Термоелектричні генератори на органічному паливі

Методом комп'ютерного проектування отримано залежності ефективності каскадних модулів з різних матеріалів від температури гарячої сторони. Враховано температурні залежності характеристик термоелектричних матеріалів, оптимальний розподіл густини електричного струму у каскадах і оптимальні міжкаскадні температури, теплові та електричні втрати на керамічних і комутаційних пластинах та електричні втрати на контактах і комутації термоелементів.

Встановлено, що найвища ефективність (~12 %) двокаскадних модулів в інтервалі оптимальних температур гарячої сторони 1023-1073 К досягається використанням у гарячому каскаді Si-Ge, а у більш холодному - Bi₂Te₃. Міжкаскадна температура знаходиться в межах 523-573 К.

У п'ятому розділі наведено результати досліджень нових типів термоелектричних генераторів з каталітичними джерелами тепла на газовому і рідкому паливі, у яких використана зустрічна подача реагентів.

Мікрогенератори на газовому паливі. Цей напрямок новий і у багатьох аспектах знаходиться на етапі дослідження можливості технічного виконання. Низький ККД (~1 %) відомих мікрогенераторів зумовлений переважно термоелектричною складовою. Поряд з цим є ряд невирішених проблем, не пов'язаних з термоелектрикою. Суттєве зменшення мікрокамер згоряння й об'ємів каталізатора зумовлюють особливості фізики досліджуваних середовищ (рідин, газів, твердих тіл), горіння палива та передачі тепла до термобатарей. За таких умов збільшується важливість в'язкісних явищ, дифузійного перенесення маси і тепла, зростає передача тепла провідністю і випромінюванням через газове середовище.

Ряд наведених вище питань вирішено шляхом використання у мікроТЕГ дифузійних каталітичних джерел тепла. Досліджено дві моделі термоелектричних генераторів - циліндрична та центральна.

Для центральної схеми оптимальна конфігурація гарячого радіатора - конус. Наявність максимумів у залежності температури каталізатора (Т_q) від витрати палива та у залежності Т_q від геометричного фактора F_г = l_i /(d_k-d) зумовлюють максимуми електричної потужності та ККД, які досягаються за умови відповідно F_г = 0,3 та 0,55.

Основна задача оптимізації каталітичних ТЕГ - нелінійне програмування, яке полягає у знаходженні змінних x₁, x₂,...x_n, що максимізують цільову функцію: електричну потужність або ККД

, (3)

за нелінійних обмежень

. (4)

Співвідношення q_max/q_opt, яке забезпечує максимум електричної потужності, має вигляд

, (5)

де - ефективний ступінь чорноти системи каталізатор - теплоприймальна поверхня ТЕБ; у₀ - стала Стефана-Больцмана; - коефіцієнт теплообміну теплоприймальної поверхні, який визначається за виразом: ~

Для випадку =0 отримано q_opt/q_max=з_Т = 0,5, а за умови q_випр.>>q_конв. з_Т = 0,8, де з_Т - тепловий ККД ТЕГ.

Отже, для каталітичних мікрогенераторів з дифузійними джерелами тепла, у яких передача тепла здійснюється переважно випромінюванням, оптимальне значення з_Т залежить від температури, коефіцієнтів теплопередачі і знаходиться в інтервалі 0,5ч0,8. Залежність потужності (Р) та теплового ККД (з_Т) від Т₁ наведена для ТЕГ, батареї якого виготовлені з екструдованого матеріалу на основі Bi₂Te₃.

Наведені фізичні моделі реалізовані у конкретних варіантах каталітичних мікроТЕГ потужністю від 10 до 150 мВт. За умови довготривалого живлення споживачів електричної енергії стандартними гальванічними елементами і розробленими мікроТЕГ, відносна вартість енергії термогенераторів у 3 рази менша порівняно з вартістю енергії гальванічних елементів.

Каталітичні термогенератори на газовому та рідкому паливі. Головним напрямком підвищення ефективності термогенераторів на органічному паливі є зменшення втрат тепла з продуктами згоряння. Для каталітичних термогенераторів з дифузійними джерелами тепла ця проблема вирішувалась комплексно: підвищенням внутрішньої енергії реагентів шляхом часткового використання тепла відпрацьованих продуктів реакції та інтенсифікацією тепло- і масообмінних процесів, яка реалізована примусовою подачею повітря до каталізатора.

Використання частини тепла продуктів згоряння палива підвищує внутрішню енергію реагентів на величину

Q_р=₁g_n+с_n(T_p-T₀)g_n+с₀(T_p-T₀)Кg_n, (6)

де T_p=0,5(T_q-T₁),- температура продуктів реакції на виході термогенератора; Т₀ - температура навколишнього середовища; ₁- теплота пароутворення палива; с_n, с₀ - теплоємність палива й повітря відповідно; g_n - витрата палива; К - коефіцієнт, який визначає масу повітря, необхідного для згоряння одиниці маси палива.

Максимальну ефективність термогенератора, у якому частина тепла продуктів згоряння палива використана для підвищення внутрішньої енергії повітря, необхідного для протікання реакції, визначено за виразом

=P/(G·g_n-Q_р), (7)

де Р - електрична потужність термогенератора, G - теплота згоряння палива.

ККД каталітичних генераторів підвищено також шляхом примусової подачі повітря до каталізатора. Головним чинником збільшення ступеня перетворення палива, а відповідно і генерування тепла, є збільшення коефіцієнта масообміну (в), який пов'язаний з константою (k) швидкості реакції виразом

, (8)

де Е - енергія активації хімічної реакції; Т - температура активної поверхні каталізатора; е - безрозмірний параметр, пропорційний концентрації реагуючої речовини.

У цілому підвищенням внутрішньої енергії реагентів та інтенсифікацією тепло- та масообмінних процесів ККД каталітичних термогенераторів з дифузійними джерелами тепла на газовому паливі збільшено у 1,3 рази.

Для каталітичних джерел тепла на рідкому паливі виявлено залежність швидкості витрати палива від температури каталізатора та наявність механізму саморегулювання температури з оберненим зв'язком, яким забезпечується стабільність теплових характеристик ТЕГ. Встановлено, що у термогенераторах з такими джерелами тепла максимальна температура каталізатора (Т_max), ступінь перетворення палива (х) та максимальна ефективність передачі тепла до термобатареї досягаються використанням вертикального циліндричного пальника. Оптимальне співвідношення його висоти (h) до діаметра (d) знаходиться у межах d/h = 1,0-2,0.

Знайдено залежності оптимальних температур гарячої сторони модулів на основі Bi₂Te₃ (Т_г?573 К) від температури випромінюючої поверхні джерела тепла.

Встановлено, що максимальний ККД термоелемента досягається за температур випромінюючої поверхні каталізатора у межах 650-700 К. Оптимальна температура гарячого спаю при коефіцієнтах теплообміну системи відведення тепла 50-100 Вт/м²К знаходиться в інтервалі 483-553 К. Мінімальна теплова потужність джерела тепла, яка забезпечує такі температури, складає від 2,2 до 3,4 Вт/см².

Розроблено варіанти каталітичних термогенераторів електричною потужністю 1,5 і 18 Вт на рідкому паливі та 10 і 40 Вт на газовому паливі для автономного живлення різноманітної апаратури побутового, промислового та спеціального призначення.

У шостому розділі наведено теоретичні та експериментальні результати дослідження термогенераторів з полум'яним спалюванням органічного палива.

Генератор теплової та електричної енергії. У такому термогенераторі теплоприймальна й тепловіддаюча поверхні термобатарей неізотермічні, що зумовлено змінними температурами холодного і гарячого теплоносіїв, які рухаються у теплообмінниках. Ця обставина ускладнює розрахунок і оптимізацію основних характеристик генератора.

Генератор тепла та електрики містить джерело тепла 1, у якому внаслідок згоряння газового палива виділяється тепло Q. Корисне тепло Q₁ надходить від гарячих газів, які мають температуру Т_g до гарячого радіатора 2, термоелектричної батареї 3 і відводиться від неї рідким теплоносієм, який циркулює у рідинному контурі: радіатор 4 - рідинно-повітряний радіатор 6.

За умови 523 К<Т₁<593 К, 323 К<Т₂<353 К максимальна ефективність генератора тепла та електрики досягається за співвідношення температур гарячої (Т₁) та холодної (Т₂) сторін термобатареї у межах 3,8-4,0.

Для визначення розподілу температур гарячої й холодної сторін термобатареї розраховано значення коефіцієнта теплопередачі між гарячим газом і радіатором складної форми, частини якого мають різні геометричні параметри і теплообмін в яких різний. Коефіцієнт розраховано як середнє від знайдених окремо по кожній частині гарячого радіатора коефіцієнта тепловіддачі й еквівалентних коефіцієнтів теплопровідності.

Знайдено величину критичного еквівалентного діаметра каналів d_кр, утворених ребрами радіатора, визначено його оптимальні геометричні параметри. За умови передачі тепла від гарячого газу теплопровідністю (d<d_кр) електрична потужність (Р) і ККД ТЕГ збільшуються зі зменшенням d. У випадку конвективного теплообміну (d>d_кр) ефективність передачі тепла зменшується, що призводить до падіння Р і ККД.

Для знаходження розподілу температури гарячого радіатора та гарячої сторони термобатареї розв'язана задача, яка характеризує стаціонарне теплове поле з граничними умовами третього роду.

, (0<х<h, 0<y<д_r) (9)

граничні умови

, ,

, (10)

,

де u(x,y) - функція стаціонарної температури;

f₁(x), f₂(x) - функції, які характеризують температуру відповідно холодного теплоносія та гарячих газів у радіаторі; д_r - товщина основи радіатора.

, , (11)

де К - коефіцієнт теплопередачі від гарячих газів до теплоприймальної поверхні термобатареї.

Аналогічна задача розв'язана для області, яка обмежена гарячою і холодною сторонами термобатареї. Отримано розподіли температури поверхні гарячого радіатора Т_Р(x)=u(x,д_r); гарячої, холодної сторін батареї Т₁(x)=u(x,0), Т₂(x)= u(x,д_m); різниці температур ?Т(x)=Т₁(x)-Т₂(x) по висоті термобатареї (0<х<h), а також гарячого газу (Т_G) і холодного теплоносія (Т_W).

Мінімум на кривій залежності ДТ-h зумовлює наявність оптимального значення ККД генератора при зміні швидкості циркуляції холодного теплоносія. Це значення ККД генератора тепла та електрики вихідною електричною потужністю 100 Вт, тепловою - 3,4-3,8 кВт досягається за швидкості руху холодного теплоносія 300-350 л/год.

На основі наведеної фізичної моделі створено термоелектричний генератор теплової та електричної енергії, питома електрична потужність якого збільшена в середньому у 2 рази, а питома вартість зменшена у 2,5 рази порівняно з відомими термоелектричними генераторами.

Секційні термоелектричні генератори. Відведення тепла від гарячих газів у таких генераторах здійснюється за секційною схемою, де у кожній секції використовується свій робочий діапазон температур і термоелектричні модулі, оптимізовані для цього діапазону температур.

Для розрахунку максимально можливого ККД термогенератора знайдено максимум функції , яка визначається виразом:

 (12)

де - електрична потужність ТЕГ, - електрична потужність i-ої секції, Q_g - теплова потужність, що виділяється у камері згоряння і надходить до 1-ої секції; с₀, - питомі теплоємності продуктів згоряння на вході 1-ої секції та на вході i+1-ої секції; - температури на вході i-ої секції, на виході цієї секції і на холодному тепловідводі її термоелектричного модуля відповідно.

Необхідною умовою цього максимуму є:

(13)

умова

(14)

визначає оптимальне співвідношення між ККД сусідніх секцій, що забезпечує досягнення максимального ККД генератора.

За допомогою комп'ютерної програми розраховано максимальну ефективність двохсекційного і трьохсекційного генераторів, у яких використано модулі з матеріалів на основі Bi₂Te₃ і Si-Ge. Оптимальне співвідношення між ККД двох сусідніх секцій вимагає, щоб відношення ККД наступної секції до перепаду температур між гарячими радіаторами цих секцій було близьке до похідної по температурі від ККД більш гарячої сусідньої секції. За найкращим вибором параметрів для двохсекційної схеми отримано максимальний ККД термогенератора на рівні 7,4 %, для трьохсекційної схеми - на рівні 7,9 %. Оптимальною є двохсекційна схема генератора.

За результатами теоретичних досліджень спроектовано двохсекційний термогенератор, у якому у більш гарячій секції використано двокаскадні модулі на основі Bi₂Te₃, Si-Ge, а у більш холодній - однокаскадні модулі на основі Bi₂Te₃. Визначено оптимальну витрату палива (g_T) та рідкого теплоносія (g_В); площі теплоприймальних поверхонь гарячих радіаторів першої та другої секції (S_R1, S_R2); оптимальну відстань між ребрами гарячих радіаторів 1-ї та 2-ї секцій; коефіцієнти теплообміну () між гарячим газом і теплоприймальною поверхнею гарячого радіатора.

Експериментальними дослідженнями показано, що максимальна вихідна потужність двохсекційного генератора за умови Т_г(1)=1023 К, Т_г(2)=579 К, Т_х=323 К складає 176 Вт, ККД - 6-6,2 %, вихідна напруга на узгодженому навантаженні - 12,5 В. Порівняно з односекційними термогенераторами ефективність двохсекційних генераторів збільшена у 2 рази.

Термоелектричні генератори для живлення автоматичних пристроїв газових нагрівачів. Такі генератори необхідні для підвищення ефективності й безпеки експлуатації газових нагрівальних приладів. Однією з головних характеристик генераторів є швидкодія, яка визначається за виразом

, (15)

де t - швидкодія термоелемента; - різниця температур між гарячим і холодним спаями термоелемента, яка необхідна для генерування напруги; - максимально можлива різниця температур між спаями термоелемента; ф =k·l²·c·с/л - теплова інерційність системи, яка визначається довжиною і формою вітки термоелемента, теплоємністю, теплопровідністю та густиною матеріалу термоелемента.

Відомі термогенератори для таких застосувань містять два джерела живлення: низької та високої напруги. Досягнутий у даний час рівень швидкодії таких генераторів складає відповідно 5-10 та 15-30 с.

Суттєве підвищення швидкодії термогенератора досягнуто використанням двокаскадної теплової схеми.

Генератор містить джерело тепла 1, перший каскад 2, теплоперехід 3, другий каскад 4 та холодний радіатор 5. Перший каскад - це металева термобатарея низької напруги, яка має високу теплопровідність і нагрівається теплом Q₁ гарячих газів полум'яного джерела тепла. Другий каскад - напівпровідникова батарея високої напруги з матеріалу на основі Bi₂Te₃, до якої тепло Q₂ надходить теплопровідністю і відводиться Q₃ шляхом природної конвекції повітря за допомогою радіатора 5.

Знайдено оптимальні геометричні параметри термобатарей першого і другого каскаду, холодного радіатора і оптимальну міжкаскадну температуру, якими досягається максимальна швидкодія першого і другого каскадів: відповідно 2-3 с та 8-10 с. Таким чином, швидкодія термогенератора, побудованого за двокаскадною схемою, збільшена порівняно з відомими аналогами у 1,5-2,0 рази.

Висновки

1. Встановлено, що досягнутий рівень ефективності термогенераторів на органічному паливі в основному зумовлений покращенням добротності термоелектричних матеріалів. Однак отримані значення ефективності ТЕГ значно нижче очікуваних, тому подальше зростання ККД може бути досягнуто шляхом визначення та використання більш ефективних фізичних моделей термогенераторів.

2. Загальна кількість фізичних моделей термогенераторів на газовому та рідкому органічному паливі за створеною класифікацією складає 64, серед них виявлено 55 нових моделей, які представляють інтерес для подальших досліджень та практичних застосувань.

3. Визначено найбільш раціональні фізичні моделі термогенераторів на органічному паливі, використання яких забезпечує суттєве підвищення їх ефективності та можливості широкого практичного застосування: генераторів з внутрішніми каталітичними джерелами тепла, каталітичних генераторів з дифузійними джерелами тепла, генераторів з секційним відведенням тепла від гарячого теплоносія та каскадними модулями, комбінованих генераторів тепла та електрики.

4. Для дифузійних каталітичних джерел тепла встановлено, що головним механізмом надходження повітря до зони горіння є повздовжнє перемішування, зумовлене виникненням турбулентної дифузії у шарі каталізатора. Розроблено метод оцінки ефективності дифузії. Показано, що швидкість турбулентної дифузії, ефективна теплопровідність шару каталізатора та його структура є головними чинниками формування максимуму температури у пористому шарі каталізатора. Знайдено розподіли температур, концентрацій реагентів, швидкостей реакції у каталітичних шарах різної структури, за яких досягаються максимальна ефективність генерування тепла та екологічна чистота дифузійних джерел для термогенераторів.

5. Для каталітичних дифузійних джерел тепла на рідкому паливі виявлено залежність швидкості подачі палива від температури каталізатора. Встановлено, що стабільність температури такого джерела тепла забезпечується механізмом саморегулювання з оберненим зв'язком. Величина стабільної температури визначається взаємним впливом лімітуючих чинників: дифузією кисню у шар пористого каталізатора або кількістю вуглеводню, який надходить до зони горіння.

6. Підвищена ефективність спалювання газових органічних палив досягнута використанням оксидних каталізаторів на основі Co, Cr, нанесених у співвідношенні 3:1 на SiO₂ волокнистої структури та модифікованих добавками Pd і оксиду Sr. Встановлено, що головною функцією добавок Pd і SrO є стабілізація активної шпінельної структури Ме(І)Ме(ІІ)₂О₄ шляхом зменшення швидкості й глибини її відновлення до Ме(І) та Ме(ІІ), що збільшує ресурс роботи каталізатора у 1,4-1,5 рази.

7. Винайдено нові типи проникних термоелектричних перетворювачів енергії з внутрішніми каталітичними джерелами тепла, ефективність яких у 1,6-1,8 рази більша порівняно з термопарними перетворювачами без каталізаторів. Встановлено, що зі зменшенням площі перерізу каналу та об'єму термоелектричного матеріалу, ККД проникного термоелемента збільшується і обмежується допустимою робочою температурою матеріалу.

8. Знайдено оптимальні робочі температури та максимальну ефективність термоелектричних модулів з матеріалів на основі Bi₂Te₃, PbTe, Si-Ge для одно- та багатосекційних генераторів на газовому паливі. Встановлено, що найвища ефективність (~12 %) двокаскадних модулів в інтервалі оптимальних температур гарячої сторони (1023-1073 К) досягається використанням у гарячому каскаді Si-Ge, а у більш холодному - Bi₂Te₃.

9. Підвищено показники ресурсної та циклічної стійкості термоелектричних модулів для генераторів на органічному паливі шляхом сповільнення процесів окиснення та випаровування термоелектричного матеріалу, мінімізації внутрішніх термічних напруг антидифузійного і комутаційного шарів та застосування резервування: паралельного і послідовно-паралельного з'єднання термоелементів у модулі. Створено нормалізований ряд термоелектричних модулів для робочих температур 323-573 К потужністю від 5 до 37 Вт, MTBF яких збільшено до 2,8·10³ разів, а вартість порівняно з відомими аналогами зменшено в середньому у 2 рази.

10. З врахуванням у фізичній моделі складової теплового випромінювання, температурної залежності коефіцієнтів теплообміну і властивостей термоелектричного матеріалу розв'язана задача максимізації електричної потужності автономних каталітичних мікрогенераторів з дифузійними джерелами тепла. Визначено оптимальні геометричні параметри та раціональні режими роботи, за яких досягається максимальна ефективність мікрогенераторів. Створено ряд мікрогенераторів потужністю 10-150 мВт, як альтернатива хімічним джерелам електричної енергії.

11. Збільшено ефективність каталітичних генераторів з дифузійними джерелами тепла комплексною дією двох факторів: підвищенням внутрішньої енергії реагентів шляхом використання частини тепла продуктів згоряння палива та інтенсифікацією тепло- і масообмінних процесів шляхом примусової подачі повітря до каталізатора. Ефективність каталітичних генераторів такими методами збільшено у 1,3 рази.

12. Розвинуто теорію термоелектричних генераторів на органічному паливі з неізотермічними теплоконтактними поверхнями. Розроблено метод комплексної оптимізації термоелектричного генератора теплової та електричної енергії, знайдено розподіл температур теплоконтактних поверхонь та теплоносіїв, оптимальні параметри радіаторів для підведення та відведення тепла, якими досягається максимальна ефективність термогенератора. Розроблено метод розрахунку коефіцієнту тепловіддачі для радіаторів складної форми. Порівняно з відомими термогенераторами питому електричну потужність генератора тепла та електрики збільшено в середньому у 2 рази, а питому вартість зменшено у 2,5 рази.

13. Методом комп'ютерного проектування визначено умови досягнення максимального ККД секційних термогенераторів на газовому паливі, у яких використано одно- та двокаскадні модулі. Знайдено оптимальні температури та розподіл теплових потоків для кожної секції. Показано, що за умови ZT~1, ККД односекційних ТЕГ суттєво залежить від температури вхідних газів, залежність помітно слабшає для двох- і трьохсекційних схем. Встановлено, що оптимальною є двохсекційна схема, де у більш гарячій секції використано двокаскадні модулі на основі Bi₂Te₃, Si-Ge, а у більш холодній - однокаскадні модулі на основі Bi₂Te₃. Порівняно з термогенераторами, які побудовані за традиційною схемою, ефективність секційних генераторів збільшено до 2,5 разів, що розширює можливості їх практичного використання.

14. Встановлено, що суттєве підвищення швидкодії термогенераторів для живлення систем захисної та регулюючої автоматики газових нагрівальних приладів досягається використанням двокаскадної теплової схеми, де перший каскад містить металеву термобатарею з високою теплопровідністю, а другий - напівпровідникову термоелектричну батарею. Порівняно з відомими світовими аналогами швидкодія такого термогенератора збільшена у 1,5-2,0 рази, що дозволяє більш ефективно здійснювати функції регулювання, захисту і безпечного користування газовими приладами.

Основні роботи

1. Анатичук Л.І., Михайловський В.Я. Розвиток досліджень і розробок термогенераторів на органічному паливі // Термоелектрика.- 2004.- №4.- С. 5-38.

2. Анатичук Л.І., Лусте О.Я., Михайловський В.Я. Секційні термоелектричні генератори на органічному паливі // Термоелектрика.- 2005.-№ 4.-С. 20-25.

3. Анатичук Л.І., Михайловський В.Я. Термоелектричний генератор теплової та електричної енергії. Деклараційний патент № 71776 А, МКB H01L35/28; Опубл 15.12.2004; Бюл. № 12; Заявка № 20031211751 від 17.12.2003.

4. Анатичук Л.І., Михайловський В.Я. Автономний термоелектричний генератор. Деклараційний патент № 8637. МКВ H01L35/02, Опубл. 15.08.2005, Бюл. № 8. Заявка № 200500770 від 28.01.2005.

5. Анатичук Л.І., Михайловський В.Я. Термоелектричний матеріал. Деклараційний патент № 6524. МКВ H01L35/00, Опубл. 16.05.2005, Бюл. № 5; Заявка № 20040907642 від 20.09.2004.

6. А.с. СССР №1778450 А1 МКИ: F24C5/08. Обогреватель - Л.И. Анатычук, В.Я. Михайловский, Е.Н. Комолов, Г.Э. Витталь / Заявка № 4859193/33 от 13.08.90. Опубл. 30.11.1992 г.

7. Михайловский В.Я., Струтинская Л.Т., Чайковская Е.В. Моделирование термоэлектрической системы генерирования тепловой и электрической энергии // Технология и конструирование в электронной аппаратуре. - 2005.-№ 4 (58).- С. 27-30.

8. Mikhailovsky V.Ja., Komolov Ye.N. Optimal temperature conditions of a catalytic heat source for thermoelectric generators // J. of Thermoelectricity.- 1995.- № 3.- Р. 52-58.

9. Михайловский В.Я., Фединчук Ю.И. Определение коэффициентов конвективного теплообмена в термоэлектрических каталитических генераторах // Технология и конструирование в электронной аппаратуре.- 2005.- № 2(56).- С. 21-24.

10. Михайловський В.Я., Поперечний О.В. Теоретичні передумови оптимізації мікротермогенератора з каталітичним джерелом тепла // Термоелектрика.- 2000.- № 4.- С. 23-31.

11. Анатичук Л.І., Михайловський В.Я., Лусте О.Я., Баглай О.Ю. Термоелектричні генератори для живлення систем автоматики газових нагрівачів // Термоелектрика.- 2006.-№ 3.- С. 79-89.

12. Mikhailovsky V.Ja., Chervinsky K.A., Strutinskaya L.T. Investigation of catalysts used in heat sources for thermoelectric generators // J. of Thermoelectricity.- 1996.- № 1.- Р. 54-62.

13. Mikhailovsky V.Ja., Konopelnyuk V.V. Rational usage of thermoelectric generators with a catalytic heat source // J. of Thermoelectricity. - 1994.- № 2.- Р. 76-91.

14. Михайловський В.Я. Фізичні моделі термогенераторів на органічному паливі. Основні шляхи підвищення їх ефективності і розширення практичного застосування // Термоелектрика. - 2005.- № 2.- С. 7-44.

15. Михайловський В.Я. Термоелектричний генератор для гасової освітлювальної лампи // Термоелектрика. - 2000.- № 3.- С. 79-84.

16. Mikhailovsky V.Ja. New horizons in the use of thermoelectric generators. Replacement of Chemical Sources of Electric Energy by the Mіniature Thermogenerators with Radiant Catalytic Heat Sources // J. of Thermoelectricity. -1997.- № 1.- Р. 85-99.

17. Михайловський В.Я. Термоелектричні мікрогенератори з каталітичним спалюванням пропан-бутану // Термоелектрика. 2002. - № 4.- С. 8690.

18. Михайловський В.Я. Про перспективи використання каталітичних джерел тепла та електрики // Доповіді НАН України, серія Енергетика, 2002.- № 4.- С. 111-115.

19. Михайловський В.Я. Особливості рекуперації тепла в термоелектричних генераторах з каталітичним джерелом тепла // Термоелектрика.- 2001.- № 4.- С. 69-75.

20. Михайловський В.Я. Системи надійного запуску термоелектричних генераторів з каталітичним джерелом тепла // Термоелектрика. - 2000.- № 1.- С. 69-76.

21. Mikhailovsky V.Ja. Construction diagrams and efficiency of Thermoelectric generators with a catalytic heat source // J. of Thermoelectricity. -1999.- № 4.-Р. 50-56.

22. Mikhailovsky V.Ja. Peculiarites of catalysts work and selection in countercurrent heat sources for thermogenerators // J. of Thermoelectricity. -1998. - № 3.- Р. 3-11.

23. Mikhailovsky V.Ja., Heat sources with catalytic combustion of hydrocarbons for thermoelectric generators // J. of Thermoelectricity. - 1993.- № 1.- Р. 51-58.

24. Михайловський В.Я. Термоелектричний генератор теплової и електричної енергії // Термоелектрика.- 2004.- № 2.- С. 81-87.

25. Михайловський В.Я. Малопотужний термоелектричний генератор на рідкому паливі // Термоелектрика.- 2005.-№ 3 -С. 74-80.

