Пристрій зарядний апаратури сигналізації та зв’язку

Размещено на http://www.allbest.ru/

• Зміст

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Призначення та область застосування виробу

1.2 Порівняльна характеристика аналогів виробу та обґрунтування необхідності проектування

2. Спеціальна частина

2.1 Пристрій, робота виробу та його складових частин

2.2 Опис принципу дії вибраної схеми

2.3 Розрахунок та вибір елементів схеми

2.4 Методика проведення налагодження схеми

3. Технологічна частина

3.1 Обґрунтування вибору матеріалів та методів виготовлення

3.2 Конструювання виробу

3.3 Розробка технологічного процесу, маршрутної карти

4. Економічна частина

4.1 Визначення витрат на матеріали і комплектуючі вироби

4.2 Розрахунок витрат на енергію технологічну

4.3 Розрахунок основної заробітної плати

4.4 Розрахунок додаткової заробітної плати

4.5 Розрахунок відрахувань на соціальні заходи

4.6 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання

4.7 Розрахунок загальновиробничих витрат

4.8 Розрахунок загальногосподарських витрат

4.9 Розрахунок позавиробничих витрат

4.10 Калькуляція собівартості виробу

4.11 Визначення гуртової ціни виробу

5. Охорона праці, протипожежний захист та охорона навколишнього середовища

5.1 Безпечність виробничих процесів

5.2 Загальні положення. Організація пожежної охорони

5.3 Охорона навколишнього середовища

Висновки за результатами проектування

Список літератури



Вступ

Одна з основних проблем, що стоять перед електротехнікою, пов'язана з вимогою збільшення кількості часу автономної роботи електричних приладів. Ця проблема вирішується шляхом під'єднання пристрою до автономних джерел живлення з великою ємністю заряду. Представниками яких є:

- генератори;

- акумуляторні батареї.

Серед переваг генератора можна віднести велику вихідну потужність, одразу отримуємо змінний струм з напругою 220 чи 380 В, легко та швидко поповнюється запас енергії. Недоліком є висока ціна, великі габаритні розміри, шум, який створює двигун генератора, та шкідливі гази, які виділяє при згоранні палива, не дає змогу використовувати в закритих приміщеннях.

Акумулятор - це хімічне джерело електричного струму багаторазової дії, основна специфіка якого полягає в зворотності внутрішніх хімічних процесів, що забезпечує його багаторазове циклічне використання для накопичення електричної енергії. Тому це джерело живлення не виділяє ніяких газів, що дозволяє використовувати в приміщеннях. Має малі габаритні розміри, також через відсутність механічних частин відсутній шум[1,17].

Тому в цьому дипломному проекті розглянуто пристрій для безпечного та якісного зарядження акумуляторів яких в ходить до складу шахтної апаратури УАСС.



1. Загальна частина

1.1 Призначення та область застосування виробу

Універсальна апаратура сигналізації та зв'язку УАСС призначена для подачі сигналів від підйомної посудини в машинне відділення, а також для забезпечення двостороннього гучномовного зв'язку між машиністом підйомної машини, встановленій на поверхні та сигналістом в підйомній посудині на вертикальних і похилих стовбурах. При цьому передача сигналів і мови пристроєм підйомної посудини повинна здійснюватися на всьому шляху переміщення посудини від розвантажувальної площадки до полку.

Апаратура призначена для роботи в умовах кліматичного району з помірним холодним кліматом УХЛ категорії 5 в шахтах, в тому числі небезпечних по газу і пилі, у відповідності з правилами безпеки дійсними в цій галузі. Конкретний об'єкт розміщення - нульова ділянка, машинне відділення полиць, підйомної посудини, приміщення лебідок[12,13].

Основні параметри пристрою приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Основні параметри пристрою

Назва основних параметрів і розмірів	Норма
1 Виконувані функції, шт	15, не менше
2 Споживча потужність, Вт	40, не більше
3 Відстань передачі інформації, м	2000, не більше
4 Тривалість безперервної роботи, год	6, не менше
5 Номінальна напруга живлення змінного струму, В	220
6 Параметри написів робочих команд: висота букв, мм	12, не менше
7 Частота сигналу звукового супроводу, Гц	800…2000
8 Вихідна потужність передавача при модуляції 70% на частоті 1000 Гц, Вт	0,1, не менше
9 Вихідна потужність, Вт - приймального пристрою машинного відділення - приймального пристрою підйомної посудини	0,9, не менше: 0,4, не менше:
10 Чутливість приймача, обмеження шумами при відношенні сигнал - шум, не менше 20 дБ, мкВ	500, не гірше
11 Рівень звуку на частоті 1 кГц на відстані 1 м, дБА: - для пристроїв машинного відділення - для пристроїв підйомної посудини	90, не менше 80, не менше
12 Несуча частота, кГц	130
13 Коефіцієнт нелінійних спотворень, % - приймача, при модуляції 50% - передавача при модуляції 70%	10 10
14 Напруга електромагнітного поля: - по електричній, складовій, В/м - по магнітній, складовій, А/м,	50, не більше 5, не більше
15 Відносна нестабільність частоти	500*10-6
16 Допустимі відхилення АЧХ, дБ, при модуляції 50% на частотах 300, 1000, 3400 Гц	6, не більше
17 Діапазон модульованих і відтворених частот, Гц	300..3400
18 Напруга живлення постійного струму, в режимі роботи - постійний (при умовах роботи пристрою 12 годин в день від двох блоків живлення акумуляторних)	12

Апаратура УАСС розрахована на використання в якості лінії зв'язку шахтних каналів чи металевих направляючих і забезпечує:

1) подачу трьох робочих команд: «Вверх», «Вниз», «Стоп» із підйомної посудини;

2) відтворення заданих робочих команд у машинному відділенні на пульті з їх фіксацією (шляхом вказання джерелом світла надписів);

3) короткочасно (1…2) c акустичне підтвердження прийнятих робочих команд;

4) відтворення робочих команд в місці подачі механічним покажчиком;

5) скидання зафіксованих робочих команд при подачі команди «Стоп»;

6) контроль справності каналу передачі «Стоп» і автоматичну подачу команди «Стоп» при несправності цього каналу;

7) симплексний двосторонній відтворювальний зв'язок машиніста підйому з персоналом, що находиться в підйомній посудині при зупиненій підйомній посудини, при цьому в обох пунктах зв'язку повинен бути черговий прийом;

8) передачу речової інформації в машинне відділення з рухомої підйомної посудини;

9) передачу речової інформації машиністом підйомної машини тільки після зупинки підйомної машини;

10) передачу робочих команд в кожний із двох додаткових пунктів як з рухомого, так і з зупиненої посудини;

11) здійснення двосторонньої гучномовного зв'язку між відміткою, на якому мається вільний доступ до підйомним канатам;

12) подачу робочих команд з відміткою, на якому мається вільний доступ до підйомним канатам;

13) автоматичний перехід пристроїв машинного відділення на автономне живлення забезпечуючи роботу в режимі зв'язку не менше 3-х годин при вимкненій мережевій напруги.

В комплект поставки апаратури УАСС входять складові частини, вказані в таблиці 2.

Таблиця 2 - Комплект поставки апаратури УАСС

Найменування	Кількість
Пристрій підйомної посудини УПСВ	2
Пульт машиніста ПМВ	1
Пристрій машинного відділення УМОВ	1
Інформатор лебідчика ИЛ	2
Пристрій антенний УПКС	3
Пристрій зарядний ПЗ	1
Гучномовець ГР.1	2

Габаритні розміри і маса складових частин приведені в таблиці 3.



Таблиця 3 - Габаритні розміри і маса складових частин

Назва складових частин	Габаритні розміри, мм, не більше	Маса, кг, не більше
Пристрій підйомної посудини УПСВ	150х300х220	5
Пульт машиніста ПМВ	150х420х250	6
Пристрій машинного відділення УМОВ	300х600х570	50
Інформатор лебідчика ИЛ	150х420х250	5
Пристрій зарядний ПЗ	340х230х175	5
Пристрій антенний УПКС	60х260х330	5
Гучномовець Гр.1	340х215х215	5

При використанні за призначенням складових частин апаратури необхідно дотримуватись даних по їх використанню, що наведені в таблиці 4.

Таблиця 4

Найменування складових частин	Виконання по вибухозахисту	Кліматичне виконання
	Рівень	Вид	Виконання	Категорія
Пристрій підйомної посудини УПСВ.1, УМОВ.2	Рудникове особливо вибухобезпечне електрообладнання для групи застосування 1, РО	Іскро безпечні електричні кола Ua	УХЛ	5
Пульт машиніста ПМВ	Загального призначення	-	УХЛ	4,2
Пристрій машинного відділення УМОВ.1, УМОВ.2	Загального при-значення	Іскро безпечні електричні кола Ua	УХЛ	4,2
Інформатор лебідчика ИЛ	Загального призначення	-	УХЛ	4,2
Пристрій антенний УПКС.2, УПКС.3	Рудникове особливо вибухобезпечне електро-обладнання для групи застосування 1, РО	Іскро безпеч-ні електричні кола Ua	УХЛ	5

Апаратура УАСС зберігає працездатність при дії зовнішніх факторів в межах значень, наведених в таблицях 5 та 6.



Таблиця 5

Найменування дій зовнішніх факторів	Норма
1 Температура зовнішнього оточення, °С, для: 1) УПСА 2) ПВМ, УМОВ, ИЛ 3) УПКС	від мінус 10 до +35 від +1 до +40 від мінус 40 до +40
2 Відносна волога повітря при температурі: 1) +35°С, % для УПСВ, УПКС 2) +25°С, % для ПМВ, УМОВ, ИЛ	до 100 до 80
3 Максимальна запиленість навколишнього середовища, мг/м3, для: 1) УПКВ, УПКС 2) ПМВ, ИЛ УМОВ	1600, не більше 40, не більше 40, не більше
4 Одиночні удари: прискорення, м/с2; тривалість, мс; степінь жорсткості 1) УПСВ 2) УПКС 3) УМОВ, ПМВ, ИЛ	40;40-60;1 40;40-60;11 5
5 Відхилення мережевої напруги живлення від номінальної, %, в межах	від +10 до мінус 15
6 Відхилення напруги автономного джерела живлення УПСВ, %	від +10 до мінус 15
7 Шумовий фон навколишнього середовища дБА в районі використання УПСВ в машинном відділенні і в приміщенні лебідки	80, не більше 84, не більше

Таблиця 6 - Норми вібраційних навантажень

Найменування складових частин	Вібраційні навантаження
	Діапазон частот, Гц	Віброприскорення, м/с2
Пристрій підйомної посудини УПСВ	від 1 до 60	10
Пульт машиніста ПМВ	від 1 до 60	10
Пристрій машинного відділення УМОВ	від 1 до 35	5
Пристрій зарядний ПЗ	від 1 до 35	5
Інформатор лебідчика ИЛ	від 1 до 35	5
Пристрій антенний УПКС	від 1 до 35	5



1.2 Порівняльна характеристика аналогів виробу та обґрунтування необхідності проектування

Для забезпечення двобічного гучномовного зв'язку між машинним відділенням та кліттю було розроблено апаратуру шахтного зв'язку на вертикальних підйомах АСМК, вона працювала у діапазоні низьких частот і забезпечувала обмін голосовою інформацією між машиністом підйому та персоналом у кліті при веденні ремонтних робіт у стволі. Ця апаратура мала суттєві недоліки:

- низьку завадо захищеність;

- малу потужність;

- не мала можливості передавати сигнали сигналізації.

Для забезпечення двобічного гучномовного зв'язку між машинним відділенням та кліттю, а також для передачі в машинне відділення команд «Стоп», «Вгору», «Вниз» розроблена високочастотна апаратура СШР-1 з несучою частотою 130кГц. Команди відтворюються в машинному відділенні на світловому табло і супроводжуються короткочасним акустичним сигналом, в цій апаратурі значно підвищений завадо захист, збільшена дальність передачі інформації, але ця апаратура була складною у виготовлені і не мала уніфікованих блоків, а також не враховувала потреби вугільної промисловості в апаратурі зв'язку, яка мала б додаткові виконавчі функції.

Тому була розроблена високочастотна апаратура зв'язку та сигналізації УАСС, в якої було враховано вище вказані недоліки. Апаратура має дві модифікації, які працюють на різних несучих радіочастотах 130 і 160 кГц, що дає можливість її одночасного використання при роботі в двох шахтних підйомах в одному вертикальному стволі. Апаратура УАСС складається з функціональних блоків, виконаних на уніфікованих друкованих платах з роз'ємами, які дозволяють швидко замінити несправний блок на запасний. Апаратура виконана на сучасному рівні, виконана на новій елементній базі, має значно менші габаритні розміри та масу переносних пристроїв та має значно розширені додаткові функції, що задовольняє вимоги сучасних правил техніки безпеки на вугільних шахтах[12].



2. Спеціальна частина

2.1 Пристрій, робота виробу та його складових частин

Пристрій підйомної посудини призначений для формування і передачі робочих команд «Вверх», «Вниз», «Стоп», а також для забезпечення симплексного гучномовного зв'язку з машиністом підйому.

УПСВ складається з пластмасового корпусу, на лицевій панелі якого розміщені органи керування, світлодіодні індикатори ввімкнення живлення, нормальної роботи передавача і розряду батареї блока акумуляторів, роз'єми для підключення антенного пристрою УПКС і для підключення на підзаряд батареї блока акумуляторів.

В якості органу управління при подачі робочих команд використовують перемикач SA1. Кожне положення його ручки позначено написом назви команди («Вверх», «Стоп», «Вниз»). Для управління режимами роботи «Прийом», «Передача» служить перемикач SA2.

Для зручності перенесення і роботи пристрою УПСВ оснащений ременем який прикріплений на гвинтах, який скріплює кришку с корпусом пристрою[4].

Всередині корпусу розміщені чотири друкованих плат з елементами схеми, блок акумуляторів, мікрофон, гучномовець. Плати оснащені роз'ємами і зв'язані з органами управління і іншими елементами схеми за допомогою джгута

Пристрій УМОВ призначений для прийому робочих сигналів, імпульсів контроля справності каналу передачі сигналу «Стоп» і голосової інформації із підйомної посудини, а також передачі голосової інформації від машинного відділення до підйомної посудини.

Пристрій являє собою шафу настінного типу, в середині якої знаходяться дві панелі (панель блоку живлення і панель функціональних блоків), а на кришці розміщенні органи управління і контролю. Для зручності обслуговування і ремонту кожна із панелей має роз'єм. Для з'єднання УМОВ за допомогою кабелів з іншими функціональними пристроями апаратури є з'єднувальні клеми XT1…XT4, паралельно яким підключені роз'єми XS3, XS4.

Пульт машиніста ПМВ призначений для управління режимом «Прийом-передача» при використанні симплексної гучномовного зв'язку з пристроєм підйомної посудини УПСВ, звукового супроводу прийнятих робочих команд. ПМВ являє собою пульт настільного типу на лицевій панелі якого встановлені світлодіоди, поряд з якими є надписи робочих команд, гучномовець, регулятор гучності, мікрофон, перемикач «Прийом-передача». Для зручності роботи машиніста передбачено додатковий виносний мікрофон, який встановлюється в зручному для машиніста місці.

Інформатор лебідки ИЛ призначений для прийому і фіксації робочих команд, а також прийому речової інформації, передаючих по каналу зв'язку і підйомної посудини при ремонтних чи інших робіт в стовбурі з використанням лебідок.

По конструкції він ідентичний пульту машиніста ПМВ, тільки в ИЛ відсутні мікрофон, мікрофонний підсилювач і перемикач «Прийом-передача»[3].

2.2 Опис принципу дії вибраної схеми

Схема електрична принципова зображена у додатку А. Зарядне коло складається з трансформатора TV1, ферорезонансного стабілізатора (блок А1), випрямляючого моста VD1…VD4, регулюючого резистора R2, нормально замикаючих контактів реле KV1, за допомогою яких установлюється струм заряду акумуляторів. Зарядний пристрій має блок захисту від перезаряду заряджених акумуляторів (блок А2) який живиться від випрямляча зарядного пристрою[2].

Блок захисту (блок А2) складається з таких елементів:

- резистор R7 створює падіння напруги для живлення мікросхеми.

- роль стабілізатора виконують конденсатор С3 та стабілітрон VD2;

- реле KV1 відключає акумуляторну батарею від джерела живлення при повному зарядженні;

- резистори R4, R5 обмежують струми для входів і виходів мікросхеми;

- мікросхема DD1 опрацьовує вхідні сигнали (рівень заряду) від батареї, і подає керуючі сигнали на транзистори;

- транзистори VT1, VT2 виконують роль підсилювачів постійного струму і керують роботу реле для замикання і розмикання кола;

- світлодіод HL1 інформує користувача про стан батареї;

- резистор R3,R6 виконує роль зворотного зв'язку;

- резистор R8 обмежує струм для світлодіода;

- діод VD3 запобігає поданню протилежної напруги від батареї до транзистора.

В процесі заряду акумуляторів напруга на акумуляторах збільшується поступово. При досягненні напруги 14В на вході блока транзистор VT2 закривається за рахунок поступання керуючої напруги з кола DD1 та VT1. Реле KV1 знеструмлюється і джерело живлення відмикається від заряду.

Використання зарядного пристрою дозволяє попередити перезаряд акумуляторів джерела і значно продовжити їх строк експлуатації[13].

2.3 Розрахунок та вибір елементів схеми

Розрахунок та вибір основних елементів ферорезонансного стабілізатора напруги.

Вихідні дані для розрахунку:

- номінальна потужність Р-30 ВА;

- напруга живлення мережі змінного струму U_вх=180…242 В;

- частота мережі живлення f=50 Гц;

- стабілізована напруга навантаження U_вих=220В.

Стабілізатор складається з насиченого автотрансформатора Т та ненасиченого дроселя L з двома обмотками: основною W_осн та компенсаційною W_к. Обмотка насиченого автотрансформатора з конденсатором С утворює параметричний коливальний контур, налагоджений на частоту, близьку до частоти мережі.

Розрахунок схеми зводиться до визначення основних конструктивних параметрів автотрансформатора та дроселя, а також до вибору величини ємності конденсатора ферорезонансного стабілізатора.

Визначаємо перетин осердя автотрансформатора S, см², за формулою:

де Р - потужність трансформатора, ВА;

Р = 30 ВА;

Знаходимо товщину набора осердя С, см за формулою:

У відповідності з нормативними документами вибираємо Ш-подібне осердя броньового типу Ш 20х46 (товщина набору С=4,6 см) яке приведене на рисунку 1.

Перетин радіального осердя S, см² обчислюється за формулою:



Усі параметри осердя розраховуємо по реальному залізу.

Для осердя броньового типу Ш 20х46:

- ширина середнього стержня а=20мм;

- ширина вікна b=17мм;

- висота вікна h = 46мм;

- площа вікна S_вік = b * h = 1,7 * 4,6 = 7,82 м²;

- довжина пластини з перемичкою Н = 68 мм;

Рисунок 1 - Пластина Ш-подібного броньового осердя

- ширина бічних стержнів та перемичок ярма h_я = 11 мм;

- середня довжина магнітної силової лінії l_ср = 179 мм.

Проводимо вибір магнітної індукції автотрансформатора. Найбільш розповсюдженим матеріалом для осердя ферорезонансного стабілізатора є трансформаторна сталь ЕН1.

Оптимальна величина магнітної індукції осердя автотрансформатора складає найчастіше В = 1,5…1,6 Тл.

Для осердя Ш 20х46 приймаємо В = 1,6 Тл.

Визначаємо ємність конденсатора ферорезонансного контуру. Ємність вибирається в залежності від потужності на виході стабілізатора.

Приймаємо С = 4мкФ

В якості конденсатора ферорезонансного контуру використовується металопаперові конденсатори, призначені для роботи на змінному струмі.

Обираємо металопаперовий конденсатор типу МБГЦ ємності 4мкФ з робочою напругою 750В.

На рисунку 2 зображена схема електрична принципова ферорезонансного стабілізатора напруги[2,16].

Рисунок 2 - Схема електрична принципова ферорезонансного стабілізатора напруги.

Знаходимо кількість витків обмоток трансформатора W, витків, за формулами:

де, U_вх - вхідна напруга, В;

S_AT - перетин осердя, см²;

S_AT = 9,2см²;

U_вх.max = 242В;

U_вх.min = 180В;

Вхідна напруга U_вх, В, вихраховується за формулою:

Підставляємо значення у формули 4,5:

Загальна кількість витків автотрансформатора , витків, визначається за формулою:

де - середня довжина магнітної силової лінії осердя, см;

С -ємність конденсатора, мкФ;

Знаходимо кількість витків обмотки W3, витків, за формулою:

Визначаємо робочу напругу конденсатора С , В, за формулою:



Визначаємо діаметри дротів обмоток автотрансформатора. Для стабілізаторів невеликої потужності (до 150 ВА)щільність струму в обмотках беремо 3 . Розраховуємо діаметр дротів d, мм, за формулою:

де І - струм, А.

Величину струмів І₁, І₂, І₃, А, що протікають відповідно по обмотках W₁, W₂, W₃ автотрансформатора, визначаються за формулами:

Підставляємо значення Р=30ВА, U_вих=220В у формули 11, 12, 13:

Визначаємо діаметри дротів d, мм, обмоток без ізоляції з формули 10:

У відповідності з нормативними документами знаходимо діаметри дротів з ізоляцією. Вибираємо дріт ПЕТВ.

Вибираємо осердя дроселя. Спочатку знаходимо діаметр дроту основної обмотки дроселя , мм, за формулою:

У відповідності з нормативними документами знаходимо діаметри дроту основної обмотки дроселя з ізоляцією.

Вибираємо дріт ПЕТВ. Для дроселя вибираємо Ш-подібне осердя Ш20.

Площа вікна осердя дроселя S_одр, см² для заліза Ш20 вираховується за формулою:



S_одр = b * h,

де b - ширина вікна, см;

h - висота вікна, см;

S_одр = 1,7 * 4,6 = 7,82 см².

Оскільки осердя дроселя виконано з електротехнічної сталі ЕЧ1, то при f=50Гц

де S_др - площа перетину осердя, см²;

S_одр - площа вікна осердя дроселя, см²;

S_одр = 7,82 см²;

Звідси з формули 16 виражаємо S_др:

Приймаємо товщину осердя дроселя рівною 4,8см.

Для заліза Ш20х48 S_др=9,6см², що використали допустимо.

Осердя дроселя має механічний зазор у вигляді стрічки картону товщиною 1,5…2 мм. Товщина стрічки уточняється під час налагодження стабілізатора.

Визначаємо кількість витків основної та компенсаційної обмоток дроселя , витків, та , витків, відповідно за формулами:

Визначаємо діаметр дроту компенсаційної обмотки d_к, мм, за формулою:

де - вихідний струм, А, який визначається за формулою:

Підставляємо значення в формулу 20:

За нормативними документами вибираємо дріт ПЕТВ, діаметром з ізоляцією.



Перевіримо можливість розміщення обмоток у вікні осердя автотрансформатора. Кількість витків в шарі , витків, для броньових осердь підраховуємо за формулою:

де h - висота вікна, мм;

д_кар - товщина матеріалу каркаса, мм.

б - коефіцієнт нещільності, залежить від діаметра дроту обмотки і визначається по [6];

d_із - діаметр дроту обмотки з ізоляцією, мм.

h =46мм;

д_кар=2мм;

З формули 22 визначаємо кількість витків у шарі кожної обмотки:

Визначаємо кількість шарів , шарів, кожної обмотки за формулою:

Визначаємо товщину кожної обмотки д_обм, мм, за формулою:

де - діаметр дроту з ізоляцією, мм;

- товщина ізоляції між шарами, мм;

- товщина прокладки між обмотками, мм, (приймаємо = 0,3мм);

=0,05мм;

Визначаємо загальну товщину всіх обмоток (з урахуванням товщини стінки каркасу д_кар=2мм) д_заг, мм за формулою:

Таким чином, всі обмотки на каркасі трансформатора будуть займати по ширині вікна осердя 15,46мм. Ширина вікна осердя для вибраного типу пластин Ш20 дорівнює 17мм.

Отже В>, обмотки розміститься в вікні, значить розрахунок автотрансформатора зроблено вірно.

Перевіряємо можливість розміщення всіх обмоток в вікні осердя дроселя. Число витків в шарі обмотки , витків, підраховуємо за формулою:

де h - висота вікна, мм;

- товщина матеріалу каркаса, мм;

б - коефіцієнт нещільності, залежить від діаметра дроту обмотки;

- діаметр дроту обмотки з ізоляцією, мм;

h = 46мм;

= 2мм;

Знаходимо кількість шарів для кожної обмотки n, шарів за формулою:

Знаходимо товщину кожної обмотки , мм, за формулою:



де - товщина ізоляції між шарами, мм;

- товщина прокладки між обмотками, мм;

;

Знаходимо загальну товщину всіх обмоток дроселя , мм, з урахуванням товщини стінки каркасу за формулою:

Таким чином вся обмотка на каркасі буде займати по ширині вікна осердя 16,32 мм, ширина вікна осердя для обраного типу пластин Ш20 дорівнює 17мм. Обмотка розміститься в вікні, значить розрахунок дроселя зроблено вірно.

Визначаємо масу міді обмоток автотрансформатора.

Обмотка з тонкого дроту намотується першою. Для розрахунку маси визначаємо перетин дроту, знаючи його діаметр:

d₁=0,63мм,

d₂=0,51мм,

d₃=0,45мм.

Перетин g, мм², визначається за формулою:

Знаходимо середню довжину витка для W₃ l_W3, см, за формулою:

де - товщина ізоляції між котушкою та стержнем, мм;

- товщина ізоляції між обмотками, мм;

;

;

Визначаємо масу окремих частин обмотки G_W, кг, за формулою:

Визначаємо загальну масу міді обмотки автотрансформатора G_K, кг, за формулою:

Знаходимо втрати в обмотці автотрансформатора при температурі 75°С. Визначаємо для цього щільність струму в дротах обмоток j, , за формулою:

Тоді втрати в обмотках складають , Вт, вираховується за формулою:

Знаходимо сумарні втрати в обмотках , Вт, за формулою:



Визначаємо масу осердя автотрансформатора та магнітні втрати. Поперечний переріз осердя автотрансформатора S_c, см², визначаємо за формулою:

Тоді маса стержня осердя , кг, визначається за формулою:

Маса ярма осердя , кг, визначається за формулою:

де - площа ярма осердя, см², яка вираховується за формулою:

Підставляємо значення у формулу 41:

Тоді загальна маса сталі осердя G_c, кг, визначається за формулою:



Визначаємо магнітні втрати в осерді Р_сс, Вт^, за формулою:

де

- магнітна індукція в осерді, Тл;

Визначаємо магнітні втрати в ярмі Р_ся, Вт^, за формулою:

де В_я - магнітна індукція ярма, Тл;

В_я = 0,88Тл;

Тоді повні магнітні втрати в осерді Р_с, Вт, визначається за формулою:

Проводимо перевірку автотрансформатора на нагрів. Визначаємо температуру перегріву и,°С, за формулою:



де - магнітні втрати в осерді, Вт;

- сумарні втрати в обмотках, Вт;

- відкрита поверхня осердя, см²;

- відкрита поверхня обмоток, см²;

- перепад температури від внутрішніх шарів обмоток до зовнішніх;

=15°С.

