Деякі аспекти філософії здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі аспекти філософії здоров'я

Хіріна Г. О.,

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри фундаментальних та суспільно-гуманітарних наук Національний фармацевтичний університет (Україна, Харків)

Проведено глибокий аналіз філософських аспектів здоров'я, розглядаючи різноманітні підходи до цієї проблеми в філософії. Вона розкриває різні філософські концепції здоров'я, їх вплив на медичну практику та способи відображення у сучасному світі. Стаття розглядає роль філософії у формуванні уявлень про здоров'я, включаючи етичні та культурні аспекти, а також встановлює зв'язок між фізичним, психічним та соціальним благополуччям. Результати дослідження сприятимуть розумінню природи та значення здоров'я з філософської перспективи, а також виявленню інноваційних підходів до його збереження та покращення. Мета дослідження: аналіз сучасних підходів та концепцій у філософії здоров'я з метою розкриття їх впливу на медичну практику та способи відображення у сучасному світі. філософія здоров'я психічне благополуччя

Застосовані методи: систематичний аналіз та порівняльний аналіз філософських підходів до здоров'я, використання аналітичних і теоретичних методів вивчення літературних джерел та наукових праць з даної тематики.

Основні одержані висновки:

1. Філософія здоров'я представляє собою складну та мінливу концептуальну область, яка розглядається з різних точок зору в залежності від культурних, історичних та індивідуальних контекстів.

2. Різні філософські школи та течії надають різний акцент на складові здоров'я, такі як фізичне, психічне, соціальне та духовне благополуччя.

3. Вивчення філософії здоров'я допомагає розуміти природу і значення здоров'я з філософської перспективи та сприяє виявленню інноваційних підходів до його збереження та покращення.

Ключові слова: здоров'я, філософія, підходи до здоров'я, етичні аспекти, культурні впливи, фізичне та психічне благополуччя.

SOME ASPECTS OF THE PHILOSOPHY OF HEALTH

Hirina G. O.,

candidate of historical sciences, associate professor, Associate Professor of the Department of Fundamental and Social and Humanities National Pharmaceutical University (Ukraine, Kharkiv)

The article provides a profound analysis of the philosophical aspects of health, examining various approaches to this issue in philosophy. It reveals different philosophical concepts of health, their impact on medical practice, and their representation in the modern world. The article discusses the role of philosophy in shaping perceptions of health, including ethical and cultural aspects, and establishes a connection between physical, mental, and social well-being. The research results will contribute to understanding the nature and significance of health from a philosophical perspective, as well as identifying innovative approaches to its preservation and improvement. Research objective: to analyze contemporary approaches and concepts in the philosophy of health with the aim of uncovering their impact on medical practice and their reflections in the modern world.

Methods applied: systematic analysis and comparative analysis of philosophical approaches to health, utilization of analytical and theoretical methods in studying literary sources and scientific works on this topic.

Main findings:

1. The philosophy of health represents a complex and dynamic conceptual area, which is examined from various perspectives depending on cultural, historical, and individual contexts.

2. Different philosophical schools and trends emphasize various components of health, such as physical, mental, social, and spiritual well-being.

3. Studying the philosophy of health helps to understand the nature and significance of health from a philosophical perspective and contributes to the identification of innovative approaches to its preservation and improvement.

Keywords: health, philosophy, approaches to health, ethical aspects, cultural influences, physical and mental well-being.

Постановка проблеми

Сутність філософії здоров'я полягає у розгляді поняття здоров'я як складного феномену, що включає фізичні, психологічні, соціальні та етичні аспекти. Основне питання полягає в тому, як розуміти та концептуалізувати поняття здоров'я, його природу, складові та вплив на індивіда та суспільство.

Важливі наукові та практичні завдання, пов'язані з філософією здоров'я, включають розробку філософських концепцій здоров'я таких, як розгляд поняття здоров'я у філософському контексті, встановлення зв'язків між здоров'ям та іншими аспектами людського існування, а саме щастям, свободою, справедливістю тощо; дослідження філософських основ медичної етики та етичних питань, пов'язаних з медичною практикою, в тому числі права пацієнтів, моральні ділеми у лікарській практиці, етичні аспекти розробки та використання медичних технологій; вивчення соціокультурних аспектів здоров'я: це включає аналіз впливу культурних, соціальних та економічних чинників на здоров'я та боротьбу з нерівностями у доступі до медичної допомоги та інших ресурсів.

