Роль цифрових технологій у розвитку цивілізації

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Державна наукова установа

Інститут інформації, безпеки і права НАПрН України

Науковий центр цифрової трансформації та права

Роль цифрових технологій у розвитку цивілізації

Баранов О.А., д.ю.н., професор

На стику тисячоліть сформувалася низка надзвичайно небезпечних цивілізаційних викликів: виснаження планетарних ресурсів, таких як: чисте повітря, вуглеводні, корисні копалини, ліси, прісна вода, родючі землі; зниження стійкості екосистеми людства; перенасичення: міст, інфраструктур, виробництв, автомобілів тощо; глобальна нестача продовольства; погіршення екології та зміна клімату; надзвичайно високі темпи соціальних процесів; низька ймовірність достовірності прогнозування природних, соціальних, політичних, економічних, технічних та технологічних процесів та явищ тощо.

Пошуку виходу з критичного стану людської цивілізації було присвячено Генеральну асамблею ООН, яка у 2015 році ухвалила Резолюцію “Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року” [1]. Генеральний секретар ООН у своїй узагальнюючій доповіді щодо порядку денного в якості причин, що призвели до критичного стану людства, визначає такі [2]: недостатність обсягу інформації для прийняття рішень; нерішучість і відсутність сміливості у вищого керівництва держав при формуванні політики змін у суспільстві та змін в управлінні економікою; необґрунтованість стратегічних рішень; відсутність цілісних та комплексних підходів щодо вирішення масштабних проблем розвитку.

Однією із системних, базових причин деградації планети та людської цивілізації слід визнати загальну ситуацію у світі з вкрай низькою якістю прийнятих рішень. Що більша складність рішень, то більше вони не відповідають критерію оптимальною! В переважній більшості випадків рішення тривіально не є релевантними поставленим цілям та реальному стану соціальних процесів та навіть обставинам, у яких вони приймалися. Певна частка визначених стратегічних цілей як результат прийнятих рішень не відповідають ні поточному стану існування цивілізації, ні його очікуваному (бажаному) майбутньому стану, що також слід зарахувати до базової причини деградації планети та людської цивілізації.

Задля протидії цивілізаційним викликам останні десятиліття набирають обертів процеси цифрової трансформації, як процеси впровадження різноманітних цифрових технологій. З ускладненням та масштабуванням процес впровадження цифрових технологій історично послідовно мав такі назви: автоматизація, комп'ютеризація, інформатизація, розвиток інформаційного суспільства, цифровізація та цифрова трансформація. Але сьогодні ще не вирішена проблема недосконалого усвідомлення на рівні всього людства, окремих держав, суспільств, галузей економіки, бізнесів та окремих людей стратегічного значення організації одночасного, повсюдного, синхронізованого та змістовно зрозумілого процесу цифрової трансформації. Отже, обґрунтування та усвідомлення ролі та системного значення цифрової трансформації для розвитку цивілізації є актуальним завданням.

Історичний розвиток людства призводить до майже експоненціального збільшення обсягу інформаційних відносин, що особливо наочно проявилося в останні півтора-два століття у вигляді: безперервної інтенсифікації інформаційних процесів у суспільстві; щорічного збільшення обсягів нової інформації; неухильного зростання обсягів та швидкості передачі інформації; збільшення джерел, потоків і видів інформації, що циркулює в суспільстві; ускладнення структури та змісту інформації, інформаційних потоків та процесів тощо.

Отже, інформація, інформаційні відносини та інформаційна взаємодія завжди були, є і будуть надзвичайно важливими та необхідними для реалізації всіх соціальних процесів, здійснення всіх видів та типів людської діяльності. Саме тому стан та розвиток інформаційного права є основою забезпечення високої якості інформаційної взаємодії в процесі реалізації суспільних відносин, що є базовою умовою здійснення ефективної діяльності в будь-яких сферах та сегментах соціальної активності.

