Давньоєгипетська "Бесіда Зневіреного зі своїм ба" як перша у світі апологія самогубства: до питання про сутність суїцидальних причин (історія та сучасність)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКА «БЕСІДА ЗНЕВІРЕНОГО ЗІ СВОЇМ БА» ЯК ПЕРША У СВІТІ АПОЛОГІЯ САМОГУБСТВА: ДО ПИТАННЯ ПРО СУТНІСТЬ СУЇЦИДАЛЬНИХ ПРИЧИН (ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ)

Оксана Олександрівна ОСЕТРОВА Доктор філософських наук,

професор кафедри філософії, професор кафедри соціології,

соціальної роботи, публічного управління та адміністрування

Дніпро

Анотація

Базою для написання даної статті послужила давньоєгипетська пам'ятка культури «Бесіда Зневіреного зі своїм ба» невідомого автора, викладена у формі діалогу, яка являє собою першу у світі апологію самогубства. Актуальність даного дослідження зумовлена тим, що, незважаючи на розвиток різноманітних наукових галузей у ХХІ ст., потребують розкриття таємничі грані людської природи загалом і людської душі, зокрема. На жаль, в Україні, «Бесіда» й досі не знайшла відповідної філософської рефлексії над сутністю тих суїцидальних причин, які спонукають ліричного героя поеми вести дискусію зі своєю душею (Ба), обґрунтовуючи доцільність прийняття суїцидального рішення. З огляду на зазначене мета даного дослідження полягає у з'ясуванні сутності й характеру суїцидальних причин, що рухали давнім єгиптянином, та порівнянні їх з актуальними проблемами, які наразі мають місце у сучасному українському суспільстві. Аналіз давньоєгипетської поеми, проведений з огляду на її суїцидологічний контекст, дозволив з'ясувати такі важливі моменти: 1) ліричний герой є Зневіреним у собі, про що свідчить його ненависть до власного імені, тобто до самого себе, що за характером слугує внутрішньою суїцидальною причиною, яка вирізняється суб'єктивністю; 2) ліричний герой є Зневіреним у суспільстві (зокрема, друзях), зануреному у зло, що за характером слугує зовнішньою суїцидальною причиною, яка вирізняється об'єктивністю; 3) виокремлені суїцидальні причини, які вирізняються екзистенціально-психоаналітичним характером, мають місце у сучасному українському суспільстві. У перспективі дане дослідження може послужити підґрунтям для розбудови антисуїцидальної програми, розробленої з урахуванням душевних особливостей людини.

Ключові слова: давньоєгипетська культура, людина, сутності людини, душа, Ба, суспільство, аномія, зло, зневіра, діалог, суїцидальні причини, психоаналітичні елементи.

Annotation

THE ANCIENT EGYPTIAN “CONVERSATION OF THE DESPONDENT WITH HIS BA” AS THE WORLD'S FIRST APOLOGY FOR SUICIDE: ON THE QUESTION OF THE ESSENCE OF SUICIDIAL REASONS (HISTORY AND

MODERNITY) Oksana OSETROVA Doctor of Philosophical Sciences, Professor of the Department of Philosophy, Professor of the Department of Sociology, Social Work, Public Management and Administration, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro,

The basis for writing this article was the ancient Egyptian cultural monument «Conversation of the Despondent with his Ba» by an unknown author, presented in the form of a dialogue, which is the world's first apology for suicide. Within the framework of this work, we used the translation of «Conversations» from ancient Egyptian, carried out by the noble researcher M. Lutsyuk, as well as the comments provided by him. The relevance of this study is due to the fact that, despite the development of various scientific fields in the 21st century (philosophy, suicidology, medicine, psychology, social work, chemistry etc), the mysterious facets of human nature in general and the human soul, in particular, need to be revealed. Unfortunately, in Ukraine, «Conversation» has still not found an appropriate philosophical reflection on the essence of those suicidal reasons that prompt the lyrical hero of the poem to have a discussion with his soul (Ba), justifying the expediency of making a suicidal decision. In view of the above, the purpose of this study is to clarify the essence and nature of the suicidal reasons that drove the ancient Egyptian, and compare them with the current problems that are currently taking place in modern Ukrainian society. Achieving this goal will contribute to the popularization of the ancient Egyptian cultural monument; understanding painful life problems common to people who belong to eras distant in time; the development of anti-suicide preventive programs, the implementers of which, in particular, are social work specialists. The analysis of the ancient Egyptian poem, carried out in view of its suicidal context, made it possible to clarify the following important points: 1) the lyrical hero is disappointed in himself, as evidenced by his hatred of his own name, that is, of himself, which by nature serves as an internal suicidal reason, which is characterized by subjectivity; 2) the lyrical hero is Disillusioned in society (in particular, friends), immersed in evil, which by nature serves as an external suicidal cause, which is characterized by objectivity; 3) isolated suicidal causes, which are distinguished by an existential and psychoanalytical character, take place in modern Ukrainian society. In the future, this study can serve as a basis for the development of an anti-suicide program, developed taking into account the mental characteristics of a person.

Keywords: ancient Egyptian culture, person, human essence, soul, Ba, society, anomie, evil, despair, dialogue, suicidal reasons, psychoanalytical elements.

Постановка проблеми

Протягом тисячоліть існування людства, відомого науковцям різних галузей (філософія, історія, медицина тощо), людська природа за своєю сутністю переважною мірою залишається незмінною. У даному контексті безпосередньо йдеться про притаманні людині інстинкти, страхи (наприклад, страх смерті), потяги (свідомі й підсвідомі), здатність до мисленнєвої діяльності тощо. При цьому слід відмітити, шо кожна епоха вирізняється своїми особливостями, які, зокрема, позначаються на таких сферах, як:

1) світоглядно-ціннісна система координат, у межах якої, на моє глибоке переконання, й ведуться пошуки сенсу життя;

2) практична життєдіяльність, зумовлена зазначеною системою.

До слова, епохальні особливості закумульовано у таких поняттях, як:

1) «дух часу - визначений психокультуральний клімат або характер історичної епохи» [Головатий, Панасюк 2005: 143];

2) «духовна культура - сукупність традицій, звичаїв, цінностей і норм, що регулюють життя людини: її ставлення до себе, до інших людей, до світу...» [Головатий, Панасюк 2005: 144], основними формами якої є «міфологія і релігія, мистецтво, філософія, мораль.» [Головатий, Панасюк 2005: 144].

Важливо відмітити, що ретроспективний огляд здобутків давніх цивілізацій у сучасної людини, яка високо оцінює, як мінімум, технологічні досягнення свого часу, доволі часто викликає скептицизм. У даному контексті йдеться про загальнопоширений міф, який і є однією із першочергових наукових проблем, притаманних сучасній добі, представники якої, між іншим, часто створюють онтологічно завершені, пронизані суцільною деструкцією, футурологічні етюди, згадуючи про золотий вік людства, що залишився далеко у минулому.

З огляду на зазначене у даній статті увагу сфокусовано на філософському осмисленні суїцидальних причин, безпосередньо означених у давньоєгипетській поемі «Бесіда Зневіреного зі своїм ба», яка визнана науковцями усього світу першою апологією самогубства.

Аналіз стану дослідження

Давньоєгипетська пам'ятка культури «Бесіда Зневіреного зі своїм ба» (авторство встановити не вдалося й досі) збереглася у вигляді Берлінського папірусу - Berlin 3024 [Goedicke 1970]. Текст пам'ятки має форму діалогу (до слова, це зрозуміло із самої назви твору) й, на переконання вітчизняного дослідника М.Луцюка, який здійснив український переклад цієї поеми з давньоєгипетської, «презентує жанр філософської лірики» [Давньоєгипетська поема 2017].

Серед об'єктивних труднощів дослідження «Бесіди» слід відмітити такі:

1) Берлінський папірус - це єдина копія, яка має певні прогалини, наприклад не зберігся початок поеми, наявні помилки, допущені писарем, «незвичні граматичні конструкції» [Давньоєгипетська поема 2017: 77];

2) час створення поеми (як зазначає М. Луцюк, «Папірус датують початком Середнього царства (швидше за все, ХІІ династія), однак деякі дослідники відносять текст до так званого Першого перехідного періоду (ХХІ - ХХІІ ст.)» [Давньоєгипетська поема 2017: 77] (у другому випадку йдеться про Давнє царство, однак наявна й думка, згідно з якою поема належить добі Нового царства (XVI - XI ст. до н. е.; у свою чергу, ми дотримуємося поширеної у наукових колах думки, що даний текст було створено у ХХІ ст. до н. е.).

У Європі «Бесіда» набула популярності наприкінці ХІХ ст. (йдеться про переклади німецькою та англійською), що можна пояснити двома чинниками:

1) розвиток романтизму та ірраціоналізму, в основі яких, зокрема, перебувають розчарування та зневіра у раціональному та гуманістичних засадах науково-технічного прогресу;

2) актуалізація суїцидальної проблематики у країнах Європи [Дюркгайм 1998].

В Україні, на жаль, «Бесіда» й досі не знайшла відповідної філософської рефлексії над сутністю тих суїцидальних причин, які спонукають ліричного героя поеми вести дискусію зі своєю душею (Ба), обґрунтовуючи доцільність прийняття суїцидального рішення. З огляду на зазначене й було визначено мету даного дослідження, яка полягає у з'ясуванні сутності й характеру суїцидальних причин, що рухали давнім єгиптянином, та порівнянні їх з актуальними проблемами, які наразі мають місце у сучасному українському суспільстві. Досягнення даної мети сприятиме популяризації давньоєгипетської пам'ятки культури; осмисленню болючих життєвих проблем, спільних для людей, які належать до віддалених у часі епох; розробці антисуїцидальних превентивних програм, впроваджувачами яких, зокрема, є фахівці із соціальної роботи.

суїцидальний єгиптянин зневірений ба

Виклад основного матеріалу дослідження

Незважаючи на розвиток найрізноманітніших наукових галузей у ХХІ ст. - філософії, суїцидології, медицини, психології, соціальної роботи, хімії тощо - людство й досі не наблизилося до розкриття таємничих граней людської природи загалом і людської душі, зокрема. Для порівняння давні єгиптяни мали надзвичайно складне уявлення про душу людини - багатомірної істоти, яка складається із семи оболонок, що виявляються на семи рівнях її існування. Проаналізуймо ці оболонки (сутності) людини, або іпостасі людської душі.

1. Сах - «фізичне тіло, видима його сутність, частина предметного світу» [Давньоєгипетська поема 2017: 76]. Ідеться про малу частку людини (шкіра, нерви, м'язи, судини тощо), завдяки якій вона здатна діяти у матеріальному світі.

2. Ка (Ку, Ке) - «енергетичний двійник людини, сукупність її психічних відчуттів» [Давньоєгипетська поема 2017: 76]. Ідеться про життєву енергію, біополе людини. Крім того, з одного боку, Ка охоплювало психічні відчуття людини за її життя, а з іншого, - було нерозривно поєднано з особистістю й індивідуальністю, тілесними й духовними якостями померлої людини. До слова, насамперед із Ка був пов'язаний давньоєгипетський культ мертвих. Як зауважує М. Луцюк, Ка є архетип життя взагалі» [Давньоєгипетська поема 2017: 76].

3. Ба (Бі, Бе) - «життєва сила, душа, оболонка підсвідомості, сукупність людських почуттів, бажань, емоцій» [Давньоєгипетська поема 2017: 76]. Ідеться про астральне тіло людини. До слова, М. Луцюк зазначає, що «Бесіда Зневіреного зі своїм ба» - «це одне з небагатьох джерел позарелігійної літератури, де взагалі йдеться про ба» [Давньоєгипетська поема 2017: 76].

Проаналізуймо детальніше особливості сутності Ба, що у контексті даного дослідження сприятиме усвідомленню важливих світоглядних аспектів, зокрема суїцидологічного характеру.

Спочатку звернімо увагу на той факт, згідно з яким давні єгиптяни вважали, що сутність Ба властива лише богам, царям і первосвященикам. Інакше кажучи, йдеться не про пересічну людину, а про інтелектуально й духовно розвинену особистість, здатну до рефлексії, яка, відповідно, позначається й на її поведінкових реакціях До слова, зазначена світоглядна позиція була усталеною у період Давнього царства. Усвідомлення зазначеної особливості дозволяє нам зробити припущення, що герой поеми - представник давньоєгипетської правлячої верхівки, який, дотримуючись принципів справедливості й особистісної та соціальної відповідальності, вдається до своєрідного (особистісного) бунту проти соціальної несправедливості та системи загалом, при цьому не маючи змоги самотужки змінити соціальну реальність, всередині якої він перебував.

Друга особливість, на моє глибоке переконання, є ключовою у контексті даного дослідження. Так, безпосередньо йдеться про те, що кожне без винятку почуття, бажання, а також емоція й думка людини впливають на Ба, спричиняючи надзвичайно швидку зміну її форми.

Коментар. Фахівцям із соціальної роботи, а також іншим спеціалістам, які безпосередньо мають справу із суїцидальними клієнтами, важливо пам'ятати, що люди, які, переживаючи потужний душевний / психічний метабіль, занурюються у суїцидальні думки та / або приходять до суїцидального рішення, не бажаючи покидати життя як таке: вони лише прагнуть опинитися поза тією складною життєвою ситуацією, яку не можуть пережити самотужки. Крім того, як правило, суїциденти «кричать» про допомогу, але цей «крик душі» часто залишається непочутим, що, між іншим, свідчить про розгортання процесу відчуження людини від Інших (сім'я, суспільство тощо) та її самотність, що у сукупності здатні породити відчай, занурення у який може призвести до формування суїцидальних тенденцій і задумів. Більше того, у такій ситуації врятувати суїцидента може тільки налагодження ефективної комунікації.

Під цим кутом зору ми можемо логічно припустити, що ліричний герой «Бесіди» за певних обставин (остаточно невідомих нам наразі) не спромігся налагодити ефективну комунікацію з Іншим (Іншими) через:

1) об'єктивні причини, якщо йдеться про байдужість його соціального оточення;

2) суб'єктивні причини, якщо йдеться про егоцентризм героя поеми).

У зв'язку з цим герой намагається раціонально зважити усі конструктивні й деструктивні, тобто онтологічні (життєствердні) й танатологічні (життєзаперечувальні) доводи, безпосередньо важливі для прийняття ним остаточного суїцидального рішення, через діалог (комунікацію) із власною душею (безпосередньо із сутністю Ба, що охоплює, повторімося, «сукупність... почуттів, бажань, емоцій» [Давньоєгипетська поема 2017: 76] цієї конкретної людини).

До слова, це припущення може свідчити про наявність:

а) стану аномії у давньоєгипетському суспільстві, членом якого був герой (об'єктивна причина);

б) душевного болю героя через втрату близької людини (можливо, друга) (суб'єктивна причина), що загалом, на мою думку, знаходить своє безпосереднє підтвердження у тексті «Бесіди»:

-«103-130 З ким говорити мені нині?

Брати зловмисні.

Ми, хоч і друзі,

зневажаємо один одного» [Давньоєгипетська поема 2017: 81];

- «З ким говорити мені нині?

Злодій в подобі

близького друга,

а брат зробився ворогом» [Давньоєгипетська поема 2017: 81];

- «З ким говорити мені нині?

Немає більше серця,

якому міг би довіряти» [Давньоєгипетська поема 2017: 81];

- «З ким говорити мені нині,

за браком близького друга.

Хоч приводь чужого,

щоб довіритися йому» [Давньоєгипетська поема 2017: 81 - 82];

- «З ким говорити мені нині?

Я переповнений горем через нестачу близького друга» [Давньоєгипетська поема 2017: 82].

Коментар. Укотре можемо припустити, що втрата друга могла бути спричинена як смертю, так і зрадою. При цьому на користь другої гіпотези свідчать висловлені героєм негативні емоції (безпосередньо йдеться про його обурення зловмисністю, зневагою, зрада, у тому числі й відсутність (припинення - «зняття» - дружніх стосунків) близької людини.

Третя особливість Ба полягає у тому, що ця сутність, являючи собою, як зазначалося вище, оболонку підсвідомості людини, утворює сновидіння. З огляду на це ми отримуємо можливість зазначити наявність психоаналітичних засад у давньоєгипетській культурі (порівняймо: психоаналіз як напрям філософії та психології, зародившись на межі XIX - XX ст., вважається надбанням XX ст.). До слова, слід зауважити, що опис сутності окремих психоаналітичних механізмів міститься у «Давньоєгипетській книзі мертвих».

Повернімося до розгляду інших оболонок (сутностей) людини.

1. Іб (Еб) - безсмертна душа, душа-серце, місце (безпосередньо йдеться про серце людини, згідно з давньоєгипетськими уявленнями), де розгортається людська свідомість, ментальне тіло людини (і знову текст «Бесіди» свідчить про наявність усвідомлюваних давніми єгиптянами психоаналітичних елементів). Йдеться про здатність людини до мислення, про її думки. Між іншим, саме у Еб-свідомості містяться злі думки. До слова, діалог ліричного героя зі своїм Ба, побудований на його логічних доведеннях, свідчить про всебічний розвиток його мислення, яке вирізняється логікою, далеко не примітивною.

Компаративний аналіз. Людина XXI ст. так само філософськи (свідомо) рефлексує як стосовно власних переживань і страждань, так і щодо загальної суспільної ситуації. З особливою силою здатність до рефлексії, зокрема філософської, наразі зактуалізувалася у сучасному українському суспільстві, яке, остаточно не переживши вторгнення рф 2014 року та складнощі пандемії COVID-19, опинилося (й перебуває) у ситуації війни, яка за своєю сутністю та природою вирізняється виключно танатологічним характером.

2. Еб - безсмертна душа-причина, надсвідомість, кармічне тіло людини (черговий раз ми спостерігаємо наявність у поемі психоаналітичного елемента, притаманного давньоєгипетській культурі).

3. Еб - душа-сенс або самосвідомість (психоаналітичний елемент). Ідеться про здатність людини до саморефлексії та критичного мислення, про пошук сенсу життя тощо. Слід відмітити, що саме Еб-свідомість через наявність у ній злих думок здатна перешкоджати Еб-самосвідомості.

Коментар. «Злі думки», спричинені або егоцентризмом, або аномією, здатні завадити навіть розвиненій самосвідомості уберегти людину від потягу до самознищення.

4. Ах - «сяйво, дух» [Давньоєгипетська поема 2017: 76], який захищає людину від зла, тобто від злих думок, слів і вчинків.

Крім розглянутих семи оболонок людини, у Давньому Єгипті величезне значення мали:

1) Шуіг - тінь людини (для порівняння згадаймо Тінь як архетип колективного несвідомого, виокремлений К. Г. Юнгом);

2) Рін (Рен) - справжнє ім'я людини, яке зберігалося у таємниці.

У зв'язку із зазначеним особливого сенсу у контексті суїцидологічного аспекту даного дослідження набуває ставлення героя поеми до свого імені:

«:85-103... Поглянь! Огидне ім'я моє більше ніж запах пташиного посліду....більше ніж запах пійманої риби в день лову під небом палючим..більше ніж жінка,

про яку злословлять чоловікові.» [Давньоєгипетська поема 2017: 80].

З огляду на наведені рядки поеми ми можемо бачити відверту ненависть людини до свого імені, тобто до самої себе, що може супроводжуватися аутоагресією, наслідком якої, зокрема, є суїцидальна активність.

Висновки

Аналіз давньоєгипетської поеми, проведений з огляду на її суїцидологічний контекст, дозволив з'ясувати такі важливі моменти:

1) ліричний герой є Зневіреним у собі, про що свідчить його ненависть до власного імені, тобто до самого себе, що за характером слугує внутрішньою суїцидальною причиною, яка вирізняється суб'єктивністю;

2) ліричний герой є Зневіреним у суспільстві (Інших, зокрема друзях), загалом зануреному у зло, що за характером слугує зовнішньою суїцидальною причиною, яка вирізняється об'єктивністю («Зло уразило землю. Немає йому кінця й нема краю» [Давньоєгипетська поема 2017: 82] - квінтесенція твору)',

3) виокремлені суїцидальні причини, які носять екзистенціально-психоаналітичний характер, мають місце у сучасному українському суспільстві.

У перспективі дане дослідження може послужити підґрунтям для розбудови антисуїцидальної програми, розробленої з урахуванням душевних особливостей людини.

Бібліографічні посилання

1. Debate between a Man Tired of Life and His Soul, (2001). In: Ancient Egyptian Literature: An Anthology. Translated by John L. Foster / Debate between a Man Tired of Life and His Soul. University of Texas Press, 55-63.

2. Goedicke, H. (1970). The Report about the Dispute of a Man with His Ba. Papyrus Berlin 3024. London.

3. Man Who Was Weary of Life. (2003). Transl. V.A.Tobin6 in: The Literature of Ancients Egypt. An Anthology of Stories, Instructions, Stelae, Autobiographies, and Poetry. Third Edition. Edited and with an introduction by William Kelly Simpson. With translations by Robert K. Ritner, William Kelly Simpson, Vincent A. Tobin, and Edward F. Wente, Jr. Yale University Press / Man Who Was Weary of Life. New Haven & London, 178-187.

4. Головатий, М.Ф., Панасюк М.Б. (2005). Соціальна політика і соціальна робота: Термінологічнопонятійний словник. К.

5. Давньоєгипетська поема «Бесіда Зневіреного зі своїм ба»: художній переклад на українську / переклад із давньоєгипетської та коментарі М.Луцюка. (2017). Синопсис: текст, контекст, медіа, 1(17), 76-84.

6. Дюркгайм, Е. (1998). Самогубство: Соціологічне дослідження. К.

References

1. Davn'oyehypets'ka poema “Besida Znevirenoho zi svoyim ba”: khudozhniy pereklad na ukrayins'ku / pereklad iz davn'oyehypets'koyi ta komentari M.Lutsyuka. Synopsys: tekst, kontekst, media [Ancient Egyptian poem “Conversation of the Disappointed with his ba”: artistic translation into Ukrainian / translation from Ancient Egyptian and comments by M. Lutsyuk. (2017). Synopsis: text, context, media], 1(17), 76-84. (in Ukrainian)

2. Debate between a Man Tired of Life and His Soul, (2001). In: Ancient Egyptian Literature: An Anthology. Translated by John L. Foster / Debate between a Man Tired of Life and His Soul. University of Texas Press, 55-63.

3. Durkheim, E. (1998). Samohubstvo: Sotsiolohichne doslidzhennya [Suicide: A Sociological Study]. K. (in Ukrainian)

4. Goedicke, H. (1970). The Report about the Dispute of a Man with His Ba. Papyrus Berlin 3024. London.

5. Holovatyi, M.F., Panasyuk, M.B. (2005). Sotsialnapolityka i sotsialna robota: Terminolohichno-ponyatiynyi slovnyk [Social policy and social work: Terminological and conceptual dictionary]. K. (in Ukrainian)

6. Man Who Was Weary of Life. (2003). Transl. V.A.Tobin6 in: The Literature of Ancients Egypt. An Anthology of Stories, Instructions, Stelae, Autobiographies, and Poetry. Third Edition. Edited and with an introduction by William Kelly Simpson. With translations by Robert K. Ritner, William Kelly Simpson, Vincent A. Tobin, and Edward F. Wente, Jr. Yale University Press / Man Who Was Weary of Life. New Haven & London, 178-187.

Размещено на Allbest.ru