Про ноофілософський прогноз майбутнього до середини ХХІ ст. для України і світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про ноофілософський прогноз майбутнього до середини ХХІ ст. для України і світу

Корсак Юрій Костянтинович

канд. філос. наук, старший науковий співробітник Інститут вищої освіти, НАПН України, Україна

Анотація

Стаття створена в суворих воєнних умовах й узагальнює результати багаторічної участі автора в діяльності наукової групи прихильників забезпечення порятунку усе більшого за чисельністю людства від головних глобальних загроз шляхом застосування екологічно ідеальних ноотехнологій (wisetechnology) 7-го технологічного укладу. Керівник групи проф. К. Корсак серед багатьох нанотехнологій у 2000 році помітив перші дві рятівні «ноо» -- нанофотокаталізацію і бактеріальне отримання біопластиків. Пізніше ми виявили їх багато і запропонували нооглосарії зі «словами з майбутнього» для перспективних ноотехнологій і ноонаук. Але інші науковці оцінювали їх скептично, а в англомовному світі існує заборона на використання в Sciences&Arts публікаціях будь-яких термінів з літерами «ноо (noo)». У статті детально пояснено причини цього упередження і вказано на великі семантичні перешкоди для успішної ліквідації демографічних, екологічних та інших загроз для порятунку людства. Виконано аналіз прогнозів майбутнього в країнах Заходу і доведено їх помилковість. Викладено авторські пропозиції захисту молоді України від консцієнтальних нападів. На основі етології та інших молодих наук пояснено механізм перетворення окремих великих соціумів у небезпечні «ракові пухлини». Вказано причини і особливості агресії Росії, витоки війни-2022 і запропонований прогноз еволюції людства до середини ХХІ ст. після її закінчення.

Ключові слова: криза людства, глобальні загрози, негативна есхатологія, прогнози майбутнього, недоліки передбачень, екоідеальні ноотехнології, авторські нооглосарії, війна-2022, еволюція людства в ХХІ ст.

ВСТУП

Актуальність. Перебуваючи в Києві і продовжуючи в умовах авіаційно-ракетних бомбардувань свої наукові дослідження, що стало можливим завдяки загальновідомим досягненням ІКТ-революції в засобах накопичення, трансформації і поширення наукових знань, ми здійснили й опублікували відкриття ([1] та ін.), які пояснюють фундаментальні внески наших безпосередніх генетичних пращурів у п'ять світоглядно-технологічних революцій, що сталися упродовж останніх 15 тисячоліть й активізувалися саме в момент створення подальшого тексту.

Новітні наукові відкриття в археометрії, палеогенетиці й інших молодих науках, що заглибилися в уточнення еволюції популяції Хомо на основі використання ізотопних датувань і генетичних дешифрувань дали нам змогу глибше і під новим кутом зору розглянути витоки й особливості історичних та інших європейських подій, що відбувалися з обох боків лінії парадигмального розмежування, що практично співпадає з берлінським меридіаном. При всій пошані до досягнень історії у виявленні ролі видатних особистостей і подібних до «пасіонарності» поведінкових імпульсів, ми сформували набагато точніше і загальніше уявлення про інтегральну стратегію суспільно-економічної еволюції людства, що спирається на найновіші наукові відкриття останніх років.

Подальший текст є логічним продовженням опублікованих нами у журналі «Вища школа» двох статей про найбільш перспективну для сучасної України стратегію соціально-економічного розвитку в умовах прискорення прогресу всього людства в конфліктних умовах суперництва цивілізацій [2; 3]. У них наголос зроблено на потенціалі використання в Україні і світі помічених нами екологічно ідеальних ноотехнологій (для англомовного світу більш придатним є термін wisetechnology) у сподіванні на те, що людство розвиватиме ноонауки і поєднається навколо потреби ліквідації різноманітних глобальних загроз -- пандемій, групи колапсів та ін. [4].

Головною метою проведених нами останніх за часом виконання теоретичних досліджень ми вважаємо рефлексії над можливими варіантами розвитку національних і світових подій у найближчі роки після отримання результатів кількох комплексних завдань, що випливають з обраної мети. Вони поєднують аналіз скерування діяльності глобальної інформаційної сфери за роки нового століття, формулювання групи висновків і складання прогнозів найбільш імовірного розвитку всього людства до середини ХХІ ст., яке наші попередники багатократно оголошували початком падіння популяції Хомо в грандіозний колапс.

Це явище формування негативної есхатології ми пояснюємо тим, що її численні творці цілковито ігнорували появу перших рятівних для людства ноотехнологій і розвиток ноонаук. Найбільш відомі науково-футурологічні твори ХХ ст. відзначалися застосуванням ретрометодологій і спиралися лише на терміни, створені ще у прадавні і давні часи. Наша методологія спирається на вибір опори для описів майбутнього насамперед тих ідей і термінів, що мають не історично-академічний, а ембріональний характер. Вони обов'язково стануть основою тих молодих і ще малопомітних досягнень і паростків знань, які в своєму розвитку детермінуватимуть всі головні характеристики суспільства майбутнього. Очевидно, що ми використаємо загальновідомі підходи, правила і засоби проведення якісних і обґрунтованих наукових досліджень з опорою на принципи глобального еволюціонізму з трансдисциплінарними підходами. Будемо притримуватись максимально чіткого розмежування вже достатньо перевірених наукових фактів з тими нашими висновками і гіпотезами, які визначають найбільш імовірний розвиток подій аж до середини ХХІ ст. Це й дасть нам змогу навести читачам переконливі докази того, що людство в цілому уже доволі глибоко відійшло від принципів агресивного індустріалізму й зробило перші кроки до передбаченого В.І. Вернадським довготривалого ноосимбіозу всієї популяції Хомо з вилікуваною біосферою.

Ми обов'язково побудуємо ноосуспільство майбутнього і, можливо, простимулюємо ще одне «одуховлення людства».

