Пристрій зарядний апаратури сигналізації та зв’язку

Кожне підприємство намагається компенсувати витрати, що пов'язані з виробництвом продукції, і отримати якнайбільший прибуток. Прибуток підприємства є джерелом фінансування поточних витрат і подальшого його розвитку.

Величина прибутку П, грн., обчислюється за формулою:

де П - величина прибутку, грн.;

СВ_п - сумарні витрати на виготовлення і реалізацію продукції, грн.;

R - рентабельність продукції, %;

Гуртова ціна випуску виробу без ПДВ, грн., розраховується за формулою:

Податок на додану вартість - це непрямий податок, який включаються до ціни товару та сплачується незалежно від результатів діяльності підприємства.

При продажу товарів підприємство закладає в його ціну суму податку на додану вартість.

Грошове вираження ПДВ, грн., обчислюється за формулою:

де %_ПДВ - податок на додану вартість, %

Вільна відпускна ціна з урахуванням ПДВ, грн., обчислюється за формулою:

5 Охорона праці, протипожежний захист та охорона навколишнього середовища

5.1 Безпечність виробничих процесів

Безпечність виробничого процесу - це властивість виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час проведення його в умовах, установлених нормативною документацією.

Відповідно з ГОСТ 12.3.002-75 безпечність виробничих процесів забезпечується: правильним вибором технологічних процесів, робочих операцій та порядку обслуговування виробничого устаткування; вибором виробничих приміщень чи зовнішніх майданчиків; вибором вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів; вибором виробничого устаткування; розташуванням виробничого устаткування та організацією робочих місць; вибором способів зберігання та транспортування вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва; розподілом функцій між людиною та устаткуванням з метою зменшення важкості праці; професійним відбором та навчанням працівників; застосуванням засобів захисту працівників; включенням вимог безпеки в нормативно-технічну та технологічну документацію.

Виробничі процеси не повинні забруднювати навколишнє середовище викидами шкідливих та небезпечних речовин, а також спричинювати вибухи та пожежі. Якщо під час технологічного процесу виявляються певні небезпеки, то це зазвичай наслідки помилок, які були допущені ще на стадії його розробки та проектування. Тому при проектуванні, організації та проведенні технологічних процесів необхідно передбачати:

- усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, які чинять на них небезпечний та шкідливий вплив;

- заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих чинників, процесами та операціями, при виконанні яких ці чинники відсутні або мають меншу інтенсивність;

- застосування комплексної механізації, автоматизації та комп'ютеризації виробництва;

- застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих чинників у робочій зоні;

- застосування засобів колективного захисту працюючих;

- раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності (одноманітності дії та сприйняття інформації) та гіподинамії (обмеження рухової активності), а також зниження важкості праці;

- своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих чинників на окремих технологічних операціях;

- запровадження систем керування технологічними процесами, які забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого устаткування;

- своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, які є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

- забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.

Застосування нових нешкідливих і негорючих матеріалів, замкнутих безвідходних технологій, комплексної механізації, автоматизації, комп'ютеризації виробничих процесів, створення оптимальних умов праці сприяють усуненню або зменшенню кількості несприятливих виробничих чинників, а відтак - запобігають виникненню нещасних випадків, отруєнь, професійних захворювань, аварій та пожеж[4].

5.2 Загальні положення. Організація пожежної охорони

Пожежна безпека виробництва практично гарантується дотриманням правил та інших нормативних актів її забезпечення. Відповідно до законів України "Про пожежну безпеку", "Правила пожежної безпеки в Україні" встановлюються загальні вимоги до пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, які знаходяться в експлуатації, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах.

Забезпечуючи пожежну безпеку, слід також керуватися стандартами, будівельними нормами, правилами улаштування електроустановок, нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи зі сфери їхньої дії, що регламентують вимоги пожежної безпеки.

Пожежну безпеку гарантують проведенням організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, убезпечення людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їхнього виникнення, створенням умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішним гасінням пожеж.

Пожежну безпеку наземних об'єктів забезпечують системами запобігання пожежам та протипожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Системи запобігання пожежам та протипожежного захисту повинні унеможливлювати дію на людей небезпечних чинників пожежі, значення яких перевищує допустимі.

Імовірність дії вказаних чинників не повинна перевищувати нормативну. По кожному об'єкту має бути установлена економічна ефективність систем, які забезпечують його пожежну безпеку, з урахуванням імовірності пожежі, вартості об'єкта, капітальних вкладів і поточних витрат на системи запобігання пожежам і протипожежного захисту.

Небезпечні чинники пожежі, які діють на людей, відповідно до стандарту класифікуються так: відкритий вогонь та іскри, підвищена температура навколишнього середовища, предметів тощо; токсичні продукти горіння, дим, знижена концентрація кисню, падаючі частини будівельних конструкцій, агрегатів, установок і т. ін.

Необхідні розрахунки систем запобігання пожежам і протипожежного захисту та визначення вихідних даних виконують міністерства і відомства відповідно до нормативно-технічної документації, затвердженої в установленому порядку. При цьому дані про основні показники пожежної безпеки речовини, необхідні для розрахунків, наводяться у довідковому додатку до відповідного стандарту.

Створення вибухобезпечності встановлюється нормами вибухопопередження і вибухозахисту, організаційними і організаційно-технічними заходами.

