Довгоперіодичні та короткоперіодичні варіації інтенсивності та анізотропії космічних променів на основі експериментальних даних і теоретичного моделювання

Для дослідження залежності показника очікуваного жорсткістного спектра варіації інтенсивності ГКП від параметра , який характеризує залежність коефіцієнта дифузії КП від жорсткості частинок , значення величини було розраховано для мінімуму і максимуму сонячної активності. Для періодів мінімальної сонячної активності приймалось значення = 0.5. В результаті розрахунків було одержано значення ? 0.49 у 1996 р. та ? 0.54 у 1987 р. У максимумі активності Сонця (1992 р.) при значенні параметра = 1.0 була одержана величина ? 0.98. Таким чином, у роботі показано, що для періодів максимальної та мінімальної сонячної активності величина показника спектра варіації інтенсивності КП визначається параметром , який описує залежність коефіцієнта дифузії КП від жорсткості частинок, так що . Відмітимо, що ця рівність справджується і для моделі, яка враховує розподіл інтенсивності зеленої корональної лінії.

У роботі на основі чисельного розв'язку двовимірного рівняння анізотропної дифузії КП розраховані очікувані спектри варіацій інтенсивності КП для періодів максимальної і мінімальної сонячної активності. Оцінка коефіцієнта дифузії КП проведена з урахуванням експериментальних данних, що відносяться до періодів максимуму та мінімуму СА [25, 51]. В результаті, внаслідок розв'язку рівняння переносу КП, зокрема одержані наступні результати: в мінімумі сонячної активності 1977 р. , а в максимумі СА 1981 р. .

Одержані лінійні залежності між величинами і , при цьому виконується приблизне співвідношення ? . Дане співвідношення виконується як для періодів A>0, так і для періодів A<0 (різниця між значеннями для різних періодів не перевищує 10%) (рис.3). Згідно з квазілінійною теорією показник степеневої залежності коефіцієнта дифузії КП від жорсткості частинок залежить від показника спектра потужності флуктацій магнітного поля , так що має місце співвідношення = 2-. Отже, в даній роботі встановлено зв'язок між показником спектра довгоперіодичних варіацій інтенсивності ГКП та показником спектра турбулентної компоненти ММП , згідно якому ? 2-.

У роботі запропоновано новий фізичний механізм довгоперіодичних варіацій інтенсивності космічних променів. Згідно з даним механізмом причиною, що викликає довгоперіодичні варіації КП, являється зміна структури турбулентного ММП, яка приводить до зміни характеру дифузії частинок КП. Показник жорсткістного спектра довгоперіодичних варіацій інтенсивності КП запропоновано в якості нового індекса, який характеризує варіації інтенсивності КП і параметри турбулентного міжпланетного магнітного поля. Даний індекс має особливо важливе значення у періоди, коли експериментальні дані ММП відсутні.

Розділ 4. Короткоперіодичні варіації галактичних космічних променів. У даному розділі на основі експериментальних даних нейтронної компоненти КП, а також за допомогою теорії модуляції КП у геліосфері, проведено дослідження сонячно-добової варіації інтенсивності КП, а також 27-добових варіацій інтенсивності та анізотропії космічних променів.

Сонячно-добові варіації інтенсивності КП обумовлені анізотропним кутовим розподілом галактичних космічних променів у міжпланетному просторі [103]. Анізотропія космічних променів обумовлена дифузією, конвекцією та дрейфом частинок КП у геліосферних магнітних полях. Короткоперіодичні сонячно-добові варіації КП характеризуються амплітудою ~ 0.15-0.2% і мають зв'язок з 27-добовими варіаціями КП, бо величина амплітуди сонячно-добової варіації КП виявляє 27-добову повторюваність.

У розділі приведено результати дослідження довгоперіодичних варіацій анізотропії ГКП. Даний тип варіацій космічних променів містить важливу інформацію про електромагнітні умови у міжпланетному просторі, особливо в області земної орбіти. Довгоперіодичні варіації анізотропії КП обумовлені впливом секторної структури геліосферного магнітного поля і полярності глобального магнітного поля Сонця на кутовий розподіл галактичних космічних променів [104, 105]. Дані дослідження дають можливість встановити внесок дрейфових ефектів у анізотропію КП, що важливо для теорії модуляції космічних променів, бо дозволяють оцінити величину параметрів, які характеризують розповсюдження космічних променів у геліосфері [9, 10, 12, 39].

Розрізняють два типа дрейфових ефектів. Перший тип, який обумовлений градієнтом магнітного поля та його кривизною, можна дослідити на основі змін середньої добової варіації ГКП у різні періоди магнітного циклу Сонця. Другий тип дрейфу КП, що обумовлений існуванням локальних просторових градієнтів інтенсивності ГКП, проявляється у різних секторах міжпланетного магнітного поля. Для вивчення дрейфових ефектів першого типу проводиться усереднення вектора добової анізотропії КП за період часу, великий у порівнянні з характерним часовим періодом секторної структури ММП. Таким чином виключаються дрейфові ефекти другого типу, які пов'язані з існуванням секторів ММП. Відмітимо, що дослідження дрейфових ефектів другого типу виявляється складною задачею, внаслідок короткоперіодичних змін параметрів сонячного вітру. Другий тип дрейфових ефектів пов'язаний з геліосферним токовим шаром, який має хвилясту структуру і поділяє геліосферу на частини з різною полярністю ММП. Відомо, що в періоди мінімальної сонячної активності відносно чітко виявляється секторна структура ММП, а кут нахилу геліосферного токового шару до площини геліоекватора приймає невеликі значення [102]. Тому періоди мінімальної активності Сонця є сприятливими для дослідження дрейфових ефектів КП.

У даній роботі при дослідженні дрейфових ефектів КП використовується метод глобальної зйомки для визначення просторових компонент вектора анізотропії КП А_r, А_, А [26]. Розрахунки були проведені для позитивних (“+”) та негативних (“”) секторів ММП (індекс “+” відповідає напрямку магнітних силових ліній від Сонця, а індекс “” - до Сонця). Тривалість кожного вибраного сектора ММП складала не менше 4-х діб [106]. Останній критерій, хоча і зменшує статистику, необхідний для надійного визначення впливу даного магнітного сектора на рух частинок КП. Відмітимо, що в даній роботі амплітуди добової варіації вищі за 0.7% були виключені із розрахунків. Ці аномально високі значення анізотропії КП обумовлені великими флуктуаціями ММП. Годинні дані КП для окремих моніторів і для кожного року, в якому сонячна активність мінімальна (1965, 1976, 1987, 1997 рр.), були усереднені за відповідними магнітними секторами. Таким чином була одержана добова хвиля інтенсивності КП для кожного нейтронного монітора, для позитивного і негативного секторів ММП. На основі цих експериментальних даних за допомогою метода глобальної зйомки визначені компонети вектора анізотропії.

З одержаних результатів видно різницю у амплітуді та фазі вектора анізотропії КП для різних секторів ММП. Величина вектора анізотропії КП виявляється більшою для позитивних магнітних секторів, а фаза анізотропії зсувається у напрямку більш ранніх годин як у 1965 р., так і у 1976 р. Протилежна тенденція спостерігається у 1987 р. та у 1997 р., коли вектор анізотропії КП для позитивних магнітних секторів виявляється зміщеним у напрямку більш пізніх годин. Можна припустити, що ці ефекти добової анізотропії КП для магнітних секторів різної полярності обумовлені геліоширотною асиметрією геліосфери. Для дослідження дрейфових ефектів першого типу використовувались середньорічні значення добової анізотропії у періоди мінімальної сонячної активності (1965, 1976, 1987 та 1997 рр.) без урахування знаків секторів ММП.

Досліджені зміни вектора анізотропії у різні періоди магнітного циклу Сонця: від 1965 р. (A<0) до 1976 р. (A>0) та від 1987 р. (A<0) до 1997 р. (A>0), які обумовлені дрейфовими ефектами КП. Дрейф частинок КП у магнітних полях геліосфери зумовлений у даному випадку градієнтом ММП та кривизною магнітних силових ліній. Показано, що для періодів A>0 вектори анізотропії КП зміщені у напрямку більш ранніх годин, а у випадку A<0 навпаки - до більш піздніх годин (по відношенню до 18 годин місцевого часу). Виявляється, що не існує суттєвої різниці між аплітудами анізотропії КП А65 і А87 для A<0 та між аплітудами анізотропії КП А76 і А97 для A>0.

