Розвиток професійного мислення майбутнього педагога в умовах цифровізації вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток професійного мислення майбутнього педагога в умовах цифровізації вищої освіти

Сапогов Микита Володимирович доктор філософії, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Дяченко Максим Олегович аспірант, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Салій Роман Вікторович аспірант, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Анотація

У статті розглянуто різні аспекти проблеми розвитку професійного мислення майбутнього педагога в умовах цифровізації вищої освіти. Визначено основні ознаки професійно-педагогічного мислення, до котрих віднесено: об'єктивність, критеріальність, системність, комплексність, вірогідність, ієрархічність, домінантність, перспективну спрямованість, аналітичність, логічну строгість, критичність. Схарактеризовано основні функції професійного мислення педагога: діагностичну, стимулювальну, інформаційну, розвивальну, компенсаторну, самовдосконалення. Визначено рівні розвитку професійного мислення, такі як: репродуктивний - констатація педагогічних явищ та подій, без здатності до оперативного використання теоретичних знань; частково-творчий - здатність розрізняти явища, пояснювати їх, приймати вірне рішення як у типових, так і у змінених умовах; творчо-перетворювальний - наявність творчих здібностей, вміння кваліфіковано вирішувати освітні проблеми та знаходити продуктивні способи вирішення педагогічної ситуації. До сучасних напрямів цифровізації освіти відносено: розвиток штучного інтелекту, нейромережі; розвиток мобільних засобів; запровадження технологій крипто валют, хмарних обчислень та віртуалізації, розроблення доповненої та віртуальної реальності; запровадження чат-ботів та віртуальних помічників. Розкрито проблему цифрової трансформації освітнього середовища закладів вищої освіти у німецькомовних країнах, визначили нові тенденції цифровізації освітнього середовища у Німеччині та Австрії. Схарактеризовано деякі зарубіжні моделі та підходи щодо розуміння поняття цифрової освіти, а саме: модель викладання - цифрова освіта як компонент освітнього процесу; модель дослідження та обміну інформацією як застосування потенціалу цифровізації у процесі пізнавальної діяльності; модель професійного зростання як ціннісна модель, спрямована на мотивування до підвищення кваліфікації фахівця; модель цифрової зрілості як модель сприяння розвитку компетентностей; модель створення освітнього середовища в закладі вищої освіти. професійне мислення педагог цифровізація

Ключові слова: професійне мислення, розвиток професійного мислення педагога, розвиток особистості майбутнього педагога, цифровізація вищої освіти.

Sapogov Mykyta Volodymyrovych PhD in Education, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Diachenko Maksym Olehovych Postgraduate, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia,

Salii Roman Viktorovych Postgraduate, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia,

DEVELOPMENT OF THE PROFESSIONAL THINKING OF THE

FUTURE TEACHER IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION

OF HIGHER EDUCATION

Abstract. The article explores various dimensions of fostering the professional cognition of prospective educators within the framework of higher education digitalization. It delineates key attributes of professional and pedagogical cognition, encompassing traits such as objectivity, criteriality, systematicity, complexity, probability, hierarchy, dominance, perspective orientation, analytical prowess, logical rigour, and critical thinking. The primary functions of a teacher's professional cognition are delineated as diagnostic, motivational, informational, developmental, compensatory, and self-enhancement. The developmental stages of professional cognition are classified into three tiers: reproductive, characterized by the identification of pedagogical phenomena without immediate application of theoretical knowledge; partially creative, involving the ability to discern phenomena, elucidate them, and make sound decisions under both typical and altered circumstances; and creative-transformative, marked by creative aptitude and adept problem-solving capabilities in educational contexts. Contemporary avenues of digitalization in education encompass advancements in artificial intelligence and neural networks, mobile technology proliferation, integration of cryptocurrency technologies, cloud computing and virtualization, augmented and virtual reality integration, as well as the deployment of chatbots and virtual assistants. The article underscores the challenge of digitally transforming the educational milieu of higher education institutions in German-speaking regions while identifying emerging trends in educational digitalization in Germany and Austria. It delineates various foreign models and perspectives on digital education, including the teaching model, which integrates digital education into the educational process; a research and information exchange model that leverages digitization's potential in cognitive activities; a professional growth model that incentivizes continuous professional development; a digital maturity model aimed at fostering competence development; and a model focused on crafting an optimal educational environment within higher education institutions.