Цього разу це буде удосконалення «першого одуховлення», яке стало наслідком діяльності наших пращурів в економічній зоні Великого Трипілля і полягало в формуванні родини з сотень споріднених мов та всієї індоєвропейської культури, технологічної революції, винайдення монотеїстичних релігій та ін. Прогнозуємо «нооодуховлення», що матиме в основі поєднання праукраїнського архетипу світогляду та життєдіяльності, вказаних нами у статті [1], з досягненнями ноонаук і ноотехнологій, кількість яких зростає дуже швидко -- по експоненті. Світ розвиватиметься так, як відтворено на рис. 1 статті [2], адже досліджена багатьма науковцями «третя інформаційна цивілізаційна хвиля (Е. Тоффлер, 1980)» уже переходить у запропоновану нами «четверту ноохвилю». Швидким збільшенням кількості ноотехнологій 7-го укладу (приклад - «протеїн Fy») вона вже засвідчує свій вплив і майже необмежені перспективи. Це явище буде деталізоване в заключній частині цієї статті.

1. Критичний аналіз науково-прогностичних досягнень другої половини ХХ ст.

ноофілософський прогноз майбутнє україна

Як відомо, прагнення керівництва Радянського Союзу трансформувати перемогу над гітлерівцями у світовий тріумф наукового комунізму після періоду (1945-1953 рр.) своєрідного воєнного протистояння (Греція, Корея і т.д.) перетворилося в сумнозвісну «холодну війну», що тимчасово призупинилася після розпаду СРСР, але відновилася після формування у Російській Федерації нової вертикалі влади й поступового повернення елементів зовнішньої політики часів конкуренції двох воєнних блоків з прагненням реанімувати світовий вплив на кшталт досягнень Радянського Союзу.

У другій половині ХХ ст. населення планети щороку зростало мало не на 100 млн. осіб, що разом з «холодною війною» та її витратами на озброєння і ракетно-ядерні змагання швидко наближало загрозу тотального колапсу і зумовило певний прогрес у прогнозуванні майбутнього.

Ми маємо підстави вважати 1970-ті роки особливо важливими в формуванні на планеті початкового усвідомлення факту наближення людства до критичної межі свого існування. У світі технологій комплексне змагання воєнних блоків НАТО і Варшавської угоди соціалістичних держав успішно вивело учасників на рівень створення засобів гарантованого знищення не тільки суперників, але й всієї популяції Homo Sapiens. У гуманітарній сфері виник рух до формування нових есхатологічних поглядів, до критичної оцінки всього уявлення людей про прогрес і засоби власного життєзабезпечення. Вирішального значення для змін у світовій інформаційній сфері ми надаємо двом подіям.

Перша полягала в тому, що в межах діяльності цілковито незалежного від урядів і державних бюджетів Римського клубу групою аналітиків інтернаціонального складу (Д. Медоуз та ін.) був створений вражаюче точний науковий прогноз майбутнього людства на інтервал часу до 2100 року. Це була знаменита доповідь «Межі зростання [5]» під науковим супроводом кращого на планеті фахівця-теоретика з комплексного аналізу великих систем Дж. Форрестера. Вона не тільки викликала загальну цікавість ЗМІ, а й відчутно змінила світоглядні уявлення практично усіх керівників розвинених держав, які вперше наочно (у формі графіків, діаграм і таблиць) переконалися у помилковості здійсненого у рамках Проекту Модерну наміру побудувати суспільство «розширеного споживання» на основі нічим не обмеженого використання природних ресурсів.

В другу подію ми включаємо той значний вплив на сферу гуманітарних знань, який створили твори організатора Римського клубу А. Печчеї ([6] та ін.), який запропонував поняття «нового гуманізму» і «глобального мислення», та цикл публікацій нобеліанта і провідного етолога світу австрійця К. Лоренца. Він вразив світ твором з назвою «Вісім смертельних гріхів цивілізованого людства», що був оприлюднений практично одночасно з доповіддю групи Д. Медоуза «Межі зростання».

Лоренц детально розглядає найбільш фундаментальні помилки, які продовжує поглиблювати в своєму розвитку людство. Дуже стисло вкажемо їх сутність, не цитуючи текст багатьох сторінок:

1. перенаселення Землі та наростання агресивної поведінки;

2. спустошення природного життєвого простору;

3. гонитва всіх і кожного наввипередки з самим собою;

4. зникнення сильних почуттів і афектів внаслідок зніженості;

5. генетичне виродження;

6. розрив із традицією через брак контактів між батьками і дітьми, що викликає перші патологічні наслідки вже у немовлят;

7. безперервне зростання індоктринованості людства через посилення зомбувального впливу новітніх ЗМІ;

8. ядерна зброя створює для людства значну небезпеку, але її уникнути набагато легше, як нівелювати загрозу від семи інших процесів [7, с. 4-61].

Нагадаємо - ці слова К.Лоренц «накопичував» у собі в 1950-х і 1960-х роках, висловивши лише на початку 1970-х. Очевидно - майже все застосовне і в даний момент, адже за останні десятки років основа міжлюдських стосунків та сукупність їх пріоритетів змінилися надзвичайно мало.

Важливо підкреслити, що у своїх статтях і в цитованій книзі про «гріхи» людства К. Лоренц змушений визнати очевидне - на відміну від невеликої кількості природних видів, чиї особливості життєдіяльності виключають загрозу надмірно руйнівного демографічного вибуху і зупиняють його ще на безпечній стадії, вид Homo Sapiens не нагороджений Природою (чи Богом) подібним самозахистом. Кожного разу в минулому, маючи на якійсь надто обмеженій території можливість інтенсифікувати розмноження в умовах наявних ресурсів, люди таки розмножувалися аж до моменту зруйнування середовища свого перебування і переходу до стадії колапсу [8].

Доцільно наголосити на тому, що К.Лоренц акцентував і сформулював головні і смертельно загрозливі помилки людини, але не вказав однозначного і реального шляху їх ліквідації. Його заключні висновки, на жаль, гранично песимістичні й тим вагоміші, що саме К.Лоренц зробив найбільший внесок у виявлення і вивчення того комплексу природних (генетично успадкованих) глибинних засад поведінки, реакцій і навіть стилю мислення людини, які разом з процесом індивідуального дорослішання в конкретних соціокультурних умовах і визначають всі засади поведінки і вчинків кожного з нас. Нагадаємо - етологія вивчає саме успадковані програми поведінки і дає найбільш правильну відповідь на запитання «Коли людина і справді міркує, а коли лише приховує за поверховими роздумами неусвідомлену програму генетично детермінованих вчинків?».