Одержані вектори анізотропії КП, усереднені у періоди тієї самої полярності глобального магнітного поля Сонця: A(qA<0) = (A65+A87)/2, A(qA>0) = (A76+A97)/2, а також усереднений вектор анізотропії КП: A = (A65+A76+A87+A97)/4. Відмітимо, що останнє значення анізотропії не залежить від полярності магнітного поля Сонця, тобто не містить дрейфових ефектів КП. Наведені у даному розділі вектори анізотропії КП А(+) =(A(qA>0)-A) і А(-) = (A(qA<0)-A), навпаки, виявляють залежність від дрейфу частинок КП у міжпланетному магнітному полі. З одержаних в роботі результатів випливає, що для позитивного періоду магнітного циклу Сонця (A>0) радіальна компонента вектора анізотропії КП А(+) спрямована до Сонця (на гармонічній діаграмі анізотропія має напрямок на 12 годин), а для негативного періоду магнітного циклу (A<0) радіальна анізотропія КП А(-) орієнтована від Сонця (24 години на гармонічній діаграмі). Ці результати добре узгоджуються з теорією дрейфа космічних променів, яка запропонована в роботі [107]. Згідно з цією теорією для періодів A>0 потік ГКП, обумовлений дрейфом частинок, має напрямок від полярних областей до геліоекватора і вздовж низьких геліоширот за межі геліосфери. Для періодів глобального магнітного поля Сонця A<0 дрейфовий потік ГКП має зворотний напрямок: вздовж геліоекватора у внутрішню геліосферу і від низьких геліоширот до полярних областей геліосфери [107]. Отже, компоненти векторів анізотропії А(+) і А(-), які обумовлені кривизною та градієнтом ММП, містять переважно радіальні складові, а анізотропія космічних променів, що виникає завдяки наявності секторної структури геліосферного магнітного поля, виявляється у азимутальній компоненті добової варіації космічних променів. Різниця амплітуд A(qA>0) і A(qA<0), що обумовлена дрейфом частинок ГКП у регулярному міжпланетному магнітному полі, являється головним джерелом 22-річної варіації анізотропії КП, що реєструється нейтронними моніторами та мезонними телескопами.

Досліджується 27-добова варіація інтенсивності галактичних космічних променів. Причиною, що викликає даний тип варіацій КП, вважається асиметрія характеристик геліосферних електромагнітних полів у великих масштабах, порівнянних з радіусом земної орбіти. Ця асиметрія параметрів сонячного вітру, що пов'язана з обертанням Сонця та існуванням на Сонці так званих активних довгот, дає в космічних променях інтегральний ефект. Характеристики 27-добової варіації інтенсивності КП (як і інших типів варіацій ГКП) пов'язані з рівнем сонячної активності та її змінами з 11-річним циклом [108].

Аналіз характеристик 27-добової варіації інтенсивності КП проведено на основі експериментальних даних нейтронної компоненти КП. У роботі показано, що часовий хід 27-добової варіації ГКП виявляє як подібність до циклічних змін сонячної активності, так і деякі відмінності. Зокрема, значні відмінності часової залежності даного типу варіацій КП від змін сонячної активності поблизу її максимального значення свідчать, ймовірно, про зменшення геліодовготної асиметрії параметрів СВ на орбіті Землі у даний період спостережень [109]. На основі аналізу експериментальних даних, а також теоретичних розрахунків, було продемонстровано, що амплітуда 27-добової варіації інтенсивності КП виявляється більшою для позитивного періоду магнітного циклу Сонця, ніж для негативного. Крім того, значення амплітуди цієї варіації КП практично не залежить від величини кута нахилу геліосферного токового шару до площини геліоекватора [14, 16, 17, 20, 45, 110]. Ці результати, що були вперше одержані авторами роботи [110], стимулювали дослідження характеристик 27-добової варіації анізотропії космічних променів [14, 16, 17, 20, 45].

У роботі наведені результати визначення амплітуд 27-добової варіації анізотропії КП на основі даних компонент анізотропії КП, які були одержані за допомогою гармонійного аналізу даних нейтронних моніторів, а також методом глобальної зйомки. Амплітуда 27-добової варіації анізотропії КП досліджувалась на протязі чотирьох часових (трирічних, або чотирирічних) періодів поблизу мінімальної сонячної активності, які містять два періоди позитивної полярності ММП (A>0) і два періоди негативної полярності магнітного поля (A<0) [16, 20, 45]. Відмітимо, що вплив дрейфових ефектів на анізотропію кутового розподілу галактичних КП помітний лише у періоди мінімальної активності Сонця (або у періоди близькі до періодів мінімуму СА), коли регулярне геліосферне магнітне поле має стійку структуру, а рівень турбулентногсті у міжпланетному середовищі мінімальний.

Дані результати добре узгоджуються з результатами, одержаними іншим методом на основі експериментальних даних інтенсивності та анізотропії КП, зареєстрованих методом глобальної зйомки на протязі чотирьох періодів мінімальної сонячної активності 1965-1967, 1975-1977, 1985-1987, 1995-1997 рр. [111, 112].

У роботі на основі експериментальних даних нейтронного монітору Кіль досліджено 27-добову варіацію анізотропії ГКП в залежності від величини кута нахилу геліосферного токового шару до площини геліоекватора на протязі періоду з 1976 р. по 2004 р. Були виключені обороти Керінгтона, що припадають на періоди значних флуктуацій інтенсивності ГКП (які обумовлені ефектами Форбуша у космічних променях) та змін полярності загального магнітного поля Сонця (1980, 1990 та 2000 рр.). Показано, що амплітуда 27-добової варіації анізотропії космічних променів не виявляє залежності від величини кута нахилу геліосферного токового шару до площини геліоекватора.

В даному розділі наведено розподіл фаз 27-добових варіацій параметрів сонячної активності та міжпланетного середовища, а також інтенсивності та анізотропії космічних променів у різні періоди сонячного магнітного циклу [18]. Для чотирьох трирічних періодів з різною полярністю магнітного поля Сонця (1965-1967, 1985-1987 рр. A<0; 1975-1977, 1995-1997 рр. A>0) побудовані гістограми фаз 27-добових варіацій зазначених вище параметрів. Аналіз цих гістограм для позитивної полярності ММП показує концентрацію фази 27-добової варіації інтенсивності ГКП навколо довготи ~325⁰, фази 27-добової варіації анізотропії ГКП - навколо довготи ~25⁰ і фази 27-добової варіації швидкості сонячного вітру - навколо довготи ~180⁰. Максимуми фаз 27-добової варіації інтенсивності ГКП та 27-добової варіації анізотропії ГКП виявляються у противофазі по відношенню до максимуму фази 27-добової варіації швидкості СВ. У випадку негативної полярності загального магнітного поля Сонця не виявляється помітної регулярності у розподілах фаз даних параметрів. Розподіл фаз 27-добової варіації параметрів СВ у позитивні періоди сонячного магнітного циклу демонструє існування довготривалих активних областей на Сонці. Існування активних сонячних довгот приводить до 27-добової варіації характеристик сонячного вітру і таким чином обумовлює 27-добову варіацію інтенсивності та анізотропії галактичних космічних променів [18].

Теоретичне дослідження короткоперіодичних варіацій КП проведено на основі чисельного розв'язку рівняння переносу КП. Для моделювання геліодовготної залежності швидкості сонячного вітру пропонується наступна апроксимація. Для геліоцентричних відстаней, менших ніж ~ 7,5 а.о., , де км/с. На більших відстанях від Сонця, аж до границі геліосфери, швидкість СВ дорівнює постійній величині U₀

Враховуючи, що згідно з проведеними дослідженнями, амплітуда 27-добової варіації анізотропії КП не залежить від кута нахилу геліосферного токового шару до площини геліоекватора, в даних моделях геліосферний токовий шар вважається плоским. Проведені в роботі розрахунки показують, що очікувана амплітуда 27-добової варіації анізотропії ГКП у періоди позитивної полярності ММП перевищує відповідну величину, характерну для негативних періодів сонячного циклу. Відмічено, що даний ефект має місце лише для геліоцетричних відстаней, що не перевищують 2 а.о.

Висновки

На основі аналізу спектра потужності турбулентного міжпланетного поля в області частот 10-6-10-5 Гц показано, що показник спектра потужності ММП у мінімумі сонячної активності приблизно у 1.5 раз перевищує відповідну величину у період масимальної СА. Амплітуда СП турбулентного геліосферного магнітного поля у періоди максимальної активності Сонця в 1.5-2 рази більша, ніж у мінімумі СА, а характерний просторовий масштаб магнітних неоднорідностей виявляється більшим у мінімумі СА. Наведені оцінки демонструють зміну структури міжпланетних магнітних полів з циклом сонячної активності, що суттєво впливає на процес дифузії космічних променів.

На основі експериментальних даних нейтронної та мезонної компонент КП за тривалий період часу з 1960 р. по 2002 р. визначені жорсткістні спектри 11-річної варіації інтенсивності ГКП. Показано, що в періоди максимумів активності Сонця енергетичний спектр варіації інтенсивності КП є відносно м'яким (показник спектра ), зі зменшенням сонячної активності спектр варіації стає більш жорстким і виявляється найбільш жорстким поблизу мінімумів СА ().

Досліджено характер довгоперіодичних змін спектра варіації інтенсивності ГКП в залежності від жорсткості частинок. Вперше показано, що для частинок з ефективною жорсткістю 15-30 ГВ спектр варіації КП є більш м'яким порівняно зі спектром варіації частинок з жорсткістю 10-15 ГВ. Особливо чітко даний ефект виявляється у періоди максимальної сонячної активності.

На основі аналізу середньорічних даних інтенсивності ГКП та показника спектра варіації КП встановлено відносну ефективність дифузійних та дрейфових ефектів у модуляції ГКП. Показано, що приблизно 70-80% амплітуди модуляції ГКП сонячним вітром обумовлено змінами структури міжпланетного магнітного поля з циклом сонячної активності.

Встановлено залежність між показником спектра варіацій інтенсивності КП і показником спектра потужності флуктуацій ММП . Показано, що величина збільшується при зменшенні параметра і навпаки.

На основі чисельного розв'язку рівняння переносу КП визначено очікувані просторові розподіли концентрації частинок ГКП, градієнтів КП та спектрів варіації інтенсивності космічних променів. Розрахунки проведено для різних залежностей коефіцієнта дифузії КП від координат та жорсткості частинок і для різних моделей геліосферного магнітного поля. Показано, що для позитивного періоду магнітного циклу Сонця (A>0) амплітуда модуляції КП, а також амплітуди радіального і широтного градієнтів концентрації частинок КП, виявляються меньшими, ніж значення відповідних величин, характерних для негативних періодів (A<0). У випадку A=0 (коли не враховується залежність модуляції ГКП від полярності геліосферного магнітного поля) глибина модуляції КП, а також величина градієнта частинок, приймають проміжні значення між наведеними варіантами. Зроблено оцінку внеску дрейфових ефектів у 11-річну варіацію інтенсивності космічних променів.

На основі теоретичного розгляду проблеми, а також модельних розрахунків, встановлено пряму пропорційну залежність між показником спектру варіації інтенсивності ГКП та параметром , який визначає степеневу залежність коефіцієнта дифузії КП від жорсткості частинок. Оскільки згідно квазілінійної теорії величина залежить від показника спектра потужності флуктуацій ММП , існує лінійна залежність між параметрами та : . Показано, що дане співвідношення виконується як для періодів A>0, так і для періодів A<0.

Запропоновано новий фізичний механізм довгоперіодичних варіацій космічних променів, що полягає у зміні структури турбулентного геліосферного магнітного поля з циклом сонячної активності, яка викликає зміну характеру дифузії частинок КП. Показано, що показник спектра довгоперіодичних варіацій інтенсивності ГКП може вважатись новим індексом, який характеризує варіації космічних променів.

На основі експериментальних даних нейтронної компоненти КП досліджена анізотропія галактичних космічних променів у секторах з різною полярністю магнітного поля на протязі чотирьох періодів, що відповідають мінімумам сонячної активності. Показано, що вектори анізотропії КП у періоди негативної полярності ММП (A<0) зміщені у напрямку більш пізніх годин (по відношенню до 18 годин місцевого часу), а у позитивні періоди магнітного циклу Сонця (A>0) навпаки зміщення анізотропії КП спостерігається у напрямку більш ранніх годин. У роботі показано, що вектор дрейфової анізотропії КП для позитивного періоду магнітного циклу спрямований до Сонця, а для негативної полярності ММП вектор анізотропії КП орієнтований у напрямку від Сонця. На основі дослідження анізотропії ГКП у магнітних секторах різної полярності визначені відношення перпендикулярного коефіцієнту дифузії КП до паралельного (1=/), а також відношення дрейфового коефіцієнту дифузії КП до паралельного (2=d/).

На основі гармонійного аналізу годинних даних інтенсивності і анізотропії галактичних космічних променів та чисельного розв'язку тривимірного рівняння переносу КП, досліджено 27-добову варіацію анізотропії частинок КП. Показано, що амплітуда 27-добової варіації анізотропії ГКП виявляється більшою для додатнього періоду магнітного циклу Сонця.

Основні результати опубліковані в роботах

Опубліковані в наукових журналах:

1. Алания М.В. Особенности ожидаемых 11- и 22-летних вариаций космических лучей и сравнение с экспериментом / М.В. Алания, Л.И. Дорман, К. Искра и др. // Известия АН СССР, сер.физ. -1987. - Т.51,№10. - C.1806-1808.

2. Алания М.В. Временные и пространственные изменения энергетического спектра 11-летних вариаций космических лучей / М.В. Алания, Л.И. Дорман, К. Искра и др. // Известия АН СССР, сер.физ.-1988. -Т.52,№12. - C.2338-2340.

3. Alania M.V. The long term cosmic ray variation relevant to solar wind structure in the outer heliosphere/ M.V. Alania, R.G. Aslamazashvili, K. Iskra, et al.// Physics of Outer Heliosphere, ed. Pergamon Press. PLC.-1990. -P.- 199-203.

4. Алания М.В. О механизме 11-летних вариаций космических лучей и крупномасштабная структура солнечного ветра / М.В. Алания, К. Искра, Г.К. Ванишвили и др. // Известия Академии Наук, сер.физ. -1995. - Т.59, № 4. -С.101-104.

5. Alania M.V. Features of the solar wind large-scale structure in different periods of solar activity based on the variations of cosmic rays / M.V. Alania, K. Iskra // Adv. Space Res. -1995. - 16 (9).- P.241-244.

6. Alania M.V., The mechanism of 11-year cosmic rays modulation and large-scale structure of solar wind / M.V. Alania, R.G. Aslamazashvili, K. Iskra et al. // Biulletin of the Georgian Academy of Sciences, Tbilisi-1996. - P.45-47.

7. Alania M. V. Features of galactic cosmic ray modulation in different epoch of solar activity / M.V. Alania, T. B. Bochorishvili, K. Iskra // Adv. Space Res. - 1997. - Vol. 19, No 6. - P. 925-928.

8. Алания М.В. О решении модельных задач анизотропной диффузии космических лучей / М.В. Алания, Т.Б. Бочоришвили, К. Искра, М. Силушик // Известия РАН, сер.физ. -2001. -Т.65,№3. - C.367-369.

9. Alania M.V. The role of drift on diurnal anisotropy and on temporal changes in the energy spectra of the 11-year variation for galactic cosmic rays / M.V. Alania, R.G. Aslamazashvili, T.B. Bochirishvili, K. Iskra, M. Siluszyk //Adv. Space Res. -2001. - 27, 3. -P. 613-618.

10. Алания М.В. О влиянии секторной структуры межпланетного магнитного поля на анизотропию космических лучей / М.В. Алания, Т.В. Бочоришвили, К. Искра //Астрономический вестник. -2003. - том 37, № 6. -C.569-573.

11. Алания М.В. Особенности распространения галактических космических лучей при учете широтного распределения корональной активности Солнца / М.В. Алания, А. Гиль, Р.Т. Гущина, К. Искра, М. Силушик // Известия РАН, сер.физ. -2003. -Т.67,№4. -C.505-507.

12. Alania M.V. Effects of the sector structure of the interplanetary magnetic field on galactic cosmic ray anisotropy/ M.V. Alania, T.B. Bochorishvili, K. Iskra // Solar System Research. -2003. -v.37, Issue 6. -P. 519-522.

13. Alania M.V. Experimental and theoretical investigation of the 11-year variation of galactic cosmic rays/M.V. Alania, K. Iskra, M. Siluszyk // Adv. Space Res. -2003. - Vol.32, Issue 4. -P.651-656.

14. Iskra K. On roles of the stochastic and regular heliospheric magnetic fields in different classes of galactic cosmic ray variations / K. Iskra, M.V. Alania, A. Gil, R. Modzelewska, M. Siluszyk // Acta Physica Polonica B. -2004. -Vol 35, No 4. -P.1565-1580.

15. Siluszyk M. Features of the 11-year variation of galactic cosmic rays in different periods of solar magnetic cycles/M. Siluszyk, K. Iskra, R. Modzelewska, M.V.Alania // Adv. Space Res. -2005. -Vol.35, Issue 4. -P.677- 681.

16. Gil A. On the 27-day variations of the galactic cosmic ray anisotropy and intensity for different periods of solar magnetic cycle / A. Gil, K. Iskra, R. Modzelewska, M.V. Alania // Adv. Space Res. -2005. - Vol.35, Issue 4. -P.687-690.

17. Alania M.V. Theoretical and experimental studies of the 11-year and 27-day variations of the galactic cosmic rays intensity and anisotropy / M. V. Alania, A. Gil, K. Iskra, R. Modzelewska, M. Siluszyk // International Journal of Modern Physics A --2005. - Vol.20.- No.29. -P.6533-7068.

18. Modzelewska R. 27-day variations of galactic cosmic ray intensity and anisotropy / R. Modzelewska, M.V. Alania, A. Gil, K. Iskra // Acta Physica Polonica B. -2006.-Vol.37.-No5.-P.1641-1650.

19. Iskra K. Features of long-term variations of galactic cosmic ray intensity and anisotropy /K. Iskra, R Modzelewska, M. Siluszyk, M.V. Alania //Kinematics and Physics of Celestial Bodies. -2006.-Vol.22, № 6. -P.402-412.

20. Iskra K. Quasi-periodic changes of galactic cosmic ray anisotropy and intensity / K. Iskra, A. Gil, R. Modzelewska, M.V Alania // Kinematics and Physics of Celestial Bodies. -2006.-Vol.22, №6. -P.413-421.

21. Alania M.V. New index for characterization of the long-period modulation of the galactic cosmic ray intensity / M.V. Alania, K. Iskra, M. Siluszyk// Bulletin of the Georgian National Academy of Sciences. -2006. -Vol. 174. -No2. -P.273-275.

22. Iskra K. On the relationship of the rigidity spectrum of galactic cosmic rays variations and the interplanetary magnetic field turbulence / K. Iskra // Computer Algebra System in Teaching and Research, Wydawnictwo Akademii Podlaskiej. - 2007. -P.182-191.

23. Alania M.V. On the new index of the long-period modulation of the galactic cosmic rays intensity / M.V. Alania, K. Iskra, M. Siluszyk //Acta Physica Polonica B- 2008. -Vol.38. -No11. -P.2961-2971.

24. Alania M.V. New index of long-term variations of galactic cosmic ray intensity/ M.V. Alania, K. Iskra, M. Siluszyk // Adv. Space Res. - 2008.- 41.-P.267-274.

25. Iskra K. Some features of the parallel diffusion coefficient in different periods of solar activity based on the measurements of the interplanetary magnetic field turbulence/ K. Iskra // Computer Algebra Systems in Teaching and Research. - 2009. -P.209-215.

Опубликовані в трудах конференцій:

26. Iskra K. The features of the temporal change of the energy spectrum of 11-year variations of cosmic ray intensity / K. Iskra, M. V. Alania, R.G. Aslamazashvili et al. // 20th ICRC Contributed papers. -1987. - vol. 3. - P. 315-318.

27. Alania M.V. On the nature of the temporal change of the energy spectrum of cosmic ray 11-year variations / M.V. Alania, R.G. Aslamazashvili, T.B. Bochorishvili, L.I. Dorman, R.T. Gushchina, K. Iskra //11th European Cosmic Ray Symposium, Budapest, Aug.1988, 268. Reports to be presented by Institute of Geophysics, Tbilisi. -1988. - P.3-7.

28. Iskra K. Features of the correlations between the variations of cosmic ray intensity and of solar activity from 1954-1984 / K. Iskra, M.V Alania, T.B. Bochorishvili, L.I. Dorman //21st ICRC, Adelaide, Australia, contributed papers. -1990. - vol. 6. -P. 41.

29. Alania M.V. On the nature of 11-year energy spectrum changes of cosmic ray variations/ M.V. Alania, R.G. Aslamazashvili, K. Iskra, et al. //21st ICRC Adelaide, Australia contributed papers. -1990. - vol. 6. - P. 48-51.

30. Alania M. V. On the mechanism of 11-year cosmic ray variations / M.V.Alania, R.G. Aslamazashvili, K. Iskra, et al //22nd ICRC, Dublin, Ireland, contributed papers. -1991. - vol. 3. - SH 6.6. - P.581-584.

31. Alania M. V. The features of 11-year modulation of cosmic rays and large-scale fluctuation of solar wind / M.V. Alania, R.G. Aslamazashvili, K. Iskra et al. // 23rd ICRC, Calgary, Canada, contributed papers. -1993. - vol. 3. - P.529-532.

32. Alania M.V. The features of the relationship of cosmic ray Forbush-decreases and the solar wind parameter fluctuation/ M.V. Alania, K. Iskra, N.A. Nachkebia et al. //24th ICRC Roma, Italy, contributed papers. -1995. - vol. 4. - P. 860-863.

33. Alania M.V. The modeling study of cosmic ray long-period modulation / M.V. Alania, K. Iskra, G.K.Vanishvili et al. //24th ICRC Roma, Italy, contributed papers. -1995. - vol. 4. - P.751-754.

34. Alania M. V. The features of the long-period modulation of galactic cosmic rays / M.V. Alania, K.Iskra //24th ICRC Roma, Italy, contributed papers.-1995. - vol. 4. -P.555-558.

35. Alania M. V. Temporal changes of GCR Forbush decreases energy spectrum/ M.V. Alania, T.B. Bochorishvili, K. Iskra, G.K. Vanishvili //25h ICRC Durban, South Africa, contributed papers. -1997. - vol. 1. - P.417-420.

36. Alania M.V. Features of GCR long-period modulation in heliosphere / M.V. Alania, T. B. Bochorishvili, K. Iskra // 25h ICRC Durban, South Africa, contributed papers. -1997. - vol. 2. - P. 57-60.

37. Leszczyсski B. Effects of Sun activity on abundance of graingrain aphid, Sitobion avenae (F) / B.Leszczyсski I. Krajewska, K.Iskra et al. // Aphids and other homopterous insects, 7 Polish Academy of Science, Vth Division-Agricultural and Forest Sciences. - 1999. - T.7.- P.231-237.

38. Alania M.V. Two dimensional modeling of galactic cosmic rays propagation in the heliospehere / M.V.Alania, T.B. Bochorishvili, K. Iskra // 26th ICRC Salt Lake City, USA, contributed papers. -1999. - SH3-4. - P.82.

39. Alania M.V. On features of the drift effect in anisotropy of galactic cosmic rays/ M.V. Alania, R.G. Aslamazashvili, T.B. Bochorishvili, K. Iskra // 26h ICRC. Salt Lake City, USA, contributed papers. -1999. - SH3-4. - P.258-261.

40. Iskra K. On correlation of galactic cosmic ray intensity changes and tilt angles of the heliospheric neutral sheet /K. Iskra, B.Wybraniec // Proceedings of 27th ICRC, Hamburg. -2001. -Vol.9, SH. - P.3807-3810.

41. Iskra K. Energy spectrum of the 11-year variation of galactic cosmic rays for different solar magnetic cycles / K. Iskra, M. Siіuszyk, M.V. Alania // Proceedings of 27th ICRC, Hamburg. -2001. -Vol.9, SH. - P. 4277-4280.

42. Iskra K. Experimental and theoretical investigation of temporal changes of energy spectrum of long period variation of galactic cosmic rays / K. Iskra // Proceedings of the Third International Workshop on Mathematica System in Teaching and Research, Siedlce.-2001. - P.85-95.

43. Gushchina R.T. Real distribution of the coronal green line intensity and modelling study of galactic cosmic ray propagation / R.T. Gushchina, M.V. Alania, A. Gil., K. Iskra, M. Siіuszyk // Proceedings of International Cosmic Rays Conference, Universal Academy Press, INC Tokyo. - 2003. - Vol. 7/7. - SH Session 3.1-3.6. - P. 3875-3879.

44. Alania M.V. On the relationship of the energy spectrum indexes of the 11-year variation of galactic cosmic rays and interplanetary magnetic field strength fluctuations / M.V. Alania, K. Iskra, R. Modzelewska, M. Siіuszyk // Proceedings of International Cosmic Rays Conference, Universal Academy Press, INC Tokyo. -2003. - Vol. 7/7. - SH Session 3.1-3.6. -P.3881-3886.

45. Alania M.V. 27-day variations of the galactic cosmic ray intensity and anisotropy in different solar magnetic cycles / M.V. Alania, A. Gil, K. Iskra, R. Modzelewska // 29-th ICRC, Proceedings, Pune, India. -2005. -SH,3.4. -P.215-518.

46. Alania M.V. The galactic cosmic ray intensity variations for different ascending and descending epochs of solar activity / M.V. Alania, K. Iskra, R. Modzelewska, M. Siluszyk //29-th ICRC, Proceedings, Pune, India -2005. -SH,3.4. -P.219-222.

47. Alania M.V. New index of the galactic cosmic ray intensity variations / M.V. Alania, K. Iskra, M. Siluszyk// 20 European Cosmic Ray Symposium Lisbona -2006.

48. Iskra K. Dependence of the rigidity spectrum of galactic cosmic ray intensity variations on the range of the particles rigidity/ K. Iskra, M.V. Alania // 30th International Cosmic Ray Conference, Merida, Mexica. -2007. - V.1 -P.517-520.

49. Alania M.V, New index for the explanation of the 11-year variations of the galactic cosmic ray intensity/ M.V. Alania, K. Iskra, M. Siluszyk // Proc. 30th International Cosmic Ray Conference, Merida, Mexica. -2007. - V.1 -P.497-500.

50. Alania M.V. On the relationship of the temporal changes of the rigidity spectrum of galactic cosmic rays intensity variations and power spectrum density of the interplanetary magnetic field turbulence/ M.V. Alania, K. Iskra, M. Siluszyk // Proceedings of 21^st European Cosmic Ray Symposium, Kosice. -2009.-P.306-310.

51. Iskra K. The estimation of the parallel diffusion coefficient based on the measurements of the interplanetary magnetic field turbulence/ K.Iskra //Proceedings of 21^st European Cosmic Ray Symposium, Kosice. -2009. -P.303-305.

Размещено на Allbest.ru