Філософське коріння терміну "деонтологія"
Термін "деонтологія" був запроваджений у науковий обіг британським мислителем Джеремі Бентамом у праці 1834 року. Англієць висунув ідею нової науки про моральність поведінки, що поєднує обов'язок і прагнення до щастя. Ідеї деонтологічного плану.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.09.2024 |
| Размер файла | 15,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Філософське коріння терміну «деонтологія»
Шліхта Ганна Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент,
професор кафедри інформаційно-комунікаційних технологій та методики викладання інформатики
Рівненський державний гуманітарний університет, Україна
У науковій практиці паралельно використовують декілька термінів для позначення відповідного розділу етики: деонтологія, етика обов'язку, теорія належного. У своїх подальших міркуваннях ми головно вживатимемо термін «деонтологія», що свого часу був запроваджений у науковий обіг британським мислителем Джеремі Бентамом у праці 1834 року «Деонтологія або Наука про мораль», що була опублікована [1]. Показовою є повна назва видання «Deontology; or, the science of morality: in which the harmony and co-incidence of duty and self-interest, virtue and felicity, prudence and benevolence, are explained, exemplified, and applied to the business of life» («Деонтологія; або наука про мораль: в якій пояснюється, ілюструється та застосовується до життєвих справ гармонія та співпадіння обов'язку та власного інтересу, чесноти та щастя, розсудливості та доброзичливості»). Як бачимо, англієць висунув ідею нової науки про моральність поведінки, що поєднує обов'язок і прагнення до щастя. філософський термін деонтологія
Варто відзначити, що ідеї деонтологічного плану (або етики обов'язку) можна відшукати за довго до її оформлення у праці Бентама. Зокрема у часи античності Геракліт пов'язував розумну дію з покорою логосу й у відповідності суспільним інтересам [2, c. 250]. Інший античний філософ - Демокріт, міркуючи про виховання висловлювався в тому сенсі, що засвоєння норм моралі схвалених суспільством є обов'язковим в освітньому процесі, а сама людина керуючись почуттям обов'язку може утриматися від поганих вчинків. Апелює до поняття належного і Сократ. Його учні твердять, що видатний філософ наголошував на обов'язках людини перед суспільством, зокрема закликав поважати закони та звичаї своїх батьків і вчителів [3]. На важливості моральних переконань як основи здійснення суспільних обов'язків й дотримання звичаїв своєї країни наголошував Платон («Закони», Книга VI 823d). Зрештою, до теми належного звертається і Аристотель, який, до того ж, вказує на зв'язок належного і блага, своєрідним посередником між якими є пізнання. Категорія належного у грецького філософа також постає і як засіб знаходити сутність чеснот і пороків, як мірило моральної поведінки [4].
Не позбавлене деонтологічних ідей і Середньовіччя. Нормативні приписи щодо служіння Богу через дотримання його заповідей типові для біблійних текстів, зрештою як і для творів християнської філософії. Загальним місцем для них є теза, що послідовне дотримання християнських заповідей, приписів і норм, дарує шанс на спасіння. Іншими словами, християнська нормативність (поведінка відповідно до божественних заповідей) постає як передумова дотримання християнської моралі і набуття божественної благодаті.
Відзначимо, що мислителі Відродження, а згодом і Нового часу, попри свою антропоцентричність (зокрема, увагу до особистісного аспекту морально-етичної проблематики), не виходять за межі соціальної проблематики, в якій завжди є місце відношенню «належного» й «сущого» в його індивідуальному й соціальному вимірах. Зокрема, означене проявляється у «95 тезах» Мартіна Лютера [5], в роботі Томаса Гоббса «Про свободу та необхідність», трактаті «Про суспільний договір» Жан-Жака Руссо [6]. Втім концептуальне оформлення етика належного здобула у одного з найяскравіших представників філософії нового часу й засновника класичної німецької філософії Іммануїла Канта.
