Контроверзи української царини філософії освіти

Але це було б найлегшим і водночас найбільш хибним рішенням. Нагадаю, відомий філософ освіти з Великобританії професор Девід Бріджес [Homerton College 2023], зауважує, що є багато різних способів розвитку освітньої думки і педагогічної практики у світі, необхідних для гарантованого їх продовження, але він переконаний, що дисциплінарне вивчення філософії освіти - один із способів такого розвитку, який повинен бути доступним педагогам, як у період студентського навчання, так і в післядипломній освіті. Без освоєння широкого змісту цілей освіти, епістемологічних основ навчання, етичних і соціальних вимірів освітньої практики ми залишимося з простою технічною практикою освіти, позбавленої реального значення, справедливо стверджує він [Клепко 2001]. Отже, наявність у суспільстві філософії освіти - це показник гарантованої демократичності розвитку освіти і суспільства. Та якщо суспільство не хоче чи не може знаходити ресурси для підтримки декількох сотень (або навіть декількох десятків) філософів освіти, щоб демократія у суспільстві мала б шанс розвиватися, що маємо тоді робити?

Є вже багато розв'язаних питань у царині української філософії освіти, але ми здебільшого щоразу розпочинаємо спочатку. Тому, якщо ми прагнемо, щоб філософія освіти ставала супутницею освіти на засадах мутуалізму в її взаємодіях із «брудними системами» суспільства, їй необхідно виявляти і свою повноцінність як галузі щодо філософії.

Трансформувати менеджмент освіти, позбавити її токсичних просторів в освітніх закладах, принести очікувані результати для різних спільнот, має допомогти «контроверзний» метод, який демонструвався у цій статті.

Узагальнюючи наведені визначення, можемо сформулювати робоче визначення поняття контроверзи: це ситуація суперечності (протиріччя) та напруження між репрезентаціями і дискурсами навколо певного об'єкта, що виражається в явних чи прихованих дебатах, суперечках тощо і які характеризуються зонами невизначеності щодо «траєкторії» цього об'єкта. Для дослідника контроверза є проміжною категорією, що допомагає подолати розрив між об'єктом дослідження та дослідницькою позицією, надає можливість наблизитися акторам філософії освіти до суб'єктів освіти, їх світобачення, їх проблем.

На засадах так зрозумілого «контроверзного» підходу і укладаючи ескізне уявлення про українську філософію освіти, постає питання про прецедент в інтелектуальній історії втрати групою вчених певної галузі репутації. У випадку з українською філософією освіти, вона, сподіваюсь, тимчасово втратила моральну здатність бути провідником концептуального озброєння процесів реформування освіти та розвитку свідомості педагогів; а її розвиток вимагає метааналізу у її царині і в педагогіці, систематизації контроверз освіти та їх препарації, створення енциклопедії філософії освіти і нових парадигмальних праць для філософії освіти.

Препарація українською філософією освіти виявлених контроверз української освіти вимагає досліджень суспільних відносин в освіті, сфери відносин між суб'єктами освіти, дослідження токсичних просторів в освіті, пов'язаних із насильством, булінгом, дискримінацією та різними формами негативної діяльності нарцисичних керівників. Небезпека від токсичних освітніх просторів у тому, що вони надають «напівосвіту», «помилкову освіту», брудні системи координат. Рятівний шлях від токсичності освіти надають уроки Зімбардо про ефект Люцифера.

Необхідна суспільна стратегія очищення токсичних просторів освіти. Ми ніяк не змінимо ту ситуацію, яка зараз є, якщо філософія освіти не дослідить власну парадигму і не очистить шляхом інтеграції знань свій дискурс, не перестроїть свої ряди і не перейде до контрнаступу на свої контроверзи з метою побудови в Україні ефективної освіти для миру, здатної до перемоги у справедливій війні.

Посилання:

Алєксєєва, К. І. (2021). Дискурс (філософія). Велика українська енциклопедія. https:// vue.gov.ua/Дискурс (філософія)

Андрущенко, В. П. (2020). Феномен освіти: в 5 книгах. Суми: Університетська книга. Андрущенко, В. П. (2012). Філософія освіти: пошук пріоритетів: у 7 кн. Київ: Леся. Андрущенко, В. П. (2017). Ціннісний дискурс в освіті: у 7 кн. Київ: Леся.

Андрущенко, В. & Предборська, І. (ред.). (2009) Філософія освіти: навчальний посібник (з грифом МОН України). Київ: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова.

Арбєніна, В. Л., & Сокурянська Л. Г. (ред.). (2012). Українське студентство у пошуках ідентичності (2012): монографія. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Бойченко, М. І. (2017). Між «напівосвітою» і «напівдією»: у пошуках шляху до дієвої освіти. Філософія освіти 2(21), 219-239. https://doi.org/10.31874/2309-1606- 2017-21-2-219-239

Бойченко, М. (2022). Виправлення іменувань речей: примус війни у освіті і суспільному житті. Філософія освіти 28(1), 8-34. https://doi.org/10.31874/2309-1606- 2022-28-1-1

Бойченко, Н. М. (2016). Контрфактичність цілей університетської освіти. Філософія освіти 18(1), 136-149. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2016-18-1-136-149

Бредемайер, К. (2016). Борьба за делегатов на партийных съездах - центральная тема выборов. Голос Америки. 13.04.2016. https://www.golosameriki.com/a/us- presidential-politics/3282985.html

Бурлака, О. (2023) Про що був мій пост про непотрібність світової літератури у школі? Facebook. 23.04.2023. https://www.facebook.com/profile.

php?id=100004985679355

Бурлакова, В. (2014). Хіба можна інакше. Український тиждень. 23.08.2014. https://tyzhden.ua/khiba-mozhna-inakshe/

Бурячок, А. А., Доценко П. П. (ред.). (1973). Словникукраїнської мови: в 11 т. Т. 4. Київ : Наукова думка.

ВУЕ. (2023). Філософія освіти. Велика українська енциклопедія. https://vue.gov.ua/ Філософія_освіти.

Горбунова, Л. (2011). Трансгуманітарність як чинник розвитку сучасної науки та освіти. Матеріали методологічного семінару. Філософія освіти 10(1-2), 98-141.

Дічек, Н. (ред.). (2022). Парадигми розвитку та тенденції реформування шкільної освіти в Україні у добу незалежності: монографія. [Електронне видання] (2022) / колектив авт.: Дічек Н. П., Саух П. Ю., Євтух М. Б., Бойченко М. І., Анто- нець Н. Б., Загородня А. А., Шевченко С. М. Київ: Педагогічна думка.

Зимбардо, Ф. (2013). Эффект Люцифера . Почему хорошие люди превращаются в злодеев. Пер. с англ. Москва: Альпина нон-фикшн.

Клепко, С. Ф. (2001). Українська царина філософії освіти. Практична філософія 1(2), 197-211.

Клепко, С. Ф. (2003). Освіта, яка заохочує запитування, або таємниця парадоксу «innovation societies» - «miseducation». Вісник програм шкільних обмінів 1б, 11.

Клепко, С. Ф. (2006). Громадянське суспільство - привид, тінь чи теплець? Кроки до громадянського суспільства. Постмайданове громадянське суспільство України: уроки для країни та світу: науковий альманах. (С. 158-161). Київ: Українська Всесвітня Координаційна Рада.

Клепко, С. Ф. (2009). Курикулум як архітектура освіти: інституційні, стратегічні і тактичні аспекти. Філософія освіти 8(1-2), 258-273.

Клепко, С. Ф. (2011). Едукологічні репрезентації знань: парадигми освіти. Постметодика 5(102), 2-9.

Клепко, С. Ф. (2016). Гуманитарные системы, прежде всего, - "системы грязные". Исследования гуманитарных систем. Вып. 4. Аксиоматическая теория образования: перспективы построения / Научн. ред. и сост. А. А. Остапенко. (С.119 - 145). Москва: НИИ школьных технологий.

Клепко, С. Ф. (2019). Взаємодія між освітою та філософією освіти: від протокоопе- рації до мутуалізму. Науковий вісник ХНПУ ім. ГС.Сковороди. Серія «Філософія» 52(1), 3-18.

Клепко, С. Ф., & Головко М.В. (2021). Курикулум. Енциклопедія освіти. Друге видання / Наук.ред. кол.: В. Г. Кремень (голова) [та ін.]; НАПН України. (С. 508-509). Київ: Юрінком Інтер.

Книш, І. (2013). Становлення сучасного освітнього дискурсу: холістичний, тоталітарний та синергетичний підхід. Світогляд - Філософія - Релігія 4, 259-269.

Кобыща, В. (2017). ANT и цифровая реальность: гетерогенность и контроверзы. интервью с социологом Николаем Руденко. FOMLABS. Лабораториум социальных исследователей. 14 апреля 2017. https://fomlabs.ru/material/ANT-i-cifrovaja- realnost-geterogennost-i-kontroverzy

Коделья, З. (2017). Деякі думки щодо філософії освіти. Філософія освіти 21(2), 4656. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2017-21-2-46-56

Кремень, В. Г. та ін. (ред.). (2019). Освіта для миру = Edukacja dla pokoju: зб. наук. пр.: у 2 т. Т. 1. Київ: Вид-во ТОВ «Юрка Любченка».

Латур, Б. (2014) Пересборка социального: введение в акторно-сетевую теорию. Пер. с англ. И.Полонской. Москва: Изд. дом Высшей школы экономики.

Лутай В. С. Про стан розробки концептуальних засад філософії освіти в Україні. Філософія освіти 1(1), 30-37.

Одум, Ю. (1986) Экология: В 2-х т. Пер. с англ. Т. 2. Москва: Мир.

Попович, М. В. (1998). Нарис історії культури України. Київ: АртЕк.

Рижко, В. (2006). Про філософію освіти: як вона можлива. Філософія освіти 4(2), 15-23.

Саух, П. Ю. (2020). «Іпостась» філософії освіти... Чи насправді усе так просто? Знання. Освіта. Освіченість. Збірник матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф. (С. 124128). Вінниця: ВНТУ

Топузов, О.М. та ін.. (ред.). (2021). Історія та філософія освіти в незалежній Україні: контроверзи сучасного наукового пізнання: зб. тез Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. 8 червня 2021 р., м. Київ, Інститут педагогіки НАПН України. [Електронне наукове видання]. Київ: Інститут педагогіки НАПН України.

Черепанова, С. (2022). Суперечності філософії освіти як об'єкт наукового аналізу. Філософія освіти 28(2), 148-158. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-2-8.

Editors of the American Heritage Dictionaries. (2016). 100 Words every high school graduate should know. Collins Reference.

Ferguson, R. (2019). Innovating pedagogy. OpenUniv. https://www.learntechlib. org/p/207292/.

FORCCAST. (2016). Qu'est-ce qu'une controverse? FORCCAST Un projet portё par SciencePo. https://controverses.org/fr/controversies/

Hayden, M. J. (2012). What Do Philosophers of Education Do? An Empirical Study of Philosophy of Education Journals. Studies in Philosophy and Education 31, 1-27. https://doi.org/10.1007/s11217-011-9262-7

Homerton College. (2023). Professor David Bridges. Emeritus Fellow. University of Cambridge. https://www.homerton.cam.ac.uk/people/david-bridges

ISIH. (2023). The society for the history of human thought. International Society For Intellectual History. https://is-ih.com/

Marion, M.-P., & Peliz, A. C. (2013). Controverse, polemique, expertise: trois notions pour aborder le debat sur le changement climatique en France. VertigO 13(2). https://doi. org/10.4000/vertigo.14297

Merriam-Webster. (n. d.). Miseducation. Merriam-Webster.com Dictionary, Merriam- Webster.. https://www.merriam-webster.com/dictionary/miseducation

Pinchuk, O. P. and Luparenko, L. A. (2023). Web-oriented encyclopedic edition as a tool for dissemination of verified knowledge in the field of education. Educational Technology Quarterly [Online], (2), 141-156. https://doi.org/10.55056/etq.582

Piponnier, A. (2022). De quoi la controverse est-elle le nom: Usages et circulation de la notion dans un corpus d'articles de recherches en communication organisationnelle. Communication & Organisation, 62, 21-38. https://doi.org/10.4000/

communicationorganisation.11481

Seurat, C., & Tari, T. (eds). (2021). Controverses mode d'emploi. Preface de Bruno Latour. Paris: Presses de Sciences Po.

Sidorkin, A. M. (2023). Pedagogy of relation: education after reform. New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003179627

Siegel, H. (2023). Philosophy of education. Encyclopedia Britannica. https://www. britannica.com/topic/philosophy-of-education.

Smeyers, P. (2018). International handbook of philosophy of education. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-72761-5

Smith, M. K. (2020). Pierre Bourdieu on education: Habitus, capital, and field. Reproduction in the practice of education. The encyclopaedia of pedagogy and informal education. https://infed.org/mobi/pierre-bourdieu-habitus-capital-and-field-exploring- reproduction-in-the-practice-of-education/

Spatscheck, C. (2010). .Theodor W. Adorno on Education. The encyclopedia of pedagogy and informal education. www.infed.org/thinkers/adorno_on_education.htm

SciencePo. (2023). The medialab. About. SciencePo Medialab. https://medialab. sciencespo.fr/en/about/

References:

Alekseeva, K. I. (2021). Discourse (philosophy). [In Ukrainian]. Great Ukrainian encyclopedia. https://vue.gov.ua/Discourse (philosophy)

Andrushchenko, V. P. (2020). The phenomenon of education: in 5 books. [In Ukrainian]. Sumy: University book.

Andrushchenko, V. P. (2012). Philosophy of education: search for priorities: in 7 books. [In Ukrainian]. Kyiv: Lesya.

Andrushchenko, V. P. (2017). Value discourse in education: in 7 books. [In Ukrainian]. Kyiv: Lesya.

Andrushchenko, V. & Predborska, I. (eds.). (2009) Philosophy of education: a textbook (with the stamp of the Ministry of Education and Culture of Ukraine). [In Ukrainian]. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University Publishing House.

Arbyenina, V. L., & Sokuryanska, L. G. (eds.). (2012). Ukrainian studentship in search of identity (2012): monograph. [In Ukrainian]. Kharkiv: V.N. Karazin KhNU.

Boichenko, M. (2022). Correcting the names of things: the coercion of war in education and social life. Philosophy of Education 28(1), 8-34. https://doi.org/10.31874/2309- 1606-2022-28-1-1

Boychenko, M. I. (2017). Between "half-education" and "half-action": in search of a path to effective education. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 21(2), 219-239. https:// doi.org/10.31874/2309-1606-2017-21-2-219-239

Boychenko, N. M. (2016). Counterfactuality of the goals of university education. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 18(1), 136-149. https://doi.org/10.31874/2309-1606- 2016-18-1-136-149

Bredemeier, C. (2016). The fight for delegates at party congresses is the central theme of the elections. [In Russian]. Voice of America. 04/13/2016. https://www.golosameriki. com/a/us-presidential-politics/3282985.html

Burlaka, O. (2023) What was my post about the uselessness of world literature at school about? [In Ukrainian]. Facebook. 04/23/2023. https://www.facebook.com/profile. php?id=100004985679355

Burlakova, V. (2014). Is it possible otherwise? [In Ukrainian]. Ukrainian week. 23.08.2014. https://tyzhden.ua/khiba-mozhna-inakshe/

Buryachok, A. A., Dotsenko P. P. (eds.). (1973). Dictionary of the Ukrainian language: in 11 vols. Vol. 4. [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova dumka.

Cherepanova, S. (2022). Contradictions of the philosophy of education as an object of scientific analysis. [In Ukrainian]. Philosophy of education 28(2), 148-158. https://doi. org/10.31874/2309-1606-2022-28-2-8.

Dichek, N. (ed.). (2022). Paradigms of development and trends of school education reform in Ukraine at the time of independence: monograph. [Electronic edition] (2022) / team of authors: Dychek N. P., Saukh P. Yu., Yevtukh M. B., Boychenko M. I., Antonets N. B., Zagorodnya A. A., Shevchenko S M. [In Ukrainian]. Kyiv: Pedagogical thought.

Editors of the American Heritage Dictionaries. (2016). 100 Words every high school graduate should know. Collins Reference.

Ferguson, R. (2019). Innovating pedagogy. OpenUniv. https://www.learntechlib. org/p/207292/.

FORCCAST. (2016). Qu'est-ce qu'une controverse? FORCCAST Un projet portі par SciencePo. https://controverses.org/fr/controversies/

Gorbunova, L. (2011). Transhumanitarianism as a factor in the development of modern science and education. Materials of the methodological seminar. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 10(1-2), 98-141.

Hayden, M. J. (2012). What Do Philosophers of Education Do? An Empirical Study of Philosophy of Education Journals. Studies in Philosophy and Education 31, 1-27. https://doi.org/10.1007/s11217-011-9262-7

Homerton College. (2023). Professor David Bridges. Emeritus Fellow. University of Cambridge. https://www.homerton.cam.ac.uk/people/david-bridges

ISIH. (2023). The society for the history of human thought. International Society For Intellectual History. https://is-ih.com/

Klepko, S. F. (2001). Ukrainian field of philosophy of education. [In Ukrainian]. Practical Philosophy 1(2), 197-211.

Klepko, S. F. (2003). Education that encourages inquiry, or the secret of the paradox of "innovation societies" - "miseducation". [In Ukrainian]. Bulletin of school exchange programs 16, 11.

Klepko, S. F. (2006). Civil society - a ghost, a shadow or a caloric? [In Ukrainian]. Steps to civil society. Post-Maidan civil society of Ukraine: lessons for the country and the world: scientific almanac. (pp. 158-161). Kyiv: Ukrainian World Coordination Council.

Klepko, S. F. (2009). Curriculum as the architecture of education: institutional, strategic and tactical aspects. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 8(1-2), 258-273.

Klepko, S. F. (2011). Educological representations of knowledge: paradigms of education. [In Ukrainian]. Postmethodology 102(5), 2-9.

Klepko, S. F. (2016). Humanitarian systems are, first of all, "dirty systems." [In Russian]. Studies of humanitarian systems. issue 4. Axiomatic theory of formation: perspectives of construction / ed. and comp. by A. A. Ostapenko. (p. 119-145). Moscow: Research Institute of School Technologies.

Klepko, S. F. (2019). Interaction between education and philosophy of education: from proto-cooperation to mutualism. [In Ukrainian]. Scientific Bulletin of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Philosophy Series 52(1), 3-18.

Klepko, S.F., & Golovko, M.V. (2021). Curriculum. [In Ukrainian]. Encyclopedia of education. Second edition / Scientific editor. coll.: V. G. Kremen (head) [etc.]; NAPN of Ukraine. (p. 508-509). Kyiv: Yurinkom Inter.

Knysh, I. (2013). Formation of modern educational discourse: holistic, totalitarian and synergistic approach. [In Ukrainian]. Worldview - Philosophy - Religion 4, 259-269.

Kobyshcha, V. (2017). ANT and digital reality: heterogeneity and controversies. interview with sociologist Mykola Rudenko. [In Ukrainian]. FOM LABS. Laboratory of social researchers. April 14, 2017. https://fomlabs.ru/material/ANT-i-cifrovaja-realnost-get- erogennost-i-kontoverzy

Kodelya, Z. (2017). Some thoughts on the philosophy of education. [In Russian]. Philosophy of Education 21(2), 46-56. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2017-21-2-46-56

Kremen, V.G. and others. (ed.). (2019). Education for peace = Edukacja dla pokoju: coll. of science pr.: in 2 vols. T.1. [In Ukrainian]. Kyiv: «Yurka Lyubchenko» LLC.

Marion, M.-P., & Peliz, A. C. (2013). Controverse, polemique, expertise: trois notions pour aborder le debat sur le changement climatique en France. VertigO 13(2). https://doi. org/10.4000/vertigo.14297

Merriam-Webster. (n. d.). Miseducation. Merriam-Webster.com Dictionary, Merriam- Webster.. https://www.merriam-webster.com/dictionary/miseducation

Latour, B. (2014) Reassembling the Social: An Introduction to Actor-Network Theory. Trans. with English I. Polonskoi. [In Russian]. Moscow: Izd. House of the Higher School of Economics.

Lutai V. S. About the state of development of the conceptual foundations of the philosophy of education in Ukraine. [In Ukrainian]. Philosophy of Education 1(1), 30-37.

Odum, Yu. (1986) Ecology: In 2 vols. Trans. from English. T. 2. [In Russian]. Moscow: Mir.

Pinchuk, O. P. and Luparenko, L. A. (2023). Web-oriented encyclopedic edition as a tool for dissemination of verified knowledge in the field of education. Educational Technology Quarterly [Online], (2), 141-156. https://doi.org/10.55056/etq.582

Piponnier, A. (2022). De quoi la controverse est-elle le nom: Usages et circulation de la notion dans un corpus d'articles de recherches en communication organisationnelle. Communication & Organisation, 62, 21-38. https://doi.org/10.4000/

communicationorganisation.11481

Popovych, M. V. (1998). Essay on the history of culture of Ukraine. Kyiv: ArtEk.

Ryzhko, V. (2006). About the philosophy of education: how it is possible. Philosophy of Education 4(2), 15-23.

Sauch, P. Y. (2020). "Hypostasis" of the philosophy of education... Is everything really that simple? Knowledge. Education. Education. Collection of materials V International. science and practice conf. (p. 124-128). Vinnytsia: VNTU.

Seurat, C., & Tari, T. (eds). (2021). Controverses mode d'emploi. Preface de Bruno Latour. Paris: Presses de Sciences Po.

Sidorkin, A. M. (2023). Pedagogy of relation: education after reform. New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003179627

Siegel, H. (2023). Philosophy of education. Encyclopedia Britannica. https://www. britannica.com/topic/philosophy-of-education.

Smeyers, P. (2018). International handbook of philosophy of education. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-72761-5

Smith, M. K. (2020). Pierre Bourdieu on education: Habitus, capital, and field. Reproduction in the practice of education. The encyclopaedia of pedagogy and informal education. https://infed.org/mobi/pierre-bourdieu-habitus-capital-and-field-exploring- reproduction-in-the-practice-of-education/

Spatscheck, C. (2010). .Theodor W. Adorno on Education. The encyclopedia of pedagogy and informal education. www.infed.org/thinkers/adorno_on_education.htm

SciencesPo. (2023). The medialab. About. SciencesPo Medialab. https://medialab. sciencespo.fr/en/about/

Topuzov, O.M. et al. (ed.). (2021). History and philosophy of education in independent Ukraine: controversies of modern scientific knowledge: coll. theses of the All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation. June 8, 2021, Kyiv, Institute of Pedagogy of the National Academy of Sciences of Ukraine. [Electronic sci-entific publication]. [In Ukrainian]. Kyiv: Institute of Pedagogy of the National Academy of Sciences of Ukraine.

Размещено на Allbest.ru