26. Михайловський В.Я., Струтинська Л.Т., Чайковська О.В. Особливості теплообміну у ТЕГ на органічному паливі // Термоелектрика. - 2006.-№ 2.- С. 77-86.

27. Федінчук Ю.І., Михайловський В.Я., Струтинська Л.Т. Аналіз розподілу температури по поверхні каталітичного пальника в термогенераторах // Термоелектрика. - 2004.-№ 3.- С. 80-87.

28. Михайловський В.Я., Струтинська Л.Т., Чайковська О.В. Математична модель гетерогенного процесу окиснення вуглеводнів С₃, С₄ на оксидних каталізаторах // Фізика і хімія твердого тіла. - 2005.- Т. 6, № 4. - С. 604-611.

29. Струтинська Л.Т., Михайловський В.Я. Каталізатор для глибокого окиснення газоподібних вуглеводнів. Деклараційний патент № 12131. МКВ B23B19/00, B01J10/00, Опубл. 16.01.2006, Бюл. № 1, Заявка №200507776 від 05.08.2005.

30. Михайловський В.Я., Струтинська Л.Т. Пористий термоелектричний матеріал. Деклараційний патент UA 16115. МКИ H01L 35/00, H02N 3/00. Опубл. 17.07.2006. Бюл. № 7. Заявка u 2006 02091 від 27.02.2006.

31. Михайловський В.Я., Струтинська Л.Т. Каталітичне джерело тепла з термоелектричним інтенсифікатором повітря // Термоелектрика. - 2006.-№ 1.-С. 76-80.

32. Струтинська Л.Т., Михайловський В.Я. Дослідження можливості повного спалювання метану в каталітичних джерелах тепла для термогенераторів // Термоелектрика.- 2001.- № 1.- С. 20-25.

33. Струтинська Л.Т., Михайловський В.Я. Використання фазових модифікаторів для підвищення активності Co-Cr каталізаторів у процесі окиснення газоподібних вуглеводнів // Фізика і хімія твердого тіла. -2003.-Т.4, № 3.-С. 521-525.

34. Михайловський В.Я., Струтинская Л.Т. Початковий період окислення рідких і газових палив у каталітичних генераторах тепла // Экотехнологии и ресурсосбережение.- 2001, № 5.- С. 25-29.

35. Михайловский В.Я., Струтинская Л.Т. Устойчивость автотермического режима каталитического диффузионного источника тепла // Вопросы химии и химической технологии.- 2004.- № 2.-С. 193-197.

36. Струтинська Л.Т., Михайловський В.Я. Особливості механізму гетерогенного каталітичного окиснення газоподібних вуглеводнів в умовах зустрічного надходження реагентів // Фізика і хімія твердого тіла - 2006.- Т.7, № 2.- С. 307-312.

37. Михайловський В.Я., Струтинська Л.Т., Червінський К.О. Вплив типу насадки на масообмін у дифузійному пальнику // Экотехнологии и ресурсосбережение.-2003.- № 3.-С. 72-75.

38. Михайловский В.Я., Струтинская Л.Т. Влияние структуры стационарного каталитического слоя на тепловые характеристики диффузионной горелки // Вопросы химии и химической технологии. - 2003. - № 2. - С. 157-160.

39. Михайловський В.Я., Червинский К.А., Струтинська Л.Т. Масообмін у дифузійному пальнику // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 2002.- № 4.-С. 77-80.

40. Михайловский В.Я., Струтинская Л.Т., Червинский К.А. Роль вихревой диффузии в массообмене каталитической горелки // вопросы химии и химической технологии.- 2002.- № 2.- С. 98-101.

41. Михайловский В.Я., Червинский К.А., Федуняк О.М. Регулирование проникновения оксидов в гранулу носителя медно-хромового катализатора // Украинский химический журнал. 1994.- Т. 60, № 5-6.- С. 409-413.

42. Анатичук Л.І., Струтинська Л.Т., Михайловський В.Я. Газовий каталітичний водонагрівач. Деклараційний патент UA № 11042. МКВ F24H1/00, F23D14/18.- Опубл.15.12.2005, Бюл. № 12. Заявка № 200504215 від 04.05.2005.

43. Михайловский В.Я., Червинский К.А., Любарев О.Е. Особенности сгорания жидких топлив в автономных каталитических горелках // Экотехнологии и ресурсосбережение.- 1994.- № 4- С. 17-21.

44. Михайловский В.Я., Червинский К.А., Лазарук О.Е. Влияние природы носителя на активность кобальт-хромового каталізатора // Украинский химический журнал.- 1995.- Т. 61, № 1.- С. 35-40.

45. Михайловський В.Я., Червинський К.О. Каталізатори для термохімічних датчиків // Экотехнологии и ресурсосбережение.- 1995.- № 6.- С. 28-31.

46. Mikhailovsky V.Ja., Strutinskaya L.T. Peculiarities of fuel combustion process control in catalytic heat sources for tegS // Proceedings of the ХІV International Conference on Thermoelectriсs.- 1995, St. Petersburg, Russia.- p. 376-379.

47. Anatychuk L.I., Mikhailovsky V.Ja., Konopelnyuk V.V. Miniature thermoelectric generators (teg) with catalytic heating // Proceedings of the ХІV International Conference on Thermoelectriсs.- Pasadena, California, USA.- 1996.- p. 387-389.

48. Anatychuk L.I., Mikhailovsky V.Ja. catalytic Furnaces with Thermogenerators // Proceedings of the ХVI International Conference on Thermoelectriсs.- Dresden, Germany, 1997.- p. 394-396.

49. Anatychuk L.I., Razinkov V.V., Rozver Yu.Yu., Mikhailovsky V.Ja. Thermoelectric Generator Modules and Blocks // Proceedings of the ХVI International Conference on Thermoelectriсs.- Dresden, Germany.- 1997, p. 592-594.

50. Anatychuk L.I., Mikhailovsky V.Ja. Rozver Yu.Yu. Thermoelectric Sources of Heat and Electric Power With Catalytic Heating // Proceedings of the XVII International Conference on Thermoelectrics.- Nagoya, Japan.- 1998.- p. 449-451.

51. Anatychuk L.I., Razinkov V.V., Mikhailovsky V.Ja. Ways of Incrеasing Efficiency and Reliability of Generator Modules Realized in “Altec” Modules Rational Fileds of Use // Proceedings of the XVII International Conference on Thermoelectrics.- Nagoya, Japan.- 1998.- p. 452-455.

52. Mikhailovsky V.Ja. Power characteristics of fuel combustion process in catalytic heat sources for thermoelectric generators // J. of Thermoelectricity.- 1999.- № 3.- Р. 40-43.

53. Михайловський В.Я. Каталітичні генератори тепла та електрики - шлях оптимального використання енергії вуглеводневого палива // Термоелектрика.- 2001.- № 2.- С. 3-12.

54. Михайловський В.Я., Струтинська Л.Т. Екологічні проблеми спалювання газового палива та ефективний шлях їх вирішення // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини. - Збірник наукових праць. -К.: “МП Леся”, 2001. -264 c. С. 149-152.

55. Михайловський В.Я., Струтинська Л.Т. Особливості повного спалювання вуглеводневих палив на стаціонарних шарах каталізаторів // Матеріали міжнародного симпозіуму “Сучасні проблеми фізичної хімії”, Донецьк.- 2002.- С. 16.

56. Михайловский В.Я., Струтинская Л.Т. Каталитическое окисление биогаза в диффузионных горелках // Материалы международной конференции “Энергия из биомассы”.- 2002, Киев.

57. Струтинська Л.Т., Тевтуль Я.Ю., Михайловський В.Я. Каталітичне окиснення газових палив у дифузійних джерелах тепла // ІХ наукова конференція “Львівські хімічні читання-2003”, Львів.- 2003.- С. 27.

58. Михайловський В.Я., Струтинська Л.Т. Гетерогенне каталітичне окиснення вуглеводнів С₁-С₄ киснем повітря // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень-2004”, Дніпропетровськ, 2004, т.69, с. 46.

59. Михайловський В.Я., Струтинська Л.Т. Вплив макроскопічних чинників на закономірності процесу каталітичного окиснення метану, пропану та бутану // Матеріали Міжнародної конференції “Сучасні проблеми фізичної хімії”, Донецьк. - 2004.- С. 20.

60. Струтинська Л.Т., Михайловський В.Я. Вивчення особливостей дезактивації оксидних каталізаторів в процесі глибокого окиснення газоподібних вуглеводнів // Матеріали Міжнародної конференції “Сучасні проблеми фізичної хімії”, Донецьк.- 2004.- С. 21.

61. Anatychuk L.I., Mikhailovsky V.Ja., Konstantynovych I.A., Ighigeanu Adelina Thermoelectric device for thermal and electric power generation // Romanian Journal of Optoelectronics.- 2004.- Vol.13, № 1.- Р. 31-39.

62. Mikhailovsky V.Ja., Strutinskaya L.T. Activity of oxide catalysts used in heat sources for teg // J. of Thermoelectricity 1996.- № 2.- Р. 58-66.

63. Михайловский В.Я., Фединчук Ю.И., Струтинская Л.Т. Проектирование и разработка каталитических термогенераторов // Труды НПК “Современные информационные и электронные технологии”, Одесса, 2005, с. 228.

Размещено на Allbest.ru

...