Проте, вже з середини дев'ятнадцятого століття людство стало явно усвідомлювати збільшення труднощів у сфері інформаційної взаємодії. Ці проблеми надзвичайно загострилися в останні 60-70 років в наслідок посилення багатозв'язності та взаємозумовленості сучасного світу, що значно ускладнило прийняття рішень, оскільки:

а) стало необхідно мати великі обсяги своєчасної, актуальної, повної та достовірної інформації: про соціальний процес та його параметри, про суб'єктів та об'єкти, про навколишній світ, про суспільні відносини у конкретних сферах людської діяльності, що мають відношення до цього процесу;

б) дедалі частіше стало потрібно приймати рішення в режимі обмеженості ліміту часу або навіть у режимі реального часу через велику швидкоплинність та високу динаміку змін різних соціальних і природних процесів.

Але подолати проблеми інформаційної взаємодії ставало все важче, а, іноді, й неможливо через: сумнозвісні природні обмеження когнітивних можливостей людини, обмеження в одночасній обробці змінних у робочій (оперативній) пам'яті людини, обмежений час зберігання в короткочасній зоровій пам'яті, невеликий ліміт часу на зберігання інформації у пам'яті людини, незначну швидкість когнітивних процесів, обмежену здатність людини сприймати, утримувати в пам'яті та подумки обробляти інформацію.

Історично когнітивні обмеження людства можна визначити через три цивілізаційних когнітивних протиріччя, які на певному етапі розвитку людства суттєво негативно впливали на якість рішень [3].

Рішення - це інтегральний результат людської діяльності, насамперед функціонування інтелекту, як системи когнітивних функцій людини, метою якої є вибір найкращого варіанта поведінки або дій для конкретної сукупності параметрів змінних стану внутрішнього та навколишнього середовища. При цьому, не викликає сумніву те, що надзвичайно важливою умовою прийняття якісних рішень є забезпечення використання інформації, яка б відповідала певним вимогам до таких показників її якості як актуальність, своєчасність, повнота та достовірність.

Сьогодення характеризується незліченною кількістю помилок у прийнятті рішень тотально у всіх сферах людської діяльності на всіх соціальних рівнях. В результаті спостерігаємо величезну купу з року в рік нагромаджуваних одне на одне політичних, управлінських, соціальних, особистих, технологічних та технічних помилкових рішень. Саме помилкові рішення стають справжньою причиною різноманітних локальних та глобальних криз, частота появи яких зростає тому, що відбувається стрімке скорочення періоду впевненого прогнозування та планування соціальної діяльності, різке зменшення можливостей довготривалого, інноваційного інвестування тощо. цифровізація сталий соціальний цивілізація

Людство, як це відбувалося раніше, на появу цивілізаційних викликів, зокрема проявів негативного впливу трьох цивілізаційних когнітивних протирічь на якість прийняття різноманітних рішень будь-якого суспільного статусу та рівня, відповіло впровадженням та використанням досягнень Четвертої промислової революції. До основних здобутків Четвертої промислової революції відносять: комп'ютери та цифрові технології, такі як: технологій Інтернету речей; Індустрії 4.0; штучного інтелекту; робототехніки; блокчейну; великих даних (big data); розумних контрактів; соціальних мереж та електронних комунікацій; хмарних технологій тощо.

Висновки

Джерелом сучасного повсюдного та тотального прийняття помилкових рішень є наявність першого, другого та третього цивілізаційних когнітивних протиріч, існування яких природно обумовлено обмеженнями можливостей інтелекту людини як системи когнітивних функцій.

Системна цифрова трансформація створює умови для прийняття ефективних рішень в будь-який сфері соціальної активності завдяки нівелюванню загрозливого впливу на розвиток цивілізації природних обмежень когнітивних можливостей людини.

Отже, роль сучасних цифрових технологій полягає у забезпеченні досягнення цілей сталого людства та порятунку цивілізації завдяки створенню сприятливих умов для прийняття максимально ефективних рішень в будь-який сфері соціальної активності.

Використана література

1. UN General Assembly. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. Resolution adopted by the General Assembly on 25 September 2015.

2. UN Secretary-General. The Road to Dignity by 2030: Ending Poverty, Transforming All Lives and Protecting the Planet Synthesis.

3. Баранов О.А. Трансформація: соціальна & цифрова & правова: монографія у 3-х т. Т 1. Порятунок цивілізації: економіка результату. Одеса: Видавничий дім «Гельветика». 2022. 272 с.

Размещено на Allbest.Ru