"Озеленення" енергетики та нова якість глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Озеленення» енергетики та нова якість глобалізації

Ільницький Денис, Столярчук Ярослава

Анотація

озеленення енергетичний сталий екологічний

Статтю присвячено комплексному дослідженню процесів «озеленення» світового енергетичного комплексу та його переведення на модель сталого розвитку. Обґрунтовано, що цифрова та мережева трансформація світогосподарської системи у першій чверті ХХІ ст. є головними детермінуючими чинниками фундаментального процесу креативізації глобального економічного розвитку, зокрема шляхом нарощування інвестиційних капіталовкладень в інноваційний розвиток зеленої економіки. Констатовано, що «озеленення» світового енергетичного сектору є потужним драйвером глибокої структурної модернізації національних моделей соціально-економічного розвитку та відновлення природного капіталу. Доведено, що значне загострення в останнє десятиліття міжнародної конкуренції між ключовими суб'єктами світової економіки за ресурсні джерела цифрової та зеленої трансформацій вже найближчим часом кардинально змінить конкурентний ландшафт глобальної економіки. Визначено, що постіндустріальна модель глобального технологічного розвитку формує стійкий базис розбудови світової енергетичної системи в діалектичній єдності енергоринку й енергопростору. З урахуванням сучасних процесів реіндустріалізації національних економік, які у глобальних умовах детермінуються спроможністю розбудови інноваційної екосистеми, запропоновано поділ країн на дві групи: ті, що спроможні оперативно змінити національні моделі енергоспоживання на основі енергоефективних і зелених технологій; а також держави, що не готові до подібного роду змін. Виявлено дію глобальних екологічних трендів на структурну та якісну динаміку сучасного світогосподарського розвитку: активний відхід національних економічних моделей від експансіоністського зростання до інтенсифікації використання потенціалу факторів виробництва; трансформація структури національних народногосподарських комплексів держав у бік формування зелених секторів економіки та зелених робочих місць; динамічна реіндустріалізація традиційної промисловості через появу нових технологій та моделей економічної діяльності; глибокі соціальні трансформації капіталістичного суспільства; оновлення суспільних цінностей і комплексу пріоритетів поточної та стратегічної діяльності бізнес-структур.

Розкрито вплив пандемії covid-19 на «озеленення» світового енергетичного сектору та його переведення на сталу модель розвитку: стрімке падіння ринкового попиту на викопні види палива; розбалансування глобальних ланцюгів поставок життєво необхідних товарів; стрімке падіння інвестиційних капіталовкладень у нафтогазовий сектор; нарощування обсягів споживання відновлювальних енергоджерел локального походження; підвищення гнучкості управління енергомережами. Конкретизовано сутність кліматичних амбіцій ЄС, які полягають у розбудові моделі конкурентного розвитку, що базується на системній декарбонізації економіки. Визначено пріоритетні напрями розвитку зеленої водневої генерації в Євросоюзі, яка розглядається в рамках реалізації плану з інтеграції національних енергетичних комплексів держав - членів даного інтеграційного угруповання, а також впровадження Зеленого курсу ЄС.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: зелена економіка, смарт-економіка, глобалізація, зелена мережевізація, енергетика, енергетичний перехід, діджиталізація, екологічна проблема, пандемія covid-19, інтеграційна політика ЄС, Зелений курс ЄС, зовнішня енергетична стратегія ЄС, План REPowerEU, зелений водень.

Вступ

Сучасна світова економіка, зріла модель якої сформувалась ще на початку ХХ ст., у першій чверті ХХІ ст. зазнає глибоких трансформаційних змін як свого технологічного базису, так і всієї системи надбудовних відносин. З одного боку, потреба у подібного роду якісних змінах викликана критичним загостренням глобальної екологічної проблеми, що набуває концентрованого вираження у змінах клімату й екологічних параметрах середовища людської життєдіяльності, а також у досягненні довкіллям меж своєї продуктивності. З другого боку, усі ми сьогодні є свідками динамічного розгортання цілої низки суспільних трансформацій, насамперед цифрової та зеленої, що відкриває світовій спільноті широке вікно можливостей для повномасштабної реалізації креативних концепцій, однією з яких є смарт-економіка.

Що стосується енергетичного базису міжнародної економічної системи, то нині спостерігається його перехід від паливно-вуглеводневої до відновлювальної моделі енергозабезпечення з метою досягнення Цілей сталого розвитку, що репрезентує надзвичайно складний і вищою мірою суперечливий процес. Він здатен у докорінний спосіб змінити не лише характер відносин між людиною і природою, чинні корпоративні стратегії та бізнес-моделі, інструменти і важелі макроекономічного зростання держав і цілих регіонів, а й структурні виміри світового господарства та геополітичні траєкторії його подальшого розвитку. У контексті загального методологічного каркасу парадигми сталого розвитку відновлювальна модель енергозабезпечення орієнтує світову спільноту на задоволення енергетичних потреб суспільства без негативного впливу на навколишнє середовище, без порушення соціально-економічної рівноваги і без нанесення шкоди економічним інтересам прийдешніх поколінь. Ні для кого не секрет, що це вимагатиме глибоких трансформаційних змін соціально-економічного і корпоративного ландшафту світового господарства, реструктуризації світових ринків (насамперед енергетичних), перекроювання глобальних постачальницьких і збутових ланцюгів.

Розвиток зеленої економіки спирається на поєднання державних і приватних інвестицій в інфраструктуру та активи такої якості, яка дає змогу суттєво змінити усталені принципи, цінності, корпоративні стратегії, бізнес-моделі та практики підприємницької діяльності. Йдеться насамперед про зменшення обсяги відходів, викидів і забруднення довкілля (зокрема вуглецем), підвищення енергетичної та ресурсної ефективності економічної діяльності, а також запобігання кліматичним змінам і втраті біорізноманіття Унінець, І. М. Зелена економіка в глобальній екосистемі. Вчені записки, Випуск 22 (1). 2021. С.69-80. URL: https://vz.kneu.edu.ua/ua/arch vz/.. Зазначені заходи у сукупності дають змогу підтримувати високі рівні зайнятості та доходів громадян, а також прибутковості підприємств у сучасних умовах суспільних та економічних змін, що вже кілька десятиліть закладено в концепції нульового зростання Nyangchak, N. (2022). Emerging green industry toward net-zero economy: A systematic review. Journal of Cleaner Production, 134622..

Актуальність трансформації суспільства стосується не лише виробництва і споживання енергії, а й усієї культури споживання та поведінки економічних акторів Trainer, T. (2007). Renewable energy cannot sustain a consumer society. Springer Science & Business Media. 197 p. DOI 10.1007/978-1-4020-5549-2. Навіть уся капіталістична парадигма постає перед викликом сутнісної трансформації, що пов'язано з її суперечністю з новими цінностями та швидкістю економічного розвитку Blauwhof, F. B. (2012). Overcoming accumulation: Is a capitalist steady-state economy possible?. Ecological Economics, 84, 254-261.. Тож йдеться не лише про зростання масштабів глобальної економіки, а й про якісно нові міжнародні системи, механізми та відносини між її суб'єктами.

Мета дослідження полягає в систематизації аргументів, які обумовлюють доцільність урахування в стратегії повоєнного відновлення української економіки пріоритетів «озеленення» енергетики як одного з невід'ємних атрибутів нової якості глобалізації та трендом розвитку світової економіки.

Для досягнення мети було визначено ряд завдань:

• розкрити внесок процесів цифрової трансформації у перехід глобальних процесів у нову якість;

• узагальнити ключові напрями «озеленення» світового енергетичного комплексу;

• визначити регіональні особливості та виклики «озеленення» енергетики;

• розкрити вплив пандемії covid-19 на «озеленення» глобального енергетичного сектору;

• охарактеризувати зовнішню енергетичну стратегію Євросоюзу 2022 р. як реакцію на російсько-українську війну;

• окреслити потенціал зеленого водню як пріоритетного напряму енергетичного переходу Європейського Союзу.

Теоретичний арсенал дослідження процесів «озеленення» енергетики

Міжнародні порівняння поступу національних економік у сфері розвитку цифрової економіки та цифровізації всіх їх секторів також знаходять неабияку популярність серед дослідників і тих, хто на практиці займається питаннями цифрової трансформації. За даними міжнародних наукометричних баз, зокрема Scopus SCOPUS. URL: https://www.scopus.com/search/form.uri, найактивніше дослідження з питань становлення та розвитку цифрової економіки проводяться дослідниками з таких країн, як російська федерація, Китай, США, Велика Британія та Індія.

Ряд вітчизняних колег-науковців довели, що процеси цифрової та мережевої трансформації слід розглядати як детермінуючі чинники загальної креативізації глобального розвитку, а саме у сфері міжнародної інвестиційної діяльності Бурмака, М. (2018). Креативізація глобального інвестиційного процесу. Міжнародна економічна політика, (2 (29)), 37-54., до яких тепер відносять інвестування у розвиток зеленої економіки Орловська, Ю. В., Квактун, О. О., Кахович, О. О., & Дригола, К. В. (2021). Державне управління зеленими інвестиціями як фактор сталого розвитку регіонів. Інвестиції: практика та досвід, (16), 70-76..

Окремі дослідники пропонують розглядати механізм цифрової трансформації виключно з позицій ідентифікації її інституційних складових, таких як системи державних органів, нормативно-правових актів і регуляторних інструментів і заходів розвитку національної економіки Пустоваров А. І. Формування механізму цифрової трансформації управління розвитком національної економіки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2020. Випуск 34. С.213-218. https://doi.org/10.32782/2413-9971/2020-34-36. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/34_2020 ua/38.pdf. Важливу роль відіграють і наукові праці, які концентрують дослідження процесів цифровізації виключно з методологічних позицій певної науки. Ураховуючи природу цифрової трансформації, пропонується концентруватись на питаннях інформаційної взаємодії - управлінні інформаційним полем, кіберсоціалізацією, цифровою комунікацією Шимченко, Л., Мірошніченко, Д., Костенко, Д. Цифрова трансформація України як механізм ефектизації комунікації влади з народом. Society. Document. Communication. (Соціум. Документ. Комунікація). 2022. (14). С.304-322. https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-304-322. Привабливою темою виступає дослідження впливу цифрових трансформацій на публічне управління та використання його як механізму суспільних трансформацій Биркович Т. І., Биркович В. І., Кабанець О. С. Механізми публічного управління у сфері цифрових трансформацій. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 9. - URL: http://www.dy.nayka. com.ua/?op=1&z=1488 (дата звернення: 12.06.2023). DOI: 10.32702/2307-2156-2019.9.2.

У відкритій глобальній постіндустріальній економіці загострюється питання регуляторної конкуренції між національними економіками, яка передбачає підбір адекватних принципів, інструментів і методів. Одним із проміжних результатів є те, що, за З. Мацук, ефективна цифрова трансформація покликана сформувати в країні привабливий інвестиційний клімат, адже йдеться про практично всі аспекти життєдіяльності Мацук З. А. Глобальні виклики та тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні. 2020. Міжнародна економічна політика. 2020. № 1-2.(32-33). C. 153-173. http://iepjoumal.com/joumals/32-33/2020 7 Matsuk ukr.pdf. Напевно, має йтись більш широко про загальне середовище бізнесу та людської життєдіяльності, адже цифровий вимір можна знаходити як у рейтингах легкості ведення бізнесу, так і глобальної конкурентоспроможності. З іншого боку, як доводять В. Панченко, Н. Резнікова, О. Булатова, у постіндустріальній економіці з'являється новітня форма неопротекціонізму (як цифровий протекціонізм, так й інноваційний та інформаційний різновиди протекціонізму) Панченко, В. Г., Резнікова, Н. В., & Булатова, О. В. Регуляторна конкуренція в цифровій економіці: нові форми протекціонізму. Міжнародна економічна політика. 2020. № 1-2.(32-33). C.50-80.