Отже, філософія здоров'я вивчає не лише фізичний стан людини, а й більш глибокі аспекти, такі як етика, соціологія та культурологія, що розкриває складність та багатогранність цього поняття.

Дану тематику вивчали наступні вчені: О. Біланов, Л. Лаврова, А. Куций, О. Одинець, П. Савчук, Ж. Семидоцька, І. Чернякова, А. Борзенко та ін.

Мета та постановка завдання

Мета дослідження полягає в розгляді та аналізі філософських аспектів здоров'я, виявленні різних підходів до розуміння природи та значення здоров'я, а також встановленні зв'язку між філософією та медициною. Ця тема спрямована на розуміння філософських концепцій здоров'я, їх вплив на медичну практику та сучасне розуміння здоров'я у суспільстві. Основною метою є розширення уявлень про здоров'я через філософський аналіз, виявлення етичних та культурних аспектів медицини, а також встановлення зв'язку між фізичним, психічним та соціальним благополуччям.

Завдання дослідження

Аналіз філософських концепцій здоров'я: метою є вивчення та порівняння різних філософських підходів до розуміння природи та значення здоров'я. Розгляд впливу культурних та історичних чинників на сприйняття здоров'я: ціль полягає в аналізі та оцінці впливу культурних, соціальних та історичних чинників на розуміння та визначення здоров'я. Вивчення філософських основ медичної етики: мета полягає у розкритті етичних принципів, які лежать в основі медичної практики, та аналізі етичних ділем та конфліктів у медицині. Дослідження зв'язку між фізичним та психічним здоров'ям: ціль полягає у розумінні взаємозв'язку та взаємовпливу фізичного та психічного здоров'я та їх взаємовідношень. Аналіз сучасних тенденцій у розумінні здоров'я та його роль у сучасному суспільстві: метою є виявлення та оцінка сучасних тенденцій у розумінні та цінності здоров'я в сучасному суспільстві.

Виклад основного матеріалу

Здоров'я є найважливішою цінністю людства. Філософське розуміння здоров'я особливо актуальним стає в складні періоди історії людства, такі як пандемії та війни, в період глобальних трансформацій. Збереження здоров'я є важливою умовою подальшого існування та розвитку людського суспільства. У преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) зазначено, що здоров'я розглядається як стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або психічних відхилень. Проте досягнення повного фізичного та душевного благополуччя є рідкістю для сучасного ідеалу здоров'я. [1].

Філософія здоров'я це цілий комплекс, який складається з окремих концепцій:

1. Гуманістична концепція здоров'я розглядається як одне з основних благ, що сприяє розвитку людської особистості та її самореалізації.

2. Біоетична концепція акцентується на етичних аспектах охорони здоров'я, включаючи питання медичної етики, прав пацієнтів та справедливості у доступі до медичних послуг.

3. Онтологічна концепція розглядає здоров'я як складову частину буття людини та її існування, пов'язану зі станом фізичного, психічного та духовного благополуччя.

4. Медично-філософська концепція досліджує взаємозв'язок між філософією та медициною, включаючи питання сутності хвороби, лікування та профілактики.

5. Екзистенційна концепція акцентується на особистісних аспектах здоров'я та виявленні сенсу життя через досвід власного фізичного та психічного благополуччя.

6. Соціальна концепція розглядає здоров'я як результат взаємодії людини з соціальним оточенням та впливу соціокультурних чинників на стан здоров'я та хвороби.

Розглянуті філософські концепції здоров'я демонструють різноманітні підходи до розуміння цього поняття, що відображається у визначенні його значення та ролі для людини. Варто наголосити, що онтологія здоров'я у історії людства пов'язана зі змінною світоглядною позицією, яка еволюціонувала з плином часу. Провідні філософи минулого вивчали ціннісні погляди з метою розкриття різних аспектів природи здоров'я, і ми бачимо, що цей феномен мав значний філософський вагомість та включався у загальну структуру філософського вчення, що розвивалося в рамках різних філософських шкіл. Наприклад, античні філософи розглядали здоров'я як благо (Сократ, Платон). Загалом для давніх греків характеристики здоров'я відповідали природній змінності та ґрунтувалися на єдності тілесного і духовно-морального [5, с. 16-22].

Дуже поширеним серед шляхів розвитку «філософії здоров'я» є інтеграційний підхід, який наголошує на важливості об'єднання знань у вивченні феномену здоров'я для формування необхідних філософських узагальнень щодо його сутності. Цей підхід ґрунтується на так званій інтегративній концепції людини як вираження філософської позиції у формі теорії тотожності, що стверджує рівність духовних та тілесно-фізіологічних явищ. Зауважимо, що існують два основних напрями інтегративної інтерпретації філософії здоров'я. Зокрема, один із напрямів, який характеризується системним підходом, зосереджується на втіленні принципу діалектичної єдності локального індивідуального та загальносистемного в людині, як важливого аспекту розгляду проблеми її здоров'я. Суттєво, що це більш узагальнена і філософсько аргументована позиція, яка має свої коріння у давньому гіппократівському методологічному принципі стосовно необхідності лікувати не хворобу, а людину. Людина у всіх її фізичних проявах є суб'єктом здоров'я, всі фізіологічні процеси, які відбуваються у людському організмі, можна розглядати тільки в контексті роботи всього оргпнізму в цілому та в залежності від чинників, що її обумовлюють. Здоров'я розглядається не просто як відсутність хвороби, а як комплексна характеристика людини в цілому і на рівні тілесно-духовної взаємодії [2, c. 9; 4, с. 128].

Фізичне здоров'я є одним з ключових аспектів загального здоров'я людини. Воно обумовлене особливостями біологічної системи організму, яка має здатність забезпечувати індивідуальне існування через саморегуляцію та самовідновлення. Самоорганізація включає в себе здатність до саморегуляції та самовідновлення. Фактори фізичного здоров'я включають рівень фізичного розвитку, фізичну підготовку, готовність організму до фізичних навантажень, та здатність до мобілізації адаптаційних резервів. Психологічне здоров'я людини, згідно з А. Маслоу, описується як прагнення до самореалізації, що включає в себе правильне уявлення про себе та прагнення до гуманістичних цінностей. Психічне здоров'я особистості визначається як стан душевного благополуччя, що характеризується відсутністю патологічних психічних проявів та здатністю до адекватної регуляції поведінки й діяльності відповідно до реальних умов. Основні критерії психічного здоров'я включають відповідність суб'єктивних образів та реакцій на зовнішні подразники, а також адаптивність у соціальних взаємовідносинах та здатність до самоконтролю та планування життєвих цілей [6, с. 13].

Культурні та історичні чинники на сприйняття здоров'я можуть включати: по-перше, релігійні вірування, тобто різні релігії мають власні уявлення про здоров'я, хвороби та методи лікування. Релігійні обряди та практики часто впливають на підходи до здоров'я. Подруге соціокультурний контекст культурні норми, цінності та традиції визначають, як суспільство ставиться до здоров'я. Наприклад, у деяких культурах може існувати стигматизація психічних хвороб. По-третє, історичні перспективи це розвиток медичних знань та технологій, епідемії та історичні події можуть впливати на сприйняття здоров'я у різні епохи. По-четверте, економічні умови, адже доступ до медичних послуг, соціальних програм та інфраструктури охорони здоров'я може суттєво впливати на сприйняття здоров'я. Поп'яте, традиції лікувальних практик це народні та традиційні методи лікування, такі як фітотерапія або аюрведа, можуть бути важливим елементом сприйняття здоров'я в певних культурах.

Автори пропонують дві системи біоетичних принципів: південноамериканська система, запропонована Т Бочампом і Дж. Чілдрессом, та система принципів персоналістичної біоетики. Південноамериканська система складається з чотирьох основних принципів: автономії, незаподіяння шкоди, благодіяння та справедливості. Крім того, вона включає похідні від основних принципів і правил, такі як правдивість, приватність, вірність, конфіденційність та інформована згода. Отже, ці принципи та правила використовуються на різних рівнях медицини та охорони здоров'я, включаючи світоглядний, філософський, загальнопрофесійний та вузькопрофесійний. Вони впливають на рішення як теоретичних, так і практичних завдань у цих галузях, таких як етика здоров'я та хвороби, життя та смерть, деонтологія, евтаназія, генна інженерія, трансплантологія, психіатрія, паліативна медицина та інші [3, c. 14].

Зокрема, зв'язок між фізичним та психічним здоров'ям виявляється у взаємовпливі цих двох аспектів на загальний стан благополуччя людини. Фізичне здоров'я, яке охоплює стан організму і його функціонування, може впливати на психічне здоров'я шляхом забезпечення адекватного фізіологічного фону і підтримки оптимального функціонування мозку та нервової системи. З іншого боку, психічне здоров'я, яке включає емоційний, когнітивний та соціальні аспекти, може впливати на фізичне здоров'я через регуляцію стресу, вплив на стиль життя, мотивацію до здорового способу життя та дотримання рекомендацій щодо фізичної активності, правильного харчування і сну. Таким чином, існує взаємозв'язок між цими двома сферами здоров'я, де покращення одного може сприяти покращенню іншого, а проблеми в одній з них можуть викликати відповідні проблеми в іншій.

Людина може бути здоровою, якщо дотримується об'єктивних законів Природи. Тільки при комплексному підході до здоров'я вона осмислено застосовує ці закони на практиці це запорука її здоров'я і виживання. Треба тільки мати бажання пізнавати і удосконалювати самого себе. При абсолютно ясному чесному погляді на себе і своє місце у Природі людина зробить своє життя радісним і здоровим. Шлях до здоров'я це процес пізнавальний. Шлях до здоров'я лежить через вивчення цього процесу. Людина це не тільки матеріальна, але й духовна субстанція [7, с. 50].

Аналіз сучасних тенденцій у розумінні здоров'я та його роль у сучасному суспільстві відображає важливі зміни в підходах до цього поняття та його визначення. Сучасні тенденції включають розширення концепції здоров'я, яке розглядається не лише як фізичний стан, але й як комплексне поняття, що включає фізичний, психічний, соціальний, емоційний та духовний аспекти. Основними складовими цього підходу є розуміння здоров'я як стану повного благополуччя, а також акцент на психічному здоров'ї та його впливі на загальний стан людини. У сучасному суспільстві все більше уваги приділяється не лише лікуванню хвороб, але й їх попередженню та підтримці здорового способу життя. Збільшення інформації про здоров'я та доступ до неї завдяки розвитку медичних технологій та Інтернету дозволяє людям більш самостійно контролювати своє здоров'я та приймати обдумані рішення щодо нього. Крім того, сучасне суспільство все більше усвідомлює важливість психічного здоров'я та психологічного благополуччя, що відображається у зростанні популярності психологічних консультацій та програм психологічної підтримки. Отже, аналіз сучасних тенденцій у розумінні здоров'я свідчить про поступове зміцнення інтегрованого підходу до цього поняття, а також про зростання усвідомлення важливості здоров'я та психічного благополуччя для сучасного суспільства.

Висновки

Дослідження даної теми свідчить про важливість у сучасному світі вивчення проблеми здоров'я у філософському аспекті. Аналіз філософських підходів до здоров'я допомагає розкрити його комплексний характер, а також встановити зв'язок між фізичним, психічним, соціальним та емоційним благополуччям. Одним із ключових висновків є розширення концепції здоров'я, яке тепер розглядається як більш комплексне поняття, що включає не лише фізичний стан, а й різноманітні аспекти людського життя. Такий підхід дозволяє краще розуміти сутність та значення здоров'я для кожної людини, а також сприяє розвитку більш ефективних стратегій збереження та покращення здоров'я. Крім того, аналіз теоретичних аспектів філософії здоров'я розкриває роль етичних та культурних аспектів у формуванні уявлень про здоров'я, що має важливе значення для сучасного суспільства. Розуміння етичних питань, пов'язаних з медичною практикою та охороною здоров'я, допомагає розробляти ефективні медичні стратегії та забезпечувати права та інтереси пацієнтів. Отже, досліджувана тема має важливе теоретичне значення, оскільки допомагає розкрити різноманітні аспекти здоров'я та його вплив на суспільство, а також сприяє розвитку більш глибокого та комплексного розуміння цього поняття.

Список використаних джерел

1. Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) від 07.04.48 р/URL: https://ips.ligazakon. net/document/MU46004

2. Біланов О. С. (2020). Філософські підходи до розуміння категорій «Здоров'я/хвороба». International Journal of Innovative Technologies in Social Science. № 4(25). P. 8-11.

3. Етичні проблеми в медицині: навчальний посібник для самостійної роботи студентів І-ІІІ курсів медичних та фармацевтичного факультетів денної форми навчання галузі знань 22 «Охорона здоров'я» спеціальностей 221 «Стоматологія», 222 «Медицина», 226 «Фармація, промислова фармація», 228 «Педіатрія» / І. Г Утюж, М. О. Мегрелішвілі. Запоріжжя: ЗдМУ, 2021. 140 с.

4. Лаврова Л. В., Куций А. М. (2022). Натуралістичні підходи до формування «філософії здоров'я». Культурологічний альманах. Вип. 4, 2022. С. 125131.

5. Одинець О. А. (2023). Онтологічні аспекти філософії здоров'я з позиції причинного холізму. «Філософія та політологія в контексті сучасної культури», Т 15, № 2. С. 16-22.

6. Савчук П. (2018). Здоров'я та здоровий спосіб життя людини: погляди, думки, висновки. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. № 1. С. 11-17.

7. Семидоцька Ж. Д., Чернякова І. О., Борзенко А. Б. (2020). Здоров'я людини і сучасні біомедичні технології: навч. посібник для студентів вищ. мед. навч. закладів. Харків: ХНМУ, 2020. 96 с.

Referances

1. Statut Vsesvitnoi orhanizatsii okhorony zdorovia (VOOZ) vid 07.04.48 r.URL: https://ips.ligazakon. net/document/MU46004 (Statute of the World Health Organization (WHO) dated 07.04.48. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU46004).

2. Bilanov O. S. (2020). Filosofski pidkhody do rozuminnia katehorii «Zdorovia/khvoroba». International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 2020. № 4(25). P 8-11. (Bilanov

O. S. Philosophical approaches to understanding the categories «Health/Illness». International Journal of Innovative Technologies in Social Science. No. 4(25).P. 8-11.).

3. Etychni problemy v medytsyni: navchalnyi posibnyk dlia samostiinoi roboty studentiv I-III kursiv medychnykh ta farmatsevtychnoho fakultetiv dennoi formy navchannia haluzi znan 22 «Okhorona zdorovia» spetsialnostei 221 «Stomatolohiia», 222 «Medytsyna», 226 «Farmatsiia, promyslova farmatsiia», 228 «Pediatriia» / I. H. Utiuzh, M. O. Mehrelishvili. Zaporizhzhia : ZDMU, 2021. 140 s. (Ethical issues in medicine: a textbook for independent work of students of the 1st-3rd years of medical and pharmaceutical faculties of full-time education in the field of knowledge 22 «Healthcare» of specialties 221 «Dentistry», 222 «Medicine», 226 «Pharmacy, Industrial Pharmacy», 228 «Pediatrics» / I. H. Utyuzh, M. O. Megrelishvili. Zaporizhzhia: ZSMU, 2021. 140 p.).

4. Lavrova L. V., Kutsyi A. M. (2022). Naturalistychni pidkhody do formuvannia «filosofii zdorovia».

Kulturolohichnyi almanakh. Vyp. 4, 2022. S. 125-131. (Lavrova L. V., Kutsiy A. M. Naturalistic approaches to the formation of «philosophy of health». Cultural Almanac. Issue 4, 2022. P. 125-131.).

5. Odynets O. A. (2023). Ontolohichni aspekty filosofii zdorovia z pozytsii prychynnoho kholizmu. «Filosofiia ta politolohiia v konteksti suchasnoi kultury», 2023, T. 15, № 2. S. 16-22. (Odenets O. A. Ontological aspects of the philosophy of health from the position of causal holism. «Philosophy and Political Science in the Context of Modern Culture», Vol. 15, No. 2. P. 16-22.).

6. Savchuk P (2018). Zdorovia ta zdorovyi sposib zhyttia liudyny: pohliady, dumky, vysnovky. Fizychne vykhovannia, sport i kultura zdorovia u suchasnomu suspilstvi. 2018. № 1. S. 11-17. (Savchuk P Health and healthy lifestyle: views, thoughts, conclusions. Physical education, sport and health culture in modern society. No. 1. P 11-17.).

7. Semydotska Zh. D., Cherniakova I. O., Borzenko A. B. (2020). Zdorovia liudyny i suchasni biomedychni tekhnolohii: navch. posibnyk dlia studentiv vyshch. med. navch. zakladiv. Kharkiv: KhNMU, 2020. 96 s. (Semidotska Z. D., Cherniakova I. O., Borzenko A. B. Human health and modern biomedical technologies: textbook for students of higher medical educational institutions. Kharkiv: KhNMU, 2020. 96 p.).

Размещено на Allbest.ru