Open science: сучасні трансформації наукової практики
Основні властивості поняття Open science ("Відкрита наука") - набору принципів і практик, які спрямовані на те, щоб зробити наукові дослідження з усіх галузей доступними для кожного на благо вчених і суспільства в цілому. Головна місія відкритої науки.
Рубрика | Философия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.09.2024 |
Размер файла | 2,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кременчуцький національний університет
імені Михайла Остроградського
Open science: сучасні трансформації наукової практики
Тур Оксана Миколаївна
доктор наук із соціальних комунікацій, професор
професор кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва
Шабуніна Вікторія Валентинівна
кандидат філологічних наук, доцент
доцент кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва
Орел Олександр Олександрович
аспірант кафедри лінгводидактики та журналістики
Анотація
У статті досліджено основні властивості поняття Open science («Відкрита наука»). З'ясовано, що Open science - це набір принципів і практик, які спрямовані на те, щоб зробити наукові дослідження з усіх галузей доступними для кожного на благо вчених і суспільства в цілому. Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим.
Ключові слова: Open science («Відкрита наука»), дослідницький процес, прозорість та відкритість досліджень, науковий краудфандинг.
Cучасний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій трансформував наукову практику до рівня, який вимагає зовсім нового підходу до наукових досліджень. Така практика отримала назву Open science - відкрита наука.
Відкрита наука - це набір принципів і практик, які спрямовані на те, щоб зробити наукові дослідження з усіх галузей доступними для кожного на благо вчених і суспільства в цілому. Відкрита наука полягає в забезпеченні не тільки того, що наукові знання є доступними, але й того, що саме виробництво цих знань є інклюзивним, справедливим і сталим.
Відкрита наука сама по собі не є новою концепцією, хоча узгодженість щодо цього терміну та його широке використання відбулося відносно недавно. Багато інших термінів використовувалися й досі використовуються для позначення трансформації наукової практики (Science 2.0, e-Science тощо). Але зацікавлені сторони віддали перевагу терміну «відкрита наука», як зазначено у звіті Європейської комісії про публічні консультації «Наука 2.0: наука в перехідний період» у 2014 році [1]
Рис. 1. Відкриті грані науки [2]
Відкрита наука часто визначається як загальний термін, який включає різні складові, спрямовані на усунення бар'єрів для обміну результатами, ресурсами, методами чи інструментами на будь-якому етапі дослідницького процесу. Таким чином, відкритий доступ до публікацій, відкритих дослідницьких даних, програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом, відкритої співпраці, відкритого рецензування, відкритих зошитів, відкритих освітніх ресурсів, відкритих монографій, наукового краудфандингу підпадають під межі відкритої науки. Для бібліотечної та інформаційної галузі увага зазвичай приділяється двом із цих складових: відкриті дослідницькі дані та відкритий доступ до наукових публікацій.
Шлях розвитку відкритої науки був сформований різними факторами, включаючи технологічний прогрес, зміни в практиках наукової комунікації, політичне втручання та розвиток культурних норм у науковому співтоваристві. Зосередимо увагу на короткому огляді розвитку відкритої науки та її поточної траєкторії.
Коріння відкритої науки можна простежити до ранніх ініціатив, таких як Будапештська ініціатива відкритого доступу (BOAI) у 2002 році, яка виступала за вільний і необмежений доступ до наукової літератури. Подібним чином рух відкритого доступу набрав обертів із запуском журналів відкритого доступу, таких як PLOS One, кинувши виклик традиційній моделі публікації на основі передплати. На початку 2010-х років з'явилися ініціативи відкритих даних, спрямовані на те, щоб зробити дані досліджень відкритими. Сервери препринтів, такі як arXiv і bioRxiv, набули популярності, дозволяючи дослідникам відкрито ділитися своїми висновками перед формальним рецензуванням. Ці розробки сприяли прозорості та швидкому поширенню результатів досліджень. Уряди, фінансові агентства та інституції почали запроваджувати політику, яка вимагає від дослідників зробити свої публікації та дані відкрито доступними. Нині дослідники вважають відкритість однією з сучасних тенденцій діяльності органів місцевого самоврядування [3].
Такі ініціативи, як Plan S, започатковані коаліцією дослідників у Європі, мали на меті прискорити перехід до публікації з відкритим доступом. Технологічний прогрес відіграв вирішальну роль у сприянні відкритим науковим практикам. Платформи для співпраці, такі як GitHub, GitLab і Overleaf, дозволяють дослідникам співпрацювати над проектами та відкрито ділитися кодом і рукописами. Репозиторії даних, такі як Zenodo та Figshare, забезпечують зберігання та доступ до даних досліджень. Так відбувся поступовий зсув у науковій комунікації в бік відкритості, співпраці та прозорості. Дослідники все більше визнають переваги відкритого обміну своїми висновками, включаючи підвищення видимості, вплив цитування та можливості для співпраці.
У наукових дослідженнях все більше уваги приділяється відтворюваності та прозорості. Це передбачає надання відкритого доступу до дослідницьких даних і методів аналізу, що дозволяє іншим дослідникам перевіряти та розвивати наявну роботу. Такі ініціативи, як Рекомендації щодо сприяння прозорості та відкритості і Проект відтворюваності, спрямовані на покращення цілісності досліджень і підвищення довіри до наукових висновків. Відкрита наука сприяє співпраці та обміну знаннями через географічні та дисциплінарні межі. Такі глобальні ініціативи, як Альянс дослідницьких даних (RDA) і Глобальний портал відкритого доступу (GOAP), сприяють співпраці та обміну передовим досвідом у сфері відкритої науки.
Основна місія відкритої науки сьогодні полягає у сприянні прозорості, співпраці та доступності досліджень. Складові сприяння відкритості на різних етапах дослідницького процесу зображені на рис. 2.
Рис. 2 Складові сприяння відкритості на різних етапах дослідницького процесу [2]
Отже, відкрита наука прагне зробити дослідницькі процеси та результати прозорими та відтворюваними. Вона заохочує співпрацю між дослідниками з різних дисциплін. Відкрито ділячись результатами досліджень, науковці можуть прискорити темпи відкриття, уникнути дублювання зусиль і сприяти міждисциплінарним інноваціям. Забезпечення доступності наукових знань для всіх є основним принципом відкритої науки. Це включає надання дослідницьких публікацій, даних і освітніх ресурсів у вільному доступі для дослідників, практиків, політиків і широкої громадськості незалежно від інституційної приналежності чи фінансових бар'єрів.
Відкрита наука сприяє інноваціям шляхом демократизації доступу до знань і надання різноманітних точок зору для вирішення складних проблем. Залучаючи ширшу спільноту до дослідницького процесу, Open science сприяє відкриттю нових рішень глобальних проблем у таких сферах, як здоров'я, навколишнє середовище та технології. Відкрита наука прагне посилити залучення громадськості до науки та зміцнити довіру до наукового підприємства. Залучаючи громадян до дослідницької діяльності, повідомляючи результати в доступних форматах і вирішуючи проблеми суспільства, Open science сприяє більш поінформованому та сприятливому публічному дискурсу з наукових питань.
Загалом, головна місія відкритої науки сьогодні полягає в перетворенні традиційної дослідницької екосистеми на більш прозоре, спільне та інклюзивне середовище, яке прискорює науковий прогрес і задовольняє нагальні потреби суспільства.
відкрита наука open science
Список використаних джерел
European Commission, Directorate-General for Research and Innovation Вилучено з: http://ec.europa.eu/research/consultations/science-
2.0/sdence_2_0_final_report.pdf%22%3Ehttp://ec.europa.eu/research/consultations/sd ence-2.0/sdence_2_0_final_report.pdf%3C/a%3E%3C/li>.
What is Open Science? Introduction. Вилучено з:
https://www.fosteropenscience.eu/content/what-open-science-introduction
Tkachova N., Saienko V., Bezena I., Tur O., Shkurat I. & Sydorenko N. (2021). Modern trends in the local governments activities AD ALTA: journal of interdisciplinary research. Vol.
11, Issue 2, special issue XXII., 112-119. Вилучено з:
https://www.magnanimitas.cZ/ADALTA/110222/PDF/110222.pdf.
Размещено на Allbest.ru/
...Подобные документы
Перегляд класичного ідеалу науки і його основних принципів. Зміни в науковій діяльності в постіндустріальному суспільстві. Прагнення до інтелектуального пізнання у роботі вчених. Етичні аспекти наукової роботи в постіндустріальному суспільстві.
эссе [65,0 K], добавлен 06.12.2023Виникнення та еволюція науки, її теоретичні і методологічні принципи. Основні елементи системи наукових знань. Роль філософських методів у науковому пізнанні. Загальнонаукові методи дослідження. Державна політика України з науково-технічної діяльності.
реферат [64,2 K], добавлен 04.12.2016Точки зору про час виникнення науки. Загальні моделі її розвитку, основні елементи. Закономірності акумуляції знання і конкуренції науково-дослідних програм. Поняття наукової революції, пов’язаною із зміною парадигм. Ідеї динаміки наукового пізнання.
реферат [24,7 K], добавлен 14.10.2014Специфічні ознаки наукового пізнання та процес його здобуття. Проблема методу і методології в філософії науки. Побудова і функціонування наукової теорії. Основні процедури наукової діяльності. Логічна структура наукового дослідження та її елементи.
курсовая работа [27,5 K], добавлен 15.06.2011Основные признаки науки, отличающие ее от других видов материальной и духовной деятельности человека. Отсутствие взаимодействия науки и практики и его пагубное влияние на развитие античной науки. Философская мысль - первооснова науки античной эпохи.
реферат [43,0 K], добавлен 01.11.2011Наука як продуктивна сила суспільства. Участь специфічної філософської детермінації у розвитку наукового знання. Тенденції та функції сучасної науки на Україні. Характерні риси сучасного етапу науково-технічної революції. Закономірності розвитку науки.
контрольная работа [24,4 K], добавлен 23.07.2009Наука як система знать та освіта як цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань. Виробництво знань про природу, суспільство і про саме пізнання. Основні методи емпіричного знання. Рефлексія основоположень методологій філософії науки.
реферат [26,7 K], добавлен 05.12.2012Поняття "інформаційного суспільства". Роль та значeння інформаційних революцій. Основні історичні eтапи розвитку та формування інформаційного суспільства. Роль інформатизації в розвитку суспільства. Культура, духовність в інформаційному суспільстві.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 13.06.2010Особливості природничо-наукового знання античності. Аналіз основних наукових програм античної науки: математичної, що виникла на базі піфагорійської та платонівської філософії; атомістичної теорії (Левкип, Демокріт) та континуалістичної - Арістотеля.
реферат [28,4 K], добавлен 06.01.2014Проблема нескінченносі і вічності буття - питання філософської науки усіх часів. Категорія буття, її сенс і специфіка. Основи форми буття, їх єдність. Світ як сукупна реальність. Буття людини, його основні форми. Специфіка і особливості людського буття.
контрольная работа [22,7 K], добавлен 14.03.2008Становлення сучасної науки, її зміст та характерні риси, відмінність від інших галузей культури. Філософські проблеми взаємозв'язку хімії і фізики, хімії і біології, економічної науки, сучасної педагогіки. Теоретичні проблеми сучасного мовознавства.
курсовая работа [82,1 K], добавлен 15.01.2011Поняття "суспільство" в філософії, соціальна детермінація. Основні групи факторів, які обумовлюють розвиток людського суспільства. Структура і функції суспільства. Первинність індивідного начала в суспільстві або надіндивідуальність соціальних структур.
дипломная работа [29,6 K], добавлен 14.03.2009Характерные черты науки и основные отличия ее от других отраслей культуры. Наука, как предмет исследования не только философии, но и науковедения - науки о науке, которая возникла в связи с необходимостью управления развитием науки в современном обществе.
реферат [30,4 K], добавлен 19.02.2011Вплив задекларованих принципів на формування громадянина, суспільства, соціально-демократичної орієнтації. Аналіз взаємодії створених людиною принципів та процесу формування її індивідуальності. Оцінка правової активності, свідомості й патріотизму.
статья [24,6 K], добавлен 19.09.2017Наука как динамическая система объективных знаний о связях действительности. Отличия науки от обыденного познания. Общая функция науки - быть основой целесообразной и наиболее эффективной деятельностью людей. Социальные функции науки и их характеристика.
реферат [17,1 K], добавлен 03.01.2013Развитие науки. Структура и функции науки. Фундаментальное и прикладное в науке. Функции науки. Влияние науки на материальную сторону жизни общества. Наука и технология. Влияние науки на духовную сферу жизни общества. Наука и развитие человека.
реферат [39,0 K], добавлен 01.12.2006История сосуществования науки и религии. Наука как система понятий о явлениях и законах внешнего мира. Естественные и гуманитарные науки, их основные методы познания. Мировоззрение в науке и религии. Противостояние сущности науки и мировоззрения.
курсовая работа [29,9 K], добавлен 23.02.2010Человекоразмерность науки в истории. Механистическая парадигма и человекоразмерность. Физика как парадигмальная наука XX века и человекоразмерность. Наука как вид субъективной деятельности. Виртуальные миры, границы и человекоразмерность науки.
реферат [46,3 K], добавлен 02.11.2007Виробнича практика. Поняття "практика". Форми і рівні діяльності. Структура практики. Практична діяльність у людському суспільстві. Практика як критерій істини. Функції практики. Гуманістичний зміст практики. Поняття, структура та види діяльності.
дипломная работа [47,1 K], добавлен 06.02.2009Форми суспільної свідомості, принципи економії мислення. Співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Поняття філософського світогляду.
шпаргалка [645,5 K], добавлен 10.03.2014