Keywords: professional thinking, development of a teacher's professional thinking, personality development of a future teacher, digitalization of higher education.

Постановка проблеми

Розвиток професійного мислення майбутніх педагогів в умовах цифровізації вищої освіти є актуальною проблемою, адже світове товариство перейшло в нову епоху цифрової трансформації всіх сфер життєдіяльності людини. Основою для такої трансформації стали тенденції світової інтеграції, глобалізації та інтернаціоналізації освітнього простору ставлять нові вимоги до користування інформацією, зберігання й перетворення інформації. Євроінтеграційні та глобалізаційні процеси в освіті передбачають її випереджувальний характер та відповідно постійне підвищення якості професійної підготовки майбутнього педагога, його конкурентоспроможності на світовому ринку праці, що передбачає створення інноваційної моделі пізнавальної діяльності студентів на основі розвитку їхнього професійного мислення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різні аспекти проблеми розвитку професійного мислення майбутнього педагога в умовах цифровізації вищої освіти досліджували вітчизняні науковці: О. Акімова, М. Сапогов, Я. Гапчук (цифрова трансформація освітнього середовища закладів вищої освіти у німецькомовних країнах); О. Базелюк (формування цифрової культури педагогічних працівників у закладах професійної освіти); В. Биков (цифрова трансформація суспільства і розвиток комп'ютерно-технологічної платформи освіти); В. Воронкова (філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика); М. Марусинець (професійне мислення вчителя: рефлексивний аспект); І. Парасюк (формування професійного педагогічного мислення у майбутнього вчителя); А. Ратушинська (розвиток професійного мислення вчителя початкових класів); З. Рябова, Г. Єльникова (професійне зростання педагогів в умовах цифрової освіти).

Мета статті полягає в теоретичному аналізі та узагальненні різних підходів щодо проблеми розвитку професійного мислення майбутнього педагога в умовах цифровізації вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

У науковій літературі визначені основні ознаки професійно-педагогічного мислення, до них віднесено такі: об'єктивність як незалежність та неупередженість аналізу сучасних процесів в освітні; критеріальність як структурованість та зрілість педагогічного мислення, поняттєва відповідність; системність як спрямованість на досягнення системного бачення педагогічного об'єкту; комплексність, тобто вміння орієнтуватися на міждисциплінарний підхід у пізнавальній діяльності; вірогідність як дотримання відносності розуміння педагогічних явищ; ієрархічність як визначення структури педагогічних явищ; домінантність як орієнтованість на головний компонент в системі педагогічних явищ; перспективна спрямованість як урахування перспективи надає сенсу вчинкам і діям, забезпечує логіку діяльності вчителя; аналітичність як визначення сутності педагогічних подій, точності їх розгляду; логічна строгість, тобто недопущенність типових логічних помилок; критичність як здатність об'єктивно тлумачити події, уникати професійних помилок [1, с.280].

До функції професійного мислення педагога науковці відносять такі: діагностичну (педагогічне вивчення студентів, отримання зворотного зв'язку щодо результатів професійної діяльності); стимулювальну (спонукання студентів до інтелектуальної активності); інформаційну (повідомлення навчальної інформації ); розвивальну (формування пізнавальних якостей особистості студента); компенсаторну (здатність мислити поняттями успіху, розвиток позитивного мислення); самовдосконалення [2].

