Монтаж, технічне обслуговування та ремонт електроустаткування консольнофрейзерного верстату моделі 6Р81

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Енергетична галузь України та її розвиток

Енергетика України - важлива галузь промисловості України. Вона базується на традиційних видах електростанцій і ТЕЦ, з відхиленням від середньосвітовій статистики у бік використання АЕС. Практично всі об'єкти енергетики Україні дісталися їй у спадок від СРСР, відпрацювали чималий, а багато хто і дуже великий, строк служби. Винятком є порівняно молода ядерна енергетика Україні, за світовими стандартами є цілком сучасною.

Рис. 1 - Карта-схема електроенергетики України

У 2001 р. структура споживання електроенергії і палива (135 млрд. кВт*год): вугілля - 64.2 млн. т, природний газ - 65.8 млрд. м3, нафта і газовий конденсат - 16.9 млн. т.

Станом на 2006 р. технічний стан галузі незадовільний: необхідна модернізація обладнання та впровадження, нових ресурсозберігаючих технологій, розробка альтернативних джерел.

У 2008 р. виробництво електроенергії електростанціями Україні становило 191.7 млрд. кВт*год.



Характеристика

У господарському комплексі України відіграє дуже важливу роль електроенергетика. Приблизно половина всього первинного палива (вугілля, нафта, газ, уран), яке видобуває або імпортує Україна, а також енергія окремих річок використовується для виробництва електро- і теплоенергії. Розвиток електроенергетики стимулює створення нових промислових вузлів. Окремі галузі промисловості територіально наближені до джерел дешевої електроенергії, наприклад, кольорова металургія. Переважно електроенергію на Україні виробляють ТЕС, ГЕС, ГАЕС і АЕС.У перспективі використання екологічно чистих джерел. Потужність електростанцій України - 52,8 млн кВт. У 2004 році на електростанціях Україні було вироблено 182200000000 кВт•год електроенергії.

Сегменти електроенергетики України

Основні ТЕС розташовані на Донбасі. Найпотужніші з них Вуглегірська ТЕС (3,6 млн кВт), Луганська, Миронівська і Старобешівська (по 2,4 млн кВт). Запорізька АЕС (Енергодар) - найпотужніша серед атомних електростанцій Європи. На Дніпрі працюють ГЕС сумарною потужністю 2,5 млн кВт. Біля Києва розташовані три потужні станції: Трипільська ГЕС (1,8 млн кВт), Київська ГЕС. Новий потужний район формується в західній частині країни, що складається з ТЕС (у Добротворі і Бурштині) і АЕС (Рівненська та Хмельницька), а також є Дністровська ГЕС (0702000 кВт). Південні регіони найгірше забезпечені електроенергетикою власного виробництва. Найбільші станції: Південноукраїнська АЕС (3 млн кВт) і Ладижинська ДРЕС (1,8 млн кВт).

Екологічні проблеми розвитку

Одним з основних факторів, що обмежують розвиток електроенергетики на Україні є екологічний. Викиди від роботи цієї галузі становлять близько 30% всіх твердих часток, що надходять в атмосферу внаслідок господарської діяльності людини. За цими показниками електростанції зрівнялися з підприємствами металургії, і випереджають всі інші галузі промисловості. Крім того, енергетику виробляє до 63% сірчаного ангідриду і понад 53% окису азоту, що надходять у повітря від стаціонарних джерел забруднення. Вони є основним джерелом кислотних дощів на Україні. Також негативно впливає гідроенергетика. Будівництво ГЕС на Дніпрі (крім Дніпрогесу) призвело до затоплення значних територій.

Водосховища підняли рівень ґрунтових вод, що стало причиною інтенсивного руйнування крутих берегів. Важливою для України є безпека АЕС. Катастрофа на Чорнобильській АЕС перетворила велику частину країни в зону екологічного нещастя. Найбільш забрудненими виявилися Київська, Житомирська, Вінницька, Рівненська, Чернівецька та Черкаська області. Крім ґрунтових ресурсів були забруднені також лісові та водні ресурси, важливі ресурси для життєдіяльності громадян України. Рішення проблем енергетичного комплексу можливо з впровадженням і подальшим використанням сучасних технологій. Крім того, Україна має всі можливості для використання альтернативних та нетрадиційних джерел енергії. Це, як правило, вітрові, геліо, термальні станції.



2. Основна частина

2.1 Призначення верстату та коротка характеристика його електроустаткування

Консольно-фрезерний верстат моделі 6Р81 призначений для використання в умовах індивідуального та малосерійного виробництва. На верстаті можлива обробка пласких та фасонних поверхонь, циліндричними, торцевими та кінцевими фрезами. Технічна характеристика верстату забезпечує виробничу обробку чорних та кольорових металів з застосуванням швидкоріжучого та твердосплавного інструменту. Технічні можливості верстату можуть бути розширені с застосуванням ділильної головки,накладного круглого стола,накладних фрезерних та довбальної головки.

Перший двигун (двигун охолодження ):

Тип: XI4-22M

Потужність: 0.12 кВт

Швидкість: 2800 об/хв.

Напруга: 220/380 В

Другий двигун (двигун головного руху):

Тип: 4АІІ2М4

Потужність: 5.5 кВт

Швидкість: 1450 об/хв.

Напруга: 220/380 В

Третій двигун (двигун швидкого руху):

Тип: 4АХ80В4

Потужність: 1.5кВт

Швидкість: 1400 об/хв.

Напруга: 220/380 В

Однофазний

Трансформатор

Тип: ОСМ-0,16

Потужність: 160Вт

Напруга: 380/5-22-110/24B,50Гц

Напруга вторинних обмоток: 220/5-22-110/24В(380/220/5-29В)

Мал. 2.1 - Загальний вид верстату, органи управління 1 - руків'я перемикання коробки швидкостей; 2 - руків'я включення перебору шпинделя; 3 - руків'я ручного подовжнього переміщення столу; 4 - руків'я управління подовжнього подання столу; 5 - руків'я управління поперечним поданням; 6 - руків'я управління вертикальним поданням; 7 - руків'я ручного вертикального переміщення столу; 8 - маховичок перемикання коробки подань; 9 - руків'я перемикання перебору коробки подань

Основні вузли верстата

А - станіна

Б - хобіт з підвісками

В - додатковий зв'язок

Г - поворотна частина верстата

Д - поперечні салаки

Е - стіл

Ж - консоль з коробкою передач

З - основа з резервуаром для охолоджуваної рідини

2.2 Схема електрична принципова верстату та порядок її дії

Напруга на силовий ланцюг і ланцюг живлення подається автоматичного вимикача QF. Разом із увімкненням QF запускається трансформаторTV1. Для зручної праці на верстаті потрібно увімкнути освітлення вимикачемSA2.Для запуску електродвигуна М1 на прямий пуск необхідно натиснути кнопку SB2,але при цьому кінцевий вимикач SQ повинен бути замкнутий вона замкне коло магнітного пускача KM1,пускач спрацює, блокуючий контакт КМ1.1 замкнеться,а КМ1.2 розімкнеться. Також замкнуться в силовому колі його силові контакти КМ1. Для увімкнення реверсу двигуна М1необхідно натиснути кнопку SB1(стоп),або розімкнути коло кнопкою SB3 ,і після цього пускач вимкнеться,а реверс вмикається кнопкою SB4,пускач КМ2спрацює в силовому колі замкнуться його силові контакти КМ2, і в колі керування контакти КМ2.1 замкнеться,а КМ2.2 розімкнеться. КонтактиКМ2.2 і КМ 1.2 слугують електричним блокуванням. Для запуску двигуна М2 необхідно натиснути кнопку SB6,пускач КМ3 спрацює замкнуться його контакти КМ3 і блок контакт КМ3. Запуск двигуна М3 здійснюється перемиканням SA1,але після запуску двигуна М2.

2.3 Призначення, будова, монтаж та технічне обслуговування апаратури керування та захисту верстату

Автоматичні вимикачі

Призначення

Автоматичні вимикачі призначені для використання в низьковольтних електричних мережах змінного струму, їх захисту при перевантаженнях і струмах короткого замикання. Так само можуть використовуватися для нечастих оперативних включень і відключень зазначених ланцюгів.

Вимикачі мають два типи захисту: тепловий (для захисту ланцюгів від перевантаження) і динамічний - для захисту від струмів короткого замикання.

Будова

Рис. 2.2 - Автоматичний вимикач

Важіль

Приєднання проводів

Рухомий контакт

Нерухомий контакт

Біметалева пластина

Регулюючий гвинт

Соленоїд

Дугогасільна камера

Засувка

Монтаж

Виконують спочатку зовнішній огляд автомата на наявність тріщин на корпусі. Потім виконують повну розбір, її виконують в такій послідовності: викручують вінти, знімають механізм вимикача разом з руховими силовими контактами та контактами важелем, викручують гвинти та знімають дефекти та пошкодження контактів дугогасильної камери, змазують механізм вимикають. Захисні пристрої типу УЗО встановлюються в розподільній шафі квартири (можна використовувати і вже наявні шафи). Існує кілька варіантів монтажу: Одне ПЗВ на все житло (повинно бути із струмом витоку 30 мА). До плюсів такого рішення слід віднести невисоку ціну пристрою, а також те, що ПЗВ не займатиме багато місця. До недоліків даного пристрою відноситься те, що в цьому випадку важко визначити, на якій з існуючих ліній відбувся витік, а також те, що при спрацьовуванні пристрою вся квартира залишається без світла. Одне ПЗВ (30 мА на розеткові лінію) + ПЗВ (10 мА) на кожну лінію (наприклад, на лінії, що живлять пральну машину, джакузі і «теплі» підлоги). У порівнянні з попереднім, це більш сучасний і зручний варіант, оскільки при виникненні будь-якої проблеми з електропроводкою або електроприладами буде відключатися тільки відповідна лінія, а не вся квартира. Недоліки даної системи - вищі витрати і необхідність мати значно більше вільного місця.

Технічне обслуговування

Технічне обслуговування автоматичних вимикачів низького напруги виробляється раз на квартал чи раз на рік, залежно та умовами середовища проживання і режиму роботи, і навіть після кожного відключення максимальних струмів короткого замикання.

При технічне обслуговування особливу увагу варто приділяти чистоті контактних поверхонь та його надійному зіткненню. Чистка контактів з міді її сплавів і металокерамічних сполук виробляється ганчірочками, змоченою спиртом, з срібла - замшею, змоченою спиртом. Подгари і оплавлення з контактних поверхонь з міді її сплавів видаляються оксамитовим напилком, зачищати металокерамічні контакти забороняється.

Забороняється зачищати контакти із будь-якої матеріалу наждачним шкуркою і електрокорундовий шліфувальній шкуркою, і навіть покривати їх змазкою, якщо це обумовлено спеціально в інструкціях по експлуатації. Після зачистки контактів чи його заміни заміна пружин раз на квартал слід перевіряти розчини і провали контактів.

Огляд і зачистка ізоляції від кіптяви і обгаров в дугогасительному устрої обов'язково виробляється після кожного відключення граничних струмів короткого замикання і за проведенні технічного обслуговування. Під час огляду внутрішні поверхні дугогасительних камер очищаються від кіптяви, бризок металу і протираються ганчірочками, змоченою в бензиніБ-70.Дугогасительние камери необхідно встановити без перекосів і повинні перешкоджати вільному ходу контактів. Включення і відключення автоматичних вимикачів бездугогасительних камер чи з зламаними дугогасительними камерами категорично забороняється.

За виробництва технічного огляду очищається стара змащування з тертьових вузлів, деталей і механізму вільного розчіплювання. Після цього є всі ці механізми необхідно змазати нової змазкою відповідно до інструкцією по експлуатації вимикача. Після завершення технічного обслуговування слід перевірити функціонування вимикача відповідно до інструкцією по експлуатації.

Нещасні випадки з людьми при користуванні електричними установками переважно відбуваються внаслідок порушення ними елементарних правил техніки безпеки. Не можна дозволяти роботи з електричним устаткуванням в виробничих чи лабораторних установках людей, не минулих відповідний інструктаж технічно безпеки. Електричні установки при неправильної їх експлуатації і недотриманні правил безпеки навіть за щодо низькому напрузі можуть становити велику небезпеку здоров'ю, котрий іноді життя. Електричний струм, проходить через тіло людини, залежно з його значення супроводжується болючими відчуттями, корчі, сильними болями чи паралічем окремих органів. Електрична дуга може викликати суттєві опіки і металізацію шкіри людини. Ступінь поразки електричним струмом залежить від виду, значення, тривалості і частоти

струму, від цього, за якими частинам тіла проходить струм (найнебезпечніша через мозок і серце), і навіть від індивідуальних властивостей чоловіки й клімату у приміщенні. Безпечні умови експлуатації забезпечуються поруч заходів, передбачених технікою безпеки. Основні з яких є: захист з допомогою відповідних огороджень всіх токоведучих частин, спорудження захисного заземлення і занулення елементів устаткування, застосування ізолюючих підставок чи іншого ізоляційного матеріалу. Персоналу, здійснюючому технічне обслуговування електроустановок, зокрема і повітряних вимикачів доречно буде навести до ладу свою робочий одяг, перевірити відсутність предметів, заважаючи виробництву ремонтних робіт, перевірити справність інструменту та вимірювальних приладів. Усі переносні устрою повинен мати штатні кінці подключающих дротів, обладнаними клемними затискачами, наконечниками, забезпечують

Надійне й безпечне їх підключення. Необхідно наявність діелектричних килимків, наявність достатнього висвітлення приміщенні, достатнє висвітлення апаратури, за необхідності висвітлення можна посилити переносними світильниками напругою трохи більше 36 вольт. Користуватися переносними світильниками на 220 в забороняється. Ремонт механізмів проводити при від'єднаному харчуванні. Змащуючи і що розчиняють легкозаймисті рідини (олію, бензин, спирт та інших.) мають утримуватися у спеціальній металевої тарі у кількості трохи більше однозмінній потреби. При роботах необхідно присутність щонайменше двох чоловік.

Плавкі запобіжники

Призначення

Запобіжники призначені для захисту електричних мереж від перевантажень і коротких замикань. Найбільшого поширення набули плавкі запобіжники. Вони дешеві і прості по пристрою.



Будова

Плавкий запобіжник складається з двох основних частин: корпуса (патрона) з електроізоляційного матеріалу і плавнкой вставки.

Рис. 2.3 - Розбірний запобіжник Рис.2.3 Нерозбірний запобіжник Фібровий патрон: 1. Контактний ніж. 2. Плавка вставка. 3. Патрон. 4. Кінцева обойма. 5. Ковпачок. 6. Контактній ніж

Монтаж

При огляді запобіжників звертають увагу на стан контактних ножів, фарфорового корпусу, перевіряють плавку вставку. Технічний огляд магнітного пускача починають з зовнішнього огляду корпусу на наявність пошкоджень : тріщин, сколів. Після цього перевіряють дугогасильну камеру також на наявність пошкоджень. Далі перевіряють контактну систему, перевіряють блокуючи та силові контакти на наявність нагару, як що він присутній, то контакти зачищають, перевіряють їх щільність прилягання, перевіряють котушку на наявність пошкоджень заміряють їх опір. Перед монтажем запобіжників необхідно виконати наступні роботи: Проведіть розконсервацію складових частин, видаливши мастило дрантям, змоченою бензином. Встановити патрони в контактах, повільно притискаючи їх до повного охоплення патрона контактами, вибираючи положення індикатора спрацьовування (вгору або вниз) з умови його найкращого обзору при зовнішньому огляді, і закрити засувку. В електроустановках кліматичного виконання У1 (зовнішнє виконання) запобіжники слід встановлювати покажчиком вниз. Зовнішнім оглядом переконатися у відсутності тріщин і сколів на порцелянових частинах ізоляторів. Перевірити відповідність умов експлуатації параметрам запобіжників, зазначеним в маркіруванні патрона (клас напруги, струми, кліматичне виконання).

Технічне обслуговування

При поточному ремонті запобіжників напругою до 1000 Вольт з контактних поверхонь губок і патронів видаляють бруд, оксидні плівки і частки розплавленого металу. Окислилися контакти зачищають скляним папером, а обгорілі і оплавлені - надфілем. Потім розбирають патрон, перевіряють стан внутрішніх струмопровідної частин і плавких вставок. Дефекти усувають, а плавкої вставки, довго перебувала в експлуатації, замінюють новою. Вставки у запобіжниках сусідніх фаз незалежно від їх стану також змінюють. Вони повинні бути однотипними, заводського виготовлення і строго відповідати значенням номінального струму запобіжника і струму захищається лінії. При огляді патрона запобіжника звертають увагу на цілість і ступінь зносу його стінок, оскільки при частих перевантаженнях плавкою вставки стінки патрона вигорають під впливом високої температури дуги. При вигорянні стінок патрона більш ніж на 50% початкової товщини патрон замінюють новим [2, c. 12].

Фібра, з якої виготовляють патрон запобіжника, являє собою електротехнічний картон, просочений під тиском розчином хлористого цинку. При перегорянні плавкою вставки під впливом високої температури дуги фібра виділяє пари цинку і хлористий газ, які сприяють швидкому гасінню дуги. При ремонті патрона стінки очищають від обгорілої фібри, промивають, насухо витирають чистою ганчіркою, покривають двома шарами лаку бакелітовій або одним шаром клею БФ-2, а потім просушують. Після очищення внутрішніх струмопровідних деталей порожнину патрона запобіжника наповнюють сухим кварцовим піском, який попередньо обробляють 2%-м розчином соляної кислоти, промивають і просушують при 150-180 ° С.

Щоб переконатися в наявності електричного кола між плавкою вставкою та контактними частинами, відремонтований патрон перевіряють контрольною лампою, а потім встановлюють (при відключеній напрузі) в губках запобіжника. При цьому звертають увагу на наявність контакту між губками і патроном .

Запобіжники призначені для захисту електричних ланцюгів від струмів короткого замикання або неприпустимих струмів навантаження і характеризуються номінальними струмами плавкої вставки і запобіжника. Номінальним струмом плавкої вставки називають струм, при якому вона повинна працювати протягом тривалого часу, а номінальним струмом запобіжника - найбільший з номінальних струмів плавких вставок, що використовуються в даному запобіжнику.

Для забезпечення швидкого плавлення вставки запобіжника та підвищення його захисної дії при малих перевантаженнях на стрічки вставки напоюють олов'яні кульки діаметром 0,5-2 мм. Ці кульки дозволяють використовувати так званий металургійний ефект.

Сутність його полягає в тому, що при нагріванні вставки олов'яний кульку з більш низькою температурою плавлення розплавляється раніше, ніж вставка, і, проникаючи в неї, утворює сплав металу, який в порівнянні з вихідним матеріалом володіє великим електричним опором.

При струмах перевантаження вставка перегорає в місці напайки олов'яного кульки. Запобіжники характеризуються струмообмежуючі здатністю, так як плавка вставка в них перегорає раніше, ніж струм короткого замикання встигне досягти сталого значення.

Магнітні пускачі

Призначення

Магнітні пускачі - електромагнітні пристрої змінного струму, які призначені для дистанційного управління ланцюгами освітлення, пускачі дозволяють комутувати трифазні конденсаторні батареї і первинну обмотку трифазних низьковольтних трансформаторів, а також для захисту, пуску,зупинки і реверсування асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором.

Залежно від типу ланцюгів, умов експлуатації і виду навантаження,

пускачі виробляються на різні номінальні струми і напруги, ступеня зносостійкості і захисту, кліматичні умови, умови застосування і комплектуються додатковими пристроями: електротеплових реле (РТЛн), контактними приставками (блок-контакт ПКЛн), приставками затримки часу (ПВЛн), обмежувачами перенапруг, кнопками,сигнальними лампами.

Рис. 2.4 - Магнітний пускач ПМЕ -2116

Монтаж

Магнітні пускачі, автоматичні вимикачі, кнопкові станції, пакетні вимикачі вимикач й інші апарати керування необхідно кріпити на стінах за допомогою скоб. Для апаратів більших габаритів потрібно виготовляти скоб зі сталевої стрічки 42х2мм, для інших апаратів 25х2 мм. Установку пускової і захисної апаратури в шафах слід роботи на спеціальних рейках зарахуванням конструктивних відстаней. Жила проводів до клем апаратів потрібно приєднувати гвинтовими затискачами. При монтажі пускозахисної апаратури необхідно ретельно закрити проводи й кабелі при введені їх у пускачі. Введення кабелів або у пускач кнопкову станцію захисного виконання роблять через по метиленову шаблу. Для надійної роботи монтаж магнітних пускачів повинен проводиться на рівній, жорстко укріпленої вертикальної поверхні. Пускачі з тепловим реле рекомендується встановлювати за найменшої різниці температури повітря, що оточує пускач і електродвигун.

Що б не допустити помилкових спрацьовувань не рекомендується встановлювати пускачі з тепловим реле в місцях схильних до ударів, різким поштовхів і сильної тряски (наприклад, на загальній панелі з електромагнітними апаратами на номінальні струми більше 150 А), так як при включенні вони створюють великі удари і струси.

Для зменшення впливу на роботу теплового реле додаткового нагрівання від сторонніх джерел тепла і дотриманні вимоги про неприпустимість температури навколишнього пускач повітря більше 40о рекомендується не розміщувати поруч з магнітними пускателями апарати теплової дії (реостати тощо) і не встановлювати їх з тепловим реле в верхніх, найбільш нагріваються частинах шаф.

Технічне обслуговування

У період між ремонтами проводиться технічне обслуговування електрообладнання, яке є комплекс операцій чи проведення операції з підтримки працездатності чи справності устрою при користуванні за призначенням, очікуванні, зберіганні і транспортуванні. Пристрій у своїй не розбирається.

У типовий обсяг робіт з технічного обслуговування магнітних пускателей входять: очищення від нили і бруду, мастило тертьових частин, ліквідація видимих ушкоджень, затягування кріпильних деталей, очищення контактів від багна й напливів, перевірка справності кожухів, оболонок, корпусів, перевірка роботи сигнальних і заземляющих пристроїв.

Перевіряти і налагоджувати теплові реле рекомендується до лабораторій, використовуючи спеціальні електричні устрою. Перевірку реле починають із зовнішнього огляду: перевіряють наявність пломб, цілісність кожуха і щільність прилягання його до цоколю, стан ущільнень, очищення реле.

Після зняття кожуха розпочинають внутрішньому огляду: очищають деталі, перевіряють затяжку гвинтів, гайок, крепящих пружин, контакти, подпятники, магнітопроводи; перевіряють надійність внутрішніх сполук; регулюють механічну частина реле; контакти старанно очищують і полірують воронилом (користуватися надфилем чи абразивними матеріалами не можна).

Далі вимірюють опір ізоляції мегаомметром 1000 У між електричними частинами реле і корпусом, що має бути щонайменше 10МОм, перевіряють уставки. Якщо виявлено дефекти, котрі виступають поза можливість усунення в лабораторії, реле заміняють новим.

Електротеплове реле

Призначення

Електротеплові реле РТІ призначені для захисту від асиметрії, затягнутого пуску, заклинювання ротора і перевантаження електродвигунів. Для захисту від струму короткого замикання необхідно запобіжники або автоматичні відповідного номіналу.

Рис. 2.5 - Схема електротеплового реле РТЛ: 1 - термобіметалічніе елементи, встановлені в кожній фазі; 2 - пружина-засувка; 3 - пристрій повернення контактів; 4 - кнопка ручного повернення рухомих контактів; 5 - регулятор уставок струму; 6 - нерухомі контакти; 7 - рухливі контакти.

Монтаж

При технічному огляді електротеплового реле перш за все звертають увагу на стан контактів вони можуть бути обгорівшими, зворотна пружність може бути розтягнута. Для ремонту знімають корпус обережно вилучити контакти, очистити їх від гарі і встановити на місце. Монтаж електротеплового реле вимагає спеціальних знань, і повинен здійснюватися тільки фахівцем. Ступінь захисту електротеплового реле від зовнішніх впливів, попадання пилу чи вологи може становити від нуля до двадцяти одиниць. Електротеплові реле з індексом захисту нуль не захищені від зовнішнього середовища, тому їх використання може бути проблематичним.

Технічне обслуговування

Захисні реле монтують на вертикальної панелі зазвичай за тим пускателем, відключення яку вони впливають. Якщо пускач змонтовано в окремому ящику, де передбачено місце для реле теплового, воно монтується там-таки.

Реле теплові типу РТН монтують затискачами ланцюга управління вгору. Реле типу ТРП-25 монтують затискачами ланцюга управління вниз, інші ж реле цього - затискачами ланцюга управління вгору. Між металевим підставою і корпусом реле ТРП-25 ставлять

ізолюючу прокладку. Не гарантується спрацьовування реле у потрібний момент, якщо: поруч із реле (особливо під нею) розміщений апарат чи прилад, який виділяє додаткове тепло (резистор, реостат).

Після монтажу апаратів виробляють їх наладку, куди входять зовнішній огляд, перевірка роботи апаратів напруження, перевірка схем управління, сигналізації і блокування, вимір опору ізоляції, випробування роботи апаратів і схем під напругою.

2.4 Призначення, будова, монтаж та технічне обслуговування силового елекроутаткування верстату

Асинхронні машини

Призначення асинхронної машини

Асинхронна машина - це електрична машина змінного струму, частота обертання ротора якої не дорівнює (в руховому режимі менше) частоті обертання магнітного поля, створюваного струмом обмотки статора.

У ряді країн до асинхронним машинам зараховують також колекторні машини. Друга назва асинхронних машин - індукційні внаслідок того,

що струм в обмотці ротора індукується обертовим полем статора. Асинхронні машини сьогодні складають більшу частину електричних машин. В основному вони застосовуються в якості електродвигунів і є основними перетворювачами електричної енергії в механічну.

Будова асинхронного двигуна з коротко замкнутим ротором

Рис. 2.6 - Асинхронний електродвигун з коротко замкнутим ротором: 1 - Вал; 2 - Зовнішня кришка підшипника; 3 - Роликовий підшипник; 4 - Внутрішня кришка підшипника; 5 - Підшипниковий щит; 6 - Коробка виводів; 7 - Обмотка статора; 8 - Обмотка ротора; 9 - Сердечник статора; 10 - Сердечник ротора; 11 - Корпус електродвигуна; 12 - Кожух вентилятора; 13 - Вентилятор; 14 - Шариковий підшипник; 15 - Болт заземлення; 16 - Отвір для болта кріплення двигуна

Будова асинхронного двигуна з фазним ротором

Мал. 2.7 - Асинхронний двигун з фазним ротором



Контактні кільця

Кришка підшипника

Вал

Передній підшипниковий щит

Щіткотримач

Кришка люка

Обмотка статора

Сердечник статора

Кожух вентилятора

Сердечник ротора

Обмотка ротора

Монтаж асинхронної машини

Перед монтажем електричної машини необхідно виконати роботи при підготовці та пробному пуску (огляд машини, усунення можливих несправностей, перевірка обертання «від руки», вимірювання електричного опору ізоляції обмоток з можливою їх сушінням). Машина, що надійшла на місце монтажу в зібраному вигляді, встановлюється на металевій рамі, яка кріпиться на спеціальному фундаменті або на тій же підставі, на якому розташована робоча машина. Так як настановні розміри машини мають допуски, при монтажі машини на металевій рамі доводиться користуватися металевими прокладками, які слід заготовити заздалегідь.

Зазвичай вал електричної машини (двигуна) з'єднують з валом робочої машини за допомогою муфт. З великої конструктивного різноманітності з'єднувальних муфт найбільше застосування отримали пружні втулочно-пальцеві муфти типу МУВП. Передача обертального руху від однієї напівмуфти до іншої в цій муфті відбувається через пружні гумові втулки, надіті на пальці. Ця муфта має компенсуючими властивостями: усуває наслідки невеликий неспіввісності сполучених валів, що виникла при монтажі машини або в процесі експлуатації. Для з'єднання двох валів за допомогою муфти на кінці цих валів напресовують підлозі муфти, попередньо перевіривши циліндричності і відповідність зовнішніх діаметрів валів і внутрішніх діаметрів напівмуфт за допомогою вимірювальних скоб і нутромірів. Посадка напівмуфт на вали виконується в гарячому стані. Зчленовується вали при установці напівмуфт можуть мати радіальне або кутове зміщення, що при роботі двигуна призводить до значних вібрацій і руйнування підшипників. Центровку валів виконують за допомогою радіально-осьових скоб.

Технічне обслуговування

Найважливішою умовою правильної експлуатації електричних машин є своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів і періодичних профілактичних випробувань.

Поряд з повсякденним відходом і оглядом електричних машин відповідно до системи планово-попереджувальних ремонтів через певні проміжки часу проводять планові профілактичні огляди, перевірки (випробування) і різні види ремонту. За допомогою системи планово-попереджувальних ремонтів електричні машини підтримують у стані, що забезпечує їх нормальні технічні параметри, частково запобігають випадки відмов, поліпшують технічні параметри машин при планових ремонтах у результаті модернізації. У цей час відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 18322-78 використовують два види ремонту - поточний і капітальний, хоча для окремих видів електроустаткування передбачається й середній ремонт. [7, с. 129]

Період між двома плановими капітальними ремонтами називається ремонтним циклом. Для електричних машин, що вводяться знову в експлуатацію, ремонтний цикл - це наробіток від уведення в експлуатацію до першого планового капітального ремонту.

Існують три форми організації ремонтів - централізована, децентралізована, змішана. При централізованій формі ремонт, випробування й налагодження електричних машин виробляються спеціалізованими ремонтно-налагоджувальними організаціями. Ця форма є найбільш прогресивної, тому що забезпечує мінімальну вартість ремонту при більше високій якості.

При децентралізованій формі ремонт, випробування й налагодження виробляються ремонтними службами виробничих підрозділів підприємств, при змішаній частина робіт виконується централізовано, частина - децентралізовано, причому ступінь централізації залежить від характеру підприємства, типу й потужності електроустаткування.

Зі збільшенням кількості спеціалізованих ремонтних підприємств і їхньої потужності поліпшується якість ремонтних робіт, зменшуються їхня собівартість і строки ремонту, що робить централізований ремонт усе більше вигідним як для окремих промислових підприємств, так і для народного господарства країни в цілому. Удосконалення централізованого ремонту припускає створення централізованого обмінного фонду електричних машин і розширення їхньої номенклатури, поширення сфери послуг ремонтних підприємств на виробництво поточних ремонтів і профілактичного обслуговування.

Тривалість ремонтного циклу визначається умовами експлуатації, вимогами до показників надійності, ремонтопридатністю, правилами технічної експлуатації, інструкціями заводу-виготовлювача. Звичайно ремонтний цикл обчислюється в календарному часі виходячи з 8-вартового робочого дня при 41-годинному робочому тижні. Реальна змінність роботи встаткування й сезонність його роботи враховуються відповідними коефіцієнтами.

При визначенні тривалості ремонтного циклу виходять із графіка розподілу відмов електричних машин у функції часу експлуатацію. На ньому можна виділити три області: область І - після ремонтну приробітку, коли ймовірність відмов підвищена за рахунок можливого застосування при ремонті неякісних вузлів, деталей і матеріалів, недотримання технології ремонту й т.д.; область ІІ - нормальний етап роботи електричних машин із практично незмінним числом відмов у часі; область ІІІ - старіння окремих вузлів електричної машини, що характеризується ростом числа відмов. [7, с. 129]

Тривалість ремонтного циклу не повинна перевищувати тривалості нормального етапу роботи II. При плануванні структури ремонтного циклу (види й послідовність чергування планових ремонтів) виходять із того, що в електричній машині поряд зі швидкозношуваними деталями (щітки, підшипники кочення, контактні кільця), відновлення яких виробляється їхнім незначним ремонтом або заміною на нові, є вузли з більшим строком наробітку (обмотки, механічні деталі, колектори), ремонт яких досить трудомісткий і займає багато часу, тому протягом наробітку між капітальними ремонтами електричні машини повинні пройти кілька поточних ремонтів.

Поточні ремонти, як правило, не порушують ритму виробництва, у той час як капітальний ремонт при відсутності резерву пов'язаний із припиненням виробництва (технологічного процесу). Тому міжремонтний період для електричних машин варто дорівнювати до міжремонтного періоду основного технологічного встаткування, якщо останній виявляється меншим.

Для електричних машин масового застосування, не віднесених до основного встаткування й яка має достатній резерв, можна перейти від системи планово-попереджувального ремонту до після відмовної системи ремонту. Доцільність такого переходу повинна підтверджуватися техніко-економічним аналізом.

Синхронні машини

Призначення синхронної машини

Синхронні машини використовують головним чином в якості джерел електричної енергії змінного струму; їх встановлюють на потужних теплових, гідравлічних і атомних електростанціях, а також на пересувних електростанціях і транспортних установках (тепловозах, автомобілях, літаках). Конструкція синхронного генератора визначається в основному типом приводу. Залежно від цього розрізняють турбогенератори, гідрогенератори і дизель-генератори. Турбогенератори приводяться в обертання паровими або газовими турбінами, гідрогенератори - гідротурбінами, дизель-генератори - двигунами внутрішнього згоряння. Синхронні машини широко використовують і в якості електродвигунів при потужності 100 кВт і вище для приводу насосів, компресорів, вентиляторів та інших механізмів, що працюють при постійній частоті обертання. Для генерування або споживання реактивної потужності з метою поліпшення коефіцієнта потужності мережі та регулювання її напруги застосовують синхронні компенсатори.

Будова синхронної машини

Рис. 2.8 - Будова синхронної машини: 1 - вал ротора, 2 - роликовий підшипник, 3 - вентилятор, 4 - обмотка ротора, 5 - ротор, 6 - корпус, 7 - сердечник статора, 8 - обмотка статора, 9 -кришки, 10 - траверса, 11 - механічний випрямовувач, 12- шарикопідшипник

Монтаж синхронної машини

Монтують синхронні машини, які прибувають на місце установки в зібраному вигляді, установлюють без розбирання, але із попередньою ревізією. Монтаж починають з встановлення фундаментної плити, рами або полозків на металічні підкладки товщиною 10 мм і більше для неточного та 0,5-5 мм для точного вивіряння горизонтального положення плити, рами чи полозків. Підкладки встановлюють по всьому периметру опорних площин через кожні 400 мм так, щоб вони виступали за краї плити, рами чи полозків на 25-50 мм. Одночасно в анкерні колодці вставляють фундаментальні болти. З обох сторін фундаментальних болтів розміщують прокладки. Горизонтальне положення фундаментальних плит, рам і полозків перевіряють по рівню за допомогою перевірочних лінійок, укладених на опорні площини.

Технічне обслуговування

Найважливішою умовою правильної експлуатації електричних машин є своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів і періодичних профілактичних випробувань.

Поряд з повсякденним відходом і оглядом електричних машин відповідно до системи планово-попереджувальних ремонтів через певні проміжки часу проводять планові профілактичні огляди, перевірки (випробування) і різні види ремонту. За допомогою системи планово-попереджувальних ремонтів електричні машини підтримують у стані, що забезпечує їх нормальні технічні параметри, частково запобігають випадки відмов, поліпшують технічні параметри машин при планових ремонтах у результаті модернізації. У цей час відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 18322-78 використовують два види ремонту - поточний і капітальний, хоча для окремих видів електроустаткування передбачається й середній ремонт.

Період між двома плановими капітальними ремонтами називається ремонтним циклом. Для електричних машин, що вводяться знову в експлуатацію, ремонтний цикл - це наробіток від уведення в експлуатацію до першого планового капітального ремонту.

Існують три форми організації ремонтів - централізована, децентралізована, змішана. При централізованій формі ремонт, випробування й налагодження електричних машин виробляються спеціалізованими ремонтно-налагоджувальними організаціями. Ця форма є найбільш прогресивної, тому що забезпечує мінімальну вартість ремонту при більше високій якості.

При децентралізованій формі ремонт, випробування й налагодження виробляються ремонтними службами виробничих підрозділів підприємств, при змішаній частина робіт виконується централізовано, частина - децентралізовано, причому ступінь централізації залежить від характеру підприємства, типу й потужності електроустаткування.

Зі збільшенням кількості спеціалізованих ремонтних підприємств і їхньої потужності поліпшується якість ремонтних робіт, зменшуються їхня собівартість і строки ремонту, що робить централізований ремонт усе більше вигідним як для окремих промислових підприємств, так і для народного господарства країни в цілому. Удосконалення централізованого ремонту припускає створення централізованого обмінного фонду електричних машин і розширення їхньої номенклатури, поширення сфери послуг ремонтних підприємств на виробництво поточних ремонтів і профілактичного обслуговування.

2.5 Машини постійного струму

Призначення

Машини постійного струму застосовують як електродвигунів і генераторів. Електродвигуни постійного струму мають хороші регулювальні властивості, значну перевантажувальну здатність і дозволяють отримувати як жорсткі, так і м'які механічні характеристики. Тому їх широко використовують для приводу різних механізмів у чорній металургії (прокатні стани, кантувателі, роликові транспортери), на транспорті (електровози, тепловози, електропоїзди, електромобілі), у вантажопідйомних і землерийних пристроях (крани, шахтні підйомники, екскаватори), на морських і річкових суднах, в металообробній, паперової, текстильної, поліграфічної промисловості та ін. Двигуни невеликої потужності застосовують у багатьох системах автоматики.

Конструкція двигунів постійного струму складніше і їх вартість вища, ніж асинхронних двигунів. Однак у зв'язку з широким застосуванням автоматизованого електроприводу та тиристорних перетворювачів, що дозволяють живити електродвигуни постійного струму регульованою напругою від мережі змінного струму, ці електродвигуни широко використовують у різних галузях народного господарства.

Генератори постійного струму раніше широко використовувалися для живлення електродвигунів постійного струму в стаціонарних і пересувних установках, а також як джерела Електричної енергії для заряду акумуляторних батарей, харчування електролізних і гальванічних ванн, для електропостачання різних електричних споживачів на автомобілях, літаках, пасажирських вагонах, електровозах, тепловозах та ін.

Недоліком машин постійного струму є наявність щітко колекторного апарату, який вимагає ретельного догляду в експлуатації і знижує надійність роботи машини. Тому останнім часом генератори постійного струму в стаціонарних установках витісняються напівпровідниковими перетворювачами, а на транспорті - синхронними генераторами, що працюють спільно з напівпровідниковими випрямлячами.

Рис. 2.9 - Будова машини постійного струму: 1 - задній підшипниковий щит; 2 - затискачі; 3 - станина; 4 - головний полюс; 5 - обмотка головного полюса; 6 - вентилятор; 7 - обмотка якоря; 8 - осердя якоря; 9 - колектор; 10 - вал; 11 - траверса із щитковим механізмом; 12 - передній підшипниковий щит



Технічне обслуговування

Перший пуск у хід машини проводиться лише після того, коли вийшли при монтажі на машині і навколо неї пил і бруд будуть ґрунтовно видалені.

Для усунення пилу з машини користуються або особливим пилососом, або, якщо такого немає, звичайним хутром, але неодмінно з дерев'яним наконечником (соплом).

Далі підготовляють підшипники машини до роботи, для чого їх спершу гарненько прополіскують гасом, а потім бензином і, нарешті, заповнюють маслом кращої якості, спеціально призначеним для змащування електричних машин. Заповнюють підшипник маслом не вище певного рівня, зазначеного переливом, інакше підшипник буде погано працювати.

При кільцевій мастилі, яка дуже часто застосовується в електричних машинах, спостерігають, щоб мастильні кільця дійсно крутилися разом з валом і забирали масло.

Щітки машини, перш ніж пустити її в роботу, неодмінно повинні бути попередньо ретельно пришліфованому, для чого кінці вугільних щіток спершу трохи спилюють пилкою, після чого їх закладають в щіткотримачі і починають зачищати смужкою скляній (але не наждачним) паперу, накладеної на колектор шорсткою поверхнею («шерстю») до щітки, причому папір рухають зад і вперед до тих пір, поки кінець щітки не отримає таку ж кривизну, як і колектор. Решт паперу при цьому піднімати не слід, інакше заокруглені краї щітки.

Мідні щітки приточують по кривизні колектора на верстаті різцем, для чого вони затискаються в особливий затискач.

Остаточна шліфовка щіток виходить після декількох годин холостої роботи машини, коли поверхня щіток, дотична з колектором, отримає однотонно блискучий вигляд без перегинів і зламів.

При шліфуванні щітки повинні залишатися неодмінно в тих щіткотримачах, в яких їх при шліфуванні; всяке переміщення щіток з одного щіткотримача в інший або в тому ж щіткотримачі буде викликати їх розгортку, чому краще всього щітки без особливої потреби не чіпати.

При першому пуску в хід чистити колектор нової машини чим би то не було, не слід, так як він на заводі достатньо відполірувати. Єдино, що можна радити, - це протерти злегка колектор ганчіркою, змоченою в бензині, для очищення його від пилу.

Трансформатори

Призначення

Трансформатором називається статичний електромагнітний апарат, що перетворює змінний струм однієї напруги в змінний струм тієї ж частоти, але іншої напруги.

Трансформатори одержали дуже широке практичне застосування при передачі електричної енергії на великі відстані, для розподілу енергії між її приймачами й у різних випрямних, сигнальних, підсилювальних і інших пристроях.

При передачі електричної енергії від електростанцій до її споживачів велике значення має величина струму, що проходить по проводах. У залежності від сили струму вибирають перетин проводів лінії передачі енергії і, отже, визначають вартість проводів, а також і втрати енергії в них.

Якщо при одній і тій же переданій потужності збільшити напругу, то струм тією ж мірою зменшиться, а це дозволить застосовувати дріт з меншим поперечним перерізом для створення лінії передачі електричної енергії і зменшить витрату кольорових металів, а також втрати потужності в лінії.

При незмінній переданій потужності поперечний переріз проводу і втрати потужності в лінії обернено-пропорційні напрузі.

Електрична енергія виробляється на електростанціях синхронними генераторами при напрузі 11-18 кВ (у деяких випадках при 30-35 кВ). Хоча ця напруга дуже велика для безпосереднього її використання споживачами, однак вона недостатня для економічної передачі електроенергії на великі відстані. Для збільшення напруги застосовують підвищувальні трансформатори.

Основними частинами трансформатора є магнітна система (магнітопровід), обмотки і система охолодження.

Магнітна система (магнітопровід) трансформатора являє собою комплект пластин чи інших елементів з електротехнічної сталі чи іншого феромагнітного матеріалу, зібраних у визначеній геометричній формі, призначений для локалізації в ньому основного магнітного поля трансформатора. Магнітна система в цілком зібраному виді спільно з усіма вузлами і деталями, що служать для скріплення її окремих частин у єдину конструкцію, називається кістяком трансформатора.

Будова

Рис. 2.10 - Трансформатор: 1 - магнітопровід; 2\3 - обмотки; 4 - бак; 5 - труби радіатора; 6 - рукоятка перемикача напруги; 7 і 8 - вводи для під'єднання обмоток трансформатора до зовнішнього кола; 9 - розширювальний бачок

верстат трансформатор електротепловий реле

Монтаж

Монтаж трансформаторів, особливо потужних силових і спеціального призначення, є складною і трудомісткою роботою, яка вимагає попередньої підготовки і чіткої організації робіт. Трансформатори потужністю до 1600 кВА відправляються з заводів-виробників зібраними і залитими маслом. При потужності 2500 кВ А і вище в залежності від габаритних розмірів і маси трансформатори транспортуються з демонтованими вузлами і деталями, а найбільш потужні - без масла.

Деякі трансформатори потужністю 63 МВ А і вище класів напруги 110 кВ і більше мають бак з верхнім роз'ємом і надставкою, демонтується на час транспортування. Бак закривають плоскою або спеціальної «транспортної» кришкою, яка замінюється під час монтажу на постійну

Для транспортування трансформаторів залізничним транспортом поперечному перерізу потужних трансформаторів надають форму, близьку до контурів залізничного габариту.

Технічне обслуговування цієї інструкції. Додатково необхідно перевірити:

Відсутність сторонніх шумів, підвищених вібрацій, які призводять до пошкодження або до неправильної роботи складових частин, приладів і апаратури, встановлених Технічний огляд трансформатора слід провадити згідно з п. 6.1.4. на трансформаторі;

Відповідність показів лічильників кількості перемикань приводів пристроїв РПН кількості здійснених перемикань;

Технічний огляд складових частин трансформатора необхідно виконувати відповідно до інструкцій з експлуатації цих частин.

Періодичність технічних оглядів трансформаторів без його відключення встановлюється відповідно до вимог "Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж" і "Картою - графіком роботи оперативного персоналу груп підстанцій": на підстанціях з постійним чергуванням персоналу - один раз на добу, без постійного чергування персоналу - три рази на місяць. В залежності від місцевих умов і стану трансформаторів зазначені терміни можуть бути змінені технічним керівництвом підприємства.

При різкому зниженні температури навколишнього повітря або при інших різких змінах погодних умов, при появі сигналів про несправність трансформатора необхідно здійснювати позачергові огляди.

Трансформаторні установки періодично (не рідше одного разу на місяць) повинні оглядатися фахівцями відповідних підрозділів.

Результати оглядів повинні бути відображені у відповідній документації: оперативному журналі і журналі дефектів і неполадок обладнання підстанції.

Трансформатори, що знаходяться в роботі, слід оглядати з дотриманням ДНАОП 1.1.10 - 1.01 - 97, тобто не наближатися на неприпустиме відстань до струмоведучих частин.

Однофазний трансформатор

Будова:

Рис. 2.11 - Однофазний трансформатор: 1. Магнітопровід. 2. Вторинна обмотка (котушка). 3. Первинна обмотка (котушка). 4. Споживач. - Кількість витків. - Магнітний потік

Принцип дії

Під дією змінної напруги U1, підведеної до первинної обмотки, по ній буде протікати струм I1, тоді в первинній обмотці буде змінне електричне поле, а в сердечнику збуджується, відповідно, змінний магнітний потік Ф. Цей потік перетинає витки обох обмоток трансформатора і індукує в них ЕРС. Якщо під'єднати навантаження або споживача до вторинної обмотки то по ній буде протікати струм.

Монтаж герметичних й сухих трансформаторів і трансформаторів з литою ізоляцією

Ревізія сухих трансформаторів маючих захисний кожух простої форми і трансформаторів з литою ізоляцією зводиться до внутрішнього огляду: провіряють надійність контактних з'єднань відсутність пошкодження обмоток трансформатора ізоляторів й ізоляційних прокладок. Обмотки й магнітопровід сухих трансформаторів продувають зжатим повітрям і виконують необхідні виміряння.

Якщо опір ізоляції нижче норми проводять її сушку в сушильній камері з обігрівом повітрявидувачем з електрообогрівом або в вакуумній шафі з підігрівом обмоток струмом короткого замикання. Герметичні трансформатори заповненні совтолом на місці установки розбірці не підлягає.

Трансформатор установлюється на фундаменті таким чином щоб його кришка мала нахил 1…1,5% забезпечуючи безперешкодне проступання газу з трансформатора в маслопровід ідучи до газового реле. Уклон створюється звично установки підкладок під катки чи під дно баку.

Для закритої установки трансформаторів використовується або окреме спорудження призначене для розміщення тільки трансформаторів та їх допоміжного обладнання.

2.5 Основні пошкодження апаратури керування і захисту,та їх усунення

Вид відмови	Причина	Усунення
Несправності магнітних пускачів
Пускач не вмикається	Відсутність напруги в ланцюзі котушки пускача з наступних причин:
	1. Немає напруги в мережі живлення	З'ясувати причину
	2. Немає напруги в ланцюзі управління пускача з наступних причин:
	а) Спрацював захист	Усунути причину спрацювання захисту
	б) Обрив ланцюга управління	Перевірити ланцюг управління
	3. Немає напруги на котушці:
	а) Ні виходу напруги від кнопок "Хід" або "Стоп"	Перевірити справність кнопок, відсутність забруднень в них
	б) Те саме для інших апаратів в ланцюзі управління	Перевірити контакти цих апаратів
Пускач не включається при наявності напруги на вводі в котушку	1. Окислення затискачів або контактів на вводі в котушку	Зачистити затискачі або контакти
	2. Слабке натиснення в затискачах або на контактах	Усунути регулюванням контактів або затягуванням затискачів
	3. Обрив в обмотці котушки	Замінити котушку
	4. Згоріла ізоляція обмотки котушки з наступних причин:
	а) погіршення опору ізоляції обмотки	Замінити котушку
	б) струм в котушці більше номінального, так як вона розрахована на меншу напругу	Застосувати котушку на відповідну напругу
	в) при поганому приляганні якоря електромагніту повітряний зазор збільшений, через що індуктивний опір обмотки зменшено і струм збільшено	Усунути причину нещільного прилягання якоря
	г) при пуску потужного двигуна при малої потужності трансформатора підстанції та її великій відстані відбувається падіння напруги, якір прилягає нещільно і вібрує, що збільшує струм в котушці	У даних умовах пускач можна замінити автоматом
	д) часті пуски двигуна, коли його намагаються пустити в заклиненого положенні, ведуть до падіння напруги і перегріву котушки	Не пускати в хід заклинений двигун
Пускач не включається при наявності напруги на вводі в котушку	Пускач заклинений при замерзанні вологи в зазорах	Розібрати і зібрати пускач
Несправності автоматичних вимикачів
Автомат невмикається	Механічні причини:
	1. Перешкода ходу назад включає рукоятки при підготовці важелів механізму до включення -	Розширити вікно в кришці автомата, в якому ходить рукоятка, або відігнути деталь, що заважає її ходу
	2. Не входить у зачеплення важіль механізму вільного розчеплення	Замінити автомат
	3. Розрегульований механізм теплового захисту і відключає автомат як при перевантаженні	Відрегулювати механізм
	4. При включенні вимикача при знятої кришці діє блокування від такого включення при її наявності	Не включати автомат при знятої кришці
	Електричні причини: спрацювання від струму короткого замикання або перевантаження	Знайти причину збільшення струму і усунути її
Відключення автомата під час роботи	1. Коротке замикання або перевантаження ...

Подобные документы

• Ремонт та обслуговування електроустаткування

  Історія розвитку електроприладобудування. Характеристика силового електроустаткування верстату, його призначення, будова, монтаж та технічне обслуговування. Схема електрична принципова та порядок її дії. Розрахунок електродвигуна та трансформатора.
  
  курсовая работа [4,2 M], добавлен 07.12.2013
  

• Електроустаткування верстата

  Призначення та характеристика електроустаткування верстата. Призначення, будова, монтаж та технічне обслуговування апаратури захисту верстата, силового електроустаткування. Вибір дротів верстата по довготривалому струму навантаження та падіння напруги.
  
  курсовая работа [2,7 M], добавлен 07.10.2014
  

• Електроустаткування вертикально-свердлильного верстату 2Н118-1

  Розвиток енергетичної галузі України. Призначення та характеристика електроустаткування верстата. Основні пошкодження апаратури керування верстату. Види ремонтів електроустаткування та їх характеристика. Розрахунок електродвигуна головного руху.
  
  курсовая работа [6,0 M], добавлен 07.11.2011
  

• Автоматичні апарати. Будова, монтаж і обслуговування. Управління електроприводом з їх допомогою

  Призначення, будова і принцип дії автоматичних апаратів. Пристрої вбудованого температурного захисту. Універсальний блок захисту асинхронних електродвигунів УБЗ-301. Монтаж і обслуговування автоматичних апаратів. Автоматичні вимикачі УКРЕМ ВА-2003.
  
  контрольная работа [2,6 M], добавлен 28.08.2010
  

• Вимикачі навантаження

  Загальні відомості про електричні апарати та їх призначення. Організація робочого місця електрослюсаря. Правила монтажу вимикачів навантаження, їх технічне обслуговування та ремонт. Техніка безпеки при роботі по такелажу устаткування й апаратури.
  
  дипломная работа [1,9 M], добавлен 18.01.2011
  

• Силові трансформатори. Будова, монтаж, обслуговування

  Конструкція силових трансформаторів. Дефектація як комплекс робіт з виявлення пошкоджень. Розбирання, ремонт обмоток трансформаторів. Накладання ізоляції і налаштування обмоток на стержні магнітопроводів. Складання трансформаторів і схеми з'єднання.
  
  реферат [2,2 M], добавлен 19.02.2011
  

• Релейний захист

  Визначення причин зношування електроустаткування. Призначення, будова, вимоги до роботи і принцип дії вказівного, електромагнітного, поляризованого та індуктивного різновидів реле. Особливості технічного обслуговування та ремонту комутаційних пристроїв.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 18.01.2011
  

• Електроустаткування верстата 2М112

  Енергетична галузь України та її розвиток, використання альтернативних видів енергії. Призначення настільного вертикально-свердлильного верстата 2М112 та характеристика його електроустаткування. Усунення несправностей апаратури керування та захисту.
  
  курсовая работа [274,4 K], добавлен 08.10.2014
  

• Технічне обслуговування та ремонт двигунів змінного струму

  Загальні відомості про електричні машини. Форми виконання електричних двигунів. Технічне обслуговування електродвигунів змінного струму, їх основні неполадки та способи ремонту. Техніка безпеки при сушінні електричних машин, підготовка до пуску.
  
  курсовая работа [130,6 K], добавлен 18.01.2011
  

• Монтаж силової мережі цеху

  Призначення підприємства і цеху, технічна характеристика споживачів електричної енергії. Розрахунок і вибір системи освітлення, електропривода, пускової і захисної апаратури. Монтаж і експлуатація електроустаткування; енергозбереження, техніка безпеки.
  
  курсовая работа [549,3 K], добавлен 26.01.2011
  

• Захист асинхронного електродвигуна трьохфазного змінного струму від нагріву

  Пристрої вбудованого температурного захисту асинхронних двигунів. Універсальний блок захисту асинхронних електродвигунів УБЗ-30. Будова асинхронних електродвигунів. Монтаж і обслуговування пристроїв захисту асинхронних двигунів. Плавкі запобіжники NT.
  
  реферат [4,2 M], добавлен 28.08.2010
  

• Технічне обслуговування електроустановок

  Ведення карти обліку електротехнічного устаткування при плануванні графіку технічних і ремонтних робіт. Капітальний ремонт проводок в тваринницьких приміщеннях, визначення трудових затрат на оперативне обслуговування та захист обладнання від корозії.
  
  реферат [58,1 K], добавлен 19.09.2010
  

• Заземлення: будова, монтаж і обслуговування

  Вивчення сутності монтажу заземлювальних пристроїв. Загальні відомості про заземлення. Вимоги, що ставляться до заземлення електроустаткування. Правила технічної експлуатації заземлювальних пристроїв електроустановок. Аналіз небезпеки електричних мереж.
  
  реферат [1,8 M], добавлен 28.08.2010
  

• Електричні машини постійного струму

  Побудова та принцип дії машинного генератора. Явище електромагнітної індукції, правило "правої руки". Будова індуктору, якорю та колектору генератора. Фізичні явища і процеси в елементах конструкції пристрою. Енергетична діаграма та розрахункова схема.
  
  лекция [111,1 K], добавлен 25.02.2011
  

• Експлуатація та ремонт електродвигунів

  Загальні відомості про електродвигуни. Вивчення будови асинхронних електродвигунів. Будова машин постійного струму. Експлуатація електродвигунів. Ремонт електродвигунів. Несправності електричних машин. Розбирання електричних машин. Ремонт колекторів.
  
  реферат [1,9 M], добавлен 28.08.2010
  

• Безколекторний двигун постійного струму

  Будова та принцип роботи безконтактного двигуна постійного струму. Схеми керування, визначення положення ротора БД. Силові схеми електроприводів з БДПС. Синтез блоку керування. Блок комутації обмоток вентильного двигуна. Методи синтезу дискретних систем.
  
  дипломная работа [2,9 M], добавлен 15.05.2019
  

• Електроустаткування підприємства

  Вибір системи освітлення, джерел світла і їх розміщення для цеху витягування корду анідного виробництва. Вибір типу і схеми електроприводу машини КВ-III-250. Вид електропроводки, спосіб прокладання проводів. Монтаж вибраного електроустаткування.
  
  дипломная работа [317,6 K], добавлен 08.12.2010
  

• Електроустаткування компресорної станції

  Призначення, конструкція та принцип дії компресорної станції. Обґрунтування вибору роду струму, величин напруг та електроприводу. Розрахунок потужності електродвигуна приводу компресора, силового трансформатора. Вибір апаратури керування та захисту.
  
  курсовая работа [325,9 K], добавлен 22.05.2014
  

• Монтаж электрооборудования

  Изучение проектно-сметной документации на электрификацию объектов предприятия. Монтаж скрытых и открытых осветительных проводок по различным основаниям проводами и кабелями. Монтаж силовых проводок. Монтаж заземляющих устройств и контрольных кабелей.
  
  отчет по практике [34,2 K], добавлен 03.01.2009
  

• Монтаж электрооборудования

  Проектно-сметной документации на электрификацию объектов предприятия. Монтаж скрытых и открытых осветительных проводок по различным основаниям проводами и кабелями. Монтаж силовых проводок, заземляющих устройств. Наладка и испытание электрооборудования.
  
  отчет по практике [34,1 K], добавлен 20.12.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам