Монтаж шинопроводу
Шинопроводи в мережах розподілу електроенергії, їх безпечність. Магістральні шинопроводи змінного струму. Перевірка, випробування, здача робіт. Вимоги до працівників під час обслуговування електроустановок. Допомога потерпілим від дії електричного струму.
Рубрика | Физика и энергетика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 31.05.2016 |
Размер файла | 1,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У процесі виробничого навчання учні - майбутні інженери-електрики та електромонтери - повинні міцно засвоїти широке коло спеціальних питань:
-Призначення різних об'єктів будівництва;
- Шляхи і засоби механізації і індустріалізації виробництва електромонтажних робіт;
- Конструкцію і принцип роботи верстатів, апаратів, машин, інструментів і пристосувань, що використовуються електромонтером;
- Властивості і застосування основних електротехнічних і будівельних матеріалів;
- Основну проектну документацію, електротехнічні креслення і схеми;
- Організацію робочого місця, техніку безпеки і першу допомогу, виробничу санітарію і протипожежні заходи;
- Основи економіки організації і планування будівництва і виробництва електромонтажних робіт і т.д.
Крім того, вони повинні придбати основні професійні навички:
- Правильно виконувати основні технологічні операції при спорудженні електричних мереж, монтажі електрообладнання та апаратури;
- Виробляти необхідний ремонт, наладку і регулювання електроустановок напругою до 1 кВ (і вище);
- Вибирати необхідні для монтажу і ремонту матеріали і вироби, проводити розрахунки і складати схеми нескладних електроустан
3.1 Техніка безпеки
Роботи в діючих електроустановках повинні виконуватися відповідно до міжгалузевими правил з охорони праці (правила безпеки) при експлуатації електроустановок споживачів (Міжгалузеві ПОТ (ПБ)).
Ремонт електроустаткування виконують за нарядом з повним відключенням напруги та накладанням заземлення.
Ремонтна бригада складається не менше ніж з двох електрослюсарів, один з яких (виконавець робіт) повинен мати IV кваліфікаційну групу з техніки безпеки, а другий - не нижче II групи.
До початку робіт роблять всебічне відключення електроустаткування, що підлягає ремонту, і в місцях, звідки може бути подана напруга, вивішують забороняють плакати.
Перед початком робіт перевіряють відсутність напруги, і устаткування заземлюють включенням стаціонарних роз'єднувачів заземлення або переносного, на місці робіт вивішують плакати «Заземлено» і «Працювати тут». Після закінчення робіт видаляють людей, знімають плакати, заземлення і виробляють включення.
Роботи переносним інструментом. Ремонтно-монтажні роботи в електроустановках доводиться вести в умовах заземлених металевих конструкцій, струмопровідних підлог, значною вологості, що становить підвищену небезпеку для працюючих. До роботи з електроінструментом допускаються особи, які пройшли виробниче навчання і мають II кваліфікаційну групу при експлуатації електроустановок споживачів.
Електроінструмент повинен швидко включатися в електромережу та відключатися від неї і мати недоступні для випадкового дотику струмоведучі частини. Напруга живлення електроінструменту має бути не вище 220 В при роботі в приміщеннях без підвищеної небезпеки і не вище 50 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями. Допускається застосовувати електроінструмент напругою до 220 В, але при надійному заземленні корпусу інструменту і наявності захисних засобів - діелектричних рукавичок, калош, килимків. В особливо небезпечних приміщеннях напруга має бути не вище 50 В з обов'язковим застосуванням захисних засобів. Перед початком роботи з електроінструментом необхідно застебнути рукави.
У електроінструменту і переносних світильників не рідше одного разу на місяць перевіряють мегомметром відсутність замикань на корпус, обриву заземлюючого проводу і стан ізоляції проводів.
Електрозварювальні роботи. При ремонті устаткування виникає необхідність проведення нескладних електрозварювальних робіт, таких, як ремонт контуру заземлення, монтаж сітчастих огорож і т. д. Недотримання спеціальних правил виконання електрозварювальних робіт може призвести до ураження електричним струмом, отриманню опіків від дуги і бризок розплавленого металу, впливу електричної дуги на очі, а так само виникнення пожежі.
Тому до зварювальних робіт допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання і мають групу з техніки безпеки не нижче II.
Виконання робіт в електроустановках
Роботи в електроустановках, що стосується заходів безпеки, діляться на три категорії:
- Зі зняттям напруги;
- Без зняття напруги на струмовідних частинах і поблизу них;
- Без зняття напруги не на струмовідних частинах, що знаходяться під напругою.
У випадку одночасної роботи в електроустановках напругою до і понад 1000 В категорії робіт визначаються як для установок більше 1000 В.
До робіт, які виконуються зі зняттям напруги, належать роботи, які здійснюються в електроустановці (або її частини), в якій з струмопровідних частин знято напругу і доступ в електроустановки (або їх частини), що знаходяться під напругою, стало неможливим.
До робіт, які виконуються без зняття напруги на струмопровідних частинах і поблизу них, належать роботи, що проводяться безпосередньо на цих частинах.
Роботи без зняття напруги на струмопровідних частинах і поблизу них слід виконувати не менше як двом працівникам, з яких керівник робіт повинен мати групу IV, інші - групу III.
В електроустановках напругою понад 1000 В роботи без зняття напруги на струмопровідних частинах і поблизу них слід виконувати із застосуванням засобів захисту для ізоляції працівника від струмопровідних частин або від землі. У випадку ізоляції працівника від землі роботи слід виконувати згідно спеціальних інструкцій або технологічними картами, в яких передбачені необхідні заходи безпеки.
Під час роботи в електроустановках напругою до 1000 В без зняття напруги на струмопровідних частинах або поблизу від них необхідно:
- Захистити розташовані поблизу робочого місця інші струмопровідні частини, які знаходяться під напругою, і до яких можливо випадковий дотик;
- Працювати в діелектричній взуття, стоячи або на ізолювальних підставці або на діелектричному килимі;
- Застосовувати інструмент з ізолювальними рукавами (у викруток, крім того, повинен бути ізольований стрижень); за відсутності такого інструменту слід користуватися діелектричними рукавичками.
Під час виконання робіт без зняття напруги на струмопровідних частинах за допомогою ізолювальних засобів захисту необхідно:
- Тримати ізолювальні частини засобів захисту за рукави до обмежувального кільця;
- Розміщувати ізолювальні частини засобів захисту так, щоб не виникла небезпека перекриття по поверхні ізоляції між струмопровідними частинами двох фаз чи замикання на землю;
- Користуватися тільки сухими і чистими ізолювальними частинами засобів захисту з непошкодженим лаковим покриттям.
У разі виявлення порушень лакового покриття чи інших несправностей ізолювальних частин засобів захисту користування ними забороняється.
У процесі роботи із застосуванням електрозахисних засобів (ізолювальні штанги та кліщі, електровимірювальні кліщі, покажчики напруги) допускається наближення працівника до струмопровідних частин на відстань, яка визначається довжиною ізолювальної частини цих коштів.
Без застосування електрозахисних засобів забороняється торкатися ізоляторів електроустановки, яка знаходиться під напругою.
Заносити довгі предмети (труби, драбини тощо) та працювати з ними в РУ, в яких неможливо випадковий дотик до частин, які знаходяться під напругою, потрібно вдвох під постійним наглядом керівника робіт.
Драбини, що застосовуються для ремонтних робіт, повинні бути виготовлені за ГОСТ, ДСТУ чи ТУ на них. Опорна частина драбин, що встановлюються на гладких поверхнях, має бути оббита гумою, а на опорних частинах драбин, що встановлюються на землі, повинні бути гострі металеві наконечники. Драбини повинні верхнім кінцем надійно спиратися на міцну опору. У разі необхідності обперти драбину на провід, вона повинна бути обладнана гачками в верхній частині. Пов'язані драбини застосовувати забороняється.
У разі встановлення приставних драбин на підкранових балках, елементах металевих конструкцій тощо необхідно надійно закріпити верхівку і низ драбини на конструкціях.
У процесі обслуговування та ремонту електроустановок застосування металевих драбин забороняється.
Роботу із застосуванням драбин виконують два працівники, один з яких знаходиться знизу.
Стоячи на ящиках та інших сторонніх предметах виконувати роботи забороняється.
Роботи на ПЛ в зоні наведеної напруги, пов'язані з торканням до дроту (тросу), відпущеної з опори до землі, повинні виконуватися із застосуванням електрозахисних засобів (рукавички, штанги) або з металевої площадки, з'єднаної для вирівнювання потенціалу провідником з цим проводом (тросом).
Допускається виконання робіт з землі без застосування електрозахисних засобів та металевої площадки за умови накладення заземлення на провід (трос) безпосередньо поблизу кожного місця дотику, але не далі ніж за 3 м від місця роботи.
Під час наближення грози слід припинити всі роботи на ПЛ, і в ВРУ, а в ЗРУ - роботи на вводах і комутаційній апаратурі, безпосередньо з'єднаної з повітряними лініями.
Під час снігопаду, дощу, туману забороняються роботи, які вимагають застосування захисних ізолювальних засобів. У разі виявлення замикання на землю в електроустановках від 6 до 35 кВ забороняється наближатися на відстань, меншу ніж 4 м - В закритих і менше ніж 8 м - У відкритих РУ і на ПЛ.
Більше від зазначеного в цьому пункті наближення до цього місця припустиме тільки для виконання операцій з комутаційною апаратурою для ліквідації замикання на землю, а також у разі необхідності вивільнення людей, які потрапили під напругу, та надання їм першої допомоги.
У цих випадках обов'язково слід користуватися як основними, так і додатковими електрозахисними засобами. Працівникам слід пам'ятати, що після зникнення напруги з електроустановки воно може бути подано знову без попередження.
Встановлення і зняття запобіжників, як правило, проводиться при знятій напрузі.
Під напругою, але без навантаження допускається знімати та встановлювати запобіжники на приєднаннях, в схемі яких відсутні комутаційні апарати, що дозволяють зняти напругу.
Під напругою і під навантаженням в освітлювальних мережах і у вторинних ланцюгах допускається знімати і встановлювати запобіжники трансформаторів напруги, запобіжники пробкового типу.
Під час зняття і встановлення запобіжників під напругою необхідно користуватися:
- В електроустановках напругою понад 1000 В - ізолювальними кліщами (штангою), діелектричними рукавичками та захисними окулярами (маскою);
- В електроустановках до 1000 В - ізолювальними кліщами чи діелектричними рукавичками, а в разі наявності відкритих плавких вставок, також і захисними окулярами (маскою).
Вимикати і включати роз'єднувач, і вимикачі напругою понад 1000 В з ручним приводом слід в діелектричних рукавичках.
У темний час доби ділянки робіт, робочі місця і підходи до них повинні освітлюватися. Освітленість має бути рівномірною, без сліпучого дії на працівників освітлювальних пристроїв. Забороняється виконання робіт в неосвітлених місцях.
Всі працівники, які знаходяться у приміщеннях з чинним електрообладнанням електростанцій і підстанцій (за винятком щитів керування релейних та їм подібних приміщень), в ЗРУ, ВРУ, в колодязях, тунелях і траншеях зобов'язані користуватися захисними касками.
Під час виконання земляних, зварювальних, підривних робіт, робіт із застосуванням спеціальних підйомників, вантажопідіймальних, землерийних машин та інших механізмів в охоронній зоні діючих ПЛ і КЛ слід керуватися відповідними правилами і нормами безпечного виконання цих видів робіт (правила охорони електричних мереж, затверджені постановою Кабінету Міністрів 04.03.97 N 209 (209-97-п), СНиП 3-4 80 *; Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці 16.12.93 N 127). Виконання робіт в електроустановках з використанням спеціальних пристосувань, машин і механізмів слід здійснювати за технологічними картами та ППР.
3.2 Вимоги до працівників під час обслуговування електроустановок
Порядок навчання і перевірки знань працівників має бути відповідним галузевим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці (z0095-94), узгодженого з Держнаглядохоронпраці, а також вимогам до електротехнічного розрахунку, які містяться в ПТЕ.
Первинний (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичний огляд працівників здійснюється згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я від 31.03.94 N 45 (z0136-94), зареєстрований в Міністерстві юстиції 21.06 .94 за N 136/345.
Працівники, які обслуговують електроустановки, зобов'язані знати ці правила відповідно до займаної посади чи роботою, яку вони виконують, і мати відповідну групу з електробезпеки згідно з такими вимогами:
1) для одержання групи I, незалежно від посади і професії, необхідно пройти інструктаж з електробезпеки під час роботи в даній електроустановці з оформленням в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.
Інструктаж з електробезпеки на I групу має здійснювати особа, відповідальна за електрогосподарство, або, за його письмовим розпорядженням, особа зі складу електротехнічних працівників з групою III.
Мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвідчень працівникам з групою I не вимагаються;
2) особам молодше 18 років, не дозволяється присвоювати групу вище II;
3) для присвоєння чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою, зазначеній у додатку 1 цих правил;
4) для одержання груп II-III працівники мають:
а) чітко усвідомлювати небезпеку, пов'язану з роботою в електроустановках;
б) знати і вміти застосовувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;
в) знати будову і пристрій електроустановок;
г) уміти практично надавати першу допомогу постраждалим у разі нещасних випадків, в тому числі застосовувати способи штучного дихання і зовнішнього масажу серця;
5) для одержання груп IV-V додатково необхідно знати компонування електроустановок і уміти організувати безпечне проведення робіт, уміти навчити працівників інших груп правилам безпеки та надання першої допомоги потерпілим від електричного струму.
6) для одержання групи V необхідно також розуміти, чим викликані вимоги пунктів Правил безпечної експлуатації електроустановок.
Працівникові, який пройшов перевірку знань правил, видається посвідчення, яке він зобов'язаний мати при собі під час роботи.
Посвідчення про перевірку знань працівника є документом, який засвідчує право на самостійну роботу в електроустановках на зазначеній посаді за фахом.
Посвідчення про перевірку знань видається працівникові комісією з перевірки знань підприємства, організації після перевірки знань і є дійсним тільки після внесення відповідних записів.
Під час виконання службових обов'язків працівник повинен мати з собою посвідчення про перевірку знань. За відсутності посвідчення, або за наявності посвідчення з простроченими термінами перевірки знань, працівник до роботи не допускається.
Посвідчення про перевірку знань підлягає заміні у випадку зміни посади або за відсутності місця для записів.
Посвідчення про перевірку знань вилучається у працівника комісією з перевірки знань в разі незадовільних знань, керівником структурного підрозділу - в разі закінчення терміну дії медичного огляду.
Забороняється допускати до роботи в електроустановках осіб, які не пройшли навчання та перевірку знань цих правил.
Ті працівники, зайняті виконанням спеціальних видів робіт, до яких висуваються додаткові вимоги безпеки, повинні бути навчені безпечному виконанню таких робіт і мати відповідний запис про це у посвідченні перевірки знань з питань охорони праці.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується керівництвом підприємства.
Перевірка знань технології робіт (правила експлуатації, виробничі інструкції) може здійснюватися Держенергонаглядом окремо від перевірки знань з безпечної експлуатації електроустановок, в цьому випадку робиться окремий запис в журналі.
Забороняється допускати до роботи працівників з ознаками алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також з явними ознаками захворювання. Забороняється виконання розпоряджень та завдань, що суперечать вимогам цих правил. Кожен працівник особисто відповідає за свої дії в частині дотримання вимог цих правил.
У разі якщо працівник самостійно не в змозі вжити дієві заходи щодо усунення виявлених ним порушень правил, він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника, а в разі його відсутності керівника вищого рівня.
У разі нещасних випадків з людьми зняття напруги для звільнення потерпілого від дії електричного струму має бути виконано негайно, без попереднього дозволу.
Працівники, які порушили вимоги цих правил, усуваються від роботи і несуть відповідальність (дисциплінарну, адміністративну, кримінальну) згідно з чинним законодавством.
Працівники, які допустили порушення вимог цих правил, без позачергової перевірки знань до робіт в електроустановках не допускаються.
3.3 Правові основи охорони праці
Основними законодавчими актами з охорони праці є:
Конституцiя України;
Кодекс законів про працю України;
Закон України про охорону праці;
нормативні документи з охорони праці .
Держава турбується про поліпшення умов з охорони праці, гарантує працюючим право на відпочинок, охорону здоров'я. Закріпила за громадянами право на матеріальне забезпечення в старості, у випадку хвороби, втрати працездатності.
Згідно з кодексу законів про працю забезпечення здорових та безпечних умов праці покладається на адмiнiстрацiю підприємств, установ, органiзацiй. Вона повинна забезпечувати надійне технічне обладнання всіх робітничих місць та створити на них умови праці, відповідні правилам та нормам з охо-рони праці.
Закон України визначає основні положення, що відносяться до реалiзацiї конституцiйного права громадян на охорону працi та здоров'я у процесi працi, регулює за участю відповідних державних органiв стосунки мiж органiзацiєю (власником) та трудiвником з питань безпеки, гiгiєни працi і виробничого середовища, установлює порядок органiзацiї охорони праці в Українi.
Деталiзованi та конкретизованi вимоги з охорони праці викладенi у Правилах та Нормах, якi є обов'язковими для всiх пiдприємств та органiзацiй незале-жно від їх відомчого пiдпорядкування. До мiжгалузевих правил та нормам по охоронi працi відноситься: "Система стандартiв безпеки працi (ССБП)", “Правила влаштування електроустановок”, "Правила технiки безпеки"(ПТБ), ”Будiвельнi норми та правила (БН) ", "Санiтарнi норми (СН) " та iнші.
Органiзацiйнi аспекти охорони праці:
Відповідальнiсть за органiзацiю охорони праці на підприємстві несе керiвник, головнi фахiвцi, керiвники цехів, дiльниць, майстри. Адмiнiстрацiя пiдприємства зобов'язана: забезпечити безпечні умови працi працюючих; ор-ганiзувати та проводити iнструктажi, навчання працiвникiв охороні праці; органiзувати роботу по професiйному відбору на робiтничi мiсця; здiйснювати контроль за роботою по охороні праці.
Органiзацiя роботи по охороні праці проводиться службою охорони праці. Вид служби охорони праці, чисельнiсть її спiвробiтникiв залежить від кiлькостi працюючих на пiдприємствi. На великих пiдприємствах є віддiл з охорони праці, на бiльш дрiбних - бюро (2-3 чол.), iнженер з охорони праці. На підприємствах виробничої сфери з кількістю працюючих менше 50 чоло-вік функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
В обов'язки служби охорони праці входить: розробка заходів по запобiганню нещасних випадкiв, - по попередженню захворювань; заборона роботи, у випадку порушення правил та норм по охороні праці, на відповідних дiлянках; навчання працюючих охороні праці.
Навчання працюючих охорони праці:
Навчання охорони праці на виробництвi складається з:
- курсового (по спеціальній програмi);
- виробничого (в учбових лабораторiях, майстернях пiд керiвництвом майст-ра);
- через iнструктажі з охорони праці.
По характеру та часу проведення iнструктажі пiдроздiляються на : вступні, первинні, повторні, позапланові та цільові.
Вступний інструктаж проводиться з всiма, що приймаються на роботу, про-ходять виробниче навчання, практику, з відрядженими.
Первинний - на робiтничому мiсцi з всiма прийнятими на пiдприємство, що виконують нову роботу, пеpеведеними з одного пiдроздiлу у iнше (проводить керiвник робiт).
Повторний - проходять всi працюючi не рiдше чим через 6-ть мiсяцiв, а з пiдвищеними умовами небезпеки - 1 раз у квартал.
Позаплановий - проводиться всьому персоналу при змінах правил з охорони праці, технологiчного процесу, замiни обладнання, вихiдного сировини та iнших факторiв, впливаючих на безпеку праці, при перервах у роботi бiльше нiж 2 місяці.
Поточний - проводиться з працюючими перед виробництвом робiт, на якi оформляється наряд-допуск.
Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється.
За дотримуванням правил та норм безпеки на виробництвi встановлені: дер-жавний; суспiльний і відомчий нагляд та контроль.
Державний нагляд установлюється за дотримуванням державних законодав-чих та iнших нормативних документiв з охорони праці. Здiйснює: комітет України по нагляду за охороною праці Міністерства охорони праці України; Державний комiтет України по ядерної та радiацiйної безпеки; органи дер-жавного пожежного нагляду управлiння пожежної охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ України; органи та установи санітарно-епідеміологічної служби Мiнiстерства охорони здоров'я України.
Органи державного контролю не залежать від яких-небудь господарчих ор-ганiв, суспiльних об'єднань, полiтичних формувань, мiсцевих державних адмiнiстрацiй та Рад народних депутатiв, а дiють згiдно з положеннями, якi затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Інспектори мають право: безперешкодно у будь-який час відвідувати контролюємі пiдприємства для перевiрки виконання законодавства з охорони праці, зупиняти експлуатацiю пiдприємств, окремих цеховий, дiльниць, якi загрожують життю та здоров'ю людей, залучати до адмiнiстративної та за на-явнiстю необхiдних матерiалiв через прокуратури до кримiнальної відповіда-льностi.
Суспiльний контроль виконують трудовi колективи, через обраних їми уповноважених з питань охорони праці та профспiлки у особi своїх обраних органiв та представникiв. Цi органи мають право: перевiряти на пiдприємствах, установах та органiзацiях дотримування законодавства про працю, перевiряти знання з охорони праці, розслiдувати нещаснi випадки, контролювати виконання Правил, Норм, Iнструкцiй.
Відомчий контроль здiйснює Мiнiстерство на пiдзвiтних йому пiдприємствах.
Вищий нагляд за дотримуванням та правильним використанням законiв з охорони праці покладено на Генерального прокурора України та пiдлеглих йому прокурорів.
Згiдно з Кодексом законiв про працю України за порушення законодавства про працю, правил, норми та iнструкцiй з охорони праці, передбаченi на-ступнi види відповідальності:
дисциплiнарна - зауваження, догана, звiльнення;
адмiнiстративна - накладення штрафу iнспекторами державного нагляду;
кримiнальна - за рiшенням суду на осiб, з вини яких мiг або виник нещасний випадок.
Нещасним випадком на виробництвi називається випадок впливу на працю-ючого небезпечного виробничого фактору. Розслiдування та облiк нещасних випадків на виробництвi проводять згiдно "Положенню про розслiдування та облiк нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємс-твах, в установах і організаціях".
Розслiдуванню пiдлягають нещасні випадки які трапились: на територiї пiдприємства, поза територiї при виконаннi робiт по завданню пiдприємства , а також при слiдуваннi на роботу або з роботи. При нещасних випадках адмiнiстрацiя пiдприємства створює комiсiю.
Нещасник випадки пов'язанi з виробництвом згiдно “Положень про розсліду-вання ...... " оформляються актом за формою Н-1, для учнiв та студентiв за формою Н-2. Нещасний випадок пiдлягає розслiдуванню, якщо працюючий згiдно медичному висновку втратив працездатнiсть на один та бiльш днiв, а також при необхiдностi переведення його на бiльш легку роботу строком не менше, нiж на один день.
Акти за формою Н-1 та Н-2 складає комiсiя у складi: керівника служби охорони праці пiдприємства (голова), керiвника структурного пiдроздiлу, представника профспiлкової органiзацiї (при отруєннях фахiвцi санепiдстанцiї).
Комiсiя повинна на протязі 24 годин розслiдувати обставини та причини не-щасних випадків, скласти акт за формою Н-1, повинна оформити його у 3-х денний термін у 5-ти примірниках, на протязі доби керiвник пiдприємства повинен затвердити 5 примірників акта, якi посилаються:
потерпiлому, начальнику цеха або iншого структурного підрозділу, iнспектору з охорони праці, профорганiзацiї пiдприємства, керiвнику.
Акт Н-1 у службi охорони праці зберiгається 45 рокiв.
Спецiальне розслiдування.
Спеціальне розслідування проводиться при групових (декілька потерпілих), тяжких чи смертельних нещасних випадках. При груповому нещасному ви-падку акт за формою Н-1 або Н-2 складається на кожного потерпілого окре-мо. Окрiм актiв за формою Н-1 або Н-2, у разі спеціального розслідування, складається акт пiд керiвництвом державного технiчного iнспектора з охорони праці. У цьому випадку комiсiя призначається наказом керiвника територiального органу державного нагляду з угодою відповідних органiзацiй у складi: працiвника держнагляду (голова), керiвника пiдприємства, представника органу, до сфери управлiння якого належить пiдприємство; представника профсоюзної органiзацiї пiдприємства; фахiвця санепiдстанцiї.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не бі-льше 10 днів. В 5-ти денний срок пiсля розслiдування матерiал розсилається прокуратурi, держнагляду, санепiдстанцiї. Перший екземпляр залишається на пiдприємствi.
Причини виробничого травматизму пiдроздiляються на:
органiзацiйнi, залежачі від рiвня органiзацiї працi на пiдприємствi (порушен-ня технологiчного процесу, правил експлуатацiї обладнання, порушення норм та правил планово попереджувального ремонту обладнання, відсутнiсть або недосконалiсть огорож мiсць роботи, відсутнiсть засобiв iндивідуального захисту i т.п.);
механiчнi (конструктивнi недоліки обладнання, недосконалiсть техно-логiчних процесiв, засобiв сигналiзацiї та блокувань, конструктивнi недоліки iнструментiв i т.п.);
санiтарно-гiгiєнiчнi (несприятливi метеорологiчнi умови, пiдвищений рiвень шуму, вiбрацiї, ультразвука, нерiвномiрне освiтлення i т.п.;
психофiзiологiчнi (фiзичнi, нервово-емоцiйнi перенапруги людини, нервово-психiчнi перевантаження).
Методи аналiзу причин виробничого травматизму.
Для виявлення причин та розробцi мiр по попередженню травматизму (проф-захворювань) і його зниженню, використовують такi основнi методи:
статистичний, топографічний, монографічний, груповий та економічний.
Статистичний метод - характеризує число та характер нещасних випадків (у цеху, дільниці, пiдприємствi) за вказаний перiод часу.
Для оцiнки стану травматизму користуються показниками:
коефiцiєнтом частоти КЧ та коефiцiєнтом важкості КВ.
КЧ = N / P * 1000 ,
де N - число нещасних випадків за конкретний перiод часу; P - число працю-ючих.
KВ = D / N,
де D - число днiв непрацездатностi всiх постраждалих за аналiзуємий період часу.
Показник загального травматизму
КП = КТ * КЧ = D / P * 1000.
Недолік: необхiдно достатня кiлькiсть статистичних даних.
Топографiчний - укладається у вивченнi причин нещасних випадків за мiсцем їх пригоди (нещасні випадки наносяться на карту пiдприємства).
Перевага: простота, наочнiсть.
Недолік: не розкриває потенцiйних небезпек.
Монографiчний - комплексно та детально вивчаються весь комплекс умов працi, у яких стався нещасний випадок.
Перевага: дозволяє виявити як причини нещасного випадку, так і прихованi небезпеки на дiлянцi, що вивчається.
Недолік: велика трудоємність.
Груповий - дослiджує причини нещасних випадків згрупированими за одна-ковими ознаками: вiком, статтю, часом травматизму та iн.
Економiчний - визначає втрати, викликанi виробничим травматизмом.
Основний матерiал, який використовується у аналiзi, береться з актiв роз-слiдувань нещасних випадків (форма Н-1).
3.4 Допомога потерпілим від дії електричного струму
У тих випадках, коли людина опинилася під впливом електричного струму, необхідно зробити екстрені дії. Які це дії, і як їх виконувати розповімо по порядку.
Звільнення від дії електричного струму
Якщо потерпілий знаходиться під постійною дією електричного струму, перш за все будь-якими доступними способами треба його від цієї дії звільнити, розірвати контакт людини з електрикою. Адже чим довша тривалість дії струму, тим важче будуть наслідки.
Найпростішим і безпечнішим способом є просте виключення рубильника або автомата. Але, на жаль, цей метод може виявитися не найшвидшим, оскільки електричний щит може розташовуватися достатньо далеко, а то і зовсім в не доступному для рятувальника місці. У подібних випадках найпростіше звільнити потерпілого, відкинувши його від струмоведучих елементів, але при цьому дотримуватися деякі правила безпеки, щоб не постраждати самому.
Перш за все, не слід торкатися незахищеними руками до людини, що потрапила під напругу, а також наближатися до нього. Краще всього відкинути його від провідника за допомогою дошки або достатньо товстої палиці. При цьому слід звернути увагу на те, що дошка має бути сухою, інакше можливий ще один випадок ураження струмом. На цей раз самого рятувальника.
Якщо під рукою не опиниться дошки або палиці, то можна просто відтягнути потерпілого, загорнувши руки, хоча б пластиковим пакетом, вхопившись за елементи одягу. Якщо одяг сухий, то можна відтягнути і не захищеними руками, краще за одну. Але це, в крайньому випадку.
Ще один спосіб звільнення від дії електричного струму, який рекомендований у всіх інструкціях по техніці безпеки, це просто перерубати струмоведучий кабель гострим предметом з ізольованою ручкою.
Для цієї мети краще всього підходить сокира або лопата з дерев'яним держаком, природно сухим. Але цей спосіб сам по собі досить небезпечний, оскільки у момент розрубу кабелю відбувається коротке замикання, що супроводжується електричною дугою, а якщо кабель достатньо товстий, практично вибухом. Той, що рятує може отримати опіки шкіри і сітчастої оболонки очей, тому треба бути крайньо обережним, хоча б просто закрити очі у момент спалаху. Всі описані способи і заходи придатні, якщо напруга не перевищує 400В.
Після того, як вдалося звільнити потерпілого від дії електричного струму, необхідно надати йому першу долікарську допомогу і, природно, викликати лікаря.
Долікарська допомога при ураженні електричним струмом
Звільненого від дії струму потерпвого слід зручно укласти на рівну поверхню з м'якою підстилкою. Після цього провести розтирання кінцівок, якщо необхідно, звільнити від слизу і крові носову і ротову порожнини. Для забезпечення притоку свіжого повітря розстебнути одяг, ослабити поясний ремінь, а для притоку в приміщення свіжого повітря бажано відкрити вікна і двері.
Якщо потерпілий знаходиться в несвідомому стані дати йому понюхати нашатирний спирт або хоча б окропити особу холодною водою. Досить корисно, після приходу свідомості дати людині заспокійливий або серцевий засіб, валеріану або корвалол.
Але іноді наслідки можуть бути серйозніші. Перш за все, це нерівне дихання або зовсім його відсутність, пульс з перебоями або зовсім не нащупується, шкіра може прийняти синюшний або блідий відтінок. У подібній ситуації слід зробити серйозніші заходи, такі, як штучне дихання і непрямий масаж серця. Обидві ці процедури дуже детально описані в різній медичній літературі, тому тут ми їх описувати не будемо.
Навіть, якщо все, здавалося б, обійшлося благополучно, людина залишилася живою, і ніяких зовні помітних ознак не помітно, все одно потерпілого необхідно на деякий час госпіталізувати, помістити під наглядом лікаря. Річ у тому, що наслідки ураження можуть виявитися через декілька годин або навіть добу.
Як уникнути ураження електричним струмом
Ризик ураження електричним струмом існує не тільки на виробництві, але, якщо не більшою мірою, і в побуті при користуванні побутовою електроапаратурою: адже людина, що працює безпосередньо з електричними установками все-таки підготовлена теоретично і практично. Виконання приведених нижче достатньо простих правил і рекомендацій набагато понизить вірогідність ураження електричним струмом.
Ніколи не треба торкатися до струмоведучих частин механізмів або апаратури, якщо немає абсолютної упевненості в тому, що вони знеструмлені. Спочатку слід переконатися у відсутності напруги за допомогою приладів: вольтметра, індикаторної викрутки або просто лампочки з дротами. Таку лампочку електрики ласкаво називають «контролькою». Також не треба забувати, що якщо напруги немає, то воно може з'явитися в будь-яку мить.
Слід також відмітити, що в деяких, навіть повністю знеструмлених пристроях, довгий час зберігається електричний заряд. Тому, вийнята з розетки вилка, може стати джерелом достатньо чутливого удару струмом. Звичайно, такий удар не смертельний, але може стати причиною достатньо неприємних наслідків. Якщо робота проводиться на висоті, то мимовільний рух може стати причиною втрати рівноваги і падінню.
Щоб уникнути випадкового контакту з струмоведучими частинами слід звертати увагу на застережливі знаки. Вони встановлюються не просто так заради краси.
Ніколи не слід торкатися до електропроводів і самих електроприладів мокрими руками, і взагалі, стежити за вологістю в приміщенні. Якщо раптом відбудеться затоплення, електропроводку слід відключити до повного просихання приміщення.
При проведенні електромонтажних і ремонтних робіт слід користуватися справним перевіреним інструментом: навіть невелика тріщина ізоляції на ручках пасатижів може привести до електричного удару.
Ніколи не слід одночасно торкатися до побутової електроапаратури, включеної в мережу, і предметами, пов'язаними із заземленням - водопровідними трубами або батареями опалювання. Якщо ізоляція приладу «пробиває» на корпус, то електроудар, причому достатньої сили, забезпечений.
Якщо справа доходить до спалаху проводки або побутового приладу, включеного в мережу, ніколи не намагайтеся згасити вогнище спалаху водою. Вода добре проводить електрику, тому електроудар через струмінь води практично гарантований. Прилад, що зажеврів, звичайно можна згасити водою, якщо спочатку висмикнути вилку з розетки.
Ніколи не слід користуватися електроприладами, якщо вони мають зовнішні ознаки несправності. Перш за все, це тріщини ізоляції або пластмасового корпусу, сліди кіптяви і тому подібне виконання цих простих вказівок і рекомендацій дозволить, якщо не звести нанівець, то набагато понизити небезпеку ураження електричним струмом.
4. Графічна частина
Рис. 1. Технологічна лінія збірки магістральних шинопроводів ШМА68 і ШМА73: 1 - контейнер; 2 - візок; 3 - рольганг; 4 - стелаж-накопичувач; 5 - стійка; 6 - кантувач секцій; 7 - балон; 8 - агрегат ВСК-300; 9 - напівавтомат ПЗМ-4; 10 - зона консервації; 11 - зона остаточного складання; 12 - зона зварювання; 13 - зона попереднього складання; 14 - зона заготовок
Рис. 2. Розташування шин при з'єднанні секцій магістрального шинопровода: 1 - секція з меншим плечем вигину; 2 - секція з великим плечем вигину
Рис. 8. Полімерний ізоляційний кожух для зварних з'єднань без відгалужень: 1 - верхня половина кожуха; 2 - охоплює замковий елемент; 3 - нижня половина кожуха
Рис. 4. Зварне з'єднання алюмінієвих шин шинопровода: 1 - пряма секція; 2 - відгалужувальна або трійникова секція; 3 - шини відгалужувальної або тройніковой секції
Рис. 9. Установка полімерного ізоляційного кожуха
Рис. 13. Прокладка магістрального шинопровода уздовж стіни: 1 - дюбель з распорной гайкою; 2 - шинопровід; 3 - настінний кронштейн К881; 4 - стіна
Рис 14. Прокладка магістрального шинопровода вздовж залізобетонних колон: 1 - настінний кронштейн К881; 2 - сталевий дріт ПСО-4; 3 - муфта натягу НМ-100; 4 - тросовий підвіс К886; 5 - колона
Рис. 15. Прокладка магістрального шинопровода вздовж нижнього поясу залізобетонних ферм: 1 - шинопровід; 2 - кронштейн К883; 3 - нижній пояс залізобетонної ферми
Рис. 18. Прокладка магістрального шинопровода на підлогових стійках: 1 - підлогова стійка К882 (або У2132), 2 - шино провід
Рис. 24. Болтовий сжим У1535 для шинопровода ШМА68-Н: 1 - велика гайка; 2 - тарілчаста пружина НС 80 Ч 40 Ч 4 Ч 2, 3 - опорна шайба; 4 - дистанційна шайба; 5 - круглий ізолятор; 6 - трубчастий ізолятор; 7 - шпилька; 8 - вушко; 9 - мала гайка
Рис. 46. Шинопровід ШОС67, закріплений на коробі розподільного шинопроводу ШРА64: 1 - труба діаметром 26мм; 2 - світильник з люмінесцентними лампами; 3 - шинопровід ШРА64; 4 - комбінований підвіс К540; 5 - шинопровід ШОС67; 6 - хомут К544; 7 - штепсель на 25 А
Рис. 39. Варіанти кріплення тролейного шинопровода ШТМ72: а, б - на залізобетонних і металевих підкранових балках на кронштейні У2220; в - вздовж монорейки на кронштейні У2221; 1 - проміжна підвіска У2223
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття змінного струму. Резистор, котушка індуктивності, конденсатор, потужність в колах змінного струму. Закон Ома для електричного кола змінного струму. Зсув фаз між коливаннями сили струму і напруги. Визначення теплового ефекту від змінного струму.
лекция [637,6 K], добавлен 04.05.2015Діючі значення струму і напруги. Параметри кола змінного струму. Визначення теплового ефекту від змінного струму. Активний опір та потужність в колах змінного струму. Зсув фаз між коливаннями сили струму і напруги. Закон Ома в комплекснiй формi.
контрольная работа [451,3 K], добавлен 21.04.2012Загальні відомості та схема електричного ланцюга. Розрахунок електричного кола постійного струму. Складання рівняння балансу потужностей. Значення напруг на кожному елементі схеми. Знаходження хвильового опору і добротності контуру, струму при резонансі.
курсовая работа [915,3 K], добавлен 06.08.2013Основні фізичні поняття. Явище електромагнітної індукції. Математичний вираз миттєвого синусоїдного струму. Коло змінного синусоїдного струму з резистором, з ідеальною котушкою та конденсатором. Реальна котушка в колі змінного синусоїдного струму.
лекция [569,4 K], добавлен 25.02.2011Загальні відомості про електричні машини. Форми виконання електричних двигунів. Технічне обслуговування електродвигунів змінного струму, їх основні неполадки та способи ремонту. Техніка безпеки при сушінні електричних машин, підготовка до пуску.
курсовая работа [130,6 K], добавлен 18.01.2011Поняття електростатиці, електричного поля, електричного струму та кола, ємністі, магнетизму та електромагнітній індукції. Закон електромагнітної індукції Фарадея. Кола змінного струму. Послідовне та паралельне з’єднання R-, C-, L- компонентів.
анализ книги [74,2 K], добавлен 24.06.2008Вибір електромагнітних навантажень, визначення головних розмірів, геометричних співвідношень і обмоткових даних. Розрахунок розподілу індукції в технологічному зазорі та струму неробочого руху. Визначення та обґрунтування втрат короткого замикання.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 24.07.2022Розрахунок символічним методом напруги і струму електричного кола в режимі синусоїдального струму, а також повну потужність електричного кола та коефіцієнт потужності. Використання методу комплексних амплітуд для розрахунку електричного кола (ЕК).
контрольная работа [275,3 K], добавлен 23.06.2010Розрахунок символічним методом напруги і струму заданого електричного кола (ЕК) в режимі синусоїдального струму на частотах f1 та f2. Розрахунок повної, активної, реактивної потужності. Зображення схеми електричного кола та графіка трикутника потужностей.
задача [671,7 K], добавлен 23.06.2010Явище електризації тіл і закон збереження заряду, взаємодії заряджених тіл і закон Кулона, електричного струму і закон Ома, теплової дії електричного струму і закон Ленца–Джоуля. Електричне коло і його елементи. Розрахункова схема електричного кола.
лекция [224,0 K], добавлен 25.02.2011Загальні відомості про трифазні системи. Переваги трифазного струму. З’єднання трифазних кіл електричного струму зіркою або трикутником при симетричному навантаженні. Переключення навантаження із зірки на трикутник. Схеми випрямлячів трифазного струму.
курсовая работа [986,4 K], добавлен 08.05.2014Поняття, склад та електроємність конденсаторів. Характеристика постійного електричного струму, різниці потенціалів та напруги постійного струму. Сутність закону Ома в інтегральній та диференціальній формах. Особливості формулювання закону Джоуля-Ленца.
курс лекций [349,1 K], добавлен 24.01.2010Розрахунок та дослідження перехідних процесів в однофазній системі регулювання швидкості (ЕРС) двигуна з підлеглим регулювання струму якоря. Параметри скалярної системи керування електроприводом асинхронного двигуна. Перехідні процеси у контурах струму.
курсовая работа [530,2 K], добавлен 21.02.2015Перетворення та генерація електричного струму постійної енергії. Класифікація перетворювачів постійної напруги. Схема та способи управління реверсивними ППН, технологія їх виготовлення і застосування. Розробка зарядного пристрою для мобільних телефонів.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 03.03.2015Загальна характеристика електричного струму і основної мішені його впливу - м'язів. Застосування в медицині теплового ефекту для прогрівання тканин. Розгляд дії інфрачервоного і найбільш значимих типів іонізуючого випромінювання на організм людини.
реферат [356,4 K], добавлен 27.01.2012Режим роботи електричного кола з паралельним з’єднанням котушки індуктивності і ємності при різних частотах. Вплив С і L на явище резонансу струмів та його використання для регулювання коефіцієнта потужності. Закон Ома для кола з паралельним з’єднанням.
лабораторная работа [123,3 K], добавлен 13.09.2009Основи функціонування схем випрямлення та множення напруги. Особливості однофазних випрямлячів змінного струму високої напруги. Випробувальні трансформатори та методи випробування ізоляції напругою промислової частоти. Дефекти штирьових ізоляторів.
методичка [305,0 K], добавлен 19.01.2012Пристрої вбудованого температурного захисту асинхронних двигунів. Універсальний блок захисту асинхронних електродвигунів УБЗ-30. Будова асинхронних електродвигунів. Монтаж і обслуговування пристроїв захисту асинхронних двигунів. Плавкі запобіжники NT.
реферат [4,2 M], добавлен 28.08.2010Розрахунок кроку світильників, їх питомої потужності і кількості; яскравості та коефіцієнтів використання за освітленістю дорожнього покриття; робочого струму ділянок лінії. Визначення питомої вартості електроенергії. Вибір припустимих втрат напруги.
курсовая работа [300,9 K], добавлен 05.03.2013Способи збудження і пуск двигунів постійного струму, регулювання їх швидкості обертання та реверсування. Вимірювальні і контрольні інструменти, такелажні механізми, матеріали, що застосовуються при виконанні ремонтних робіт. Правила техніки безпеки.
курсовая работа [5,2 M], добавлен 25.01.2011