Філософія могла, але не стала головною помічницею для К.Лоренца й інших науковців, які своєчасно попереджали людство про його поведінкові недоліки. Більша частина ХХ ст. була витрачена філософами на внутрішні питання і чвари без спроб розширення тематики задля позитивного внеску в загальний прогрес.

На наш погляд, відзначені відомим американським соціологом Р.Нісбетом [9] частковий занепад і маргіналізація філософії мали в основі деструктивні політичні впливи надміру запеклого протистояння блоків соціалістичних і капіталістичних держав та безсумнівне лідерство тих точних наук, що обслуговували це глобальне суперництво. Не випадково найбільший вплив на суспільство справляли політики, економісти, соціологи разом з провідними фахівцями з точних наук. З цієї групи саме останні пізніше були проголошені найбільшими «антигуманістами» й звинувачені навіть у тих помилках, які вчинили політики чи економісти. Створені ними наукові праці на теми футурології і глобалістики замість пошуків і пропозицій реальних засобів порятунку містили критику і навіть антинаукові міфи (приклад -- теорія «глобального потепління»). Прикро, але завдяки поєднанню зусиль ЗМІ і частини науковців сформувалася негативна і деструктивна есхатологія, побудована на тотальній критиці і загальних звинуваченнях на адресу всього людства. Не дивно, що замість аналізу серйозних проблем світові ЗМІ вітають екзальтовані звинувачення шведської школярки Ґ. Тунберг на адресу мало не всього населення планети, яке не концентрується на питаннях щастя і благополуччя прийдешніх генерацій.

Закінчуючи аналіз прогнозів кінця ХХ століття, нагадаємо про рекордно невдалу спробу керівників і науковців Франції перевершити Римський клуб в якості прогнозування [10]. Урядове доручення виконала в Національному центрі перспективних аналізів Міністерства з досліджень і технологій Франції спеціалізована група під керівництвом директора цього центру Тьєрі Годена. Упродовж кількох років на регулярних зібрання-дискусіях провідних представників багатьох наук, експертів з урядових і бізнесових кіл, журналістів- оглядачів та ін. були розглянуті всі важливі теми. їх матеріали стали основою остаточного тексту книги, яка узагальнювала висловлені думки та пропозиції й висвітлювала світові події в інтервалі 2000-2100 років.

Ми не розшукали в її тексті сумнівів в існуванні головних конкурентів -- США і СРСР. Можливий великий світовий вплив Китаю та Індії віднесений на період після 2030 року. Французи не люблять згадувати про це передбачення майбутнього, адже у продажу книга з'явилася майже одночасно з розпадом Радянського Союзу на незалежні держави.

Звертаючись до теми «спроможності людини», висловимо таке припущення: Хомо обдарований великим й енерговитратним головним мозком для того, щоб намагатися реагувати на ті події, які ще не сталися (для негайної реакції в разі серйозної небезпеки для життя людини у тропічному лісі чи на міському перехресті цілком достатніми є швидкі й автоматичні «павлівські» рефлекси, а надмірна здатність до роздумів є навіть шкідливою). Тому ніхто не прислухатиметься до порад «не передбачайте -- помилитеся», а свідомо (під час сну -- несвідомо) скеровуватиме чималий відсоток енергетичних ресурсів свого організму на «вирішення індивідуальних проблем і різноманітних передбачень».

У сфері наук і технологій найбільш повчальним проявом цієї тенденції ми вважаємо еволюцію поглядів і світоглядних пропозицій вже згаданої групи футурологів Д. Медоуза. Після твору 1972 р., який серед дюжини песимістичних містив один-єдиний позитивний варіант еволюції людства аж до 2100-го року, подальші передбачення були тільки негативними. У різних публікаціях 20022008 років Д. Медоуз і його колеги надали додаткові й цілковито незаперечні докази того, що усі ці понад 30 років людство не рятувалося, а лише прискорювало рух до повного краху цивілізації. Наприкінці заключної книги 2008 року видання знаходимо недвозначну пропозицію всім читачам негайно розпочати готуватися до останньої загальної війни за залишки питної води, їжі й нафти [11].

Очевидно - тут йдеться про «кінець світу» в його загальноприйнятому значенні. Подібною тематикою тисячі років цікавилися головні світові релігії, тому термін «есхатологія» як позначення розвиненого вчення про умови і можливість кінця світу раніше був цариною теології. На наш погляд, у найновіших публікаціях групи Д. Медоуза віднаходимо песимістично-науковий варіант нетеологічної есхатології. Це обгунтування невідворотності «кінця світу» вже у ХХІ ст. спирається на відсутність серед відомих Д. Медоузу і його колегам таких технологій і відкриттів, які б гарантували порятунок людства в умовах подальшого зростання його чисельності. Наш моніторинг недавніх висловлювань Д. Медоуза свідчить про ігнорування ним усіх перспектив ноотехнологій і ноонаук.

2. Авторські аналізи світових досліджень стану і тенденцій еволюції Хомо в новому столітті

Магістерське навчання автора було спеціалізоване на явищах міжнародної економічної взаємодії під глобалізаційними впливами, а в умовах роботи в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України і виконання дисертаційного дослідження вектор рефлексій був скерований на філософську футурологію з концентрацією над проблемою вразливості молоді до небезпечних консцієнтальних впливів та її захисту від розгортання воєн зразка ХХІ століття (публікації [12; 13; 14] та ін.). Ближчими до економічної тематики глобального обсягу були спільні дослідження, виконані разом з проф. К. Корсаком у межах наукових планів Відділу теорії та методології природничої й інженерної освіти. Вони розвивали головні ідеї нашої кандидатської дисертації, зокрема, накопичення та узагальнення доказів того, що поширені у науковій сфері та світових ЗМІ терміни «стійкий розвиток, сталий розвиток» (два варіанти перекладу «офіційного терміну Sustainable Development») є методологічно невдалими й обов'язково повинні поступитися місцем поняттю «ноорозвиток» -- прогресу людства на основі рятівних та екологічно ідеальних ноотехнологій (wisetechnologies).

Та минали роки, зростала кількість і якість наукової продукції Відділу, накопичувалося нерозуміння того, чому саме в зарубіжних виданнях зі світу природничо-математичних і гуманітарних наук (Sciences&Arts) не використовуються терміни і вислови «з майбутнього» -- ноосфера, ноонауки, ноотехнології та інші подібні.

Ми були розчаровані тим, що це явище домінує і в найновішому зверненні (Відозві-2) багатьох тисяч сучасних науковців, яке надійшло зі США у 2017 році [15]. У цій науковій публікації, що має 15 364 авторів, після наведення графіків збільшення забруднень та інших доказів руху людства до прірви колапсу нам усім запропоновано виконати конкретні кроки до ліквідації глобальних загроз:

1) поширення заповідників на значну частину земного, морського, прісноводного та повітряного середовищ;

2) збереження екосистем шляхом припинення експлуатації лісів, пасовищ та інших природних середовищ;

3) відновлення місцевих рослинних спільнот у великих масштабах (насамперед -- лісів);

4) переосмислення використання регіонів з альфа-хижаками, для відновлення екологічних процесів та природної динаміки;

5) розробка та прийняття законів проти браконьєрів і захист видів, що знаходяться під загрозою зникнення;

6) скорочення продовольчих відходів через освіту та поліпшення інфраструктури;

7) зміни харчування з переходом в основному на продукти рослинного походження;

8) подальше зниження рівня народжуваності через підвищення освітнього рівня;

9) поліпшення природоохоронної освіти для дітей, а також загальне залучення суспільства до оцінки природи;

10) виділення грошових інвестицій та інших ресурсів для стимулювання позитивних змін у довкіллі;

11) розробка та просування нових зелених технологій та широке використання поновлюваних джерел енергії;

12) перегляд нашої економіки для зменшення нерівності в багатстві та поширення оподаткування, що скероване на захист довкілля;

13) науково обґрунтовані демографічні прогнози сталості населення на довгий термін разом з об'єднанням націй та лідерів для підтримки життя на Землі [15].

На наш погляд, абсолютна більшість цих пропозицій корисна, але має рекомендаційний характер і концентрується навколо заповідників, охорони вразливих екосистем і змін поведінки людей у споживанні і життєзабезпеченні. Та ще К. Лоренц, а до нього -- багато інших мислителів, розпочинаючи з часів Античності, -- висловлювали сумніви в ефективності закликів до поміркованої поведінки і повної відмови від будь-якої жадібності. Ця дуже характерна для людини риса зустрічалася в своїх проявах з природними обмеженнями в долітописні часи в епоху збиральництва і ризикованого полювання, але з настанням індустріального суспільства та надходженням електронно- інформаційних технологій отримала небачені можливості й продовжує поглиблювати прірву між жменькою багатіїв і мільярдами злидарів. Автори Відозви-2 у пункті 12 не забули про це явище, але висловили мрію про те, що ці багатії одного гарного ранку цілком змінять свою поведінку, державні закони та все інше й розпочнуть негайне виконання пункту 13 в усіх його позитивних скеруваннях.

Нагадаємо, що програму з 13 пунктів усій планеті пропонують тисячі представників біологічних наук, а тому словосполучення «зелені технології» у пропозиції №11 є доречним і корисним. Однак, воно залишилося проголошеним і лишається не розкритим і не поясненим в усіх важливих його аспектах. Можливо, ініціатори Відозви-2 не витрачають зусилля в цьому напрямі, вважаючи, що це завдання вирішене учасниками Третього світового екологічного форуму 2012 року в Ріо-де-Жанейро (у ЗМІ більш відомий як «Ріо+20») в заключному документі «Майбутнє, якого ми бажаємо» [16]. Більша його частина присвячена переліку тих загроз, які постали перед людством, з наголосом на бідності мільярдів осіб та загостренню небезпеки з боку глобального потепління. Слово «злидні» фігурує в ньому 65 разів -- майже так само часто, як «еколог-» (85). Трохи більше десяти разів у невеликих підрозділах «Транспорт» і «Технології» ми зустріли словосполучення «екологічно безпечні технології», але воно нічим не підкріплене і не отримало хоч якогось пояснення, а згадане виключно у контексті бажаності їх створення і прискореного надання у розпорядження бідним і недорозвиненим державам. А от прикметник «зелений» разом з іменниками «економіка», «технології», «кліматичний фонд» та іншими використаний 26 разів. Існує також пояснення: «Зелена економіка в контексті сталого розвитку та ліквідації злиднів зміцнить наші спроможності використовувати природні ресурси з меншими негативними наслідками для довкілля, підвищить ефективність використання ресурсів і зменшить кількість відходів» [16, пункт 60].

Відтак, ми не маємо підстав стверджувати, що організатори усіх трьох світових екологічних форумів 1992, 2002 і 2012 років вийшли поза межі світу індустріальних технологій й здогадалися про можливість існування таких виробництв, які узагалі не продукують «відходів», які настільки мудрі (на грецькій мові -- noo), що виявляються нешкідливими і для всієї біосфери , і для людини. Однак, у Відозві-2 навіть натяку на «ноо-» ми не відшукали.

Вказане негативне явище відторгнення (заборони?) термінів з літерами «ноо» ми зустріли в звітній доповіді Римського клубу, що містить узагальнення щодо сучасного стану людства і могла б запропонувати засоби його порятунку [17]. Не відшукали ми жодного слова з «ноо (noo)» у двох створених організаторами світових економічних форумів у Давосі чималих книгах, орієнтованих на поширення і використання стратегічних рекомендацій прогресу і розвитку в умовах пандемій та інших глобальних нерагаздів [18; 19]. Схоже, що заборона використання «термінів з майбутнього» поширюється на Національну академію наук України, адже у великій і важливій Національній доповіді, яка має мало не 50 титулованих авторів [20], ми також не відшукали жодного подібного слова. Складається враження, що навіть концептуальне поняття «ноосфера» побутує в Україні тільки в рамках екологічних наук і ніколи поза ними.

Ми змушені були здійснити поглиблений аналіз появи у часи Еллади слів з «ноо» та змін в їх використанні аж до сьогодення. Отримані результати вперше оприлюднили в міжнародному журналі «Ідеї» в статті «Семантичні і когнітивні перешкоди на шляху до ноосимбіозу людства і біосфери» [21]. їх короткий виклад включає інтернетний пошук термінів «ноосфера» і «ноотехнології». Для першого ми отримуємо 1,12 млн. англомовних матеріалів і 848 тисяч українських чи російських. Для випадку «ноотехнології» результат виявився несподіваним: англійська мова - 578, російська мова - 1 790, українська мова - 1 250 (дата пошуку - 8-05-2022). Вивчення усіх пропозицій дало змогу виявити кілька цікавих фактів.

В англомовному секторі тема «ноосфера» заповнена матеріалами, що пов'язані з ім'ям видатного французького теолога і палеонтолога П'єра Тейяра де Шардена (1881-1955). Зрідка згадують математика і філософа Едуарда Леруа (1870-1954) з його численними лекціями про ноосферу, ще рідше нашого Володимира Вернадського, чиї лекції у Сорбонні уважно слухали французи, що й могло спонукати їх використати слово «ноосфера» замість старішого і менш зручного «інтелектосфера». Цей термін для позначення середовища перебування і діяльності Хомо запропонував і використовував лідер наук першої половини ХІХ ст. Александер фон Гумбольдт (1769-1859).

На Сході Європи набагато більшого значення надають В. І. Вернадському, нерідко називаючи саме його винахідником терміну «ноосфера». Але порівняння різних творів й аналіз доступних праць В. І. Вернадського свідчить про те, що він не претендував на винахід цього поняття, пояснюючи, що його авторами є колеги з Франції, які обговорювали його лекції про деструктивний вплив людства на біосферу. Саме ця тема була центральною для В. І. Вернадського в моменти його відвідин Західної Європи, хоча в багатьох виступах в СРСР він вживав слово «ноосфера» для позначення того майбутнього, яке, на його думку, мали б побудувати в колишньому СРСР, і, можливо, в усьому світі. У більшості надрукованих в СРСР творів В.І. Вернадський уникав використання слова «ноосфера» в його позитивному значенні, не бажаючи появи колізій з терміном «комунізм» в аспекті «світлого майбутнього всього людства». Загалом же наше дослідження виявило чотири фундаментальних факти.

Так трапилося, що у розвинених державах тема «ноосфера» опинилася у центрі дискусій і наукових досліджень вже після смерті П. Т. де Шардена, коли перестала діяти дуже сувора заборона Ватикану на поширення його ідей, висловлених у видатній книзі «Феномен людини». Вона була оприлюднена на кількох мовах (включаючи й російську) і стала об'єктом тривалого й активного обговорення. У результаті в західних уявленнях слово «ноосфера» ототожнили з поняттям «духосфера» як цілковито «нематеріальним» і непридатним в публікаціях зі світу Sciences&Arts. Це ставлення зберігається й зараз, що цілковито виключає наші сподівання на поширення ноотермінів у зарубіжжі.

На наших теренах варіантів тлумачень поняття «ноосфера» і термінів з «ноо» доволі багато з використанням слів переважно з наукового, а не духовного (у сенсі spirit) лексикону. Зовнішні обставини примушували В. І. Вернадського «відкладати на потім тему ноосфери», концентруючись над багатьма питаннями оборони держави і розвитку наук та економіки. В. І Вернадський не закінчив розпочаті великі твори з викладом найбільш реального шляху до втілення його планів щодо побудови ноосфери в СРСР і на всій планеті.

На Заході слово «ноотехнології» зі щойно вказаних причин вважають різновидом понять зі світу психології і теології. Ми зустріли хорошу пораду називати негативні за наслідками когнітивні впливи «психотехнологіями», а протилежні за результатами - «ноотехнологіями» [22, с.149]. Чітко і майже однозначно. На наших теренах термін «ноотехнології» має універсальне значення, застосовуючись також для процесів у матеріальному світі (пропонують не тільки ноологію, а й нооекономіку [23] чи нооуправління [24]).

І найголовніше: ніде і жодного разу ми не зустріли в інших авторів Заходу чи Сходу нашої пропозиції називати терміном «ноотехнології» тільки ті виключно мудрі й екологічно нешкідливі виробничі процеси, які забезпечують людям потрібне, і, водночас, виліковують довкілля від аграрних та індустріальних пошкоджень. Ми можемо пояснити це не стільки явищем різноманітності лексикону слів з «ноо», як нескінченно твердим переконанням інших науковців у тому, що виготовити безліч потрібних для життєзабезпечення інструментів і речей неможливо без ушкодження довкілля, без пестидизації середовища, у якому перебуває популяція Homo, без усіх інших нескінченно різноманітних деструктивних явищ.

Так і було до 2000 року.

Це неправильно зараз, бо ідеальні технології існують, а тому ми пропонуємо цілий «Нооглосарій-2», що містить 225 «ноотермінів з майбутнього» на двох мовах і зі стислими поясненнями [25]. Більш доступний для зацікавлених читачів вкорочений варіант цієї нооенциклопедії вже давно вміщений в Інтернеті [26]. Чимало нооідей містять і наші дві попередні статті [2; 3].

3. Висновки і ноопрогнози подій в Україні та в світі

Для формування найбільш загального та об'єктивного уявлення про минуле, сьогодення і майбутнє усього людства разом з оцінкою перспектив для кожної окремої особи необхідно поєднати якомога більший обсяг нещодавно виявлених наукових фактів і досягнень Sciences&Arts. Тоді можна виявити щойно помічене нашою науковою групою явище особливого глобального «призначення» генів українців і споріднених європейських народів. Йдеться про щось подібне до «чотирьох мегаподвигів», скерованих на порятунок всієї популяції Хомо в цілковито критичних і небезпечних ситуаціях. Ось їх перелік:

1. Довготривале виділення Хомо зі складу земної фауни зумовили дві великі мутації зі змінами розміру і програми роботи головного мозку, але безпосередній мегаподвиг переходу від канібалізму до гуманізму через винайдення і поширення гуманістичного архетипу здійснили генетичні пращури українців і землеробів-європейців у Східній Анатолії 15-8 тис. р. тому.

2. Небезпечний вплив оточення примусив носіїв гуманістичного архетипу переселитися в Європу. «Західна» частина стала жертвою геноциду з боку носіїв сучасного атлантичного (антигуманного) архетипу. Праукраїнці урятувалися у Трипіллі й організацією Великого Трипілля в інтервалі 7-4 тис. р. тому здійснили другий мегаподвиг -- технологічний прорив та індоєвропейське одуховлення світу з появою великої мовної сім'ї й відповідної культури.

4. Третій мегаподвиг, що полягав у винайденні першої на Землі глобальної високодуховної релігії, придатної не для одного-двох племен, а для всього людства, здійснив 3700 років тому наш віддалений пращур Заратуштра у поселенні Синташта на Сході Великого Трипілля.

5. У роки свого вимушеного перебування в Парижі (1922-1925) нащадок запорізьких козаків і науковець-геній В.І Вернадський винайшов програму ноосимбіозу людства і довкілля для випадку збільшення популяції разом з підвищенням якості і безпеки існування. Автор входить у групу послідовників В.І. Вернадського в своїх зусиллях поширити рятівні для людства ноотехнології і ноонауки.

Наведемо невелике пояснення цієї фрази на основі Законів Природи, що виявлені і доведені нобеліантами-етологами.

Погляд на еволюцію технологій надає докази того, що пошуки засобів управління думками і поведінкою інших людей стали результативними з часу появи спроможності до дистанційного звукового спілкування. Етнологи давно описали виділення у племенах невеликого кола фахівців із психологічного впливу -- шаманів і різноманітних екстрасенсів. Виявилось, що всі вони зацікавлені в саморекламі й постійно поширюють чутки про свої здібності. Як це відбувається у даний момент знають наш читачі, тому розповідати не будемо.

Успішність подібної пропаганди спирається на природну віру людей у чудо. За вартими довіри даними наукових анкетувань у Росії на зламі сторіч кожна тисяча громадян утримувала одного чаклуна чи екстрасенса, а їхні сумарні заробітки перевищили державні витрати на науки і технології.

Для пошуку відповідей щодо рівня опірності до ментальних атак і деструктивної пропаганди звернемося до відкриттів і досягнень тієї частини психології, етології та споріднених природничих наук, які досліджують тему впливів на людину. З власного доробку ми виділяємо монографію «Ідея ноопедагогіки -- мрія чи основа глобального мега-проекту? (аналіз проблем виховання, навчання й порятунку людей XXI ст.)» [27]. Важливу частину змісту цієї книги складають новітні досягнення етології (в англомовних країнах її зазвичай називають «еволюційна психологія» [28]). Цінність цієї специфічної сфери знань з кількома лауреатами премії Нобеля і визнаної в 2007 р. «Наукою №1» полягає в тому, що вона все точніше відповідає на критичне запитання щодо вчинків Хомо: коли він діє у переконанні свідомого обмірковування, вважаючи, що використовує головний мозок і нервову систему належним чином, а коли грубо помиляється у цьому своєму припущенні, бездумно виконуючи генетично-успадковані програми видової поведінки, що зміцнювалися понад 20 млн. років.

Теми нашого викладу стосується наведений у цій книзі мал. 1, який автори створили на основі багатьох етологічних публікацій.



Мал. 1. Схема природної диференціації особин чоловічої статі

За нашими підрахунками, тривалість усього процесу від початку виділення Хомо з тваринного світу до сучасності аж на 99,5 % складається з повного підпорядкування законам Природи (життя у вказаній на мал. 1 зграйній ієрархії, канібалізм, посилення агресивності, відсутність стимулів до розвитку стратегічного мислення і т.д.). Тільки 0,5 % (15-16 тисяч років) припадають на соціальний розвиток через свідому відмову від канібалізму й перехід на гуманістичну парадигму. Та зробимо застереження: і зараз не бракує невеликих племен, які цілковито відмовляються від гуманізму. Хорошим прикладом є корінне населення Андаманських островів (https://culture.wikireading.ru/64565).

Легко помітити ознаки аж ніяк не гуманно-цивілізованої поведінки у вчинках лідерів малих і великих держав, які страждають на ментальні наслідки «підліткової кризи». Серед найвпливовіших програм поведінки сучасних людей є підліткова стадія, яка супроводжується переходом головного мозку і нервової системи з дитячого у дорослий стан з практично повною зміною не об'єму (він лишається незмінним), а мозкових програм (за винятком управління м'язами і мовленням). У підліткові «жорна» входить одна особа, а виходить -- зовсім інша. На цей період припадають жорсткі гормональні зміни, що разом зі щойно вказаним роблять мозок «частково дисфункціональним», спроможним на ініціацію вчинків, які не розуміють не тільки дорослі, а й сам підліток. Читачі легко знайдуть потрібне з цієї теми не у малодоступній книзі [27], а в Інтернеті, де наведений достатньо повний перелік дисфункцій і порад з їх врахування [29].

Увесь вказаний довжелезний час наші віддалені пращури змагалися за виживання у складі невеликих груп у справжніх «гніздах», зазнаючи не соціалізації, а так званої «еусоціалізації», що рухалась до формування «надорганізму», але устигла створити лише глибочезну прірву між «нашими» та «іншими». У період «гнізд» всі чинники впливу формували ефективне співжиття в групах і постійну ворожнечу з сусідніми групами аж до винищення усіх їх чоловіків.

Для теми підрозділу вважаємо важливими такі факти:

1) зміни, вдосконалення і закони діяльності головного мозку кожної особи орієнтовані на стійкість груп;

2) взаємодії всередині групи були спрямовані на зміцнення групи і тривалість її існування;

3) практична неминучість суперництва з сусідніми групами за природні ресурси всіх видів формувала агресивність і стимулювала канібалізм;

4) особи чоловічої статі ще в підлітковому віці спонтанно формують пірамідальну структуру (мал. 1) з лідерством альфа-самця, яка пізніше стане армією групи;

5) кінцевими переможцями стали ті групи, у складі яких було 4-6 % осіб з критичним мисленням, які винаходили нову зброю і радили «вождям».

Етологи довели, що багаторічна стійкість упорядкованої структури неможлива тоді, коли всі її члени є справжніми особистостями з самостійністю у мисленні і діях. Природний відбір ліквідував племена з надміром самостійних, неслухняних і незалежних членів. Саме тому головний мозок сучасних чоловіків і генетичні програми їх поведінки пристосовані до підпорядкування, до обожнювання осіб на альфа-позиціях. Історія людства дає безліч прикладів подібної екзальтації й захоплення лідерами, ця риса не зникла у людей і зараз, й цьому є дуже багато підтверджень на Сході, у нас і на Заході.

Для консцієнтальних нападників важливе те, що мозок людини фіксує і запам'ятовує гостру емоційно-негативну інформацію назавжди. Звідси випливають, як мінімум, два висновки:

I) навіть спростована емоційно насичена неправда назавжди зберігається у пам'яті людей і цим мимоволі продовжує слугувати меті організаторів консцієнтальних атак. Хоч люди й дізнаються правду, але шок від брехні продовжує здійснювати той вплив, якого бажали агресори;

II) у жодної людини немає засобів повного захисту від організованого підступним ворогом емоційного впливу вказаними та багатьма іншими засобами з арсеналу організаторів консцієнтальної війни.

Для практично ефективних пропозицій ми вказуємо на гостру необхідність змін акцентів у змісті шкільного навчання, адже для індивідуального щастя, успіху економічного розвитку й опірності до ворожої пропаганди важливіше не вивчення напам'ять історії останнього тисячоліття, а етології і нейромолекулярної біології. Тоді, як у Фінляндії, узагалі зникне «проблема булінгу», а підлітковий вік перестане назавжди травмувати психіку чималого відсотка осіб чоловічої статі.

Закінчимо нашу статтю черговим використанням етології і мал. 1. Ми підтримуємо пропозицію проф. К. Корсака розглядати все сучасне людство як гігантський надорганізм, елементами якого є цілі держави (у нашому організмі їх аналогом є окремі клітини). Унаслідок природних випадковостей у Хомо може розпочати розвиватися рак, а у всього людства -- зрідка з'являються окремі держави чи поліси з характеристиками справжніх «ракових пухлин».

Уперше й одразу в дуже небезпечному варіанті зустрілися з цією бідою елліни (греки) у часи існування і суперництва десятків незалежних полісів. Вони не тільки часто воювали на своїх кордонах, а й зрідка перетворювались у злісних агресорів, що турбували все оточення. Для запобігання агресії були винайдені і застосовані олімпійські ігри, але цього виявилося надто мало.

Характерною та універсальною ознакою «ракових пухлин» є пірамідальна структура, вказана на мал. 1. У них поєднувався вплив одразу кількох законів природи. Кожного разу розвитку «пухлини» передувала поява енергійного «диктатора» разом з його «бригадою». Населення полісу впадало в справжній екстаз, щиро вітало «вождя» і «рятівника полісу», під його проводом турбувало близьких і навіть далеких сусідів. Елліни швидко переконалися в тому, що вмовляннями чи проповідями переконати громадян «хворого поліса» в помилковості поведінки було цілковито неможливо.

Для власного порятунку і спокою елліни формували дуже велику об'єднану армію й оточували небезпечний поліс. Його населення вибігало на мури й чуло ультиматум: віддайте нам диктатора і його зграю, інакше... Ініціаторів суспільної хвороби вішали для харчування грифів і проводили демократичні вибори нового керівництва полісу, лишаючи на певний час в ньому групу контролерів процесу поступового виліковування всіх громадян від ментального збочення.

Останніми днями в умовах війни-2022 частиною нашої наукової діяльності став моніторинг багатьох висловлювань політиків, науковців та експертів. Головними недоліками ми вважаємо повне ігнорування «розмноження ноотехнологій» і нерозуміння того, що бактеріальні технології (як «протеїн Fy» чи бактеріальне отримання фуа-гра) назавжди знищать індустріальне тваринництво і майже увесь аграрний сектор, а вдосконалення 3D-принтерів та інших перспективних виробництв «усього потрібного з природних речовин» забезпечить лікування біосфери разом з підвищенням якості і безпеки життя всієї популяції Хомо.

Утримаємося від наведення прикладів цілковито помилкових прогнозів щодо неминучих періодичних війн чи чогось подібного. На жаль більшість населення досі лишається незахищеною від деструктивних впливів засобів масової інформації і легко піддаєтеся психологічнім маніпуляторам. Отже доводиться констатувати, що спокою на планеті не буде поки у переважаючої частини людства не почне переважати критичне ноомислення, а найбільш впливові сили не розпочнуть побудову ноосуспільства.

Список використаних джерел:

[1] Korsak, K., Korsak, Y. & Pokhresnyk, A. (2022) Homo's Neolithic Transition from Cannibalism to Agrarian Humanism and its Manifestations in the Archetypes of Ukraine and Western Europe. Humanities Studies. 10(87). 20-29 (DOI: https://doi.org/10.26 661/hst-2022-10-87-02) (URL: http://humstudies.com.ua/artide/view/254695/251850). [in Ukrainian].

[2] Korsak, K. & Korsak, Yu. (2019). About the necessity of overcoming the main lack of thinking of the modern population of people on Earth. Vyshcha shkola -- Higher School, 11,82-90 [in Ukrainian]

[3] Korsak, K. & Korsak, Yu. (2020). Quality of Education and Standards in the 21 st Century (about myths and realities). Vyshcha shkola -- Higher School, 1,93-107 [in Ukrainian]

[4] Korsak, K.V., & Korsak, Yu.K. (2019) Certificate of copyright registration for a literary

written work of a scientific nature «Nooglossary-2 - Noosciences for the Future without Collapse» («Nooglossary-2»). №89780. 13.06.2019. К.: Ministry of Economic

Development and Trade of Ukraine, Department of Intellectual Property [in English]

[5] Meadows D.H., Meadows D.L., Randers J. & Behrens III W.W. (1972). The Limits to Growth. A report for the Club of Rome's Project on the predicament of mankind. Universe Books. New York

[6] Peccei, A. (1977). The Human Quality. Oxford; New York: «Pergamon Press».