Науковцями визначено рівні розвитку професійного мислення, а саме:репродуктивний - констатація педагогічних явищ та подій, без здатності до оперативного використання теоретичних знань; частково-творчий - здатність розрізняти явища, пояснювати їх, приймати вірне рішення як у типових, так і у змінених умовах; творчо-перетворювальний - наявність творчих здібностей, вміння кваліфіковано вирішувати освітні проблеми та знаходити продуктивні способи вирішення педагогічної ситуації. До специфічних особливостей професійного мислення науковці відносять включення до його структури емоційних та образно-чуттєвих елементів, що включають можливості інтуїції, оцінки та виокремлюють основні компоненти педагогічної ситуації. До особливостей професійно-педагогічного мислення науковці відносять також його творчий характер, що обумовлене такими чинниками: своєрідністю педагогічної діяльності викладача, котра вимагає постійного творчого пошуку; специфікою педагогічної діяльності, що передбачає вільний вибір характеру навчання (інтегрованого, інтерактивного, диференційованого); врахуванням різноманітних педагогічних ситуацій та здатністю використовувати варіативний вибір типу навчання (основний, інтенсивний, полегшений, корегуючий) [3, с. 162].

Водночас науковці по-різному виокремлюють рівні сформованості професійного мислення педагога. Так, пропонується ще й такий підхід: початковий рівень: професійне мислення недостатньою мірою відрізняється відкритістю, орієнтованістю на отримання нових знань та їх систематизацію, недостатньо розвинутою гнучкістю; середній рівень: професійне мислення характеризується глибиною, спостерігається вміння толерантного відношення у процесі комунікації, мислення характеризується критичністю та самостійністю; вищий рівень: професійне мислення характеризується такими детермінантами, як орієнтованість мислення на загальнолюдські ідеали, цінності, ідеали, моральні норми, вміння чітко формулювати завдання та знаходити шляхи їх вирішення; організованість та спрямованість професійного мислення на визначення оптимального вирішення; критичність і самокритичність, вміння об'єктивно оцінювати педагогічні явища; глибина мислення, його конструктивність і гнучкість; відкритість і системність педагогічного мислення [4, с. 149].

Важливим фактором розвитку професійного мислення майбутнього педагога є цифровізація освітнього середовища у закладах вищої освіти, умовами створення котрого слід вважати адаптацію вимог до міжнародних стандартів та наявність інформаційно-комунікаційної компетентності як у студентів, так і у викладачів. В. Биков з цього приводу зазначає, що цифровізація освіти є важливим імперативом модернізації вищої освіти та головним шляхом продуктивного розвитку інформаційного суспільства. У «Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки» цифровізація освіти визначається важливим напрямом її інформатизації та передбачає наявність в освітньому середовищі закладу освіти єлектронно- цифрових засобів, відповідних можливостей для електронної комунікації для взаємодії матеріального та віртуального, що забезпечує створення кіберфізичного освітнього простору. До сучасних напрямів цифровізації освіти В. Биков відносить: розвиток штучного інтелекту, нейромережі; розвиток мобільних засобів; запровадження технологій крипто валют, хмарних обчислень та віртуалізації, розроблення доповненої та віртуальної реальності; запровадження чат-ботів та віртуальних помічників [5, с. 22].

Вітчизняні науковці О. Акімова, М. Сапогов, Я. Гапчук, що досліджували проблему цифрової трансформації освітнього середовища закладів вищої освіти у німецькомовних країнах, визначили нові тенденції цифровізації освітнього середовища у Німеччині та Австрії. Це країни, де створюються цифрові екосистеми, що у форматі відкритих освітніх систем пропонують новий дизайн для розширення можливостей цифровізації. Використання екосистем в освіті забезпечує індивідуальний дизайн, персоналізацію пізнавального процесу на основі інтелектуальних систем і налагодження зв'язку між наукою і практикою. Ризики й потенціал оцифровки, її взаємозалежність з діями користувача, розуміння сутності цифрових процесів за допомогою алгоритмів, всі ці фактори виключають проблему оцифровки із загальної соціальної дискусії, але вони суттєво впливають на всі аспекти освітньої діяльності. Проблема цифровізації вищої освіти у німецькомовних країнах обговорюється науковцями: актуальною є проблема теоретичного визначення та концептуалізації дефініції цифрової компетенції та її впровадження у проблему цифрової освіти; важливою вважається також проблема оцифровки методів наукового дослідження та концепцій навчання й викладання щодо їх застосування у різних дисциплінах і аспектах наукового дослідження; досліджуваними є також проблеми штучного інтелекту і великих даних. Німецькі науковці вважають, що цифрова освіта важлива для розширення традиційних технологій пізнавальної діяльності здобувачів освіти, важлива для різних сфер діяльності підрозділів університету задля надання освітніх послуг у різних вимірах (дослідження, освіта, управління навчальною діяльністю, передача інформації та обслуговування). Цифрова освіта перспективна, динамічна та передбачає розумове переосмислення наявного знання, розумову сміливість та інтелектуальну творчості. Цифрова освіта базується на гуманістичному сприйнятті оточуючого світу, науковій доступності, на здатності до критичного мислення та відповідної практичної діяльності [6, с. 166].

