Наука як феномен культури
Особливості наукової діяльності і взаємодія науки з іншими сферами матеріальної і духовної діяльності суспільства. Наукове пізнання об’єктивного світу як самовизначення людини у цьому світі, самореалізація її як суб’єкта. Етичний імператив ученого.
| Рубрика | Философия |
| Вид | доклад |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.06.2024 |
| Размер файла | 293,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Наука як феномен культури
Мета модуля: з'ясувати особливості наукової діяльності і взаємодію науки з іншими сферами матеріальної і духовної діяльності суспільства.
Зміст модуля: культурна сутність науки, наука як система, критерії науковості, соціокультурні детермінації науки, етичний імпе- її
Культурна сутність науки
Наука -- це галузь культури, що пов'язана зі спеціалізованою діяльністю, спрямовану на створення системи знання про природу, суспільство і людину. Вона містить як діяльність щодо отримання знання, так і її результат -- сукупність знань.
Отже, наука, з одного боку -- процес, пошук істини, пізнання об'єктивного світу. З іншого -- це система знань про об'єктивну реальність, що зафіксована і систематизована у теоріях, поняттях, дефініціях, алгоритмах та ін.
Якщо культура -- універсум людського буття, то наука є одним із його раціоналістичних вимірів. Наука не лише співвідноситься з культурою, але й безпосередньо належить до неї, є найважливішим елементом духовної культури, вищою формою людського знання. Проте органічна єдність науки і культури не послаблює суверенності наукового пізнання. Наука виступає цілком автономною змістотворчою системою відносно інших форм культури.
Наука зародилася ще в стародавньому світі, але як окрема сфера людської діяльності почала оформлюватися лише у XVI-XVII ст. Упродовж історичного розвитку наука перетворилася на найважливіший соціальний інститут, який впливає на всі сфери суспільства і культуру загалом.
У контексті культури, тобто у межах діяльнісного освоєння людиною дійсності, наукове пізнання об'єктивного світу постає як самовизначення людини у цьому світі, самореалізація її як суб'єкта.
Закономірності функціонування і розвитку науки, а також структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими сферами матеріальної і духовної діяльності суспільства вивчає галузь науки наукознавство.
Наука як система
Наука є цілісною системою, яка умовно поділяється на природознавчі, суспільні, гуманітарні і технічні науки (рис. 1).
Рис. 1. Структура науки
Наука має свій специфічний культурний зміст і суспільне значення. Її основні компоненти -- наукове дослідження, соціальні інститути науки і колективний або індивідуальний творець (рис. 2).
Рис. 2. Основні компоненти науки
Наукове дослідження. Критерії науковості
Метою науки є опис, пояснення і передбачення процесів і явищ дійсності на підставі наукових законів.
Наукове дослідження -- завжди творчий процес, спрямований на зміну парадигм, методів і стереотипів мислення. В його основі лежить задум ученого, його ідея. У філософському визначенні ідея являє собою продукт людської думки, форму відображення дійсності.
Ідея відрізняється від інших форм мислення тим, що в ній не тільки відображено об'єкт вивчення, але й наявне усвідомлення мети, перспективи пізнання і практичного перетворення дійсності. Нова ідея -- не просто зміна уявлення про об'єкт дослідження -- це якісний стрибок думки за межі вже перевірених рішень.
Ідеї народжуються з практики, спостереження навколишнього світу й усвідомлення потреб життя. Розвиваючись на цій основі, наукове пізнання набуває великого значення і для самої практики. Воно сягає сутності явищ, розкриває закони їх функціонування та розвитку і тим самим вказує практичні шляхи і способи впливу на ці явища.
У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні: 1) емпіричний і 2) теоретичний (рис. 3).
Рис. 3. Рівні наукового дослідження
На емпіричному рівні відбувається процес накопичування фактів, на теоретичному -- досягнення синтезу знань у формі наукової теорії. Проте не кожний результат дослідження є науковим. На рис. 4 наведені критерії науковості отриманих результатів.
Нові наукові результати і раніше накопичені знання перебувають у діалектичній взаємодії. Краще і прогресивне зі старого переходить у нове і надає йому сили й дієвості. Іноді забуте старе знову відроджується на новому науковому підґрунті і набуває немовби іншого життя, але в більш досконалому вигляді.
Рис. 4. Критерії науковості
У розвитку науки чергуються екстенсивні періоди (що пов'язані з кількісними, а не якісними змінами) і революційні періоди -- наукові революції, що ведуть до зміни наукової структури, методів пізнання, а також форм її організації. Прикладом таких революційних змін є науково-технічна революція, яка розпочалася в середині XX ст.
Науково-технічна революція -- це докорінна якісна перебудова продуктивних сил суспільства на основі перетворення науки у провідний фактор його розвитку.
Її головні напрямки -- комплексна автоматизація виробництва, контролю й управління на основі широкого використання обчислювальної техніки, віднайдення нових видів енергії, розвиток біотехнологій, створення і використання нових видів конструкційних матеріалів тощо.
Соціокультурні детермінації науки
Починаючи з 60-х років XX ст., відбувається осмислення науки як різновиду і сфери соціальної діяльності, інтенсифікується розробка проблеми структурування соціальної системи науки.
Більшість дослідників підкреслюють тотожність структури науки як соціальної системи зі структурою суспільно-економічної формації, тобто суспільства в цілому. На рис. 5 зображено одну з моделей соціальної системи науки. Згідно з цією моделлю система науки поділяється на такі підсистеми: 1) наукове виробництво; 2) соціальні відносини у сфері наукового виробництва; 3) соціальний інститут науки (організація і управління наукою).
Рис. 5. Модель соціальної системи науки
Наукове виробництво характеризується розвиненою мережею взаємопов'язаних видів діяльності. Його стрижнем є наукова праця, тобто діяльність, яка безпосередньо спрямована на виробництво нового наукового знання.
Із науковою працею тісно пов'язані інші види діяльності, що забезпечують нормальне функціонування наукового виробництва: 1) інформаційне і матеріально-технічне забезпечення суб'єктів наукового виробництва; 2) зберігання і трансляція наукових знань як у часі, так і в просторі; 3) впровадження результатів наукової праці у практику; 4) освітня діяльність, за допомогою якої здійснюється відтворення самого суб'єкта наукового виробництва та ін.
Зв'язки між учасниками наукового виробництва регулюються мережею соціальних відносин. Соціальні відносини охоплюють сукупність зв'язків, що виникають протягом усього руху наукової ідеї від її зародження до впровадження у практику (виробництво або деякі інші сфери практичної діяльності).
Соціальні відносини наукового виробництва зумовлені не лише характером наукової праці, але й соціально-історичними умовами, тому в різних суспільствах вони набувають різних конкретних форм.
Соціальний інститут науки здійснює загальне управління організацією науки в цілому і визначає характер соціальних відносин у науковому виробництві, а через них -- діяльність учасників наукового виробництва.
Отже, наука утверджує ідеї, здійснення яких залежить від певних світоглядних, ціннісно-нормативних, соціально-практичних та історичних умов.
Соціокультурні умови відіграють визначальну роль як в актуалізації можливостей наукового пізнання, так і у переході від теорії до практичного використання ідей -- теорія і практика розвиваються в одному соціокультурному контексті.
Етичний імператив ученого
Головним суб'єктом наукового виробництва є вчений, авторитет якого визначається насамперед результатами його праці, ерудицією та кваліфікацією.
Під ерудицією розуміють ґрунтовне і глибоке знання не лише тієї галузі науки, в якій працює вчений, а й суміжних. Найбільш достовірні та міцні знання здобуваються з першоджерел. Учений піддає їх критичному аналізу, творчій переробці, систематично використовує їх у своїй діяльності. Кваліфікація вченого -- це поєднання його ерудиції та творчих навичок проведення теоретичної та експериментальної роботи.
Слід також нагадати про етичний аспект застосування знання вченим. Сучасна історія засвідчує, що величезні досягнення науки можуть обертатися на шкоду суспільству, вести до продукування варварських засобів глобального знищення людства. Поза соціально-моральним використанням наукове знання втрачає культурно-гуманістичний вимір.
Висновки
духовний наука суспільство пізнання
Наука -- це складна система, елементами якої є наукове виробництво, соціальні відносини у сфері науки, соціальний інститут науки, характер яких зумовлений, зокрема, соціально-історичними чинниками. Як один із феноменів культури наука тісно взаємодіє з іншими сферами матеріальної і духовної діяльності суспільства.
Ключові слова: наука, наукознавство, ідея, науково-технічна революція, наукова праця
Логічні завдання та питання для самостійного опрацювання найважливіших проблем теми
Завдання 1. Розкрийте зміст понять «наука» і «наукознавство».
Завдання 2. У чому спільність і відмінність природознавчих і суспільних наук?
Завдання 3. Проаналізуйте критерії науковості (див. рис. 68).
Завдання 4. Назвіть суб'єкти наукового виробництва та охарактеризуйте соціальні відносини між ними.
Завдання 5. Порівняйте поняття «ерудиція» і «кваліфікація».
Завдання 6. Визначте роль ученого в науковому виробництві.
Тести для самоконтролю
1. Процес, спрямований на зміну парадигм, методів і стереотипів мислення, -- це:
а) наукове виробництво;
б) впровадження результатів наукової праці у практику;
в) наукове дослідження.
2. Під науково-технічною революцією слід розуміти:
а) екстенсивний період в розвитку науки;
б) докорінну якісну перебудову продуктивних сил суспільства на основі перетворення науки у провідний фактор його розвитку;
в) регрес у науці.
3. Наукове дослідження набуває форми наукової теорії на рівні:
а) теоретичному;
б) емпіричному;
в) задуму вченого.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Специфічні ознаки наукового пізнання та процес його здобуття. Проблема методу і методології в філософії науки. Побудова і функціонування наукової теорії. Основні процедури наукової діяльності. Логічна структура наукового дослідження та її елементи.
курсовая работа [27,5 K], добавлен 15.06.2011Традиційні й техногенні цивілізації. Цінності техногенної культури. Система цінностей техногенної цивілізації. Особливості функціонування свідомості в різних типах культур. Система цінностей традиційних культур очима людини техногенної культури.
реферат [27,2 K], добавлен 27.06.2010Єдність біологічного (природного) та духовного начал в людині, релігія як форма світогляду. Специфіка міфології як форми духовної діяльності людини. Форми релігійного світогляду. Філософський світогляд. Відношення людини до світу та пізнання сенсу буття.
реферат [26,1 K], добавлен 18.10.2012Наука як сфера людської діяльності, спрямована на систематизацію нових знань про природу, суспільство, мислення і пізнання навколишнього світу. Етапи науково-дослідної роботи. Аналіз теоретико-експериментальних досліджень, висновки і пропозиції.
контрольная работа [53,6 K], добавлен 25.09.2014Перегляд класичного ідеалу науки і його основних принципів. Зміни в науковій діяльності в постіндустріальному суспільстві. Прагнення до інтелектуального пізнання у роботі вчених. Етичні аспекти наукової роботи в постіндустріальному суспільстві.
эссе [65,0 K], добавлен 06.12.2023Сутність та структура суспільної свідомості. Її основні форми та процес і особливості їх формування й розвитку в сучасних умовах. Роль психології та ідеології в становленні духовних цінностей людини. Особливості та соціальні функції духовної культури.
реферат [31,9 K], добавлен 25.02.2015Філософія та її роль у суспільстві: Антична, Середніх віків, Відродження, Нового часу. Діалектика як вчення про розвиток та проблема людини і буття. Поняття свідомості, процесу пізнання та освоєння людиною світу. Виробництво і політичне життя суспільства.
курс лекций [339,2 K], добавлен 11.12.2010Місце ідеї смерті і безсмертя у різних культурах і релігіях світу. Філософське та наукове осмислення даних категорій. Біологічний і соціо-цивілізаційний культурний рівень визначення "безсмертя". Етичні засади ставлення суспільства до абортів та евтаназії.
реферат [47,1 K], добавлен 11.03.2015Погляди Платона та Аристотеля на проблеми буття, пізнання, людини. Сутність філософського вчення Платона. вчення Платона-це об’єктивний ідеалізм. Центральні проблеми римського стоїцизму. Визнання Аристотелем об’єктивного існування матеріального світу.
реферат [21,6 K], добавлен 30.09.2008Точки зору про час виникнення науки. Загальні моделі її розвитку, основні елементи. Закономірності акумуляції знання і конкуренції науково-дослідних програм. Поняття наукової революції, пов’язаною із зміною парадигм. Ідеї динаміки наукового пізнання.
реферат [24,7 K], добавлен 14.10.2014Дослідження філософського і наукового підходу до аналізу причин релігійної діяльності людей в духовній і практичній сферах. Головні причини релігійної діяльності і характеристика потреб релігійної творчості. Релігійна творчість як прояв духовної свободи.
реферат [25,7 K], добавлен 29.04.2011Аналіз шляхів побудови теоретичних схем у класичній науці, тенденції змін прийомів на сучасному етапі. Взаємодія картини світу й емпіричних фактів на етапі зародження наукової дисципліни. Спеціальні картини світу як особлива форма теоретичних знань.
реферат [22,3 K], добавлен 28.06.2010Способи освоєння людиною миру та головні фактори, що на них впливають. Істотні особливості сучасної міфології. Границі наукового знання. Причини посилення взаємозв'язку між різними способами. Сучасні інтерпретації взаємин науки й ціннісних форм пізнання.
реферат [24,0 K], добавлен 07.01.2010Об'єктивна потреба в активному розвитку творчого, інтелектуального потенціалу кожної особи, нації та суспільства в цілому. Синтезуюча природа творчості. Рівні творчості та характерні відмінності між ними. Шляхи духовно-практичного освоєння світу.
реферат [41,8 K], добавлен 25.02.2015Наука як система знать та освіта як цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань. Виробництво знань про природу, суспільство і про саме пізнання. Основні методи емпіричного знання. Рефлексія основоположень методологій філософії науки.
реферат [26,7 K], добавлен 05.12.2012Порозуміння між різноманітними спільнотами, що населяють планету. Необхідність появи "нової етики" і "нової моралі" в суспільстві. Здійснення аналізу морально-етичних зрушень сучасного українського суспільства на фоні розвитку глобалізаційних процесів.
статья [27,2 K], добавлен 27.07.2017Поняття соціального у філософії, пошук моделей, які б адекватно відтворювали його природу і сутність. Розгляд соціуму як історичного процесу, суспільства як системи і життєдіяльності людини. Визначення діяльності як способу існування соціального.
реферат [30,8 K], добавлен 26.02.2015Включення людини в ноосферу через підвищення духовності: педагогіка духовності і сприяння максимально ефективному духовному розвиткові особистості. Наука, мистецтво, мораль та релігія як складові розвитку особистості. Духовний та педагогічний потенціал.
реферат [20,2 K], добавлен 21.01.2010Освоєння відроджених культурних цінностей як процес духовного зростання, який возвеличує людину і суспільство. Огляд структури та елементів духовної культури особистості. Аналіз проблеми самореалізації особистості. Напрямки культурного впливу на людину.
статья [26,6 K], добавлен 20.08.2013Наука как объект философского исследования. Типология философских и методологических проблем науки, их возникновение и пути разрешения. Способ включения научного поиска в социокультурный контекст. Самосознание ученого. Многообразие путей и форм познания.
шпаргалка [114,4 K], добавлен 29.04.2011
