Атомізовані права тварин як остання фаза антропоцентричного знищення природи

Зі свого боку, ми би ще раз хотіли наголосити на відсутності прямої аналогії між штучною гомогенною громадою, людством, та природною гетерогенною екосистемою. Якщо в першій системі елементи більш-менш самодостатні, то інша еволюційно побудована таким чином, аби працювали ланцюги передачі енергії, речовини, де тварини та рослини є функціональними елементами загальної системи. Якщо кожна людина у суспільстві має шанс на зміну своєї соціальної ролі та ніші, до прикладу, народившись у сім'ї хлібороба, а ставши ученим, то в екосистемі жодна лелека (консумент) не стане вербою (продуцентом) або грибом (редуцентом) і навпаки - на грибниці не виросте лелека.

Тож, з огляду на незбагненність почуттів та відчуттів тварин для нашої людської свідомості, з огляду на кардинальну різницю між людським суспільством та екосистемами та з огляду на самодостатність та власні інтереси екосистем, шо очевидно відмінні від інтересів людини - ми просто не маємо жодних прав на нав'язування екосистемам людських принципів, цінностей чи правил. І наша етика може наділити нас лише одним очевидним обов'язком - в якості морального агента-опікуна зберігати недоторканність та цілісність екосистем. Причому саме екосистем, як моральних партнерів, не виділяючи з них окремі особини тварин. А захищаючи окремих тварин поза турботою про їх екосистеми, ми уподібнюємось до захисника окремих мурах, що дає розорювати їх мурашники та дивується, що мурахи без мурашника гинуть. Нагадаємо, що серед причин Шостого масового вимирання на першому місці називають знищення ареалів, місць проживання видів [25, 26].

З огляду на зазначену складність та цілісність екосистем, а також із огляду на те, що екосистема являє собою громаду моральних суб'єктів, невід'ємну від місця проживання, ми пропонуємо розглядати ці екосистеми, як моральні суб'єкти, на кшталт суб'єктів права - юридичних осіб у людському суспільстві. Як окремі корпорації чи країни мають правоздатність, можливість набувати тих чи інших прав, чому не можуть отримати право на незалежне існування і захист від людських зазіхань екосистеми в визначених і недоторканих кордонах, з правом на свій внутрішній уклад та розвиток. Звісно, мова не йде про примітивну кальку, адже ми не забуваємо про суттєві відмінності між людським суспільством і природою, але можливість для екосистем виборювати власні природні інтереси через представників у людських судових та наукових установах, виглядає дуже привабливо.

Висновки. Більшу частину нашої цивілізованої історії людина вважає себе вищою та беззастережно ціннішою за тварину та навколишню природу. Антропоцентризм з'являється у Давній Греції і, тимчасово поступившись лише теоцентризму Середніх віків, відроджується із Ренесансом та продовжує монопольно панувати аж до ХХ століття.

Відкриття у біології, соціології та психології ХІХ-ХХ століть пробивають пролом у науковому обґрунтуванні вищості людини. Відповідно до чого філософська думка створює рух за права тварин за антропним принципом прав людей. Найбільшої сили цей рух, розбившись на декілька течій, набирає у другій половині ХХ століття. На жаль неготовність до глибокого вивчення наукових основ функціонування природних систем заводить філософів прав тварин у новий виток антропоцентризму, де тварина механістично прирівнюється до атомізованої самодостатньої людської особи, а складна багатовимірна екосистема - до моновидового людського суспільства. Неоантропоцентризм прав тварин мімікрує під біоцентризм та екологізм, однак тримається на широкому хибному фундаменті антропоморфізації, природно близької кожній людині. Результатом неоантропоцентризму стає бажання розповсюдити на екосистеми принципи людської етики, включаючи заповідь «не вбий», «не вкради». І це, не зважаючи на катастрофічні для екології результати вже проведених експериментів із штучного видалення хижаків та «шкідників»!

