Проблеми рецепції та концептуалізації основоположних методологій аналітичної філософії мови
Дослідження парадигми реалізму та антиреалізму та їх репрезентація у філософських питаннях семантики, референції та мовних ігор. Виділення міфологем аналітичної філософії та варіацій її концептуалізації, виходячи із стилістики, тематики та топології.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.09.2024 |
| Размер файла | 38,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Стратегія філософів-реалістів щодо уведення у дискурс імен, що позначають неіснуючі об'єкти, у більш простий спосіб вирішує проблему виявленого парадоксу, а саме: витлумачити квантор існування через принцип екзистенційного узагальнення не як «існує», а як «має місце», що убезпечить від екзистенційного засвідчення існування неіснуючого об'єкту і водночас збереже аналітичний характер істинності такого висловлювання.
Розглянуті варіації онтологій неіснуючого, тим не менше, містить певні суперечливі конотації. Так, приміром, проблемний характер онтології неіснуючого в якомусь з «можливих світів» пов'язаний із помисленням множинності референтів одиничного терміна. Зокрема, якщо ми приписуємо такому вигаданому об'єктові, як «Еркюль Пуаро» деяку сукупність властивостей, то, по-перше, потенційно може існувати множина сутностей із властивостями Еркюля Пуаро, а по-друге, жодна з цих сутностей не буде Еркюлем Пуаро, поскільки ми не в змозі виокремити один-єдиний референт імені «Еркюль Пуаро» із множини цих сутностей. Очевидним є той факт, що усі ці сутності є Еркюлем Пуаро, що, в принципі, є суперечливим (Kripke, 1980: 156160).
Аби розв'язати суперечливе питання із неповнотою імен неіснуючих об'єктів, і Д. Льюїс і Г. Пріст пропонували увести множину референтів для цих імен. Варто зауважити, що й концепти «неможливий світ» та «неповний світ» не вирішують зактуалізованої проблеми. Крім того, немає достатньо аргументованих критеріїв ідентифікації об'єктів у можливих світах Згадаймо-таки в цьому контексті питання В. Куайна про кількість сутностей у дверному отворі.. Так, Г. Пріст наголошує на тому, що не тільки можливі, а й реальні сутності можуть не мати чітких критеріїв їх ідентифікації: ми ж не можемо встановити чітких кордонів, приміром, пустелі чи-то океану, або ж згадаймо славнозвісні парадокси «Купа» та «Лисий», які доводять істинність міркування Г. Пріста. Відсутність чітких критеріїв ідентифікації реальних об'єктів не заважає, тим не менше, вважати їх існуючими.
Що ж стосується неіснуючих об'єктів, то, на думку Г. Пріста, цілком можливо встановити чіткі критерії, умови їх ідентифікації: об'єкти є ідентичними у тому випадку, якщо у всіх «замкнених» світах абсолютно співпадають їх властивості, приписувані ментальною репрезентацією. Але однозначної відповіді таки немає: дискутування з приводу кроссвітової ідентичності об'єктів актуальне для філософування аналітиків і на сьогодні; і поки що не сформульовані достатні умови визнання тотожними можливих об'єктів.
реалізм міфологема аналітична філософія семантика
Висновки та перспективи
Отже, можемо зауважити, що смисл «пустих імен» є абсолютно дешифрованим у відповідному контексті: чи це текст наукової теорії, чи звичайний художній текст. В цьому сенсі смисл постає як інтерсуб'єктивна сутність. З іншого боку, сприйняття фізичного об'єкту породжує образність його представлення, що і відповідатиме смислові терміна, що позначає цей об'єкт.
А поскільки різні люди по-різному осмислюють імена, постільки й об'єкти, що представлені цими смислами будуть різними. Інакше позиціонують себе «пусті імена»: вочевидь, ми можемо дискутувати стосовно інтерпретації смислів «пустих понять», коли водночас проблематичним видається дискутування про загальнозначущі та загальноуживані смисли таких понять Хоча є й винятки, зокрема, гіпотетичний об'єкт науки планета Вулкан, характеристики якої були чітко виписані У. Левер'є, що унеможливлювало суб'єктивні приписи та оцінки..
І філософи-реалісти, і філософи-антиреалісти у питанні аналітики висловлювань, що містять «пусті поняття» та встановлення їх істиннісного значення, вирішували не однакові завдання. Так, філософи-антиреалісти переймалися питанням наявності/відсутності значень у «пустих імен» принагідно до умов ідеальної наукової теорії У зв'язку із чим вони послуговуються прагматичним інструментарієм потрактування «пустих імен».. Тоді як філософи-реалісти ідентичну проблему розглядали в контексті багатоманіття мов та слововжитку У зв'язку із чим вони побудовують семантичні теорії «пустих імен».. Однак, жодна з теорій не пояснює механізмів (як?) існування об'єктів, позначуваних «пустими іменами». Якщо ж ми усе-таки мовимо про такі об'єкти, сиґніфікуємо їх іменами нашої мови, так об'єкти мусять мати специфічну онтологію, звісно що відмінну від онтології «існуючих» об'єктів. Навіть поінтерпретування таких об'єктів у термінах не-існування чи-то можливої актуалізації у світах, не вирішує проблеми і не оприявлюють їх «реальної» онтології.
