Проблема смерті в історії культури
Філософське осмислення і ставлення до смерті як одне з основних питань філософії упродовж усієї історії людства. Різні рішення проблеми відношення людини до смерті взагалі і проблеми страху смерті зокрема, відображені в історії культури і філософії.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.04.2024 |
| Размер файла | 15,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності
Південноукраїнського національного педагогічного університету
імені К.Д. Ушинського»
Проблема смерті в історії культури
Атаманюк Зоя Миколаївна
доктор філософських наук, доцент
Філософське осмислення і ставлення до смерті можна вважати одним з «основних питань» філософії упродовж усієї історії людства. Проблема смерті у всіх культурах є надзвичайно складною і багатоплановою. Історія культури і філософії дає різні рішення проблеми відношення людини до смерті взагалі і проблеми страху смерті зокрема. Дана проблема по суті своїй зачіпає один з фундаментальних світоглядних питань про сутність людини.
Уявлення про смерть нерідко інтерпретуються через зв'язок зі світом емоцій, насамперед зі страхом. У більшості людей вигляд мертвого тіла провокує тривожне усвідомлення власної смертності.
Яскравий приклад, саме емоції огиди до неминучості смерті, можна спостерігати в творі Вільяма Шекспіра «Гамлет». Сцена, де він бачить двох могильників, і разом з ними череп колишнього блазня Йоріка, і усвідомлює що і його тіло пізнає таку неминучу долю.
У різних релігіях і культурах смерть підноситься по-різному. Так наприклад, в релігіях Індії - буддизм, індуїзм, джайнізм і сикхізмі - виражена ідея реінкарнації - переселення душі після смерті. При реін- карнації людину очікує нагорода або покарання за його справи в нинішньому житті. Це уявлення втілює концепція карми - заслуг, накопичених в ході перероджень. Залежно від «гарної» чи «поганої» карми людина приходить в нове життя як представник більш-менш привілейованої касти. Якщо слідувати правилам, які йому наказує кастове положення, карма може покращитися. У цьому випадку з'являється надія на більш вдалу реінкарнацію, а також на прижиттєві блага. Після низки реінкарнацій душа припиняє свій життєвий цикл і знаходить спокій.
У християнських і ісламських культурах домінує концепція смертного суду, покарання або нагороди в загробному житті. У цих релігіях за померлих прийнято молитися, щоб допомогти їм уникнути покарання в загробному житті або полегшити його
Перейдемо, до самого поняття смерті, те, що називається смертю, - це кінець всього, що ви знаєте. Ваше тіло, ваш розум, ваша робота, ваші амбіції, то, що ви створили, то, що ви хочете робити, то, що ви не закінчили, то, що ви намагалися закінчити - є кінець усього цього, коли прийде смерть. Смерть - це щось невідоме, а в тому, що невідомо, завжди є щось дивовижне.
Упродовж століть люди зробили неймовірну кількість відкриттів і прийшли до приголомшуючих результатів у науці та техніки, в освіті та культурі, знайшли відповіді на самі тривожні їх розум питання. Однак питання: що нас чекає після смерті, що взагалі криє це поняття в собі-все ще залишається відкритим. Ми можемо лише припускати, сутність смерті, але знати напевно нам не дозволено. З одного боку, це лякаюче, з другого боку - це захоплююче. Можна припустити, що після смерті нас чекає щось дійсно фантастичне, якийсь абсолютно новий незвіданий світ, який не доступний смертним. Можливо, коли ми переходимо на новий рівень духовного розвитку, а саме залишаємо наше земне тіло, нас чекає «надлюдський» світ. Смерть - це не кінець, смерть - це початок чогось нового. Наш світ - не ідеальний, наше людське життя точно далеке від ідеалу. Кожен закладає свій сенс в це життя, але варто погодитися, що ми не можемо заперечувати небездоганність людини.
Кращі науковці та філософи протягом століть намагалися досягти реального безсмертя та знайти наукові шляхи до можливості вічного життя. Безсмертний девіз Фауста Гете «зупинись мить - ти прекрасна» є імпульсом до пошуку «життєвої сили» та «біологічної вітальності» (Х. Ортега-і-Гассет), тому що людина не може змиритися з власною долею - одного разу померти та покинути цей прекрасний і таємничий світ земного життя. Саме тому їй хочеться стати вічною людиною та жити безкінечно на землі, щоб знову й знову насолоджуватися спогляданням цієї прекрасної картини земної світобудови.
Тому, ми повинні прагнути до того, щоб наповнити своє життя сенсом. В одному зі своїх роздумів Сократ визначає смерть як таємницю: може бути, вона є перехід в небуття, а може бути, якщо душа безсмертна, смерть - це зовсім не зло, а благо. Горда його заява «Смерті я не боюся!» означає, що смерть не страшна тому, хто сенс життя (пошук істини і невпинне прагнення до справедливості) ставить вище самого життя.
Якщо вірити, в реінкарнацію, то ми проживаємо не одне життя, відповідно приходимо на цю землю багато разів, з цього випливає, що в результаті ми самі можемо довго користуватися тим, що винайшли.
Неминучість настання смерті змушує людину шукати сенс життя, розвивати і актуалізувати своє «Я». Страх смерті - є боязнь втратити короткий термін, відведений для людини в якості життя. Страх втратити час, дане нам, боязнь прожити своє життя даремно змушує нас шукати і переслідувати мету в житті, знаходити сенс життя.
Смерть є специфічним способом буття, буття крізь призму ніщо. Якби не було смерті, то ми б ніколи не усвідомили цінності та унікальності власного буття. Смерть постає вирішальним чинником антропологічної проблеми. Вона дає змогу зрозуміти людську екзистенційність - у її конечності та цілісності. У зв'язку з цим людська особистість визначається саме усвідомленням власної тимчасовості та смертності. Таким чином, тільки коли ми боїмося померти, ми намагаємося жити. Будь наша життя нескінченне, ми б намагалися померти.
