Ціннісні аспекти взаємодії громадянського суспільства та держави в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ціннісні аспекти взаємодії громадянського суспільства та держави в умовах воєнного стану

Ольга Висоцька

завідувач кафедри філософії Дніпровської академії неперервної освіти, доктор філософських наук, професор

Російсько-українська війна, що розпочалася у 2014 році, глибоко вплинула на взаємодію між громадянським суспільством та державою. Під час воєнного стану, введеного у лютому 2022 р., в умовах обмеження прав і свобод людини громадянське суспільство виступає важливим інструментом контролю за діями держави та забезпечує задоволення потреб громадян. З іншого боку, ключову основу цементування громадянського суспільства та держави становить єдність між ними перед небезпекою воєнної агресії. Тому важливо визначити головні ціннісні аспекти взаємовідносин громадянського суспільства та держави в умовах воєнного стану задля сприяння збереження такої єдності. довіра суспільство прозорість

Одним із найважливіших ціннісних аспектів взаємодії громадянського суспільства та держави, на наш погляд, можна вважати прозорість. Під час війни вкрай важливо, щоб держава була прозорою у своїх діях та процесах прийняття рішень, оскільки це допомагає будувати довіру між урядовцями та громадянами. Громадянське суспільство може відігравати важливу роль у просуванні прозорості, здійснюючи моніторинг дій держави та виступаючи за більшу відкритість. В Україні організації громадянського суспільства беруть активну участь у викритті корупції та притягненні чиновників до відповідальності за свої дії. Взаємодія органів державної влади із суспільством на засадах відкритості та прозорості спонукає до більшої залученості громадян до суспільного життя. Водночас "при взаємодії, на відміну від "зв'язків з громадськістю", влада повинна шукати консенсус у відносинах та застосовувати для цього різноманітні механізми та форми. У цьому процесі мають бути зацікавлені обидві сторони, але для здійснення ефективної, плідної взаємодії ініціювати її має влада" [1, с. 20].

Ще у 2007 р. була схвалена "Концепція сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства", в якій виділено такі ціннісні аспекти їхньої взаємодії, як соціальне партнерство, забезпечення рівних можливостей, взаємовідповідальність, відкритість і прозорість [6]. Це потребувало розроблення та впровадження ефективних механізмів налагодження комунікації держави із громадськістю, надання громадянам необхідної інформації про діяльність державних органів, залучення інститутів громадянського суспільства до реалізації державної політики.

Іншим важливим ціннісним аспектом взаємодії громадянського суспільства та держави слід вважати підзвітність. Під час війни держава має у своєму розпорядженні владу і значні ресурси, тому існує ризик, що вона може зловживати цією владою. Громадянське суспільство здатне допомогти запобігти цьому, притягаючи державних чиновників до відповідальності за неправомірні дії. Це передбачає моніторинг використання військової допомоги та забезпечення захисту прав людини. В Україні організації громадянського суспільства відіграють важливу роль у документуванні порушень прав людини, скоєних як представниками державних органів, так і сепаратистами, а також армією агресора. Результатом взаємодії держави та суспільства стає посилення контролю громадськості за діяльністю влади, її залучення до процесу прийняття рішень.

Попри те, що, відповідно до Конституції України, єдиним джерелом влади в нашій державі є народ [3], багато років довіра громадян до державних органів залишалася на низькому рівні. Так, згідно з результатами опитування

Центра Разумкова "у липні 2020 р. серед державних органів Президенту України не довіряли 49% громадян, Верховній Раді України - 75%, Уряду України - 72%, державному апарату (чиновникам) - 78%. Лідером недовіри виявився державний апарат загалом (йому і чиновникам не довіряли 78% респондентів)" [5]. У грудні 2021 р. більшість (65,5%) опитаних громадян вважали, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямі, тоді як правильним розвиток подій назвали лише 20% опитаних [4]. З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну ставлення громадськості до органів державної влади зазнало значних змін. До цього мало місце широке відчуття розчарування та зневіри громадян щодо держави, однак перед обличчям російської агресії з'явилося нове відчуття єдності та підтримки державної влади. За даними опитування, що проводилося Центром Разумкова у вересні-жовтні 2022 р., 51% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, і лише 28% - що в неправильному. Також відбулося зростання довіри до Президента України до 82%, що пов'язане з "високою оцінкою його діяльності під час війни" [4], також порівняно з 2020 р. в Україні зріс рівень довіри до Уряду (з 19% до 51,5%) [4].