На мікрорівні наукові праці концентруються на вивченні лідерських ініціатив корпорацій передусім у сфері електронної комерції у національних і міжнародних масштабах Гуменна Ю. Г., Гура О. Ю. Тенденції впровадження цифрової трансформації в діяльність суб'єктів господарювання. Вісник СумДУ. Серія «Економіка». 2021. №2. С.202-210.. Перехід світової економіки до шостого технологічного укладу передбачає її системну цифровізацію. Про те, що її також слід відносити до однієї з домінант транснаціоналізації бізнесу, дослідники писали ще у 2019 р. Жиленко К., Мешко Н. Глобалізаційні домінанти розвитку бізнес-діяльності. Міжнародна економічна політика. 2019. №(2). С. 43-81.. З плином часу можемо спостерігати результати цифровізації бізнес-діяльності, що виявляються насамперед у докорінному перегляді традиційних ділових практик. Так, Європейський центральний банк як одну з короткострокових цілей визначає зменшення на 50% рівня фізичних контактів із зовнішніми суб'єктами для зниження впливу бізнес-операцій на довкілля European Central Bank Annual Report 2022. Eurosystem, ECB. 2023. 187 p. doi:10.2866/390483. URL: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/annrep/ecb.ar2022~8ae51d163b.en.pdf.

Вагомий поштовх до цифровізації більшості соціально-економічних процесів мав місце у зв'язку з пандемією covid-19. Невипадково, що протягом 2020-2023 рр. спостерігався сплеск активності досліджень у цій сфері. Науковці намагались охопити більшість аспектів соціально-економічного розвитку, включаючи окремі галузі. Активна віддалена зайнятість додала аргументів для поширення концепції гіг-економіки, з її високою роллю Інтернет, ІКТ та інфраструктури, а також енергетики, які дозволяють економічним процесам розвиватись навіть в умовах мінімізації прямих контактів між людьми Цифрова економіка: вплив інформаційно-комунікаційних технологій на людський капітал та формування компетентностей майбутнього: монографія / МОН України, КНЕУ ім. В. Гетьмана ; за ред. Антонюк Л., Ільницького Д., Севастюк А. - Київ: КНЕУ, 2021. - 337 с..

Завдяки використанню потенціалу Pandey, N., & Pal, A. (2020). Impact of digital surge during Covid-19 pandemic: A viewpoint on research and practice. International journal of information management, 55, 102171. doi: 10.1016/j.ijinfomgt.2020.102171 нових технологій, що, зокрема, відкривається в процесі цифрової трансформації національних економік, багатьом країнам вдається скористатись можливістю зменшити чи позбавитись від низки міжнародних сировинних залежностей. Так, країни, яким у попередні роки доводилось значну частку фінансових ресурсів спрямовувати на імпорт енергоносіїв, досягають меншої енергоємності ВВП та успішно переходять на принципи зеленої енергетики. Такі досягнення нині можуть спостерігатись у малих розвинених економіках, зокрема, Австрії, Бельгії, Данії, Ірландії, Нідерландах, Фінляндії Орєхова, Т. В., Цимбал, Л. І., Цимбал, Л. И., Унінець, І. М. Сучасні міжнародні практики багаторівневої реалізації екосистемного підходу у державному управлінні. Міжнародна економічна політика, 2022, 1 (36), С.124-140. DOI 10.3311 l/iep.2022.36.06.

Кількісний розвиток процесів цифрової трансформації у попередні десятиліття дозволив сформувати цифровий простір, який охоплює більшість країн світу, визначальною рисою якого є не тільки те, що він базується на досягненнях науково-технічного прогресу, а й поява якісно нових інституційних завдань. Йдеться передусім про цифрову економіку та феномен економіки платформ. Вони спираються як на активний розвиток процесів інформатизації, мережевізації, інтелектуалізації та індивідуалізації, так і на появу якісно нових форм взаємодії суб'єктів, передусім організаційних структур компаній, їх бізнес-моделей, а також регуляторної взаємодії Лук'яненко О., Нямещук Г. Розвиток платформної економіки у глобальному цифровому середовищі. Міжнародна економічна політика. 2020. №1-2. С.27-49. DOI 10.33111/iep.2020.32_33.02. http://iepjournal.com/ journals/32-33/2020_2_Lukianenko_Niameshchuk.pdf.

Досвід нових індустріальних країн є цінним для України, яка постає перед викликом реіндустріалізації, що має враховувати енергетику в процесі інноваційного оновлення структури економіки. Зупинимось на результатах дослідження вчених, які, вивчаючи розвиток промисловості Бразилії, виявили, що чинники конкурентоспроможності мають високі рівні кореляції з екологічними інноваціями. Слід звернути увагу на високу кореляцію споживання енергії як результату інноваційної діяльності та конкурентоспроможності поруч з низкою інших чинників, а саме:

• покращенням якості продукту (99% кореляція);

• підвищенням гнучкості виробництва (99%);

• зниженням витрат виробництва (99%);

• зменшенням споживання сировини (96%);

• споживання енергії (96%) Tendencias, desafios e oportunidades da ecoinova<;ao para a indiistria no Brasil / Confederafao Nacional da Indiistria, Comissao Economica para a America Latina e o Caribe (CEPAL). Brasilia: CNI, 2023. 80 р. URL: https://static.portaldaindustria.com.br/media/filer_public/23/2b/232bf7fa-7ee0-4807-b32f54a7a4ff0261/tendencias_desafios_e_oportunidades_da_ecoinovacao_para_a_industria_no_brasil.pdf.

Постпандемічне відновлення становить пріоритет для багатьох країн світу, адже практично усі вони зазнали економічних втрат за час продовження карантинних обмежень. Тож виклики зеленої, цифрової та інших трансформацій накладаються на пріоритети відновлення після економічного спаду. В Австралії, наприклад, навіть започаткували національний фонд відбудови промисловості та економіки обсягом близько 15 млрд австралійських доларів, з яких 20% спрямовується на розвиток відновлювальної енергетики та технології зменшення викидів Industry, science and resources portfolio: portfolio budget statements 2022-23 budget related paper No. 1.11. Commonwealth of Australia. 2022. https://www.industry.gov.au/sites/default/files/2022-10/October_202223_Industry%2C%20Science%20and%20Resources_PBS.pdf.