Однак питання про те, що нас чекає після смерті, залишається не- розкритим. Людина не досягла, тієї точки розвитку, щоб їй стало це відомо. Але, я впевнена, що ми йдемо в правильному напрямку, і можливо через кілька десятків років, це питання, яке повисло в повітрі, отримає свої відповіді.
Література
смерть історія культура філософський
1. Сартр Ж-П. Шляхи свободи. Трилогія. Ч. 3: Смерть у душі Київ: Вид-во Жупанського, 2016. 312 с.
2. Шенкао М. А. Смерть как социокультурный феномен. Київ: Ника-центр, 2003. 320 с.
3. Ященко Ю. Б. Специфіка трактування смерті в постнекласичній філософії. Гілея: науковий вісник. 2011. Вип. 51 (9) 2011. С. 53.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Свідомість як філософська категорія, її властивості та різновиди, значення в становленні людини як особистості. Місце проблеми життя та смерті в світовій філософії. Методика осмислення сенсу життя та шляху до безсмертя через філософські роздуми.
контрольная работа [17,3 K], добавлен 31.08.2009Три основні напрями філософії історії. Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії, сутність людини в історії філософської думки. Філософські аспекти походження людини. Проблеми філософії на сучасному етапі. Особистість і суспільство.
реферат [40,2 K], добавлен 08.10.2009Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Філософський процес. Методи історико-філософського аналізу. Аристотель. Концепція історії філософії, історичного коловороту. Герменевтика. Західна та східна моделі (парадигми) філософії.
реферат [24,1 K], добавлен 09.10.2008Місце ідеї смерті і безсмертя у різних культурах і релігіях світу. Філософське та наукове осмислення даних категорій. Біологічний і соціо-цивілізаційний культурний рівень визначення "безсмертя". Етичні засади ставлення суспільства до абортів та евтаназії.
реферат [47,1 K], добавлен 11.03.2015Звідки постає проблема сенсу життя людини. Способи осмислення людського буття, життя як утілення смислу. Феномен смерті, платонівський та епікурівський погляди на смерть. Погляди на ідею конечного людського буття як дарунка, що чекає на відповідь.
контрольная работа [35,7 K], добавлен 15.08.2010Історія в концепціях "філософії життя". Гносеологічні проблеми історії баденської школи неокантіанства. Проблеми історії в концепціях неогегельянства. Неопозитивістська теорія історії. Метод "віднесення до цінностей" і метод "оцінки" в теорії Ріккерта.
реферат [30,1 K], добавлен 30.11.2010Сутність та шляхи філософського вирішення проблеми "людина – природа", її особливості та рівні осмислення на різних етапах розвитку суспільства. Корективи, що були внесені в дану проблему в епоху Відродження. Проблема "людина – природа" у Нові часи.
реферат [11,9 K], добавлен 09.03.2011Роздуми про сенс життя в історичному контексті. Східний підхід до життя людини. Думки античних філософів та філософів Нового часу. Представники німецької класичної філософії. Філософія слов'янських мислителів і письменників. Проблема життя та смерті.
реферат [97,9 K], добавлен 17.01.2011Методологічний аспект проблеми безсмертя. Складності сучасного дискурсу про безсмертя як феномен буття. Феномени життя й смерті. Розуміння "живого" як абсолютного способу існування Всесвіту. Безсмертя як універсальна та абсолютна цінність культури.
реферат [17,2 K], добавлен 20.09.2010Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.
реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.
реферат [32,2 K], добавлен 23.10.2009Проблеми філософії, специфіка філософського знання. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Українська філософія XIX - початку XX століть. Філософське розуміння суспільства. Діалектика та її альтернативи. Проблема людини в філософії.
шпаргалка [179,5 K], добавлен 01.07.2009Одне з основних питань філософії у всі часи була загадка існування людини, сенс, мета, та сутність взагалі життя людини. Індивід, особистість, індивідуальність - основні поняття для характеристики людини як індивідуального феномена. Поняття духовності.
реферат [23,4 K], добавлен 10.01.2011Предмет філософії. Функції філософії. Широкі світоглядні проблеми і водночас проблеми практичних дій, життя людини у світі завжди складали зміст головних філософських пошуків. Філософія - форма суспільної свідомості.
реферат [18,9 K], добавлен 28.02.2007Деталізований аналіз та визначення духовності людини в українській філософії, повна характеристика причин виникнення цієї проблеми. Суспільні методи боротьби з кризою духовності. Пояснення значимості існування духовності людини в українській філософії.
реферат [37,5 K], добавлен 03.10.2014Етапи формування та еволюції проблеми комунікації в європейській філософській думці від її зародження до ХХ століття. Основні підходи до проблеми комунікації у німецькій філософії другої половини ХХ століття (вчення Ю. Габермаса та К.-О. Апеля).
автореферат [25,4 K], добавлен 11.04.2009Техніка та історія людства. Філософія техніки: історія становлення, предмет вивчення. Техніка як філософське поняття. Головні проблеми досліджень у філософії техніки. Проблема оцінки техніки. Мета і функція техніки-перетворювання природи та світу людини.
реферат [34,4 K], добавлен 12.11.2008Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.
контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.
реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011Розгляд попередниками німецької філософії проблеми свободи і необхідності, особливості її тлумачення. Метафізика свободи І. Канта. Тотожність необхідності і свободи у філософії Шеллінга. Проблема свободи і тотожності мислення і буття у філософії Гегеля.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 21.11.2010