Ця зміна у ставленні значною мірою обумовлена не тільки продемонстрованою достатньо високою стійкістю державних органів перед викликами війни, але й гострим усвідомленням із боку громадян загрози суверенітету та територіальній цілісності України. Повномасштабна війна активізувала громадську думку та створила відчуття національної єдності, оскільки люди об'єдналися, щоб захистити свою країну від зовнішньої агресії. Реакція Президента, Прем'єр-міністра та багатьох інших державних чиновників на різноманітні виклики також сприймається як більш рішуча та ефективна, а військові отримують широку підтримку у своїх зусиллях із захисту країни.

Водночас все ще існують занепокоєння щодо корупції та неефективності дій Уряду, представників місцевих державних органів. Незважаючи на зростаючу підтримку влади з боку громадськості, для вирішення цих проблем і побудови сильної та ефективної держави потрібно зробити ще більше. Організації громадянського суспільства відіграють важливу роль в адвокації прозорості та підзвітності, зростає визнання необхідності підтримки цих цінностей для побудови більш справедливого і демократичного суспільства.

Участь також є ключовим ціннісним аспектом взаємодії між громадянським суспільством і державою під час війни. Важливо, щоб громадяни мали право голосу в процесі прийняття рішень, особливо коли це стосується питань, що безпосередньо впливають на їхнє життя. Ще в Законі України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" від 01.07.2010 визначається важливість "забезпечення незалежної діяльності об'єднань громадян, посилення їх впливу на прийняття суспільно важливих рішень" [2]. Громадянське суспільство може допомогти забезпечити більшу участь у процесах прийняття рішень пересічних громадян.

Нарешті, солідарність є важливим ціннісним аспектом взаємодії між громадянським суспільством і державою під час війни, що передбачає відчуття спільної мети та готовність працювати разом для досягнення спільних цілей. В Україні організації громадянського суспільства відіграли важливу роль у зміцненні почуття національної єдності. Однак, хоча повномасштабна російсько-українська війна і спричинила зміну ставлення громадськості до органів державної влади в Україні, попереду ще довгий шлях до побудови солідарної моделі взаємовідносин між державою та громадянським суспільством.

Отже, взаємодія між громадянським суспільством і державою під час російсько-української війни має важливе значення для забезпечення прозорості, підзвітності, участі та солідарності. Організації громадянського суспільства відіграють важливу роль у врахуванні потреб і проблем громадян, а також у забезпеченні підзвітності держави за її дії. Працюючи разом, громадянське суспільство і держава можуть сприяти миру, стабільності та дотриманню прав людини під час війни.

Список використаних джерел

1. Державне управління: підруч.: у 2 т. ; ред. кол. : Ю.В. Ковбасюк (голова), К.О. Ващенко (заст. голови), Ю.П. Сурмін (заст. голови) та ін. Київ; Дніпропетровськ: НАДУ, 2012. Т. 1. 564 с.

2. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України від 01.07.2010. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2411-17#Text.

3. Конституція України від 28.06.1996. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

4. Оцінка громадянами ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів, політико -ідеологічні орієнтації громадян України в умовах російської агресії (вересень-жовтень 2022 р.). Разумков центр. URL : https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-sytuatsii-v-kraini-dovira-do-sotsialnykh-instytutiv- politykoideologichni-oriientatsii-gromadian-ukrainy-v-umovakh-rosiiskoi-agresii-veresen- zhovten-2022r.

5. Початок нового політичного року: довіра до соціальних інститутів (липень 2020 р.). Разумков центр. URL : https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/pochatok-novogo-politychnogo-roku-dovira-do-sotsialnykh-instytutiv-lypen- 2020r.

6. Про схвалення "Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства" : розпорядження Кабінету Міністрів України № 1035-р від 21 листопада 2007 р. (втратило чинність на підставі розпорядження КМ N 389-р від 20.06.2012) URL: https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1035-2007-%F0#Text.

Размещено на Allbest.ru