Модифікація властивостей бар’єрних структур метал-халькогенідний напівпровідник імпульсним лазерним опроміненням
Специфіка моделювання та експериментальна апробація дії імпульсного лазерного опромінювання на контактах метал-халькогенідного напівпровідника. Створення ефективних детекторів електромагнітного випромінювання з покращеними експлуатаційними параметрами.
Рубрика | Физика и энергетика |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.02.2015 |
Размер файла | 66,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича
АВТОРЕФЕРАТ
Модифікація властивостей бар'єрних структур метал-халькогенідний напівпровідник імпульсним лазерним опроміненням
(01.04.10 - фізика напівпровідників і діелектриків)
Воробець Олександр Іванович
Чернівці - 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України
Офіційні опоненти:
доктор фізико-математичних наук, профессор Горлей Петро Миколайович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри електроніки і енергетики доктор фізико-математичних наук, професор, Лашкарьов Георгій Вадимович, Інститут проблем матеріалознавства імені І.М.Францевича НАН України, завідувач відділу матеріалів функціональної електроніки та кріогенних досліджень доктор фізико-математичних наук, професор, Маслюк Володимир Трохимович, Інститут електронної фізики НАН України, завідувач відділу фотоядерних процесів
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Пошук нових методів, у тому числі із застосуванням імпульсного лазерного опромінювання (ІЛО), створення бар'єрних структур, які є основою напівпровідникових приладів фотоелектроніки та пристроїв первинного перетворення сигналів у системах автоматичного керування, на даний час викликає значний інтерес у фундаментальному та прикладному аспектах.
Серед найбільш перспективних матеріалів, що використовуються для давачів високоенергетичного випромінювання, оптичних фільтрів, детекто-рів поляризованого випромінювання, є халькогенідні напівпровідники типу А2В6, А3В6, А4В6 (зокрема CdTe, CdTe:Cl, CdTe:As, In4Se3, PbTe, а також деякі їх тверді розчини - CdZnTe, PbSnTe). На даний час застосовують різні методи створення сплавних, точкових та інших контактів до даних напівпровідників з випрямними та омічними властивостями. Методика формування p-n-переходів шляхом лазерної рекристалізації поверхневих шарів халькогенідних сполук застосовується вже протягом кількох десятиліть. Однак використовувані значні потужності випромінювання не завжди забезпечують необхідну величину та стабільність електрофізичних параметрів створюваних детекторів сигналів. У першу чергу це зумовлено суттєвим порушенням термодинамічної рівноваги опромінюваної системи аж до випаровування її компонент, і відповідно, до різкої зміни електронних властивостей використовуваних напівпровідникових матеріалів. Тому важливою постає проблема вияснення особливостей впливу малопотужного ІЛО на фізичні процеси та електрофізичні параметри бар'єрних структур метал - халькогенідний напівпровідник типу А2В6, А3В6, А4В6. При цьому одним з актуальних є питання встановлення оптимальних режимів опромінення зазначених структур, при яких фізико-хімічні перетворення на границі розділу метал-напівпровідник відбуваються у твердій фазі, що може забезпечити більш довготривалу стабільність і надійність роботи створених на їх основі електронних приладів.
На початку виконання даної роботи практично були відсутні відомості про застосування малопотужного ІЛО для корекції електрофізичних параметрів і механізмів протікання струму в досліджуваних бар'єрних структурах. Невідомими залишалися моделі фізичних механізмів реструктуризації приконтактних шарів структури під дією малопотужного ІЛО. Не виясненими були й питання щодо можливості контрольованого керування стехіометричним складом перехідного шару в контактах метал-халькогенідний напівпровідник (КМХН) при лазерній активації процесів взаємодії металу й напівпровідника у твердій фазі. Вирішенню зазначених проблем присвячена дана дисертаційна робота, що обумовлює її актуальність і своєчасність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконана в лабораторіях кафедр електроніки і енергетики та комп'ютерних систем і мереж Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Вона є складовою частиною науково-дослідних тем, які фінансувались із коштів державного бюджету Міністерством освіти і науки України та Державним фондом фундаментальних досліджень, зокрема: „Закономірності впливу домішково-дефектної підсистеми у напівпровідниках А2В6, А4В6 та А1В3С26 на фізичні характеристики та їх стабільність” (номер державної реєстрації 0103U001106); „Наукові основи створення, діагностики та підвищення надійності первинних перетворювачів сигналів для автоматизованих систем керування, електронної обчислювальної техніки та захисту інформації в комп'ютерних засобах” (номер державної реєстрації 0105U007365).
Роль дисертанта при виконанні даних тем полягала в обґрунтуванні та експериментальній реалізації оптимальних режимів дії ІЛО на КМХН та дослідженні їх фізичних властивостей, проведенні експериментальних досліджень та теоретичного моделювання їх електрофізичних характеристик, а також в обговоренні та аналізі одержаних результатів.
Метою роботи є встановлення основних фізичних закономірностей впливу імпульсного лазерного опромінення мілісекундної тривалості на трансформацію механізмів протікання струму в бар'єрних структурах метал-халькогенідний напівпровідник, обумовлену зміною фізико-хімічного складу КМХН, для розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо отримання ефективних детекторів електромагнітного випромінювання з покращеними експлуатаційними параметрами.
Досягнення мети передбачало виконання таких завдань:
обґрунтування вибору матеріалу і проведення теоретичного моделювання та експериментальної апробації дії ІЛО на КМХН для визначення оптимальних режимів опромінення кожного виду контактів метал (Al, Au, In, Pt) - халькогенідний напівпровідник (CdTe, CdTe:Cl, CdTe:As, In4Se3, PbTe, а також твердих розчинів CdZnTe і PbSnTe);
проведення комплексних досліджень структурно-фазового складу шарів КМХН, електрофізичних параметрів і характеристик вказаних структур до і після дії ІЛО;
здійснення теоретичного обґрунтування та створення фізичної моделі процесу впливу ІЛО на бар'єрні структури на основі одержаних експериментальних даних;
розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо можливостей створення ефективних детекторів електромагнітного випромінювання з покращеними експлуатаційними параметрами на основі досліджуваних КМХН.
Об'єкт дослідження - поверхнево-бар'єрні структури метал-халькогенідний напівпровідник (А2В6, А3В6, А4В6) до і після дії малопотужного ІЛО мілісекундної тривалості.
Предмет дослідження - фізичні процеси реструктуризації у твердому стані металічного контакту, перехідного та приконтактного шарів напівпровідникової підкладки при малопотужному ІЛО та їх вплив на електрофізичні параметри і механізми протікання струму в поверхнево-бар'єрних структурах метал-халькогенідний напівпровідник.
Методи дослідження. Вивчення структурної досконалості та морфології поверхні окремих шарів КМХН проводили методами рентгенівської топографії (ДРОН-3М), оптичної (МИМ-7, ММР-2Р) і растрової електронної (РЭМ-100У) мікроскопії. Фазовий склад та мікроструктуру перехідних шарів на границі розділу метал-напівпровідник до і після лазерного опромінення визначали за допомогою електронно-зондового мікроаналізу (ZEISS EVO*50, виробник Німеччина).
Ширини забороненої зони та коефіцієнти пропускання напівпровідникових матеріалів визначали за спектрами пропускання, виміряними на автоматизованому спектрофотометрі СФ-20. Вольт-амперні (ВАХ) та вольт-фарадні (ВФХ) характеристики вимірювали за стандартними методиками.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній уперше:
1. Запропоновано для модифікації параметрів бар'єрних структур метал-халькогенідний напівпровідник використання малопотужного ІЛО (тривалість імпульсів 24 мс; інтенсивність І=10250кВт/см2) та обґрунтовано режими опромінення, які забезпечують реалізацію контрольованих фізико-хімічних процесів у приконтактних шарах металу і напівпровідника в твердій фазі.
2. Встановлено закономірності лазерно стимульованих фізичних процесів трансформації дефектно-домішкової системи у CdTe в твердій фазі та визначено їх вплив на електронні властивості бар'єрних структур метал-халькогенідний напівпровідник А2В6. З'ясовано роль домішок (Cl, As) в стабілізації параметрів бар'єрних структур при дії ІЛО на контакти метал-легований CdTe та виявлено особливості даних процесів у структурах на основі твердих розчинів CdZnTe.
3. Визначено оптимальні режими ІЛО які дозволяють сформувати бар'єрні структури Pt-p-CdTe:Cl з наближеними до ідеальних характеристиками. Досліджено механізми протікання струму в таких структурах.
4. Експериментально доведено можливість модифікації структурно-фазового складу перехідного шару в контактах Al(Au)-In4Se3 за рахунок фазового перетворення In4Se3 у сполуки In2Se та InSe у твердому стані при малопотужному ІЛО.
5. Показано, що при певних режимах ІЛО структур Al(Au)-PbSnTe в результаті активізації дифузійних процесів на границі розділу КМХН виділяється наближена за складом до PbTe фаза, що приводить до формування поверхнево неоднорідних контактів з ділянками приконтактного шару напівпровідника, які мають різні значення ширини забороненої зони.
Практичне значення одержаних результатів
Запатентований спосіб виготовлення діодів Шотткі на основі високоомного CdTe може бути використано при створенні детекторів іонізуючого випромінювання на основі структур метал-CdTe.
Встановлені технологічні режими ІЛО КМХН знайдуть застосування в технології виготовлення на основі контактів метал-In4Se3 приладів з підвищеною надійністю і стабільністю експлуатаційних параметрів для систем моніторингу навколишнього середовища, лазерної техніки, оптичних ліній передачі інформації, зокрема, селективних оптичних фільтрів і фотоприймачів діапазону 1,52,1 мкм тощо.
Запропоновані моделі фізико-хімічних процесів у КМХН при дії малопотужного ІЛО будуть корисними для числового моделювання нерівноважних процесів, зумовлених дією ІЛО, в інших системах метал-напівпровідник, а також можуть бути включені до програм спецкурсів з фізики напівпровідників та напівпровідникових приладів для підготовки студентів у галузі “Електроніка”.
Розроблений пристрій спряження з персональним комп'ютером для автоматизації спектрофотометра СФ-20 та відповідне програмне забезпечення можуть бути використані для підвищення точності та оперативності вимірювання спектральних характеристик напівпровідникових матеріалів у діапазоні довжин хвиль =0,18ч2,5 мкм.
Публікації та особистий внесок здобувача. За результатами досліджень опубліковано 21 роботу, з них: 6 - статті у наукових фахових виданнях, включених до переліку ВАК України, 14 - тези міжнародних наукових конференцій, 1 - деклараційний патент на корисну модель.
У процесі виконання роботи дисертант приймав участь у постановці задач [1-21], виготовляв зразки [2, 10-13, 18-21] і досліджував електро-фізичні властивості бар'єрних структур [1-4, 9-21], приймав участь у проведенні автоматизації вимірювальних установок для дослідження оптичних властивостей халькогенідних матеріалів і температурних вимірювань електрофізичних характеристик КМХН [5-8], проводив дослідження впливу лазерного опромінення на морфологію поверхні досліджуваних контактів [2, 19-21], брав участь у обговоренні та аналізі результатів [1-21].
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, приведених у дисертаційній роботі, були представлені на таких наукових конференціях: The European Material Conference „European Materials Research Society Spring Meeting (E-MRS 2004, E-MRS 2005, E-MRS 2007)” (Strasbourg, France, 2004; 2005; 2007); 12th International Conference on II-VI Compounds (Warsaw, Poland, 2005); ІІІ, IV, V, VII Міжнародних конференціях молодих вчених “Проблеми оптики та сучасного матеріалознавства (SPO2002, SPO2003, SPO2004, SPO2006)” (Київ, 2002, 2003, 2004, 2006 рр.); VII Міжнародна науково-практична конференція „Современные информационные и электронные технологии” (Одеса, 2006р.); ІІ Українська наукова конференція з фізики напівпровідників (за участю зарубіжних науковців) (УНКФН-2) (Чернівці-Вижниця, 2004р.); Х Міжнародна конференція “Фізика і технологія тонких плівок (МКФТТП-Х)” (Івано-Франківськ, 2005р.); XI Міжнародна конференція „Фізика і технологія тонких плівок та наносистем” (Івано-Франківськ, 2007р.).
Структура та об'єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох оригінальних розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 153 найменувань. Робота викладена на 164 сторінках, містить 84 рисунки та 29 таблиць.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації та її зв'язок з науковими програмами, планами і темами, сформульовано мету і задачі досліджень, висвітлено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, приведено дані про публікації, особистий внесок здобувача та апробацію роботи.
Перший розділ частково присвячено аналізу літературних джерел стосовно можливих фізичних механізмів впливу ІЛО на фізико-хімічні властивості та електрофізичні параметри і характеристики КМХН [1*]. На основі цього аналізу, з використанням результатів оригінальних досліджень впливу процесів старіння на параметри контактів Al-n-Si з бар'єром Шотткі після ІЛО, обґрунтовано перспективність використання малопотужного ІЛО для корекції бар'єрних властивостей структур метал-халькогенідний напівпровідник. Враховуючи технологічні особливості дії ІЛО на КМХН, визначено основні методи контролю структурної досконалості кристалів і фазового складу хімічних сполук та електрофізичних параметрів і характеристик досліджуваних структур.
В оригінальній частині розділу показано, що теоретичні оцінки за напівемпіричним співвідношенням:
(1)
(де І0 - інтенсивність випромінювання, R - коефіцієнт відбивання плівки, K і ж - коефіцієнти теплопровідності і температуропровідності підкладки, d - діаметр променя), записаним з модифікованого розв'язку класичного рівняння теплопровідності [2*], дають досить високу кореляцію результатів розрахунків поверхневої (z=0) температури плівки алюмінію (рис.1а) з її реальними розподілами температур нагріву, одержаними за результатами візуального контролю розмірів (l, l', l'') областей морфологічних змін на поверхні металевого контакту при опроміненні структури з боку металу.
При цьому вважали, що ІЛО проявляє виключно теплову дію. Поява першої морфологічно зміненої області на поверхні алюмінію (рис.1б) зумовлена досягненням у центрі падаючого променя на межі розділу Al-Si температури евтектики системи Al-Si (Те=577С), а другої (рис.1в) - температури плавлення алюмінієвої плівки (Тm=650С).
Використовуючи описану вище модель, проведено оцінки параметрів режимів ІЛО, які дозволяють реалізувати відповідні фізико-хімічні процеси в КМХН у твердій фазі для різних халькогенідних напівпровідникових сполук.
У другому розділі приведено результати експериментальних досліджень впливу ІЛО на процеси реструктуризації дефектно-домішкової системи в області просторового заряду (ОПЗ) контакту та особливості зміни механіз-мів струмопереносу в бар'єрних структурах метал-нелегований CdTe.
Експериментальні ВАХ бар'єрних структур Au-n-CdTe як до так і після ІЛО (рис.2) описуються діодною теорією провідності КМХН з урахуванням одночасного існування декількох механізмів струмопереносу [3*, 4*].
Аналіз ВАХ при генераційно-рекомбінаційному (ГРС) (з коефіцієнтом ідеальності , е - заряд електрона, k - постійна Больцмана) та надбар'єрному (n=1) механізмах проведено за формулою:
. (2)
Значення струмів відсічки для надбар'єрної Jst та генераційно-рекомбінаційної Jsg-r складових струму, які дають найкраще узгодження теоретичної моделі з експериментальними ВАХ при різних дозах (D) ІЛО, приведено в таблиці 1. При великих значеннях прямої напруги Uпр домінуючу роль у процесі перенесення струму відіграє термоелектронна емісія електронів у зону провідності, яка описується виразом:
. (3)
Величина потенціального бар'єра структури Au-n-CdTe , (де А* - постійна Річардсона), визначена з ділянок прямих ВАХ для над-бар'єрного струму, узгоджується з аналогічним значенням, розрахованим з високотемпературних ділянок лінійних залежностей ln(Jпр/Т2)=f(1/T)|U=const. З низько-температурних ділянок цих залежностей визначено енергії акти-вації Ea (табл.1) глибоких рівнів, що зумовлюють ГРС. Концентрацію іонізованих домішок в ОПЗ КМХН залежно від дози ІЛО визначали методом числового диференціювання ВФХ.
Порівняння експериментальних ВАХ з комп'ютерними розрахунками моделі Саа-Нойса-Шоклі для ГРС [5*] за параметрами табл.1 для неопромінених структур та при оптимальній дозі D=11,8 кДж/см2 (рис.3), показує задовільне їх узгодження на ділянках прямих зміщень, де ГРС є переважаючим.
D, кДж см2 |
n |
Ea, еВ |
b, еВ |
Jst10-12, А/см2 |
Jsg-r10-9, А/см2 |
U, В |
Механізм перенесення струму |
|
1,00 |
- |
1,02 |
2,3 |
- |
0,430,48 |
термоемісія |
||
5,9 |
2,94 |
0,73 |
- |
- |
280 (*) |
0,100,37 |
тунелювання +рекомбінація |
|
2,00 |
0,79 |
- |
- |
25,5 |
0,370,43 |
рекомбінація |
||
1,44 |
0,79 |
1,04 |
1,4 |
22,0 |
0,430,47 |
рекомбінація +термоемісія |
||
11,8 |
2,73 |
0,75 |
- |
- |
120 (*) |
0,190,35 |
тунелювання +рекомбінація |
Рис.3. Інтерпретація експериментальних ВАХ структури Au-n-C dTe до (а) і після (б) оптимального режиму ІЛО за допомогою моделі генерації-рекомбінації Саа-Нойса-Шоклі.
Встановлено, що температурна залежність коефіцієнта ідеальності n=f(T) (рис.4), визначеного числовим диференціюванням ВАХ на ділянках 0,35 ВU0,75 В КМХН Au-n-CdTe (рис.2), має екстремуми в області тих температур, де спостерігаються піки DLTS-спектрів, одержані авторами [6*] при дослідженні діодів Шотткі на кристалах CdTe з приблизно однаковими параметрами. Встановлені експериментальні величини енергій активації дали можливість пов'язати піки n=f(T) в околі Т160 К з міжвузловими атомами Cdi та вакансіями телуру VTe у гратці, при Т220230 К - з генеруванням дислокацій в CdTe, а вище кімнатних температур - з точковими вакансіями кадмію VCd у гратці або їх комплексами з домішками.
Дослідження морфології поверхні та визначення фазового складу плівок контакту Au-n-CdTe і приконтактного шару напівпровідника дали можливість визначити природу глибоких рівнів та запропонувати фізичні механізми їх реструктуризації при дії ІЛО. Зокрема, при D=11,8 кДж/см2 (рис.5а) спостерігається взаємодія кластерів дефектів приповерхневого шару підкладки з матеріалом контакту, тоді як при D=17,7 кДж/см2 відмічено вихід окремих кластерів у плівку Au (рис.5б). В області відшарування плівки, зумовленого дією термопружних деформацій при ІЛО (рис.5в), відбувається впорядкування кластерів на поверхні кристалу. При D>23 кДж/см2 в приконтактному шарі CdTe утворюються аморфні ділянки (рис.5г, область А), а розміри кластерів збільшуються у 510 разів (рис.5г, область В). Діаметри геометрично впорядкованих кластерів (рис.5в) складають 13 мкм, відстань між ними - порядку 1015 мкм.
Доказом існування описаних вище процесів у твердій фазі є результати дослідження мікро-структури поверхні контакту в режимах рельєфного та фазового контрасту (рис.6). Формування виходів дислокацій трикутної форми під плівкою золота (рис.6а) структур Au-n-CdTe спостерігаєть-ся, коли металева плівка ще є суцільною і однорідною за фазовим складом (рис.6б). Характерно, що границі зерен Au (лінії А, рис.6а) при більших дозах ІЛО стають границями механічного руйнування металевого контакту.
Проведений аналіз кореляції змін ВАХ і ВФХ при ІЛО та визначені за допомогою зондового мікроаналізу особливості перерозподілу атомів Cd і Te в приповерхневих шарах CdTe дозволили запропонувати наступну модель дії ІЛО на контакт Au-нелегований n-CdTe. При ІЛО в ОПЗ n-CdTe генеруються додаткові точкові дефекти. Збільшення дози опромінення приводить до формування кластерів, які в подальшому геттерують вказані дефекти. При оптимальних режимах ІЛО концентрація глибоких рівнів, створених в ОПЗ, зменшується, але при цьому розміри кластерів збільшуються у 23 рази. Ці процеси спричиняють зменшення генераційно-рекомбінаційної складової струму і збільшують роль польових механізмів струмопереносу, зумовлених неоднорідністю перехідного шару у випрямляючих КМХН. У даних процесах значну роль відіграє дифузійне переміщення Те в полі дії пружних деформаційних сил, що створюються в КМХН за рахунок температурних градієнтів та різниці коефіцієнтів теплового розширення металу та підкладки.
У третьому розділі приведено результати аналізу модифікації фізико-хімічних властивостей та електрофізичних характеристик бар'єрних структур метал-легований CdTe (CdTe:As, CdTe:Cl) та метал-CdZnTe.
Дослідження структур In-p-CdTe:As, опромінених як з боку металевого контакту, так і з боку кристалу, показали аналогічність механізмів впливу ІЛО на бар'єрні властивості даних КМХН порівняно з Au-n-CdTe. Відмінністю структури In-p-CdTe:As від Au-n-CdTe є значно менший спектр енергій глибоких рівнів. Опромінення омічних контактів Au-p-CdTe:As (рис.7) практично не впливає на параметри бар'єрних структур, хоча спостерігається незначна зміна концентрації активних домішок у приконтактному шарі. Показано, що високоомні зразки більш чутливі до режимів ІЛО порівняно з низькоомними (р10161017 см-3).
Збільшення дози ІЛО Au-p-CdTe:As від 5,9 до 17,7 кДж/см2 приводить до зростання розмірів виходів дислокацій і їх об'єднання у структури більшої площі при збереженні форми дислокацій характерної для площини (111) підкладки p-CdTe:As. Аналогічні коміркові утворення трикутної форми, розміри яких збільшувалися від центра контакту до периферії, спостерігаються під індієвими контактами.
Прямі ВАХ структур Pt-p-CdTe:Cl (рис.8) після ІЛО характеризуються наявністю двох квазілінійних ділянок з коефіцієнтами ідеальності n2,76, характерними для ГРС при малих зміщеннях (0,075 В<U0,2 В) і n1,06 (b=0,84 еВ) - для надбар'єрного струму в КМХН, близьких до класичних значень при 0,2 В<U0,4 В. Визначені з ВАХ енергії активації глибоких рівнів узгоджуються з даними [7*]: рівень Еt'=0,58 еВ пов'язаний з деформаційним потенціалом комплексу "вакансія-міжвузловий атом Te", Еt''=0,44 еВ - з вакансією Cd. Зміна енергії активації рівня від Ea'=0,58 еВ до Ea'''=0,43 еВ після ІЛО пояснюється реструктуризацією структурних дефектів за рахунок термопружних напруг у КМХН при ІЛО.
При оптимальних режимах ІЛО поряд з формуванням антиструктурних дефектів і розпадом CdCl2, ймовірно, відбувається процес заповнення власних вузлів телуром після їх звільнення від хлору. Оскільки вакансії телуру VTe є донорами, то процес впорядкування підгратки телуру супроводжується зменшенням концентрації активних центрів при D11ч12 кДж/см2. Така модель паралельного протікання процесів реструктуризації кількох типів структурних дефектів в ОПЗ КМХН при ІЛО узгоджується зі зменшеням числа глибоких рівнів в бар'єрних структурах після ІЛО, визначених з температурних залежностей ln(Jпр/Т2)=f(1/T).
Характерною особливістю морфології поверхні CdZnTe під плівкою Au є наявність збагачених телуром кулеподібних утворень, аналогічно як і в структурах Au-n-CdTe. Поверхневий розподіл хімічних елементів за фазовим складом вздовж заданого перерізу структури показує, що атоми Zn розподілені статистично рівномірно. В області кулеподібних утворень концентрація Те збільшується на 25%, тоді як вміст Cd зменшується приблизно вдвічі ( на 50%). На відміну від структур Au-n-CdTe в контактах Au-n-CdZnTe кореляція просторового розподілу хлору порівняно зі спектрами Cd значно зменшується.
Величина потенціального бар'єра контактів Au-n-CdZnTe при оптимальних режимах ІЛО складає b=0,92 еВ і досить добре корелює з аналогічним значенням b=0,93 еВ, розрахованим з C-V-вимірювань. Спектр фоточутливості опромінених кристалів CdZnTe зсувається в сторону більших довжин хвиль на 30ч50 нм і, при цьому, величина Eg зменшується від Eg=1,51 еВ до величини Eg=1,46 еВ, характерної для нелегованого CdTe.
На завершення розділу зроблено висновок, що в легованих кристалах CdTe:As, CdTe:Cl та твердих розчинах CdZnTe стабілізація гратки домішками позитивно впливає на процеси реструктуризації домішково-дефектних систем в CdTe при ІЛО і приводить до зменшення спектра енергій глибоких домішкових рівнів в ОПЗ КМХН та стабілізації їх ВАХ.
У четвертому розділі продемонстровано можливості корекції електрофізичних параметрів бар'єрних структур метал-(А3В6, А4В6)-напівпровідник за рахунок зміни фазового складу хімічних сполук, або зміни стехіометрії твердих розчинів у перехідному шарі КМХН при ІЛО.
Аналіз фазових спектрів у контрольних точках опромінених структур (рис.9, табл.2) підтверджує модель трансформації перехідного шару в КМХН Al-n-In4Se3 внаслідок дії термостимульованих механічних напруг при використовуваних дозах ІЛО. Установлено факт фазового перетворення сполуки In4Se3 у сполуки In2Se та InSe у твердому стані при ІЛО. Збагачення перехідного шару киснем (можливо в молекулярному стані) пояснюється латеральною дифузією О2 по границі розділу КМХН при механічній деформації двошарової структури.
Дослідження коефіцієнта пропускання кристалів підкладки, а також C-V-характеристик структури Au-n-In4Se3 після лазерного опромінення підтверджують, що крім основної фази In4Se3, для якої Eg=0,65еВ, у перехідному шарі контактів можливі значні включення фаз InSe з Eg=1,25еВ та In2Se з Eg=0,9еВ. Аналіз ВАХ показує, що в структурах Al(Au)-n-In4Se3 також основними є ГРС і надбар'єрний струми. Збільшення інтенсивності ІЛО до значень 20кВт/см2 приводить до поступової трансформації ВАХ від випрямляючих до омічних. Точкові прижимні контакти Au до неопроміненої області базового кристалу - є високоомними, в той час як до реструктурованої - інверсно випрямляючими, що узгоджується з результатами [8*].
Таблиця 2 Розподіл хімічних елементів у контрольних точках рис.9 |
|||||||||
Хім. елем. |
Атомні % |
Вагові % |
|||||||
Спектр |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
2 |
|
C K |
7,18 |
6,20 |
7,18 |
4,33 |
4,30 |
||||
O K |
56,86 |
48,76 |
57,60 |
55,62 |
54,09 |
2,86 |
|||
Al K |
7,52 |
5,74 |
9,11 |
2,64 |
6,42 |
6,77 |
|||
Cl K |
0,75 |
0,62 |
0,82 |
0,63 |
0,66 |
||||
Se L |
10,92 |
15,56 |
9,97 |
31,02 |
13,23 |
13,52 |
37,99 |
32,54 |
|
In L |
16,77 |
23,12 |
15,33 |
44,23 |
19,78 |
20,64 |
59,15 |
67,46 |
|
N K |
22,11 |
||||||||
In:Se, ат.од. |
3:2 |
3:2 |
3:2 |
11:8 |
3:2 |
3:2 |
1:1 |
4:3 |
|
Сполуки |
1:1 In2Se: InSe |
1:1 In2Se: InSe |
1:1 In2Se: InSe |
2:1:1 In4Se3: In2Se: InSe |
1:1 In2Se: InSe |
1:1 In2Se: InSe |
InSe |
In4Se3 |
Критичні значення інтенсивності ІЛО при опроміненні структур Al(Au)-PbTe і Al(Au)-Pb1-xSnxTe, які приводять до руйнування КМХН, складають І0>2050 квт/см2. Характер міжфазної взаємодії плівки Al і підкладки Pb1-xSnxTe аналогічний до процесу твердофазної епітаксії в системах Al-Sі та Іn4Se3 при ізотермічному відпалі та ІЛО.
Приповерхневий шар підкладки Pb0,88Sn0,12Te товщиною близько 0,5 мкм є збагаченим Те (рис.10, табл.3). При ІЛО контактів Al(Au)-Pb1-xSnxTe в режимах близьких до оптимальних значно активізується дифузія Te і сторонніх домішок. У приконтактному шарі як алюмінію, так і золота спостерігаються точкові вкраплення (рис.10а), збагачені Те. При більших інтенсивностях ІЛО у перехідному шарі КМХН виділяється фаза, наближена за складом до чистого PbTe (рис.10б).
Таблиця 3 Розподіл хімічних елементів у структурах Au-Pb0,88Sn0,12Te (рис.10) |
||||||||||
Область спектра |
Хімічні елементи у вагових (атомних) % |
Твердий розчин |
||||||||
C |
O |
Cl |
Sn |
Te |
Au |
Pb |
||||
До ІЛО |
Підкладка PbSnTe |
4,55 |
41,32 |
54,14 |
Pb0,88Sn0,12Te, |
|||||
Контакт Au-PbSnTe |
2,81 |
1,64 |
2,29 |
2,07 |
19,38 |
48,64 |
23,18 |
Pb0,87Sn0,13Te |
||
Після ІЛО |
Спектр 1 |
7,33 |
6,15 |
1,93 |
4,33 |
80,26 |
Плівка Au |
|||
Спектр 2 |
8,31 |
6,02 |
2,77 |
3,13 |
79,77 |
Плівка Au |
||||
Спектр 3 |
6,72 |
1,75 |
1,81 |
89,72 |
Плівка Au |
|||||
Спектр 1 |
3,94 |
1,89 |
3,64 |
37,35 |
4,43 |
48,75 |
Pb0,88Sn0,12Te |
|||
Спектр 2 |
12,33 |
1,96 |
26,30 |
3,94 |
55,48 |
Pb0,95Sn0,05Te |
||||
Спектр 3 |
3,49 |
4,49 |
40,92 |
51,10 |
Pb0,87Sn0,13Te |
Процес реструктуризації перехідного шару проідентифіковано також за результатами C-V вимірювань зміни величини згину зон бар'єра (рис.11б). Після ІЛО структури Al(Au)-Pb1-xSnxTe, як і Al(Au)-n-In4Se3, можуть схематично бути представлені паралельно ввімкненими бар'єрними структурами, які мають різні значення електрофізичних параметрів і описуються різними механізмами переносу заряду.
Оскільки Аl в ґратці PbTe є донором, то при твердофазній лазерній епітаксії на границі розділу Al-p-PbTe можливе формування нанорозмірного шару інверсного типу провідності і, відповідно, Al-p--p-PbTe або Al-n-p-PbTe переходу. Важливо, що ІЛО при оптимальних режимах забезпечує стабілізацію системи структурно-домішкових дефектів в ОПЗ контакту, і відповідно, ВАХ бар'єрних структур Al(Au)-Pb1-xSnxTe і Al(Au)-PbTe (рис.11а).
імпульсний лазерний опромінювання електромагнітний
Основні результати і висновки
Проведені комплексні дослідження впливу малопотужного ІЛО на трансформацію дефектної підсистеми та фазові перетворення на границі метал-халькогенідний напівпровідник дали змогу отримати наступні основні результати і зробити такі висновки:
Застосування оптимізованих режимів малопотужного імпульсного лазерного опромінення (тривалість імпульсів 24 мс; інтенсивність І=10250 кВт/см2) дозволяє суттєво модифікувати електрофізичні параметри бар'єрних структур метал-халькогенідний напівпровідник за рахунок реструктуризації в твердій фазі та зміни фізико-хімічних властивостей перехідного шару на границі розділу метал-напівпровідник.
У структурах Au - нелегований CdTe стабілізація електрофізичних характеристик при малопотужному імпульсному лазерному опроміненні обумовлена змінами домішково-дефектної системи в області просторового заряду напівпровідника внаслідок активізації дифузійних процесів у полі термостимульваних механічних напруг. Основні механізми реструктуризації домішково-дефектної системи пов'язані з перебудовою дислокацій, антиструктурних дефектів TeCd і точкових дефектів VCd, Cdi та VTe. Більшою дифузійною активністю в полі механічних напруг володіють атоми Te, що приводить до утворення в перехідному шарі кластерів дефектів, збагачених за вмістом Te.
Модифікація домішково-дефектної системи в області просторового заряду напівпровідника при малопотужному імпульсному лазерному опроміненні приводить до зміни спектра енергетичних рівнів, які обумовлюють основний генераційно-рекомбінаційний струм в бар'єрних структурах Au - нелегований CdTe. При оптимальних режимах опромінення D11,8кДж/см2 за рахунок гетерування точкових дефектів кластерами зменшується концентрація глибоких рівнів з енергією активації Ea=0,83 еВ в області просторового заряду і, відповідно, вклад генераційно-рекомбінаційного струму в загальний струм структури. При збільшенні інтенсивності опромінення збільшуються розміри кластерів дефектів, що є причиною збільшення польових механізмів протікання струму через неоднорідності перехідного шару структури.
Бар'єрні структури In-p-CdTe:As на високоомних кристалах (р10121013 см-3) є більш чутливі до режимів ІЛО ніж на низькоомних (р10161017 см-3). Хлор є активатором процесів перебудови домішково-дефектної системи в кристалах CdTe:Cl. Стабілізація цинком кристалічної гратки у твердих розчинах CdZnTe забезпечує стабільність контактної різниці потенціалів бар'єрних структур при ІЛО КМХН.
Лазерне опромінювання інтенсивністю 2030 кВт/см2 з =1,06 мкм в режимі модульованої добротності дозволяє сформувати на високоомних кристалах p-CdTe:Cl бар'єрні структури Pt-p-CdTe:Cl з b=0,84 еВ і n1,06, в яких основним є надбар'єрний механізм протікання струму.
Модифікація структурно-фазового складу перехідного шару в структурах Al(Au)-In4Se3 при малопотужному ІЛО обумовлена зміною хімічного складу приконтактного шару напівпровідникової підкладки від In4Se3 до In2Se і InSe.
Малопотужне ІЛО структур Al(Au)-Pb0,88Sn0,12Te зумовлює активізацію дифузійних процесів на границі розділу КМХН, що супроводжується виділенням фази збідненої Sn і приводить до формування поверхнево-неоднорідних контактів з ділянками приконтактного шару напівпровідника, які мають різні значення ширини забороненої зони.
СПИСОК ЦИТОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1*. Gnatyuk V.A., Aokі T., Hatanaka Y and Vlasenko O.І. Metal-semiconductor interfaces in CdTe crystals and modification of their properties by laser pulses // Applіed Surface Scіence. - 2005. - Vol. 244. - Р.528-532.
2*. Дьюли У. Лазерная технология и анализ материалов: Пер. с англ. - М.: Мир, 1986. - 504 с.
3*. Родерик Э.Х. Контакты металл-полупроводник. - М.: Наука, 1982.- 210 c.
4*. Баранюк В. Е., Махний В.П. Механизмы прохождения тока в гетеропереходах теллурид-селенид цинка // ФТП. - 1997. - Т.31, № 9. - С.1074-1076.
5*. Косяченко Л.А., Маслянчук Е.Л., Склярчук В.М. Особенности переноса заряда в диодах Шоттки на основе полуизолирующего CdTe // ФТП. - 2005. - Т. 39, вып. 6. - С.754-761.
6*. Боброва Е.А., Клевков Ю.В., Медведев С.А., Плотников А.Ф. Исследование глубоких электронных состояний в текстурированных поликристаллах p-CdTe стехиометрического состава методом DLTS // ФТП. - 2002. - Т. 36, вып. 12. - С.1426-1431.
7*. Scholz K., Stiens H., Mьller-Vogt G. Investigations on effect of contacts on p-type CdTe DLTS-measurements // Journal of Crystal Growth. - 1999. - 197. - P.586-592.
8*. Товстюк К.Д., Пляцко Г.В., Орлецький В.Б., Кияк С.Г., Бобицький Я.В. Утворення p-n- i n-p-переходів у напівпровідниках випромінюванням лазера // УФЖ. - 1976. - Т.21, №11. - С.1918-1920.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Горлей П.М., Воробець Г.І., Воробець О.І., Ульяницький К.С., Хом'як В.В. Вплив імпульсного лазерного випромінювання на детектуючі властивості контактів Pt-p-CdTe:Cl з бар'єром Шотткі// Український фізичний журнал. - 2006. - Т. 51, №8. - С.795-799.
2. Vorobets G.I., Vorobets O.I., Strebejev V.N. Laser manipulation of clusters, structural defects and nanoaggregates in barrier structures on silicon and binary semiconductors// Applied Surface Science. - 2005. - 247. - P.590-601.
3. Vorobets G.I., Vorobets O.I., Fedorenko A.P., Shkavro A.G. Aging and degradation of aluminum-silicon structures with a Schottky barrier after a pulsed laser irradiation// Functional materials. - 2003. - Vol. 10, №3. - P.468-473.
4. Воробець Г.І., Воробець О.І., Добровольський Ю.Г. Спосіб виготовлення діода Шотткі на основі високоомного телуриду кадмію. Деклараційний патент на корисну модель (Україна), №17438.
5. Горлей П.М., Воробець Г.І., Воробець О.І., Воропаєва С.Л. Пристрій для автоматизації оптичних досліджень бар'єрних структур на основі напівпровідникових сполук А2В6, А3В5// Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Фізика. - 2004. - №6 - С.40-42.
6. Воробец А.И., Воробец Г.И, Мельничук С.В. Оптимизация аппаратно-программного обеспечения для автоматизации спектрофотометра СФ-20// Технология и конструирование в электронной аппаратуре. - 2006. - №2. - С.19-22.
7. Горлей П.М., Воробець Г.І., Воробець О.І. Шістнадцятирозрядний аналогово-цифровий перетворювач сигналів для шини ISA IBM PC// Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр.: Фізика. Електроніка. - 2002. - Вип.133. - С.109-112.
8. Gorley P.M., Vorobets G.I., Vorobets O.I., Voropaeva S.L. Automation of researches of optical performances of barrier structures on the basis of binary and threefold semiconductor linkings// Fourth International Young Scientists Conference “Problems of Optics and High Technology Material Science (SPO 2003)”. - Kyiv (Ukraine), 2003. - Р.88.
9. Vorobets G.I., Vorobets O.I., Fedorenko A.P. Aging and degradation of the metal-semiconductor structures after a pulse laser irradiation// Third International Young Scientists Conference “Problems of Optics and High Technology Material Science (SPO 2002)”. - Kyiv (Ukraine), 2002. - Р.156.
10. Horley P.M., Vorobets G.I., Vorobets O.I., Ulyanitskyi K.S., Homyak V.V. Influence of a pulse laser irradiation on the charge transfer mechanisms in Pt(Al,Au)-CdTe structures with a Schottky barrier // 12th International Conference on II-VI Compounds. - Warsaw (Poland), 2005. - Р.247.
11. Vorobets G.I., Vorobets O.I., Strebejev V.N. Laser manipulation of clusters, structural defects and nanoaggregates in barrier structures on silicon and binary semiconductors// Abstr. E-MRS 2004 Spring Meeting (Symposium N, N-IX.I) - Strasbourg (France), 2004.
12. Воробец Г.И., Воробец А.И., Мельничук Т.А., Стребежев В.Н. Влияние лазерной обработки на свойства барьерных структур на основе монокристаллов In4Se3// ІІ Українська наукова конференція з фізики напівпровідників (за участю зарубіжних науковців) (УНКФН-2). - Чернівці-Вижниця (Україна), 2004. - Т.2. - С.46-47.
13. Воробець Г.І., Воробець О.І., Микитюк В.І., Мельничук Т.А., Стрєбєжев В.М. Особливості міжфазної взаємодії при лазерному опроміненні систем метал-твердий розчин Pb1-xSnxTe, (In4Se3)1-xTe3x// ІІ Українська наукова конференція з фізики напівпровідників (за участю зарубіжних науковців) (УНКФН-2). - Чернівці-Вижниця (Україна), 2004. - Т.2. - С.49-50.
14. Хом'як В.В., Ілащук М.І., Ульяницький К.С., Орлецький І.Г., Воробець О.І. Механізми перенесення струму у поверхнево-бар'єрних структурах Pt/n-CdTe // ІІ Українська наукова конференція з фізики напівпровідників (за участю зарубіжних науковців) (УНКФН-2). - Чернівці-Вижниця (Україна), 2004. - Т.2. - С.176.
15. Vorobets G.I., Vorobets O.I., Melnychuk T.A., Strebejev V.N. Laser synthesis, nanostructuring and manipulation of phase composition of superficially-barrier systems and heterojunctions on the basis of monocrystals A2B5, A3B6// Abstr. E-MRS 2005 Spring Meeting (Symposium J, J/P1.12). - Strasbourg (France), 2005. - P.J-4/19.
16. Vorobets G.I., Vorobets O.I., Fedorenko A.P. Theoretical simulation of features of the heat and mass transfer in multilayer structures a metal - semiconductor at a pulse laser irradiation// Fifth International Young Scientists Conference “Problems of Optics and High Technology Material Science (SPO 2004)”. - Kyiv (Ukraine), 2004. - Р.162.
17. Vorobets G.I., Vorobets O.I., Fedorenko A.P., Tanasyuk Yu.V. Modeling of charge transfer mechanisms in Au-CdTe structures after pulse laser irradiation// Seventh International Young Scientists Conference “Optics and High Technology Material Science (SPO 2006)”. - Kyiv (Ukraine), 2006. - P.90.
18. Воробець О.І., Воробець Г.І., Мельничук Т.А., Стребежев В.М., Ульяницький К.С. Вплив лазерного опромінення на фізичні процеси на границі розділу і бар'єрні властивості структур плівка металу - CdZnTe, CdMnTe// Х Міжнародна конференція “Фізика і технологія тонких плівок (МКФТТП-Х)”. - Івано-Франківськ (Україна), 2005. - С.175-176.
19. Горлей П.Н., Воробец А.И., Воробец Г.И., Ульяницкий К.С. Коррекция параметров детектирующих контактов In-туннельно-тонкий диэлектрик-CdTe-Au импульсным лазерным излучением// Труды седьмой Международной научно-практической конференции „Современные информационные и электронные технологии”. - Одесса (Украина), 2006. - Т.2. - С.145.
20. Vorobets G.I., Vorobets O.I., Strebegev V.N., Tanasyuk Yu. V. Laser gettering of structural - impurity defects in the metal - intrinsic CdTe contacts with a Schottky barrier// Abstr. E-MRS 2007 Spring Meeting (Symposium P, Р/Р3 22). - Strasbourg (France), 2007. - P.P-14.
21. Горлей П.М., Воробець О.І., Воробець Г.І., Стребежев В.М., Обедзинський Ю.К. Структурні зміни в оксидних та металевих плівках на поверхні монокристалів CdTe, зумовлені дією лазерного опромінення// Матеріали XI Міжнародної конференції „Фізика і технологія тонких плівок та наносистем”. - Івано-Франківськ (Україна), 2007. - Т.1. - С.126.
Анотація
Воробець О.І. Модифікація властивостей бар'єрних структур метал - халькогенідний напівпровідник імпульсним лазерним опроміненням. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.10 - фізика напівпровідників і діелектриків. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2007.
У дисертації представлено результати досліджень впливу малопотужного імпульсного лазерного опромінення на кінетику фізико-хімічних процесів у твердій фазі та електрофізичні параметри і характеристики поверхнево-бар'єрних структур метал - халькогенідний напівпровідник А2В6, А3В6, А4В6, зокрема Au-n-CdTe, Pt-p-CdTe:Cl, In-p-CdTe:As, Au(Al)-n-In4Se3, Au(Al)-p-PbTe, Au-n-CdZnTe, Au(Al)-p-PbSnTe.
Показано, що в структурах типу метал-CdTe модифікація електрофізичних характеристик при оптимальних режимах лазерного опромінення обумовлена змінами домішково-дефектної системи в області просторового заряду напівпро-відника і пояснюється зміною густини дислокацій, антиструктурних дефектів TeCd і точкових дефектів VCd, Cdi та VTe. При дозах опромінення D11,8кДж/см2 у перехідному шарі контактів формуються збагачені Te кластери, які можуть гетерувати точкові дефекти, що зумовлює зменшення генераційно-рекомбінаційного та збільшення польового механізмів протікання струму.
Лазерне опромінювання інтенсивністю 2030 кВт/см2 з =1,06 мкм в режимі модульованої добротності дозволяє сформувати на високоомних кристалах p-CdTe:Cl якісні бар'єрні структури Pt-p-CdTe:Cl з b=0,84еВ і коефіцієнтом ідеальності n1,06, в яких основним є надбар'єрний механізм протікання струму.
У структурах Al(Au)-In4Se3, Al(Au)-Pb0,88Sn0,12Te модифікація електрофізичних характеристик обумовлена зміною складу хімічної сполуки приконтактного шару (In4Se3>In2Se>InSe) або стехіометрії твердого розчину (Pb1-xSnxTe>PbTe).
Ключові слова: імпульсне лазерне опромінення, халькогенідні напівпровідники, контакт метал-напівпровідник, поверхнево-бар'єрна структура, дефектно-домішкова підсистема, механізм перенесення струму, телурид кадмію, селенід індію, телурид свинцю.
Воробец А.И. Модификация свойств барьерных структур металл-полупроводник импульсным лазерным облучением. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата физико-математических наук по специальности 01.04.10 - физика полупроводников и диэлектриков. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2007.
В диссертации представлено результаты исследований влияния маломощного импульсного лазерного облучения контактов на кинетику физико-химических процессов в твердой фазе, а также на электрофизические параметры и характеристики поверхностно-барьерных структур металл-халькогенидный полупроводник А2В6, А3В6, А4В6, в частности Au-n-CdTe, Pt-p-CdTe:Cl, In-p-CdTe:As, Au(Al)-n-In4Se3, Au(Al)-p-PbTe, Au-n-CdZnTe, Au(Al)-p-PbSnTe.
Показано, что в структурах типа металл-CdTe модификация электрофизических характеристик при оптимальных режимах лазерного облучения обусловлена изменениями примесно-дефектной подсистемы в области простанственного заряда полупроводника и обьясняется изменением плотности дислокаций, антиструктурных ТеСd и точечных дефектов VCd, Cdi и VТе. Установлено, что причиной изменений системы дефектов в области пространственного заряда полуроводника является активизация диффузионных процессов в поле термостимулированных механических напряжений. При дозах облучения D11,8 кДж/см2 в переходном слое контактов формируются обогащенные теллуром кластеры, которые могут геттерировать точечные дефекты. Это приводит к уменьшению концентрации глубоких уровней в области пространственного заряда полупроводника, в частности, с энергией активации Ea=0,83 еВ, что обусловливает уменьшение генерационно-рекомбинационного тока. Однако, увеличение размеров кластеров при этом сопровождается увеличением полевого тока через неоднородности переходного слоя в контактах металл-халькогенидный полупроводник.
...Подобные документы
Метод математичного моделювання фізичних властивостей діелектричних періодичних структур та їх електродинамічні характеристики за наявності електромагнітної хвилі великої амплітуди. Фізичні обмеження на управління електромагнітним випромінюванням.
автореферат [797,6 K], добавлен 11.04.2009Вплив умов одержання, хімічного складу і зовнішніх чинників на формування мікроструктури, фазовий склад, фізико-хімічні параметри та електрофізичні властивості склокерамічних матеріалів на основі компонента з фазовим переходом метал-напівпровідник.
автореферат [108,5 K], добавлен 11.04.2009Математична модель, яка включає замкнуту систему рівнянь і співвідношень, що описують зумовлений зовнішнім тепловим опроміненням термонапружений стан частково прозорого тіла. Визначення параметрів електромагнітного випромінювання і термонапруженого стану.
автореферат [66,8 K], добавлен 10.04.2009Вивчення зонної структури напівпровідників. Поділ речовин на метали, діелектрики та напівпровідники, встановлення їх основних електрофізичних характеристик. Введення поняття дірки, яка є певною мірою віртуальною частинкою. Вплив домішок на структуру.
курсовая работа [1002,2 K], добавлен 24.06.2008Закони постійного струму. Наявність руху електронів у металевих проводах. Класифікація твердих тіл. Механізм проходження струму в металах. Теплові коливання грати при підвищенні температури кристала. Процес провідності в чистих напівпровідниках.
реферат [33,6 K], добавлен 19.11.2016Спостереження броунівського руху. Визначення відносної вологості повітря, руйнівної напруги металу. Вивчення властивостей рідин. Розширення меж вимірювання вольтметра і амперметра. Зняття вольт амперної характеристики напівпровідникового діода.
практическая работа [95,3 K], добавлен 14.05.2009Загальна інформація про вуглецеві нанотрубки, їх основні властивості та класифікація. Розрахунок енергетичних характеристик поверхні металу. Модель нестабільного "желе". Визначення роботи виходу електронів за допомогою методу функціоналу густини.
курсовая работа [693,8 K], добавлен 14.12.2012Визначення поняття спектру електромагнітного випромінювання; його види: радіо- та мікрохвилі, інфрачервоні промені. Лінійчаті, смугасті та безперервні спектри. Структура молекулярних спектрів. Особливості атомно-емісійного та абсорбційного аналізу.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 31.10.2014Характеристика електромагнітного випромінювання. Огляд фотометрів на світлодіодах для оцінки рівня падаючого світла. Використання фотодіодів на основі бар'єрів Шотткі і гетеропереходів. Призначення контактів використовуваних в пристрої мікросхем.
курсовая работа [1010,0 K], добавлен 27.11.2014Дослідження теоретичних методів когерентності і когерентності другого порядку. Вживання даних методів і алгоритмів для дослідження поширення частково когерентного випромінювання. Залежність енергетичних і когерентних властивостей вихідного випромінювання.
курсовая работа [900,7 K], добавлен 09.09.2010Природні джерела випромінювання, теплове випромінювання нагрітих тіл. Газорозрядні лампи високого тиску. Переваги і недоліки різних джерел випромінювання. Стандартні джерела випромінювання та контролю кольору. Джерела для калібрування та спектроскопії.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 13.12.2010Аналіз програми в випускному класі при вивченні ядерної фізики. Основні поняття дозиметрії. Доза випромінювання, види поглинутої дози випромінювання. Біологічна дія іонізуючого випромінювання. Методика вивчення біологічної дії іонізуючого випромінювання.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 24.06.2008Вивчення основних закономірностей тліючого розряду. Дослідження основних властивостей внутрішнього фотоефекту. Експериментальне вивчення ємнісних властивостей p–n переходів. Дослідження впливу електричного поля на електропровідність напівпровідників.
методичка [389,4 K], добавлен 20.03.2009Природа та одержання рентгенівського випромінювання. Гальмівне та характеристичне рентгенівське випромінювання, його спектри. Рентгенівські спектри атомів. Поглинання та розсіяння рентгенівського випромінювання, застосування в медицині, хімії, біології.
реферат [623,6 K], добавлен 15.11.2010Поглинена й експозиційна дози. Одиниці вимірювання дози випромінювання. Особливості взаємодії випромінювання з біологічними об'єктами. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини. Залежність небезпеки від швидкості виведення речовини з організму.
реферат [38,2 K], добавлен 12.04.2009Теплове випромінювання як одна з форм енергії. Теплові і газоразрядні джерела випромінювання. Принцип дії та призначення світлодіодів. Обґрунтування та параметри дії лазерів. Характеристика та головні властивості лазерів і можливість їх використання.
контрольная работа [51,0 K], добавлен 07.12.2010Поняття теплового випромінювання, його сутність і особливості, основні характеристики та спеціальні властивості. Різновиди випромінювання, їх відмінні риси, джерела виникнення. Абсолютно чорне тіло, його поглинаючі властивості, місце в квантовій теорії.
реферат [678,2 K], добавлен 06.04.2009Розрахунок статичної моделі і побудова статичної характеристики повітряного ресиверу для випадку ізотермічного розширення газу. Значення ресивера в номінальному статичному режимі. Моделювання динамічного режиму. Розрахункова схема об’єкту моделювання.
контрольная работа [200,0 K], добавлен 26.09.2010Визначення вхідної напруги та коефіцієнтів заповнення імпульсів. Визначення індуктивності дроселя і ємності фільтрувального конденсатора. Визначення струмів реактивних елементів. Розрахунок підсилювача неузгодженості, широтно-імпульсного модулятора.
курсовая работа [13,9 M], добавлен 10.01.2015У багатьох металів і сплавів при температурах, близьких до абсолютного нуля, спостерігається різке зменшення питомого опору - це явище зветься надпровідністю. Особливість надпровідників в тому, що силові лінії магнітного поля обгинають надпровідник.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 17.12.2008