Відкрита поверхня осердя , см², вираховується за формулою:

Відкрита поверхня обмоток , см², вираховується за формулою:

Підставляємо значення у формулу 47:

Розрахунок показав, що трансформатор не перегрівається 26,8°<60°, тобто відповідає вимогам, які пред'являються для шахтного обладнання[6,15].



2.4 Методика проведення налагодження схеми

Налагодження зарядного пристрою складається з двох частин: налагодження ферорезонансного стабілізатора, та налагодження всього пристрою.

Наладка ферорезонансного стабілізатора проводиться на спеціальному стенді схема якого приведена на рисунку 3

Рисунок 3 - Схема стенда для налагодження і регулювання ферорезонансного стабілізатора

Стенд складається з лабораторного автотрансформатора (ЛАТР) за допомогою якого подається керована змінна напруга на вхід стабілізатора, величина якого контролюється за допомогою вольтметра V1змінного струму. Стабілізована напруга на виході стабілізатора контролюється вольтметром V2 змінного струму. Ця напруга поступає на вхід понижуючий трансформатор TV2.

Перевірка і наладка проходить наступним шляхом. За допомогою ЛАТР-а подаємо змінну живлячу напругу частотою 50 Гц на вхід ферорезонансного стабілізатора, змінюючи напругу від 0 до 187 В. При величині вхідної напруги 180...187 В (не вище) стабілізатор повинен ввійти в режим стабілізації. На його виході повинно бути стабілізована напруга 220 В ± 2 В. Вхід в режим стабілізації регулюється за допомогою підбора товщини прокладки дроселя.

При підвищенні за допомогою ЛАТР-а живлячу напругу до 242 В, перевіряємо роботу стабілізатора, напруга на виході повинна залишатися 220 В ± 2 В.

Налагодження зарядного пристрою проводиться на спеціальному випробувальному стенді, схема якого приведена на рисунку 4

Рисунок 4 - Схема стенда для налагодження і регулювання пристрою зарядного

Налагодження пристрою проводиться наступним шляхом. До клем стенда «Мережа» та 1, 2, 3 підключається пристрій зарядний. Автотрансформатор ЛАТР підключається до мережі 220В, поступово збільшуючи від 0 до номінальної напруги. Величину якого контролюємо за допомогою вольтметра PV1, а споживаний струм - за допомогою амперметра PA1.

При номінальному режимі роботи напруга (за показаннями PV1) повинен становити 220В, а споживаючий струм (за показаннями PA1) 0,45…0,55А. За допомогою резисторів R1 і R2 пристрою зарядного встановлюємо зарядний струм, рівний 0,35А (на еквівалентних резистора R_екв1 R_екв2), контрольований за допомогою амперметрів PA2 і PA3.

Короткочасно підключати до клем АВ і ВС допоміжний джерело живлення напругою 14В, за допомогою резистора R11 пристрою зарядного встановлюємо режим блока захисту (блок А) таким, при якому знеструмлюється реле KV1 і відключає зарядне коло джерела заряду.

Пристрій зарядний акумуляторів повинно зберігати свою працездатність при зміні живлячої напруги на ±10% від номінальної. Для перевірки цього за допомогою ЛАТР-а змінюємо живлячу напругу від 200В до 250В, контролюючи його за допомогою вольтметра PV1, і перевіряєм працездатність пристрою зарядного при заданих напругах[17].



3. Технологічна частина

3.1 Обґрунтування вибору матеріалів та методів виготовлення

Для виготовлення друкованої плати використовують такі матеріали:

- гетинакс;

- склотекстоліт;

- та інші.

Гетинакс -- електроізоляційний прошарковий матеріал, що має паперову основу, просочену фенольною або епоксидною смолою.

Широко використовується для виготовлення плат в низьковольтній побутовій апаратурі, бо в розігрітому стані допускає штампування (відразу виходить плата будь-якої форми разом зі всіма отворами).

Призначений для використання в умовах відносної вологості до 75%, температурі 35 С та має питомій опір від 10⁶ до 10⁹ Ом*м.

Склотекстоліт -- полімерний матеріал, текстоліт на основі склотканини.

Склотекстоліт має високу міцність і динамічну стійкість, добрі електро- і радіопоказники.

Призначений для використання в умовах відносної вологості до 95%, температурі до 150 С та має питомій опір до 10¹¹ Ом*м.

Так, як пристрій зарядний, який входить до складу УАСС, використовується у вугільних шахтах, у вибухонебезпечних зонах та при значних вібраційних навантаженнях, де важлива надійність, тому обираємо односторонній фольгований склотекстоліт марки СФ-1-35Г-1,5.

3.1.2 При виготовленні плат використовуються такі методи виготовлення струмопровідних провідників:

- хімічний;

- механічний;

- лазерне гравіювання.

Хімічний спосіб виготовлення друкованих плат з готового фольгованого склотекстоліту складається з двох основних етапів: нанесення захисного шару на фольгу і травлення незахищених ділянок хімічними методами.

У промисловості захисний шар наноситься фотолітографічним способом з використанням ультрафіолето-чутливого фоторезиста, фотошаблона і джерела ультрафіолетового світла. Фоторезистом суцільно покривають мідь фольги, після чого малюнок друкованих провідників з фотошаблона переносять на фоторезист засвіченням. Засвічений фоторезист змивається, оголюючи мідну фольгу для травлення, незасвічений фоторезист фіксується на фользі, захищаючи її від травлення.

Фоторезист буває рідким або плівковим. Рідкий фоторезист наносять в промислових умовах. Плівковий фоторезист популярний при ручному виготовленні плат, однак він дорожчий. Фотошаблон являє собою УФ-прозорий матеріал з роздрукованим на ньому малюнком доріжок. Після експозиції фоторезист проявляється і закріплюється як і в звичайному фотохімічному процесі.

Під травленням фольги розуміють хімічний процес переходу міді в розчинні сполуки. Незахищена фольга розчиняється, найчастіше, в розчині хлорного заліза або в розчині інших хімікатів.

Після травлення захисний малюнок з фольги змивається.

Механічний спосіб виготовлення припускає використання фрезерно-гравірувальних верстатів або інших інструментів для механічного видалення шару фольги з заданих ділянок.

При виготовленні друкованої плати пристрою зарядного використовуємо хімічний спосіб[11].



3.2 Конструювання виробу

Пристрій зарядний призначений для підзаряду акумуляторних батарей, та автоматичного відключення при повному заряду.

Пристрій зарядний складається з металевого корпусу, на лицевій панелі якого розміщені розетки для підключення акумуляторної батареї, світлодіодний індикатор для повідомлення про стан роботи пристрою.

Для зручності обслуговування і ремонту корпус має спеціальну ручку для

відкриття верхньої кришки корпусу.

Всередині корпусу розміщені три друковані плати з елементами схеми, трансформатор. Плати з'єднані з розетками, які винесені на лицьову панель[17].

3.3 Розробка технологічного процесу, маршрутної карти

Технологічною операцією називають закінчену частину технологічного процесу, яку виконують на одному робочому місці один або декілька працівників над одним або кількома об'єктами, які одночасно обробляються.

