Християнські етичні концепти С.Л. Франка у формуванні духовних засад суспільства

Размещено на http://allbest.ru

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Християнські етичні концепти С.Л. Франка у формуванні духовних засад суспільства

Рибальченко Г.О.

Вступ

В історії релігійної філософії Семен Людвігович Франк (1877 -- 1950) посідає найважливіше місце як яскравіший представник християнської етичної та соціальної думки Православної Церкви. Він був вільним релігійним мислителем XX століття, відчував себе членом Церкви, але твердо зберігав свободу наукової комунікації.

Про правдиве, істинне і щире почуття любові до Церкви, етики, моралі свідчать всі його філософські і соціологічні твори.

Етичне мислення Франка ніколи не відривається від біблійної традиції: чим далі зріє його релігійно-філософська думка, тим глибше відкривається йому сенс християнських духовних цінностей у сфері духовного розвитку суспільства.

Християнська етична концепція С. Л. Франка звернена до того, хто шукає, до люблячого серця християнина, до щирого співрозмовника і справжнього філософа, який любить не тимчасові політичні спекуляції, не солоденькі слова метафізичної наївності, не ідеологічні установки історичної реальності, а справжні, істинні обрії християнської етики, концепти «політики любові». Релігійна філософія у формуванні духовних засад суспільства (духовної цивілізації), на думку С. Л. Франка, здатна змінити та кардинально трансформувати людство на основі християнських духовних цінностей.

До сфери наукових зацікавлень самого Франка входили релігійні, богословські, філософські та культурологічні питання. Його перу належать фундаментальні праці, що вплинули на розвиток не лише філософії, а й сучасної християнської богословської думки й апологетики [6-9].

Визначні православні священнослужителі Української Православної Церкви [1], богослови, філософи, світські науковці у галузі державного управління, визнані світовою науковою спільнотою, у своїх монографіях [2-5] прагнуть до вичерпного розкриття метафізичних основ людського буття, гносеології, есхатології, філософії, політики, етики та історії християнства у фундаментальних працях С. Л. Франка.

Світські науковці та богослови у своїх дослідженнях та публікаціях зазначають, що етична концепція Франка, яка суттєво вплинула на становлення і розвиток сучасної філософської та богословської думки, являє собою складне багатогранне явище і водночас теоретико-практичне знання, що включає філософію, етику, онтологію, релігійну свідомість, духовний досвід і релігійну діяльність людства [2].

Релігійна філософія С. Л. Франка осмислює себе такою за наявності християнського богослов'я, але паралельно вона наділена великим скептицизмом, критицизмом та авторським індивідуалізмом, що робить її сьогодні особливо запитаною й актуальною за доби дискусій та пошуку шляхів суспільного розвитку сучасного світу.

Виклад основного матеріалу

Завдання релігійно-філософської критики С. Л. Франка - не стільки піддаватися світському критицизму і сумнівам (хоча і це буває дуже корисно), скільки постійно оновлювати в житті суспільства почуття живого зв'язку філософії з історією християнської віри. Саме християнська віра стимулювала релігійну інтуїцію Франка. Від християнства він йде до філософії, але не віддаляючись від християнства, а лише вступаючи на шлях вільної думки.

С. Л. Франк ніколи не відривався від Церкви, але ніколи і не боявся йти шляхом вільної релігійної думки. Було б історично несправедливо забути про те, що він, відриваючись від чуттєвого буття, від певних уявлень і усталених людських традицій, йдучи у вивчення справжнього духовного світу Вищого і Абсолютного, рухався вперед, як дослідник. А дослідник завжди сміливий і рішучий, що і визначає риси істинної релігійної філософії.

Чесний і відвертий діалог науки та релігії передбачає відповідь і продовження розмови: С. Л. Франк приймає незавершеність християнського діалогу зі світом і запрошує до співпраці своїх сучасників. Він не прагне диктувати співрозмовнику ані тон, ані напрямок, ані навіть науковий словник. Більше того, він сам піддає себе критичному розглядові, прагнучи навіть аксіоми свої зробити зрозумілими, іншими словами, ясно дає зрозуміти, що розуміє і визнає право співрозмовника не погоджуватися і ставити запитання.

Мистецтво подібного діалогу -- швидше мистецтво, ніж життєва позиція. Воно ставить рамки для бесіди і розуміння, поле для дискусії і внутрішній простір, що дозволяє самому дискурсу в майбутньому змінюватися і розвиватися.

Якщо ж діалог відкидає суперечки і розвиток, якщо починає нав'язувати тільки одну точку зору як щось, що не підлягає сумніву, ми можемо припустити, що його аргументи не відповідають на поставлені питання, а той, хто промовляє, прагне не знайти істину, а приховати свою безпорадність або намагається домогтися пануючої позиції, іншими словами, дискурс втрачає щирість.

Християнська етична концепція С. Л. Франка -- це живий діалог віруючої людини, це прагнення щирого серця науковця до Вищого й Абсолютного, чого, на жаль, не вистачає сьогодні нашому сучасному світові.

Брак щирості в мовленні вважається відмінною рисою політиків, вважав С. Л. Франк Замаскувати істинний предмет розмови, щоб зробити свої слова неспростовними, -- типовий прийом тих, хто прагне влади. Цей прийом використовують на обох кінцях соціальних сходів: особи, наділені владою, з його допомогою утверджують своє право панувати, а «маленькі люди» покірно приймають мову, нав'язану їм сильними світу цього, розуміючи, що тільки це відкриє їм доступ в їхній світ, дозволить поживитися крихтами їх багатства і влади.

Зрозуміло, часом слабкі надають мові сильних іронічний (отже, протилежний), сенс, однак дискурс, як і раніше, залишається нещирим, бо і тоді мова в ньому йде зовсім не про те, про що видається.

Науково-богословський підхід до філософського спадку С. Л. Франка надає можливості краще зрозуміти та оцінити етичне вчення Православної Церкви. Духовно-релігійний спадок видатного релігійного мислителя має особливе значення в історії філософської та богословської думки.

Сучасна людина, перебуваючи в стані здобуття власної ідентичності, інтенсивного пошуку істини, завжди може звернутися до філософсько-богословських та духовних ідей С. Л. Франка. Філософ надихався прагненням вказати суспільству релігійний вихід із загальної духовної та політичної кризи людства. Цілком очевидно, що християнська етика допомагає людині в пошуку відповідей на численні питання, які висуває сучасне життя. франк етика релігійний філософія

Релігійна думка С. Л. Франка нерозривно пов'язана з реальним духовним, соціальним, політичним та економічним життям людини, і тому вона часто з'являється у вигляді релігійної та політичної публіцистики, яка бере свій початок у проблематиці життя суспільства. Відомо, що кінець XIX - початок XX століття в історії російської релігійної думки посідають особливе місце. На цей час випадає розквіт російської релігійної філософії, суспільно-політичної публіцистики, літератури, права, поезії, живопису. Книги С. Л. Франка [6-9] є важливими у взаємодії науки та релігії, а також у плюралістичному, динамічному, відкритому екуменічному науковому діалозі християнського світу.

Висновки

Теоретико-методологічні засади християнської етичної концепції С. Л. Франка передбачають утвердження в практиці розвитку соціуму духовних цінностей, ідеалів та смислів християнства.

Такий підхід дозволить досягнути балансу інтересів особи, суспільства та держави, подолати відчуження людини і суспільства від реальних процесів сучасної політики та підвищити ефективність християнської соціальної думки.

Християнська етична концепція С. Л. Франка, не перетворюючись на ідеологію, продовжує утверджувати християнські цінності у площині культури, політики та науки.

Для обґрунтування духовної парадигми розвитку суспільства, спираючись на досягнення релігійної філософії, доведено доцільність використання у практиці християнської соціології, педагогіки, етики фундаментальних релігійно-філософських праць С. Л. Франка.

Аргументовано, що християнська етична концепція С. Л. Франка опирається на релігійне-філософське осмислення буття людства, і базується на захисті духовного життя особи і суспільства. Застосування християнської етичної концепції С. Л. Франка та метафізичного методу в сучасній гуманітарній науці дає змогу враховувати існування метафізичних аспектів буття, розглядаючи буття особи, сім'ї, нації та людства в залежності від буття Бога-Творця.

За допомогою релігійно-філософського підходу доведено, що ігнорування духовності та своєї залежності людини від Бога-Творця веде до деградації, розкладу та руйнування особи та суспільства, що призводить людство до виродження, саморуйнування та самознищення.

Християнська етична концепція С. Л. Франка обґрунтовує провідну роль християнської етики, духовності у забезпеченні функціонування суспільства.

Такий методологічний підхід передбачає докорінну зміну і якісне перетворення наукового знання в теорії філософії, педагогіки, етики, соціології.

Відповідно до християнської есхатології обґрунтовано стратегічну мету духовної безпеки сучасного суспільства, яка полягає в подоланні кризи сучасної матеріалістичної цивілізації і побудові духовної цивілізації. Мета духовної стратегії С. Л. Франка полягає в утвердженні у суспільстві елементу універсальної загальної християнської етики, що долає суперечності між матеріальними та духовними прагненнями людства.

Духовний проект розвитку суспільства, який передбачає побудову духовної цивілізації на основі реалізації стратегії випереджувального розвитку.

Визначено напрямки реалізація стратегії випереджувального духовного розвитку - формування нової соціальної структури суспільства, де провідну роль відіграватиме християнська етика і духовне оздоровлення суспільства на основі повернення до етичних принципів християнства, синтезу філософії та політики, науки та релігії, есхатології та історіософії, синтез який спрямований на подолання духовної кризи суспільства.

Відповідно до духовної ідеї С. Л. Франка першочерговим завданням суспільства є формування політичної нації на основі духовних цінностей та ідеалів християнства.

Обґрунтовано християнську етичну концепцію, яка визначає: пріоритет духовності при визначенні стратегічної мети та цілей розвитку суспільства, утвердження засад християнської моралі у практику сучасної гуманітарної науки та у сфері політики; пріоритет людини стосовно до політики.

Реалізація християнської етичної концепції С. Л. Франка у сфері соціології, філософії, менеджменту, комунікації передбачатиме подолання відчуження людини та суспільства від авторитаризму, політичної маніпуляції шляхом рішучої духовної боротьби у парадигмі християнської етики. Першочерговим завданням християнської етичної концепції С. Л. Франка є реформування духовних засад суспільства, що передбачає зміну його суспільно-політичної природи на засадах християнської моралі і духовних цінностей, з неухильним дотриманням принципів верховенства етики добра, краси та справедливості.

Доведено, що визначальну роль у будівництві християнської духовної цивілізації покликана відіграти активна християнська громада. Її завданням є розробка та реалізація стратегії випереджувального духовного розвитку світу.

Список використаних джерел

1. Мартишин Д. С., Кашлюк В. С. Російська релігійна філософія XX століття: досвід богословської рефлексії: монографія / Д. С. Мартишин, В. С. Кашлюк. Київ : Видавництво Ліра-К, 2021. 342 с.

2. Мартишин Д С., Богданенко А. І., Романенко Є. О. На шляху пізнання релігійної філософії. Київ : Видавництво Ліра-К, 2022. 96 с.

3. Мартышин Д. С. Введение в социальное учение Православной Церкви : учеб. пособие. Киев : Издательство Лира-К, 2013. 306 с.

4. Мартышин Д. С. Вклад русской религиозной философии в развитие социальной мысли христианства: Монография. Киев : Издательство Лира-К, 2016. 124 с.

5. Мартышин Д. С. Основы христианской эсхатологии: учеб. пособие. Киев : Издательство Лира-К, 2015. 124 с.

6. Франк С.Л. Духовные основы общества. Москва: Республика, 1992. 511 с.

7. Франк С. Л. С нами Бог. Москва : АСТ, 2003. 750 с.

8. Франк С. Л. Свет во тьме. Опыт христианской этики и социальной философии. Москва : Факториал, 1998. 256 с.

9. Франк С. Л. Сочинения. Москва : Правда, 1990. 608 с.

Размещено на Allbest.ru