У зарубіжній науковій літературі розглядається декілька шляхів до розуміння поняття цифрової освіти, схарактеризуємо деякі моделі та підходи.

Модель викладання - цифрова освіта є компонентом освітнього процесу, що передбачає створення необхідних умов навчання й наявність в освітньому процесі цифрових інструментів; організації пізнавальної діяльності та спілкування; врахування в освітньому процесі інструментів і ресурсів. Цифрове академічне навчання включає цифрові медіа, засновано на методологічних та алгоритмічних принципах. Модель дослідження та обміну інформацією - передбачає застосування потенціалу цифровізації у процесі пізнавальної діяльності, використання штучного інтелекту в освіті. Модель передбачає створення знань та використання інновацій у викладанні дисциплін та міждисциплінарних дослідженнях, у передачі інформації та інтернаціоналізації знань. Відповідно до цієї моделі цифровізація освіти здійснюється на основі наукових концепцій та теорій й відбувається на міждисциплінарному рівні у викладанні, навчанні та наукових дослідженнях.

Модель професійного зростання - це ціннісна модель, спрямована на мотивування до підвищення кваліфікації фахівця, розширення можливостей оцифровки навчальної діяльності та здійснення всіх цифрових функцій у повному обсязі. Цифрова освіта забезпечує динамічну, безперервну та реагуючу на зміни наукову та професійну підготовку для ефективного розвитку особистості, критичного поводження з цифровими інструментами. Модель цифрової зрілості - це модель сприяння розвитку компетентностей на основі знань та цифровізації. Індивідуальний розвиток майбутнього фахівця стає можливим через набуття навичок рефлексії та роботи у цифровому середовищі. Тобто цифровізація розглядається як процес, що сряиований на індивідуальний розвиток особистості. Модель створення освітнього середовища в закладі вищої освіти - цифрова освіта базується на поєднанні цифрових інструментів, ресурсів, що об'єднує інформацію в цифрову екосистему [6, с. 169].

Цифровізація як соціальне явище, як стверджує О. Базелюк, нині стрімко поширилася, її визначають такі характеристики:1) змістовий контент переходить з аналогових і статичних форм у цифрові, він стає мобільним та персоналізованим; 2) відбувається перехід до доступних комунікативних технологій, котрі стають інструментом спілкування та характеризуються керованістю; 3) комунікації стають гетерогенними, тобто ієрархічна комунікація стає неактуальною та здійснюється перехід до мережевої комунікації. До елементів цифрової культури авторка відносить такі:раціональне використання інформації; розвинуте критичне мислення, що включає обрання достовірних інформаційних джерел, логічну інтерпретацію інформації, аналіз інформації та її оцінку; цифрову грамотність, вміння користуватися у професійній діяльності ІТ та програмним забезпеченням; ІТ-волонтерство, тобто використання ІКТ як для власних потреб, так і для розвитку інформаційного середовища [7, с. 28].