Об'єктом виробничого процесу завжди виступає сировина.

Технологічні операції бувають:

Встановлення. Встановленням називають частину технологічної операції, яку виконують під час одного закріплення заготівки.

Технологічний перехід. Технологічним переходом називають частину технологічної операції, в процесі виконання якої обробляють одну поверхню заготівки одним інструментом за незмінного режиму роботи верстата (засобу автоматизації та механізації технологічного процесу).

Технологічний перехід складається з проходу (робочого ходу) та марноходу. Проходом називають закінчену частину технологічного переходу, в процесі і виконання якого інструмент один раз переміщується відносно заготівки і спричиняє зміну її форми, розмірів і шорсткості поверхні.

Марноходом називають закінчену частину технологічного переходу, в процесі виконання якого інструмент переміщується відносно заготівки, але не спричиняє зміну її форми, розмірів, шорсткості поверхні, проте є необхідним для виконання і проходу.

Допоміжним переходом називають частину технологічної операції, яка складається з дій робітника або обладнання, які не змінюють форму, розміри і шорсткість поверхні заготівки, але необхідні для виконання технологічного переходу[9].

Технологічний процес складання друкованої плати пристрою зарядного складається з наступних операцій:

005 Контрольна

010 Згинальна

1 Гнути виводи навісних елементів з двох сторін в розмір згідно кресленню;

015 Згинальна

1 Гнути виводи транзистора згідно кресленню;

020 Складальна

1 Установити навісні елементи двома виводами в отвори плати згідно кресленню, підігнути виводи зі зворотної сторони до друкованих провідників плати;

025 Складальна

1 Установити елемент (транзистор) виводами в отвори плати згідно кресленню, підігнути виводи зі зворотної сторони до друкованих провідників плати;

030 Складальна

1 Встановити мікросхему виводами в отвори плати, згідно з кресленням й схемою електричних з'єднань, підігнув виводи до друкованої плати;

035 Складальна

1 Встановити реле типу РЭС-47 вісьмома контактами в отвори друкованої плати згідно з кресленням і схемою електричних з'єднань;

040 Електромонтажна

1 Відрізати залишки навісних елементів;

045 Електромонтажна

1 Паяти виводи навісного елемента до друкованого провідника плати припоєм ПОС 61 на флюсі ФКС;

2 Промити місце пайки спиртом;

050 Електромонтажна

1 Підправити навісний елемент на друкованій платі після пайки на установці;

055 Маркувальна

1 Маркувати позначення на платі відповідно до креслення емаллю від руки.

060 Контрольна

065 Випробувальна

Вибір устаткування і технологічного оснащення

Для серійного виробництва варто прагнути будувати технологічний процес, орієнтуючись на використання багатопредметних потокових ліній, які засновані на такому принципі, що різні вироби, які мають однакові чи близькі по змісту операції групуються на потоці, забезпечуються на ньому груповими пристосуваннями, верстатами, засобами налагодження.

Для даного технологічного процесу використовуємо технологічні обладнання та оснастки які приведені в таблиці 7 [3].

Таблиця 7 - Технологічне устаткування та оснащення

Найменування	Технологічне устаткування	Технологічне оснащення
005 Контрольна	Механізоване робоче місце М 3964
010 Згинальна	Механізоване робоче місце М 3964
015 Згинальна	Механізоване робоче місце М 3964
020 Складальна	Механізоване робоче місце М 3964	Пінцет прямий МН 500-60
025 Складальна	Механізоване робоче місце М 3964	Пінцет прямий МН 500-60
030 Складальна	Механізоване робоче місце М 3964	Пінцет прямий МН 500-60
035 Складальна	Механізоване робоче місце М 3964
040 Електромонтажна	Механізоване робоче місце М 3964	Кусачки 7814-0133
045 Електромонтажна	Механізоване робоче місце М 3964	Електропаяльник ЕПСН-40 Підставка
050 Електромонтажна	Механізоване робоче місце М 3964	Електропаяльник ЕПСН-40 Ножиці ручні
055 Маркувальна	Механізоване робоче місце М 3964
060 Контрольна	Механізоване робоче місце М 3964
065 Випробувальна	Механізоване робоче місце М 3964

Нормування операцій

Нормування операцій варто робити по галузевих нормативах часу на зборку, монтаж друкованих плат і типових технологічних процесів. У нормативах зазначені нормативи оперативного часу для масового і багатосерійного виробництва на заготівельні, складальні монтажні роботи, вологозахист плат а також елементарні норми часу на різні операції, не зазначені в перерахованих вище роботах. Згідно нормативів часу можна визначати операційний і підготовчо-заключний час для різних видів виробництва: дрібносерійного, серійного, багатосерійного і масового.

При нормуванні варто звертати увагу на устаткування, зазначене в нормативах.

Розрахунок норми штучного часу Т_шт, н-хв зборки чи монтажу плати для масового виробництва виконують за формулою:

Т_шт=Т_оп*К₁*К₂,

де Т_оп - оперативний час на окремі операції, береться з типових технологічних процесів та довідника нормувань, хв.;

К₁ - коефіцієнт, що враховує час на організаційно-технічне обслуговування, відпочинок і природні потреби, що береться з нормативів часу.

Коефіцієнт К1 для даного виробництва складає 1.05. Даний коефіцієнт характеризує умови праці на підприємстві як оптимальні, передові. Найкращі значення коефіцієнту К1 можна отримати використовуючи новітні надбання у галузі наукової організації праці та при врахуванні соціальних особливостей виробничого колективу.

Коефіцієнт К2 для даного типу виробництва складає 1.

Проведемо розрахунок норм штучного часу для операцій технологічного процесу виготовлення друкованої плати за формулою 50:

Т₀₀₅ = 0,73*1,05*1=0,7665 н-хв,

Т₀₁₀ = 17,68*1,05*1=18,564 н-хв,

Т₀₁₅ = 3,9*1,05*1=4,095 н-хв,

Т₀₂₀ = 10,88*1,05*1=11,424 н-хв,

Т₀₂₅ = 0,08*1,05*1=0,084 н-хв,

Т₀₃₀ = 0,08*1,05*1=0,084 н-хв,

Т₀₃₅ = 0,56*1,05*1=0,588 н-хв,

Т₀₄₀ = 6*1,05*1=6,3 н-хв,

Т₀₄₅ = 12,4*1,05*1=13,02 н-хв,

Т₀₅₀ = 8*1,05*1=8,4 н-хв,

Т₀₅₅ = 0,64*1,05*1= 0,672 н-хв,

Т₀₆₀ = 0,45*1,05*1= 0,4725 н-хв.

Розраховані дані норм штучного та оперативного часу наведені в таблиці 8. Причому необхідно враховувати, що витримувати розраховані норми часу під час виробництва забезпечується високою трудовою дисципліною та високим рівнем організації праці[4].



