Центральноазійський вектор політики КНР (Китайської Народної Республіки) у галузі регіональної безпеки в постбіполярний період

6. Сучасна геополітична ситуація у світі приховує у собі великий комплекс проблем, які можуть стати загрозами і викликами для Центральної Азії, серед яких, у першу чергу, треба зазначити:

- намагання провідних світових і регіональних гравців до формування нового світового порядку на основі багатополярності;

- кризи провідних міжнародних організацій, насамперед, ООН, ерозія міжнародної системи права;

- створення в Євразії активно діючих регіональних структур з тенденціями їх перетворення на організації світового рівня;

- зіткнення в регіоні інтересів провідних держав світу - США, КНР, Росії;

- реалізація проекту США з створення Великої Центральної Азії;

- активізація сепаратизму, зростання релігійного екстремізму, міжнародного тероризму, міжнародної організованої злочинності та наркотрафіку;

- загострення проблеми енергоресурсів та маршрутів їх транспортування;

- вплив глобальних екологічних, міграційних та інших процесів на міжнародно-політичну ситуацію в регіоні.

7. Розповсюдження нетрадиційних загроз і викликів набуло в Центральній Азії сталого та довгострокового характеру, причини якого міститься у незавершеності політичного процесу реформування та складної соціально-економічної ситуації в центральноазійських республіках. Важливою передумовою розвитку країн регіону є створення конкурентоспроможної економіки, здійснення активної соціальної політики, своєчасних політичних реформ, зміцнення суспільної згоди, міжетнічного та міжконфесійного миру. Суттєвим засобом нейтралізації традиційних і нетрадиційних загроз для країн Центральної Азії є регіональна інтеграція, розвиток економічних, політичних і культурно-гуманітарних відносин з найближчими територіальними сусідами - Росією та Китайською Народною Республікою.

8. Центральноазійський регіон на сьогоднішній день представляє особливий інтерес як для ближніх, так і географічно віддалених геополітичних гравців. У фокусі основних пріоритетів - політичний вплив, доступ до значного ресурсного потенціалу, просування релігійних ідей, національних пріоритетів і безпека у самих різноманітних її аспектах. Поява і зростання в ЦА міжнародних організацій є проявом закономірних процесів інтернаціоналізації інтеграції, переплетіння і взаємозалежності. Цілком імовірно, що у майбутньому здійснюватиметься подальша інституціоналізація механізмів багатосторонньої дипломатії, у т.ч. і на регіональному рівні. Співробітництво держав у рамках міжнародних організацій розглядатиметься як підвищення ролі національних механізмів у постановці та вирішенні відповідних завдань. Держави регіону виявляють все більшу готовність поділитися своїм суверенітетом з міжнародними організаціями, що сприяє підвищенню ролі та значення останніх у міжнародних відносинах. Наразі очевидно, що навіть у співробітництві з міжнародними структурами вимальовується традиційний геополітичний «трикутник»: США - Росія - Китай, які намагаються здійснювати власну політику в Центральноазійському регіоні шляхом активізації багатостороннього співробітництва.

Вочевидь, що національна безпека країн ЦА безпосередньо залежить від рівня співпраці з міжнародними структурами, насамперед, ОДКБ, ШОС і НАТО, а також від політичного клімату взаємовідносин вказаних структур між собою. Кожна з вищевказаних організацій має свої структурно-функціональні переваги та недоліки. Аналіз сучасних глобальних тенденцій розвитку міжнародних відносин свідчить, що є практично неможливим визначити у якості пріоритету одну структуру. Одним з альтернативних шляхів у даному випадку є налагодження політичного діалогу між стратегічними полярними структурами, що в перспективі може призвести його учасників до консенсусу і співпраці. У світлі сучасних тенденцій глобалізації міжнародних відносин, а також з огляду на загрози і виклики міжнародній безпеці це є стратегічною необхідністю. Підвищення ефективності дій міжнародних організацій на шляху децентралізації, раціоналізації, довготривалої стратегії і конструктивного співробітництва забезпечать їм належне і більш важливе місце в сучасному світі.

9. Розвиток відносин Китаю з іншими країнами регіону необхідно розглядати у контексті того, що в першій половині ХХІ століття очікується помітне посилення ролі КНР у сучасному світі. Китай вже у середньостроковій перспективі зможе виступити в якості конкурента РФ, США та ЄС, у тому числі в Центральній Азії. При цьому, наголошується, що довгостроковою метою зовнішньої політики КНР є збереження мирної міжнародної обстановки, що необхідна для успішного просування модернізації країни.

10. Стрімке зростання інтегральної ваги Центральної Азії в системі міжнародних політичних, економічних і стратегічних відносин, що спостерігається в останні роки, призвело до напруженої конкуренції між провідними країнами світу за вплив у цьому регіоні. Китай, розвиваючи відносини стратегічного партнерства з Росією та центральноазіатськими державами, зіткнувся з необхідністю вступити в протиборство за цей регіон зі Сполученими Штатами Америки, які під приводом боротьби з міжнародним тероризмом, наркобізнесом і релігійним екстремізмом, намагаються одержати максимальний контроль над видобутком і транспортуванням багатих нафтогазових ресурсів Центральної Азії і Каспію. Граючи на своїй готовності здійснювати великі інвестиції в розробку покладів корисних копалин, Вашингтон водночас розширює власний політичний вплив на керівництво країн регіону. В цих умовах, Китай ініціював створення Шанхайської організації співробітництва, регіональної структури, яка, за планами Пекіну, повинна не тільки ефективно протистояти міжнародному тероризму і уникнути військових конфліктів, але й не допустити подальшого розширення впливу США в регіоні, створити і забезпечити в Центральній Азії сприятливу стратегічну ситуацію, отримати максимальний економічний зиск від освоєння і експлуатації природних ресурсів ЦА.

11. Останнім часом Шанхайська організація співробітництва все більш сприймається світовою спільнотою як геополітична реальність, що відбулася, як важливий конструктивний чинник світової політики. Зовнішньополітична вага цього інтеграційного інституту відзначається не тільки сукупним економічним, демографічним і територіальним потенціалом країн-учасниць ШОС, а також тим, що Росія та Китай є ядерними державами і постійними членами Ради Безпеки ООН.

В умовах розпаду політичних і економічних зв'язків у Центральній Азії, створення Шанхайської організації співробітництва сприяло зміцненню заходів довіри у регіоні, склало значний досвід поступового переводу з одного якісного рівня двосторонніх відносин до більш високого рівня багатостороннього конструктивного співробітництва з питань регіональної безпеки, що має велике значення для інших країн регіону, таких як Індія, Пакистан та Афганістан.

Керівництво Китаю вважає Шанхайську організацію співробітництва каталізатором нового паназійського порядку, при якому військова потужність США і заклики до демократизації повністю виключені, або не відіграють ніякої ролі, а також дієвим інструментом протистояння поширенню впливу США на країни регіону, і натомість, посилення ролі КНР, що сприятиме стабілізації ситуації в Центральній Азії. Водночас, Китай хоче використати ШОС як силу, яка могла б сприяти міжнародній торгівлі й інвестиціям та дозволити Пекіну вийти на перші ролі в регіоні.

12. Отже, аналіз політичних та економічних складових регіональної інтеграції країн Центральної Азії показав, що найважливішим фактором її розвитку є збут енергоресурсів, навколо якого йдеться напружена боротьба світових гравців за залучення регіональних країн до тієї чи іншої сфери впливу, що власне й надає країнам ЦА можливість вибору найбільш привабливих умов для реалізації завдань національного піднесення. Через різність підходів до свого самовизначення країни регіону обирають власний шлях стратегічного партнерства, що, в свою чергу, може сприяти виникненню відцентрових тенденцій і призведе до так званого “розриву” регіону.

Останніми роками у міру розвитку Китаю і у зв'язку зі змінами в міжнародній і регіональній ситуації стратегічна взаємозалежність КНР і сусідніх держав значно посилилась. Розвиток Китаю стимулює розвиток сусідніх країн, соціально-економічна ситуація у сусідніх країнах, у свою чергу, робить істотний вплив на економіку КНР. У зв'язку з цим, Китай надає дедалі більшого значення розвитку відносин з сусідніми країнами.

13. Важливість системного вивчення безпекової політики КНР в Центральноазійському регіоні в постбіполярний період полягає не лише в теоретичному значенні цієї тематики, але й у необхідності практичної конкретизації зовнішньополітичної доктрини співробітництва України як з Китайською Народною Республікою, так і новими незалежними країнами регіону.

Відстеження діяльності ШОС, у тому числі з позицій евентуальної участі України в організації у якості асоціативного члена або спостерігача, надасть нашій державі додаткові можливості оперативно реагувати та впливати через механізм двосторонніх стосунків на інші країни з метою просування і захисту своїх політичних і економічних інтересів, насамперед, у сфері постачання енергетичних ресурсів, спільних розробок корисних копалин, видобування нафти і газу та прокладання транспортних коридорів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ленський П. С. Шанхайська організація співробітництва : нові аспекти регіональної безпеки / П. С. Ленський // Політика і час. - 2003. - № 8. - С. 83-87.

2. Ленський П. С. Нова арена протиборства Китаю зі світовими державами /

П. С. Ленський // Політика і час. - 2004. - № 9. - С. 34-39.

3. Ленський П. С. Шанхайська організація співробітництва : нові аспекти економічної регіональної співпраці / П. С. Ленський // Політика і час. - 2005. - № 4. - С. 83-87.

4. Ленський П. С. Щодо китайських оцінок і підходів до концептуальних питань національної зовнішньої політики / П. С. Ленський // Науковий вісник Дипломатичної академії України. - Випуск 14. - 2008. - С. 123-127.

5. Коваль О., Ленський П. «Тибетське питання» : деякі історичні та політологічні аспекти проблеми. / О. Коваль, П. Ленський // Зовнішні справи. - 2008. - № 7. - С. 40-44. - № 8. - С. 38-41.

6. Ленський П. Укелань юй чжунго цзінцзі хецзо де хяньчжуан хе цяньцзін (Сучасний стан та перспективи українсько-китайського торговельно-економічного співробітництва) / П. Ленський // Елоси чжун'я дун'оу шічан (Ринок Росії, країн Центральної Азії та Східної Європи). - Пекін : Академія суспільних наук КНР, 2003. - № 8. - С. 21-22.

7. Ленський П. С. Китай і глобалізація міжнародних відносин / П. С. Ленський // Матеріали міжвідомчої науково-практичної конференції «Глобалізація і глобальне управління : історичний, соціальний та політологічний виміри». - К. : Дипломатична академія України при МЗС України, Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України. - 12 листопада 2008 р. - С. 119-123.

8. Ленський П. С. Китайські джерела щодо центральноазійського виміру політики КНР у галузі регіональної безпеки в постбіполярний період / П. С. Ленський // Китайська цивілізація : традиції та сучасність : збірник статей. - Київ : Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАНУ, 2009. - С. 45-48.

АНОТАЦІЯ

Ленський П.С. Центральноазійський вектор політики КНР у галузі регіональної безпеки в постбіполярний період. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04. - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - Київ, 2010.

В дисертації вперше в українській політичній науці досліджено динаміку розвитку зовнішньої політики КНР по забезпеченню регіональної безпеки в Центральній Азії. Здійснено комплексний аналіз різноманітних наукових підходів вітчизняних і зарубіжних дослідників до розгляду сучасних зовнішньополітичних концепцій Китаю та виявлено основні тенденції формування безпекової політики КНР в центральноазійському регіоні. Виявлено та ґрунтовно проаналізовано сучасні міжнародно-політичні виклики, які мають місце в регіоні Центральної Азії та загрожують національним інтересам Китаю, а також розглянуто специфіку регіонального співробітництва в рамках ШОС як фактора політики Китаю щодо інших країн організації. Введено до наукового обігу низку теоретичних положень з маловідомих в Україні наукових праць китайських політологів, що дає можливість більш глибоко розглянути особливості сучасного політологічного осмислення в КНР проблем міжнародної політики, виявити нові аспекти розвитку офіційних зовнішньополітичних концепцій Китаю в контексті його модернізованої геостратегії. Запропоновано нову інтерпретацію парадигмальних аспектів безпекової політики КНР з урахуванням геополітичних трансформацій та формування підсистеми міжнародних відносин в регіоні Центральної Азії в умовах глобалізації.

Ключові слова: КНР, Центральна Азія, ШОС, зовнішньополітична стратегія, регіональна безпека, підсистема міжнародних відносин, фактори безпеки, регіональне співробітництво.

ANNOTATION

Lenskyi P.S. Central Asian vector of the Chinese foreign policy in regional security at the post-bipolarity period. - Manuscript.

The thesis for a Candidate's Degree in political science on the specialty 23.00.04. - Political Problems of International Systems and Global Development. - Institute for World Economy and International Relations, the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2010.

The thesis is the first attempt in Ukrainian political science to research the development of foreign policy of China in regional security in Central Asia. Different scientific approaches of the Ukrainian and foreign investigators to examine the comprehensive foreign-policy concepts of China are complexly analyzed, the main trends of the formation of foreign policy of China in regional security in Central Asia are defined.

The dissertation finds and analyses the comprehensive challenges in Central Asia, which threaten the Chinese national interests, and also studies the specificity of regional cooperation in the Shanghai Cooperation Organization as a factor of the Chinese policy towards to other regional countries.

A number of the theoretic aspects of the Chinese works, which are not known enough in Ukraine, are put into scientific circulation by the author, give a possibility to study deeply the features of the modern politological views in China of international problem, bring out the new aspects of the development of the official foreign-policy concepts of China in the context of its geostrategy. A new interpretation of the paradigmatic aspects of the policy of China is proposed with due regard for the geopolitical transformations and the formation of the international relations subsystem in Central Asia under the conditions of globalization.

The author ascertains that the problems of interaction in the fight with international terrorism, the importance of the energy security problem, the great perspectives of the trade-economic cooperation in the SCO format, especially with China, demand that the Ukrainian political science must properly study and analyze the processes in Central Asia for the purpose of theoretical substantiation of a practice of adaptation of the Ukraine foreign policy to new changes in global international system, searching the optimal practical means of realization of its national interests.