Показово, що Кант безумовно відноситься західними експертами до деонтологічної традиції, зважаючи на озвучені ним ідеї (1) імперативу як морального обов'язку, що є очевидним безвідносно до мети, (2) обов'язку як атрибуту свідомості мислячої особистості, (3) моральних міркувань як основи належної поведінки. Принциповим моментом для моральної теорії Канта є апеляція до раціональної природи людини: мовляв будь-яка розумна істота обов'язково визнає себе зв'язаною тим, що Кант називав «вищим моральним законом». Цей найвищий моральний закон випливає з того факту, що розумні агенти (або особи) за своєю суттю мають абсолютну моральну цінність (на відміну від неживих об'єктів і «звірів»), що робить їх членами того, що Кант називав царством «самих цілей». При цьому, в силу своєї раціональності усі мислячі суб'єкти також визнають інших раціональних суб'єктів самоціллю (не засобами), а отже визнають і необхідність їх поважати. Кантівське твердження про те, що люди має внутрішню моральну цінність, яка запобігає використанню її як засобу досягнення мети (незалежно від того, наскільки важливою чи цінною ця мета може бути), є принциповим положенням етики німецького філософа.
Воно ж є фундаментальним аргументом ціннісного ставлення до людини у будь-якій сфері життєдіяльності.
Ідеї Канта багато в чому визначили подальший розвиток деонтології, погляди на яку формувалися і у контексті розвитку положень кантівської етики, і на ґрунті її критичного переосмислення.
Список використаних джерел:
[1] Bentham Jeremy. (2011). Deontology or, The science of morality: in which the harmony and coincidence of duty and self-interest, virtue and felicity, prudence and benevolence, are explained and exemplified. The Internet Archive [online].. Вилучено з http://www.archive.org/stream/deontologyorthes02bentuoft/deontologyorthes02bentuoft_djvu.txt
[2] Лебедев А. В. (1989). Фрагменты ранних греческих философов. И. Д. Рожанский (ред.). Москва: Наука.
[3] Собрание сочинений в 4 томах. (2006). (Том 1). Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского университета.
[4] Аристотель. (1987). Евдемова этика. Краткая история этики. Москва: Мысль.
[5] Лютер Мартин. (1996). Диспут о прояснении действенности индульгенций (95 Тезисов). (А. И. Рубана. пер. с лат.), Ю. А. Голубца (ред.). Санкт-Петербург: «Герменевт».
[6] Руссо Ж.-Ж. (1969). Трактаты. Москва: Наука.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Наука і техніка як предмет філософського осмислення. Взаємозв’язок науки, техніки і технології. Науково-технічний прогрес і розвиток суспільства. Сутність та закономірності науково-технічної революції. Антитехнократичні тенденції у сучасній філософії.
курсовая работа [61,9 K], добавлен 01.01.2012Аналіз твору "Думки" Блеза Паскаля, його зміст та основні ідеї. Сутність поняття "щастя" у баченні автора. Мислення як шлях до возвеличення людини, шлях до знаходження її місця у світі. Жадоба до визнання, її роль в житті людини. Шляхи досягнення щастя.
реферат [11,3 K], добавлен 16.11.2010Особливості філософії Нового часу. Формування нової парадигми філософствування. Філософські ідеї Ф. Бекона: обґрунтування емпіричного методу і нової моделі науки. Раціоналізм французького філософа Рене Декарта. Проблема людини у філософії Нового часу.
реферат [30,8 K], добавлен 18.09.2010"Соціопсихотерапевтичний" трактат Володимира Винниченка "Конкордизм" як утопічна схема будування щастя людства. Визнання автором неминучості боротьби природного і соціального в людині. Філософські праці Григорія Сковороди про дві натури і три світи.
реферат [19,8 K], добавлен 18.02.2014Філософське розуміння сенсу людського буття як теоретичне підґрунтя для тлумачення моральності. Роль та значення вчинку, поняття подвигу як першоелементу моральної діяльності. Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності, мотиви і результат дії.
реферат [23,5 K], добавлен 07.12.2009Захист П. Юркевича самобутності філософії, її відмінності від емпіричної науки. Філософські погляди М. Драгоманова, І. Франка, Лесі Українки. Шевченко та його внесок у розробку філософії української ідеї. Формування нової парадигми світосприйняття.
курсовая работа [23,0 K], добавлен 28.01.2009Зв'язок етики Канта з його теоретичною філософією. Етика і свобода. Вчення про моральність знаходиться в центрі всієї системі Канта. Моральна чинність і направлена на здійснення природної і моральної досконолості, досягнути її в цьому світі неможливо.
реферат [20,4 K], добавлен 18.02.2003Основні ідеї теорії пізнання і моралі Джона Локка та їх вплив на формування філософської думки Нового часу. Філософське вчення про виховання, що послужило розвитку філософсько-педагогічної думки епохи Просвіти. Головна праця "Досвід про людський розум".
реферат [27,8 K], добавлен 14.06.2009Місце ідеї смерті і безсмертя у різних культурах і релігіях світу. Філософське та наукове осмислення даних категорій. Біологічний і соціо-цивілізаційний культурний рівень визначення "безсмертя". Етичні засади ставлення суспільства до абортів та евтаназії.
реферат [47,1 K], добавлен 11.03.2015Основні філософські ідеї свободи. Свавілля, соціальний примус і свобода. Держава й право як підстава й знаряддя свободи. Демократія, тоталітаризм, охлократія. Становлення некласичної філософії історії: цивілізаційний підхід. Свобода в сучасному світі.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 09.10.2009Питання про призначення людини, значимість і сенсу її життя в античності, в середні віки, в період Відродження та Нового часу. Щастя як вищий прояв реалізації сенсу життя особистості. Матеріалістичне осмислення історії людського суспільства Марксом.
доклад [20,3 K], добавлен 03.12.2010Точки зору про час виникнення науки. Загальні моделі її розвитку, основні елементи. Закономірності акумуляції знання і конкуренції науково-дослідних програм. Поняття наукової революції, пов’язаною із зміною парадигм. Ідеї динаміки наукового пізнання.
реферат [24,7 K], добавлен 14.10.2014Становлення сучасної науки, її зміст та характерні риси, відмінність від інших галузей культури. Філософські проблеми взаємозв'язку хімії і фізики, хімії і біології, економічної науки, сучасної педагогіки. Теоретичні проблеми сучасного мовознавства.
курсовая работа [82,1 K], добавлен 15.01.2011Життєвий шлях Конфуція. Конфуціанство - етико-політичне та релігійно-філософське вчення. Проблема людини в конфуціанстві. Конфуціанство в історії та культурі Китаю. Протистояння Мен-цзи і Сунь-цзи. Людина в поглядах Ван Янміна.
реферат [38,5 K], добавлен 12.05.2003Зародження українського бароко та його зв'язок з Європейським Просвітництвом. Григорій Сковорода: життєвий шлях та філософські погляди. Тема самопізнання у творах письменника, його вчення про дві натури і три світи, про сродну працю та щастя народу.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 12.11.2010Філософське і конкретно-наукове розуміння матерії. Гносеологічні та субстанційні сторони матерії. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття. Основи функціонування енергії системи. Визначення поняття відображення. Рівні і форми відображення.
контрольная работа [24,1 K], добавлен 26.01.2016Субстанція світу як філософська категорія. Еволюційний розвиток уявлення про субстанцію світу. Антична філософія та філософія епохи середньовіччя. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Філософське уявлення про субстанцію світу періоду Нового часу.
реферат [22,4 K], добавлен 09.08.2010Аналіз низки внутрішніх і зовнішніх цінностей наукового пізнання. Визначення сутності регулятивів - аксіологічних передумов науки, цілей і цінностей. Ознайомлення з поглядами філософів. Дослідження внутрішніх аксіологічних основ наукового пізнання.
статья [27,0 K], добавлен 21.09.2017Філософські погляди Камю, індивідуалізм і всебічна розробка проблеми безглуздості людського існування. Прагнення до повного абсолютного знання, заперечення значення науки, що не може цього знання дати. Крайній ступінь відчуження, ворожість світу.
реферат [34,8 K], добавлен 20.02.2010Методи філософських досліджень. Недолікии марксистської інтерпретації діалектики і метафізики. Феноменологічний, трансцендентальний методи. Герменевтика. Функції філософії. Світовий філософський процес. Ситуація глухого кута. Духовна культура людства.
реферат [22,4 K], добавлен 09.10.2008