Попри величезну кількість публікацій за тематикою, що напряму чи опосередковано стосується якісної трансформації глобальної економіки в цілому та енергетики зокрема, спостерігається відносний брак досліджень певних напрямів. У вітчизняний науково-аналітичний дискурс слід регулярно привносити результати досліджень, які спрямовані на виявлення глобальних і регіональних тенденцій, розроблення та реалізації стратегій, розроблення і впровадження технологічних змін, а також змін системи чинників попиту і пропозиції на світовому та регіональних ринках, які у середньоі довгостроковому горизонтах здатні детермінувати реструктуризацію конкурентного ландшафту.

Екологічний виклик -- потреба у системних змінах

Уся сукупність суперечностей, які нагромадилися у світовій економіці у результаті понад 200 років панування екстенсивної моделі ресурсоспоживання і марнотратного типу залучення природного капіталу до процесів суспільного відтворення, може бути ефективно розв'язана лише на основі системної трансформації всіх форм міжнародних економічних відносин і всієї системи взаємозв'язків між ними. Екологічна, цифрова і соціальна трансформації можуть бути кваліфіковані як комплексний механізм якісного удосконалення світового господарства, переходу до нової якості глобалізації. Характеризуючи його, слід вказати на високий рівень взаємозв'язку з ключовими трансформаційними змінами, які переживає світове господарство в сучасних умовах, - зеленою, технологічною, фінансовою, інституційно-регуляторною трансформаціями. У сукупності вони задають якісно нові тренди світогосподарського розвитку, докорінно модернізують діючі корпоративні бізнес-моделі та стратегії, обумовлюють потребу в якісному оновленні чинних регуляторних механізмів цілеупорядкування міжнародної економічної системи.

Системно важливою у даному контексті є цифрова трансформація, що є продовженням процесів комп'ютеризації, інформатизації та інтелектуалізації, а також ґрунтується на процесах диджиталізації. У такій якості цифрова трансформація є нічим іншим як міцною матеріальною основою переходу глобальних процесів у свою нову якість як механізм:

* реалізації економічного потенціалу в мережевій економіці;

• виявлення глобальних лідерів із комерціалізації наукових досліджень;

• підвищення ефективності управлінських і політичних процесів і рішень;

• залучення ресурсів регіональних суб'єктів і кращого застосування їх економічного потенціалу в глобальних масштабах;

• формування глобального соціального ліфту;

• запровадження платформної концепції економіки як форми взаємодії, що перебуває між приватним управлінням та державним урядуванням;

• пришвидшення обігу потоків продукції та факторів виробництва;

• створення новітніх конкурентних переваг і бізнес-моделей.

«Зелена» трансформація світової економіки також широко використовує потенціал цифрових технологій для кращого управління природними ресурсами і відходами, мінімізації втрат природного капіталу та переходу до його відтворення. Віддалений моніторинг і підтримка, управління ланцюгами вартості, запасами і постачальниками, доступність глобальних ринків праці та споживання, фінансових та інших ресурсів, обмін даними та знаннями виступають прикладами, що знаходять застосування в процесах формування зеленої економіки. Частка відновлювальних джерел енергії розглядається багатьма дослідниками як детермінанта розвитку глобальних ланцюгів постачання у сталій мережевій економіці Melkonyan A., Krumme K., Gruchmann T., Spinier S., Schumacher T., Bleischwitz R. Scenario and strategy planning for transformative supply chains within a sustainable economy. Journal of Cleaner Production. 2019. Volume 231. P. 144-160..

Попри те що цифровий і «зелений» переходи супроводжуються зниженням темпів економічного розвитку (про що ми писали раніше Ільницький Д. О. Глобальна конкуренція в науково-освітньому просторі: монографія. Київ: КНЕУ, 2016.), китайські дослідники виявили таке: цифровий перехід значним чином прискорює процеси зеленої трансформації, роблячи її більш реальною Hao, X., Li, Y., Ren, S., Wu, H., & Hao, Y. (2023). The role of digitalization on green economic growth: Does industrial structure optimization and green innovation matter?. Journal of Environmental Management, 325, 116504. DOI: 10.1016/j.j envman.2022.116504. Більше того, трансформації призводять не лише до зміни, а й до раціоналізації промислової структури економіки, включаючи вплив на енергетичний сектор.

Ще С. Кузнець доводив, що обрахунок добробуту націй має враховувати не лише національний дохід чи ВВП Blanco E., Razzaque J. Natural Resources and the Green Economy: Redefining the Challenges for People. Leiden-Boston: Martinus Nijhoff Publishers. 2012.. Йдеться про необхідність розрахунку та врахування понесених суспільством соціальних витрати та впливу на довкілля, що може бути реалізовано через інтеграцію концепцій соціального та природного капіталів. Зростає кількість прикладного застосування такого підходу, зокрема, для деяких розвинених країн було обраховано соціальну вартість вуглеводнів, яка коливається в межах від 1 до 417 дол. США за 1 т СО₂ Economics of the environment. in Essentials of Economics in Context. By Neva Goodwin, Jonathan M. Harris, Pratistha Joshi Rajkarnikar, Brian Roach, Tim B. Thornton. 1st Edition. Routledge. 2020.. На нашу думку, тому точніші дані та можливість управління добробутом націй може бути реалізована саме через зелений і цифровий переходи.

Пошук шляхів розв'язання глобальної екологічної проблеми багатьох дослідників приводить до необхідності декарбонізації та ефективнішого використання природних ресурсів. Декарбонізація безпосередньо пов'язана з енергетикою, яка. ^є основним споживачем викопних енергоносіїв (вугілля, нафти, газу). їх використання призводить до накопичення в атмосфері парникових газів, що може бути подолано навіть завдяки інвестуванню у використання вже наявних технологій. Вичерпаність інших природних ресурсів обумовила появу концепції циркулярної економіки, яка більшу увагу приділяє всьому різноманіттю природних ресурсів, включаючи водні та метали Panagopoulos, A., & Giannika, V. (2022). Decarbonized and circular brine management/valorization for water & valuable resource recovery via minimal/zero liquid discharge (MLD/ZLD) strategies. Journal of Environmental Management, 324, 116239. DOI: 10.1016/j.jenvman.2022.116239. Важливо при цьому враховувати, що вплив у результаті фізичного існування та використання ІКТ у виробничих процесах, включаючи енергію для виробничого та побутового споживання, на наближення до сталого розвитку матиме негативний вплив, але переважно позитивний вплив спостерігається для зменшення забруднення і споживання енергії та води завдяки оптимізації несталих процесів споживання Ciocoiu C. Integrating Digital Economy And Green Economy: Opportunities For Sustainable Development. Theoretical and Empirical Researches in Urban Management. 2011. Vol. 6 (1). P. 33-43..

Великі втрати глобального природного капіталу можуть бути певною мірою компенсовані через інвестування у природоохоронні заходи щонайменше 1% світового ВВП Stern N. The Economics of Climate Change: The Stern Review. Cambridge University Press, Cambridge, UK. Executive Summary, 2007. - стор. 2.. Цей розмір відповідає 0,965 трлн дол. США у 2021 р., коли обсяг міжнародних прямих інвестицій становив близько 1,6 трлн дол. США, тож досягнення рівня 60% інвестицій, що відповідають критеріям інвестування у досягнення Цілей сталого розвитку, дозволить почати змінювати ситуацію на краще. Якщо враховувати, що ідеальною була б ситуація, коли всі 100 % відповідають критеріям інвестування у досягнення Цілей сталого розвитку, то досягнення таких рівнів можна вважати цілком реалістичною метою. Разом з тим відставання окремих країн у досягненні такого рівня та принципів може у майбутньому сформувати підстави для дискримінації тих суб'єктів, що завдаватимуть довкіллю негативного впливу.

Країни ЄС для досягнення цілей, які передбачено Паризькою кліматичною угодою до 2030 р., у тому числі скорочення на 40% викидів парникових газів, щороку стикатимуться з необхідністю інвестицій на понад 180 млрд євро Fatica S., Panzica R. Green bonds as a tool against climate change? JRC Working Papers in Economics and Finance, 2020/10, 2020. - стор. 5.. За оцінками ЮНКТАД, лише за рік накопичені обсяги міжнародних потоків інвестицій, що пов'язані зі сталим розвитком, зросли на 63% - до 5,2 трлн дол. США у 2021 р. World Investment Report 2022: International tax reforms and sustainable investment. United Nations Conference on Trade and Development, Geneva and New York, 2022, 219 pp. ISBN: 978-9211130492.. При цьому більшість із 5 тис. найбільших БНП світу у 2022 р. заявляли про зменшення очікуваних рівнів прибутковості у зв'язку з ціновими шоками на енергетичному ринку та необхідністю пошуку інвестиційних рішень з використанням потенціалу альтернативних джерел енергії.

Енергетична трансформація ж (або як її називають енергетичний перехід) також базується на фундаментальних піонерних розробках у сфері використання альтернативних джерел для виробництва електроенергії, яка перетворюється на ключовий продукт не тільки енергетики, а й системно важливий продукт усієї економічної системи; технологій управління СО₂; впливу на соціально-економічний розвиток та його наслідки; мінімізації впливу на кліматичні зміни; накопичення ресурсів для реалізації глобальних проєктів і системних інновацій. Для переходу до кліматично дружніх технологій світовій економіці необхідно забезпечити інвестування 15 трлн дол. США до 2050 р., одним з наслідків чого, як очікується, буде зростання частки електрифікації у структурі споживання енергії з нинішніх 20 до 50 % Global energy transformation: A roadmap to 2050 (2019 edition), International Renewable Energy Agency, Abu Dhabi. 52 p. ISBN 978-92-9260-121-8 https://www.irena.org/-/media/Files/IRENA/Agency/Publication/ 2019/Apr/IRENA_Global_Energy_Transformation_2019.pdf?rev=6ea97044a1274c6c8ffe4a116ab17b8f.

Отже, можемо говорити про системний вплив цифрової трансформації на усі підсистеми та структурні компоненти світового господарства, який має чітко виражені два рівні. З одного боку, цифрова трансформація формує якісно нові сектори світової економіки та докорінно змінює сформовану на сьогодні модель міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперування країн, а з другого - переводить на якісно вищій щабель розвитку традиційні сектори світової економіки. Водночас усі ми є свідками зникнення низки галузей економіки та видів трудової діяльності, що вимагає від суб'єктів господарювання адаптаційних стратегій конкурентного розвитку та пристосування до нових кон'юнктурних параметрів глобальних ринків. Це кидає потужні виклики національним урядам і міжнародним управлінським інституціям, що веде до актуалізації всього комплексу інструментів соціалізації економічного розвитку.

Цифрова трансформація -- технологічний базис оновлення процесів глобалізації

За останнє десятиліття в наукометричній базі Скопус знаходимо щороку від 5 до 15 публікацій за ключовим словом «new globalization». Йдеться передусім про виклики глобалізації, що пов'язані зі змінами міжнародного економічного порядку, передусім інституційної системи через її неспроможність розв'язувати нагальні проблеми. Прикладом цього є, зокрема, ініціатива Китаю щодо оновлення Шовкового шляху, який поясом покликаний поєднати значну кількість національних економік. До інституційного оновлення глобалізації також можна віднести зростання ролі окремих суб'єктів у глобальній економіці, зокрема, регіонів, міст і корпорацій. Частина науковців пов'язує якісне оновлення процесів глобалізації зі змінами в певних секторах, а саме - сфері послуг та вищій освіті, промисловості з її переходом до Індустрії 4.0, сільського господарства і зростання ринків органічної продукції, підвищення ролі людського капіталу та систем охорони здоров'я в системі механізмів соціально-економічного розвитку.

На нашу думку, доцільність досліджень щодо закономірностей та особливостей розвитку нової якості глобалізації походить від реалізації закону діалектики у переході кількісних змін в якісні. Саме тому індустріальна парадигма соціально-економічного розвитку заміщується постіндустріальною. Критична маса глобальних систем дійшла кульмінації розвитку, що обмежується рамками платоспроможного попиту, досягнутим рівнем технологій, ефективністю усталених інституційних пропорцій і сповільненням темпів приросту макроекономічних показників, зокрема ВВП на особу. Також має йтися про пошук нових драйверів соціально-економічного розвитку глобальної економіки, якими на даний момент можна вважати цифровізацію та перехід на пріоритети і принципи сталого розвитку (або зелений перехід).

Саме цифрова трансформація становить матеріальну, технологічну основу переходу глобальних процесів у нову якість. При цьому зелений перехід переважно розглядається в якості зміни етичних принципів. Хоча слід визнати, що як зелений, так і цифровий переходи мають як матеріальний, так і нематеріальний виміри, які слід враховувати для повного використання потенціалу трансформаційних процесів.

В умовах цифрового простору доволі складаним стає використання експансіоністських методів, що були притаманні періоду індустріального розвитку, коли на ринках могла відбуватись інтенсивна конкуренція на рівні технологій, але при цьому пропонуються різноманітні переваги розширення цих ринків Панченко, В. Г., Резнікова, Н. В., & Булатова, О. В. Регуляторна конкуренція в цифровій економіці: нові форми протекціонізму. Міжнародна економічна політика. 2020. № 1-2.(32-33). C.50-80. Раніше застосування певної технології відбувалося виключно з огляду на потребу в кінцевій продукції, без урахування всього різноманіття вимірів, що пов'язані з таким виробництвом, особливо тих, що мають довгостроковий вплив і наслідки. Застосування переваг цифровізації дає змогу суттєво спростити процеси моніторингу, обліку та аналізу, що передують прийняттю рішень як у сфері економіки і менеджменту, так і в інших суспільних процесах.

Зміни торкаються усіх вимірів економічного розвитку, які не лише оновлюються, а й зазнають сутнісних трансформацій, які обумовлюють появу нових секторів економіки (шерингова економіка, мережева економіка, цифрова економіка, смарт-економіка тощо). Йдеться як про появу нових товарів і послуг, формування попиту на нові компетенції, реалізацію конкурентних стратегій інноваційного розвитку, так і формування та накопичення нових форм капіталу та інтеграцію процесів диджиталізації в макрота мікроекономічні складові Цифрова економіка: вплив інформаційно-комунікаційних технологій на людський капітал та формування компетентностей майбутнього: монографія / МОН України, КНЕУ ім. В. Гетьмана ; за ред. Антонюк Л., Ільницького Д., Севастюк А. - Київ: КНЕУ, 2021. - 337 с..

Сучасні національні та міжнародні проекти розвитку, бізнеста інфраструктури проекти, передбачають урахування низки обов'язкових вимірів - просторово-географічного, фінансово-економічного, ринкового, знаннево-інформаційного, сировинно-енергетичного, компетентнісно-людського, екологічного. Довгострокова успішність масштабних проектів більше не може бути поставлена перед ризиком неврахування усіх потенційно можливих викликів і вимірів. Якщо в індустріальній економіці спостерігався консенсус за замовчуванням, коли екологічні чи соціальні питання ігнорувались, що робило проекти короткота середньостроково економічно вигіднішими, то постіндустріальна парадигма та глобальна екологічна проблема роблять подібну практику далі неприйнятною. Це обумовлює 15-річний тренд до зростання кількості фундаментальних і прикладних досліджень тематики ESG, що охоплює широке коло галузей знань Senadheera, S. S., Gregory, R., Rinklebe, J., Farrukh, M., Rhee, J. H., & Ok, Y. S. (2022). The development of research on environmental, social, and governance (ESG): A bibliometric analysis. Sustainable Environment, 8(1), 2125869. URL: DOI: 10.1080/27658511.2022.2125869. Тому врахування глобальних трендів перетворилось на частину процесу проектування та стратегічного бізнес - планування. Перехід секторів економіки на принципи та моделі сталого розвитку передбачає також «озеленення» енергетичного сектору, під яким у цілому прийнято розуміти нарощування частки відновлювальних джерел і зменшення викидів, а також активізацію інноваційної діяльності щодо енергозбереження та застосування потенціалу альтернативних джерел енергії Hosseini, S. E., & Wahid, M. A. (2016). Hydrogen production from renewable and sustainable energy resources: Promising green energy carrier for clean development. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 57, pp.850-866..

Екстенсивне зростання світової та національних економік, що домінувало практично все ХХ ст., спиралось на потенціал розширення, що забезпечувався лібералізацією та активізацією міжнародної торгівлі та рухом факторів виробництва. Увесь цей час природні ресурси розглядались як такі, що є практично безмежними. Втім експерти Римського клубу та інші вчені давно попереджали про досягнення лімітів зростання та регулярно підтверджують і знаходять нові докази цим висновкам Meadows, D. H., Meadows, D. L., Randers, J., & Behrens, W. W. (2018). The limits to growth. In Green planet blues (pp. 25-29). Routledge.. Енергоносії, як предмет торгівлі та інвестицій, становлять значну частку міжнародних економічних відносин, а енергетика, як очікується, у 2022 р. сягнула рекордних 13% у структурі глобального ВВП.

Слід пам'ятати, що в цілому в економіці індустріального суспільства розвиток енергетики став однією з передумов для розвитку тих секторів (сільського господарства, транспорту, управління відходами, інформаційних технологій, комунікацій), які стали передумовами розвиненого суспільства. Більше того, попри наявність значного потенціалу нетрадиційних джерел енергії, навіть викопні, невідновлювальні джерела мають рівень коефіцієнтів корисної дії, що також може бути значно підвищено Guidance note on Directive 2012/27/EU on energy efficiency, amending Directives 2009/125/EC and 2010/30/EC, and repealing Directives 2004/8/EC and 2006/32/EC Article 14: Promotion of efficiency in heating and cooling Accompanying the document Communication from the Commission to the European Parliament and the Council Implementing the Energy Efficiency Directive - Commission Guidance. Commission Staff Working Document. Eu. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EL/TXT/?uri=CELEX:52013SC0449. Тому масовий перехід на використання альтернативних джерел буде супроводжуватись внутрішніми змінами всіх пов'язаних секторів економіки (передусім інфраструктури, машинобудування, житлово-комунального господарства, освіти та науки, будівництва і сільського господарства) і моделей поведінки споживачів і виробників. Перехід від викопних до відновлювальних джерел енергії, від інтенсивного споживання природних ресурсів до енергоефективності, ресурсоощадності, циркулярності належить до доказів трансформації моделей від коричневої до зеленої економіки Sulich A., Zema T. Green jobs, a new measure of public management and sustainable development. European Journal of Environmental Sciences. 2018. Vol. 8, No. 1. Р. 69-75..

Після глобальної фінансової кризи 2007-2008 рр., яка символізує завершеність формування глобальної економіки, можемо спостерігати активізацію використання нетрадиційних механізмів і підходів до подолання циклічних викликів. Так, з 2011 р. розпочалось активне застосування терміна «Індустрія 4.0», що символізує початок переходу країнлідерів на якісно нові технологічні засади. Після завершення формування зрілої моделі Індустрії 4.0 можна стверджувати, що відчутні якісні зміни спостерігаються з кінця 2010-х років, коли кількісні зміни дійсно переросли в якісні. Більш того, теоретики з розвинених країн і країн, що розвиваються, вже активно дискутують щодо рис і перспектив появи Індустрії 5.0 Carayannis, E. G., & Morawska-Jancelewicz, J. (2022). The futures of Europe: Society 5.0 and Industry 5.0 as driving forces of future universities. Journal of the Knowledge Economy, №13. pp. 1-27.; Huang, S., Wang, B., Li, X., Zheng, P., Mourtzis, D., & Wang, L. (2022). Industry 5.0 and Society 5.0-- Comparison, complementation and co-evolution. Journal of manufacturing systems, 64, pp.424-428.. У будь-якому разі питання енергоефективності виступають критично важливою складовою як на макроекономічному рівні, так і на рівні окремих галузей, інституцій та навіть продукції Nonoyama, K., Liu, Z., Fujiwara, T., Alam, M. M., & Nishi, T. (2022). Energy-efficient robot configuration and motion planning using genetic algorithm and particle swarm optimization. Energies, №15(6), 2074. 20 p. URL: https://www.mdpi.com/1996-1073/15/6/2074/pdf.

Попри те що пандемія 2020-2023 рр. змусила зменшити економічну активність, а людей дистанціюватися, багато країн завдяки поширенню цифрових рішень змогли мінімізувати її негативний вплив. Людство стало свідком не стільки нарощування кількісних масштабів, як змін характеру світової економіки. Передусім йдеться про прорив розвитку мережевих форматів і платформних бізнес-моделей на всіх рівнях - від мікро до глобального Lafuente, E., Acs, Z. J., & Szerb, L. (2022). Analysis of the digital platform economy around the world: A network DEA model for identifying policy priorities. Journal of Small Business Management, 1-45.. Це дає підстави стверджувати, що світову економіку очікує якісно нова палітра диспозиції економічних форм, коли різнонаціональні суб'єкти господарювання органічно вбудовуються в архітектуру глобального мережево-економічного полотна. Цифрова і «зелена» трансформації ведуть до нової архітектоніки глобальної економіки, її нової якості навіть за схожого компонентного складу, який, очевидно, також зазнаватиме диверсифікації.

Регіональні особливості та виклики «озеленення» енергетики

Потреба у поєднанні потенціалу зеленої та цифрової трансформацій може бути продемонстрована на певних прикладах. Одним із таких є успішний довід започаткування міжнародного моніторингового інструменту - трекер енергетичної політики анг. - the energy policy tracker. див. - https://www.energypolicytracker.org, що з'явився у результаті ініціативи, яку підтримали численні міжнародні аналітичні центри та університети. Диджиталізація дозволила систематизувати зусилля 37 країн, що є основними виробниками і споживачами енергоносіїв у світі. Експертами було виявлено, що динаміка енерговиробництва до 2030 р. практично вдвічі перевищує той рівень, що міг би позитивно вплинути на динаміку глобального потепління The Production Gap Report 2021. SEI, IISD, ODI, E3G, UNEP. 2021. 104 р. URL:

https://productiongap.org/wp-content/uploads/2021/1LPGR2021_web_rev.pdf. Більше того, робимо висновок, що країни світу можна поділити на дві групи:

- країни, рівень розвитку і структура економіки яких дозволяє швидко реалізувати заходи зі зменшення енергоспоживання з викопних джерел, але яким бракує умов для реалізації цих заходів;

- країни, які не готові зменшувати енергоспоживання з викопних джерел, що викликано передусім браком капіталу і технологій.

Швидкість зміни структури економіки починає виступати тим фактором, що детермінує конкурентоспроможність національних економіки та ринкові позиції компаній. Утримання конкурентних позицій на традиційних і нових ринках усе більшою мірою впливає як на прибутковість бізнесу, так і на його взаємозв'язок з національними стратегіями соціально-економічного розвитку. Тому група країн G 20 вже почала реалізацію окремих ініціатив, зокрема, в контексті постпандемічного відновлення, які напряму чи опосередковано підтримують екологічну трансформацію енергетичного сектору, обсяг яких вже сягає близько 300 млрд дол. США. Такі значні обсяги державних інвестицій говорять про підняття ставок у глобальній конкурентній грі.

Асиметричність соціально-економічного, промислового розвитку в регіональному вимірі обумовлює відмінності в актуальності та ставленні до зелених трансформацій. Хоча такі думки можуть здаватись зрозумілими і такими, що можуть мати місце, втім дослідження національних особливостей дозволить ефективніше скористатись потенціалом як на рівні регіонів, так і галузей. Наприклад, дослідження зелених трансформацій, що розвиваються в Китаї в останні десятиліття, дозволило виявити, що вони краще розгортаються не лише в тих східних регіонах, де розміщено більший промисловий потенціал, а й там, де регіональні інноваційні системи мають вищий рівень зрілості Gu, X.; Pan, L. The Impact of Industrial Green Transformation on Regional Economic Development in China:

An Empirical Study Based on Spatial and Threshold Effects. Sustainability 2022, 14, 12913.

https://doi.org/10.3390/su141912913. Характерною рисою позитивних зрушень, що спостерігаються в економіці Китаю, є те, що вони спираються на детально продумані локальні плани впровадження технологічних інновацій та загальні національні плани. Зокрема, за результатами 13 п'ятирічного плану на 2016-2020 рр. енергоємність створюваної доданої вартості зменшилась на 16%, побудовано 171 зелений промисловий парк, запроваджено понад 20 тис. видів зеленої продукції.

Об'єктивність відмінностей у стартових умовах тривалий час становить невід'ємну частину політик, що реалізовуються в ЄС. Вони спостерігаються не лише між національними економіками, але навіть між регіонами країн, що доводить актуальність механізмів регіональної політики ЄС та європейської локально-регіональної таксономії Чужиков, В. І., & Федірко, О. А. (2021). Локалізм проти глобалізму (європейський методологічний кейс). Регіональна економіка 2021, №4. С.44-56. Прикладом цього є, зокрема, заснування Соціального кліматичного фонду, актуальність чого обумовлена масштабністю впливу глобальних кліматичних змін на соціальний вимір у національних і локальних масштабах. Соціальний кліматичний фонд (СКФ) покликаний доповнити Європейський соціальний фонд, ресурси якого на 2021-2027 рр. становить близько 99 млрд євро та який покликаний покращувати реагування країн на виклики у сфері зайнятості, освіти і навичок, соціальної інтеграції через соціальні інновації та міжнародне співробітництво, зокрема, у сферах енергозбереження, відновлювальної енергетики та зелених трансформацій.

Розмір СКФ має тісний взаємозв'язок з механізмом оновленої системи торгівлі дозволами на викиди в рамках зобов'язань ЄС щодо першого та другого Кіотських протоколів щодо змін клімату та Паризької кліматичної угоди, якими ЄС прагне до 2030 р. досягти 40% зниження рівня викидів стосовно рівня 1990 р., а головне - спрямовуватиме ресурси та інвестиції на такі важливі заходи та проєкти:

• підвищення енергоефективності будівель;

• декарбонізація опалення та охолодження будівель, включаючи інтеграцію енергії з відновлюваних джерел;

• надання покращеного доступу до мобільності та транспорту з нульовим і низьким рівнем викидів Directive 2003/87/EC of the European Parliament and of the Council of 13 October 2003 establishing a system for greenhouse gas emission allowance trading within the Union and amending Council Directive 96/61/EC. Document 02003L0087-20230301. 02003L0087 - EN - 01.03.2023 - 014.001. https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/?uri=CELEX%3A02003L0087-20230301.

Більше того, інші інструменти також використовуються ЄС для досягнення кліматичних цілей. Наприклад, Європейський фонд регіонального розвитку, до завдань якого з 2014 р. входить підвищення енергоефективності, а з 2021 р. - зменшення вуглецевості як засобу попередження ризиків для довкілля в контексті управління регіональною конкурентоспроможністю та зайнятістю, і Фонд згуртування також використовуються для управління ресурсами, передбачений розмір яких на 2021-2027 рр. сягає 350 млрд євро. Фонд згуртування надає підтримку тим регіонам ЄС, в яких рівень ВНД на особу є меншим за 90% від середнього по ЄС (на 2021-2027 рр. це такі країни, як Болгарія, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія та Чехія), а близько 37% ресурсів спрямовуються на кліматичні заходи, зокрема, розвиток трансєвропейських мереж, іншої транспортної інфраструктури та проєкти збереження довкілля.

Міські регіони в сучасній економіці важливими суб'єктами розвитку зеленої економіки, що обумовлено передусім високою концентрацією в них антропогенного впливу на довкілля. Управління процесами зеленого переходу хоча і можуть мати національні особливості, втім, як доводять дослідження, повинні мати багаторівневу архітектуру (глобальний, національний, регіональний і локальний рівні).

На локальному рівні найкраще вдається реалізовувати проєкти, що покликані зменшити забруднення довкілля та удосконалювати основні засоби, що веде до вдосконалення продуктивності факторів виробництва Zeng, M., Zheng, L., Huang, Z., Cheng, X., & Zeng, H. (2023). Does vertical supervision promote regional green transformation? Evidence from Central Environmental Protection Inspection. Journal of Environmental Management, 326, 116681. https://doi.org/10.1016/jjenvman.2022.116681. На регіональному рівні предметами діяльності можуть ставати більш масштабні системні проекти, на національному - системи в цілому та політики (освітня, дослідницька, статистична, екологічна, міжнародна тощо), а на глобальному - встановлюватись глобальні цілі та визначатись національні зобов'язання. Так, від країн Латинської Америки провідні експерти очікують використання потенціалу та стратегічної можливості «зелених» трансформацій для подолання таких структурних викликів, як слабкі системи соціального захисту, низька продуктивність, незрілі інституції, екологічно несталий розвиток, що у сукупності мае якісно удосконалити національні моделі соціально-економічного розвитку OECD et al. (2022), Latin American Economic Outlook 2022: Towards a Green and Just Transition, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/3d5554fc-en.. Навіть попри те, що в країнах Латинської Америки відновлювальні джерела становлять до 1/3 енергетичного балансу, що суттєво вище від середніх 13% у світі, втім потенціал збільшення продуктивності все ще великий, що може значно підвищити добробут у країнах цього регіону.

Для подолання екологічних і конкурентних викликів, що постають перед менш розвиненими країнами, держави ОЕСР та ЄС пропонують рекомендації, що спираються на висновки моніторингових програм і проектів. Одним з прикладів цього є регулярні випуски аналітичних оглядів соціально-економічного розвитку різних регіонів світу, зокрема країн Південно-Східної Європи OECD (2021), Competitiveness in South East Europe 2021: A Policy Outlook, Competitiveness and Private Sector Development, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/dcbc2ea9-en.. Значна частина подібних досліджень присвячена проблематиці «зеленої» та цифрової трансформації, а саме: розвитку регуляторних рамок й енергетичних ринків, структурним змінам у національних енергетичних секторах (якими країни заохочуються до розроблення та реалізації національних енергетичних та кліматичних планів), врахуванню енергетичних пакетів та участі в енергетичних об'єднаннях, поеднання яких справляють довгостроковий вплив на міжнародну і глобальну конкурентоспроможність країн регіону OECD (2021), “Energy policy (Dimension 12)”, in Competitiveness in South East Europe 2021: A Policy Outlook, OECD Publishing, Paris. DOI: https://doi.org/10.1787/0c8c0d7a-en.