Таблиця 8 - Норми штучного часу

Найменування	Оперативний час, н-хв	Штучний час, н-хв
005 Контрольна	0,73	0,7665
010 Згинальна	17,68	18,564
015 Згинальна	3,9	4,095
020 Складальна	10,88	11,424
025 Складальна	0,08	0,084
030 Складальна	0,08	0,084
035 Складальна	0,56	0,588
040 Електромонтажна	6	6,3
045 Електромонтажна	12,4	13,02
050 Електромонтажна	8	8,4
055 Маркувальна	0,89	0,9345
055 Контрольна	0,64	0,672
060 Випробувальна	0,45	0,4725

Заповнення маршрутної карти

Взагалі маршрутна карта призначена для маршрутного або маршрутно-операційного опису технологічного процесу та вказівки повного складу технологічних операцій при операційному описі виготовлення або ремонті виробу, враховуючи контроль і переміщення по всіх операціях різних технологічних методів у відповідній послідовності з вказівкою даних про обладнання, технологічну оснастку, матеріальні нормативи й трудові затрати[16].

Службові символи які застосовують в картах:

А - найменування операції;

Б - найменування обладнання;

К - інформація по комплектації виробу;

М - інформація про застосування основний матеріал і початкову заготівку;

О - зміст операції;

Т - інформація про застосування при виконанні операції технологічну оснастку;

ЕВ - код одиниці величини деталі, заготівки, матеріалу по класифікатору;

МД - маса деталі за конструкторським документом;

ЕМ - одиниця нормування, на котору установлена норма витрат матеріалу або норма часу;

М_витр - норма витрат матеріалу;

КИМ-коефіцієнт використання матеріалу;

РП - номер (код) робочого місця;

СМ - ступінь механізації;

Проф. - код професії по класифікатору;

Р - розряд роботи, необхідний для виконання операції;

КОВД - кількість одночасно виготовлених деталей при відновленні однієї операції;

ОП - об'єм виготовленої партії в штуках;

К_шт. - коефіцієнт штучного часу при багатоверстатному обслуговуванні;

Т_П.З. - норми підготовчо-заключного часу на операцію;

ОПП - позначення підрозділів постачальника комплектуючими;

К_и - кількість деталей, складальних одиниць, застосовуваних при складанні виробу.



4. Економічна частина

4.1 Визначення витрат на матеріали і комплектуючі вироби

Собівартість продукції - являє собою грошовий вираз витрат на виробництво та реалізацію продукції. Це комплексний економічний показник, який об'єднує в собі витрати уречевленої праці (обладнання), та витрати на спожиті засоби виробництва, й витрати живої праці та витрати на заробітну плату працівників підприємства.

Від собівартості продукції залежить кінцевий показник діяльності підприємств -- прибутковість.

Собівартість визначається як сума сукупних витрат, поділених на кількість виробленої продукції, тобто як середні витрати на одиницю продукції.

Собівартість - зовнішній показник, тому що від неї залежить прибуток і рентабельність.

Калькулювання - це система розрахунків, за допомогою яких визначається собівартість усієї проданої продукції та її частин, собівартість конкретних видів виробів, сума витрат окремих підрозділів підприємства на виробництво та продаж продукції. Процес калькулювання собівартості продукції включає розмежування витрат на виробництво між закінченою продукцією й незавершеним виробництвом; розрахунок витрат на забраковану продукцію; оцінювання відходів виробництва і побічної продукції; визначення суми витрат, яка належать до готових виробів; розподіл витрат між видами продукції; розрахунок собівартості одиниці продукції.

Стаття «Сировина й матеріали» містить витрати на сировину, основні, допоміжні матеріали, закуплені вироби та напівфабрикати, тобто витрати, які можна безпосередньо обчислити на одиницю продукції на підставі витратних норм і цін.

Крім ціни матеріалів, ураховуються транспортно-заготівельні витрати (плата за транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, комісійні виплати заготівельним організаціям та ін.).

Із вартості сировини й матеріалів віднімають вартість відходів за ціною їхнього можливого використання чи продажу[12].

Таблиця 9 - Розрахунок витрат на матеріали, покупні вироби та напівфабрикати

Найменування матеріалів	Одиниця виміру	Марка	Норма витрат	Ціна за одиницю, грн.	Сума, грн.
Основні матеріали
Припій	кг	ПОС-61	0,075	120	9
Склотекстоліт	кг	СФ-1-35Г-1,5	0,135	150	20,25
Флюс	кг	ФКС	0,043	400	17,2
Спирт етиловий-техний	кг	ГОСТ 17299-78	0,021	15	0,32
Емаль біла	кг	АК-194	0,010	44	0,44
Лак електроізоляційний	кг	БТ-99	0,150	40	6
Хлорне залізо	кг	PIX-111	0,05	10,92	0,55
Разом					53,76
Покупні компоненти виробу
Конденсатор	шт.	К50-16-25В	8	0,05	0,4
Конденсатор	шт.	МБГЧ	3	2,10	6,3
Конденсатор	шт.	КМ-56-Н90	1	0,40	0,4
Мікросхема	шт.	К561 ЛА7	1	0,70	0,7
Світлодіод	шт.	АЛ 307	1	0,30	0,3
Реле	шт.	РЭС-47	1	10,50	10,5
Резистор	шт.	С2-23-0,5	34	0,03	1,02
Резистор	шт.	СП3-19а	1	4,00	4
Резистор	шт.	СП5-2	1	3,00	3
Резистор	шт.	ППБ-15Д	1	2,50	2,5
Діод	шт.	КД708А	2	7,47	14,94
Діод	шт.	КД521Б	5	0,35	1,75
Діод	шт.	КД521А	8	0,33	2,64
Діод	шт.	КД209А	1	3,58	3,58
Стабілітрон	шт.	КС 191А	1	0,35	0,35
Стабілітрон	шт.	Д815А	1	2,93	2,93
Стабілітрон	шт.	Д815Е	1	5,44	5,44
Транзистор	шт.	КТ315Б	2	0,30	0,6
Транзистор	шт.	КТ312Б	6	0,45	2,7
Транзистор	шт.	КТ3107А	1	035	35
Транзистор	шт.	КТ814В	1	0,55	0,55
Трансформатор	шт.	Ш20х46	1	91,50	91,5
Трансформатор	шт.	Ш30х46	1	74,55	74,55
Вольтметр	шт.	М42300	1	170	170
Запобіжник	шт.	ВП1-1-1А	2	1,91	3,82
Тумблер	шт. <...

Подобные документы

• Підвищення ефективності роботи гідроакумулюючої електростанції

  Техніко-економічне обґрунтування будівництва ГАЕС потужністю 1320 МВт. Розрахунок графіків електричних навантажень, вибір силового обладнання. Підбір комутаційної апаратури та струмоведучих частин. Розрахунок і побудова витратних характеристик агрегатів.
  
  дипломная работа [2,4 M], добавлен 11.06.2013
  

• Електропостачання населеного пункту

  Розрахунок електричних навантажень населеного пункту. Компенсація реактивної потужності. Визначення координат трансформаторної підстанції та аварійних режимів роботи мережі. Вибір апаратури захисту від короткого замикання, перевантаження та перенапруги.
  
