Спектроскопія елементарних збуджень в об’ємних кристалах і наночастинках прямозонних напівпровідників

Далі в цьому розділі описано здійснений вперше синтез наночастинок PbI₂ циліндричної форми та результати дослідження їх оптичних властивостей. Отримати наночастинки циліндричної форми вдалось завдяки додаванню в реакційне середовище нітрату натрію. Як і очікувалося, квантово-розмірний ефект для циліндричних частинок менший, ніж для сферичних такого ж діаметру.

Як матеріал для проведення описаних досліджень було обрано напівпровідник дийодид свинцю PbI₂. Його легко приготувати за відомою реакцією йонного обміну за участю будь-якої розчинної солі свинцю та йонів йоду. Слабко розчинний PbI₂ легко виділяється з розчину. Дийодид свинцю цікавий також тим, що він належить до шаруватих кристалів, тобто характеризується значною анізотропією фізичних властивостей. Це дає підстави сподіватися, що нанокристали PbI₂ також матимуть не сферичну, а якусь більш складну форму. Крім того дийодид свинцю належить до прямозонних напівпровідників з чітко вираженою екситонною серією, що є корисним при проведенні оптичних досліджень.

Спектр низькотемпературної фотолюмінесценції зразка наночастинок наведено на рис.8, крива a. Для порівняння на рис.8, крива b наведено спектр об'ємного кристала дийодиду свинцю. В загальних рисах вони схожі. Спектр наночастинок складається з двох вузьких ліній 496,7 нм та 508,9 нм - так званих I- та L-смуг, що відповідають слабко та сильно зв'язаним екситонам, і довгохвильової широкої смуги з максимумом поблизу 590 нм (G-смуга). Як зразок об'ємного кристала для порівняння було використано порошок мікронного розміру, приготований з тих самих хімікатів і в тих самих умовах, але без додавання поверхнево-активної речовини. Це повинно було забезпечити отримання того самого політипу PbI₂ (2H в даному випадку) і з тими самими неконтрольованими домішками. І дійсно, спектри порошку мікронного розміру і наночастинок дуже схожі, але останній зсунутий у короткохвильовий бік на 0,7 нм, тобто 3,5 меВ. Слід зазначити, що цей зсув не може бути пояснений утворенням іншого політипу PbI₂, оскільки навіть для найбільш близького політипу 4H очікуваний зсув повинен складати приблизно 2 нм.

Таким чином спостережуваний блакитний зсув спектра фотолюмінесценції наночастинок слід пояснювати квантово-розмірним ефектом. Через відсутність теоретичних розрахунків квантово-розмірного ефекту для наночастинок циліндричної форми отриманий експериментальний результат можна порівняти хіба що з блакитним зсувом для сферичних наночастинок, який для частинок з таким самим діаметром 7-10 нм за даними роботи [*12] має величину 10 меВ. Як і очікувалося, зсув для циліндричних частинок менший, ніж для сферичних. Це доводить, що навіть якщо реалізується механізм росту витягнутих наночастинок шляхом зрощування утворених спочатку сферичних частинок, їхнє зрощення є досить досконалим і призводить до утворення неперервних монокристалів.

Було досліджено також криві згасання для описаних вище смуг фотолюмінесценції. Час життя I-екситонів у наночастинках становить декілька десятків пікосекунд, він є значно коротшим, ніж у частинках мікронного розміру ( 200 пс). Ці часи життя корелюють з часами наростання для L-смуг. Часи згасання L-смуг і G-смуг становлять сотні пікосекунд і наносекунди, відповідно, і не відрізняються сильно в наночастинках і в частинках мікронного розміру.

У шостому розділі продовжується розгляд проблеми приготування наноструктур із заданими параметрами, що залишається надзвичайно актуальною, а можливо, і вирішальною для успіху подальших фундаментальних і прикладних досліджень. І як це вже спостерігалося раніше в напівпровідниковій електроніці, істотного просування вперед можна досягти поєднуючи здобутки різних наук, наприклад, хімічні і фізичні методи синтезу і вирощування.

Описані в даному розділі експерименти було виконано з наночастинками CdSe, вирощеними методом хімічного синтезу в двофазній системі, що мали діаметр в діапазоні 1,2 - 3,0 нм і ширину розподілу за розмірами близько 10-20%.

В даному розділі продемонстровано застосовність методу селективного за розміром лазерного фототравлення для наночастинок селеніду кадмію, можливість отримати надзвичайно маленькі частинки (діаметром менше 1 нм) з досконалою структурою, а також наведено нові досягнення в розумінні процесу фототравлення і його застосуванні не тільки до приготування наночастинок, а й для вивчення їхніх фізичних властивостей.

Метод грунтується на відомій вже давно світлочутливості колоїдних розчинів [*13] і можливості селективного збудження частинок різного розміру [*14]. Процес починається з поглинання кванта світла наночастинкою CdSe, потім має місце розділення зарядів. Наступна реакція схожа на електроліз і призводить до видалення пари атомів Cd i Se з наночастинки. Ключовим моментом для такого процесу є вихід дірки з рівноважного положення в центрі частинки на поверхню внаслідок її локалізації на якійсь домішці або дефекті. Існує альтернативне пояснення - передача енергії збудження від наночастинки CdSe молекулі кисню і наступне окислення селеніду кадмію збудженим киснем. Але на сьогоднішній день практично не існує жодних вагомих доказів на користь такого припущення.

Враховуючи описану вище поведінку наночастинок CdSe в процесі фототравлення у різних умовах, можемо спробувати отримати наскільки можливо малі наночастинки з вузьким розподілом за розмірами, використовуючи як початковий продукт досить великі і не монодисперсні частинки. Контролювати зміну середнього розміру частинок і ширини їх розподілу за розмірами зручно за спектром поглинання колоїдного розчину. Використовуючи відоме для селеніду кадмію співвідношення між величиною блакитного зсуву і розміром частинок, останній легко знаходити за шкалою, наведеною в верхній частині.

Після травлення протягом 8 годин лінією 442 нм He-Cd лазера потужністю 70 мВт було отримано чіткий пік поглинання на 410 нм, що відповідає розміру частинок 1,25 нм. На цій стадії процес фототравлення досяг насичення, тому що отримані частинки не поглинали випромінювання з довжиною хвилі 442 нм. Для продовження фототравлення довжину хвилі було зменшено до 410 нм, і через 20 хвилин пік поглинання змістився до 400 нм. Після цього процес сповільнився, і для продовження довжину хвилі довелося зменшити до 400 нм. Пік поглинання змістився до 388 нм і зупинився. Подальше опромінення більше не зміщувало пік поглинання, а лише зменшувало його інтенсивність. Така поведінка свідчить, що для частинок такого розміру (оціненого як 0,9 нм) подальше фототравлення призводить до повного їх руйнування. Очевидно це свідчить про те, що отримані частинки є найменшими частинками CdSe, які стійкі в даному колоїдному розчині.

В сьомому розділі експериментально спостерігалося утворення надстабільних стехіометричних нанокластерів бінарних сполук класу A_IIB_VI при лазерному розпиленні об'ємного матеріалу. Їх було виявлено у час-прольотному мас-спектрі у вигляді інтенсивних вузьких ліній, що відповідають (A^IIB^VI)₁₃, (A^IIB^VI)₁₉, і особливо (A^IIB^VI)₃₃ і (A^IIB^VI)₃₄. Деякі з них, а саме (A^IIB^VI)₃₃ і (A^IIB^VI)₃₄, можуть бути приготовані у макроскопічних кількостях в розчині методом обернених міцел з використанням дециламіну як поверхнево-активної речовини. Висока стабільність отриманих кластерів пояснюється їх особливою структурою бінарних ендофулеренів.

Наведено мас-спектр додатних йонів. Крапля колоїдного розчину в толуолі наносилась на пластину-мішень мас-спектрометра і висушувалась на повітрі. Верхня крива демонструє серію домінуючих стехіометричних піків (CdSe)_n разом із значно слабшими нестехіометричними піками. Ширина піків відповідає біноміальному розподілу ізотопів природних кадмію і селену. Молекули поверхнево-активної речовини приєднані до кластерів (CdSe)_n не дуже міцно і відділяються легко при випаровуванні зразка азотним лазером в процесі вимірювань. Інтенсивні піки спостерігаються при n=13, 19 і особливо помітно при n=33 і 34. Нижня крива зображає результат, отриманий із порошком об'ємного полікристалічного CdSe. Піки, що спостерігаються в цьому випадку, вже не такі різкі, як на верхній кривій, але вони чітко вказують на те, що при випаровуванні лазером об'ємного кристалу утворюються (CdSe)₃₃ і (CdSe)₃₄, оскільки вони надзвичайно стабільні, порівняно з кластерами інших розмірів. Аналогічні мас-спектри було також отримано із об'ємного полікристалічного CdS, ZnS, ZnSe і CdTe, що доводить те, що 33 і 34 є магічними кластерами не тільки для CdSe, а також і для інших сполук елементів II і VI груп періодичної таблиці Мендєлєєва.

Відмінності фізичних властивостей вказують на межу між малими кластерами особливої структури і більшими частинками, які фактично є фрагментами об'ємного кристалу. Лише для нанокластерів із специфічною, відмінною від кристалічної, розстановкою атомів додавання або вилучення одного атома може істотно змінити його енергію зв'язку і, як наслідок, стабільність. Для більших частинок із кристалічною або схожою структурою розстановка атомів є практично жорсткою, і зміна числа атомів не призводить до істотної перестановки у внутрішній структурі.

Знаючи склад та деякі властивості отриманих “магічних” кластерів селеніду кадмію та споріднених сполук, можна зробити деякі припущення про можливу їх структуру. Перш за все слід зазначити, що експерименти з фотохімічного травлення, детально описані в дисертації, показали істотну відмінність цих кластерів від кристалічних наночастинок CdSe: в процесі опромінення кластери (CdSe)₃₃ і (CdSe)₃₄ замість того, щоб зменшуватись, зникають зовсім. Це ще раз підтверджує їх дуже селективну стабільність, виявлену в мас-спектроскопії, і свідчить на користь фулереноподібної оболонкової структури, оскільки саме вона є дуже чутливою до мінімальної зміни кількості атомів в кластері.

Основним будівельним блоком оболонкових структур для сполук, що мають тетраедричну координацію в об'ємному кристалі, повинно бути шестичленне кільце. Гофровані сітки, складені з шестичленних кілець, легко помітити в кристалічній структурі вюрциту. Щоб оболонка була замкнутою, вона повинна містити також кільця з меншим числом атомів. Однак на відміну від вуглецевих фулеренів, для бінарної сполуки із значною йонністю існування 5-членних кілець неможливе, замикання структури повинно забезпечуватись 4-членними кільцями. Оскільки 4-членні кільця енергетично менш вигідні, ніж 6-членні, їхня кількість повинна бути мінімально необхідною, і вони повинні бути ізольованими одне від одного - правило ізольованих чотирикутників [*15] - аналог правила ізольованих п'ятикутників для вуглецевих фулеренів.

Однак побудувати за такими правилами замкнуту оболонкову структуру, яка б складалася з n=33 або n=34 формульних одиниць не вдалося. Найближчою за композицією є фулереноподібна оболонка, складена з 28 пар атомів. Було зроблено припущення, що така оболонка містить всередині ще один невеликий кластер з п'яти або шести формульних одиниць. На рис. 11 зображено структуру нанокластера Cd₃₄Se₃₄ у двох проекціях: вигляд вздовж вісі симетрії другого порядку зовнішньої оболонки і вісі симетрії третього порядку.

Оцінки розміру такого кластера показали, що він добре вміщується всередині оболонки з n=28, і частина атомів внутрішнього кластера може утворити хімічні зв'язки з атомами зовнішньої оболонки. Чисельні розрахунки методами квантової хімії підтвердили високу стабільність запропонованої структури кластерів.

Деякі із згаданих кластерів, а саме (CdSe)₃₃ і (CdSe)₃₄, можуть бути приготовані у макроскопічних кількостях хімічними методами. В цьому випадку їх піки стають домінуючими в мас-спектрі, що свідчить про переважну присутність таких кластерів в досліджуваному колоїдному розчині. Успішне приготування згаданих кластерів у достатніх кількостях дало можливість вивчити їх фізичні та фотохімічні властивості і отримати додаткову інформацію для перевірки гіпотези про можливу структуру кластерів. Наприклад, наведено спектри поглинання колоїдних розчинів кристалічних наночастинок CdSe різних розмірів і нанокластерів (CdSe)₃₃, (CdSe)₃₄. З малюнка добре видно, що лінія у спектрі останніх значно вужча, що свідчить про відсутність неоднорідного уширення із-за розподілу за розмірами. Крім того енергетичне положення збуджених станів екситона в нанокластерах (CdSe)₃₃, (CdSe)₃₄ відрізняється від збуджених станів для кристалічних частинок аналогічного розміру, що ще раз підтверджує відмінність структури цих частинок. Дослідження спектрів фотолюмінесценції і комбінаційного розсіяння також виявило істотні відмінності.

В розділі Висновки підведено підсумок дослідження та перелічено найбільш важливі результати, отримані в дисертації:

Прямим методом гігантського двофотонного поглинання вперше вдалося зафіксувати наявність двох збуджених станів екситонної молекули в кристалі -ZnP₂. Таке пряме спостереження збуджених станів є новим не лише для даного матеріалу, але і для спектроскопії кристалів взагалі. Збуджені стани характеризуються енергіями 1,52 меВ та 2,9 меВ над рівнем основного стану. Обґрунтовано висновок про їх інтерпретацію як першого та другого збуджених обертальних станів відповідно.

Використання гігантського двофотонного поглинання надає можливість унікального за своєю селективністю резонансного збудження біекситонів. Зокрема вдається отримати біекситони з надзвичайно малим квазіімпульсом, що відповідає їх ефективній температурі, нижчій від температури кристалічної ґратки. Детальне дослідження біекситонної люмінесценції при резонансному двофотонному збудженні в основний та збуджений стани дозволяє припустити існування механізму резонансного обміну енергією збудження в процесі міжмолекулярних зіткнень. Час життя екситонних молекул в кристалі -ZnP₂, оцінений за результатами прямих вимірювань кінетики їх люмінесценції, становить 50 пс, а час їхньої термалізації - в кілька разів менший, і залежить від умов збудження.

На підставі результатів експериментального дослідження двофотонних переходів у спектрах поглинання і випромінювання екситонних молекул зроблено висновок про можливість змішування фотонів та біекситонних елементарних збуджень в інтенсивних світлових пучках. Виконано теоретичний аналіз такого нового класу поляритонних явищ, пов'язаних із утворенням змішаного стану двох фотонів і біекситона - двофотонно-біекситонного поляритона. Розглянуто його вплив на криву дисперсії та форму спектра відбивання при високих інтенсивностях, що досягаються в пучках піко- та фемтосекундних лазерів. Отримано експериментальні підтвердження існування такого змішаного стану. Проаналізовано механізми впливу сильного збудження на спектр відбивання в екситонній області.

Експериментально досліджено прояви колективних ефектів за участю “ультрахолодних” екситонів у спектрах люмінесценції кристала закису міді. Вони спостерігалися при резонансному збудженні ортоекситонів за допомогою перестроюваного лазера як поява двох нових довгохвильових смуг люмінесценції 6350 і 6488 Е. Детальне вивчення форми цих смуг, а також їх спектрів збудження привело до висновку, що вони утворюються в результаті двоелектронних переходів в системі взаємодіючих “ультрахолодних” екситонів. Двоелектронні переходи в системі взаємодіючих екситонів, при яких один екситон анігілює з випромінюванням фотона, і через міжекситонну взаємодію частина анігіляційної енергії переходить до іншого екситона, збуджуючи його в 2Р стан або випромінюючи LO фонон, призводить до утворення згаданих смуг.

Локальне електрохімічне осадження придатне для приготування металевих наночастинок на поверхні напівпровідника, які можуть бути використані для вивчення розмірних ефектів у їхніх оптичних властивостях шляхом розділення внесків вільних носіїв і міжзонних переходів з використанням моделі ефективного середовища Бругемана.

Описано здійснений вперше синтез наночастинок PbI₂ циліндричної форми діаметром 8-10 нм і довжиною 50-70 нм та результати дослідження їх оптичних властивостей. Отримати наночастинки циліндричної форми вдалось завдяки додаванню в реакційне середовище нітрату натрію. Обговорюються можливі механізми росту циліндричних наночастинок.

Загальний вигляд спектра люмінесценції наноциліндрів PbI₂ в цілому аналогічний спектру люмінесценції порошку мікронного розміру та об'ємних кристалів дийодиду свинцю. Як і очікувалося, квантово-розмірний ефект для циліндричних частинок менший, ніж для сферичних такого ж діаметру. Результати прямих вимірів кінетики люмінесценції вільних і локалізованих екситонів показали, що час життя I-екситонів у наночастинках становить декілька десятків пікосекунд, він є значно коротшим, ніж у частинках мікронного розміру. Ці часи життя корелюють з часами наростання для L-смуг.

Показано можливість застосування методу селективного фотохімічного травлення для приготування напівпровідникових наночастинок потрібного розміру і з вузьким розподілом за розмірами. Фототравлення може бути використане також для вивчення їхніх фізичних властивостей. Воно допомагає спостерігати збуджені стани електронно-діркової пари в наночастинках і оцінити ширину однорідного уширення екситонного піка поглинання. Фототравлення збільшує квантовий вихід фотолюмінесценції за рахунок збільшення часу життя носіїв заряду в наночастинках. Створено комп'ютерну модель процесу фототравлення.

При вирощуванні наночастинок селеніду кадмію хімічним методом у двофазній системі вода-толуол залежно від температури і часу вирощування можна отримати наночастинки різних розмірів, але в більшості експериментів виростають наночастинки одного із розмірів, що мають підвищену стабільність: 1,2 нм, 1,7 нм, 2,3 нм, 3,7 нм. Їх структура є кристалічною, за винятком найменших частинок. При підвищеній температурі ріст частинок в колоїдному розчині може продовжуватись і далі шляхом агрегації і росту більших частинок за рахунок розчинення менших (Оствальдівське дозрівання). Опромінюючи колоїдний розчин лазером з підібраною належним чином довжиною хвилі можна зменшити розмір частинок внаслідок процесу фототравлення і отримати частинки будь-якого розміру. Але отримані таким способом частинки не завжди є стабільними, після припинення опромінення вони релаксують до найближчого із стабільних розмірів, згаданих вище.

Експериментально спостерігалося утворення ультрастабільних стехіометричних нанокластерів бінарних сполук класу A_IIB_VI при лазерному розпиленні об'ємного матеріалу. Їх було виявлено у час-прольотному мас-спектрі у вигляді інтенсивних вузьких ліній, що відповідають (A_IIB_VI)₁₃, (A_IIB_VI)₁₉, і особливо (A_IIB_VI)₃₃ і (A_IIB_VI)₃₄.

Деякі із згаданих кластерів, а саме (CdSe)₃₃ і (CdSe)₃₄, були приготовані у макроскопічних кількостях хімічним методом. В цьому випадку їх піки стають домінуючими в мас-спектрі, що свідчить про переважну присутність таких кластерів в досліджуваному колоїдному розчині. Успішне приготування згаданих нанокластерів у достатніх кількостях дало можливість вивчити їх фізичні та фотохімічні властивості і отримати додаткову інформацію для висунення гіпотези про можливу структуру кластерів. Запропонована структура складається із високо симетричної майже сферичної оболонки, аналогічної до передбачених теоретично бінарних фулеренів, і одного або кількох атомів всередині оболонки. Високу стабільність такої структури підтверджують результати теоретичних ab initio розрахунків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Белый Н.М., Губанов В.А., Дмитрук И.Н., Крицкий А.В., Сыпко Н.И. Резонансное вынужденное комбинационное рассеяние света в кристаллах CdS // Оптика и Спектроскопия.-1993.-T.74, B.1.-C.165-169.

2. Белый Н.М., Герасимюк Н.И., Губанов В.А., Дмитрук И.Н., Крицкий А.В. Тонкая структура экситонов и поляритон-поляритонное рассеяние в кристаллах CdSe // Оптика и Спектроскопия.-1993.-T.75, B.4.-C.795-799.

3. Горбань І.С., Білий М.М., Дмитрук І.М., Єщенко О.А. Екситонні молекули тріони та рідина в -ZnP₂ // Український Фізичний Журнал.-1994.-T.39, №9-10.-C.937-940.

4. Gorban I.S., Biliy M.M., Dmitruk I.M., Yeshchenko O.A. Study of excitonic molecules in monoclinic zinc diphosphide crystals // Physica Status Solidi (b).-1995.-Vol.191.-P.337-344.

5. Gorban I.S., Biliy M.M., Dmitruk I.M., Yeshchenko O.A. Biexcitonic liquid in monoclinic zinc diphosphide crystals // Solid State Communications.-1996.-Vol.98, №6.-P.489-493.

6. Gorban I.S., Biliy M.M., Dmitruk I.M., Yeshchenko O.A. Radiative transitions in an excitonic molecule // Solid State Communications.-1996.-Vol.98, №11.-P.941-945.

7. Горбань І.С., Дмитрук І.М., Єщенко О.А. Двоелектронні та двофотонні переходи в екситонній молекулі // Український Фізичний Журнал.-1996.-T.41, №1.-С.28-32.

8. Горбань І.С., Білий М.М., Дмитрук І.М., Єщенко О.А. Фазова діаграма діелектричної біекситонної рідини в кристалах -ZnP₂ // Український Фізичний Журнал.-1996.-T.41, №9.-C.840-844.

9. Gorban I.S., Biliy M.M., Dmitruk I.M., Yeshchenko O.A. Ions of excitonic molecule in -ZnP₂ crystals // Solid State Communications.-1996.-Vol.100, №1.-P.1-5.

10. Gorban I.S., Bilyi M.M., Dmitruk I.M., Yeshchenko O.A. Multiserial structure of excitonic energy spectrum in monoclinic ZnP₂ crystal // Physica Status Solidi (b).-1998.-Vol.207.-P.171-181.

11. M.M.Bilyi, I.S.Gorban, I.M.Dmitruk, I.M.Salivonov, I.V.Ostrovskii. Acoustically stimulated phase transitions and low temperature optical spectra in PbI₂ crystals // Low Temperature Physics.-1998.-Vol.24, №8.-P.609-610.

12. Білий М.М., Горбань І.С., Дмитрук І.М., Єщенко О.А., Янчук З.З. Екситонні спектри кристалів ZnAs₂ // Український Фізичний Журнал.-1999.-T.44, №7.-C.863-866.

13. Dmitruk I., Dmitruk N., Domagala J., Klinger D., Zymierska D., Auleytner J. X-ray diffraction and Raman scattering study of near-surface structure perfection of GaAs single crystals after anisotropic etching // Journal of Alloys and Compounds.-1999.-Vol.286.-P.289-296.

14. Dmitruk I., Mikhajlik T., Zymierska D., Auleytner J. Comparative studies of Si single crystal surface disorder by using various methods of electromagnetic wave scattering // Journal of Alloys and Compounds.-1999.-Vol.286.-P.302-308.

15. Gorban I.S., Gubanov V.O., Dmitruk I.M., Kulakovskii V.D. Luminescence of ultracold excitons in cuprous oxide crystal // Journal of Luminescence.-2000.-Vol.87-89.-P.222-225.

16. Горбань И.С. , Белый Н.М., Ещенко О.А., Дмитрук И.Н. Квантовая биэкситонная жидкость в кристаллах моноклинного ZnP₂ // Физика низких температур.-2001.-T.27, №6.-C.674-682.

Gorban I.S., Yeshchenko O.A., Dmitruk I.M., Biliy M.M. Quantum biexcitonic liquid in monoclinic ZnP₂ crystals // Low Temperature Physics.-2001.-Vol.27, No.6.-P.498-503.

17. Dmitruk N., Dmitruk I., Romanyuk V., Mikhajlik T., Wagner T. Morphology and optical properties of island metal films on semiconductor surface // Scripta materialia.-2001.-Vol.44.-P.1199-1202.

18. Barnakov Yu.A., Ito S., Dmitruk I., Tsunekawa S., Kasuya A. Production and optical study of PbI₂ nano-rod like particles // Scripta Materialia.-2001.-Vol.45.-P.273-277.

19. Dmitruk I., Goto T., Kasuya A., Yanchuk Z. Excited states of excitonic molecules and their inelastic scattering in ZnP₂ crystals // Physical Review B.-2001.-Vol.64.-P.045207-1-045207-6.

20. Kasuya A., Milczarek G., Dmitruk I., Barnakov Y., Czajka R., Perales O., Liu X., Tohji K., Jeyadevan B., Shinoda K., Ogawa T., Arai T., Hihara T., Sumiyama K.. Size- and shape-controls and electronic functions of nanometer-scale semiconductors and oxides // Colloids and Surfaces.-2002.-Vol.202.-P.291-296.

21. Dmitruk N.L., Borkovskaya O.Yu., Dmitruk I.N., Mamykin S.V., Horvath Zs.J., Mamontova I.B. Morphology and interfacial properties of microrelief metal-semiconductor interface // Applied Surface Science.-2002.-Vol.190.-P.455-460.

22. Dmitruk N.L., Borkovskaya O.Yu., Dmitruk I.N., Mamontova I.B. Analysis of thin film surface barrier cells with a microrelief interface // Solar Energy Materials & Solar Cells.-2003.-Vol.76.-P.625-635.

23. Berezovska N.I., Gubanov V.O., Dmitruk I.M., Biliy M.M. Some peculiarities of exciton luminescence of zinc oxide single crystals and powders // Journal of Luminescence.-2003.-Vol.102-103.-P.434-437.

24. Dmitruk I., Barnakov Yu., Kasuya A. Laser photoetching in nanoparticles preparation and study of their physical properties // Low-Dimensional Systems: Theory, Preparation, and Some Applications.-Kluwer Academic Publishers.-2003.-P.121-131.

25. Kasuya A., Sivamohan R., Barnakov Yu., Dmitruk I., Nirasawa T., Milczarek G., Mamykin S., Romanyuk V., Tohji K., Jeyadevan V., Shinoda K., Kudo T., Terasaki O., Liu Zh., Ohsuna T., Belosludov R., Kumar V., Sundararajan V., Kawazoe Y. Ultra-stable Nanoparticles of CdSe Revealed from Mass Spectrometry // Nature Materials.-2004.-Vol.3, №3.-P.99-102.

26. Dmitruk I.M., Dmitruk N.L., Basiuk (Golovataya-Dzhymbeeva) E.V., Baсuelos J.G., Esparza A., Saniger J. M. Optical characterization of fullerene films on flat and patterned semiconductor substrates // Carbon.-2004.-Vol.42.-P.1089-1093.

27. Dmytrenko O.P., Bilyi M.M., Dmytruk I.N., Kulish M.P., Prylutskyy Yu.I., Makarets N.V., Shpilevsky E.M., Hietschold M., Schulze S., Scharff P. Structure and Photoluminescence of Single-Emulsion C₆₀ and CuC₆₀ Films // Fullerenes, nanotubes and carbon nanostrucutres.-2004.-Vol.12, №1.-P.311-317.

28. Scharff P., Risch K., Carta-Abelmann L., Bilyi M.M., Dmytruk I.M., Golub O.A., Khavryuchenko A.V., Buzaneva E.V., Aksenov V.L., Avdeev M.V., Prylutskyy Yu.I., Durov S.S. Structure of C₆₀ fullerene in water: spectroscopic data // Carbon.-2004.-Vol.42.-P.1203-1206.

29. Способ измерения величины зазора между прозрачными диэлектрическими поверхностями: А.с. 161220 СССР, 5 G 01 B 7/02/ В.Н.Антонюк, И.Н.Дмитрук, В.Н. Поляков, В.К.Резунков.-№4446762; Заявл. 11.04.88; Опубл. 8.08.90, Бюл.№1.-С.18-20.

30. Beliy N.M., Dmitruk I.N., Gorban' I.S., Gubanova A.A., Gubanov V.A., Kryskov Ts.A. Photoluminescence of Excitons and Raman Scattering in CdSiP₂ crystals // 9^th Intern. Conf. on ternary and multinary compounds.-Yokohama (Japan), 1993.-P.314.

31. Krys'kov Ts., Gubanova A., Poveda R., Bilyi M., Gubanov V., Dmitruk I. Raman scattering and photoluminescence of -ZnP₂ crystals // Intern. Conf. on Optical Diagnostics of Materials and Devices for Opto-, Micro-, and Quantum Electronics, Kiev (Ukraine) Proceedings SPIE.-1995.-Vol.2648.-P.515-518.

32 Biliy M.M., Gorban I.S., Dmitruk I.N., Yeshchenko O.A. Dielectric biexcitonic liquid in monoclinic ZnP₂ crystals // Intern. Conf. Advanced optical materials and devices Riga (Latvia), 1996.-P.203.

33. Gerasimuk N.I., Gubanov V.O., Dmitruk I.M. Some New Features in Excitonic Photoluminescence Spectra of ZnO Single Crystals // Intern. Conf. on Luminescence and Optical Spectroscopy of Condensed Matter (ICL'96). Prague (Czech Republic), 1996.-P.13-87.

34. Bilyi M.M., Gorban I.S., Dmitruk I.M., Yeshchenko O.A. Two-Electron and Two-Photon Radiative Transitions in Excitonic Molecule // Intern. Conf. on Luminescence and Optical Spectroscopy of Condensed Matter. (ICL'96). Prague (Czech Republic), 1996.-P.13-18.

35. Dmitruk I.M., Gorban I.S., Biliy M.M., Yeshchenko O.A. Dielectric Biexcitonic Liquid in Monoclinic ZnP₂ Crystals // Proc. of the 2^nd Intern. Conf. On Excitonic Processes in Condensed Matter (EXCON'96), Kurort Gohrisch (Germany).- Dresden University Press.-1996.-P.47-50.

36. Yeshchenko O.A., Gorban I.S., Bilyi M.M., Dmitruk I.M.. Multiserial structure of exciton energy spectrum in monoclinic ZnP₂ crystal // European Physical Society 16^th General Conference of the Condensed Matter Division, Leuven.-1997.-P.140.

37. Yeshchenko O.A., Gorban I.S., Bilyi M.M., Dmitruk I.M. Two-electron and two-photon radiative transitions in the excitonic molecule in b-ZnP₂ crystal // European Physical Society 16^th General Conference of the Condensed Matter Division, Leuven.-1997.-P.141.

38. Yeshchenko O.A., Gorban I.S., Bilyi M.M., Dmitruk I.M.. Free trions h₂e+ in the monoclinic ZnP₂ crystals // The 24^th Intern. Conf. On the Physics of Semiconductors, Jerusalem (Israel), 1998.-Vol.2.-Th-P7.

39. Bilyi M.M., Dmitruk I.M., Gorban I.S., Yeshchenko O.A. Properties of dielectric excitonic liquid in crystals // Europhysics conf. on computational physics “Modelling phenomena in complex systems”, Granada (Spain), 1998.-P63.-P.199-200.

40. Zymierska D., Auleytner J., Domagala J., Miotkowska S., Dmitruk N., Dmitruk I., Pavlowska M. Surface roughness of Si crystals with SiO₂ overlayer // Proc. of the XVIII conference Applied Crystallography, Wisla (Poland), 2000.-P.297-301.

41. Dmitruk I., Kasuya A., Goto T., Yanchuk Z.. Giant two-photon absorption into excited states of biexciton // Proc. of IVth International Conference on Excitonic Processes in Condensed Matter, Osaka (Japan), 2000.-P.198-200.

42. Sundararajan V., Kawazoe Y., Barnakov Y., Dmitruk I., Kasuya A. First principles study of the growth of CdSe clusters // 4^th International Symposium on InterMaterials, Icho Kaikan, Osaka (Japan), 2001.-P.35.

43. Barnakov Yu.A., Sivamohan R., Dmitruk I., Kudo T., Nirasawa T., Arai T., Tohji K., Terasaki O., Kasuya A.. Syntesis of CdSe microclusters // Proc. International Symposium on Cluster Assembled Materials, IPAP Conf. Series 3, Nagoya Institute of Technology, Nagoya (Japan), 2001.-P.56-58.

44. Dmitruk N.L., Mamontova I.B., Dmitruk I.N. Influence of wet-anisotropic etching on defect structure of III-V semiconductor surface // Intern. Conf. on Extended Defects in Semiconductors, Bologna (Italy), 2002.-IP-53.

45. Dmitruk I., Barnakov Y., Kasuya A., Nirasawa T., Kudo T., Tohji K., Jeyadevan B., Shinoda K., Liu Z., Terasaki O. Stabilities and optical properties of nanometer CdSe clusters prepared in solution. // Proc. International Symposium on Cluster Assembled Materials, IPAP Conf. Series 3, Nagoya (Japan), 2001.-P.53-55.

46. Dmitruk I., Barnakov Yu., Kudo T., Nirasawa T., Liu Z., Terasaki O., Tohji K., Kasuya A. New family of microcluster in II-VI compounds - structures and photochemical properties. // Proc. International Symposium on Cluster Assembled Materials, IPAP Conf. Series 3, Nagoya (Japan), 2001.-D.2.

47. Barnakov Yu.A., Sivamohan R., Dmitruk I., Mastsumura A., Kasuya A., Liu Z., Terasaki O. Synthesis and characterization of CdSe quantum dots // Abstracts of the Intern. Conf. “Particles-2001”, Orlando, Florida (USA), 2001.-P.100.

48. Dmitruk I., Barnakov Yu.A., Kasuya A., Liu Z., Terasaki O., Size-selective photoecthing of CdSe nanoparticles // Abstracts of the Intern. Conf. “Particles-2001”, Orlando, Florida (USA), 2001.-P.177.

49. Dmitruk I., Barnakov Yu., Kasuya A. Active control of nanoparticles size distribution by selective photoetching // European Physical Society 16^th General Conference of the Condensed Matter Division, Brighton (United Kingdom), 2002.-26A.

Размещено на Allbest.ru