Розроблення системи електропостачання на прикладі ТОВ "Агрофірма Дніпропетровська"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

Розроблення системи електропостачання на прикладі

ТОВ "Агрофірма Дніпропетровська"



РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка: 75 с., 12 рис., 21 табл., 14 посилань.

Об'єкт дослідження: система електропостачання ТОВ «Агрофірми «Дніпропетровська».

Мета дипломного проекту: розробка системи електропостачання підприємства на стороні 0,4 кВ для підвищення якості та надійності електропостачання.

В технологічному розділі приведена загальна характеристика підприємства та характеристика стану електрифікації, описані існуючі технологічні процеси підприємства.

У спеціальній частині розроблена схема електропостачання на стороні 0,4 кВ, охарактеризовані кліматичні умови Дніпропетровської області, виконано розрахунок обладнання системи з сонячними модулями та вітроенергетичної установки.

В економічному розділі виконано розрахунки які підтверджують ефективність впровадження сонячної та вітроенергетичної систем.

В розділі «Охорона праці» виконано аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів та технічні заходи для безпечної експлуатації вітроустановок.

Практичне значення проекту - впровадження системи з використанням сонячн ої та вітрової енергії для забезпечення освітлення об'єктів підприємства.



ЗМІСТ

Список скорочень

Вступ

1 Технологічний розділ. Загальна характеристика господарства

1.1 Характеристика виробничо-господарської діяльності

1.1.1 Характеристика стану електрифікації

1.2 Технологія існуючих виробничих процесів

1.3 Постановка загальної мети проекту

2 Спеціальний розділ

2.1 Визначення розрахункових навантажень

2.1.1 Вибір потужності, типу, числа та місця розміщення

трансформаторних підстанцій

2.1.2 Розрахунок мереж 0,4 кВ. Визначення допустимих втрат

напруги та оптимальних надбавок трансформатора

2.1.3 Визначення втрат напруги на ділянках лінії

2.1.4 Визначення потужності на вводі

2.1.5 Вибір і розрахунок пускозахисної апаратури

2.1.6 Вибір марки, способу прокладки та визначення перерізу жил

проводів та кабелів

2.2 Розрахунок фотогальванічної системи електропостачання для

забезпечення освітлення

2.2.1 Кліматичні умови об'єкта розрахунку

2.2.2 Розрахунок освітлення методом питомої потужності

2.2.3 Розрахунок фотоелектричної системи

2.2.4 Вибір кабелю

2.2.5 Порівняння кута нахилу покрівлі будівлі та необхідного кута

установки сонячних модулів

2.3 Розрахунок вітроелектричної установки для забезпечення

електропостачання систем освітлення

3 Економічний розділ

3.1 Обґрунтування розрахунку економічної ефективності

використання відновлюваних джерел енергії

3.2 Розрахунок капітальних витрат

3.3 Розрахунок експлуатаційних витрат

3.4 Розрахунок економії від установки сонячних панелей

4 Охорона праці

4.1 Небезпечні і шкідливі фактори при роботі ВЕУ

4.2 Інженерно-технічні заходи з охорони праці

4.3 Пожежна профілактика

Висновки

Перелік використаної літератури



Вступ

У міру свого розвитку людство відчуває потребу в усе більшій і більшій кількості енергії. Задовольнити цю потребу можна за рахунок або безмежних або за рахунок поновлюваних ресурсів, вдосконалення енерготехнологій та підвищення ефективності використання енергії споживачами.

У той час, як складні технології отримання електроенергії і тепла з викопного палива "традиційними" способами стали досить досконалими, почали з'являтися загрозливі самому існуванню життя на Землі негативні ефекти - теплове, хімічне, радіоактивне забруднення навколишнього середовища; стали швидко зменшуватися запаси нафти, газу, високоякісних вугіль і інших палив.

Ефективні способи використання органічних палив, економічні способи переробки урану - все це не вирішує глобальних проблем електропостачання на далеку перспективу, зменшення забруднення навколишнього середовища, збереження і переробки величезної кількості відходів, а також можливих аварій на небезпечних виробництвах.

З цієї причини ще з 70-х років в світі ведеться активна робота з пошуку і залученню до паливно-енергетичного балансу нових джерел енергії і нетрадиційних технологій її отримання. Особливий інтерес проявляється до нетрадиційних поновлюваних джерел енергії - енергії сонця, вітру, світового океану, малих водних потоків, тепла Землі, біомаси і т. д., а також розробці нетрадиційних систем і технологій перетворення і схем використання.

В теперішній час в багатьох країнах світу (в тому числі розвинених і, які володіють атомною енергією) все більша увага приділяється відновлювальним джерелам енергії (ВДЕ), при цьому досліджуються можливості використання енергії Сонця, вітру, річок, припливів біопалива та інших відновлювальних джерел енергії знаходяться в природі в природному стані, тому не створюють екологічних проблем, і в силу своєї відновлюваності є невичерпаними.

Однак, застосування відновлюваних джерел енергії для енергопостачання різних об'єктів в даний час теж певною мірою є проблематичним.

Для деяких відновлюваних джерел енергії характерно мінливість потужності у часі, наприклад потужність роботи сонячних електростанцій залежить від часу доби і від того, наскільки ясне небо, а потужність роботи вітроелектростанцій - від сили вітру. Причому графік зміни потужності відновлювальних джерел енергії може не збігатися з графіком потреби електроенергії.

Крім того, в теперішній час капітальні витрати на спорудження енергоустановок на основі відновлюваних джерел енергії перевищують капітальні витрати на енергоустановки на викопне паливо. Треба визнати, що відновлювальні джерела енергії потребують вкладень, пов'язаних з високою вартістю обладнання - сонячні батареї не обмежуються тільки установкою фотоелементів, необхідні акумуляторні батареї і трансформатори. Не кажучи про обладнання для вітрогенераторів, гребель і приливних електростанцій.

Існують ще менш значні проблеми, пов'язані в основному з конструкцією енергоустановок на відновлюваних джерелах енергії.

- Швидке виснаження запасів викопного палива;

- Значне зростання цін на електроенергію.

У цьому зв'язку, перспективним напрямком в електроенергетиці може бути застосування поновлюваних джерел енергії, що підтверджується світовою практикою.

Сонячна енергетика - напрямок нетрадиційної енергетики, заснований на безпосередньому використанні сонячного випромінювання для отримання енергії. Сонячна енергетика використовує невичерпне джерело енергії і є екологічно чистою, тобто не виробляє шкідливих відходів.

Навчитися використовувати сонячну енергію людство мріяло давно. Сонце неймовірно потужне джерело енергії. Його енергія здатна забезпечити все населення Землі електрикою та теплом.

Сонячну енергію використовують вже в багатьох країнах. Створено безліч установок, які дозволяють перетворювати її в електроенергію. Ось деякі приклади, коли використання сонячної енергії вже має позитивний результат - тонкоплівкові, монокристалічні кремнієві й полікристалічні фотоелементи.

Якщо говорити, знову ж таки, про енергію, то згадується закон фізики. Цей закон говорить, що енергія не виникає нізвідки і безслідно не зникає. Таким чином, енергія, народжена сонцем, не повинна проходити повз нас і зникати на просторах космосу.

Сонячна енергія, є поновлюваним ресурсом. Це означає, що ми не в страху виснаження її запасів. Хоча вона може зникнути за хмарами на мить, і недоступна в нічний час, але як правило потім повертається в повній силі.

Вітер є одним з найважливіших нетрадиційних джерел енергії. Проведені в багатьох країнах дослідження показали, що сучасні вітроенергетичні установки (ВЕУ) можуть бути ефективно використані в регіонах із середньорічною швидкістю вітру Vр перевищуючою 4-5 м / с. Крім того, ВЕУ є найдешевшими з усіх, які отримали найбільше поширення, нетрадиційних енергоджерел.

Однак, всі ці проблеми не є принципово неусувними, а породжені, на наш погляд, недостатньою розробкою питань використання відновлюваних джерел енергії. Різноманітність ВДЕ, сучасні досягнення науки і техніки в галузі електротехніки (включаючи акумулювання та підвищення коефіцієнта корисної дії електроприймачів), а також безперервний ріст вартості традиційної енергії на фоні зниження вартості енергоустановок на поновлювані джерела енергії дають підстави сподіватися на успішне подолання основних проблем їх використання.

Подальший розвиток традиційної енергетики зіткнулося з низкою проблем, основними з яких є:

- Екологічна загроза людству;

Однак, у зв'язку зі зміною стратегії розвитку енергетики - орієнтацією на будівництво великих електростанцій, створення єдиної енергетичної системи, потужних міжсистемних зв'язків - роботи з вітроенергетики істотно загальмувалися.

У наш час низка великих підприємств і комерційних структур займаються розробкою і виробництвом ВЕУ різної конструкції і потужності, але через труднощі фінансування більшість розробок або представлені в єдиному екземплярі, або, в кращому випадку, знаходяться в дослідно-промисловій експлуатації. Але, незважаючи на це, залишається актуальним питання про можливість застосування ВЕУ в, так званій, малій енергетиці. Це продиктовано необхідністю знизити витрати, вивільнити обслуговуючий персонал, організувати тимчасове або постійне постачання енергією об'єкта, віддаленого від промислових центрів і ліній електропередачі.

На відміну від ресурсів традиційних - рідких, твердих палив, на "здобич" і транспортування енергії вітру витрати не виробляються. Але це аж ніяк не означає, що енергія, що отримується за допомогою вітродвигуна, у всіх випадках дешева і навіть практично дармова. Щоб вирішити, чи доцільно в даному конкретному випадку використовувати ВЕУ, порівнюють її економічні показники з показниками інших енергетичних установок, які можуть бути застосовані в даних умовах, а для випадку роботи ВЕС в системах враховують скорочення витрат на паливо і вартість вивільняюючих потужностей звичайних електростанцій. Зіставляючи розрахункові витрати по ряду можливих варіантів вирішення заданого енергетичного завдання, тобто розглядаючи взаємозамінні альтернативні варіанти, що забезпечують однакове задоволення споживача енергією, можна визначити найбільш вигідний варіант і прийняти відповідне рішення.

електропостачання сонячна вітрова енергія

1. Загальна характеристика господарства

1.1 Характеристика виробничо-господарської діяльності

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дніпропетровська» розташоване в Дніпропетровському районі, Дніпропетровської області, с. Кіровське. Відстань до обласного центру Дніпропетровська 25 км ы вони безпосередньо з'єднані дорогою з твердим покриттям.

Ґрунт на території господарства - чорнозем звичайний. За рельєфом місцевість відноситься до рівнини. Клімат помірно - континентальній. Господарство знаходиться у третій кліматичній зоні по вітру та ожеледиці.

Зв'язок господарства з пунктами реалізації продукції відбувається по шляхам з твердим покриттям.

Головний напрямок господарської діяльності - вирощування птиці.

Загальна площа господарства складає 10 га. На території господарства не вирощуються ніякі зернові культури.

Результати господарської діяльності в птахівництві приведені в таблиці 1.

Таблиця 1.1 - Показники по птахівництву

Вид птиці	Кількість голів, шт	Вид продукції
Кури	33000	М'ясо, яйця

План птахофабрики наведено на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 - План птахофабрики: 1-7,39 - склад кормів; 8-22 - пташник; 23 - склад яєць; 23-32 - пташник; 34 - убійний цех; 40 - ангар; 47,51,56 - підстанція; 43 - водонапорна вежа; 45 - котельна; 35-39,41,42,44,46,48-50,52-55,57-62 - допоміжні приміщення

1.1.1 Характеристика стану електрифікації

Дана птахофабрика відноситься до споживачів другої категорії надійності електропостачання згідно ПТБ і ПТЕ [1], яка дозволяє перерву в постачанні електричної енергії не більше, ніж на 3,5 години. Технологічний процес підприємства не дозволяє порушення електропостачання, що може спричинити за собою небезпеку для життя птиці та значних матеріальних збитків.

Пташник отримує живлення від трансформаторної підстанції 35/6 кВ,яка розташована на території селища. Лініями КЛ-70, КЛ-75, ВЛ-74 вона закільцевана і живить ЗТП-302, (ЗТП-582, ЗТП-285, ЗТП-284 і ЗТП-581 інших споживачів).

У закритих трансформаторних підстанціях встановлені трансформатори типу ТМ та потужністю 630, 250 і 400 кВА, загальна потужність яких становить 2390 кВА.

Розподіл електроенергії серед споживачів пташника здійснюється від силового розподільного пункту, в якому для комутації та захисту силових розподільних електромереж встановлені автоматичні вимикачі.

На рисунку 1.2 представлена однолінійна схема пташника. Схема електропостачання містить один трансформатор потужністю 630 кВА, від якого живляться три лінії Л1, Л2, Л3, виконаних кабелем марки АВВГ 3Ч75 і під'єднаних через вимикач Compact NS 250 NA.

Недоліком даної схеми електропостачання є під'єднання великої кількості споживачів до однієї лінії, що приводить до перегрівання кабелю, а також появі аварій, в результаті чого, при спрацюванні одного з вимикачів вимкнеться вся лінія. Це приводить до знеструмлення декількох приміщень. При значних КЗ можливе відключення одразу всіх ліній, в результаті вимкнення вимикача ВЭМ-6Э-1600/20УЗ.

Рисунок 1.2 - Однолінійна схема господарства

1.2 Технологія існуючих виробничих процесів

Кури містяться в клітинних батареях марки ККТ, ЄКТ і БКН-3А. Останні являють собою збірні одиниці, що складаються з великого числа кліток, розташованих у три яруси.

Батареї встановлені в шість рядів у спеціальних поглибленнях (траншеях). Батареї комплекту забезпечені обладнанням і механізмами для комплексно-потокової механізації та автоматизації процесів роздачі корму, подачі води та напування птиці, збору яєць, видалення посліду і підтримку необхідного мікроклімату в пташнику. Крім цього забезпечується ступінчаста регулювання освітленості клітин, як в ручному так і в автоматичному режимах.

Механізація годівлі птиці здійснюється лінією кормораздачи, яка представляє собою комплект обладнання, що складається з бункера сухих кормів БСК-10, транспортера універсального уніфікованого ТУУ-2А і желобкового годівниць з тросошайбовим кормораздатчиком.

Годівниці, розташовані на кожному ярусі батареї, являють собою замкнутий контур, усередині якого знаходиться тросошайбовий транспортер, що проходить через бункер-дозатор, встановлений на передній стійці. Швидкість руху троса з шайбами ??0,25 ... 0,66 м / с.

Корм із зовнішнього бункера БСК-10 похилим транспортером подається в приймач горизонтального транспортера ТУУ-2А, який доставляє корм в бункери-дозатори клітинних батарей, завантажуючи їх по черзі. При заповненні останнього бункера-дозатора спрацьовує вимикач подачі корму, встановлений на стінці горловини бункера і відключає електродвигун лінії завантаження кормів. При витраті корму і зниженні його рівня в бункерах клітинних батарей електродвигун лінії кормораздачи вмикається автоматично.

Система напування птиці включає в себе водопровідну лінію, водороздаточні краники і желобкові поїлки.

Подача води з водопровідної мережі до жолобкова напувалок здійснюється за допомогою кранів, встановлених на початку і в кінці батареї і злив в каналізацію посередині батареї через приймач стоку води в стічну трубу.

На батареї є 10 ліній напування по 5 ліній з кожного боку батареї. На кожному ярусі встановлено по дві лінії уздовж всього ряду клітин.

Система прибирання посліду складається з скребковий установки для очищення від посліду настилів двох верхніх ярусів клітин, механізму послідного скребкового МПС-6М, транспортера поперечного НКЦ-7/18.

Прибирання посліду з похилих настилів верхніх ярусів клітинних батарей здійснюється шкребками впослідних канал по всій довжині батареї.

Автоматично за заздалегідь встановленою програмою через реле часу включаються всі скребки на батареях вперед. Через певний час скребки перемикають контакти кінцевого вимикача і змінюють напрямок свого руху. Під клітинними батареями в пометних траншеях переміщуються скребкові візки МПС-6, які видаляють послід з траншеї на поперечний транспортер НКЦ-7/18, який подає його в послідний приямок.

Система яйцесбирання включає в себе поздовжні стрічкові транспортери, похилі елеватори, поперечний транспортер яйцесбирання БКН-3/1 і стіл-накопичувач.

Яйця з клітин по похилим поличкам всіх ярусів скочуються в жолоби, в яких покладена конвеєрна стрічка. При русі стрічки яйця переміщуються до торця передніх стійок батареї. З другого і третього ярусів за допомогою похилих елеваторів яйця опускаються на поперечний транспортер яйцесбирання. З першого ярусу яйця стрічковим транспортером подаються безпосередньо на поперечний яйцесборочний транспортер. Зібрані з усіх ярусів яйця поперечним транспортером доставляються на стіл оператора для сортування та пакування.

Пташник це яскравий приклад комплексної автоматизації та механізації технологічних процесів.

Згідно обраної технології утримання птиці, виконуємо вибір технологічного обладнання. Електричними приймачами є асинхронні двигуни.

Технологічна характеристика обладания наведена в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Технологічна характеристика обладнання

Назва електрообладнання	Тип	Кількість, шт	Установлена потужність, кВт
Бункер-дозатор	БСК-10	1	0,75
Транспортер горизонтальний	ТУУ-2А	1	1,5
Поперечний транспортер	НЦК-7/18	1	2,2
Канатно-скребкова установка	МПС-6М	3	2,2
Поперечний транспортер яйцесбирання	БКН-3/7	6	2
Комплект вентиляційного обладнання	Кліматика-1	1	2,3
Освітлювальна установка	Рассвет-Закат	1	20
Продольне прибирання посліду		6	0,55

Характеристика виробничих приміщень

Пташник являє собою будівлю розмірами 96Ч27м. Він складається із приміщень для пташника і підсобних приміщень. Мінімальна висота від полу до низу виступаючих конструкцій покриття складає 3м.

Будівля пташника розроблена в змішаному каркасі. Фундамент під колони - залізобетонний стаканного типу. Стіни - азбестоцементні панелі, побілені вапняним розчином. Перегородки - збірні залізобетонні, цегляні. Вікна, двері дерев'яні. Покриття - плити з дерев'яним каркасом з підшивкою азбестоцементними листами. Утеплювач - плити з мінеральної вати. Крівля - хвилясті азбестоцементні листи. Підлога - бетонна, цементна, ліноліумна і із керамічної плитки.

Всі дерев'яні конструкції захищені від ушкодження дереворуйнуючими комахами та захищені від самозапалювання спеціальними препаратами, які являють собою суміш бури технічної і борної кислоти.

Всі металеві елементи пофарбовані лакофарбовими антикорозійними матеріалами.

Згідно технологічних процесів наведених в пункті 1.2 та переліку приміщень реально існуючого пташника наведена в таблиці 1.3 характеристика приміщень.

Таблиця 1.3 - Характеристика виробничих приміщень

Назва	Температура	Вологість	Запиленість	Пожежобезпечність	Електробезпечність
Приміщення для утримання бройлерів	+200С	Вологе з хім. акт. середови щем	Запилене	Пожежобезпечне	Підвищена небезпека
Службове приміщення	+190С	сухе	Не запилене	Пожежобезпечне	Без підвищеної небезпеки
Електрощитова	+180С	сухе	Не запилене	Пожежобезпечне	Підвищена небезпека
Веткамера	+200С	вологе	Не запилене	Пожежобезпечне	Без підвищеної небезпеки
Інвентарна	+180С	сухе	Не запилене	Пожежобезпечне	Без підвищеної небезпеки
Коридор	+160С	сухе	Не запилене	Пожежобезпечне	Без підвищеної небезпеки
Тамбур	+160С	сухе	Не запилене	Пожежобезпечне	Без підвищеної небезпеки

1.3 Постановка загальної мети проекту

Самий важливий показник системи електропостачання - надійність подачі електроенергії. Всяке відключення - планове (для ревізії і ремонту) і особливо неочікуване, аварійне - несе великий збиток споживачу і енергетичній системі. Тому необхідно прийняти ефективні та економічно доцільні міри по забезпеченню оптимальної надійності електропостачання споживачі даного об'єкта. Для застосування систем альтернативної енергетики з використанням «Зеленого тарифу» розглянемо питання переводу одного з пташників на фотогальванічну систему електропостачання. Також розглянемо можливість використання ВЕУ.

2. Спеціальний розділ

2.1 Визначення розрахункових навантажень

2.1.1 Вибір потужності, типу, числа та місця розміщення трансформаторних підстанцій

Для проектування зовнішніх мереж і трансформаторних підстанцій необхідно спочатку провести розрахунок електричних навантажень на вводах будівлі по об'єкту. Основні імовірнісні навантаження сільськогосподарських споживачів зведені в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Електричні навантаження споживачів

Найменування приміщення	Кількість	Рдн, кВт	Рв, кВт	cosцдн	cosцв
Пташник 33000 кур Зерносклад Яйцесклад Адміністрація Вуличне освітлення	23 1 1 1	59 5 10 15 --	59 1 10 8 5,5	0,75 0,7 0,7 0,85 --	0,85 0,75 0,75 0,9 0,55

Розрахункове навантаження вуличного освітлення визначається з розрахунку 250 Вт на приміщення і по 3 Вт на кожний метр периметра птахофабрики:

, (2.1)

де P1 - потужність розрахована на одне приміщення, Вт;

Р2- потужність розрахована на один метр довжини периметра, Вт;

l - довжина периметра, м;

n - кількість будівель.

кВт.

Повна потужність визначається за наступною формулою:

, (2.2)

де Pр - розрахункове навантаження, кВт;

cos - середньозважений коефіцієнт потужності.

У зв'язку з тим, що навантаження споживачів відрізняються більш ніж в чотири рази, виробляємо визначення сумарної навантаження за допомогою надбавок.

Визначаємо сумарне навантаження споживачів:

, (2.3)

де P - найбільша з доданків потужностей, кВт;

P - сума надбавок за рештою потужностей, кВт.

Середньозважений cos визначається за наступним виразом:

(2.4)

де Pi - потужність i-го споживача, кВт;

cosi - кофіцієнт потужності i-го споживача;

;

.

Підставляючи числові значення у формулу (3.2) визначаємо повну денну і вечірню потужність:

кВА;

кВА.

Так як Sд > Sв, то подальший розрахунок ведем по Sд.

Число трансформаторних підстанцій можна наближено визначити за формулою [2]:

(2.5)

де Рp - сумарне навантаження об'єкта, кВт;

F - площа об'єкта, км2;

?U - допустимі втрати напруги в мережі 0,4 кВ,%;

.

Результат округляємо до найближчого цілого, отже, приймаємо кількість трансформаторних підстанцій рівним одній.

Виходячи з потужності на шинах трансформаторної підстанції за економічними інтервалами виробничих навантажень трансформатора [3] приймаємо до установки на споживчій підстанції ТП 6/0,4 силовий трансформатор типу ТМ - 630 з перемиканням без збудження (ПБЗ), з ручним перемиканням відгалужень обмоток вищої напруги при відключеному трансформаторі [2]. Виходячи з належності електроприймачів щодо надійності електропостачання до другої категорії заживлюємо ТП від двох незалежних взаємно резервуючих джерел живлення, у якості яких використовують дві кабельні лінії напругою 6 кВ, до установки остаточно приймаємо два трансформатора ТМ - 630, трансформаторна підстанція закритого типу.

Місце знаходження трансформаторної підстанції вибираємо, керуючись низкою вимог, основна з яких - розташування трансформаторної підстанції в центрі електричних навантажень. Центр навантажень можна визначити графоаналітичним методом. Координати розрахункового центру Хр і Yр визначаємо за формулами:

(2.6)

де Рi -- розрахункове навантаження на вводі i-го споживача, кВт;

Хi, Yi - відстань до споживачів по вісям ординат, м.

Координати центрів навантажень для кожної будівлі зносимо в таблицю 2.2.

;

.

Таблиця 2.2 - Центри навантажень споживачів

Найменування приміщення	X	Y
Пташник 36000 кур Пташник 33000 кур Пташник 33000 кур Зерносклад Яйцесклад Адміністрація	192,3 192,3 572,4 269 269 614	396 279 396 48 165 279

Отже, центр електричних навантажень потрапляє на пташник. Розміщуємо трансформаторну підстанцію ближче до будівлі адміністрації з урахуванням зручності проходження фідерних ліній 0,4 кВ, а також живильної лінії 6 кВ і зручності обслуговування трансформаторної підстанції.

2.1.2 Розрахунок мереж 0,4 кВ. Визначення допустимих втрат напруги та оптимальних надбавок трансформатора

Вихідними даними для розрахунку електричних мереж є допустимі норми відхилення напруги. Для сільськогосподарських споживачів при навантаженні 100% воно не повинно виходити за межі -5%, а при навантаженні 25% за межі +5% від номінального.

Допустимі втрати напруги в лініях 10кВ та 0,4 кВ визначаються шляхом складання таблиць відхилення напруги. Як правило, при складанні таблиць розглядають найближчу і віддалену трансформаторні підстанції в режимі максимального (100%) і мінімального (25%) навантаження. У нашому випадку слід визначити втрати напруги та надбавку для проектованої ТП [4].

Відхилення напруги визначається з наступної формули:

(2.7)

, (2.8)



де U100, U25 - відхилення напруги при 100% і 25% навантаженні,%;

U100, U25 - втрата напруги при 100% і 25% навантаженні,%;

Н100, Н25 - надбавки при 100% і 25% навантаженні,%.

Для нашого випадку маємо, відхилення напруги у споживача:

(2.9)

де Uп - відхилення напруги у споживача,%;

Uнб - відхилення напруги на шинах живильної підстанції,%;

Uтр - падіння напруги в трансформаторі,%;

U10 - падіння напруги в лінії 6 кВ, %;

U0.4 - падіння напруги в лінії 0,4кВ (складається з зовнішніх і внутрішніх),%.

З формули (2.9) можемо виразити:

Підставляючи числові значення, отримуємо:

Приймаємо:

Визначаємо зниження напруги у споживача при 25% навантаженні

Так як Uп < 5%, робимо висновок, що допустимі втрати напруги та оптимальні надбавки трансформатора визначили вірно.

Всі розрахунки зводимо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 - Визначення допустимих втрат напруги та оптимальних надбавок трансформатора

N п/п	Элементи схеми	Навантаження
		100%	25%
1	Відхилення на шинах 6 кВ	+6	-2
2	Втрата напруги 6 кВ	-4,5	-1,13
3	Трансформатор 6/0,4 кВ: Втрати напруги надбавка	-4 +2,5	-1 +2,5
4	Втрата напруги 0,4 кВ	-5	0
5	Споживач	-5.0	-1,63

Визначаємо кількість ліній і траси їх проходження, щоб раціонально розподілити потужність по лініях і надати схемі більшу гнучкість під час оперативних перемикань приймаємо три лінії. Складання схем мереж 0,4 кВ.

На розрахунковій схемі вказуємо:

джерело живлення (ТП);

лінії (Л1, Л2, Л3);

номера вузлів;

відстань між узлами, км;

денну і вечірню розрахункову потужність споживача.

Рисунок 2.1 - Схема повітряної лінії мережи 0,4 кВ

Рисунок 2.2 - Схема кабельної лінії мережі 0,4 Кв: 1-5,7-23 - пташник на 33000 кур; 6-адміністрація; 24-яйцесклад; 25-зерносклад.

Електричний розрахунок мережі 0,4 кВ проводиться з метою вибору перерізу і марки проводів та кабелів лінії, а також перевірки якості напруги у споживача. При розрахунку користуємося методом розрахунку електричних мереж за економічним інтервалам навантажень.

Зробимо розрахунок кабельної лінії від трансформаторної підстанції до пташника на 33000 курей. Площа поперечного перерізу струмоведучих жил визначаємо по допустимому нагріву.

Розрахунковий струм лінії складає

, (2.10)

де Рр - розрахункова потужність на вводі об'єкта, кВт;

Uн - номінальна напруга, кВ.

А.

По таблиці 12.1 [3] приймаємо переріз кабеля F=16,0 мм2 с Iдоп=90 А при прокладанні в землі.

90А > 85,2А.

Приймаємо до прокладання в землі кабель марки АВВГ 5 Ч 16, перевіряємо обраний кабель на допустимі втрати напруги.

Втрати напруги в лінії визначаємо за формулою:

, (2.11)

де l - довжина лінії, м; с - коефіцієнт залежить від системи напруги і матеріалу провідника [10].

,

Перевіряємо умову:

, (2.12)

де Uдоп - допустима втрата напруги в мережі 0,4 кВ (таблиця 2.3), .

Умова виконується. Розрахунок для інших ліній аналогічний.

Дані зводимо в таблицю 2.5.

Зробимо розрахунок повітряних ліній. Розбиваємо лінії на ділянки і визначаємо розрахункові потужності на дільницях шляхом підсумовування розрахункових потужностей, що проходять через дану ділянку, кВт:

Pр = Pнаиб. + Р, (2.13)

де Рр - розрахункове значення максимальної потужності, кВт;

Рнаиб. - найбільше значення потужності, кВт;

Р - сума надбавок [4], кВт.

Користуючись розрахунковою схемою високовольтної мережі визначаємо максимальні навантаження.

Ділянка мережі	Розрахунок максимального денного навантаження
	Лінія 1
0-1	Р0-1 = Р1 =59 кВт,
	Лінія 2
0-2	Р0-2 = Р2 + Р3 + Р4 =59+6+3 =68 кВ,
2-3	Р2-3 = Р2 = 59 кВт,
2-4	Р2-4 = Р3 + Р4 = 10 + 3 = 13 кВт,
4-5	Р4-5 = Р4 = 5 кВт,
	Лінія 3
0-6	Р0-6 = Р5 + Р6 + Р7= 59+9,2+0,6 =68,8 кВт
6-7	Р6-7 = Р5 = 59 кВт,
6-8	Р6-8 = Р6 + Р7 =15+0,6 =15,6 кВт,

Визначення середньозваженого коефіцієнта потужності. Далі розраховуємо середньозважений коефіцієнт потужності за такою формулою:

(2.14)

де Pi - розрахункова потужність i - го споживача, кВт;

cosi - коефіцієнт потужності i - го споживача.

Користуючись розрахунковою схемою, визначаємо середньозважений коефіцієнт потужності:

Для лінії Л2 (Фідер 2):

Ділянка мережі 0-2: ;

Ділянка мережі 2-3: сos2-3 = 0,75 (т.я. один споживач);

Ділянка мережі 2-4: (т.я. споживачі мають однаковий сos);

Ділянка мережі 4-5: сos4-5 = 0,7(т.я. один споживач).

Аналогічним чином розраховуємо лінії. Результати розрахунків зведемо в таблицю 2.4.

Визначення повних потужностей на ділянках мережі. Далі, визначаємо повну розрахункову потужність на всіх ділянках мережі, кВА за такою формулою:

(2.15)

де Рр - розрахункова потужність на ділянкі, кВт;

cos - коефіцієнт потужності.

Ділянка мережі 0-1 для лінії Л-1:

.

Аналогічним чином визначаємо повну потужність на інших ділянках мережі. Отримані значення зводимо в таблицю 2.4.

Визначення еквівалентної потужності. Потім визначаємо еквівалентну навантаження за такою формулою:

(2.16)

де Sр - розрахункова потужність на ділянці, кВА;

Kд - коефіцієнт, що враховує динаміку зростання навантажень. Приймаємо для знову споруджених мереж Kд = 0,7 [4].

Отримуємо:

Для лінії 1 (Фідер 1) ділянка мережі 0-1:

Аналогічним чином визначаємо еквівалентну потужність на інших ділянках мережі. Отримані значення зводимо в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 - Результати розрахунків повної і еквівалентної потужностей для денного максимуму

Ділянка мережі	P, кВт	сos	S, кВА	Sэ, кВА
Лінія 1
0-1	59	0,75	78,6	55,02
Лінія 2
0-2	68	0,73	93,1	65,17
2-3	59	0,75	78,6	55,02
2-4	13	0,7	18,5	13,02
4-5	5	0,7	7,1	4,97
Лінія 3
0-6	68,8	0,79	87	60,9
6-7	59	0,75	78,6	55,02
6-8	15,6	0,85	18,4	12,9

2.1.3 Визначення втрат напруги на ділянках лінії

Втрата напруги на ділянці мережі визначається за наступною формулою:

(2.17)

де Sp - розрахункова потужність ділянки мережі, кВА;

l - довжина ділянки, км;

Uн - номінальна напруга на ділянці, кВ;

r0, x0 - відповідно, питомі активний і індуктивний опору дроти, Ом / км.

Втрата напруги на ділянці мережі у відсотках визначається за наступною формулою:

(2.18)

Ділянка 0 - 1:

Аналогічним чином розраховуємо втрати напруги на інших ділянках лінії. Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.5.



Таблица 2.5 - Результаты расчетов кабельной линии 0,4кВ

Ділянка мережі	Р, кВт	Iр, А	l, км	Марка кабеля і переріз, мм2	?U, %
Кабельні лінії
Лінія 1
0-1	59	85,2	0,099	АВВГ 5х35	3,7
Лінія 2
0-2	59	85,2	0,066	АВВГ 5х35	4,7
Лінія 3
0-3	59	85,2	0,085	АВВГ 5х35	3,7

Таблиця 2.6 - Результати розрахунку повітряної лінії 0,4 кВ

Ділянка мережі	Р, кВт	cosц	S, кВА	Sэ,кВА	l, км	?U, В	?U, %
Повітряні лінії
Лінія 1
0-1	59	0,75	78,6	55,02	0,054	6,48	1,7
Лінія 2
0-2	68	0,73	93,1	65,17	0,0214	3,5	0,92
2-3	59	0,75	78,6	55,02	0,045	6,3	1,6
2-4	13	0,7	18,5	13,02	0,0533	1,76	0,46
4-5	5	0,7	7,1	4,97	0,0627	0,79	0,2
Лінія 3
0-6	68,8	0,79	87	0,9	0,0567	8,8	2,3
6-7	59	0,75	78,6	55,02	0,0333	4,5	1,18
6-8	15,6	0,85	18,4	12,9	0,052	1,7	0,44

2.1.4 Визначення розрахункової потужності на вводі

Розрахункове навантаження визначається для електрообладнання враховуючи максимальне навантаження технологічного обладнання, яке визначається коефіцієнтом завантаження. Коефіцієнт завантаження [5 с. 126].

Витрати потужності на освітлення приміщення становить 20 кВт.

Коефіцієнт потужності на вводі у приміщенні, а також у комплексі в цілому і на шинах 0,4кВ живлячої підстанції приймають в залежності від визначення суми номінальних потужностей двигунів до сумарної встановленої потужності всіх електроприймачів. Визначаємо потужність на воді у приміщенні пташника на 33000 голів, у якому встановлено обладнання, що приведено в таблиці 1.2.

Для визначення розрахункової потужності на вводі в приміщення складаємо допоміжну розрахункову таблицю 2.7.

Таблиця 2.7 - Розрахунково-допоміжна

Технологічна операція	Робоча машина	Кількість,шт	Тривалість роботи	Рнд, кВт	з,%	Кзд	Рпот, кВт
Вентиляція	Кліматика1	24	0-24	0,37	65	0,7	9,56
Роздача кормів	БСК-10	1	8-9 15-16	0,75	73	0,5	0,51
Роздача кормів	ТУУ-2А	1	8-9 15-16	1,5	78	0,5	0,96
Прибирання посліду	НКЦ-7/18	1	8-9 15-16	2,2	81	0,5	1,36
Прибирання посліду	МСП-6М	3	8-9 15-16	2,2	81	0,5	4,07
Яйцезбирання	БКН-3/1	6	8-9 15-16	3	82	0,5	10,9
Прибирання посліду		6	8-9 15-16	0,55	70	0,5	2,34
Освітлення			6-20	-	1	1	20

Визначаємо розрахункову потужність Ррозр.,кВт перерахованого обладнання, користуючись формулою [2 с. 129]:

, (2.19)

де Рном.-встановлена потужність електроприймача;

n- кількість електроприймачів;

Кз - коефіцієнт завантаження електроприймача;

з - коефіцієнт корисної дії електроприймача.

Визначим загальну споживану потужність всіх електродвигунів:

,

.

Визначим потужність обладнання комплексу:

.

Визначим соs ц за допомогою відношення розрахункової потужності двигунів до потужності обладнання:

,

що відповідає соs ц = 0,83.

Визначим повну потужність на вводі:



, (2.20)

.

Визначимо розрахунковий струм на вводі:

, (2.21)

де Uл - лінійна напруга, В.

.

2.1.5 Розрахунок і вибір пускозахисної апаратури

Вибрати апаратуру захисту та керування - це значить вибрати з маси подібних апаратів такий, який найбільш повно задовольнив би вимоги експлуатації.

Вибір апаратів керування та захисту проводиться з урахуванням деяких умов. Комутаційні апарати повинні бути без пошкоджень і нормального зношення, комутувати найбільші струми нормальних режимів роботи керованого ними двигуна (пусковий, гальмівний, робочий, реверс). Якщо реверс та гальмування не мають місця в нормальному режимі, але можливі при помилкових операціях, то комутаційний апарат у силовому колі повинен комутувати ці операції без руйнування.

Комутаційні апарати по своїм електричним та механічним параметрам повинні відповідати характеристикам приводного механізму в усіх режимах його роботи в даній установці.

Включення обмоток магнітних пускачів, контакторів, автоматичних вимикачів в мережі до 1кВ з заземлюючою нейтраллю можна виконати на міжфазну та фазну напругу.

Апарати керування та захисту вибираємо по роду захисту їх від дії

навколишнього середовища та з урахуванням характеристики приміщень таблиця 1.3.

Автоматичний вимикач вибирається за родом струму, кількістю полюсів, видом розчіплювачів, ступенем захисту від впливу навколишнього середовища, номінальною напругою, номінальним струмом вимикача та номінальним струмом розчіплювача.

Користуючись допоміжною таблицею 2.8 можемо виконати вибір автоматичних вимикачів та кабелів.

Таблиця 2.8 - Таблиця вибору двигунів для робочих машин

Назва робочої машини	Кількість	Марка електродвигуна	Потужність Р, кВт	Сила струму Ін , А	Ккд з, %	сos ц	Кратність пускового струму, ki
БСК-10	1	АИР71В4УЗ	0,75	1,2	70	0,73	5,0
ТУУ-2А	1	АИР80В4УЗ	1,5	2,4	78	0,83	5,5
НКЦ-7/18	1	АИР90L6УЗ	2,2	3,5	81	0,74	6,0
МПС-6М	3	АИР90L4УЗ	2,2	3,5	81	0,83	6,5
Кліматика-1	2	АИР71А6УЗ	0,37	0,59	65	0,65	5,5
БКН-3/1	6	АИР132S4УЗ	3	4,8	82	0,83	7
Продольне прибирання посліду	6	АИР71А4УЗ	0,55	1,69	70,5	0,7	5,0

Вибираємо автоматичний вимикач для двигуна АИР71А6, який забезпечую роботу вентилятора установки Кліматика-1,з технічними даними: Р=0,37кВт; Iн=1,33; Кі=4,0.

Вибір автоматичного вимикача, здійснюють за такими умовами:



Uн ? Uм , (2.22)

де Uн та Uм - відповідно номінальна напруга і напруга мережі, В ;

380В=380В;

Ін ? Ір.л , (2.23)

де Ін - номінальний струм автоматичного вимикача, А;

Ір.л = Ін. споживача (для двигунів),А.

25>1,33,

Ін.т.р =Ін.е.р ? Ір,л., (2.24)

де Ін.т.р - номінальний струм теплового розчіплювача,А;

Ін.т.р - номінальний струм теплового розчіплювача,А;

1,6>1,33А.

Таблиця 2.8 - Таблиця вибору двигунів для робочих машин

Назва робочої машини Кількість Марка електродвигуна Потужність Р, кВт Сила струму Ін , А Ккд

з, % сos ц Кратність пускового струму, ki

БСК-10 1 АИР71В4УЗ 0,75 1,2 70 0,73 5,0

ТУУ-2А 1 АИР80В4УЗ 1,5 2,4 78 0,83 5,5

НКЦ-7/18 1 АИР90L6УЗ 2,2 3,5 81 0,74 6,0

МПС-6М 3 АИР90L4УЗ 2,2 3,5 81 0,83 6,5

Кліматика-1 2 АИР71А6УЗ 0,37 0,59 65 0,65 5,5

БКН-3/1 6 АИР132S4УЗ 3 4,8 82 0,83 7

Продольне прибирання посліду 6 АИР71А4УЗ 0,55 1,69 70,5 0,7 5,0

Вибираємо автоматичний вимикач для двигуна АИР71А6, який забезпечую роботу вентилятора установки Кліматика-1,з технічними даними: Р=0,37кВт; Iн=1,33; Кі=4,0.

Вибір автоматичного вимикача, здійснюють за такими умовами:

Uн ? Uм , (2.22)

де Uн та Uм - відповідно номінальна напруга і напруга мережі, В ;

380В=380В;

Ін ? Ір.л , (2.23)

де Ін - номінальний струм автоматичного вимикача, А;

Ір.л = Ін. споживача (для двигунів),А.

25>1,33,

Ін.т.р =Ін.е.р ? Ір,л., (2.24)

де Ін.т.р - номінальний струм теплового розчіплювача,А;

Ін.т.р - номінальний струм теплового розчіплювача,А;

1,6>1,33А.

Робимо перевірку на можливість регулювання вставки теплового розчіплювача, за умовою

, (2.25)

де - знаходиться в межах (0,8-1) - для автоматичних вимикачів з тепловим розчіплювачем;

- умову витримано.

Перевірка на помилковість спрацювання при запусках двигунів:



Іспр.кат?Іспр.розр, (2.26)

де Іспр.кат =;

k-кратність струму відсічки;

- струм електромагнітного розчіплювача;

Іспр.розр = ;

Кз - коефіцієнт запасу, що враховує можливість відхилення напруги від номіналу, Кз=1,1;

Кру -коеф. запасу установки, що враховує неточність за струмом спрацювання розчіплювачів, Кру=1,25;

Крп - коеф.,що враховує можливе відхилення пускового струму від його номінального значення, Крп=1,2;

Кі - в паспорті двигуна ,4,0.

Іспр.кат =;

Іспр.розр = ;

22,4>8.7 - умову витримано.

Вибираємо автоматичний вимикач ВА 51Г25-34

Вибір магнітного пускача, здійснюють за такими умовами:

Uн ? Uм , (2.27)

380В=380В;

Iн ? Iн.дв, (2.28)



10>1,33;

Iн >, (2.29)

де - пусковий струм двигуна.

10>;

10>0,88 - умову витримано.

Беремо магнітний пускач ПМЛ 1220.

Результати вибору зводимо в таблицю 2.9.

Таблиця 2.9 - Вибір пускозахисної апаратури

Назва робочої машини	Кількість	Номінальний струм двигуна, Ід,А	Марка автоматичного вимикача	Струм розчіп-лювача, Ін.р., А	Марка електромагнітного пускача	Струм пускача, Ін.п., А	Марка теплового реле
НКЦ-7/18	1	5,6	АЕ2036Р	6,3	ПМЛ-121002	10	РТЛ101004
МПС-6М	3	5,6	АЕ2036Р	6,3	ПМЛ-121002	10	РТЛ101004
Продольне прибирання посліду	12	1,69	ВА51Г25	2	ПМЛ-121002	10	РТЛ100704
БСК-10	1	2,14	АЕ2036Р	2,5	ПМЛ-121002	10	РТЛ100804
ТУУ-2А	1	3,52	АЕ2036Р	4,5	ПМЛ-121002	10	РТЛ100804
БКН-3/1	6	6,7	АЕ2036Р	8	ПМЛ-121002	10	РТЛ101204
Кліматика1	24	1,33	ВА51Г25-34	1,6	ПМЛ-1220	10	РТЛ101204

2.1.6 Вибір марки, способу прокладки та визначення перерізу жил проводів та кабелів

Електрична проводка повинна відповідати умовам навколишнього середовища, призначенню, конструкції і архітектурним особливостям приміщення. При виборі виду електропроводки і способу прокладки поводів і кабелів, враховані вимоги електробезпеки, марки проводу чи кабелю, способу їх прокладки зроблений у відповідності з таблицею 2.1.2.[6].

Оболонка та ізоляція проводів і кабелів, що застосовані в проекті, відповідають рекомендованому способу прокладки, умовам навколишнього середовища та мінімальній напрузі мережі.

Згідно вимогам, нульові робочі провідники мають ізоляцію, рівнозначну ізоляції фазних провідників.

Враховуючи конструктивні особливості будови та приміщення, силову розподільчу мережу плануємо виконати силовим кабелем з алюмінієвими жилами, вінілхлоридною ізоляцією марки АВРГ, а також проводом з алюмінієвою жилою з алюмінієвою жилою з полівініловою ізоляцією марки АПВ.

Провід проложений в трубі в бетонній підлозі, по стінам підключення кожного двигуна здійснюється в гнучкому метало рукаві. Згідно [6] с.152, кабелі захищені від механічних пошкодження металевою трубкою на висоту 2,5м.

Марки проводу чи кабелю, а також спосіб їх прокладання на кожній ділянці силовій розподільчої мережі, вказані в розрахунково - монтажній схемі аркуш 1. Вибираємо провід для двигуна АИР71А6, установки Кліматика-1.

Поперечний переріз жил проводів і кабелів вибираємо виходячи з умов:

по тривало допустимій силі струму, що проходить на данній ділянці мережі:

Ідоп. ? Іроб.макс , (2.30)

де Ідоп. - допустимий тривалий струм для конкретного поперечного перерізу,А;

Іроб.макс - максимальний тривалий робочий струм споживача.

19 ? 1,33А,

- по відповідності вибраного перерізу жили проводу апарату захисту на даній ділянці мережі:

Ідоп. ? КзІз , (2.31)

де Кз - кратність допустимо тривалого струму провідника по відношенню до номінального струму, або струму спрацювання захисного апарату (0,22-1,5), вибирається [3] с.364. Беремо Кз-1,5;

Із - сила номінального струму. Із=Ін.розч - для автоматів з електромагнітним розчіплювачем, Із=1,6А.

19?1,5*1,6;

19>2,4А.

Виходячи з умов, вибираємо чотирьохжильний провід АВВГ з перерізом жил 2,5мм2.

Аналогічно виконуємо розрахунок інших провідників. Результат розрахунку зводимо в таблицю 2.10.

Таблиця 2.10 - Результати вибору провідників

<...

Ділянка	Ip, А	Марка	Переріз, ммІ	Iдоп, А	Iдоп·Kсм
0-1	58,703	АВВГ	4х25	70	63
0-2	87,657	АВВГ	4х50	120	108
2-3	35,41	АВВГ	4х10	39	35,1

Подобные документы

• Схема електропостачання цеху УДТК ВАТ "ПівдГЗК"

  Вибір системи керування електроприводом. Технічна характеристика конвеєру СК-2. Розрахунок електропостачання дробильної фабрики ДФ-3. Загальні відомості про електропостачання фабрики. Аналіз розімкненої системи електропривода технологічного механізму.
  
  дипломная работа [2,6 M], добавлен 25.05.2012
  

• Проектування і розрахунок системи електропостачання

  Розрахунок системи електропостачання: визначення розрахункового навантаження комунально-побутових, промислових споживачів Потужність трансформаторів. Визначення річних втрат електричної енергії, компенсація реактивної потужності підстанції 35/10 кВ.
  
  курсовая работа [971,3 K], добавлен 22.12.2013
  

• Проектування системи електропостачання машинобудівного заводу

  Опис технологічного процесу проектування системи електропостачання машинобудівного заводу. Визначення розрахункових електричних навантажень. Вибір системи живлення електропостачання та схем розподільних пристроїв вищої напруги з урахуванням надійності.
  
  дипломная работа [446,9 K], добавлен 21.02.2011
  

• Розрахунок електромагнітних перехідних процесів у системах електропостачання

  Вибір основного електротехнічного обладнання схеми системи електропостачання. Розрахунок симетричних та несиметричних режимів коротких замикань. Побудова векторних діаграм струмів. Визначення струму замикання на землю в мережі з ізольованою нейтраллю.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 21.08.2012
  

• Розрахунок схеми електропостачання групи цехів

  Огляд сучасного стану енергетики України. Розробка системи електропостачання підприємства. Розрахунок графіків електричних навантажень цехів. Вибір компенсуючих пристроїв, трансформаторів. Розрахунок струмів короткого замикання. Вибір живлячих мереж.
  
  курсовая работа [470,0 K], добавлен 14.11.2014
  

• Проектування системи електропостачання підприємства

  Характеристика підприємства і споживачів електричної енергії "Центрального гірничо-збагачувального комбінату". Розрахунок потужності трансформаторів. Вибір схеми електропостачання та місця розташування підстанції. Релейний захист електродвигунів.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 04.06.2014
  

• Електропостачання дільниці №2 енергоцеху ДП заводу "Електроважмаш"

  Характеристика електрообладнання об’єкта, розрахунок параметрів електричного освітлення. Вибір схеми електропостачання та його обґрунтування, розрахунок навантажень. Вибір числа і типу силових трансформаторів. Параметри зони захисту від блискавки.
  
  курсовая работа [66,4 K], добавлен 17.02.2014
  

• Розрахунок системи електропостачання ПАО "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

  Характеристика "Центрального гірничо-збагачувального комбінату" (м. Кривий Ріг). Розрахунок електричного навантаження на шинах 0,4 кВ і 6 кВ. Вибір кількості та місця розташування підстанцій. Автоматизація та телемеханізація систем електропостачання.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 18.05.2014
  

• Забезпечення об'єктів електричною енергією

  Призначення та склад системи електропостачання стаціонарного аеродрому. Схеми електричних мереж і аеродромні понижуючі трансформаторні підстанції. Визначення розрахункового силового навантаження об’єктів електропостачання аеропорту, їх безпечність.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 22.09.2011
  

• Розрахунок електропостачання цеху

  Визначення розрахункового навантаження заводу середнього машинобудування механічного цеху. Техніко-економічне обґрунтування вибору схеми зовнішнього електропостачання підприємства, схема цехової мережі. Розрахунок компенсації реактивної потужності.
  
  курсовая работа [199,6 K], добавлен 20.01.2011
  

• Розрахунок електропостачання та електрообладнання цеху

  Спорудження і експлуатація системи електропостачання цеху. Вибір потужності трансформаторів, способів прокладання низьковольтних кабельних ліній. Розрахунок струмів короткого замикання у низьковольтній розподільчій мережі та вибір електрообладнання.
  
  дипломная работа [5,5 M], добавлен 15.06.2014
  

• Мета, завдання і зміст дисципліни "Електропостачання промислових підприємств". Практичне її значення. Загальні відомості про споживачів електричної енергії та режимах електроспоживання

  Система електропостачання як комплекс пристроїв для виробництва, передачі і розподілу електричної енергії. Виробництво електроенергії на фабрично-заводських електростанціях. Вимоги до електропостачання, застосування керованої обчислювальної техніки.
  
  реферат [26,3 K], добавлен 20.04.2010
  

• Електрозабезпечення ділянки шахти

  Комплекс очисного обладнання для механізації очисних робіт у лаві. Вибір гірничих машин, напруги на дільниці. Схема електропостачання шахти. Розрахунок освітлення, потужності силового трансформатора. Вибір дільничної підстанції. Кабельна мережа ділянки.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 05.11.2011
  

• Електромережі та електрообладнання

  Оптимізація якості електричної енергії, її значення як енергетичної проблеми. Несиметрія електричних режимів, її природа, характеристика і регламентування. Методи і засоби симетрування. Симетрування режиму на фізичній моделі системи електропостачання.
  
  курсовая работа [41,0 K], добавлен 05.05.2009
  

• Електропостачання заводу хімічної промисловості

  Техніко-економічний вибір схем зовнішнього електропостачання підприємства. Розрахунок електричних навантажень, релейного захисту силового трансформатору, заземлюючого пристрою, сили токов короткого замикання. Вибір електроустаткування підстанції.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 27.05.2012
  

• Електромережі та електрообладнання

  Характеристика споживачів електричної енергії. Вихідні дані і визначення категорії електропостачання. Розрахунок електричних навантажень підприємства і побудова графіків навантажень. Економічне обґрунтування вибраного варіанту трансформаторів.
  
  курсовая работа [283,4 K], добавлен 17.02.2009
  

• Вдосконалення системи електропостачання аеродромних вогнів злітно-посадкової смуги в світлосигнальних системах аеродрому І-ІІІ категорій

  Розробка заходів щодо вдосконалення системи електропостачання аеродромних вогнів злітно-посадкової смуги в світлосигнальних системах аеродрому. Визначення показників надійності, оцінка їх впливу на рівень безпеки польотів на етапі візуального пілотування.
  
  дипломная работа [4,7 M], добавлен 25.08.2012
  

• Електропостачання внутрішньоквартальних об’єктів

  Визначення розрахункового навантаження будинків. Розроблення схеми внутрішньоквартального електропостачання електричної мережі, електричних навантажень на шинах низької напруги. Вибір кількості, коефіцієнтів завантаження та потужності трансформаторів.
  
  дипломная работа [4,8 M], добавлен 07.02.2012
  

• Реконструкція РТП 35/10 кВ "Ломоватка" ВАТ "Хмельницькобленерго"

  Модернізація складових частин системи електропостачання РТП 35/10 кВ "Ломоватка", що належить до електричних мереж ПАТ "Хмельницькобленерго". Термінал захистів трансформатора RET 670, функції управління. Однолінійна схема заповнення після реконструкції.
  
  презентация [2,7 M], добавлен 20.03.2012
  

• Проектування районної та розподільчої мережі

  Розробка системи районного електропостачання: вибір трансформаторів вузлових підстанцій, потужностей пристроїв, що компенсують реактивну потужність ГПП. Розрахунок робочих режимів мережі. Визначення діапазону регулювання напруги на трансформаторах.
  
  курсовая работа [658,6 K], добавлен 21.10.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам