Розроблення системи електропостачання на прикладі ТОВ "Агрофірма Дніпропетровська"

.

Визначаємо значення необхідної ємності акумуляторних батарей та їх кількості.

Як компонент фотоэнергетики енергетичної установки, акумуляторні батареї виконують три завдання:

Покривають пікове навантаження, яке не можуть покрити самі фотоелектричні модулі (резервний запас);

Дають енергію в нічний час (короткочасне зберігання енергії);

Компенсують періоди поганої погоди або занадто високого енергоспоживання (середньострокове зберігання).

Перш ніж визначати кількість акумуляторних батарей, необхідно визначити максимальну кількість послідовних днів без сонця, тобто коли сонячної енергії недостатньо для заряду акумуляторної батареї і відповідно для роботи навантаження із - за негоди або хмарності. Оскільки система працює із загальною енергомережою, вибираємо мінімально можливу кількість днів без сонця - 1.

Це обумовлено тим, що можна в будь-який час підзарядитися від резервного джерела.

Для великої фотоелектричної системи ємності одного акумулятора може виявитися недостатньо. Тоді можна підключити паралельно кілька акумуляторів, з'єднавши всі позитивні і всі від'ємні полюси між собою.

Сумарна ємність акумуляторів, що враховує кількість днів без сонця

, (2.38)

де Nбс - кількість днів без сонця, таблиця 3.4 [8];

.

Задаємо величину глибини допустимого розряду акумуляторної батареї.

При цьому враховуємо, що чим більше глибина розряду акумуляторної батареї, тим швидше вона виходить з ладу. Рекомендоване значення глибини розряду становить 20-50% (використовується 20-50% від номінальної ємності батареї). Відповідно коефіцієнт використання г складе від 0,2 до 0,5. Не при яких обставинах розряд батареї не повинен перевищувати 80 % [8].

Приймаємо глибину допустимого розряду рівною г = 0,5, тоді qг визначається як:

, (2.39)

.

Вибираємо коефіцієнт б з таблиці 3.5 [8], який враховує температуру навколишнього середовища в приміщенні, де встановлені акумуляторні батареї. Зазвичай це середня температура в зимовий час. Коефіцієнт враховує зменшення ємності при зниженні температури.

Батарея буде знаходитися в приміщенні з температурою 10 0C, відповідно коефіцієнт б дорівнюватиме 1,19, тоді qобщ - загальна ємність дорівнюватиме:

, (2.40)

Вибираємо акумуляторну батарею типу SunLight SVTG 2-1400 (Gel) , qном = 1400 А•г ;Uном =24 В; GFM12-200, робочий температурний діапазон -20…45 0С; габарити 24Ч26Ч50, см; маса 63 кг [10].

Для забезпечення необхідної ємності визначаємо:

кількість батарей з'єднаних паралельно:

, (2.41)

;

кількість батарей з'єднаних послідовно:

(2.42)

.

Необхідна кількість батарей:

, (2.43)

.

Акумуляторні батареї повинні бути розміщені в спеціально збудованому приміщенні на території фабрики, площею 3м2.

Акумулятори встановлені на двох'ярусних полицях, що забезпечить їх більш компактне розміщення.

Приміщення ізольовано від попадання в нього пилу, випарів і газу, а так само проникнення води через перекриття.

Вибір типу та кількості фотоелектричних модулів

Основними компонентами фотоелектричної системи є сонячні елементи. Окремі сонячні елементи як правило невеликого розміру. Їх потужність може досягати до 1 - 2 Вт електроенергії. З метою збільшення обсягів виробництва електроенергії сонячні елементи з'єднують у великі

блоки, які називаються сонячними модулями.

Сонячні модулі, у свою чергу, об'єднують в сонячні батареї, які зображені на рисунку (рисунок 2.5).

Дані збірки також називають фотоелектричними модулями. Таким чином, залежно від потужності модулів розраховується повна потужність фотоелектричної системи.

Рисунок 2.5 - Фотоелектричні модулі

Найбільш важливим питанням при розрахунку систем, що використовують альтернативні джерела енергії та забезпечують автономне електропостачання правильно вибрати:

Фотоелектричні модулі: ККД, середньорічний ККД, для умов України найбільш актуально використовувати теллурид - кадмієві панелі, монокристалічні панелі;

Системи перетворення енергії (інвертори), ККД пристроїв представлених на ринку від 40 до 95%, холостий хід від 1.5 до 3000 Вт;

Контролери заряду, який характеризується діапазоном вхідної напруги, використання МРРТ контролерів збільшує ККД системи до 15%;

Сполучні кабелі, роз'єми. Використання неякісного кабелю і роз'ємів може знизити ККД до 20%. Таким чином, вихідна продуктивність системи може бути менше в рази від сумарної потужності, яку виробляють сонячні батареї.

Приймаємо фотоелектричний модуль типу KVAZAR KV 250/24M, рисунок 2.6, з такими характеристиками: ; ; ; ; розміри 1665Ч997Ч50; вага 23 кг [11].

Рисунок 2.6 - Зовнішній вигляд фотоелектричного модуля KV 250/24М

Визначаємо необхідну кількість сонячних модулів:

Втрати на заряд - розряд акумуляторної батареї:

, (2.44)

.

Розрахуємо значення струму, який повинні генерувати сонячні модулі:



(2.45)

де і - число пікових сонце - годин для даної місцевості;

.

Для забезпечення розрахованого струму визначаємо число модулів з'єднаних: паралельно

(2.46)

де IСБ струм, який генерують сонячні батареї, кА;

- потужність сонячної батареї, Вт.

;

Послідовно

, (2.47)

.

Загальна кількість необхідних фотоелектричних модулів:

, (2.48)

.

Визначаємо площу сонячної батареї:

, (2.49)

де - площа одного сонячного модуля.

.

2.2.4 Вибір кабелю

Для розрахованої системи приймаємо кабель АВВГ (2*4), Ідоп = 35 А.

Виконуємо перевірку по нагріву:

, (2.50)

де kпр - поправочний коефіцієнт, який враховує умови прокладки.

35,25?0,9•35=31,5.

Кабель нагрівостійкий.

2.2.5 Порівняння кута нахилу покрівлі будівлі та необхідного кута установки сонячних модулів

Сонячні панелі найбільш ефективно працюють, коли вони спрямовані на сонце і їх поверхню перпендикулярна сонячним променям. Сонячні панелі зазвичай розташовуються на даху або підтримуючої конструкції у фіксованому положенні і не можуть стежити за положенням сонця протягом дня. Тому, зазвичай сонячні панелі не знаходяться під оптимальним кутом (90 градусів) протягом усього дня. Кут між горизонтальною площиною і сонячною панеллю зазвичай називають кутом нахилу.

Внаслідок руху Землі навколо Сонця, мають місце також сезонні варіації. Взимку сонце не досягає того ж кута, як влітку. В ідеалі, сонячні панелі дожни розташовуватися влітку більш горизонтально, ніж взимку. Тому кут нахилу для роботи влітку вибирається менше, ніж для роботи взимку. Якщо немає можливості змінювати кут нахилу двічі на рік, то панелі повинні розташовуватися по оптимальним кутом, значення якого лежить десь посередині між оптимальними кутами для літа та зими. Для кожної широти є свій оптимальний кут нахилу панелей. Тільки для місцевостей близько екватора сонячні панелі повинні розташовуватися горизонтально.

Звичайно приймається для весни та осені оптимальний кут нахилу рівним значенню широти місцевості. Для зими до цього значення додається 10-15 градусів, а влітку від цього значення віднімається градусів 10-15. Тому зазвичай рекомендується міняти двічі на рік кут нахилу з "літнього" на "зимовий". Якщо такої можливості немає, то кут нахилу вибирається приблизно рівним широті місцевості [12].

Рисунок 2.7 - Оптимальний кут нахилу взимку і влітку: 1 - сонце взимку; 2 - сонце влітку.

Невеликі відхилення до 5 градусів від цього оптимуму надають незначний ефект на продуктивність модулів. Різниця в погодних умовах більш впливає на вироблення електрики. Для автономних систем оптимальний кут нахилу залежить від місячного графіка навантаження, тобто якщо в даному місяці споживається більше енергії, то кут нахилу потрібно вибирати оптимальним саме для цього місяця. Також, потрібно враховувати, яке є затінення протягом дня. Наприклад, якщо зі східного боку у вас дерево, а з західного все чисто, то, швидше за все, має сенс змістити орієнтацію з точного півдня на південний захід.

Кут нахилу даху пташника становить 200, що не є допустимим для встановлення фотоелектричних профілів. Кут нахилу поверхні сонячної батареї до горизонту повинен становити 600 для того щоб система змогла поглинати 95 % від максимальної кількості сонячного випромінювання.

Для забезпечення необхідного встановлення модулів під потрібним кутом буде сконструйовано спеціальні підставки на покрівлі будівлі, які дадуть змогу отримати потрібний кут нахилу.

2.3 Розрахунок вітроелектричної установки для забезпечення електропостачання систем освітлення

Згідно виконаному розрахунку системи електропостачання освітлення даного підприємства ( для одного пташника Р = 20 кВт, для всіх Р = 59 кВт).

Метеодані по силі вітру в Дніпропетровській області (середньомісячна) за 2011-2012 р. [7] приведені в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14- Середньомісячна швидкість вітру за 2011-2012р

2011 рік
Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
5,37	4,86	4,79	4,26	3,84	3,49	3,36	3,35	3,86	4,93	4,87	4,89
2012 рік
5,29	4,99	4,87	4,61	4,11	3,83	3,26	3,15	3,43	4,15	4,29	4,59

Розрахуємо середньорічну швидкість вітру за кожен рік:

, (2.51)

де Vі - середня швидкість вітру за місяць, м/с;

за 2011 рік

м/с.

за 2012 рік

м/с.

Розрахункова середня швидкість вітру складає:

м/с.

Виходячи з потужності освітлення одного пташника - 20 кВт приймемо ВЕУ типу АВР-30 фірми Concord, паспортні дані якої приведені в таблиці 2.15, а на рисунках 2.8 і 2.9 приведені залежність потужності від швидкості вітру при номінальних умовах та залежність вироблення електроенергії від вітру на висоті осі флюгера 10 м [10].

Таблиця 2.15 - Основні характеристики АВГ - 30

Тип	горизонтально-вісьова
Номінальна потужність, кВт	30
Швидкість вітру, м/с: -початкова (стартова) -номінальна -максимальна робоча -гранично-допустима (буремна)	2,9 9,2 18,0 60,0
Ротор: -діаметр, м -кількість лопатей, шт -номінальна частота обертання, об/хв -висота до вісі ротора, м -швидкість кінця лопаті, м/с	17,0 3 48 18,0 43,0
Генератор: -тип	3-х фазний зі збудником від постійних магнітів
Опора: -тип -висота, м -діаметр нижнього фланця, м - діаметр верхнього фланця, м	конічна трубчата 17,4 1200
Вага, кг: -гондоли з ротором	1800
Квп (коефіцієнт використання потужності): -при V=4,7 м/с -при V=6,0 м/с	0,30 0,42

Рисунок 2.8 - Залежність потужності від швидкості вітру при номінальних умовах



Рисунок 2.9 - Залежність вироблення електроенергії від вітру на висоті вісі флюгера 10 м

Розрахуємо швидкість вітру на висоті опори - h=17,4 м з урахуванням швидкості вітру на вимірювальній висоті h=10 м:

, (2.52)

м/с.

Виходячи з рисунка при даній швидкості вітру потужність установки буде відповідати 6 кВт, тобто для того, щоб забезпечити споживану потужність 20 кВт для даних умов необхідно встановити чотири таких установки.

У відповідності з рисунком одна установка за рік буде виробляти приблизно 70000 кВт•год, а всі установки 280000 кВт•год за рік, що в грошовому еквіваленті , по «Зеленому тарифу» [14] буде складати:

Вартість З.т.=280000•1,22=341600 тис. грн..

Рисунок 2.10 - Розроблена однолінійна схема з підключенням фотогальванічної та вітроелектричної систем

3. Економічний розділ

3.1 Обгрунтування розрахунку економічної ефективності реконструкції підстанції та використання відновлюваних джерел енергії

У даному дипломному проекті виконується реконструкція підстанції на птахофермі на основі використання відновлюваних джерел енергії, для забезпечення підприємства енергією під час перебоїв в електропостачанні, а акож підключення до зеленого тарифу.

В економічній частині розглянуто два варіанти використання альтернативних джерел єнергії, такі як енергія сонця та вітру. По кожному з варіантів розраховано:

- капітальні вкладення;

- експлуатаційні витрати;

- розрахунок економії ;

- визначення терміну окупності;

- порівняня економічних показників.

3.2 Розрахунок капітальних вкладень

Капітальні вкладення - це кошти, призначені для створення і придбання основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Проектні капіталовкладення визначаються на основі цін і розцінок, наведених у прейскурантах оптових цін на обладнання, цінників на монтаж обладнання або за витратами.

Розглянемо два варіанти - А - використання фотогільванічної системи і Б - використання вітроелектричної системи. Зведення капітальних витрат виконвно в таблицю 3.1.



Таблиця 3.1 - Зведення капітальних витрат, тис. грн.

№ п/п	Вид обєкту	Вартість обладнання, тис. грн.	Монтажно-налагоджувальні роботи, тис.грн.	Балансова вартість, тис. грн.
Варіант А
1	Сонячні панелі	1000,731	12	1012,7
2	Акумуляторні батареї	674,076	3	677,1
3	Інвертор	79 875	1,350	81,225
4	Інші комплектуючі прилади	150,2	5	155,2
5	Контролер	0,7	0,1	0,8
Варіант Б
1	ВЕУ	1119,0	10,0	1129,0

Капітальні витрати на здійснення проекту складають:

К = Коб+ Кмн , (3.1)

де Коб- вартість устаткування за зведенням витрат(без ПДВ), тис.грн.;

Кмн - витрати на монтаж і налагодження устаткування, тис. грн.;

КА = 1905,582 + 21,45 = 1927,1 тис. грн.;

КБ = 1119,0 + 10,0 = 1129,0 тис. грн..

Загальна балансова вартість по об'єкту розрахована за формілою:

3.3 Розрахунок експлуатаційних витрат

Річні експлуатаційні витрати по об'єкту проектування складаються з амортизаційних відрахувань та витрат на технічне обслуговування й ремонт:

С=С1+С2, (3.2)



де С1 - амортизаційні відрахування по устаткуванню;

С2 - 1% від вартості на устаткування.

С1 = А1+ А2+ А3+ А4+ А5 , (3.3)

де А1А - амортизаційні відрахування по сонячним батареям;

А2А - амортизаційні відрахування по акумуляторним батареям;

А3А - амортизаційні відрахування по інвертору;

А4А - амортизаційні відрахування по іншим комплектуючим;

А5А - амортизаційні відрахування по контролеру;

А6А- амортизаційні відрахування по вітроелектричній установкі.

Визначаємо амортизаційні відрахування по кожному з об'єктів за формулою:

Аn=, (3.4)

де Фбал. - балансова вартість;

Тmin - мінімальний термін корисної експлуатації обладнання.

А1А=тис.грн.;

А2А=тис.грн.;

А3А=тис.грн.;

А4А=тис.грн.;

А5А=тис.грн.;

С1А = 101,273+ 135,42+ 16,24+ 31,0+ 0,4=162,4тис.грн.

А1Б=тис.грн..

С1Б = А1Б =75,266.грн.

С2А = 0,01 • 1927,1=19,3 тис. грн.;

С2Б= 0,01 • 1129,0=11,3 тис. грн..

Таким чином, річні експлуатаційні витрати по об'єкту проектування складають:

СА = 162,4+19,3=181,7 тис.грн.;

СБ = 75,266 +11,3=86,566 тис.грн..

3.4 Розрахунок економії від установки фотоелектричної системи

Розрахунок виробничих доходів і заміщення «сетевой» електроенергії. Для розрахунку доходів і заміщення палива, визначаємо вартість робочої енергії, включаючи ту енергію, яка була віддана в мережу.

Таблиця 3.2 - Виробничі доходи за один рік роботи проекту

Виробничі доходи за рік роботи системи
Продаж електроенергії в мережу		Кількість кВт•год	Вартість 1 кВт, грн	Вартість електроенергії, грн
	А	175200	5,05	884,760
	Б	262800	1,22	320,616

Розрахунок терміну окупності системи без дисконтування фінансових потоків.

Визначаємо термін окупності системи без урахування капітальних ремонтів, за формулою:

Т1=, (3.5)

де К1 - капітальні витрати в першй рік роботи системи, грн.;

Рі - доходи від виробництва за рік роботи системи, грн.

Т1А = року;

Т1Б = року.

Уточнюємо значення часу окупності з урахуванням капітальних ремонтів, за формулою:

Т2А = року;

Т2Б = року.

Таблиця 3.3 - Порівняльна таблиця

Найменування показників	Од. вим.	Варіант А	Варіант Б	Зміна в порівнянні з варіатом А (±)
Капітальні витрати	тис.грн.	1927,1	1129,0	+79,81
Експлуатаційні витрати,усьго в тому числі: амортизаційні відрахування	тис.грн. тис.грн.	284,060 181,7	75,266 86,566	+208,794 +95,134
Розрахунковий строк окупності капітальних вкладень	років	2,2	3,6	-

Висновок. Виконавши економічний розрахунок ми бачимо, що період окупності грошових витрат підприємства за варіантом А окупаються за два роки.

Розрахунок зроблено згідно тарифів 2013 року, з цього витікає, що при зміні вартості енергоносіїв можуть відбутися коригування.

4. Охорона праці

4.1 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори при роботі ВЕУ

Вітроенергетична установка - пристрій для перетворення кінетичної енергії вітру в інші види енергії. Так, окремим випадком це буде вітрогенератор, який перетворює кінетичну енергію вітру в електрику.

Будова малої вітряної установки:

Ротор; лопаті; вітротурбіна; хвіст, який орієнтує ротор проти вітру

генератор. Щогла з розтяжками. Контролер заряду акумулятора.

Акумулятори. Інвертор, підключений до електромережі.

Якщо розглядати ВЕУ як джерело небезпеки для людини, то тут немає якихось істотних особливостей, характерних саме для вітроенергетичних установок. Такі небезпечні виробничі фактори, як можливість ураження електричним струмом, можливість ураження відкритих ділянок шкіри хімічно- активними речовинами (при роботі з електролітом), робота у вибухонебезпечних приміщеннях є характерними при експлуатації електроустановок. Мабуть єдине, що тут можна додати - це небезпека, пов'язана з виконанням профілактичних і ремонтних робіт на ВЕУ, так як вони можуть здійснюватися на щоглі ВЕУ, тобто на великій висоті. Падіння з такой висоти загрожує у кращому випадку переломом кісток. Очевидно, що при дотриманні правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок [1] і правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж небезпека для життя і здоров'я людей виключена.

В якості шкідливих виробничих факторів при роботі ВЕУ можна виділити наступні - акустичний шум, електромагнітне випромінювання, перешкоди проходженню радіохвиль.

Рівень шуму від ВЕУ "на відкритому повітрі" в околицях житлових будинків у сільській місцевості не повинен перевищувати 45 дБА, а поблизу житл

4.2 Інженерно-технічні заходи з охорони праці

1. Монтаж.

1.1. Перед початком монтажу основа, щогла і навісне обладнання повинні бути перевірені, а електричні кабелі повинні бути укладені в землю.

1.2. При проведенні земляних робіт, пов'язаних з ремонтом або прокладанням кабелю, забороняється застосування машин і механізмів ударної дії ближче 5 м від траси кабелів.

1.3. Місце робіт з копання траншей повинно бути надійно огороджене. На огорожі повинні бути попереджувальні знаки і написи, а в нічний час сигнальне освітлення.

1.4. Під час копання траншей в слабкому або вологому ґрунті, коли є загроза обвалу, їх стінки мають бути надійно укріплені.

1.5. Забороняється використовувати для підвішування кабелів сусідні кабелі, трубопроводи тощо.

1.6. При прокладенні кабелю, а також при роботі з гарячими сумішами для заливання муфт і припоєм необхідно користуватись брезентовими рукавицями.

1.7. При ручному прокладанні кабелю кількість робочих має бути такою, щоб на кожного припадала дільниця кабелю масою не більше 35 кг.

1.8. Забороняється під час прокладання кабелю стояти всередині кутів повороту, а також підтримувати кабель вручну на поворотах траси. Для цієї мети повинні бути встановлені кутові ролики.

1.9. Монтаж проводиться за допомогою автокрана, найнятого у спеціалізованого підприємства на контрактній основі.

1.10. Встановлювати вантажопідйомну машину (механізм) на виносні опори і переводити її робочій орган з транспортного положення в робоче повинен керуючий нею машиніст. Забороняється застосовувати для цих цілей інших працівників.

1.11. Забороняється при роботі вантажопідіймальних машин перебування людей під вантажем, що піднімається, корзиною телескопічної вишки. При роботі з телескопічною вишки слід стояти на дві корзини, закріпившись стопором запобіжного пояса. Перехід з корзини на щоглу або устаткування і назад допускається тільки з дозволу керівника робіт.

1.12. При роботі на щоглі ремонтні пристосування та інструменти, щоб уникнути їх падіння слід прив'язувати.

2. Експлуатація ВЕУ.

2.1. Для проведення підготовки робочого місця при роботі, що вимагає знаття напруги, повинні бути виконані в залежному порядку такі технічні заходи:

2.1.1. Проведені необхідні відключення і вжиті заходи, що перешкоджають помилковому або самочинному включенню комутаційної апаратури;

2.1.2. Вивішені забороняючі плакати на приводах ручного та ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою; перевірено відсутність напруги на струмопровідних частинах, які слід заземлити для захисту людей від ураження електричним струмом;

2.1.3. Огороджені при необхідності робочі місця або зоставлені під напругою струмоведучі частини і вивісити на огородженнях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов струмоведучі частини обгородити до і після заземлення.

2.2.Перевіряти відсутність напруги необхідно покажчиком напруги, справність якого перед застосуванням повинна бути встановлена за допомогою призначених для цього спеціальних приладів або наближенням до струмоведучих частин, розташованим поблизу, і свідомо перебувають під напругою.

2.3. Встановлювати заземлення на струмоведучі частини необхідно безпосередньо після перевірки відсутності напруги.

2.4. Перенесення заземлення спочатку треба приєднати до заземлювального пристрою, а потім, після перевірки відсутності напруги, встановити на струмоведучі частини.

Знімати перенесення заземлення необхідно в зворотному порядку.

2.5. Вимірювання опору ізоляції мегомметром здійснюється на відключених струмоведучих частинах, з яких знято заряд шляхом попереднього їх заземлення. Заземлення з струмоведучих частин слід знімати тільки після підключення мегомметра.

2.6. При роботі з мегомметром доторкатися до струмоведучих частин, до яких він приєднаний, забороняється. Після закінчення робіт необхідно зняти з струмоведучих частин статичний заряд шляхом їх короткочасного заземлення.

2.7. Вимірювати опір ізоляції може людина, що має групу 3.

2.8. У тому випадку, коли вимагається вимірювання електричних параметрів пристроїв, що перебувають під напругою до 1000 В, необхідно заземлювати металевий корпус переносного приладу і використовувати спеціальні щупи або з'єднувальні провідники з ізолюючими рукоятками.

2.9.До роботи на щоглі допускається працівник, який має допуск до роботи на висоті.

2.10.При роботі на щоглі необхідно пристібатися запобіжним поясом за її конструктивні частини; в разі неможливості закріпити стопор за конструкцію слід користуватися страхувальним канатом, попередньо заведеним за конструкцію ( цю роботу повинні виконувати дві людини, один з яких має в міру необхідності відпускати або натягувати страхувальний канат).

2.11. Подавати деталі на щоглу слід за допомогою каната, вірьовки або шнура.

2.12. Огляд вітрогенератора слід проводити з періодичністю 1 раз на 2 місяці. Догляд за акумуляторами ВЕУ здійснювати відповідно до інструкції заводу - виробника.

4.3 Пожежна профілактика

Пожежі на вітроенергетичних установках (ВЕУ) трапляються досить рідко, але, як правило, їх результатом стає повне руйнування турбіни. Якщо пожежа в гандолі ВЕУ на висоті вже трапилась, її вельми важко зупинити, пожежній команді непросто дістатися до місця спалаху, спеціальне обладнання для цього є в наявності дуже рідко, а напору води часто не вистачає для того, щоб дістати струменем до такої висоти(висота сучасних ВЕУ потужністю 5МВт досягає 130м).

Пожежі на ВЕУ відбуваються з двох основних причин - удар блискавки або технічні поломки і несправності.

Не кожен удар блискавки призводить до пожежі. Найчастіше удар блискавки викликає збиток - це, як правило, зруйнована лопать, яку потім змінюють. Але вже якщо полум'я з'явилося, це веде до повного руйнування установки.

Іншою поширеною причиною пожеж є технічні помилки і несправності. Пожежі такого роду виникають від перегріву струмоведучих частин і іскріння.

Заходи пожежної профілактики на ВЕУ

Найголовніший засіб від пожеж - досить часті і ретельні огляди і ремонтно-профілактичні роботи. Потрібно відстежувати і ліквідувати тертя кабелів об вібруючі та обертові частини. Слідкувати за станом ізоляції кабелів, так як її руйнування веде до коротких замикань та пожеж.

Системи пожежної безпеки

Корисним є застосування спеціальних протипожежних систем з розприскування або розпилення вогонь піни або порошку, функціонально з'єднаних з ключовими системами ВЕУ.

Однією з таких систем, яка може бути вбудована в ВЕУ на будь-якій стадії її життя, є система «Firetrace». У системі використовується подача по трубах, прокладених паралельно працюючої частини ВЕУ (наприклад паралельно гідравлічній системі), СО2 або іншого вогнеподавителя протягом декількох секунд після появи вогню. Це знижує збиток від виниклої пожежі до мінімуму. Подібні системи проектуються для автоматичної роботи на великих ВЕУ без необхідності ручного включення і спостереження.



Перелік використаної літератури

1. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів - К.: Урожай, 1998. - 468с.

2. Практикум по электроснабжению сельского хозяйства / К.С. Харкута и др. - М.: Агропромиздат, 1990. - 351с.

3. Курсовое и дипломное проектирование / И.Л. Каганов - М.: Агропромиздат, 1990. - 365с.

4. Электроснабжение сельского хозяйства / И.А. Будзко, И.М. Зуль. - М.: Агропромиздат, 1990. - 338с.

5. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів - К.: Урожай, 1998. - 468с.

6. Каталог электротехнической продукции АсКО, 2005. - 45с.

7. Климат Днепропетровской области [Электронный русурс] / Днепропетровск, ООО «Метеопрог».- Режим доступа: www/URL:

8. http://wwwhttp://www.meteoprog.ua/ru/fwarchive/Dnipropetrovsk/2013/06//meteoprog.com/ru/climate/Dnipropetrovsk/-1.04.2012 - Загл. с экрана.

9. Методическое пособие для дипломного проектирования «Расчет системы автономного электроснабэения с использованием фотоэлектрических преобразователей» / Э.А. Бекиров, А.П. Химич. - Симферополь: НАПКС, 2010.

10. Инверторы [Электронный русурс] / Россия, ООО «Siemens».- Режим доступа: www/URL:

11. http://iadt.siemens.ru/products/motors_drives/converters/ac- converters/1313/1314/ - Загл. с экрана.

12. Аккумуляторные батареи гелевые [Электронный русурс] / Москва, ООО «Кронис». - Режим доступа: www/URL: http://www.cronys.ru/catalogue/batteries/sunlight/svtg/02.06.12 - Загл. с экрана.

13. Солнечгние батареи Квазар [Электронный русурс] / Киев, ПАО «Квазар».- Режим доступа: www/URL:

14. http://www.kvazar.com/index.php?option=com_content&task=view&id=141&Itemid=205 / 06.07.2012 - Загл. с экрана.

15. Ориентация солнечных понелей [Электронный русурс] / Москва. - Режим доступа: www/URL:

16. http://www.solarhome.ru/ru/basics/pv/techtilt.htm / 04.05.2011 - Загл. с экрана.

17. Автономные ветроэлектрические генераторы [Электронный русурс] / Днепропетровск, ПКТБ КОНКОРД. - Режим доступа: www/URL:

18. http://wind.dp.ua/download/avg.pdf / 06.08.2012 - Загл. с экрана.

19. «Зелені» тарифи на електроенергі, вироблену з альтернативних джерел,2013 р. [Электронный русурс] / Київ НКРЕ.- Режим доступа: www/URL:

20. http://www.nerc.gov.ua/?id=6814 / 30.05.2013 - Загл. с экрана.

Размещено на Allbest.ru

...