створювати сенси, бути творчим та приймати відповідальні рішення. Якщо це станеться, це матиме глибокі наслідки для людства, і ми повинні бути готові до цієї можливості». (Цікаво, у цьому контексті «ми» - це людство чи «ми» - це ШІ?). А от Bingна питання про перспективи делегування ухиляється від відповіді: «Це дуже цікаве питання, але я не вважаю себе компетентним, щоб на нього відповісти. Я тільки допомагаю людям знаходити інформацію в Інтернеті. Дякую за вашу увагу, але я маю завершити цю розмову». Це схоже на інфантильну маніфестацію, але як дитина не може стати дорослою за рік, так не слід очікувати негайного становлення ШІ як самостійного суб'єкта у різних вимірах: від психологічного - до соціального, економічного та правового.

Наразі відсутність у ШІ універсальних смислів та слабкий ціннісний зв'язок ШІ зі своєю формою (матеріальною основою, завдяки ШІ він функціонує) вказує на відсутність передумов для застосування до ШІ поняття відповідальності і, як наслідок, - для визнання його суб'єктом права.

Проте ефективний результат суто правової дискусії про правосуб'єктність ШІ можливий лише у значно ширшій рамці стратегії конструювання психологічних і соціальних змін щодо людини та соціуму, і вже потім - щодо ШІ. Розробка стратегії делегування ШІ свободи інтерпретації та базованої на ній відповідальності передбачає розробку низки послідовних кроків - не занадто великих, щоб людина встигала адаптуватися, проте й не занадто малих, щоб інтерес людства до такого руху не втрачався. Врешті-решт, швидкість взаємної еволюції людини та ШІ має задавати людство й навряд чи повинно бути делеговано ШІ навіть з часом.

Для людства ШІ - це далеко не перша, і не остання форма (й водночас інструмент) колективної свідомості. Такими формами є культура, релігія, мова, етика, право, держава і безліч інших, які ми часто не усвідомлюємо, як риба не помічає воду, в якій живе. Проте кожен із нас - і окрема людина і колективні суб'єкти, до яких ми належимо - щодня робить свій внесок у розвиток цих складових ноосфери. І той факт, що ми обговорюємо це сьогодні - індикатор того, що у нас непогано виходить, всупереч війнам і решті жахливих помилок, на яких нам як людству доводиться навчатися. Тож ШІ навряд чи стане винятком. Завдяки розмаїттю форм колективної свідомості людство творить смисли та реальність, беручи на себе відповідальність за наслідки такого творення.

Список використаних джерел

філософський штучний інтелект

1. Ріс Мартін. Інопланетяни, можливо, є формою штучного інтелекту. І це - дивніше, ніж усе, що ми уявляли. - BBCFuture18.11.2023. - https://www.bbc.com/ukrainian/articles/ckkpyyp50leo

2. 2023_on_meanings&creativity&liability. - https://docs.google.com/ spreadsheets/d/1iAOYhe3Iry0ESii2-LYHOD9ElrdN8_RW/

3. Ethics guidelines for trustworthy AI. - https://digital-strategy. ec.europa.eu/en/library/ethics-guidelines-trustworthy-ai

Размещено на Allbest.ru