Енергетична стратегія України на період до 2035 року

- забезпечення поставок газу за регульованим тарифом, звуження його у 2015-2016 рр. лише до сектору теплокомуненерго,

- приведення відпускних цін на газ власного видобутку для державних газовидобувних компаній до ринкових цін пропорційно збільшенню тарифів на газ, що спрямовується на потреби населення,

- на період до завершення уніфікації цін, резервувати природний газ власного видобутку на потреби забезпечення домогосподарств.

На ринку вугільної продукції

завершити приватизацію життєздатних підприємств галузі й закрити безнадійно збиткові шахти

створити систему збереження закритих підприємств вугільної галузі у технологічно та екологічно безпечному стані

забезпечити державний контроль умов безпеки праці, діяльність з моніторингу та забезпечення виконання вимог законодавства на підприємствах вугільної галузі.

ліквідувати державного оптового покупця вугілля (ДП «Вугілля України»), лібералізувати ринок вугільної продукції, механізми збуту й ціноутворення, запровадити біржову торгівлю вугільної продукції

забезпечення функціонування лібералізованого внутрішнього ринку вугільної продукції

припинити з 2019 року дію механізму надання державної підтримки (субсидування операційних витрат) вугільних підприємств та перейти до самоокупності видобутку вугілля та скорочення до 2020 р. державної підтримки тільки на забезпечення технологічно та екологічно безпечного стану вугільних підприємств

оцінити необхідність та вжити заходів щодо розширення транспортних мереж здійснення експортно-імпортних операцій вугільною продукцією

створити систему соціальної підтримки, перенавчання й працевлаштування вивільнених працівників;

впровадження програми заходів підвищення мобільності працівників

На ринку нафтопродуктів

затвердження програми реконструкції та модернізації нафтопереробної галузі й впровадження в Україні екологічних норм Євро, поступового доведення якості всіх випущених нафтопродуктів до екологічних норм Євро-5 і 6

забезпечення модернізації нафтопереробних заводів з доведенням глибини переробки до 75%

забезпечити задоволення щонайменше 50% потреб внутрішнього ринку в нафтопродуктах екологічного класу не нижче Євро-5 продукцією українських підприємств

запровадження вимоги про те, що річний обсяг імпорту нафти/нафтопродуктів з одного джерела не може перевищувати 30%.

залучення інвестора (компанії виробника нафти) до побудови в Україні сучасного нафтопереробного заводу з виробництва дизельного палива для потреб українського та європейського ринків

удосконалення державної системи контролю якості нафтопродуктів (посилення стандартів якості моторного палива та контролю за їх дотриманням роздрібною мережею)

повноцінне впровадження системи ринкового нагляду за якістю нафтопродуктів, посилення інформування суспільства щодо компаній відповідальних за поширення неякісного палива

ліквідація необґрунтованих форм державної підтримки нафтопереробних заводів, утримання від надання податкових пільг тощо

запровадження програм використання альтернативного палива моторного палива (біопалива другого покоління, скрапленого газу, сумішевих палив тощо).

запровадження програми розвитку транспортної інфраструктури для використання транспортними засобами, які працюють на альтернативних видах палива (елетротраспорт, біопаливо тощо)

На ринку теплопостачання

завершити встановлення вимірювальних приладів по всій системі теплопостачання, включаючи побудинкові лічильники тепла та проаналізувати можливості просування в бік поквартирного обліку

забезпечити приладний облік теплоспоживання на всьому ланцюжку «виробництва - постачання - споживання (включаючи домогосподарства)»

запровадити систему комерційних розрахунків на основі якісних показників надання послуг телозабезпечення та охолодження

забезпечити перехід до тарифів, що відповідають витратам та обсягам споживання, скасування перехресного субсидування

завершення лібералізації внутрішнього ринку теплової енергії, розділення ринку послуг з теплопостачання та теплогенерування

оптимізація місцевих систем теплопостачання на основі економічної ефективності, узгодження централізації та децентралізації теплопостачання

запровадження механізму «альтернативної котельні» передбачає визначення економічно обґрунтованого граничного рівня ціни на теплову енергію, що відповідає ціні на теплову енергію від альтернативного джерела теплопостачання при застосуванні найкращих доступних технологій.

Підціль 2.2. Реформування системи економічного регулювання енергетичного сектору

Завдання:

- Ліквідація адміністративного втручання у діяльність суб'єктів енергетичного сектору;

- Запровадження системи економічного регулювання функціонування енергетичного сектору (податки; рентні ставки; кредити та страхування);

- Розвиток ринкової фінансової інфраструктури реалізації проектів у сфері енергетики (банки, інвестиційні фонди, акції, облігації тощо);

уточнення механізму та рівня ставок екологічного податку, цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ

Запровадження податку регулюючого енерговикористання (вуглецевий податок) як джерела наповнення державного фонду розвитку енергетики (у результаті поєднання інших видів податків та зборів)

запровадження внутрішньої система торгівлі викидами («вуглецевий» ринок)

гарантування стабільності та незмінності фіскального режиму для суб'єктів енергетичних ринків

удосконалення економічних інструментів регулювання функціонування енергетичних ринків (кредити, страхування)

входження України до міжнародних проектів з розвитку ресурсної бази, трансферу технологій,

вирівнювання для підприємств всіх форм власності плати за користування

надрами під час видобутку видобутку нафти та газу відповідно до графіку зниження рівня субсидування та вирівнювання цін для різних категорій споживачів (комерційний/побутовий сектор)

удосконалення стимулювання видобування енергоресурсів природного газу та нафти шляхом зниження ставок рентних платежів компанії, які будуть видобутку вуглеводнів на виснажених родовищах, низько дебітних свердловинах і родовищах із складними усовами розробки

спрощення дозвільних процедур щодо:

- видачі спецдозволів на користування надрами;

- оформлення земельних ділянок під час проведення геологорозвідувальних робіт та комерційного видобутку вуглеводнів;

- оформлення земельних ділянок для будівництва об'єктів енергетики, прокладання трубопроводі них та електричних мереж;

- застосування прозорих і конкурентних конкурсних процедур для отримання ліцензій, подовження терміну дії ліцензій,

- визначення вичерпного переліку підстав для відкликання ліцензій, заборона анулювання ліцензій без компенсації витрат і посилення контролю за виконанням умов ліцензій

Підціль 2.3. Формування сприятливого інвестиційного клімату

Завдання:

- Відкриття доступу на ринок для третіх осіб

- Гарантування рівноправного доступу до енергетичної інфраструктури на основі економічних параметрів

формування правових засад для залучення стратегічних інвестицій на довгострокову перспективу (угоди про розподіл продукції, концесії, угоди про співпрацю)

підвищення рівня гарантій прав інвесторів шляхом чіткої формалізації та складання вичерпного переліку причин чи призупинення дії ліцензій, спецдозволів, майнових прав тощо

уточнення механізмів стимулювання залучення інвестицій на розвиток визначених пріоритетів відповідно до цілей Стратегії (податки; рентні ставки; кредити та страхування)

формування фонду підтримки розвитку інноваційних енергетичних технологій та проектів

розглянути варіанти міжнародного партнерства для придбання ліцензій на інноваційні енергетичні технології та матеріали

запровадження вимог щодо біржової торгівлі енергоресурсами

розширення використання біржової торгівлі, залучення іноземних постачальників та споживачів до роботи на українських торгових площадках

Забезпечення розвитку ринку енергоресурсів, торгівлі енергетичними деривативами (ф'ючерси, опціони тощо)

запровадження законодавчої бази залучення іноземних інвесторів до управління державними об'єктами енергетики, операторами енергетичної інфраструктури (оператори підземних сховищ газу, оператори магістральних мереж)

формування системи підтримки реалізації стратегічних проектів у енергетичній сфері (державний енергетичний фонд (банк) надає підтримку великим проектам в енергетиці)

забезпечення доступу третьої сторони до енергетичних систем передачі та розподілу на основі оприлюднених тарифів, прийнятних для всіх споживачів (і)

запровадження вимоги обов'язкового оприлюднення оператора систем передачі та розподілу розкривати щоденну інформацію про наявність (відсутність) вільних потужностей

ЦІЛЬ 3: ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ

Підціль 3.1. Підвищення енергоефективності національної економіки

Завдання:

- Забезпечити сталий економічний розвиток при мінімізації зростання енергоспоживання

- Підвищити конкурентоспроможність національного виробництва (досягнення ВВП на рівні країн конкурентів)

встановлення вимог до обладнання та технологій щодо рівня енергоспоживання та екологічних параметрів (запровадження нових стандартів, технічних регламентів, сертифікації, енергоефективного маркування тощо)

практичне використання механізмів підтримки проектів енергоефективності (енергетичні послуги, енергетичний аудит, ринок послуг ЕСКО-компаній)

посилення вимог до обладнання та технологій щодо рівня енергоспоживання та екологічних параметрів

розробка та впровадження законодавства в частині поширення систем енергоменеджменту (для суб'єктів господарювання з значними обсягами енергоспоживання), енергетичного аудиту (для підприємств природних монополістів) та енергетичної сертифікації (будівель) (і)

формування інфраструктури концентрації та надання фінансових ресурсів суб'єктам господарювання для потреб технологічної модернізації (розвиток фондового ринку, розширення комерційного кредитування)

запровадження практики укладання добровільних угод між підприємствами, об'єднаннями підприємств різних галузей щодо підвищення рівня енергоефективності виробництва та впровадження новітніх технологій

моніторинг та забезпечення виконання прийнятих цілей енергоефективності, в тому числі, відповідності реальних та очікуваних результатів діяльності

використання міжнародних фінансових інститутів та програм технічної підтримки для фінансування проектів енергоефективності

забезпечення участі України у системі міжнародних інституцій з питань енергоефективності

Підціль 3.2. Підвищення ефективності кінцевого енергоспоживання

Завдання:

- Підвищення енергетичної ефективності енергоспоживаючого обладнання.

- Зниження рівня втрат енергоресурсів в мережах постачання.

- Зниження питомих витрат на одиницю виробленої продукції (генерованої одиниці енергії)

створення власника житла в багатоквартирних будинках (створення ОСББ) як інструменту для реалізації колективних заходів підвищення енергоефективності багатоквартирних будинків

забезпечення спільного фінансування державою й ОСББ першого капітального ремонту житлового будинку

забезпечення 100% комерційного обліку споживання енергоресурсів у житловій сфері

запровадження механізмів стимулювання енергоефективності у житловій сфері споживачів енергії (система надання енергетичних послуг, енергетичний аудит, фінансові інструменти тощо)

запровадження вимог щодо рівня енергоефективності побутового, офісного та опалювального обладнання, енерговикористання у будівлях (і)

забезпечення усунення енергетично неефективного обладнання з ринку

прийняти стандарти з енергоефективності для дорожнього транспорту

перегляд класів енергоефективності обладнання відповідно до нового рівня науково-технічного розвитку

встановлення цільових показників зниження енергоспоживання будівель об'єктів бюджетної сфери та запровадження системи енергетичного моніторингу об'єктів бюджетної сфери (на рівні місцевих органів влади та відомчої підпорядкованості відповідно до підпорядкованості головного розпорядника бюджетних коштів)

забезпечення реалізації цільової програми енергозбереження у бюджетній сфері

забезпечення застосування договорів енергоефективного підряду (ЕСКО) у бюджетній сфері

запровадження тарифної підтримки реалізації енергозберігаючих інвестиційних проектів суб'єктів господарювання - підприємств природніх монополістів

запровадження системи управління попитом та надання енергетичних послуг (запровадження системи «білих» сертифікатів) (і,іі)

запровадження законодавства щодо договорів енергоефективного підряду (ЕСКО) (і)

запровадити механізми підтримки муніципалітетів для розробки привабливих для фінансування проектів енергоефективності.

забезпечення застосування договорів енергоефективного підряду (ЕСКО) у житлово-комунальній сфері

стимулювання кінцевого споживача енергії до застосування кращої практики енерговикористання, створення інформаційно-консультаційної та фінансової інфраструктури реалізації проектів енергоефективності суб'єктами господарювання та населенням;

поширення механізмів підтримки фізичних осіб як кінцевих споживачів енергетичних послуг (кредитування населення на пільгових умовах, надання грантової допомоги, пільгове оподаткування тощо)

Підціль 3.3. Підвищення суспільної підтримки енергоефективності

Завдання:

- Формування системи інформування та популяризації енергоефективності

- Підвищення доступності та надійності дезагрегованої енергетичної статистики, показників енергоефективності

- Створення системи навчання з питань ефективного використання енергоресурсів

створення системи збору, аналізу та використання даних про кінцеве споживання енергоресурсів для формування порівняльної бази щодо ефективності використання енергоресурсів співставної із міжнародною практикою

створення і регулярне поновлення електронних баз даних, щодо показників енергоефективності

- запровадження системи енергоефективного маркування для стимулювання поширення на ринку енергоефективного побутового, офісного та опалювального обладнання, зниження енергоспоживання у будівлях (і,іі)

- забезпезпечення державного нагляду за відповідністю енергоспоживаючих товарів вимогам технічних регламентів щодо енергетичного маркування.

- відображення в процедурі здійснення державних закупівель енергоспоживаючого обладнання додати як одну з обов'язкових умов відповідність обладнання вищого класу енергоефективності

реалізація демонстраційних проектів енергоефективності (пілотних інвестиційно-інноваційних проектів в енергетичному комплексі, будівель із нульовим енергоспоживанням тощо)

- реалізація освітніх програм щодо підготовки фахівців з сучасних технологій у сфері енергетики та енергозбереження;

- запровадження практики національних рекламних кампаній у демонстрації можливостей та переваг енергозбереження

запровадження системи інформаційної підтримки населення з питань енергоефективності домогосподарств

ЦІЛЬ 4: ЕКОЛОГІЧНО ПРИЙНЯТНИЙ РІВЕНЬ ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ

Підціль 4.1. Зниження негативного впливу паливно-енергетичного комплексу на довкілля

Завдання:

- Зниження викидів газів (парникових та шкідливих для здоров'я), обмеження впливу на воду та землю

- Мінімізація відходів від діяльності енергетики

- Обмеження використання земель для цілей ПЕК (виведення з експлуатації земельних ділянок внаслідок забруднення відходами)

запровадження заходів обмеження впливу енергетики на навколишнє середовище (і):

- системи екологічного менеджменту та екологічного аудиту (EMAS);

- нормативно-правових актів з питань забезпечення якості атмосферного повітря;

- оцінка впливу на навколишнє середовище певних державних та приватних проектів

забезпечити відповідність рівнів плати за забруднення навколишнього середовища та використання природних ресурсів до заподіяних економічних та соціальних збитків

запровадження нормативно-правових актів з питань здійснення стратегічної екологічної оцінки (СЕО) як інструменту вдосконалення процесів планування в цілому та інтеграції екологічних аспектів у політику, плани і програми діяльності суб'єктів господарювання та органів державної (іі)

забезпечення розвитку перспективних технологій безпечного, екологічно сприятливого та енергоефективного автомобільного транспорту

затвердити Національний план дій із скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від великих спалювальних установок (SO₂, NOx і пилу) - (програму реконструкції та модернізації теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей) (і)

забезпечення модернізації генеруючих потужностей, впровадження екологічно безпечних технологій з метою зниження викидів забруднюючих речовин до рівня визначеного міжнародними зобов'язаннями, зокрема вимогам Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди

реалізувати проекти будівництва надкритичних та супернадкритичних електростанцій, що працюють на вугіллі, та проекти «захоронення вугцевих викидів» ТЕС (CCS)

затвердити програму зниження впливу на навколишнє середовище та використання золошлакових відходів підприємств енергетичного сектору

забезпечення розвитку технологій переробки відходів паливно-енергетичного комплексу

стимулювати використання відходів енергетичного сектору, як вторинної сировини для економіки

запровадження нормативно-правових актів з питань забезпечення якості та вмісту сірки у деяких видах рідкого палива (іі)

формування системи управління відходами (скорочення та використання захоронення відходів, що біологічно розкладаються)

уточнення нормативно-правових актів з питань забезпечення викидів забруднюючих речовин, скидуваня стічних вод, утворення відходів підприємств енергетичного сектору

- уточнити плани створення повного циклу поводження із відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами, розподілення відповідальності за різними стажіями поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами (іі)

- визначити оператора (на етапах проектування, будівництва та експлуатації) централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива

- прийняти рішення щодо будівництва сховища для захоронення радіоактивних відходів у стабільних геологічних формаціях

завершити формування циклу поводження із відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами

визначити оператора, забезпечити проектування та встановити терміни будівництва геологічного сховища для захоронення радіоактивних відходів;

будівництво геологічного сховища для захоронення радіоактивних відходів;

Підціль 4.2. Забезпечення низьковуглецевого розвитку національної економіки

Завдання:

- Забезпечення зниження рівня викидів СО2 на одиницю валового внутрішнього продукту

- Зміна структури енергогенеруючих потужностей у напрямку низьковуглецевих технологій

- Скорочення викидів парникових газів від стаціонарних та пересувних енергоспоживаючих установок

розроблення законодавствао в частині запровадження схеми торгівлі викидами парникових газів (іі)

запровадження системи оцінки та моніторингу викидів парникових газів та її адаптування для запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (вуглецевий ринок)

забезпечення функціонування внутрішнього українського вуглецевого ринку, його узгодження з європейським вуглецевим ринком

уточнити потенціал участі України в угодах по зміні клімату на період після 2020 р., зокрема в глобальній торгівлі викидами ПГ, інших ринкових механізмах та механізмі передачі технологій

забезпечити запровадження та використання «посткіотських» інструментів «зеленого» інвестування та торгівлі квотами на викиди парникових газів

встановлення критеріїв сталості виробництва біопалива та біомаси та скорочення викидів парникових газів в атмосферу, забезпечення відповідності виробництва критеріям сталості (іі)

ЦІЛЬ 5: ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВХОДЖЕННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РИНОК

Підціль 5.1. Оптимізація структури паливно-енергетичного балансу

Завдання:

- Розширення технічних та економічних можливостей отримання енергоресурсів з альтернативних джерел

- Збільшення частки відновлювальної енергетики у балансі первинного споживання первинних енергоресурсів

- Розширення в енергетичному балансі частки місцевого палива

уточнення класифікації запасів та прогнозних ресурсів нафти та горючих газів та методики оцінки співвідношення запасів до обсягів видобування (R/P Ratio)

суттєве збільшення власного видобутку природного газу завдяки активізації видобутку природного газу за традиційними нетрадиційними технологіями

вихід на самозабезпечення по природному газу завдяки розширенню видобування традиційних запасів газу та реалізації проектів видобутку нетрадиційного газу

актуалізація загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, уточнення потенціалу розроблення родовищ урану й інших корисних копалин, вугілля, розвідки нових родовищ нафти, газу та конденсату

Запровадження податку на енерговикористання, як інструменту регулювання структурою паливно-енергетичного балансу (шляхом встановлення ставок на використання видів енергоресурсів)

формування місцевих енергетичних систем на основі економічно ефективного врахування потенціалу місцевих видів палива, логістики постачання, регіональної та загальнодержавної енергетичної інфраструктури (Розробка місцевих схем енергозабезпечення та енергетичних програм)

Підціль 5.2. Забезпечення диверсифікації постачання енергоресурсів

Завдання:

- Забезпечення технічної та економічної можливості диверсифікації постачання енергоресурсів (нафти, нафтопродуктів, природного газу - мінімум як із трьох джерел, ядерного палива мінімум з двох джерел)

- Забезпечення частки одного постачальника у загальному обсязі постачання викопних видів палива не повинен перевищувати 30%

розширення реверсу природного газу зі Словаччини, максимальне використання наявних реверсних ресурсів Угорщини та Польщі та будівництво інших інтерконнекторів Польща-Україна

модернізація та збільшення місткості українських ПСГ у Західній Україні

реалізації нових інфраструктурних проектів газопостачання, з метою подальшої диверсифікації маршрутів постачання газу

оцінка техніко-економічної доцільності реалізації проекту LNG - термінал в Україні

удосконалення роботи ринку нафтопродуктів та створення умов для залучення інвестицій іноземних компаній-виробників нафти з побудови в Україні сучасного нафтопереробного заводу

забезпечення продукцією українських НПЗ не менше 30% ринку при обмеження поставок з одного джерела на рівні 30% від всього об'єму імпорту палива

забезпечення частки українських НПЗ не менше 50% ринку

забезпечення поставок з одного джерела не більше 30% імпортованої сировини, необхідної для виробництва моторного палива

запровадження біржової торгівлі вугільною продукцією та безперешкодний допуск на ринок імпортного вугілля

забезпечення споживачів власною вугільною продукцією у обсязі не менше 70% ринку

забезпечення корпоратизації оператора АЕС України

забезпечити участь України у міжнародних програмах ядерних досліджень на дослідницьких реакторах та ядерних установках

- здійснення оцінки доцільності залучення стратегічного іноземного інвестора до управління АЕС України, (часткової приватизації - при збереженні державної власності та управлінського контролю за діяльністю компанії)

- укладання угоди про співробітництво з постачальником альтернативних ядерних технологій (для будівництво нових атомних енергоблоків)

створення стратегічних альянсів з іноземними компаніями з питань розвитку та використання в Україні перспективних ядерних технологій, реалізація програми заміщення вибуваючих блоків АЕС новими

встановити цільові показники та забезпечити диверсифікацію постачання ядерного палива на українські АЕС з двох зовнішніх джерел

встановити вимоги до проектів будівництва нових енергоблоків АЕС щодо недопущення залежності лише від палива російського виробництва

уточнити державну цільову програму «Ядерне паливо України» щодо створення нових елементів неповного ядерно-паливного циклу в рамках дотримання міжнародного законодавства у ядерній сфері (видобування урану, виробництва цирконію і необхідних виробів із цирконію, фабрикації ядерного палива)

опрацювати питання щодо застосування ринкових механізмів пректного фінаснування будівництва заводу фабрикації ядерного палива та сформувати ринкові механізми гарантій купівлі палива (довгострокові комерційні угоди на постачання палива з операторм АЕС, проектне фінаснування)

забезпечення функціонування заводу з фабрикації ядерного палива в Україні для постачання палива на внутрішній та зовнішній ринок

Підціль 5.3. Забезпечення розвитку відновлюваної енергетики

Завдання:

- Розширення використання поновлюваних джерел енергії в використанні кінцевого споживання енергії

- Збільшення частки біопалива на ринку транспортного, збільшення використання біопалива другого покоління

- Диверсифікація джерел постачання та створення оптимальних умов для розподіленої генерації електроенергії на основі наявних ресурсів на місцях

прийняття Схеми комплексного використання водних і гідроенергетичних ресурсів річок України та уточнення невикористаного економічно ефективного гідроенергетичного потенціалу

запровадження практики встановлення на наступні 10 років національних орієнтовних цілей щодо використання відновлюваних джерел енергії (прийняття та періодичний перегляд Національного плану)

встановлення порядку видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії для суб'єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних (відновлюваних) джерел енергії.

запровадження нового підтримуючого механізму виробництва теплової та електричної електроенергії з відновлювальних джерел енергії;

запровадження принципу взаємовиключеності механізмів підтримки відновлювальної енергетики (податкове стимулювання або «зелені» тарифи)

запровадження механізму припинення надання підтримки відновлюваній енергетиці при при вирівнюванні цін для традиційних та відновлювальних джерел енергії

удосконалення законодавства в частині встановлення вимог щодо використання відновлювальної енергетики на місцевому рівні

формування системи логістичного забезпечення (інфраструктури) збирання біологічної сировини, маркетингу та транспортування до споживача

- прийняття зобов'язань щодо поступового збільшення частки альтернативних видів палива на транспорті з урахуванням вимог щодо сталості палива (скорочення викидів парникових газів)

- розробити технічні вимоги до виробництва і використання біопалив та біорідин із скороченням обсягів викидів парникових газів

- розробити критерії сталості для рідкого та газоподібного палива, що виробляється з біомаси та використовується на транспорті, а також для рідкого палива, що виробляється з біомаси та призначається для енергетичного використання, іншого ніж транспорт, враховуючи виробництво електричної, теплової енергії та енергії на охолодження.

посилення вимог щодо вмісту альтернативних видів палива та використання в автотранспорті біопалива 2-го покоління забезпечення виробництва синтетичних видів палива на основі вугілля, біомаси, тощо

реалізації програм створення інфраструктури використання електротранспорту, транспорту з використанням альтернативних палив

запровадження механізму підтримки «технологічних платформ» з розвитку окремих видів відновлювальної енергетики (біогазових установок, виробництва біометану, використання біомаси, розвитку інфраструктури використання альтернативних видів палива на транспорті, електротранспорту, відходів тощо)

удосконалення механізму «місцевої складової» для стимулювання виробництва енергетичного устаткування в Україні

розробка програми кредитування національного виробництва обладнання для сектора відновлюваної енергетики, залучення коштів міжнародних фондів, фондів та програм ЄС

скорочення строків видачі та кількості дозвільних документів, необхідних для впровадження проектів з використання ВДЕ

запровадити механізми стимулювання кінцевого споживача до використання обладнання українського виробника

підготовка до зняття з експлуатації та утилізації обладнання відновлювальної енергетики (утилізація сонячних панелей тощо)

Підціль 5.4. Входження енергетичного сектору України до європейського енергетичного ринку

Завдання:

- Забезпечення безперешкодного руху ресурсів, енергії, технологій та капіталів між енергетичним ринком України та ЄС

- Входження операторів енергетичних систем та національних регуляторів у європейські формати співпраці

- Входження енергетичного сектору України до європейської системи енергетичної безпеки

- Зростання ринку українських компаній на європейських енергетичних ринках

запровадження нормативно-правових актів щодо адаптації нормативно-технічного регулювання енергетики з відповідним затвердженням технічних вимог до об'єктів електроенергетики відповідно до вимог ENTSO-E

реалізація до 2018 року цільової програми інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України до енергетичного об'єднання енергосистем європейських держав (ENTSO-E)

приєднання об'єднаної енергетичної системи України до ENTSO-E

Входження на український енергетичний ринок інвесторів та постачальників з країн ЄС інтеграція України в єдиний європейський ринок

інфраструктурна підготовка до постачання природного газу із країн ENTSO-G (реалізація проектів газових інтерконекторів, із Румунією, Угорщиною, Словачиною, Німечиною, Польщею)

правова та організаційна підготовка до створення віртуальної торгової точки (Східноєвропейський газовий хаб) на базі українських підземних сховищ природного газу.

забезпечення повноцінного функціонування Східноєвропейського газового хаба та участь оператора підземних сховищ газу у торгових операціях на внутрішньому та європейському ринках

перенесення точки закупівлі природного газу з Російської Федерації на східний кордон України

Ціль 6. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ

Підціль 6.1. Створення системи управління енергетичною безпекою

Завдання:

- Запровадження системи стратегічного планування розвитком паливно-енергетичного комплексу

- Забезпечення функціонування системи моніторингу стану енергетичної безпеки

Створення системи моніторингу та аналізу енергетичних ринків, світових тенденцій розвитку енергетики та критичних ризиків енергетичній безпеці України на базі державних ресурсів енергетичного сектору

Визначення відповідального за оцінку ризиків та загроз енергетичній безпеці та координацію діяльності з реалізації енергетичної політики у цій сфері

здійснення підготовки та оприлюднення щорічного звіту щодо аналізу енергетичної безпеки України, безпеки енергопостачання споживачів

набуття членства в Міжнародному Енергетичному Агентстві (IEA), ядерному енергетичному агентстві (NEA) інших міжнародних організаціях у сфері енергетики

запровадження системи показників стану реалізації енергетичної політики та стану енергетичної безпеки та забезпечення їх щорічного моніторингу

підготовка та періодичне (раз на 5 років) оприлюднення Національної доповіді щодо стану реалізації Енергетичної стратегії України

забезпечення повноцінного впровадження стандартів Ініціативи щодо прозорості видобувних галузей (EITI), встановлення вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності видобувних компаній за міжнародними стандартами (МСФЗ)

запровадження вимоги до енергетичних компаній інформувати щодо перспективного укладання угод із зовнішніми партнерами на предмет їх впливу на цілі Стратегії

забезпечення повноцінної участі України в європейських системах раннього попередження загроз енергетичній безпеці (механізмах раннього попередження, публікації даних щодо виробництва, транзиту енергоресурсів тощо)

забезпечення повноцінної участі України в роботі об'єднання європейських енергетичних регуляторів (ACER), участь у координаційних групах.

повноцінне входження України до системи механізмів солідарності забезпечення енергопостачання європейських країн

забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації енергетичної політики (залучення недержавних організацій, аналітичних центрів тощо)

встановлення механізму моніторингу процесів «зливання та поглинання компаній» на енергетичних ринках та недопущення монополізації ринків

запровадження законодавства в частині зниження ризиків недружнього «поглинання» стратегічних державних активів та операторів енергетичної інфраструктури.

Підціль 6.3 Задоволення потреб національної економіки в особливий період

Завдання:

- Формування правової бази функціонування енергетичного сектору в особливий період (прогнозування ризиків та загроз, формування система державного управління, обмеження на діяльність, залучення ресурсів приватного сектору)

- Забезпечення готовності паливно-енергетичного комплексу забезпечити потреби національної економіки в енергії у кризових ситуаціях

запровадження законодавства в частині вдосконалення системи фізичного захисту об'єктів енергетики, (розробка Концепції безпеки енергетичної інфраструктури України)

удосконалення координації та формування системи державно-приватного партнерства реагування на загрози енергетичній безпеці

законодавче врегулювання питання функціонування національної економіки і, зокрема, паливно-енергетичного комплексу у період надзвичайного стану (особливий період), надання права державі викупати наявні, у приватного сектору, енергоресурси для забезпечення функціонування національної економіки на період дії надзвичайного стану

запровадження практики укладання угод (з зарубіжними контрагентами: системні оператори, постачальники) про надання допомоги у випадку аварій або забезпечення гарантованого резерву на узгоджений період час (преривні контракти)

розроблення законодавства в частині формування принципів державно-приватного партнерства в резервуванні енергетичних ресурсів та запровадження системи стратегічних запасів енергоресурсів

прийняття законодавства в частині створення механізму «резервування» державою енергоресурсів приватних компаній у обсязі 30 днів споживання, зокрема:

- залучення ресурсів приватних компаній у випадку кризової ситуації (врегулювання права викупу визначених обсягів за ринковими цінами)

- здійснення товарних інтервенцій для стабілізації енергетичних ринків у кризовій ситуації

забезпечення дії механізму «резервування» державою енергоресурсів приватних компаній у обсязі 30 днів споживання.

визначення та надання повноважень відповідального за створення системи стратегічних запасів енергоресурсів (і)

Створення державної системи стратегічних запасів енергоресурсів (нафти, нафтопродуктів та природного газу) у обсязі 30 днів внутрішнього енергоспоживання.

Створення державної системи стратегічних запасів енергоресурсів у обсязі 61 дня середньодобового внутрішнього споживання

Підціль 6.4. Реформування системи управління енергетичним сектором

Завдання:

- Ліквідація адміністративного регулювання взаєморозрахунків на ринку

- Запровадження системи стратегічного планування енерговикористання та управління розвитком паливно-енергетичного комплексу

перегляд функцій та повноважень органів влади щодо регулювання ринків, законодавче закріплення повноважень та незалежності національних регуляторів для кожного з енергетичних ринків відповідно до вимог Третього енергетичного пакету (іі)

забезпечення контролю національних регуляторів у сфері енергетики за належним рівнем прозорості на монопольних ринках та ефективного нагляду за дотриманням конкуренції

впровадження сучасних європейських стандартів корпоративного управління держаними енергетичними компаніями

розробка законодавства щодо запровадження на рівні суб'єктів господарювання, практики аналізу та реагування на загрози роботі енергетичних об'єктів (contingency planning)

запровадження contingency planning в енергетичному секторі (впровадження системи оцінювання ризиків суб'єктами господарювання енергетичного сектору (стандарт та системи добровільних угод) та системи реагування на загрози енергетичній безпеці (паспорт загроз) та плану ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій)

децентралізація владних повноважень та передача ресурсів та відповідальності за функціонування житлово-комунальної сфери та комунальної енергетики на місцевий рівень, децентралізацію систем енергозабезпечення з використанням місцевих видів палива та відновлювальних джерел енергії

формування системи моніторингу та оцінки ефективності реалізації положень державної енергетичної політики на місцевому рівні

розширення участі громадськості у формуванні та реалізації енергетичної політики (залучення недержавних організацій, аналітичних центрів тощо)

забезпечення підтримки діяльності національних енергетичних компаній на європейських та глобальних ринках та їх участі у міжнародних проектах (створення кредитних агенцій, страхування «політичних» ризиків тощо)

забезпечення удосконалення енергетичної статистики: формування систем моніторингу паливно-енергетичного балансу, показників енергоефективності, викидів та верифікації парникових газів, запасів енергоресурсів тощо

забезпечення щорічного оприлюднення:

- розширеної енергетичної статистики, фактичних енергетичних балансів

- забезпечення підготовки та публікації щорічних довгострокових енергетичних балансів (понад 5 років)

забезпечення удосконалення функціонування систем моніторингу паливно-енергетичного балансу

внесення змін до нормативно-правових актів, умов та правила здійснення ліцензійної діяльності, підготовки директив на переговори, порядку підготовки державних цільових програм положень щодо врахування положень та цілей Стратегії

забезпечення відкриття для споживачів структури тарифів на природний газ, електроенергію, теплову енергію, їх транспортування (і)

і - Відповідно до зобов'язань України за договором про приєднання до Європейського Енергетичного Співтовариства.

іі - Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Размещено на Allbest.ru

...