Виробничі процеси розробляють таким чином, щоб імовірність виникнення вибуху на будь-якій вибухонебезпечній дільниці протягом року не перевищувала 10. У випадках технічної або економічної недоцільності забезпечення вказаної імовірності виникнення вибуху виробничі процеси розробляють так, щоб імовірність дії небезпечних чинників вибуху на людей протягом року не перевищувала 106 на одну особу. При цьому небезпечними і шкідливими факторами є: ударна хвиля, на фронті якої тиск перевищує допустиме значення; полум'я; конструкції, що руйнуються; устаткування, комунікації, будівлі та споруди і їхні частини, які розпадаються і які утворилися під час вибуху і (або) виділилися із пошкодженого устаткування; шкідливі речовини, вміст яких у повітрі робочої зони перевищує ГДК.

Параметрами і властивостями, які характеризують вибухонебезпечність середовища, є: температура спалаху, концентраційні й температурні границі запалювання; температура самозапалювання; нормальна швидкість поширення полум'я; мінімальний вибухонебезпечний вміст кисню (окислювача); мінімальна енергія запалювання; чутливість до механічної дії (удару і тертя)[5].

5.3 Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» був прийнятий 26.06.91 р. і протягом останніх двадцяти років систематично доповнювався й удосконалювався. Крім загальних норм і правил використання природного середовища, даний закон передбачає економічні заходи, які спрямовані на організацію раціонального природокористування і захист навколишнього природного середовища. У Законі також обговорені питання екологічної безпеки визначені природні об'єкти, що підлягають особливій охороні.

В існуючому законодавстві багато уваги приділяється питанням охорони навколишнього середовища. Жорсткість вимог до виробництва і матеріалів, а також розробка нових виробничих і утилізаційних технологій дозволять зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

При масовому виробництві і використанні ПК не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях їхнього циклу - виробництво, експлуатація і після закінчення терміну їхньої служби.

На сьогоднішній день діють екологічні стандарти, що визначають вимоги до виробництва і матеріалів, що використовуються в конструкції приладу. Матеріали не повинні містити фріонів, що руйнують озоновий шар, хлоридів і бромідів. У стандартах ТСО-99 наводяться вимоги по замісту кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея і замістові ртуті в елементах харчування. електричний акумулятор стабілізатор

Апарати, тара, документи повинні підлягати нетоксичної переробки після використання.

Міжнародні стандарти, починаючи з ТСО-92, включають вимоги зниженого енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності в режимі споживання[5].

Висновки за результатами проектування

У результаті проектування розроблено пристрій зарядний апаратури сигналізації та зв'язку УАСС.

Розраховано ферорезонансний стабілізатор, який входить до складу зарядного пристрою апаратури. Стабілізатор виготовляється по сучасній технології і має підвищенні електричні параметри, що гарантує якість процесу підзаряду акумуляторних батарей приладів апаратури УАСС. Це підвищує надійність експлуатації, забезпечує дальність передачі інформації на вертикальних стволах з високою достовірністю, що гарантує розбірливість мови при мінімальних спотвореннях, усе це сприяє підвищенню безпеки при обслуговуванні технологічних процесів на шахтних підйомах з використанням апаратури УАСС.

Список літератури

1. ДСТУ 1.0-93 Державна система стандартизації України. Основні положення

2. Александров К.Г. Электротехнические чертежи и схемы/ Александров К.Г. Кузьменко. Е.Г - М: Энергоатомиздат, 1990 - 286с.

3. Бочков В.М. Обладнання автоматизованого виробництва/ Бочков В.М., Сіпін Р.І. - Львів: Львівська політехніка, 2000. - 380с.

4. Гандзюк М.П. Основи охорони праці: підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За загальною редакцією М. Г. Гандзюка/ [Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О.]. - К.: Каравела, 2003. - 408с.

5. Геврик Є.О. Охорона праці/ Геврик Є.О. - К.: Ельга, 2003. - 280с.

6. Гершунський Б.С. Сравочник по расчему электронных схем. Гершунський Б.С. - К. Вища школа, 1983, с.46

7. Дудюк Д.Л. Гнучке автоматизоване виробництво і роботизовані комплекси/ Дудюк Д.Л. - Львів: Магнолія, 2007. - 278с.

8. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці: підручник/ Жидецький В.Ц - Львів "Афіша", 2005, -320с.

9. Збожна О.М. Основи технології/ Збожна О.М. - Тернопіль: Карт Бланш, 2002. - 486с.

10. Колонтаєвський Ю.П., Електроніка і мікросхемо техніка/ Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. - К.: Каравела, 2007. - 384с.

11. Невлюдов І.Ш. Основи виробництва електронних апаратів/ Невлюдов І. Ш. - Харків: «Компанія СМІТ», 2006. - 584с.

12. Овсянников Ю.А. Автоматизация подземного оборудования/ Овсянников Ю.А., Кораблев А.А., Топорков А.А. - М, Недра, 1990. - 287 стр.

13. Півняк Г.Г. Електрифікація гірничих робіт: Підручник/ Півняк Г.Г., Бєлий М.М., Ворохов Л.П., Заїка В.Т., Зражевський Ю.М., Разумний Ю.Т., Рибалко А.Я., Тесленко В.І., Шкрабець Ф.П. - Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2005. - 615 с.

14. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства/ Покропивний С.Ф. - К.: КНЕУ, 2000. - 528с.

15. Сулима В.С. Електрорадіоматеріали/ Сулима В.С. - Харків: УІПА, 2004. -140с.

16. Усатенко С.Т. Выполнение электрических схем по ЕСКД/ Усатенко С.Т., Каченюк Т.К., Терехова М.В. - М: 1989 - 32с.

17. Ходасевич А.Г. Зарядные устройства, выпуск 1/ Ходасевич А.Г. Ходасевич Т.И. - М, НТ Пресс, 2005. - 73 с.

18. Методичні вказівки на розробку дипломного проекту.

Размещено на Allbest.ru