З. Рябова, Г. Єльникова, які досліджували проблему професійного зростання педагогів в умовах цифрової освіти, виокремлюють декілька груп навичок успішної педагогічної діяльності педагога, а саме: 1) професійне мислення, що включає такі характеристики, як критичне мислення; креативність; здатність до вирішення проблем; самостійне ухвалення рішень; володіння проєктним мисленням; навчання протягом життя; 2) засоби праці, такі як володіння цифровими технологіями; інформаційна культура;

3)методи роботи - колаборативність та креативність; 4) навички, необхідні для успішної кар'єри - громадянська позиція; особиста й соціальна відповідальність. Аналіз опитування здобувачів освіти та змісту Інтернет контенту дозволив автору стверджувати, що професійно-педагогічне зростання майбутніх педагогів в умовах цифровізації освіти буде продуктивним за умов оновлення: 1) освітнього контенту для здобувачів освіти у системі вищої освіти та визначення актуального змісту; 2) мети, процесу та результатів навчання з урахуванням цифровізації, формування інтегральної компетентності, м'яких навичок; 3) напрямів цифровізації навчального процесу та пізнавальної діяльності в цифровому режим;

4)цифрових моделей пізнавальної взаємодії, технологій, методів та форм;

5)форм, методів та технологій оцінювання досягнень здобувачів освіти [8, с. 377].

Нині у науці (В. Воронкова) з'явилися нові інтерпретації понять «цифрова людина», «цифрове суспільство» та розуміння їхньої взаємодії, котра передбачає певні умови для самоорганізації студентів та розвитку професійних компетентностей. Автор вважає, що у науці має бути створена теорія гнучкого й мобільного існування особистості, визначена її структура, визначені функції цієї теорії та її роль у цифровому суспільстві. Особистість у цифровому суспільстві має мати сформуване системне мислення, бути компетентною у професії, певним чином впливати на удосконалення цифрового світу. Системне мислення розглядається автором як складова філософської теорії адаптивних систем, що є компонентом цифрового суспільства. Філософська теорія сутності цифрової людини та її взаємодії з цифровим суспільством є упорядкованою системою управління складними системами. До характеристики взаємодії цифрової людини і цифрового суспільства автор відносить такі: цілісність, що доводить, що властивості цілого не зводяться до суми її елементів; структурованість, що передбачає, що існування системи обумовлено як властивостями елементів, так і властивостями її структури; взаємодія системи і середовища та автономність: система розвивається під впливом як загальних, так і власних законів; адаптивність передбачає пристосування системи до змін зовнішнього середовища [9, с. 62].

Висновки

Таким чином актуальність та доцільність дослідження проблеми розвитку професійного мислення майбутнього педагога в умовах цифровізації вищої освіти в контексті теорії і практики педагогічної освіти набуває великого значення, адже нині швидкими темпами відбувається цифрова трансформація суспільства, широке поширення цифрових технологій, розвиток та використання котрих вимагає високого рівня розвитку професійного мислення.

Література:

1.Дубасенюк О.А. Specyfika funkcji myslena zawodowego nauczciela. Paradygmaty oswiatowe I edukacia nauczycieli / pod redakcja : Wasyla Kremienia, Tadeusza Lewowickiego, Swietlany Sysojewej. Krakow : Wyzsza Szkola Pedagogiczna ZNP; Uniwersytet Pedagogiczny im. KEN, 2010. С. 277-287.

2.Ратушинська А.С. Розвиток професійного мислення вчителя початкових класів. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=6051.

3.Марусинець М.М. Професійне мислення вчителя: рефлексивний аспект. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2014 №2(23). С. 161-167. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/apspp 2014 2 26.

4.Парасюк І. Формування професійного педагогічного мислення у майбутнього вчителя. Наукові записки. Серія: Педагогіка. 2008. № 3. С. 148-154. URL: https://cyberleninka.ru/ article/n/formuvannya-profesiynogo-pedagogichnogo-mislennya-u-maybutnogo-vchitelya.

5.Биков В.Ю. Цифрова трансформація суспільства і розвиток комп'ютерно- технологічної платформи освіти і науки України. // Матеріали методологічного семінару НАПН України «Інформаційноцифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку». 4 квітня 2019 р. / За ред. В. Г. Кременя, О. І. Ляшенка. К., 2019. С. 20-26.

6.Акімова О.В., Сапогов М.В., Гапчук Я.А. Цифрова трансформація освітнього середовища закладів вищої освіти у німецькомовних країнах. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 50, С. 166-172. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2022/50.2.33.

7.

8.Базелюк О.В. Формування цифрової культури педагогічних працівників у закладах професійної освіти. Вісник післядипломної освіти. Випуск 6(35) «Серія «Педагогічні науки». С. 23-36.

9.Рябова З.В., Єльникова Г.В. Професійне зростання педагогів в умовах цифрової освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Том 80. №6. C. 369-385.

10.Воронкова В.Г. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика : монографія / В. Г. Воронкова, В. О. Нікітенко. Львів-Торунь : Liha-Pres, 2022. 460 с.

References:

1.Dubaseniuk, O.A. (2010). Specyfika funkcji myslena zawodowego nauczciela. Paradygmaty oswiatowe I edukacia nauczycieli / pod redakcja : Wasyla Kremienia, Tadeusza Lewowickiego, Swietlany Sysojewej. Krakow : Wyzsza Szkola Pedagogiczna ZNP; Uniwersytet Pedagogiczny im. KEN, 277-287.

2.Ratushynska, A.S. Rozvytok profesiinoho myslennia vchytelia pochatkovykh klasiv.

[Development of professional thinking of primary school teachers]. URL:https://

www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=6051. [in Ukrainian].

3.Marusynets, M.M. (2014). Profesiine myslennia vchytelia: refleksyvnyi aspekt. [eacher's professional thinking: reflective aspect]. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky. 2(23). 161-167. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apspp_2014_2_26. [in Ukrainian].

4.Parasiuk, I. (2008). Formuvannia profesiinoho pedahohichnoho myslennia u maibutnoho vchytelia. [Formation of professional pedagogical thinking in the future teacher]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohika. 3. 148-154. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/formuvannya- profesiynogo-pedagogichnogo-mislennya-u-maybutnogo-vchitelya. [in Ukrainian].

5.Bykov, V.Iu. (2019). Tsyfrova transformatsiia suspilstva i rozvytok kompiuterno- tekhnolohichnoi platformy osvity i nauky Ukrainy. [Digital transformation of society and the development of the computer-technological platform of education and science of Ukraine]. Materialy metodolohichnoho seminaru NAPN Ukrainy «Informatsiinotsyfrovyi osvitnii prostir Ukrainy: transformatsiini protsesy i perspektyvy rozvytku». 4 kvitnia 2019 r. 20-26. [in Ukrainian].

6.Akimova, O.V., Sapohov, M.V., & Hapchuk, Y.A. (2022). Tsyfrova transformatsiia osvitnoho seredovyshcha zakladiv vyshchoi osvity u nimetskomovnykh krainakh. [Digital transformation of the educational environment of higher education institutions in German¬speaking countries]. Innovatsiina pedahohika. 50. 166-172. DOI: https://doi.org/10.32782/2663- 6085/2022/50.2.33. [in Ukrainian].

7.Bazeliuk, O.V. Formuvannia tsyfrovoi kultury pedahohichnykh pratsivnykiv u zakladakh profesiinoi osvity. [Formation of digital culture of pedagogical workers in professional education institutions]. Visnyk pisliadyplomnoi osvity. Vypusk 6(35) «Seriia «Pedahohichni nauky». 23-36. [in Ukrainian].

8.Riabova, Z.V., & Yelnykova, H.V. (2020). Profesiine zrostannia pedahohiv v umovakh tsyfrovoi osvity. [Professional growth of teachers in the conditions of digital education]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. 80. 6. 369-385. [in Ukrainian].

9.Voronkova, V. H. (2022). Filosofiia tsyfrovoi liudyny i tsyfrovoho suspilstva: teoriia i praktyka : monohrafiia. [Philosophy of digital man and digital society: theory and practice: monograph]. Lviv-Torun : Liha-Pres. 460. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru