Роль виборів у процесі політичної трансформації пострадянських держав

Зокрема, такі організації як «ГОЛОС» (асоціація некомерційних організацій «На захист прав виборців», Російська Федерація), Асоціація «Республіканська мережа незалежних спостерігачів» (Казахстан), Коаліція «За демократію і громадянське суспільство» (Киргизія), Комітет виборців України, Партнерство (Білорусь), Правозахисний центр «Весна» (Білорусь) та інші сприяють організації виборів і відповідності їх демократичним міжнародним стандартам.

Однією з найбільших НДО Киргизії є Коаліція «За демократію і громадянське суспільство», яка створена у 1998 р. і є неурядовим, незалежним і нейтральним об'єднанням громадян і організацій, що працюють над побудовою громадянського суспільства, зміцненням верховенства закону і захистом прав людини в Киргизії. Коаліція успішно здійснила широкомасштабні програми спостереження за виборами і референдумами (місцеві в 1999 р., парламентські і президентські в 2000 р., голів органів місцевого самоврядування в 2001 р., конституційного референдуму в 2003 р.). Окрім спостереження за виборами, програм громадянської і правової освіти, Коаліція виступає активним учасником реформи місцевого самоврядування і розвитку громадянської участі в демократичному управлінні, зокрема в представницьких органах влади. Коаліція «За демократію і громадянське суспільство» входить до мережі однієї з найвпливовіших міжнародних організацій ЕNЕМО (Європейська мережа організацій по спостереженню за виборами) її звіти по виборах містять більш достовірну інформацію і по багатьох пунктах рекомендації співпадають з рекомендаціями міжнародних спостерігачів, на відміну від висновків спостерігачів з СНД, які дуже часто не фіксують правопорушень, а висновки напряму залежать від міжнародної кон'юнктури і геополітичних пріоритетів держав, що їх відрядили. Протягом останніх виборчих кампаній неурядові організації накопичили чималий досвід у забезпеченні чесних та прозорих виборів. Зрештою саме в цій сфері найефективніше реалізується одна з основних функцій громадянського суспільства - контроль за діяльністю влади та захист конституційних прав і свобод громадян.

У підрозділі 3.3. «Роль міжнародних неурядових організацій у демократизації виборчого процесу» визначається, що після розпаду СРСР кожна з новостворених держав задекларувала демократичний шлях розвитку, але на практиці далеко не всі республіки стали дотримуватись даних обіцянок. Приділяючи значну увагу дотриманню прав людини, пропагуючи толерантність та недискримінацію, міжнародні неурядові організації допомагають у розвитку правового суспільства, організовуючи місії спостерігачів на виборах, а також в наданні технічної підтримки для реалізації проектів, що стосуються покращення виборчого законодавства.

Аналіз діяльності міжнародних організацій (ЕNЕМО, ОБСЄ/БДІПЛ, ACEEEO, ENTO, «Міжнародна демократія» та ін.) свідчить, що основною метою їх діяльності є впровадження і підтримка основних демократичних цінностей. Кожна з них обрала свій варіант втілення цієї ідеї - це і неупереджене спостереження за прозорістю і чесністю виборчих процесів, і оцінка виборчого законодавства та надання рекомендацій щодо його поліпшення. Стабільність розвитку забезпечується практичною підтримкою демократичних інститутів, фінансуванням експертної діяльності.

Систематизовано засоби, що використовують міжнародні організації для досягнення демократизації виборчих процесів. Проаналізовано вплив таких методів, як впровадження довгострокових програм, підтримка цільових проектів, організація тренінгів, форумів, конференцій, професійних диспутів, де відбувається обмін досвідом і готуються кваліфіковані кадри. Підкреслено, що особливої уваги заслуговують розробка та технічна підтримка програм, які займаються адаптацією виборчих систем окремих країн до норм міжнародного законодавства. Не менш важливою є робота, пов'язана з випуском публікацій, в яких об'єднуються результати наукових досліджень і практичного досвіду.

Позитивна роль міжнародних неурядових організацій полягає в тому, що вони часто виступають посередниками у розширеному діалозі між урядом та опозицією, організовуючи відкриті слухання. Багато громадських організацій завдячують своїм створенням підтримці і координації з боку міжнародних об'єднань. Важко переоцінити значення діяльності організацій у впровадженні базових громадянських цінностей на пострадянському просторі, де саме існування демократичного режиму знаходиться під загрозою авторитаризму.

вибори демократія правовий опозиційний

ВИСНОВКИ

1. Систематизовано результати основних теоретичних підходів до вивчення даної проблематики і визначено, що трансформаційний або динамічний підхід є найбільш виваженим і доцільним методом для аналізу політичного розвитку держав колишнього СРСР. З використанням концепції А. Пшеворського, за визначеними автором критеріями, згруповано досліджувані держави з огляду на можливі варіанти розвитку і переходу до консолідованої демократії.

2. Здійснено порівняльний аналіз досліджуваних країн за наступними критеріями: історичні обставини прийняття незалежності та формування політичного інституту виборів; результати перших виборів президентів; зміни до виборчого законодавства, внесені шляхом референдумів та прийняттям нових конституцій; результати всіх наступних президентських виборів; участь опозиційних партій та громадських організацій у виборчому процесі; оцінки ОБСЄ та іншими міжнародними неурядовими організаціями стосовно прозорості виборчого процесу.

3. Визначено, що вибори в кожній з досліджуваних держав є політико-правовим інститутом, процес становлення і розвитку якого зумовлюється комплексом обставин, провідну роль серед яких відіграє внутрішньополітична ситуація, що диктує спрямованість змін у виборчому законодавстві. Аналіз виборчих процесів на пострадянському просторі дозволив зробити висновок, що в ряді країн процес демократичної трансформації стає зворотнім, отже функціонуючі політичні режими варто визначити як інверсійні демократії, тобто режими, що в силу певних причин поступово втрачають свої демократичні властивості.

4. Внесено пропозиції щодо уточнення сутності та змісту понять «політичний режим» та «легітимаційна ситуація». Термін «гібридний політичний режим» визначено як спосіб функціонування політичної системи, який поєднує у собі певний набір демократичних процедур та інститутів з авторитарним стилем їх організації та функціонування, а також взаємодії між владою та громадянським суспільством. Поняття «легітимаційна ситуація» ґрунтується на характеристиці ситуації політичної дійсності, що виникає в разі зменшення ступеня легітимності політичної еліти і характеризується появою нових можливостей для подальшої легітимації, зміною в системі цінностей та політико-правових норм, зміною політичної еліти, конкуренцією між формальними та неформальними політичними інститутами;

5. Здійснено порівняльний аналіз механізму структурних політичних змін перехідних держав через призму виборчих процесів, а саме зміни політико-правового забезпечення виборів у досліджуваних пострадянських державах, шляхом внесення змін до конституцій. Виявлено загальні тенденції встановлення і штучного укріплення інституту президентства через вибори, що веде до нівеляції основних підвалин демократії за допомогою деформації демократичних засобів.

6. Проведене дослідження дало змогу виокремити і проаналізувати методи фальсифікації виборчих процесів на пострадянському просторі, систематизувати порушення демократичності виборчого процесу, а саме, деформацію політико-правової бази, усунення опозиції з політичної арени, внесення змін до конституцій, що суперечать логіці демократичних виборів. Зокрема, визначені найбільш поширені порушення: голосування по ланцюжку, незаконна допомога, незаконна участь у виборах, незаконна агітація, недотримання таємниці голосування, підлог при підрахунку голосів, підкуп, погроза. Автором доведено, що за результатами сучасного етапу перехідного періоду у досліджуваних державах класичні демократичні реформи поступилися гібридним, авторитарним і тоталітарним їх різновидам.

7. Проведений аналіз дисертаційної проблеми засвідчив, що для демократизації виборчих процесів в пострадянських державах необхідно розвивати ефективність діяльності неурядових громадських організацій у боротьбі за прозорість і демократичність виборів. Зазначено, що основними напрямки діяльності, які необхідно здійснювати для протидії викривленням виборчого процесу, є громадський контроль за ходом голосування, підрахунком голосів, забезпечення контролю зі сторони ЗМІ, встановлення чіткої відповідальності за порушення і фальсифікацію під час виборів. Важливим є врахування думки експертів, що подаються у звітах міжнародних спостерігачів, так як місії слідкують за дотриманням прозорості і демократичності виборчого процесу.

8. Запропоновано наступні напрямки демократизації виборчих процесів в пострадянських державах для наближення до консолідованої демократії: уточнення політико-правової бази виборчого процесу в напрямку забезпечення фундаментальних демократичних прав виборців, надання рівних можливостей опозиційним силам брати участь у виборах, а також розширення діяльності неурядових громадських організацій в контексті забезпечення демократизації виборчого процесу та дотримання прав виборців.

ГОЛОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПРАЦЯХ АВТОРА

Основні праці

Боринська О. Порівняльний аналіз політичних трансформацій України та Білорусі в посттоталітарний період / О. Боринська // Наукові записки / Курасівські читання. - 2005. - К. : ІПіЕНД, 2006. - Сер. «Політологія і етнологія». - Вип. 30, Кн. 2. - С. 280-290.

Боринська О. Л. Варіанти політичних трансформацій на пострадянському просторі / О. Л. Боринська // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журнал. - К. : Міленіум, 2007. - № 3. - С. 149-154.

Боринська О. Л. Модернізація політичної системи Узбекистану / О. Л. Боринська // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія. Соціологія. Філософія. - Вип. 9, 2008. - С. 259-263.

Боринська О. Л. Вибори як спосіб легалізації діючої влади: Казахстан / О. Л. Боринська // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журнал. - К. : Міленіум, 2008. - № 3. - С. 138-142.

Боринська О. Л. Моніторинг виборчого процесу як сприяння розвитку демократії / О. Л. Боринська // Політичний менеджмент. - Вип. 1 (34) - К. : Український центр політичного менеджменту, 2009. - С. 79-86.

Додаткові праці

Боринська О. Л. Президентські вибори у Туркменістані 2007 року: крок до демократизації чи продовження політичного курсу С. Ніязова / О. Л. Боринська // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Зб. тез за матер. VI Між нар. наук.-теор. конф., Тернопіль, 16 квітня 2008 р. - Тернопіль, 2008. - С. 12-13.

Боринська О. Л. Україна і Білорусь: шлях від незалежності до сьогодення / Боринська О. Л. // Україна: від самобутності - до соборності: Зб. тез за матер. Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 22-23 травня 2008 р. - К. : ДАКККіМ, 2008. - С. 242-244.

Боринська О. Л. Вплив ОБСЄ на становлення демократії в Україні / О. Л. Боринська // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Модернізація політичної системи України: стан та перспективи розвитку”. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. - С. 27-29.

Размещено на Allbest.ru