Людський антропоцентризм через нехтування потребами природи призвів до Шостого масового вимирання видів, яке розпочалось у ХІХ-ХХ ст. та в наш час стрімко набирає обертів. Неоантропоцентризм через антропоморфну підміну справжніх потреб природи людськими проекціями на тварин власних почуттів і потреб, продовжує цей катастрофічний шлях. Антро- поморфізація має ряд проявів, серед яких, наприклад, штучний поділ тварин на «корисних» та «шкідливих», виходячи з з людської етичної оцінки їх дій по відношенню до людини та її ресурсів. І з подальшим безжальним винищенням «шкідників», що призводить до розбалан- сування екосистем, втрати біорізноманіття. Ще один прояв антропоморфізації - поділ тварин на «добрих» та «поганих/злих», виходячи з етичної оцінки природних дій тварин, сформованих мільйонами років еволюції та призначених для повноцінного сталого життя та розвитку екосистем. І тут люди кидаються захищати «нещасних» пташенят від «підлих» змій, навіть не уявляючи собі нагальну необхідність плазунів для природи. І таких «добрих» та «злих» видів - тисячі! Наступний прояв антропоморфізації - ставлення до домашніх тварин, яких господарі готові тішити солоденьким, душити парфумами, одягати та розважати у суто людському розумінні радісних подій - проводити урочистості на день народження чи «весілля», катати на гелікоптері чи брати із собою на море. Тут небезпеки менше, окрім спроб випуску таких «друзів» чи їх нащадків у дику природу, бо така антропоморфна «турбота» наносить природним системам надзвичайну шкоду, оскільки проти інвазійних видів у аборигенних видів тварин та рослин просто відсутні захисні і пристосувальні механізми, які створюються протягом тисячоліть еволюції. І, звісно, незмінним атрибутом антропоцентризму є впевненість у праві людини на будь-яке втручання у будь-який природний процес чи екосистему на планеті.

Сучасному антропоцентризму протистоїть земельна (екологічна) етика О. Леопольдо, виступаючи на захист існуючих екологічних систем та вимагаючи їх цілісного сприйняття, замість псевдодопомоги виокремленим антропоморфізованим тваринним індивідуумам. На превеликий жаль екологічна етика не стала мейнстримом, на відміну від концепції прав тварин. антропоморфізованний права тварина

На наш погляд, концепцію індивідуальних прав тварин можна застосовувати лише для тварин, що на постійній основі (на все життя) перебувають поза межами власної екосистеми або які створені штучно шляхом селекції чи генетичних маніпуляцій. Лише в такому випадку концепція прав тварин приносить користь тваринам, покращуючи їх благополуччя та захищаючи від насильства і смерті.

Що стосується тварин у дикій природі, то єдиною можливістю зберегти їх на майбутнє є захист їхніх середовищ проживання разом із абіотичним та біотичними складовими. Богомол чи павук не потребують захисту від «домашнього насильства» самки, навіть з огляду на те, що після спарювання будуть нею з'їдені. Вони потребують лише того, аби ми не втручались у їх природне життя через нестримні позиви нашої етики. І тут найбільш корисним, на наш погляд, було б надання суб'єктності екосистемам, аби вони могли бути захищеними від людського негативного впливу через обраних та уповноважених людей, які би представляли їхні інтереси у неприродному і агресивному людському світі.

Список використаних джерел

1. Філософський енциклопедичний словник / за ред. В. І. Шинкарук. Київ: «Абрис», 2002. 742 с.

2. Bostock D. Plato's Theaetetus. New York: Oxford University Press, 1988. 285 с.

3. Борейко В. Є. Екологічні традиції, релігійні погляди слов'янських та інших народів. К: Київський еколого-культурний центр, 2003. T. 1. 160 с.

4. Біблія в перекладі І.Огієнка [Електронний ресурс] // TrueChristianity.info.

5. Шеховцов В. В. Трансформація релігійних світоглядів крізь призму філософських парадигм на шляху до гуманізації фауністичного законодавства // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. 2019. № 8(20). С. 78-87.

6. Велика українська енциклопедія [Електронний ресурс].

7. Schweitzer А. Philosophie und Tierschutzbewegung // Die Ehrfurcht vor demLeben. Grundtexte ausJunf Jahrzehnten / за ред. Von H.W. Bahr. Munchen: C.H. Beck, 2013. С. 92-98.

8. Маркс К., Енгельс Ф. Повне зібрання творів у 50 тт. (1958-1985). Київ, 1982. T. 46 : Ч. І. 515 с.

9. Декарт Р. Метафізичні твори. Київ: Фоліо, 2023. 224 с.

10. Darwin Ch. The descent of man, and selection in relation to sex. Princeton, New Jersey : Princeton University Press, 1981. 575 с.

11. Tolman E. C. Purposive Behavior in Animals and Men. New York: Century, 1932. 463 с.

12. Корж О. П. Етологія тварин: навчальний посібник. Суми : Університетська книга, 2023. 236 с.

13. The Cambridge Declaration on Consciousness [Електронний ресурс] // Francis Crick Memorial Conference.

14. Animals' Rights: Considered in Relation to Social Progress by Henry S. Salt [Електронний ресурс] // The Animal Rights Library.

15. Schweitzer A. The Philosophy Of Civilization And Ethics. London: Adam & Charles Black, 1949. 284 с.

16. Brophy B. The Rights of Animals // The Sunday Times. 10 Oct. 1965. Р 45.

17. Сінгер П. Визволення тварин / пер. з англ. К.Гуменюк. Київ: Пабулум, 2019. 456 с.

18. Regan T. Defending animal rights. Urbana : University of Illinois Press, 2001. 179 p.

19. Кочубей Н., Харьков С. Взаємодія «людина-тварина»: Від антропоцентризму до еколо- гізму // Knowledge, Education, Law, Management. 2023 № 4 (56). P. 101-110.

20. Sapontzis S. F. Predation [Електронний ресурс] // Ethics and Animals. 2011. Vol. 5, no. 2.

21. Keulartz J. Should the Lion Eat Straw Like the Ox? Animal Ethics and the Predation Problem [Електронний ресурс] // Journal of Agricultural and Environmental Ethics. 2016. Vol. 29, no. 5. P. 813-834.

22. Pearce D. Reprogramming Predators [Електронний ресурс] // The Hedonistic Imperative. 2009.

23. Nussbaum M. C. A Peopled Wilderness [Електронний ресурс] // The New York Review.

24. Kolbert E. The Sixth Extinction: An Unnatural History. New York : Henry Holt and Company, 2014. 336 p.

25. WWF Living Planet Report 2018 [Електронний ресурс] // World Wildlife Fund.

26. WWF Living Planet Report 2022 - Building a naturepositive society [Електронний ресурс] / Almond, R.E.A., Grooten, M., Juffe Bignoli, D. & Petersen, T. (Eds) // World Wildlife Fund.

27. Борейко В. Є. Видовий терор. Київ: Київський еколого-культурний центр, 2010. 144 с.

28. Ripple W. J. Status and Ecological Effects of the World's Largest Carnivores [Електронний ресурс] // Science. Vol. 343, Issue 6167. 10 Jan 2014.

29. Методики обліку рисі, ведмедя та вовка. WWF-Україна, 2022. 64 с.

30. Callicott J. B. Animal Liberation and Environmental Ethics: Back Together Again [Електронний ресурс] // Between the Species: An Online Journal for the Study of Philosophy and Animals. 1988. Vol. 4, no. 3.

31. Allegri F. Is There a Moral Problem in Predation? // Relations. Beyond Anthropocentrism. Vol. 10, No. 2. Jan. 2023. Р. 93-100.

32. Hutchins M., Wemmer C. Wildlife conservation and animal rights: Are they compatible? // Advances in animal welfare science. Washington, DC: The Humane Society of the United States, 1986. Р. 111-137.

33. Callicott J. B. Animal Liberation A Triangular Affair // Environmental Ethics. Vol. 2, Issue 4. Winter 1980. P. 311-338.

34. Nagel T. What Is It Like to Be a Bat? // The Philosophical Review. Vol. 83, No. 4. Oct. 1974, Р. 435-450.

35. Екологічна етика: навчальний посібник; за заг. ред. О.М. Шуміло / Борейко В.Є., Шуміло О.М., Шеховцов В.В., Шуміло О.О. Х.: Право, 2015. 304 с.

36. Борейко В. Є. Філософи зоозахисту та природоохорони. К.: Київський екологокультур- ний центр, Асоціація зоозахисних організацій України, 2012. 180 с.

37. Leopold А. A Sand County Almanac; and sketches here and there. New York : Oxford University Press, 1949. 226 p.

38. Regan T. The case for animal rights. Berkeley : University of California Press, 1983. 425 p.

References

1. Filosofs'kiy entsiklopedichniy slovnik (2002) [Philosophical encyclopedic dictionary]. Kiyiv: «Abris». [in Ukrainian].

2. Bostock, D. (1988) Plato's Theaetetus. New York: Oxford University Press.

3. Boreyko, V. (2003) Ekolohichni traditsiyi, relihiyni pohlyadi slov»yans'kikh ta inshikh narodiv [Ecological traditions, religious views of Slavic and other peoples]. K: Kiyivs'kiy ekoloho-kul'turniy tsentr [in Ukrainian].

4. Bibliya v perekladi I.Ohiyenka [The Bible translated by I. Ohienko]. TrueChristianity.info.

5. Shekhovtsov, V. (2019) Transformatsiya relihiynikh svitohlyadiv kriz' prizmu filosofs'kikh paradihm na shlyakhu do humanizatsiyi faunistichnoho zakonodavstva [Transformation of religious worldviews through the prism of philosophical paradigms on the way to humanization of faunistic legislation]. Naukovo-informatsiyniy visnik Ivano-Frankivs'koho universitetu prava imeni Korolya DanilaHalits'koho. No.8(20). [in Ukrainian].

6. Velika ukrayins'ka entsiklopediya [Great Ukrainian encyclopedia]. URL: https://vue.gov.ua/ (data zvernennya: 15.11.2023). [in Ukrainian].

7. Schweitzer, A. (2013) Philosophie und Tierschutzbewegung. Die Ehrfurcht vor dem Leben. Grundtexte ausfunf Jahrzehnten / za red. Von H.W. Bahr. Munchen: C.H. Beck, 2013. S. 92-98.

8. Marks, K., Enhel's, F. (1982) Povne zibrannya tvoriv u 50 tt. (1958-1985) [Complete collection of works in 50 volumes]. Kiyiv. T. 46 : Ch. I.

9. Dekart, R. (2023) Metafizichni tvori [Metaphysical works.]. Kiyiv: Folio. [in Ukrainian].

10. Darwin, Ch. (1981) The descent of man, and selection in relation to sex. Princeton, New Jersey : Princeton University Press.

11. Tolman, E. C. (1932) Purposive Behavior in Animals and Men. New York: Century.

12. Korzh, O. P. (2023) Etolohiya tvarin: navchal'niy posibnik [Animal ethology: a study guide]. Sumi : Universitets'ka kniha [in Ukrainian].

13. The Cambridge Declaration on Consciousness. Francis Crick Memorial Conference

14. Animals' Rights: Considered in Relation to Social Progress by Henry S. Salt. The Animal Rights Library.

15. Schweitzer, A. (1949) The Philosophy Of Civilization And Ethics. London: Adam & Charles Black.

16. Brophy, B. (1965) The Rights of Animals. The Sunday Times. 10 Oct.

17. Sinher, P. (2019) Vizvolennya tvarin [Liberation of animals]. Kiyiv: Pabulum. [in Ukrainian].

18. Regan, T. (2001) Defending animal rights. Urbana : University of Illinois Press.

19. Kochubey N., Kharkov S. (2023) Vzayemodiya «lyudina-tvarina»: Vid antropotsentrizmu do ekolohizmu [Human-animal interaction: From anthropocentrism to environmentalism]. Knowledge, Education, Law, Management. No.4 (56). [in Ukrainian].

20. Sapontzis, S. F. (2011) Predation. Ethics and Animals. Vol. 5, no. 2.

21. Keulartz, J. (2016) Should the Lion Eat Straw Like the Ox? Animal Ethics and the Predation Problem. Journal of Agricultural and Environmental Ethics. Vol. 29, no. 5. P. 813-834.

22. Pearce, D. (2009) Reprogramming Predators. The Hedonistic Imperative.

23. Nussbaum M. C. (2022) A Peopled Wilderness. The New York Review.

24. Kolbert, E. (2014) The Sixth Extinction: An Unnatural History. New York : Henry Holt and Company.

25. WWF Living Planet Report (2018). World Wildlife Fund.

26. WWF Living Planet Report- Building a naturepositive society (2022). World Wildlife Fund.

27. Boreyko, V. (2010) Vidoviy terror [Species terror]. Kiyiv: Kiyivs'kiy ekoloho-kul'turniy tsentr. [in Ukrainian].

28. Ripple, W. J. (2014) Status and Ecological Effects of the World's Largest Carnivores. Science. Vol. 343, Issue 6167. 10 Jan.

29. Metodiki obliku risi, vedmedya ta vovka (2022) [Methods of accounting for lynx, bear and wolf.]. WWF-Ukrayina. [in Ukrainian].

30. Callicott, J. B. (1988) Animal Liberation and Environmental Ethics: Back Together Again. Between the Species: An Online Journal for the Study of Philosophy and Animals. Vol. 4, no. 3.

31. Allegri, F. (2023) Is There a Moral Problem in Predation? // Relations. Beyond Anthropocentrism. Vol. 10, No. 2. Jan.

32. Hutchins, M., Wemmer, C. (1986) Wildlife conservation and animal rights: Are they compatible? Advances in animal welfare science. Washington, DC: The Humane Society of the United States.

33. Callicott, J. B. (1980) Animal Liberation A Triangular Affair. Environmental Ethics. Vol. 2, Issue 4.

34. Nagel, T. (1974) What Is It Like to Be a Bat? // The Philosophical Review. Vol. 83, No. 4. Oct.

35. Ekolohichna etika: navchal'niy posibnik; za zah. red. O.M. Shumilo (2015) [Environmental ethics: study guide] / Boreyko V.Ye., Shumilo O.M., Shekhovtsov V.V., Shumilo O.O. Kh.: Pravo. [in Ukrainian].

36. Boreyko, V (2012) Filosofi zoozakhistu ta prirodookhoroni. [Philosophers of animal protection and nature conservation] K.: Kiyivs'kiy ekolohokul'turniy tsentr, Asotsiatsiya zoozakhisnikh orhanizatsiy Ukrayini. [in Ukrainian].

37. Leopold, A. (1949) A Sand County Almanac; and sketches here and there. New York : Oxford University Press.

38. Regan, T. (1983) The case for animal rights. Berkeley : University of California Press.

Размещено на Allbest.ru