Механізм оцінювання державного управління за чинником людського виміру

Виходячи з широкого розуміння сутності людського виміру (забезпечення прав і свобод людини; підвищення якості її життя; створення умов людського розвитку) запропоновано низку критеріальних моделей, серед яких: інтегрована модель компонентів людського розвитку, в якій враховано стан правового забезпечення людського розвитку, стан інформатизації суспільства, рівень культури, політичні умови людського розвитку; модель демократичних чинників людського виміру, що базується на критеріях дотримання громадянських, політичних, економічних, соціальних, духовних (культурних) прав і свобод людини, їх гарантії; модель забезпечення якості життя, що охоплює критерії якості життя, добробуту населення, якості соціальної сфери та навколишнього середовища та є відкритою моделлю внаслідок її великої розмірності й перспектив поповнення; модель зростання людського капіталу, що базується на критеріях освіти, культури (як узагальнення гуманітарного та технологічного здобутків людства), ефективності управління державою (регіонами, територіями), відповідної державної кадрової та демографічної політики, створення умов для ефективного використання людського потенціалу, приведення людських ресурсів у відповідність потребам економічного та соціального розвитку, включення в ці процеси інститутів громадянського суспільства; критеріально-мотиваційна модель, що базується на показниках задоволення потреб людини у безпеці життя, досягнутому матеріальному рівні, рівні поваги до неї в країні, регіоні, місці, де вона мешкає, у кожній конкретній організації та колективі, де вона працює, стані професійного та кар'єрного зростання тощо; модель пріоритетів суспільної безпеки за чинником людського виміру. Визначено системні чинники (“антикритерії”), що свідчать про незадовільний стан реалізації людського виміру у суспільстві.

5. Наголошено, що від влади, обраного способу її організації, визначеної нею стратегії розвитку держави, характеру процесів державотворення залежить реалізація підходу людського виміру у багаторівневій системі публічного, й, зокрема, державного управління. В цій системі важлива роль приділяється суб'єктам та механізмам управління суспільством. Визначено, що суб'єкти управління суспільством фактично є й суб'єктами людського виміру. До останніх у системах державного управління та місцевого самоврядування віднесено державних діячів, політиків, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, представників громадськості у громадських радах. Людина одночасно є суб'єктом та об'єктом людського виміру у демократичному розвиненому суспільстві.

Здійснено систематизацію механізмів людського виміру, за якої вони: бувають прямими та зворотними; мають реалізовуватися безперервно; є засобами, способами, методами, інструментами, важелями впливу, спрямованими на практичну реалізацію забезпечення прав і свобод у суспільстві, якості життя населення та зростання людського потенціалу; залежать від рівня їх застосування, оскільки конкретизуються в якісних завданнях суб'єкт - суб'єктних відносин (міждержавних, державних, міжрегіональних, підприємницьких тощо) та кількісних завданнях суб'єкт-суб'єктних відносин на рівні як органів влади, так і конкретної людини; залежать від моменту їх застосування, оскільки мають якісний та кількісний вимір, що базується на певних прийнятих на конкретний момент соціальних та інших стандартах суспільства; є концентрованою реакцією на потреби суспільства в економічному, політичному, соціальному і гуманітарному розвитку.

6. Шляхом експертного опитування та узагальнення його результатів проведено експертну верифікацію отриманих результатів дослідження, що підтвердили існування реальної необхідності у покращенні стану людського виміру в державному управлінні та місцевому самоврядуванні в Україні, а також обґрунтованість запропонованих методологічних засобів для його оцінювання. Систематизовано критерії людського виміру як параметри оцінювання за такими ознаками: „критерії мети” (довголіття, рівень життя, стан культури, освіти і науки), „критерії засобів” (забезпечення соціальної справедливості, участь населення в державному управлінні, досягнення ефективної зайнятості, забезпечення охорони здоров'я, материнства і дитинства, забезпечення екологічної безпеки), „критерії результативності” (рівень освіти, умови проживання населення, рівень культури, стан соціального середовища, стан охорони здоров'я, матеріальний добробут населення, стан демографічного розвитку) та „критерії ефективності” (стан екологічної ситуації, стан правового забезпечення людського розвитку, стан інформатизації суспільства, політичні умови людського розвитку, стан фінансування людського розвитку). Визначено основні пріоритети пожвавлення системи державного управління у напряму підвищення її людського виміру, серед яких: забезпечення участі населення у прийнятті та реалізації рішень в державному управлінні; розробка і проведення ефективної державної кадрової політики, спрямованої на підвищення поваги до людини праці; створення ефективної системи взаємодії державної та місцевої влади з громадянським суспільством; сприяння сталому розвитку людського потенціалу; розвиток соціальних технологій; викоренення у суспільстві явища тотальної корупції та безвідповідальності влади.

На підставі отриманих результатів дослідження сформовано наступні рекомендації. Запропоновано: комплексно і всебічно впроваджувати людський вимір у процесах вітчизняного державотворення, розроблення та реалізації державної політики стосовно всіх сфер і галузей суспільної діяльності; посилити системну продуману боротьбу з явищами корупції та бюрократизму як принципово несумісними з підходом людського виміру; запровадити механізм оцінювання стану людського виміру як показника якості управління та демократизації країни в практику політичного та державного управління на всіх його рівнях, в усіх владних структурах; інформувати суспільство через систему статистики та ЗМІ про результати цього оцінювання; для запровадження такого оцінювання використовувати підходи, критеріальні моделі та методику, запропоновані в дисертаційній роботі; в освітньо-професійні програми підготовки магістрів та професійні програми підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій з освітнього напряму 1501 «Державне управління» включити навчальну дисципліну (або тему) «Людський вимір державного управління та методи його оцінювання».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рибчинська Л. В. Оцінювання державного управління за чинником людського виміру / Л. В. Рибчинська // Науковий вісник Академії муніципального управління : збірник наукових праць. - 2010. - Вип. 1. - С. 227-236. - (Серія : “Управління”).

2. Рибчинська Л. В. Проблеми та перспективи формування людського виміру суспільного розвитку / Л. В. Рибчинська // Науковий вісник Академії муніципального управління : Механізми державного управління та місцеве самоврядування. - 2008. - Вип. 4 (6). - С. 221-228. - (Серія : “Управління”).

3. Рибчинська Л. В.. Експертна верифікація можливостей досягнення та оцінювання людського виміру державного управління / Л. В. Рибчинська // Науковий вісник Академії муніципального управління : Механізми державного управління та місцеве самоврядування. - 2008. - Вип. 3 (5). - С. 226-237. - (Серія : “Управління”).

4. Рибчинська Л. В.. Суб'єкти та механізми людського виміру в контексті його оцінювання у системі публічного управління / Л. В. Рибчинська // Науковий вісник Академії муніципального управління : Механізми державного управління та місцеве самоврядування. - 2008. - Вип. 2 (4). - С. 107-116. - (Серія : “Управління”).

5. Тимчук Л. В. Формування критеріальних моделей та оціночного поля людського виміру державного управління / Л. В. Тимчук // Держава та регіони. - 2008. - № 1. - С. 208-212. - (Серія : “Державне управління”).

6. Тимчук Л. В. Механізми та критеріальні моделі людського виміру як інструмент оцінювання державного управління / Л. В. Тимчук // Науковий вісник Академії муніципального управління : Механізми державного управління та місцеве самоврядування. - К., 2008. - Вип. 1 (3). - С. 218-225. - (Серія : “Управління”).

7. Тимчук Л. В. Підхід людського виміру в нових концепціях державного управління [Електронний ресурс] / Л. В. Тимчук // Державне управління: теорія та практика : Електронне наукове фахове видання Національної академії державного управління при Президентові України. - Вип. 2007/1 (5). - Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2007-1/.

8. Рибчинська Л. В. Проблемні питання людського виміру в суспільному управлінні / Л. В. Рибчинська // Європейські орієнтири муніципального управління : наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 14 бер. 2008 р. / Академія муніципального управління : тези доп. : у 2 ч. - К., 2008. - Ч.2. - С.153-155.

9. Тимчук Л. В. Оцінювання людського виміру як демократичний механізм публічного управління / Л. В. Тимчук // Новітні тенденції розвитку демократичного врядування : світовий та український досвід : наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 30 трав. 2008 р. : / Національна академія державного управління при Президентові України : тези доп. : у 3 т. - К., 2008. - Т. 2. - С. 365-367.

10. Тимчук Л. В. Формування суб'єкт-об'єктної моделі та визначення механізмів підходу людського виміру у державному управлінні / Л. В. Тимчук // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування : наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 31 травня 2007 р. / Національна академія державного управління при Президентові України : у 3 т. - К., 2007. - Т. 2. - С. 344.

11. Тимчук Л. В. Механізми людського виміру на державному та міждержавному рівнях у контексті інтеграційних процесів / І.В.Артемов, В.Д. Бакуменко, В.Д.Бондаренко [та ін.] // Механізми регулювання інтеграційних процесів в Україні : навч. посіб. - Ужгород: Ліра, 2009. - С. 409-425. - (Серія “Євроінтеграція: український вимір”. Вип. 14).

Размещено на Allbest.ru