Теорія дифракційних ядерних процесів за участю дейтронів, ядер тритію, гелію і літію
Розвиток загальної дифракційної теорії взаємодії легких ядер з ядрами. Аналіз спектрів квантових систем. Метод візуалізації алгебри нуклон-ядерних матриць розсіяння. Техніка розрахунків перерізів пружного і не пружного розщеплення легких ядер ядрами.
| Рубрика | Физика и энергетика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.03.2014 |
| Размер файла | 150,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
, . (28)
Відзначимо, що величина перевищує величину Rt майже в 4 рази, тобто врахування скінченного радіуса дії ядерних сил важливе в методі К-гармонік.
Величини всіх інтегральних перерізів, здобутих з гіперсферичною хвильовою функцією (24) і хвильовою функцією хюльтенівського типу (18), відрізняються менш ніж на 3%. Цей факт дає змогу зробити висновок, що переставна симетрія хвильової функції не впливає на величини інтегральних перерізів в області проміжних енергій. Очевидно справа в тому, що коли енергія складеного ядра, яке налітає, значно більша за його енергію зв'язку (що справджується для взаємодії тринуклонних ядер з ядрами в області проміжних енергій), інтегральні характеристики взаємодії складених ядер з ядрами-мішенями нечутливі до симетрії внутрішньої хвильової функції ядра, що налетає.
Таким чином, застосування реалістичної гіперсферичної хвильової функції основного стану тринуклонного ядра виявляється корисним для аналізу взаємодії тринуклонних ядер проміжних енергій з ядрами на основі дифракційної теорії.
Той факт, що дві хвильові функції основного стану тринуклонного ядра, побудовані за допомогою різних підходів, генерують дуже близькі за величиною інтегральні перерізи буде, можливо, стимулювати планування подальших експериментальних досліджень.
П'ятий розділ присвячено викладенню загальних принципів розробки та застосування генетичних алгоритмів для розв'язання складних задач оптимізації сучасної ядерної фізики.
У підрозділі 5.1 стисло подано огляд історії виникнення та результатів застосування методу генетичних алгоритмів у різних областях сучасної науки і техніки.
У генетичному алгоритмі задача оптимізації розглядається як процес природного добору найбільш якісних наборів параметрів оптимізації. Проте алгоритм не просто використовує дарвіновську ідею про біологічну еволюцію через природній добор, він навіть імітує деталі механізмів, завдяки яким ця еволюція відбувається: мутація, рекомбінація і спадковість.
У підрозділі 5.2 на основі глибокої аналогії між біологічними генетичними кодами і комп'ютерними бінарними кодами розроблено новий генетичний алгоритм. Застосування відомої з біології гіпотези про еволюцію генетичного коду, яка призводить до його виродження, надає алгоритму адаптивні здібності, що обумовлюють його ефективність.
У підрозділі 5.3 новий алгоритм застосовано для пошуку оптимальних величин параметрів аналітичної феноменологічної матриці розсіяння, яку використовують для аналізу експериментальних даних з пружного розсіяння важких іонів атомними ядрами в області проміжних енергій. Доведено, що результати генетичної оптимізації як правило виявляються кращими за результати, здобуті із застосуванням детерміністичних методів оптимізації, а самий процес оптимізації відбувається автоматично без участі оператора.
У підрозділі 5.4 розроблено генетичний алгоритм для аналізу спектрів енергетичних станів квантових систем. Алгоритм дає змогу знаходити мінімальний набір рівнів енергії, який генерує спектр ліній, що експериментально спостерігається. Для запобігання зупинок розрахунків в точках локальних оптимумів, кількість яких для розглядуваної задачи надзвичайно велика, запропоновано новий унікальний метод селекції з від'ємним тиском. На відміну від традиційного методу, у якому імовірність реплікації для даної особі прямо пропорційна її успішності в популяції, в новому методі імовірність реплікації для даної особі обернено пропорційна її успішності.
У висновках наведено основні результати, здобуті в дисертації.
Висновки
У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми побудови загальної теорії дифракційних ядерних процесів за участю легких ядер. Теорія застосовує дифракційне наближення, параметризацію Еріксона нуклон-ядерної матриці розсіяння, реалістичні хвильові функції відносного руху складових частин налітаючого ядра і нехтує спінами та ізоспінами нуклонів. Досягнення основної мети дослідження стало можливим завдяки розробці нових фізичних, математичних і комп'ютерних підходів до якісного і кількісного аналізу внутрішньої структури легких ядер і застосуванню цих підходів для дослідження характерних дифракційних ядерних процесів за участю дейтронів, ядер трітію, гелію і літію. Розвинуті підходи можна безпосередньо застосувати для подальшого дослідження внутрішньої структури дво- та трикластерних ядер при їхній дифракційній взаємодії з ядрами. Розробленим на основі генетичного алгоритму підходом можна послуговуватись для розв'язання складних оптимізаційних задач сучасної теоретичної фізики і таких важливих для України задач, як створення нових фармацевтичних препаратів, діагностики і лікування найпоширеніших захворювань, розробки енерго- та ресурсо-зберігаючих промислових і аграрних технологій, планування телефонних і електричних мереж.
Основні наукові висновки дисертаційної роботи:
1. Доведено, що застосування звичайної процедури врахування внутрішньої структури легких ядер накладає додаткове обмеження на переданий імпульс центра мас налітаючого ядра і суттєво скорочує діапазон кутів розсіяння, в межах якого застосовна теорія дифракційної взаємодії складених ядер з ядрами.
2. Розроблено нову техніку аналітичних розрахунків поправок до перерізів, пов'язаних зі скінченністю відстані між складовими частинами налітаючого ядра, яка звільнює теорію від вказаного обмеження. Узагальнено відомий вираз для поправки до амплітуди дифракційного дейтрон-ядерного розсіяння, яка враховує скінченну відстань між нуклонами в дейтроні. За допомогою нової техніки здобуті аналітичні вирази для диференціальних перерізів пружного і непружного розсіяння дейтронів і тринуклонних ядер ядрами. Величини ядерних параметрів, здобуті з аналізу експериментальних даних із застосуванням розробленого методу розрахунків, відрізняються від тих самих величин, знайдених за допомогою звичайної процедури врахування внутрішньої структури ядер, що налітають.
3. Запропоновано метод візуалізації алгебри нуклон-ядерних профільних функцій (матриць розсіяння), який дає змогу значно спростити розрахунки перерізів різних процесів дифракційної взаємодії складених ядер, що налітають, з ядрами, зробити їх більш наочними та прояснити механізми процесів, що вивчаються. Метод застосовано в розрахунках аналітичних виразів для інтегральних перерізів різних процесів взаємодії дейтронів і тринуклонних ядер з ядрами. Вирази для інтегральних перерізів процесів тритон-ядерної взаємодії містять члени, лінійні за величинами радіуса тритона і розмиття поверхні ядра.
4. Здобуто аналітичні вирази для розподілів за кутами вильоту центра мас системи нейтрон-протон при дифракційному розщепленні дейтронів, а також систем дейтрон-нуклон і трьох нуклонів при дифракційному розщепленні тринуклонних ядер на дві та три частини без збудження та зі збудженням колективних станів у ядрах. Доведено, що диференціальні перерізи пружного і непружного розсіяння і розщеплення складених ядер підкоряються дифракційному правилу фаз.
5. Побудовано нову модельну хвильову функцію хюльтенівського типу основного стану тринуклонного ядра, яка має коректну поведінку на малих відстанях і враховує взаємодію нуклонів тринуклонного ядра тільки в S-стані. За допомогою нової хвильової функції розраховані аналітичні вирази для інтегральних перерізів різних процесів взаємодії тринуклонних ядер з ядрами. Проведені дослідження свідчать про важливість застосування реалістичних хвильових функцій для розрахунків перерізів різних процесів дифракційної взаємодії легких ядер з ядрами.
6. Запропоновано шість фізичних моделей врахування внутрішньої структури ядра 6Li: точкова модель, квазіточкова модель, двокластерна модель, квазідвокластерна модель, трикластерна модель, квазітрикластерна модель. У цих моделях розраховані аналітичні вирази для диференціальних перерізів пружного дифракційного розсіяння, а також інтегральних перерізів різних процесів взаємодії ядер 6Li з ядрами. Розрахунки виконані з використанням нової техніки і методів візуалізації, розроблених для аналізу дифракційної взаємодії дво- та тринуклонних ядер з ядрами.
7. Проведений порівняльний аналіз експериментальних даних з пружного розсіяння ядер 6Li ядрами в розвинутих моделях структури цих ядер свідчить про необхідність врахування нуклонної структури кластерів, які утворюють ядро 6Li, якщо внутрішні хвильові функції кластерів не можуть бути явно застосовані і ядро-мішень має розмиту поверхню. Доведено, що уточнення внутрішньої структури ядра 6Li призводить до більш реалістичних значень параметрів ядра-мішені.
8. На основі методу гіперсферичних координат побудовано нову модельну хвильову функцію основного стану тринуклонного ядра, яка має коректну поведінку на малих відстанях і враховує взаємодію нуклонів тринуклонного ядра тільки в S-стані. Запропонована хвильова функція інваріантна стосовно переставлення координат нуклонів, які входять до складу тринуклонного ядра, є точним розв'язком рівняння Шредінгера в гіперсферичних координатах і зручна в розрахунках.
9. За допомогою запропонованої хвильової функції здобуті аналітичні вирази для інтегральних перерізів різних процесів дифракційної взаємодії тринуклонних ядер з ядрами. На відміну від інтегральних перерізів, розрахованих для переставно не інваріантних хвильових функцій, знайдені перерізи мають потрібні властивості симетрії: перерізи інклюзивних реакцій одно- і двонуклонних передач не залежать від того, які саме нуклони тринуклонного ядра поглинаються ядром-мішенню, а які звільнюються. Доведено, що врахування переставної симетрії хвильової функції не впливає на величини інтегральних перерізів в області проміжних енергій.
10. Запропонована переставно симетрична хвильова функція у наближенні нульового радіуса дії ядерних сил застосована для розрахунків диференціального перерізу пружного розсіяння тринуклонних ядер ядрами. Величини ядерних параметрів, здобуті з аналізу експериментальних даних із застосуванням цієї хвильової функції істотно не відрізняються від тих самих величин, знайдених за допомогою переставно не інваріантної хвильової функції в тому ж наближенні.
11. На основі глибокої аналогії між біологічними генетичними кодами і комп'ютерними бінарними кодами розроблено новий генетичний алгоритм, адаптивні властивості якого обумовлені впровадженням ідеї про динамічне виродження генетичного коду, запозиченої з біології. Цей алгоритм застосовано для пошуку оптимальних величин параметрів аналітичної феноменологічної матриці розсіяння, яку використовують для аналізу експериментальних даних з пружного розсіяння легких ядер ядрами в області проміжних енергій. Доведено, що результати генетичної оптимізації як правило виявляються кращими за результати, здобуті із застосуванням детерміністичних методів оптимізації.
12. Розроблено генетичний алгоритм для аналізу спектрів енергетичних станів квантових систем. Алгоритм дає змогу знаходити мінімальний набір рівнів енергії, який генерує спектр ліній, що експериментально спостерігається. Для запобігання зупинок розрахунків в точках локальних оптимумів, кількість яких для розглядуваної задачі надзвичайно велика, запропоновано новий унікальний метод селекції з від'ємним тиском: імовірності реплікації та смерті для даної особі обернено пропорційні її успішності в популяції.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Berezhnoy Yu.A., Korda V.Yu. Manifestation of cluster structure of 6Li-nuclei in diffractive interaction with nuclei// International Journal of Theoretical Physics, Group Theory and Nonlinear Optics.- 2001.- V.7, №2. -Р.47-71.
Korda V.Yu. Phenomenological potential, model wavefunction and diffractive interaction of three-nucleon-nuclei with heavy nuclei// Int.J.Mod.Phys. E - 2000.- V.9, №6.- P.449-458.
Berezhnoy Yu.A., Korda V.Yu. Integrated cross-sections of 3Н- and 3Не-nuclei--nuclei interaction processes // Int.J.Mod.Phys. E - 1997.- V. 6, №1.- P.161-175.
Berezhnoy Yu.A., Korda V.Yu. Scattering and dissociation of deuterons and 3Не-nuclei by nuclei at intermediate energies// Int.J.Mod.Phys. E - 1995.- V.4, №3.- P.563-586.
Berezhnoy Yu.A., Korda V.Yu. Diffractive interaction of deuterons and three-nucleon-particles with heavy nuclei// Journal of Physical Studies.- 1998.- V.2, №4.- P.445-458.
Корда В.Ю. Гіперсферична хвильова функція і пружне дифракційне розсіяння ядер 3Не ядрами // УФЖ.- 2000.- Т.45, №6.- С.654-658.
Корда В.Ю. Інтегральні перерізи дифракційної взаємодії тринуклонних ядер з важкими ядрами в методі гіперсферичних функцій // УФЖ.- 2000.- Т.45, №7.- С.799-802.
Корда В.Ю. Використання кластерних моделей для аналізу пружного дифракційного розсіяння ядер 6Li ядрами// УФЖ.- 1999.- Т.44, №11.- С.1316-1324.
Бережной Ю.А., Корда В.Ю. Дифракційні процеси за участю легких ядер// УФЖ, -1998. -Т.43, №12. -С.1534-1540.
Бережной Ю.А., Корда В.Ю. Влияние внутренней структуры на упругое дифракционное взаимодействие ядер 6Li с ядрами // ЯФ.- 1999.- Т.62, №11.- С.2011-2018.
Бережной Ю.А., Корда В.Ю. Упругое рассеяние ядер 3Не тяжелыми ядрами в области средних энергий// ЯФ.- 1997.- Т.60, №11.- С.1980-1984.
Корда В.Ю. Использование гиперсферической волновой функции для анализа дифракционного взаимодействия трехнуклонных ядер с тяжелыми ядрами// Изв. РАН, сер. физ. -2001. -Т.65, №1. -С.145-149.
Бережной Ю.А., Корда В.Ю. Упругое дифракционное взаимодействие ядер 6Li с ядрами // Изв. РАН, сер. физ. -2000. -Т.64, №1. -С.107- 112.
Бережной Ю.А., Корда В.Ю. Интегральные сечения дифракционного взаимодействия ядер 3Н и 3Не с тяжелыми ядрами// Изв. РАН, сер. физ. -1998. -Т.62, №3. -С.654- 664.
Бережной Ю.А., Дарради Р., Корда В.Ю. Волновые функции и интегральные сечения дифракционного взаимодействия трехнуклонных ядер с тяжелыми ядрами// Изв. РАН, сер. физ. -1998. -Т.62, №5 -С.1011- 1014.
Бережной Ю.А., Корда В.Ю. Взаимодействие ядер 3Н и 3Не с тяжелыми ядрами// Изв. РАН, сер. физ. -1996. -Т.60, №5. -С.148-157.
Корда В.Ю. Дифракционная теория упругого рассеяния дейтронов тяжелыми ядрами// Вісник Харківського університету. Сер. фіз. “Ядра, частинки, поля”. -1999. -№438, Вип. 1(5). -С.3-6.
Корда В.Ю. Дифракционная теория упругого рассеяния трехнуклонных ядер тяжелыми ядрами// Вісник Харківського університету. Сер. фіз. “Ядра, частинки, поля”. -1999. -№443, Вип. 2(6). -С.5-8.
Корда В.Ю. Дифракционная теория реакции дейтронного срыва// Вісник Харківського університету. Сер. фіз. “Ядра, частинки, поля”. -1998. -№421. -С.7-11.
Korda V.Yu. Hyperspherical phenomenological potential and model wavefunction of three-nucleon-nuclei// Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Сер. фіз. “Ядра, частинки, поля”. -2000. -№490, Вип. 3(11). -С.31-33.
Korda V. Yu., Shlyakhov N.A. Genetic-algorithm optimization of the analysis of elastic scattering of light nuclei based on the S-matrix model // Вопросы атомн. науки и техники. Сер. Ядернофизические исследования, -2000, -Выпуск №2 (36). -С.24-25.
Korda V. Yu., Shlyakhov N.A. Determination of parameters of scattering matrix by a refined genetic algorithm // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Сер. фіз. “Ядра, частинки, поля”. -2000. -№481, Вип. 2(10). -С.19-21.
Korda V. Yu. Implementation of a genetic algorithm for analyzing spectra of quantum systems // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Сер. фіз. “Ядра, частинки, поля”. -2001. -№510, Вип. 1(13). -С.41-43.
Анотація
Корда В. Ю. Теорія дифракційних ядерних процесів за участю дейтронів, ядер тритію, гелію і літію. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.16 - фізика ядра, елементарних частинок і високих енергій. - Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2001.
Дисертацію присвячено розвитку загальної дифракційної теорії взаємодії легких складених ядер з ядрами. Доведено, що звичайна процедура врахування внутрішньої структури легких ядер, які налітають, обмежує область застосовності теорії. Розвинуто метод візуалізації алгебри нуклон-ядерних матриць розсіяння і нову техніку аналітичних розрахунків перерізів пружного і непружного розсіяння і розщеплення легких ядер ядрами. Запропоновано і досліджено шість моделей врахування внутрішньої структури ядра 6Li. У методі гіперсферичних координат знайдено переставно симетричні аналітичні вирази для інтегральних перерізів процесів взаємодії тринуклонних ядер з ядрами. Розроблено генетичний алгоритм з від'ємним тиском селекції для пошуку оптимальних величин параметрів матриці розсіяння і для аналізу спектрів квантових систем.
Ключові слова: дифракційна теорія, легкі ядра, матриця розсіяння, пружне і непружне розсіяння, дифракційне розщеплення, гіперсферичні координати, генетичний алгоритм.
Summary
Korda V. Yu. The theory of diffractive nuclear processes with deuterons, tritium, helium and lithium nuclei. - Manuscript.
Thesis for the scientific degree of doctor of science in physics and mathematics by specialty 01.04.16 - physics of nucleus, elementary particles and high energies. - Kharkiv National University, Kharkiv, 2001.
Thesis is devoted to the development of general diffraction theory of interaction of light composite nuclei with nuclei. The common procedure accounting for the structure of complex hadrons is shown to limit the validity of the theory. The new method for visualizing nucleon-nucleus scattering matrices and the new technique for analytical calculations of the cross sections of the elastic and inelastic scattering and dissociation of light nuclei by nuclei are devised. Six models of the structure of 6Li nucleus are proposed. Permutationally invariant expressions for the integrated cross sections of the three-nucleon-nucleinuclei interaction processes are derived in the hyperspherical coordinates. The genetic algorithm with the negative selection pressure is devised to search for parameters of scattering matrix and to analyze spectra of quantum systems.
Key words: diffraction theory, light nuclei, scattering matrix, elastic and inelastic scattering, diffraction dissociation, hyperspherical coordinates, genetic algorithm.
Аннотация
Корда В. Ю. Теория дифракционных ядерных процессов с участием дейтронов, ядер трития, гелия и лития. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора физико-математических наук по специальности 01.04.16 - физика ядра, элементарных частиц и высоких энергий. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2001.
Диссертация посвящена построению общей дифракционной теории взаимодействия легких составных ядер с ядрами. Показано, что применение известной процедуры учета внутренней структуры налетающих составных ядер приводит к дополнительным ограничениям на диапазон углов рассеяния, в пределах которого справедлива теория дифракционного взаимодействия составных ядер с ядрами. Разработана новая техника аналитических расчетов поправок к сечениям, которая освобождает теорию от указанного недостатка. Получено обобщение известного результата теории дифракционного дейтрон-ядерного взаимодействия. Анализ экспериментальных данных показывает, что новый метод расчетов сказывается на величинах ядерных параметров. Предложен метод визуализации алгебры нуклон-ядерных профильных функций (матриц рассеяния), позволяющий значительно упростить расчеты сечений различных процессов дифракционного взаимодействия налетающих составных ядер с ядрами, сделать их более наглядными и прояснить механизмы изучаемых процессов. Метод применен для расчетов аналитических выражений интегральных сечений различных процессов взаимодействия дейтронов и трехнуклонных ядер с ядрами. Найдены аналитические выражения для распределений по углу вылета центра масс системы нейтрон-протон при дифракционном расщеплении дейтронов, а также систем дейтрон-нуклон и трех нуклонов при дифракционном расщеплении трехнуклонных ядер на две и три части без возбуждения и с возбуждением коллективных состояний в ядрах. Показано, что дифференциальные сечения упругого и неупругого рассеяния и расщепления составных ядер подчиняются дифракционному правилу фаз. Получена новая модельная волновая функция хюльтеновского типа основного связанного состояния трехнуклонного ядра, имеющая правильное поведение на малых расстояниях и учитывающая взаимодействие между нуклонами только в -состоянии. С помощью новой волновой функции рассчитаны аналитические выражения для интегральных сечений различных процессов взаимодействия трехнуклонных ядер с ядрами. Проведенные расчеты показывают важность использования реалистических волновых функций для анализа различных процессов взаимодействия легких ядер с ядрами. Предложены шесть моделей учета внутренней структуры ядра 6Li. В этих моделях рассчитаны аналитические выражения для дифференциальных сечений упругого рассеяния, а также интегральных сечений различных процессов взаимодействия ядер 6Li с ядрами. Проведенный сравнительный анализ экспериментальных данных по упругому рассеянию ядер 6Li ядрами показал, что чем точнее учитывается внутренняя структура ядра 6Li, тем более реалистичными можно выбрать параметры ядра-мишени. На основе метода гиперсферических координат построена новая модельная волновая функция основного состояния трехнуклонного ядра, имеющая правильное поведение на малых расстояниях и учитывающая взаимодействие между нуклонами только в -состоянии. Волновая функция инвариантна относительно перестановок координат нуклонов, входящих в состав трехнуклонного ядра, является точным решением уравнения Шредингера в гиперсферических координатах, имеет аналитический вид и удобна в расчетах. С помощью новой волновой функции получены аналитические выражения для интегральных сечений различных процессов дифракционного взаимодействия трехнуклонных ядер с ядрами. В отличие от интегральных сечений, рассчитанных для перестановочно не инвариантных волновых функций, найденные сечения обладают необходимыми свойствами симметрии: сечения инклюзивных реакций одно- и двухнуклонных передач не зависят от того, какие именно частицы трехнуклонного ядра поглощаются ядром-мишенью, а какие освобождаются. Показано, что перестановочная симметрия волновой функции не влияет на величины интегральных сечений в области промежуточных энергий. Новая волновая функция также использована для расчетов дифференциального сечения упругого рассеяния трехнуклонных ядер ядрами. Анализ экспериментальных данных показывает, что применение новой волновой функции слабо сказывается на величинах ядерных параметров. Генетический алгоритм применен для поиска оптимальных величин параметров матрицы рассеяния. Показано, что результаты генетической оптимизации зачастую лучше результатов, полученных с помощью детерминистических методов. Разработан генетический алгоритм с отрицательным давлением отбора для анализа спектров квантовых систем. Алгоритм способен находить минимальный набор уровней энергии, генерирующий экспериментально наблюдаемый спектр линий.
Ключевые слова: дифракционная теория, легкие ядра, матрица рассеяния, дифференциальные и интегральные сечения, упругое и неупругое рассеяние, дифракционное расщепление, гиперсферические координаты, генетический алгоритм.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Изучение деления ядер, открытие цепных реакций на деление ядер урана. Создание ядерных реакторов, ядерной энергетики и оружия. Термоядерный синтез легких ядер в звездах. Что должен знать физик-ядерщик. Общие клинические проявления лучевой болезни.
реферат [16,7 K], добавлен 14.05.2011Основные принципы распределения ядер по группам и квазиоболочкам. Особенности расположения нуклонов в ядрах. Радиоактивность и деление ядер. Синтез ядерных моделей. Сравнительная характеристика предложенной модели ядра с другими ядерными моделями.
книга [3,7 M], добавлен 12.11.2011Изучение строения атомов и их ядер. Исследование постулатов Борна и выявление преимуществ и недостатков планетарной модели атома Резерфорда. Процесс деления тяжелых ядер и раскрытие понятия радиоактивности. Неуправляемая и управляемая цепная реакция.
контрольная работа [35,7 K], добавлен 26.09.2011Виды бета-распад ядер и его характеристики. Баланс энергии при данном процессе. Массы исходного и конечного атомов, их связь с массами их ядер. Энергетический спектр бета-частиц, роль нейтрино. Кулоновское взаимодействие между конечным ядром и электроном.
контрольная работа [133,4 K], добавлен 22.04.2014Вивчення фізичної сутності поняття атомного ядра. Енергія зв’язку і маса ядра. Електричні і магнітні моменти ядер. Квантові характеристики ядер. Оболонкова та ротаційні моделі ядер. Надтекучість ядерної речовини. Опис явищ, що протікають в атомних ядрах.
курсовая работа [50,2 K], добавлен 07.12.2014Нейтронная спектроскопия как уникальный метод исследования атомных ядер. Резонансный характер возбужденных состояний компаунд-ядер. Анализ спектрометра нейтронов по времени пролёта. Расчет Нейтронных сечений по формуле Брейта-Вигнера. Установка ИРЕН.
курсовая работа [6,9 M], добавлен 12.12.2013Основні характеристики та пов’язані з ними властивості атомних ядер: лінійні розміри, заряд, магнітний момент. Експериментальне визначення форми електричного поля ядра. Структурна будова ядра, його елементи та характеристика. Природа ядерних сил.
реферат [293,1 K], добавлен 12.04.2009Дослідження кристалів ніобіту літію з різною концентрацією магнію. Використання при цьому методи спонтанного параметричного розсіяння і чотирьох хвильове зміщення. Розробка методики чотирьох хвильового зміщення на когерентне порушуваних поляритонах.
курсовая работа [456,8 K], добавлен 18.10.2009Природа ядерних реакцій, їх поріг і механізм. Штучне перетворення ядер одних хімічних елементів в ядра інших. Реакції ділення та ланцюгова реакція. Використання ядерної енергії. Термоядерні реакції та енергія зірок. Керований термоядерний синтез.
реферат [61,2 K], добавлен 12.04.2009Взаимодействие между нуклонами. Особенности ядерных сил. Способы освобождения ядерной энергии: деление тяжёлых ядер и синтез лёгких ядер. Устройство, в котором поддерживается реакция их деления. Накопление радиоактивных элементов в организме человека.
презентация [8,5 M], добавлен 16.12.2014Способы получения энергии. Способы организации реакции горения, цепные реакции. Общие сведения о ядерных реакциях взаимодействия нейтронов с ядрами. Реакция радиационного захвата и реакция рассеяния. Возможность цепной реакции. Жизненный цикл нейтронов.
курсовая работа [20,0 K], добавлен 09.04.2003Поняття радіоактивності. Різниця між радіоактивністю і розпадом "компаунд"-ядер, утворених дією деяких елементарних частинок на стабільні ядра. Закономірності "альфа" і "бета" розпаду. Гамма-випромінювання ядер не є самостійним видом радіоактивності.
реферат [154,4 K], добавлен 12.04.2009Понятие и сущность ядерных реакций. История выявления и виды радиоактивных превращений. Принципы и особенности деления тяжелых ядер. Общая характеристика некоторых радионуклидов и продуктов деления урана-235. Строение и свойства многоэлектpонных атомов.
контрольная работа [112,9 K], добавлен 28.09.2010Возбуждение ядер в магнитном поле. Условие магнитного резонанса и процессы релаксации ядер. Спин-спиновое взаимодействие частиц в молекуле. Схема устройства ЯМР-спектрометра. Применение спектроскопии ЯМР 1H и 13CРазличные методы развязки протонов.
реферат [4,1 M], добавлен 23.10.2012Заряд, масса, размер и состав атомного ядра. Энергия связи ядер, дефект массы. Ядерные силы и радиоактивность. Плотность ядерного вещества. Понятие ядерных реакций и их основные типы. Деление и синтез ядер. Квадрупольный электрический момент ядра.
презентация [16,0 M], добавлен 14.03.2016Физические основы ядерной реакции: энергия связи нуклонов и деление ядер. Высвобождение ядерной энергии. Особенности применениея энергии, выделяющейся при делении тяжёлых ядер, на атомных электростанциях, атомных ледоколах, авианосцах и подводных лодках.
презентация [1,0 M], добавлен 05.04.2015Физика атомного ядра. Структура атомных ядер. Ядерные силы. Энергия связи ядер. Дефект массы. Ядерные силы. Ядерные реакции. Закон радиоактивного распада. Измерение радиоактивности и радиационная защита.
реферат [306,3 K], добавлен 08.05.2003Свойства ядерных изомерных состояний. Характеристики гамма-излучения возбужденных ядер. Механизм обходных переходов. Оценка итоговых выходов ядер в метастабильном состоянии, образующихся в процессе обходного возбуждения с помощью синхротронного излучения.
дипломная работа [934,0 K], добавлен 16.05.2017Деление тяжелых ядер. Реакция деления ядра урана-235. Развитие цепной реакции деления ядер урана. Коэффициент размножения нейтронов. Способы уменьшения потери нейтронов. Управляемая ядерная реакция. Главные условия протекания термоядерной реакции.
презентация [459,5 K], добавлен 25.05.2014Модели атомных ядер, в которых понятие потенциала применяется и нет. Экспериментальные факты, подтверждающие зависимость ядерных сил от расстояния, спинов, относительного орбитального момента нуклонов. Различные классификации ядерных потенциалов.
дипломная работа [133,1 K], добавлен 16.08.2011