Список використаних джерел
1. Braun D. Empty names, fictional names, mythical names. Nous. 2005. №39. P. 596-631.
2. Frege G. Uber Sinn und Bedeutung. In: Zeitschrift fur Philosophie und philosophische Kritik, N.F., Bd. 100/1. Leipzig: Verlag von C.E.M. Pfeffer, 1892. S.25-50.
3. Green M. Direct reference, empty names and implicature. Canadian journal of philosophy. 2007. Vol. 37, №3. P. 419-447.
4. Kripke S. Naming and necessity. Oxford: Basil Blackwell, 1980. 288 p.
5. McMichael A., Zalta E. An alternative theory of nonexistent objects. Journal ofphilosophical logic. 1980. Vol.9, №3. P. 297-313.
6. Meinong А. Uber Gegenstandstheorie. Selbstdarstellung. Hamburg: Felix Meiner Verlag, 1988
7. Parsons T. Nonexistent objects. New Haven: Yale University Press, 1980. 258 p.
8. Portner P. What is meaning? Fundamentals of formal semantics. Oxford: Blackwell, 2005. 246 p.
9. Priest G. Towards Non-Being: the logic and metaphysics of intentionality. Oxford University Press, 2005. 208 p.
10. Quine W. From a Logical Point of View: Nine Logico-Philosophical Essays. Harvard University Press, 1980. 200 р.
11. Quine W. Word and Object. The MIT Press, 1964. 310 p.
12. Russell B. The Philosophy of Logical Atomism. London: Routledge, 2009. 208 p.
13. Sainsbury R. Fiction and fictionalism. New York: Routledge, 2010. 264 р.
14. Soames S. Beyond rigidity: the unfinished semantic agenda of Naming and Necessity. Oxford: Oxford university press, 2002. 379 p.
15. Strawson P. On referring. Mind. 1950. Vol.59, №235. P. 320-344.
16. Zalta E. Abstract objects: An introduction to axiomatic metaphysics. Dordrecht, Boston, Lancaster: D. Reidel Publishing Company, 1983. 193 p.
17. Лебідь А.Є. Концепт «істина» в аналітичній філософії. Суми: Вид-во СумДУ, 2017. 381 с.
References
1. Braun D. (2005). Empty names, fictional names, mythical names. Nous. 2005. №39. P. 596-631.
2. Frege G. (1892). Uber Sinn und Bedeutung. In: Zeitschrift fur Philosophie und philosophische Kritik, N.F., Bd. 100/1. Leipzig: Verlag von C.E.M. Pfeffer, 1892. S.25-50.
3. Green M. (2007). Direct reference, empty names and implicature. Canadian journal of philosophy. Vol. 37, №3. P. 419-447.
4. Kripke S. (1980). Naming and necessity. Oxford: Basil Blackwell, 1980. 288 p.
5. McMichael A., Zalta E. (1980). An alternative theory of nonexistent objects. Journal of philosophical logic. 1980. Vol.9, №3. P. 297313.
6. Meinong А. (1988). Uber Gegenstandstheorie. Selbstdarstellung. Hamburg: Felix Meiner Verlag, 1988
7. Parsons T. (1980). Nonexistent objects. New Haven: Yale University Press, 1980. 258 p.
8. Portner P. (2005). What is meaning? Fundamentals of formal semantics. Oxford: Blackwell, 2005. 246 p.
9. Priest G. (2005). Towards Non-Being: the logic and metaphysics of intentionality. Oxford University Press, 2005. 208 p.
10. Quine W. (1980). From a Logical Point of View: Nine Logico-Philosophical Essays. Harvard University Press, 1980. 200 p.
11. Quine W. Word and Object. The MIT Press, 1964. 310 p.
12. Russell B. (2009). The Philosophy of Logical Atomism. London: Routledge, 2009. 208 p.
13. Sainsbury R. (2010). Fiction and fictionalism. New York: Routledge, 2010 264 p.
14. Soames S. (2002). Beyond rigidity: the unfinished semantic agenda of Naming and Necessity. Oxford: Oxford university press, 2002. 379 p.
15. Strawson P. (1950). On referring. Mind. 1950. Vol.59, №235. P. 320-344.
16. Zalta E. (1983). Abstract objects: An introduction to axiomatic metaphysics. Dordrecht, Boston, Lancaster: D. Reidel Publishing Company, 1983. 193 p.
17. Lebid A. (2017). Kontsept «istyna» v analitychnii filosofii. Sumy: Vyd-vo SumDU, 2017. 381 s. (in Ukrainian).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Місце категорії ідеального та проблема його розуміння в різних філософських течіях: екзистенціалізму, аналітичної філософії, неотомізму, постмодернізму, марксизму. Визначення матерії. Єдність матеріальних й ідеальних компонентів та їх роль в суспільства.
реферат [27,5 K], добавлен 20.11.2015Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Філософський процес. Методи історико-філософського аналізу. Аристотель. Концепція історії філософії, історичного коловороту. Герменевтика. Західна та східна моделі (парадигми) філософії.
реферат [24,1 K], добавлен 09.10.2008Предмет філософії. Функції філософії. Широкі світоглядні проблеми і водночас проблеми практичних дій, життя людини у світі завжди складали зміст головних філософських пошуків. Філософія - форма суспільної свідомості.
реферат [18,9 K], добавлен 28.02.2007Три основні напрями філософії історії. Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії, сутність людини в історії філософської думки. Філософські аспекти походження людини. Проблеми філософії на сучасному етапі. Особистість і суспільство.
реферат [40,2 K], добавлен 08.10.2009Поняття і загальна характеристика соціальної психології. Філософія психології як світогляд, пізнання. Що визначає характер суспільного устрою. Взаємозв’язок соціальної філософії та філософії психології. Основні проблеми становлення філософії як науки.
реферат [35,0 K], добавлен 26.04.2016Формування філософських ідеї в Древній Індії, осмислення явищ світу у "Упанішадах". Філософська думка в Древньому Китаї - творчість Лаоцзи і Конфуція. Періоди розвитку грецької філософії. Духовні витоки Росії, їх особливості, історичні етапи становлення.
реферат [49,9 K], добавлен 14.03.2010Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.
реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010Розгляд попередниками німецької філософії проблеми свободи і необхідності, особливості її тлумачення. Метафізика свободи І. Канта. Тотожність необхідності і свободи у філософії Шеллінга. Проблема свободи і тотожності мислення і буття у філософії Гегеля.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 21.11.2010Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.
контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014Життя як первинна реальність, органічний процес, що передує поділу матерії і свідомості, у "філософії життя". Місце "філософії життя" в західноєвропейській філософії ХХ ст. Вчення німецького філософа Артура Шопенгауера як ідейне джерело цього напрямку.
контрольная работа [20,6 K], добавлен 20.09.2010Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти. Поняття та типи світогляду. Історія філософії як наука та принципи її періодизації. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, етапи її розвитку. Просвітництво та метафізичний матеріалізм.
методичка [188,1 K], добавлен 05.05.2011Дослідження проблеми буття у філософії французьких матеріалістів ХVІІІ століття. Вивчення представників матеріалістичного напрямку філософії Просвітництва. Огляд ідей Просвітництва та їх впливу на всі сфери духовного життя європейського суспільства.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 26.08.2013Захист П. Юркевича самобутності філософії, її відмінності від емпіричної науки. Філософські погляди М. Драгоманова, І. Франка, Лесі Українки. Шевченко та його внесок у розробку філософії української ідеї. Формування нової парадигми світосприйняття.
курсовая работа [23,0 K], добавлен 28.01.2009Деталізований аналіз та визначення духовності людини в українській філософії, повна характеристика причин виникнення цієї проблеми. Суспільні методи боротьби з кризою духовності. Пояснення значимості існування духовності людини в українській філософії.
реферат [37,5 K], добавлен 03.10.2014Риси барокової філософії, яка сформувалася в Україні XVII-XVIII ст. і поєднала в собі елементи спіритуалістично-містичної філософії і ренесансно-гуманістичні й реформаційні ідеї. Ретроспективність і традиціоналізм філософії Києво-Могилянської академії.
контрольная работа [29,5 K], добавлен 29.09.2010Дохристиянський світогляд давніх слов'ян - предістория Української філософії. Різноманітність міфологічної тематики. Характерні риси української міфології. Релігійне вірування. Особливості формування філософії Київської Русі.
реферат [21,2 K], добавлен 16.05.2003Період "високої класики" в філософії як період розквіту давньогрецької філософії з середини V до кінця IV століття до нашої ери. Провідні риси цього етапу розвитку філософії. Особливості філософської системи Платона. Провідні ідеї філософії Аристотеля.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 20.02.2011Особливості філософії Нового часу. Формування нової парадигми філософствування. Філософські ідеї Ф. Бекона: обґрунтування емпіричного методу і нової моделі науки. Раціоналізм французького філософа Рене Декарта. Проблема людини у філософії Нового часу.
реферат [30,8 K], добавлен 18.09.2010Етапи формування та еволюції проблеми комунікації в європейській філософській думці від її зародження до ХХ століття. Основні підходи до проблеми комунікації у німецькій філософії другої половини ХХ століття (вчення Ю. Габермаса та К.-О. Апеля).
автореферат [25,4 K], добавлен 11.04.2009Формування особи Ніцше і його філософії. Теорія "надлюдини": переоцінка цінностей. "Нова" етика і мораль в ученнях Ніцше. Зміст філософії влади. Твір "Так говорив Заратустра" - істотний виклик мислителя християнству як явищу помилковому і згубному.
реферат [31,9 K], добавлен 18.08.2009