[7] Lorenz, K. (1977). Behind the Mirror: A Search for a Natural History of Human Knowledge : Harcourt Brace Jovanovich.

[8] Diamond, J. (2008). Collapse: How Societies Choose to Fail or Succeed. М.: ООО «АСТ»

[9] (in Russian).

[10] Robert Nisbet (1980). History of The Idea of Progress. Basic Books, Ink., Publishers New York.

[11] Gaudin, Th. (1990). 2100 recit du prochain siecle. Paris, Editions Payot.

[12] Donella Meadows, Jorgen Randers, Dennis Meadows (2004). Limits to Growth. The 30- Year Update. Chelsea Green Publishing Company White River Junction, Vermont.

[13] Korsak, Y.K. (2011). Transformation of the concept of "sustainable (environmentally friendly) development" into a real nooprogress of mankind. Vyshcha osvita Ukrayiny -- Higher education in Ukraine, №1, Annex 1. 153-160. [in Ukrainian].

[14] Korsak, Y.K. (2015). Nooglosarium and the usefulness of replacing the phrase "sustainable development" with the term "noodevelopment". Molodizhnyy ekonomichnyy daydzhest: nauk. elektronnyy zhurn. -- Youth Economic Digest: Science. electronic magazine. № 2-3 (5-6). (pp. 253-257) (URL: https://drive.google.com/ file/d/0B0kzoFxg4cuoVHZibGNWUThORW8/view?usp=sharing) [in Ukrainian].

[15] Korsak, Y.K. (2015). Modern sciences about the impact on the citizens of war-XXI. Zbirnyk naukovykh prats' Viys'kovoho instytutu Kyyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Vyp. № 50. -- Collection of scientific works of the Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Issue. No. 50. 99-104. (URL: https://mil. univ.kiev.ua/files/191_1606558519.pdf) [in Ukrainian].

[16] World Scientists' Warning to Humanity: A Second Notice / William J. Ripple, Christopher Wolf, Thomas M. Newsome, Mauro Galetti, Mohammed Alamgir, Eileen Crist, Mahmoud I. Mahmoud, William F. Laurance, and 15,364 scientist signatories from 184 countries // BioScience. 13 November 2017 (URL: https://academic.oup.com/bioscience/advance- article/doi/10.1093/biosci/bix125/4605229).

[17] The Future We Want: Outcome document adopted at Rio+20 (URL: www.un.org/en/ sustainablefuture).

[18] von Weizsaecker, E., & Wijkman, A. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. Springer.

[19] Schwab, K. (2015). The Fourth Industrial Revolution. -- Davos Reader Gideon Rose Kindle Edition. (URL: wef.ch/4IRbook).

[20] Schwab, K. & Malleret, Th. (2020), "COVID-19: The Great Reset", Geneva, July 2020 Kindle Edition, viewed 25 March 2021, available at: http://reparti.free.fr/schwab2020.pdf.

[21] Civilization choice of Ukraine: paradigm of comprehension and strategy of action: national report (2016). / ed. col .: S.I. Pirozhkov, O.M. Mayboroda, Yu. Zh. Shaygorodsky and others. ; Institute for Political and Ethnonational Studies. I.F. Kuras NAS of Ukraine. -- Kyiv: National Academy of Sciences of Ukraine, 2016. (URL: https://ipiend.gov.ua/wp- content/uploads/2018/07/civilization_Ukraine_site_210.pdf) (in Ukrainian).

[22] Korsak, K.V. & Korsak, Yu.K. (2021). Semantic and Cognitive Barriers to the Noosymbiosis of Humanity and Biosphere / Ideas. Philosophical journal: international multilingual theoretical scientific application, No. 1(17)-2(18), June-November, pp. 65-77 (DOI: https://doi.Org/10.34017/1313-9703-2021 -1(17)-2(18)-65-77) (URL: https://ideas.acade myjournal.org/index.php/IDEI/article/view/260/192).

[23] Simons, M., Decuypere, M., Vlieghe, J., & Masschelein, J. (eds). (2011), "Curating the European university: Exposition and Public Debate. Leuven University Press", viewed 28 March 2021, available at: https://books.google.com.ua/books?id=JyWhEEgKJK4C&pg= PA149&lpg=PA 149&dq=nootechnology&source=bl&ots=_2OEJK3bN&sig=ACfU3U0y_q zOONAtzLmjlEUz xlEfHpbyFA&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwieobXXuIfvAhWi4YUKHSnHB ogQ6AEwAHoEC AUQAw#v=onepage&q=nootechnology&f=false.

[24] Bodrunov, S. D. (2018), Noonomics [Noonomika], Cultural revolution, Moskow (in Russian).

[25] Dement'yev, M.S. (2005), "General principles of nootechnological nature management"

[26] Proceedings of the IX Regional Scientifc and Technical Conference "University Science for the North Caucasian Region, SevKavGTU, Stavropol, pp. 175-176 [in Russian].

[27] Korsak, K. V., & Korsak, Y. K. (2019), "Nooglossary-2 is a noosciences for the future without collapse". Vyshcha shkola -- Higher School,, 2, pp. 31-53 [in Ukrainian].

[28] Korsak, K.V., & Korsak, Y.K. (2014). Nooglossary as a means of noothinking and noodevelopment of humanity in the XXI century. RELGA. -- RELGA, № 7 (280), June 17. (URL: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=3908&

level1=main&level2=articles (in Russian).

[29] Korsak, K. & Korsak, Y. (2013). Is the idea of noopedagogy a dream or the basis of a global mega-project? Ivano-Frankivs'k, Oblasna derzhavna administratsiya, Tovarystvo „Znannya». -- Ivano-Frankivsk, Regional State Administration, Knowledge Society. [in Ukrainian]

[30] Rossano, M.J. (2003). Evolutionary Psychology. The Science of Human Behavior and Evolution. USA, John Wiley & Sons, Inc.

[31] Korsak, K.V. (2014). Features of the brain of adolescents and characters of Big History / RELGA. No. 10 (283), August 28. (URL: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu- www.woa/wa/Main?textid=3978&level1 =main&level2=articles) (in Russian).

Размещено на Allbest.ru

...