  курсовая работа [361,3 K], добавлен 07.01.2015
  

• Кондиціювання води в енергетиці. Содування в підготовці додаткової води теплових мереж

  Розрахунок і коригування вихідного складу води. Коагуляція з вапнуванням і магнезіальних знекремнювання вихідної води. Розрахунок складу домішок по етапах обробки. Вибір підігрівачів тепломережі та побудова графіку якісного регулювання режиму роботи.
  
  дипломная работа [2,0 M], добавлен 24.08.2014
  

• Проект АЕС потужністю 880 мВт

  Складові потужного ядерно-промислового комплексу України, фактори, що сприяють його розвитку. Розрахунок графіків електричних навантажень АЕС. Вибір силового обладнання та комутаційної апаратури, схеми власних потреб. Засоби обмеження перенапруг.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 11.11.2012
  

• Електроживлення пристроїв залізничної автоматики, телемеханіки та зв'язку

  Вибір системи електроживлення будинку зв’язку за типом резервування, побудови і експлуатації. Розрахунок потужності та елементів схеми підтримання напруги на вході апаратури в заданих межах. Вибір схеми, типу резервного дизель-генераторного агрегату.
  
  дипломная работа [129,9 K], добавлен 21.07.2015
  

• Вимірювання складу речовини для підтримування оптимального технологічного процесу на теплових електричних станціях

  Вимірювання рівня кислотності розчинів, складу газових сумішей. Схема термокондуктометричного газоаналізатора. Показники концентрації окремих хімічних речовин у водяних розчинах. Значення та принцип роботи приладів, що визначають вологість речовин.
  
  реферат [420,6 K], добавлен 12.02.2011
  

• Вибір апаратури й устаткування розподільних пристроїв і трансформаторних підстанцій

  Обґрунтування роду струму й напруги, схеми зовнішнього й внутрішнього електропостачання трансформаторної підстанції. Розрахунок електричних навантажень. Визначення числа й потужності цехових трансформаторів і підстанції. Вибір марки й перетину кабелів.
  
  курсовая работа [490,9 K], добавлен 23.11.2010
  

• Проектування районної трансформаторної підстанції 3510кВ

  Розрахунок розгалуженої лінії електропередачі 10кВ, повного електричного навантаження на шинах. Вибір потужності трансформатора та запобіжників. Вибір кількості та номінальної потужності силових трансформаторів, електричної апаратури розподільника.
  
  курсовая работа [251,1 K], добавлен 11.11.2014
  

• Принципова схема автоматичного керування електроводонагрівача

  Робота реле-регулятору температури і реле часу водонагрівача. Пристрій вбудованого температурного захисту з резисторами. Установлення автоматичного режиму роботи. Аварійний режим роботи водонагрівача. Вибір електроустаткування, функціональна схема.
  
  контрольная работа [155,3 K], добавлен 26.11.2010
  

• Розробка інвертора напруги для апаратури зв'язку

  Види систем електроживлення, вимоги до них. Огляд існуючих перетворювачів напруги. Опис структурної схеми інвертора. Вибір елементної бази: транзисторів, конденсаторів, резисторів та трансформаторів. Розрахунок собівартості виготовлення блоку живлення.
  
  дипломная работа [3,8 M], добавлен 08.02.2011
  

• Розробка системи електропостачання сільської місцевості та вибір електрообладнання

  Визначення електричних навантажень на вводах споживачів електричної енергії. Електричний розрахунок мережі 10 кВ, струмів короткого замикання лінії 10кВ. Вибір електричної апаратури розподільного пристрою. Релейний захист комірки лінії 10 кВ підстанції.
  
  курсовая работа [692,1 K], добавлен 04.09.2014
  

• Реле часу

  Реле часу як електричне реле з нормованим часом вмикання або вимикання, його призначення, принципова схема та режими роботи. Різновиди реле часу та особливості їх застосування. Шляхи збільшення витримки часу. Порядок визначення часової затримки.
  
  лабораторная работа [368,5 K], добавлен 06.02.2010
  

• Проект реконструкції відкритих розподільчих пристроїв 220 кВ на Бурштинській ТЕС

  Склад обладнання, схема електричних з’єднань та видачі потужності Бурштинської ТЕС. Задачі реконструкції відкритих розподільчих пристроїв на Бурштинській ТЕС. Характеристики та перевірка вибраного обладнання. Розрахунок заземлення і блискавкозахисту.
  
  курсовая работа [4,9 M], добавлен 22.12.2010
  

• Електричні вимірювальні прилади та історія їх винайдення

  Принцип дії основних електричних вимірювальних приладів. Будова приладів магнітоелектричної, електромагнітної, електродинамічної, теплової, вібраційної, термоелектричної, детекторної та індукційної систем. Історія створення електровимірювальних приладів.
  
  реферат [789,2 K], добавлен 12.12.2013
  

• Проектування електромеханічних виробів

  Основні вимоги до технічної документації при проектуванні електроустановок. Конструювання нестандартних комутаційних пристроїв, конструкція щитків і шаф керування, розміщення приладів. Ергономічні рекомендації по проектуванню панелей і шаф керування.
  
  учебное пособие [3,0 M], добавлен 07.02.2012
  

• Теоретичний розрахунок лінійного електричного кола залізничної телемеханіки й зв'язку

  Визначення комплексного коефіцієнта передачі напруги; розрахунок і побудова графіків. Визначення параметрів електричного кола як чотириполюсника для середньої частоти. Підбор електричної лінії для передачі енергії чотириполюснику по його параметрам.
  
  курсовая работа [427,5 K], добавлен 28.11.2010
  

• Парогенератори і утилізатори тепла

  Теплотехнічний контроль за роботою парогенератора й устаткуванням за допомогою автоматичних самописних приладів. Дистанційне управління, пристрої технологічної сигналізації. Аналіз статичних та динамічних характеристик об’єкту по окремих каналах зв’язку.
  
  реферат [561,2 K], добавлен 24.09.2009
  

• Проектування електричних мереж

  Вибір типу, числа та потужності трансформаторів на електричних підстанціях. Визначення потокорозподілу у замкненій схемі по довжині ділянок. Вибір кількості ланцюгів та перетинів ділянок. Розрахунок максимального, мінімального та післяаварійного режимів.
  
  дипломная работа [338,2 K], добавлен 04.04.2011
  

• Розрахунок кіл трифазного струму та перехідних процесів у лінійних електричних колах

  Поняття симетричної системи напружень, перехідного процесу. Розрахунок трифазних ланцюгів, режимів роботи при з’єднанні навантаження в трьохпровідну зірку та в трикутник; перехідних процесів в електричних колах класичним та операторним методами.
  
  курсовая работа [483,3 K], добавлен 11.04.2010
  

• Електричне освітлення сільськогосподарських об’єктів

  Розрахунок робочого освітлення в сільськогосподарських приміщеннях. Вибір напруги і схеми живлення, розміщення освітлювальних щитів, трас прокладки освітлювальної мережі, марок проводів і способу їх прокладки. Розрахунок пускової та захисної апаратури.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 13.06.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам