Формування підсистеми дефектів структури і електричні властивості плівок сполук IV-VI
Механізм формування підсистеми дефектів структури, обумовлених дією опромінення, легування та термічної обробки та її вплив на електричні властивості тонких моно- і полікристалічних плівок. Електрофізичні властивості тонких плівок халькоґенідів плюмбуму.
Рубрика | Физика и энергетика |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.08.2015 |
Размер файла | 1,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У четвертому розділі наведено результати досліджень кінетики радіаційного дефектоутворення. Розраховано і представлено просторовий розподіл йонізаційних і ядерних втрат енергії швидкими ??- частинками в напівпровідниках IV-VI. Досліджено температурні залежності електричних властивостей монокристалічних плівок n-PbSe і кінетику радіаційного дефектоутворення у полікристалічних плівках p-PbSe під час опромінення ?-частинками.
Радіаційна обробка плівок проводилась на установці АОІС-17Б з джерелом - випромінювання Pu238, яка містила протяжний випромінювач з - джерелами, камеру опромінювання з вікном для візуального спостереження, системи вакуумування камери, тримача об'єктів із системами обертання і підігріву, пульта керування, блокування і контролю. У комплектацію входив штатний радіометричний прилад з датчиком детектування - і - випромінювання. Густина потоку від радіонуклідного джерела Pu238 складала 5·107 см-2с-1 - частинок з енергією 4,5 - 5,5 МеВ.
Представлено розрахунки пробігів і розподіли йонізаційних та ядерних втрат енергії ?- частинок у сполуках IV-VI за табличними даними і емпіричними формулами моделей Бете - Блоха для високих енергій, Лінхарда - Шарфа для низьких і Пучерова для проміжної ділянки:
dE/dx Bete = K1 ln(Е/K2)/E , MeВ/мкм, (31)
де К1 = 2?ne Z2 e4 m/me, МeВ2/мкм, K2 = I m /4me, I = 13.6 10-6 ZA,
dE/dx Lindhard, =8 aB Z 7/6 ZA(Z2/3 +ZA2/3)-3/2Nат e2 v/vB. (32)
dE/dxaprox = Se Nат.
Se = 0,235 Zат Z2 T0,6 ln(b(T2 + 0,01 Zат +0,08)/(T+ 0,003 Zат +0,024)) /(T1,6 + a) (33)
Залежність йонізаційних втрат від пробігу ?- частинок для сполук IV-VI згідно останньої моделі зображена на рис. 8. Видно, що максимальні втрати припадають на кінець пробігу і приблизно у 2 рази перевищують втрати на початку.
Рис. 8. Йонізаційні втрати енергії частинок вздовж пробігу для початкової енергії частинок 5,5 МеВ джерела Pu238 в PbSe (1), PbTe (2) і SnTe (3)
Рис. 9. Ядерні втрати енергії ?-частинок в підґратках металу (1, 3, 5) і халькоґену (2, 4, 6) для початкової енергії частинок 5,5 МеВ в PbSe (1, 2); PbTe (3, 4) і SnTe (5, 6)
Для нормованої ядерної гальмівної здатності використано аналітичний вираз:
Sn'= 0,5 ln(1+1,1383)/( + 0,01321 ?0,21226 + 0,1959 ?0,5), (34)
де ???= E ab Ma / (1,13 Za Z(Z2/3 + Za2/3)1/2 e2(M+Ma)).
На рис. 9 представлені ядерні втрати у підґратках металу і халькоґену для PbSe, PbTe і SnTe. З рис. 9 видно, що максимум втрат на важчих елементах сполуки знаходиться ближче до поверхні зразка. Ядерні втрати, що відповідають за дефектоутворення, на три порядки менші за йонізаційні.
Вивчено вплив опромінення частинками енергією 5,5 МеВ флюенсом до 4·1012 см-2 на температурні залежності концентрації і рухливості носіїв заряду монокристалічних плівок n- PbSe. Ізохронний відпал проводився на повітрі для зразків, електричні параметри яких змінювалися під час опромінення. Основна стадія відпалу відбувалась у температурному діапазоні 360 - 410 К, в якому зразки змінювали концентрацію і рухливість до вихідних.
Результати розділені на дві ґрупи. Зразки № 30, 31 першої групи мали відносно низькі вихідні концентрації носіїв струму ~ 1017 см-3, для них при достатньо низьких флюенсах - частинок 1.81011 см-2 концентрація збільшувалась в 1,5 рази, рухливість носіїв зменшувалась у 3 рази. Друга ґрупа містить зразки № 29, 32 з вхідними концентраціями електронів ~ 1.51017 см-3, змін концентрації і рухливості носіїв практично не спостерігалось навіть для флюенсів - частинок 4,31012 см- 2.
Експериментальні температурні залежності концентрації вільних носіїв заряду зразків першої групи до і після опромінення показані на рис. 10. Загальною закономірністю є те, що на ділянці низьких температур 77 - 250 К концентрація носіїв струму практично не змінюється, тобто проявляється домішкова провідність, а за більш високих температур - слабо зростає. Збільшення флюенсу опромінення веде до зміщення цієї залежності в сторону вищих концентрацій із стабілізацією при низьких температурах. Основна зміна концентрації відбувається при малих флюенсах опромінення до 1011 см-2, подальше збільшення - не веде до суттєвої зміни концентрації.
а б
Рис. 10. Температурні залежності концентрації (а) і рухливості носіїв заряду (б) плівок n-PbSe до опромінення (1, 2) і після опромінення -частинками (3, 4); 1, 3 - зразок 31; 2, 4 - зразок 30.
Одержані температурні залежності концентрації носіїв заряду можна пояснити зміною концентрації донорних рівнів ND+ в процесі опромінення і вкладом власної провідності при високих температурах. Температурна залежність концентрації n(T) одержана з рівняння електронейтральності:
n = ND+ + ni2(300) exp(-(Eg(T) - Eg(300))/(kT)) / n, (35)
де Eg(T) = Eg(300) - 0,0004(300 - T) еВ, Eg(300) = 0,29 еВ, ni(300) = 31016 см-3.
Концентрація донорних рівнів ND+, визначена з апроксимації експериментальних температурних залежностей концентрації носіїв заряду. Зазначимо, що концентрація донорних рівнів у зразках першої ґрупи збільшувалась у два рази, а в зразках другої -- змінювалась слабо, причому граничне значення складає ~ 1,71017 см-3, що відповідає защемленню рівня Фермі на дефектному рівні ED+ = EFC = -0,024 еВ.
На рис. 10 також зображено рухливості для зразків з малою вихідною концентрацією вільних носіїв заряду. На всьому температурному інтервалі, для зразків після опромінення, спостерігається зменшення у 2 - 3 рази рухливості носіїв заряду. При низьких температурах це зменшення пов'язано з розсіюванням на великій кількості йонізованих дефектів, а при високих -- на акустичних фононах.
У зразків з високою початковою концентрацією вільних носіїв заряду і, відповідно, дефектів велика рухливість носіїв не змінюється в процесі опромінення. Температурні залежності рухливості носіїв заряду апроксимувались згідно правила Матісена функцією виду:
= 1/ (A / T3/2 + B T5/2 ), (36)
де перший доданок відповідає за розсіювання на йонізованих дефектах, а другий - на акустичних фононах. Відомо, що B ~ Eac2/C1, де Eac - стала деформаційного потенціалу, C1 - усереднена швидкість поширення акустичних коливань; A ~ NI, NI - повне число йонізованих домішок як донорів, так і акцепторів.
Аналіз одержаних значень коефіцієнтів A і B свідчить про різну природу переважаючих дефектів в обох ґрупах після опромінення: в першій ґрупі переважають радіаційні дефекти, в другій ґрупі - власні. В першій ґрупі міжвузлові атоми, що утворюються при опроміненні, стабілізуються, в другій рекомбінують з наявними власними вакансіями. Концентрація власних дефектів до опромінення в першій ґрупі в два рази менше, ніж у другій. На температурну залежність концентрації носіїв заряду впливає зміна концентрації вакансій, а на залежність рухливості носіїв заряду - зміна концентрації міжвузлових атомів.
Вивчено механізм кінетики електричних властивостей полікристалічних плівок p-PbSe при опроміненні -частинками. Виявлено, що концентрація p(Ф) і рухливість (Ф) носіїв заряду зменшується в наслідок опромінення. В інтервалі флюенсів 1011 -- 6·1012 см-2 проявляється лінійна залежність p і ?? від Ф1/2. Ця залежність пояснюється, виходячи з припущення, що міжвузлові атоми Pb та Se, які частково визначають електричні властивості плівки, захоплені власними протяжними дефектами -- дислокаціями, міжзеренними межами.
Одержані у процесі опромінення нелінійні залежності концентрації вільних носіїв заряду від флюенсу можна пояснити зміною концентрацій донорних вакансій VSe2+ і міжвузлових атомів Pbi+, а також акцепторних вакансій VPb2- і нейтральних міжвузлових атомів Sei0. Рівняння електронейтральності свідчить про донорну дію опромінення. Однак, уявлення про те, що утворені під час опромінення пари Френкеля, не взаємодіють з дефектами інших типів, неправдиве, бо в цьому випадку концентрація дефектів повинна лінійно збільшуватися з флюенсом опромінення.
Нелінійна зміна концентрації дефектів з флюенсом під час опромінення напівпровідників може відбуватися внаслідок наступних причин: зміни імовірності рекомбінації вакансії (V) і міжвузлового атому (I) під час зміщення рівня Фермі; взаємодії V та I з іншими дефектами і зміни цієї взаємодії при зміщенні рівня Фермі; зміни стійкості дефектних комплексів через їхню перезарядку.
Розглянемо модель. Для концентрації рухомих міжвузлових атомів Cim і вакансій Cv кінетичні рівняння мають наступний вигляд:
dCi m / dt=G - R (rt Ct + rv Cv) Ci m, dCv dt=G RrvCv Ci m, (37)
де G - швидкість ґенерації міжвузлових атомів; ? - густина потоку частинок; rt і rv - радіуси захоплення міжвузлового атома пасткою і вакансією відповідно; Ct - концентрація ненасичених пасток; R - коефіцієнт, який пропорційний коефіцієнту дифузії рухомого міжвузлового атома. Якщо міжвузлові атоми достатньо рухливі, то швидко встановлюється стаціонарний стан з dCi m/dt =0, для якого одержимо залежність від флюєнса концентрації захоплених пастками атомів:
Ci(Ф)= qtCt [( 2GФ/(qtCt ) + 1 )1/2 - 1], (38)
де коефіцієнт qt = rt /rv враховує ефективність захоплення атома пасткою по відношенню до рекомбінації на вакансії.
Для GФ >> qtCt розв'язок (38) спрощується до вигляду Ci(Ф)= (2qtCt G)1/2Ф1/2 , а за умови GФ << qtCt - до вигляду Ci(Ф) = GФ.
Тому концентрація радіаційних дефектів, що збереглися від рекомбінації, а отже й концентрація носіїв заряду p пропорційна або Ф, або Ф1/2.
На рис. 11 зображена експериментальна залежність p від Ф1/2. Як видно з рис. 11, результати в цих координатах добре апроксимуються лінійною залежністю виду p = p0 - k Ф1/2. Коефіцієнти p0 і k, що визначені з експериментальних залежностей концентрації носіїв заряду від флюенсу, для двох температур одного зразка є близькими за величиною, що відповідає домішковій ділянці провідності.
З кореневою залежністю концентрації дефектів в опромінених плівках пов'язана аналоґічна залежність оберненої рухливості. Ці залежності від концентрації йонізованих дефектів і температури можна апроксимувати функцією виду -1 = A' NI + B, вибраною згідно правила Матісена, де перший доданок відповідає за розсіювання на йонізованих дефектах, а другий -- на акустичих фононах. Відомо, що B ~ T5/2, A' ~ T-3/2, NI -- повне число йонізованих домішок як донорів, так і акцепторів. За вище викладеним доданок A'NI = AФ1/2.
а б
Рис. 11. Залежності концентрації p (а) і оберненої рухливості дірок ?(б), від інтеґрального потоку Ф для плівок p-PbSe, опромінених - частинками (Т = 77 К): о - зразок 1, ? - зразок 2.
На рис. 11 також зображена експериментальна залежність -1 від Ф1/2. Як видно з рис. 11, результати у цих координатах добре апроксимуються лінійною залежністю виду -1 = AФ1/2 + B.
Зменшення рухливості пов'язано зі збільшенням кількості йонізованих дефектів. За кімнатної температури зміни недостатньо помітні, так як основне розсіювання відбувається на акустичних фононах (малий кутовий коефіцієнт за Т = 300 К), однак за низьких температур (Т = 77 К) внесок розсіювання на йонізованих центрах стає відчутнішим.
Відношення вільних доданків B за двома температурами приблизно рівне 30, що відповідає (300/77)5/2, бо фононна складова рухливості в халькоґенідах Pb пропорційна Т-5/2, відношення кутових коефіцієнтів А ~ 7,7, що відповідає (300/77)3/2, бо складова рухливості пов'язана з розсіюванням на короткодіючому вакансійному потенціалі в цих сполуках пропорційна Т-3/2.
Наведені результати свідчать про адекватність запропонованої моделі механізму кінетики радіаційних дефектів, що враховує захоплення рухливих міжвузлових атомів пастками і виявляється на залежностях від флюенсу як концентрації, так і рухливості вільних носіїв заряду.
У п'ятому розділі розглянуто дифузію власних, домішкових та радіаційних дефектів, кінетику ізотермічного відпалу на повітрі власних нерівновагових точкових дефектів у епітаксійних полікристалічних плівках PbTe n_типу, також розраховано профіль концентрації точкових дефектів у тонких плівках PbS під час ізотермічного відпалу.
На основі аналізу результатів дослідження структурних характеристик полікристалічних плівок n-PbTe відпалених при 600 - 800 К на повітрі ідентифіковано нерівновагові точкові дефекти та вивчено особливості кінетики процесу їх відпалу.
Дифракційні спектри від епітаксійних шарів під час - 2 сканування (одночасне обертання зразка і лічильника з подвоєною швидкістю) і - скануванні (обертання зразка при нерухомому лічильнику) вимірювали на двокристальному спектрометрі ДРОН-3,0. В якості джерела Х- променів використовували Х-променеві рурки типу 2.5.БСВ-29 з мідним антикатодом. Зйомки проводились із монохроматором, яким був досконалий кристал кремнію з відбиваючою ґранню (111). Інтенсивність дифраґованого випромінювання реєструвалась сцинтиляційним лічильником БДС-6. Зйомки проводились за схемою (n, -m) в режимі симетричного відбивання за Бреґґом.
Для визначення сталої ґратки епітаксійних шарів досконалої кристалічної структури використовувався метод Бонда, який забезпечує точність, близьку до точності табличних даних довжин хвиль випромінювання 1·10-4 нм.
Плівки PbTe, вирощені методом парофазної епітаксії на слюдяних підкладках, відпалювались у муфельній печі за заданих температурі та часу. Розраховані з кривих дифракційного відбивання середні неоднорідні деформації зображені у вигляді залежностей від часу відпалу за різних температур відпалу (рис. 12).
Рис. 12. Експериментальні і розрахункові залежності неоднорідної мікродеформації полікристалічних плівок n - PbTe від часу відпалу на повітрі за різних температур: 1 - 600, 2 - 630, 3 - 800 K
Одержані експериментальні результати можна пояснити ґенераційно - рекомбінаційними та міґраційними процесами еволюції нерівновагових точкових дефектів, що створюють різні за знаком деформації. Такими дефектами у плівках n - типу можуть бути наявні одночасно донорні міжвузлові атоми Pb та вакансії атомів Te, що забезпечують відхилення від стехіометрії у бік металу.
Відпал призводить до міґрації та рекомбінації донорних дефектів на межах зерен, дислокаціях, що проявляється у знятті деформацій відповідного знаку, при цьому Оксиген, реагуючи з PbTe, утворює акцепторні вакансії у підґратці Плюмбуму VPb2-, кількість яких спочатку зростає та з часом перестає змінюватися. Кристалохімічну реакцію для останнього процесу можна записати у вигляді:
1/2 O2 VPb2- + 2 h+ + O0Te . (39)
Можливість розрахунку кінетичних параметрів ґрунтується на: по-перше, співвідношеннях теорії кінетики квазіхімічних реакцій, зокрема для мономолекулярних реакцій:
N = N0 exp(-t/ ), = 0 exp(Ea /kT), (40)
де N0 - вихідна концентрація дефектів одного типу; - час існування дефекта; Ea - енергія активації процесу міґрації та, по-друге, твердженні про те, що деформація ґратки залежить від розміру та концентрації дефектів:
= N, (41)
де = [ 1 - (Ri /R0)3 ] Ni-1/3 - коефіціент стиску (розтягу) ґратки; Ri - радіус дефекта; R0 - радіус атомів або міжвузлових порожнин матриці; Ni - концентрація вузлів (міжвузловин) матриці.
Невідомі параметри Eai і 0i для трьох можливих типів дефектів одержали у результаті апроксимації експериментальних даних ізотермічних відпалів функціональною залежністю:
= 01 exp(-t/1) - 02 exp(-t/2) + 03 (1 - exp(-t/3)), (42)
де 01 і 02 - модулі початкових парціальних деформацій викликаних вакансіями і міжвузловими атомами відповідно; 03 - модуль парціальної деформації, що встановлюється під впливом вакансій у підґратці Плюмбуму VPb2-, ґенерованих Оксигеном, який знаходиться у підґратці Телуру. Останній доданок слідує з розв'язку диференціального рівняння, що описує ґенерацію і рекомбінацію дефектів викликаних Оксигеном:
dN/ dt = N / - N/, (43)
де N - гранична концентрація.
Час релаксації 0 точкового дефекту визначається характерною частотою стрибків дефектів з одного рівновагового положення у сусіднє, відстанню між цими положеннями a та, наприклад, розмірами кристаліту b:
0 = (b/a)2 1/. (44)
Максимальна частота коливань вузлових атомів залежить від маси вузлового атома M та силової сталої C:
max = (2C/M)1/2 / 2. (45)
Оцінку частоти 2,6·1012 с-1 коливань атомів PbTe одержано за температурою Дебая D = 125 К. Отримані енергії активації процесів міграції корелюють із значеннями наведеними Заячуком Д.М. для VTe Ea = 1,04 0,02 еВ і Равичем Ю.Н. для дефектів Плюмбуму Ea = 0,60 0,05 еВ.
Таким чином, у процесі відпалу на повітрі плівок PbTe n-типу беруть участь три типи дефектів: два типи власних донорних дефектів (Pbi+ та VTe2+), пов'язаних з надлишком атомів Pb, та один акцепторний тип (VPb2-), пов'язаний з Оксигеном.
Далі показано, що неоднорідність розподілу за товщиною концентрації точкових дефектів і пов'язане з цим утворення p-n - структури в ізотермічно відпалених у вакуумі тонких плівках PbS p-типу можна пояснити швидкою дифузією електрично-нейтральних міжвузловинних атомів S і повільними дифузіями електрично активних вакансій Pb і S, а також реакціями між цими дефектами.
Методом пошарового травлення показано, що під час відпалу в глибину плівки з боку вільної поверхні поширюється ділянка n-типу. Одержані експериментальні результати якісно пояснені переважаючим утворенням донорних вакансій у підґратці халькоґена в результаті випаровування у вакуум надстехіометричних атомів Сульфуру.
Для одержання якісного та кількісного узгодження теоретичних залежностей з експериментальними даними запропоновано модель, що враховує взаємодію дефектів пов'язаних з надстехіометричним Сульфуром -- акцепторних вакансій Плюмбуму VPb- і практично нейтральних міжвузлових атомів Сульфуру Si0 та їх дифузію на вільну поверхню, а також дифузію стехіометричного S на цю поверхню, що еквівалентно зворотній дифузії його донорних вакансій VS+ в глибину плівки. Одержано залежності просторово - часового розподілу концентрацій точкових дефектів в тонкій моноблочній плівці Плюмбум селеніду при її ізотермічному вакуумному відпалі.
З умови локальної електронейтральності однозначно визначається різниця концентрацій вільних носіїв заряду через різницю концентрацій електроактивних дефектів. Сульфур, що спричинює дефекти, поділимо на три частини: дві надстехіометричні Sni і Snv, що пов'язані з міжвузловими атомами Сульфуру Si0 і вакансіями атомів Плюмбуму VPb-, відповідно, та одну стехіометричну Ssv, пов'язану з вакансіями атомів Сульфуру VS+. Концентрації цих частин S, позначені nni, nnv і nsv, пов'язані з концентраціями дефектів наступним чином
[VS+] = nsv,0 - nsv, [Vpb-] = nnv, [Si0] = nni.
Запишемо кінетичні рівняння, для концентрацій частин S через дифузії відповідних компонент і реакції переходів атомів з вузлового положення у міжвузлове і навпаки
nsv??t = Dsv 2nsv /z2 - sv nsv (nni,0 - nni),
nnv??t = Dnv 2nnv /z2 - nv nnv (nni,0 - nni), (46)
nni??t = Dni 2nni /z2 +(sv nsv + nv nnv) (nni,0 - nni),
де Dsv, Dnv і Dni -- коефіцієнти дифузії атомів S у процесах міграції пов'язаних з вакансією атомів S, вакансією атомів Pb і міжвузловим S, відповідно; sv і nv -- сталі реакцій прямого і оберненого переходів, відповідно, стехіометричних і надстехіометрич-них вузлових атомів S у міжвузлове положення.
Вихідні умови завдання задають рівномірний розподіл трьох компонент Сульфуру: nsv(z, 0) = nsv,0, nnv(z, 0) = nnv,0, nni(z, 0) = nni,0, 0<z<d. Крайові умови на межі підкладка плівка описують відсутність потоку Сульфуру: nsv(0, t)/z = 0, nnv(0, t)/z = 0, nni(0, t)/z= 0, t>0, на межі плівка вакуум -- випаровування Сульфуру: nsv(d, t) = 0, nnv(d, t) = 0, nni(d, t) = 0, t>0.
Рис. 13. Профілі експериментального розподілу концентрацій носіїв заряду за товщиною епітаксійної плівки PbS p-типу провідності, відпаленої у вакуумі за температури 640 К протягом 1,5 год., і розрахованого розподілу концентрації електроактивних дефектів (z =0 відповідає межі підкладка - плівка)
Рівняння інтеґрувались чисельно, параметри підбирались за апроксимацією експериментальних залежностей розрахованими. Профіль розподілу концентрації носіїв струму за товщиною (рис. 13) визначався за вимірюваннями ефекту Холла при пошаровому травленні зразків. Точність вимірювання товщини становила 0,1 мкм, а концентрації не перевищувала 5%. З рис. 13 видно, що розрахункові і експериментальні дані добре узгоджуються, це свідчить про адекватність моделі.
Коефіцієнт дифузії атомів S за міжвузлями Dni виявився найбільшим, а пов'язаний з вакансіями атомів Pb Dnv -- найменшим. Відношення у три порядки цих коефіцієнтів дифузії є правдиве й вірне для більшості плюмбум халькоґенідів. Із порівняння сталих реакцій зроблено висновок, що вихід надстехіометричного S у міжвузловинне положення є у 2000 раз ймовірнішим актом, ніж стехіометричного, що також видається правдивим, бо надстехіометричний вузловий S оточують вакансії атомів Pb, які ослаблюють зв'язки цього сульфуру.
Шостий розділ дисертаційної роботи присвячено дослідженню розподілу дефектів у тонких плівках Плюмбум халькоґенідів і атомів на їх поверхні та вивченню розмірних ефектів. Досліджено вплив розміру зерна на електрофізичні властивості тонких полікристалічних плівок PbTe в рамках запропонованої електротехнічної моделі електропровідності і вивчено розподіл власних дефектів у монокристалічних епітаксійних плівках PbTe. Змодельовано клітковим автоматом ріст епітаксійного острівця та досліджено ефекти просторових кореляцій у процесах контрольованих захопленням на пастки.
У випадку полікристалічних плівок доцільніше досліджувати залежність параметрів не від товщини плівки, а від середнього розміру зерен, оскільки розсіювання носіїв заряду буде вже визначатися сумарною поверхнею зерен у зразку, яка може на кілька порядків перевищувати поверхню плівки. Вважалось, що плівка однорідна і утворена з кристалітів, кубічних за формою і однакових за розмірами. Куб кристаліта із стороною l складається з центральної кубічної серцевини розміром d і оболонки. Питомий опір серцевини 0 пов'язаний із розсіюванням на фононах і дефектах, питомий опір оболонки gb, пов'язаний із розсіюванням на межах зерен і примежовому дефектному шарі товщиною h = (l - d)/2.
Рис. 14. Залежність питомого опору (Т = 300 К) полікристалічних плівок PbTe від середнього розміру кристалітів. Суцільна лінія - аналітична крива для електротехнічної моделі
Опір кристаліту розрахували, розділивши його на серцевину опором R0=0/d, оболонку попереду і позаду серцевини (вздовж струму), опором Rgb1 = gb(l - d)/d2 і оболонку, паралельну лінії струму опором Rgb2 = gbl/(l2 - d2). Очевидно, що опори R0 і Rgb1 з'єднані послідовно, а опір Rgb2 паралельний до них. Питомий опір кристаліту становитиме =Rl, де R - опір кристаліту, розрахований за трьома складовими.
На рис. 14 представлено експериментальні дані залежності питомого опору полікристалічних плівок p - PbTe, отриманих методом гарячої стінки у вакуумі на поліаміді, від розмірів кристалітів і апроксимуючу криву, одержану згідно запропонованої моделі. У результаті розрахунку одержано параметри: 0 = 0,95 Ом см, gb = 8,7 Ом см і h = 0,135 мкм.
Розраховане значення 0 перевищує відоме значення питомого опору об'ємних монокристалічних зраків PbTe всього у 5 разів, що, ймовірно, пов'язано з неоднаковістю розмірів кристалітів у різних напрямках. Величина h близька за значенням до довжини вільного пробігу дірок 0 = 0,15мкм в монокристалічних об'ємних зразках.
Оскільки запропонована модель дозволяє описати залежність ? від l для великих значень, що перевищують на два порядки вільний пробіг носіїв у PbTe, то стає зрозумілим, що розсіювання здійснюється за участю ділянок просторового заряду, які утворюються внаслідок локалізації вільних носіїв на межах зерен. Ширина шару визначається виразом
L = (20Uk/(ep0))1/2
де - діелектрична проникливість матеріалу;
Uk - висота потенціального бар'єру;
p0-концентрація основних носіїв заряду. PbTe має = 400, L = (1 - 1.4) мкм для p0 =1017 см-3.
Таким чином, незважаючи на значні спрощення, запропонована модель достатньо адекватно відображає суть явища і плавно описує залежність питомого опору від розміру кристалітів, а одержані у результаті апроксимації параметри мають фізично обґрунтовані значення.
Показано, що модель з розподіленими параметрами дає можливість пояснити зміни електричних властивостей полікристалічних плівок PbTe при їх ізотермічному відпалі у вакуумі. Виявлено, що зміна питомого опору пов'язана із процесами перебудови кристалітів, що утворюють плівку, визначено залежність лінійних розмірів кристалітів від часу відпалу.
Виявлено, що розмірні ефекти в монокристалічних плівках PbTe n-типу, вирощених на слюдяних підкладках методом гарячої стінки, пов'язані з розподілами як донорних станів так і центрів розсіювання вільних носіїв заряду. Виконана апроксимація експериментальних ефективних залежностей від товщини провідності (d) і добутку коефіцієнта Холла і провідності R(d)?(d)2 теоретичними залежностями, які є інтеґралами від комбінацій локальних концентрацій n(x) і рухливостей (x), що визначаються розподілами донорів і центрів розсіювання, описаних сумами гавсових і рівномірного розподілів. Одержано просторові параметри розподілів дефектів росту на межі підкладка плівка і дислокацій у наступному шарі.
Виходячи з шаруватої неоднорідності тонких напівпровідникових плівок PbTe, вирощених методом гарячої стінки, виявлено три шари, що збагачені вільними електронами до різних значень концентрації і два шари центрів розсіювання, пов'язаних з різними типами кристалічних дефектів: міжфазними межами, дислокаціями, точковими дефектами тощо.
Зрозуміло, що у шарувато - неоднорідному зразку, величини густини струму змінюються з координатою x по товщині плівки.
Подамо їх через розподіли концентрацій вільних носіїв заряду n(x), пов'язаних з донорними центрами, і розподілами рухливостей ?(x), пов'язаних з центрами розсіювання:
Залежності питомої провідності і сталої Холла від товщини плівки наведено на рис. 15.
а б
Рис. 15. Залежності провідності (а) і добутку коефіцієнта Холла на квадрат провідності R2 (б) (T = 100, 200 і 300 К, криві 1, 2 і 3 відповідно) монокристалічних плівок PbTe n - типу провідності від товщини
Згідно попереднього аналізу і відбору серед кількох моделей локальні концентрації донорних дефектних станів подано сумою двох гавсових і рівномірного розподілів:
Nd(x) = N1 exp(-(x - d1)2/2b12) + N2 exp(-(x - d2)2/2b22) + N3, (47)
а локальні концентрації центрів розсіювання -- сумою одного гавсового та рівномірного розподілів:
Ns(x) = N4 exp(-(x - d3)2/2b32) + N5. (48)
При зазначених температурах вимірювання дефектні стани повністю йонізовані, тому концентрація вільних носіїв заряду дорівнює їх концентрації:
n(x) = Nd(x). (49)
Рухливість вільних носіїв заряду обернено пропорційна до концентрації центрів розсіювання:
i(x) = ki /Ni(x), (50)
де ki -- коефіцієнт пропорційності, або
(x)-1 = 1-1 exp(-(x - d3)2/2b32) + 2-1. (51)
Одержано параметри апроксимації, з яких видно, що просторові характеристики d і b розподілів слабо залежать від температури. Також просторові характеристики розподілу примежових джерел вільних носіїв заряду і центрів розсіювання близькі за величинами. Максимуми розподілу центрів знаходяться на глибині d3 = 0,033 мкм, що у 1,5 рази ближче до підкладки, ніж максимуми розподілу джерел d1 = 0,050 мкм. Ці величини близькі за величиною до вільного пробігу носіїв струму ? = 0,04 мкм і дебаєвської довжини екранування LD = 0,025 мкм. Краї обох розподілів d + b, в яких знаходиться основна частина дефектів, розташовуються на глибині 0,1 мкм від підкладки, відмінність між ними становить 0,01 мкм. Розподіл дефектів другого типу поширюється від 0,6 до 2,1 мкм, їх амплітудна концентрація у 15 разів менша, ніж дефектів першого типу.
Концентрація донорних станів поблизу підкладки на порядок перевищує концентрацію у проміжному шарі і у ~ 20 разів -- рівномірно розподілених за товщиною плівки точкових дефектів. Амплітудне значення розподілу приповерхневих центрів розсіювання з температурою змінюються інакше, ніж фонових, що вказує на їх різну природу: 1-1 ~ T1/2, а 2-1 ~ T3/2, перший механізм - це розсіювання на поверхні плівки або дислокаціях, а другий - це фононне розсіювання.
Також досліджено ефекти, що зумовлені просторовими кореляціями центрів зародження і їх впливом на кінетику накопичення і аґрегації адатомів. Запропоновано використовуати метод кліткових автоматів для моделювання росту епітаксійних плівок.
Розглянуто найпростіший випадок накопичення малорухомих реаґентів під час їх некорельованої генерації, контрольованого захопленням на центри зародження кластерів (реакція А + В А, а ймовірність заповнення поверхні центрами захоплення А стала). Моделювання виконано методом кліткових автоматів. Задавались - локальна швидкість осадження адатомів на поверхні, - швидкість елементарного акту реакції, vp - об'єм ділянки захоплення.
Для хаотичного некорельованого розподілу центрів зародження кластерів при високій густині А заповнення ними поверхні, коли зони впливу можуть перекриватись, для середньої швидкості захоплення адатомів одержано: залежність k = ( 1- exp(- А vp )), а у випадку корельованого розподілу центрів захоплення з зонами впливу, що не перекриваються - залежність
k = cА vp
де cА - концентрація центрів.
Розглянуто також інший найпростіший випадок, коли накопичення адатомів обмежено дифузійно - контрольваним захопленням на центрах із рівномірним розподілом і малої концентрації (cАvp << 1). Вважали, що у квадратній ділянці із стороною L міститься в середньому один центр. При моделюванні використано періодичні граничні умови. Встановлено, що величина коефіцієнта дифузії D суттєво впливає на форму розподілу адатомів по поверхні.
На рис. 16 зображено концентраційну поверхню для наближеного аналітичного розв'язку, одержаного з точного для одної пастки на необмеженій площині C(r)= ln(r/rp)/ln(Lmax/rp). Це розв'язок рівняння Лапласа для граничних умов C(rp) = 0 і C(Lmax) = 1. Наближений аналітичний розв'язок для періодичної квадратної сітки одержали як суму чотирьох розподілів для стоків розташованих у вершинах квадрата. Зазначимо, що форма розподілу залежить від двох параметрів rp і Lmax.
Просторова кореляція центрів захоплення у випадку нерухомих атомів, тобто при низьких температурах, веде до якісних змін швидкості їх захоплення, причому, відповідний вклад зростає з ростом концентрації центрів, а у випадку рухомих атомів, тобто при високих температурах, флуктуації у просторовому розподілі центрів захоплення можуть, при певних співвідношеннях кінетичних параметрів, призвести до нового якісного ефекту -- локальної просторової неоднорідності розподілу адатомів і їх малих кластерів.
Рис. 16. Стаціонарні розподіли адатомів на площинах, які одержані для однакових умов комп'ютерним моделюванням методом ґраткових автоматів і за наближеною аналітичною залежністю, відповідно нижня і верхня поверхні
Рис. 17. Кіноґрами змодельованого на полі 256 х 256 клітинок кластера, що зростав і набував різних характерних розмірів l = 80, 120.
Відомо, що епітаксійний ріст здійснюється через наступні стадії: зародження центру, коалесценція, поверхневе зростання ділянок, ріст товщини плівки. Процес поверхневого росту плівки зіставлено з формуванням кластера методом кліткових автоматів. Двовимірний кластер утворюється на плоскій квадратній сітці шляхом приєднання нових частинок до наявного кластера.
Кінограми зростання кластера відтворено на рис. 17, з яких видно, що змодельовані кластери мають ізомеричну овальну форму з дендритною структурою поверхні, внутрішня частина кластерів є суцільним бездефектним середовищем, далі назовні простягається дефектний об'єм, який насичений вакансіями, а на межі спостерігаємо фрактальний об'єкт. За локальною концентрацією частинок можна відстежити еволюцію кластеру, а також розбити його на згадані вище три ділянки.
Розраховано характерні значення довжини берегової лінії L і лінійного максимального розміру l. Довжину межової лінії апроксимує залежность Laproxim = ML = 5,6 l1,16, а теоретична - є такою Ltheor = 2 ldf. Встановлено, що ця замкнута межова лінія подібна до реґулярного фрактала -- кривої Коха, що має розмірність df =ln5/ln4 =1,16. Даний реґулярний фрактал можна утворити видаленням на кожному відрізку четвертої частини і одночасним доповненням двома такими ж частинами у вигляді кута. Збільшення характерного лінійного розміру такого фрактала у 4 рази збільшує його довжину у 5 разів. Рівностороння трикутна крива Коха має df = ln4/ln3, а килимок Серпінського -- df = ln8/ln3.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ І ВИСНОВКИ
1. Запропоновано ряд нових аналітичних, диференціальних і дискретних моделей хімічної і дифузійної кінетики процесу формування та еволюції підсистеми дефектів і підтверджено їх застосування під час опису експериментальних електрофізичних властивостей тонких плівок сполук IV-VI після напилення, леґування, опромінення і відпалу.
2. Вперше запропоновано спосіб відбору потенціалу взаємодії, що враховує три різні фізичні величини: міжатомну відстань, енергією ґратки, модуль всестороннього стискування. Показано, що потенціал Ленарда - Джонса є добрим наближенням міжатомної взаємодії у сполуках IV-VI під час комп'ютерного моделювання методом молекулярної динаміки, однак йонна взаємодії є необхідною для утворення стабільних кластерів із структурою типу NaCl.
3. Запропоновано використовувати параметри зонної теорієї для розрахунку констант квазіхімічної рівноваги власних атомних дефектів епітаксійних плівок PbSe, PbTe під час парофазної епітаксії за різних температур випаровування і осадження. Проведено розрахунок концентрації вільних носіїв заряду для моделі френкелівських дефектів VPb2-, Pbi1+ у катіонній підґратці.
4. Виконано електрофізичний розрахунок рівновагової концентрації рівнів дефектів у плівках Pb1-xSnxTe (x = 0,2; 1), вирощених з парової фази за різних температур підкладинки з використанням зонних параметрів напівпровідникових сполук і експериментальних концентрацій носіїв заряду. Вказано на те, що дефектні акцепторні і донорні рівні в сполуках Pb1-xSnxTe, пов'язані з одним і тим же дефектом -- вакансією атомів Te, яка, у залежності від складу x, проявляє амфотерні властивості.
5. Проведено квазіхімічний розрахунок рівноваги власних атомних дефектів і леґуючої домішки In для парофазної епітаксії PbTe при різних парціальних тисках пари телуру і індію, а також для леґуючого ґалію при вирощуванні з розплаву PbTe. Визначена модель зарядового стану йонів Індію In3+ і нейтрального двохатомного кластера Ga. Вперше визначені константи втілення In і кластера Ga в катіонну підґратку.
6. Досліджено вплив - опромінення з енергією 5,5 МеВ на температурні залежності (77 - 300 К) електричних властивостей монокристалічних плівок n-PbSe. Ідентифіковано розсіювання на йонізованих дефектах і акустичних фононах. Показано, що на температурну залежність концентрації носіїв заряду впливає зміна концентрації вакансій, а на залежність рухливості носіїв заряду - зміна концентрації міжвузловинних атомів. У рамках об'єднання моделей Бете - Блоха і Лінхарда - Шарфа розраховано просторовий розподіл йонізаційних і ядерних втрат енергії ?-частинок у напівпровідниках IV-VI. Показано, що ядерні втрати, які відповідають за дефектоутворення, на три порядки менші за йонізаційні.
7. Запропонована модель механізму кінетики радіаційних дефектів - захоплення рухливих міжвузлових атомів на пастках - проявляється на залежностях концентрації і рухливості вільних носіїв заряду від флюенсу і відповідає одержаним експериментальним залежностям для ?-опромінених полікристалічних плівок p-PbSe.
8. У рамках кінетики квазіхімічних реакцій на основі часових залежностей неоднорідної мікродеформації за різними температурами ізотермічного відпалу (600 - 800 К) на повітрі полікристалічних плівок n-PbTe встановлено, що переважаючими дефектами у свіжовирощених плівках n-типу можуть бути дефекти одночасно Pbi+ та VTe2+, а після відпалу у плівках p-типу мають переважати VPb2-, що пов'язані з атмосферним киснем. Вперше розраховано характерний час та енергію активації процесів міґрації власних нерівновагових точкових дефектів.
9. Пояснено утворення p-n - структури в ізотермічно відпалених у вакуумі тонких плівках p-PbS неоднорідністю розподілу за товщиною концентрації точкових дефектів, зумовленою дифузією міжвузлового S і повільними дифузіями вакансій, а також реакціями між ними. Еволюцію дефектів описано системою неоднорідних дифузійних рівнянь. З експерименту одержано параметри процесу еволюції точкових дефектів під час вакуумного відпалу.
10. У рамках моделі розподілених параметрів вдалося відділити внески в питомий опір полікристалічних плівок p- PbTe власного об'ємного розсіювання від зерномежового, а монокристалічних - від поверхневого. Показано, що розмірні ефекти в монокристалічних плівках n- PbTe, вирощених на слюдяних підкладках, пов'язані з розподілами як донорних станів так і центрів розсіювання вільних носіїв заряду. Температурна залежність амплітуди розподілу центрів розсіювання вказує на поверхневе або дислокаційне розсіювання у приповерхневому шарі і на фононне в об'ємі.
11. Проведено моделювання методом кліткових автоматів накопичення малорухомих реаґентів при їх некорельованій ґенерації, контрольованого захопленням на центри зародження кластерів. Показано, що при високих температурах флуктуації у просторовому розподілі центрів захоплення можуть, при певних співвідношеннях кінетичних параметрів, призвести до локальної просторової неоднорідності розподілу адатомів і їх малих кластерів. Змодельовано ріст плоского епітаксійного острівця моноатомної речовини, встановлено, що він має аморфно - фрактальну межову смугу, яка під час переміщення межі, кристалізується. Розмірність межі 1,16 є близькою до розмірності регулярного фрактала - кривої Коха ln5\ln4.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В РОБОТАХ:
1. Фреик Д.М. Зарядовое состояние собственных атомных дефектов в пленках селенида свинца / Д.М. Фреик, Я.П. Салий, В.В. Прокопив // Журнал технической физики. -- 1994. -- Т. 64, № 11. -- С. 197--200.
2. Фреик Д.М. Моделирование и идентификация атомных дефектов в слоях АІVВVI при ?-облучении / Д.М. Фреик, Я.П. Салий, И.Й. Перкатюк, Г.Д. Матеик, И.М. Лищинский, В.Н. Купчак // Кристаллография. -- 1995. -- Т. 40, № 5. -- С. 913--915.
3. Фреїк Д.М. Генераційно-рекомбінаційний механізм утворення і зарядовий стан радіаційних дефектів у шарах PbSe / Д.М. Фреїк, О.М. Возняк, Я.П. Салій, Г.Д. Матеїк, М.А. Лоп'янко, І.М. Ліщинський // Украинский физический журнал. -- 1995. -- Т. 40, № 8. -- С. 874--875.
4. Фреїк Д.М. Моделювання атомних дефектів у ГЦК-кристалах АІVВVI / Д.М. Фреїк, Я.П. Салій, І.Й. Перкатюк, Г.Д. Матеїк, І.М. Ліщинський // Украинский физический журнал. -- 1995. -- Т. 40, № 9. -- С. 951--953.
5. Фреик Д.М. Зарядовое состояние собственных атомных дефектов и термодинамический p-n переход в пленках селенида свинца / Д.М. Фреик, В.В. Прокопив, Я.П. Салий, Г.Д. Матеик, И.М. Лищинский, А.М. Добровольская // Неорганические материалы. -- 1996. -- Т. 32, № 5. -- С. 546--550.
6. Фреик Д.М. Свойства тонких пленок PbTe и квазихимическое моделирование их парофазной питаксии / Д.М. Фреик, Я.П. Салий, И.М. Лищинский // Журнал физической химии. -- 1997. -- Т. 71, № 12. -- С. 2135-2137.
7. Салій Я.П. Рівноважні концентрації точкових дефектів в плівках PbSe / Я.П. Салій // Український фізичний журнал. -- 1998. -- Т. 43, № 8. -- С. 968--971.
8. Фреїк Д.М. Розмірний ефект у температурній залежності електричного опору тонких полікристалічних плівок Cr і Cu./ Д.М. Фреїк, Я.П. Салій, М.В. Калинюк // Український фізичний журнал. -- 2000. -- Т. 45, № 11. -- С. 1375--1377.
9. Салій Я.П. Рівноважні концентрації рівнів дефектів в плівках Pb1-xSnxTe. / Я.П. Салій // Український фізичний журнал. -- 2000. -- Т. 45, № 2. -- С. 203--206.
10.Салий Я.П. Свойства пленок PbTe, легированнх индием, и квазихимическое моделирование их питаксии / Я.П. Салий // Журнал физической химии. -- 2000. -- Т. 74, №6. -- С. 1060--1063.
11.Салий Я.П. Температурне зависимости лектрических свойств монокристаллических пленок n-PbSe при облучении -частицами./ Я.П. Салий, Р.Я. Салий // Физика и техника полупроводников. -- 2000. -- Т. 34, № 6. -- С. 667--669.
12.Салій Я.П. Міжатомна взаємодія у кристалах халькогенідів свинцю і олова із структурою типу NaCl / Я.П. Салій // Український фізичний журнал. -- 2001. -- Т. 46, № 10. -- С. 1070--1072.
13.Коцюбинский В.О. Кінетика відпалу радіаційних дефектів в епітаксійних плівках залізо-ітрієвого гранату / В.О. Коцюбинский, В.В. Немошкаленко, Б.К. Остафійчук, Я.П. Салій, В.Д. Федорів, П.І. Юрчишин // Металлофизика. Новейшие технологии. -- 2001. -- Т. 23, № 11. -- C. 1449--1454.
14.Салій Я.П. Кінетика ізотермічного відпалу на повітрі власних нерівноважних точкових дефектів в епітаксійних полікристалічних плівках телуриду свинцю n-типу / Я.П. Салій // Український фізичний журнал. -- 2002. -- Т. 47, № 9. -- С. 852--854.
15.Салий Я.П. Механизм кинетики лектрофизических свойств поликристаллических пленок p-PbSe при облучении ?-частицами / Я.П. Салий // Физика и техника полупроводников. -- 2006. -- Т. 40, № 2. -- С. 177--179.
16.Салий Я.П. Свойства монокристаллов PbTe, легированнх галлием, и квазихимическое моделирование их вращивания / Я.П. Салий // Журнал физической химии. -- 2006. -- Т. 80, № 2. -- С. 368--370.
17.Салій Я.П. Профіль концентрації точкових дефектів в тонких плівках PbS при ізотермічному відпалі / Я.П. Салій // Український фізичний журнал. -- 2007. -- Т. 52, № 9. -- С. 861--863.
18.Салій Я.П. Утворення і активація дефектів в плівках AIVBVI у процесі напилення / Я.П. Салій, І.М. Фреїк, В.В. Прокопів // Фізика напівпровідників, квантова електроніка і оптоелектроніка. -- 2008. -- Т. 11, № 3. -- С. 307--310.
19.Бабущак Г.Я., Фізичні процеси та технологічні режими формування міжелементної ізоляції на напівпровідниках А3В5 та А4В6 методом поліенергетичної йонної імплантації / Г.Я. Бабущак, В.В. Борик, Б.С. Дзундза, Л.Й. Межиловська, Л.І. Никируй, В.В. Прокопів, Я.П. Салій // Пріоритети наукової співпраці ДФФД і БРФФД. Матеріали спільних конкурсних проектів Державного фонду фундаментальних досліджень і Білоруського республіканського фонду фундаментальних досліджень (“ДФФД - БРФФД - 2005”). -- К.: ДІА, -- 2007. -- С. 260--273.
20. Saliy Y.P. Formation and self-compensation of defects in the process of doping of PbTe thin films by In during their growth from vapour phase / Y.P. Saliy, I.M. Lishchynsky, M.O. Galuschak, G.D. Mateik // Фізика і хімія твердих тіл. Вісник Івано-Франківського крайового відділення УФТ та Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. -- 1998. -- № 6. -- С. 80--86.
21. Салій Я.П. Зарядовий стан і розмірність кластера In в PbTe. / Я.П. Салій // Вісник Прикарпатського університету. Математика. Фізика. Хімія. -- 1999. Т. 2. -- С. 62--66.
22. Остафійчук Б.К. Радіаційні точкові дефекти в епітаксійних шарах SnTe / Б.К. Остафійчук, Я.П. Салій, В.М. Чобанюк // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2000. -- Т. 1, № 1. -- С. 71--76.
23. Фреїк Д.М. Зонна структура і механізм розсіювання носіїв струму в n-PbTe при 4.2К / Д.М. Фреїк, Л.І. Никируй, Я.П. Салій // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2000. -- Т. 1, № 1. -- С. 95--100.
24. Салій Я.П. Побудова довірчої області нелінійної за параметрами залежності / Я.П. Салій // Вісник Прикарпатського університету. Математика. Фізика. -- 2000. -- Т. 1. -- С. 109--113.
25.Салій Я.П. Розмірні ефекти в полікристалічних плівках PbTe / Я.П. Салій, П.І. Мельник, О.Я. Довгий, В.М. Калинюк // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2001. -- Т. 2, № 1. -- С. 161--163.
26.Фреїк Д.М. Ефективні і локальні значення електричних параметрів у полікристалічних плівках телуриду свинцю / Д.М. Фреїк, Я.П. Салій, О.Я. Довгий, М.О. Галущак, І.В. Калитчук // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2001. Т. 2, № 4. -- С. 711--718.
27.Салій Я.П. Параметри процесу міграції точкових дефектів в епітаксійних плівках n-PbTe / Я.П. Салій, І.М. Ліщинський, І.Й. Перкатюк // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2002. -- Т. 3, № 2. -- С. 309--312.
28.Салій Я.П. Ефекти просторових кореляцій у процесах контрольваних захоплення на пастки / Я.П. Салій, Р.Я. Салій // Фізика і хімія твердого тіла. 2003. -- Т. 4, № 4. -- С. 653--655.
29.Салій Я.П. Моделювання адсорбційного росту епітаксійного острівця / Я.П. Салій, Р.Я. Салій // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2004. -- Т. 5, № 3. -- С. 485--487.
30.Салій Я.П. Електротехнічна модель електропровідності тонких полікристалічних плівок PbTe / Я.П. Салій, І.М. Фреїк // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2004. -- Т. 5, № 1. -- С. 94--95.
31.Салій Я.П. Комп'ютерне моделювання іонних кластерів із дефектами / Я.П. Салій, І.М. Фреїк // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2005. -- Т. 6, № 3. -- С. 428--434.
32. Фреїк Д.М. Моделі процесів відпалу у полікристалічних плівках телуриду свинцю / Д.М. Фреїк, Б.С. Дзундза, Я.П. Салій // Фізика і хімія твердого тіла. 2006. -- Т. 7, № 1. -- С. 45--49.
33.Салій Я.П. Розподіл енергетичних витрат ?-частинок в AIVBVI/ Я.П. Салій, І.М. Фреїк, І.Й. Перкатюк // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2006. -- Т. 7, № 2. -- С.253--255.
34.Салій Я.П. Власні радіаційні дефекти та електричні властивості плівок AIVBVI / Я.П. Салій, Л.Й. Межиловська, В.М. Чобанюк, І.М. Фреїк // Вісник Прикарпатського університету. Математика. Фізика. 2007. -- Т. 3. -- С. 72--75.
35.Салій Я.П. Комп'ютерне моделювання утворення і дифузії дефектів / Я.П. Салій // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2008. -- Т. 9, № 2. -- С. 235--239
36.Салій Я.П. Деформаційні ефекти в кристалах зі структурою флюорита під час стискання / Я.П. Салій, І.М. Фреїк // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2010. Т. 11, № 2. -- С. 341--343.
37. Saliy Ya.P. Distribution of radiation defects on thickness of IV-VI thin films at rradiation / Ya.P. Saliy, W. Wojcik, N.Ya. Stefaniv // Фізика і хімія твердого тіла. -- 2010. -- Т. 11, № 4. -- С. 889--892.
38. Фреїк Д.М. Вплив власних атомних дефектів на параметри гратки ГЦК-кристалів AIVBVI / Д.М. Фреїк, Я.П. Салій, С.Д Кирста // Вісник Прикарпатського університету. Природничо-математичні науки. -- 1995. -- Т. 1. -- С. 79--94.
39.Салій Я.П. Кристалітна модель електропровідності тонких плівок PbTe / Я.П. Салій // Вісник Прикарпатського університету. Математика. Фізика. -- 2001. -- Т. 2. -- С. 91--95.
40.Салій Я.П. Формування підсистеми дефектів структури і електричні властивості плівок сполук IV-VI / Я.П. Салій // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Хімія. -- 2011. -- Т. 13. -- С. 37--61.
41. Пат. 52322 А Україна, H01L2/00. Спосіб отримання p-n-p структури / Я.П. Салій, В.М Кланічка; Прикарпатський університет імені Василя Стефаника. № 2002042841; заявл. 09.04.02; опубл. 16.12.2002, Бюл. №12.
42. Фреїк Д.М. Механізм утворення і зарядовий стан дефектів у епітаксійних шарах телуриду олова / Д.М. Фреїк, А.I. Остапчук, Я.П. Салій, Г.Д. Матеїк, Р.І. Запухляк // V Міжнародна конференція з фізики і технології тонких плівок.: тез. доп. -- Iвано-Франківськ, 1995. -- С. 130.
43.Фреїк Д.М. Розрахунок рівноважних концентрацій точкових дефектів у твердих розчинах PbxSn1-xTe / Д.М. Фреїк, Я.П. Салій, Т.І. Озарко, В.Д. Іванішак, Р.Ф. Дуткевич // V Міжнародна конференція з фізики і технології тонких плівок.: тез. доп. -- Івано-Франківськ, 1995. -- С. 131.
44.Салій Я.П. Моделювання і ідентифікація точкових дефектів у сполуках АIVВVI структурного типу NaCl / Я.П. Салій, О.М. Возняк, І.Й. Перкатюк, М.А. Лоп'янко, І.М. Ліщинський // V Міжнародна конференція з фізики і технології тонких плівок.: тези доп. -- Івано-Франківськ, 1995. -- С. 160.
45.Салій Я.П. Розрахунок впливу параметрів відпалу на зміну концентрації точкових дефектів у з'єднаннях АIVBVI / Я.П. Салій, В.М. Кланічка, Р.І. Собкович, Р.Ф. Федорак, В.А. Шепетюк // V Міжнародна конференція з фізики і технології тонких плівок.: тез. доп. -- Івано-Франківськ, 1995. -- С. 161.
46.Салій Я.П. Константи рівноваги квазіхімічних реакцій процесу вирощування з парової фази халькогенідів свинцю і олова / Я.П. Салій // VІ Міжнародна конференція “Фізика і технологія тонких плівок.”: тез. доп. -- Івано-Франківськ, 1997. -- С. 12.
47. Салій Я.П. Моделювання ізохронного відпалу тонких плівок халькогенідів свинцю / Я.П. Салій, Р.І. Собкович, В.М. Чобанюк, І.Й. Перкатюк, Л.В. Тітова // VІ Міжнародна конференція “Фізика і технологія тонких плівок.”: тез. доп. -- Івано-Франківськ, 1997. -- С. 81.
48. Фреїк Д.М. Зарядовий стан і розмірність легуючого кластеру домішки індію в телуриді свинцю / Д.М. Фреїк, Я.П. Салій, І.М. Ліщинський, Г.Д. Матеїк, А.Л. Семеген // VІ Міжнародна конференція “Фізика і технологія тонких плівок.”: тез. доп. -- Івано-Франківськ, 1997. -- С. 82.
49.Салій Я.П. Радіаційні дефекти в телуриді свинцю / Я.П. Салій // VІІ Міжнародна конференція з фізики і технології тонких плівок.: тез. доп. -- Івано-Франківськ, 1995. -- С. 106.
50. Салій Я.П. Електропровідність і коефіціент Холла тонких монокристалічних плівок PbTe / Я.П. Салій, Д.М. Фреїк, В.М. Калинюк, О.Я. Довгий // Матеріали ІІ міжнародного Смакулового симпозіуму Фундаментальні і прикладні проблеми сучасної фізики”.: тез. доп. -- Тернопіль, 2000. -- С. 183--184.
51.Салій Я.П. Кристалітна модель електропровідності тонких плівок PbTe / Я.П. Салій // VIII Міжнародна конференція з фізики і технології тонких плівок.: тез. доп. -- Івано-Франківськ, 2001. -- С. 107.
52. Салій Я.П. Довірчі області нелінійних за параметрами технологічних залежностей вирощування плівок селеніду свинцю / Я.П. Салій, Р.Я. Салій // VIII Міжнародна конференція з фізики і технології тонких плівок.: тез. доп. Івано-Франківськ. -- 2001. -- С. 129.
53.Салій Я.П. Тип зв'язку у сполуках AIVBVI / Я.П. Салій // ІІ Міжнародна конференція “Фізика невпорядкованих систем.” 14-16 жовтня, 2003 р.: тез. доп. -- Львів, 2003. -- С. 43--44.
54.Салій Я.П. Міжатомна взаємодія у сполуках AIVBVI / Я.П. Салій // ІX Міжнародна конференція “Фізики і технології тонких плівок.” 19-24 травня, 2003 р.: тез. доп. -- Івано-Франківськ, 2003. -- С. 112--114.
55. Салій Я.П. Розрахунок за кінетичною теорією профілю деформації за кривою дифракційного відбивання / Я.П. Салій // ІX Міжнародна конференція “Фізики і технології тонких плівок.” 19-24 травня, 2003 р.: тез. доп. -- Івано-Франківськ, 2003. -- С. 114--115.
56.Салій Я.П. Моделювання клітинковим автоматом росту епітаксійного острівця / Я.П. Салий, Д.М. Фреїк // Нанорозмірні системи: електронна, атомна будова і властивості, 12-14 жовтня 2004 р.: тез. доп. -- Київ, 2004. -- С. 149.
57.Салій Я.П. Комп'ютерне моделювання іонних кластерів і дефектів в них / Я.П. Салій, І.М. Фреїк // Матеріали Ювілейної X Міжнародної конференції “Фізика і технології тонких плівок.” 16-21 травня 2005 р.: тез. доп. -- Івано-Франківськ, 2005. -- С. 143.
...Подобные документы
Феромагнітні речовини, їх загальна характеристика та властивості. Магнітна доменна структура, динаміка стінок. Аналіз впливу магнітного поля на електричні і магнітні властивості феромагнетиків. Магніторезистивні властивості багатошарових плівок.
курсовая работа [4,7 M], добавлен 15.10.2013Розмірні і температурні ефекти та властивості острівцевих плівок сплаву Co-Ni різної концентрації в інтервалі товщин 5-35 нм та температур 150-700 К. Встановлення взаємозв’язку морфології, структури та електрофізичних властивостей надтонких плівок.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 12.12.2011Характеристики та класифікація напівпровідників. Технологія отримання напівпровідників. Приготування полікристалічних матеріалів. Вплив ізохорного відпалу у вакуумі на термоелектриці властивості і плівок. Термоелектричні властивості плюмбум телуриду.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 09.06.2008Кристалічна структура металів та їх типові структури. Загальний огляд фазових перетворень. Роль структурних дефектів при поліморфних перетвореннях. Відомості про тантал та фазовий склад його тонких плівок. Термодинамічна теорія фазового розмірного ефекту.
курсовая работа [8,1 M], добавлен 13.03.2012Електрофізичні властивості гранульованих плівкових сплавів в умовах дії магнітного поля. Дослідження електрофізичних властивостей двошарових систем на основі плівок Ag і Co, фазового складу та кристалічної структури. Контроль товщини отриманих зразків.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 08.07.2014Характеристика основних вимог, накладених на різні методи одержання тонких діелектричних плівок (термовакуумне напилення, реактивне іонно-плазмове розпилення, термічне та анодне окислення, хімічне осадження) та визначення їхніх переваг та недоліків.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 12.04.2010Види магнітооптичних ефектів Керра. Особливості структурно-фазового стану одношарових плівок. Розмірні залежності магнітоопіру від товщини немагнітного прошарку. Дослідження кристалічної структури методом електронної мікроскопії та дифузійних процесів.
контрольная работа [1,5 M], добавлен 19.04.2016Магнітні властивості композиційних матеріалів. Вплив модифікаторів на електропровідність композитів, наповнених дисперсним нікелем і отверджених в магнітному полі. Методи розрахунку діелектричної проникності. Співвідношення Вінера, рівняння Ліхтенекера.
дипломная работа [3,5 M], добавлен 18.06.2013Моделі структур в халькогенідах кадмію і цинку. Характеристика областей існування структур сфалериту і в’юрциту. Кристалічна структура і антиструктура в телуриді кадмію. Кристалоквазіхімічний аналіз. Процеси легування. Утворення твердих розчинів.
дипломная работа [703,8 K], добавлен 14.08.2008Основні фізико-хімічні властивості NaCI, різновиди та порядок розробки кристалохімічних моделей атомних дефектів. Побудування топологічних матриць, визначення числа Вінера модельованих дефектів, за якими можна визначити стабільність даної системи.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 14.08.2008Вплив умов одержання, хімічного складу і зовнішніх чинників на формування мікроструктури, фазовий склад, фізико-хімічні параметри та електрофізичні властивості склокерамічних матеріалів на основі компонента з фазовим переходом метал-напівпровідник.
автореферат [108,5 K], добавлен 11.04.2009Дослідження функцій, які описують спектри модуляційного фотовідбивання; експериментально отримано спектри модуляційного фотовідбивання для епітаксійних плівок; засобами пакету MatLab апроксимовано експериментальні спектри відповідними залежностями.
курсовая работа [815,3 K], добавлен 08.06.2013Сутність технології GаАs: особливості арсеніду галію і процес вирощування об'ємних монокристалів. Загальна характеристика молекулярно-променевої епітаксії, яка потрібна для отримання плівок складних напівпровідникових з’єднань. Розвиток технологій GаАs.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 25.10.2011Класифікація планарних оптичних хвилеводів. Особливості роботи з хлороформом. Методи вимірювання показника заломлення оптичного хвилеводу. Спектрофотометричні методи вимірювання тонких плівок. Установка для вимірювання товщини тонкоплівкового хвилеводу.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 29.04.2013Визначення методу підсилення пасивації дефектів для покращення оптичних та електричних властивостей напівпровідників. Точкові дефекти в напівпровідниках та їх деформація. Дифузія дефектів та підсилення пасивації дефектів воднем за допомогою ультразвуку.
курсовая работа [312,3 K], добавлен 06.11.2015Параметри природних газів з наведенням формул для їх знаходження: густина, питомий об’єм, масовий розхід, лінійна, масова швидкість, критичні параметри та ін. Термодинамічні властивості газів, процес дроселювання; токсичні і теплотворні властивості.
реферат [7,8 M], добавлен 10.12.2010Комбінаційне і мандельштам-бріллюенівське розсіювання світла. Властивості складних фосфорвмісних халькогенідів. Кристалічна будова, фазові діаграми, пружні властивості. Фазові переходи, пружні властивості, елементи акустики в діелектричних кристалах.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 25.10.2011Завдання сучасної оптоелектроніки з досліджень процесів обробки, передачі, зберігання, відтворення інформації й конструюванням відповідних функціональних систем. Оптична цифрова пам'ять. Лазерно-оптичне зчитування інформації та запис інформації.
реферат [392,5 K], добавлен 26.03.2009Загальні властивості реальних газів. Водяна пара і її характеристики. Аналіз трьох стадій отримання перегрітої пари. Основні термодинамічні процеси водяної пари. Термодинамічні властивості і процеси вологого повітря. Основні визначення і характеристики.
реферат [1,2 M], добавлен 12.08.2013Основні властивості неупорядкованих систем (кристалічних бінарних напівпровідникових сполук). Характер взаємодії компонентів, її вплив на зонні параметри та кристалічну структуру сплавів. Електропровідність і ефект Холла. Аналіз механізмів розсіювання.
реферат [558,1 K], добавлен 07.02.2014