Інформаційно-психологічні детермінанти сучасного політичного процесу (світовий та вітчизняний контекст)

Вивчаючи світовий та вітчизняний політичний досвіди крізь призму дослідницького предмета, було виведено теоретичний урок: серед означених методів із контексту ІПВ на другому символічному місці перебуває метод навіювання. Він слугує операційно-психологічним засобом впливу на особу чи групу людей за умови некритичного ставлення останніх до характеру, смислонавантаження та соціально-політичного змісту того ІПВ, який на них спрямовано. В дисертації встановлено, що через навіювання створюється потрібна психологічна атмосфера та сприятливі обставини для формування у відповідної особи чи соціальної групи необхідного настрою, думки чи ставлення до політичних процесів.

У підрозділі 3.3 - “Громадянське суспільство як основа захисту громадян від деструктивного інформаційно-психологічного впливу” - проаналізовано впровадження ІПВ різносмислового навантаження в практику зовнішнього урядування соціально-політичними процесами на різних рівнях буття громадянського суспільства в умовно взятій країні. Докладно розглянуто запитальну колізію: за яких умов транзитне суспільство може успішно протистояти натискові кількох деструктивних ІПВ?

На підставі запровадження позитивного потенціалу синергетичного методу встановлено, що громадянське суспільство може стати стабілізаційним чинником запобіганню руйнуванню під деструктивним тиском лише за умов, якщо маси індивідів набувають можливості для самовираження та розвитку своїх потенціалів як соціальних суб'єктів. Якщо у суспільстві домінують громадянські цінності та люди спілкуються на засадах довіри і солідарності та поціновують широкий діапазон ціннісних орієнтації, що виступають системою соціальних настанов, крізь призму яких людина сприймає певну ситуацію і обирає відповідний спосіб дій.

Крізь призму системно-структурного методу встановлено, що у зрілій громадськості важливість ціннісної системи в тому, що вона є своєрідною “програмою”: постачає нас шаблонами для організації соціальних та психічних процесів, так само, як генетичні системи надають шаблон для організації органічних процесів. Система цінностей складається у стійкі ІПД, що слугують джерелом безпосередніх мотивів поведінки, стимулів діяльності: коли люди цінують щось і не відчувають загрози щодо цього, вони задоволені й упевнені. Якщо ж існує загроза втрати певних цінностей, вони відчувають кризу, - або як особисту проблему, або як питання громадського значення.

Стосовно сучасної України зазначено, що її суспільство переживає етап трансформаційних процесів та зміну систем. Попередні традиційні цінності й норми, які довго регулювали життя і відносини людей, було девальвовано, нові ще не утвердилися, а зміст того, що відбувається і цілі трансформацій не завжди зрозумілі навіть представникам політичної еліти. Внаслідок цього ситуація характеризується дисбалансом нормативно-ціннісних орієнтацій, суперечливим поєднанням новітніх та консервативних символів у баченні сенсу сучасного і майбутнього. Виклики і загрози, які постали перед Україною, потребують нової парадигми системи цінностей, яка б відповідала реаліям сьогодення, враховувала б ментальні особливості й традиції народу та стала стрижнем суспільного договору.

У підрозділі зазначено, що деструктивні процеси в українському суспільстві, брак консолідаційних елементів у суспільній свідомості, поділ спільноти за етногеографічним розташування (Схід - Захід) у своїй основі зумовлені не стільки різним баченням майбутнього країни, скільки несформованістю спільного поля цінностей, значущих для всього суспільства. Спроби впровадження в суспільну свідомість консолідаційних елементів, ідей примирення з минулим, які періодично здійснювалися в Україні на різних рівнях врядування мали політико-ситуативний характер (зазвичай передвиборчий період) і не зважали на історичні та ментальні особливості регіонів.

У розділі 4 - “Проблеми національної безпеки у контексті забезпечення сталого зростання та політичної стабільності суспільства” - досліджено глобальні зміни, що відбуваються у світі наприкінці ХХ - на початку ХХІ, ст. та порушують питання національної безпеки України як першочергове, власне держава є інструментом гарантування безпеки особистості та суспільства. Питання необхідності спрямовування об'єднаних зусиль на безпеку окремих об'єктів - держави, суспільства, особистості і безпеку світової спільноти розкрито у призмі історіологічного та системно-структурного методів.

У підрозділі 4.1 - “Аналіз поглядів щодо ведення інформаційно-психологічного впливу на початку ХХІ ст.” - основну увагу акцентовано на аналізі воєнних та міжетнічних конфліктів початку ХХІ ст. Аналіз показав, що цим конфліктам передували, їх супроводжували інтенсивні інформаційно-психологічні операції на території відповідних країн і регіонів. Більшість розвинених країн у своїх оприлюднених нормативно-правових документах наголошують на інформаційно-психологічному складникові, а завдання інформаційної безпеки сформульовано переважно в закритих документах.

Відкриті концептуальні документи доктринального змісту властиві переважно країнам “перехідного” типу і є сукупністю офіційних поглядів на мету, завдання, принципи та основні напрями забезпечення інформаційної безпеки. Аналіз зазначених документів дає розуміння ролі та вагомості ІПД у суспільній взаємодії. Розвинені країни мають у своєму арсеналі доктринальні документи, що регламентують цей напрям. Розуміння інформаційно-психологічної безпеки як стану захищеності особи, соціальних груп людей від впливів, здатних проти їхньої волі та бажання змінити психічний стан і психологічні характеристики усього суспільства, модифікувати поведінку людей та обмежити їхню свободу вибору, спричинилося до потреби переосмислити підходи до ролі комунікації, інформаційних технологій і, відповідно, ІПВ, а також інших соціально-психологічних процесів та явищ у сучасному інформаційному суспільстві. Лише за цих умов відкривається перспектива їх (цих суспільств) сталого зростання.

У підрозділі 4.2 - “Протидія інформаційно-психологічному впливу в контексті забезпечення політичної стабільності” - проаналізовано оприлюднені офіційні документи більшості розвинених країн стосовно проблеми політичної стабільності суспільного розвитку у призмі ІПВ ззовні та зісередини. Аналіз виявив таку ІПД: політичне керівництво цих країн вимушене вживати спеціальних заходів для захисту своїх громадян, культури, традицій і духовних цінностей та протидії ІПВ. В дослідженні сформульовано висновок: протидію ІПВ в контексті забезпечення політичної стабільності країн, суспільств і держав слід розглядати в двох напрямах: 1) у взаємодії між громадянським суспільством і державною владою та 2) у впровадженні системи спеціальних заходів, спрямованих на нейтралізацію зовнішнього ІПВ. В окремих ситуаціях специфічним напрямом протидії ІПВ може стати захист свого національного кіберпростору. Останнім часом в деяких аналітичних центрах (Заходу та Сходу) доходять розуміння того, що досягнення військово-політичних цілей можливе і без застосування військової сили, а лише завдяки інтенсивному та цілеспрямованому впливу на громадську думку певної спільноти та формування всередині країни власної «п'ятої» колони. Це зумовило системні кроки політичного керівництва західних країн щодо захисту власного інформаційного простору. Розвиток комп'ютерних технологій та засобів зв'язку (тіньовий інтернет) свідчить про те, що лише “заборонними методами” забезпечити захист свого інформаційного простору вже реально неможливо. Тому треба насамперед формувати власне консолідоване суспільство, здатне усвідомлювати загрози, які постають перед ним. У цьому контексті у підрозділі сформульовано концепт: протидію ІПВ потрібно здійснювати в двох напрямах: 1) оптимальному, консолідаційному розвитку суспільства та 2) у мережі контрпропагандистських дій та створення системи аналізу соціальної інформації (поточної і перспективної). Дослідник відштовхується від такої ІПД: будь-яка людська спільнота об'єднується не тільки за допомогою взаємних інтересів, обміну послуг, не тільки спільними для всіх членів суспільства загрозами та небезпеками, а й певним однаковим розумінням сукупності життєвих завдань і проблем.

У підрозділі 4.3 - “Аналіз проведення та нейтралізації інформаційно-психологічної операції в політичному процесі” - проаналізовано об'єкт-суб'єктний контекст буття ІПВ. Встановлено, що об'єктом ІПВ є індивіди, групи людей, а головне завдання проведення інформаційно-психологічних операцій (далі: ІПсО) полягає в тому, щоб вплинути на духовну сферу суспільства, тобто на громадську думку, настрої, ціннісні орієнтації, погляди, соціально-психологічний клімат, посіяти страх і невпевненість перед майбутнім, викликати недовіру до діяльності органів влади та управління, створити атмосферу незадоволення, тривоги, сприяти виникненню опозиційних груп тощо. В дослідженні розмежовуються операції, які проводять на міждержавному - зовнішньополітичному рівні, та операції, які здійснюють у внутрішньополітичній боротьбі. Попри тотожність принципів, методів і механізмів здійснення цих ІПсО, їх різнять цілі, масштабність, ресурси, тривалість та наслідки такої діяльності. А головне - системи захисту й оборони, що містять у собі традиційні засоби політичного, економічного, військового та іншого тиску на супротивника, конкурента).

Але є тут і інший рівень диференції сутностей. Якщо на зовнішньополітичному рівні такі операції здійснюють спецслужби чи відповідні органи країни або групи країн, то на внутрішньополітичному рівні їх можуть проводити і державні чи спеціальні органи, і структури політичних партій, громадських рухів чи ЗМК. Об'єднавчим положенням є формування певної структури нав'язування “картини (моделі) світу”, яка має забезпечити бажані дії та стани: соціальне відчуження, дестабілізація суспільного життя, руйнування ціннісних орієнтацій, недовіра до органів влади, певний політичний вибір, громадянська війна тощо. Аналізуючи проведення ІПсО у зовнішньополітичній діяльності, їх можна поділити на такі, що проводять: на міжнародному рівні (конкурентній боротьбі ТНК, під час міждержавних конфліктів тощо) та на рівні держави (за участі органів врядування з ідеологічними цілями).

Аналіз також показав, що ефективним інструментом західних спецслужб для розгортання нової форми інформаційно-психологічної війни, спрямованої на дестабілізацію зовнішньополітичного простору Євразії, можна вважати діяльність Дж. Ассанжа зі створення сайту “WikiLeaks”. Феномен “WikiLeaks” є початком широкого використання ІПсО у політичній, інформаційній та кібернетичній галузях, що невдовзі матиме комплекс складових цілей і завдань. Загальна мета цієї операції - створити інформаційний хаос, зокрема на рівні урядів, для організації безупинного процесу інформаційних маніпуляцій, дискредитації об'єктів ІПВ та формування необхідної суб'єктам впливу картини світу та відповідних результатів. Водночас інструмент “WikiLeaks” закладає підвалини появи реального фронту кібернетичної війни між транснаціональними спецслужбами, підрозділами окремих ТНК і корпорацій, кримінальними синдикатами та національними урядами і групами країн.

Проведення ІПсО є складним процесом, який охоплює різні сфери діяльності: інформаційну політику, суспільні відносини, психологію, журналістику, розвідку, право, економіку, історію тощо. Така операція може містити окремі акції та заходи із залученням ЗМК і прямі звернення до аудиторії з риторичними запитаннями та із застосуванням різних методик впливу на психіку (наприклад, використання технології формування і поширення чуток). Систематичне здійснення таких операцій у внутрішньополітичній боротьбі між різними політичними угрупованнями послаблює психічне здоров'я суспільства та зменшує протистояння зовнішнім впливам. Протидія та нейтралізація таких операцій, що здійснюються ворожими силами, є основним елементом гарантування соціально-політичної безпеки країни.

За цих обставин Україна перебуває під постійним ІПВ. Активний ІПВ на населення здійснювався і через поширення компромату на політиків, керівників, i через насадження чиєїсь “власної культури” (поширення програм телебачення, друкованої продукції, відкриття філій навчальних закладів, здійснення обміну школярами, науковцями для стажування та набуття досвіду). Небезпеки як наслідок здійснення прихованих ІПсО потребують розроблення системи протидії інформаційно-психологічній агресії у будь-яких формах. Відсутність положень у міжнародному праві щодо проведення ІПсО сприяє її активному застосуванню і в зовнішньополітичній протидії, і у внутрішньополітичній боротьбі.

У Висновках підбито підсумки з викладу всього матеріалу дисертації та сформульовано основні результати дослідження. Джерельним підґрунтям висновків дослідження стали численні наукові доробки вітчизняних і зарубіжних авторів, офіційні документи західних країн, результати соціологічних досліджень з політичної проблематики.

З'ясовано ступінь розробленості методологічних та теоретичних досліджень інформаційно-психологічних детермінант та інформаційно-психологічного впливу та зазначено, що попри численні роботи, присвячені зазначеній тематиці, понятійний апарат залишається не чітко визначеним. Це зумовлює ототожнення цих двох феноменів і тривалі дискусії також щодо поняттєвого апарату зазначеної проблематики. В роботі запропоновано бачення сутності цих феноменів. Процес вивчення ІПД та ІПВ продовжується і це актуально для перехідних країн, які часто стають об'єктами впливу.

Доведено, що з розвитком інформаційного суспільства відбувається трансформація наукових підходів до цієї проблематики, їх переорієнтація з розуміння і аналізу внутрішнього світу індивіда чи груп на дії щодо його зміни. Інформаційне суспільство відкрило можливості більш ефективного маніпулювання людьми, їх цінностями, нормами, установками. Доведено, що подальше поширення інформаційних технологій, інтернетизація та комп'ютеризація суспільних відносин зумовлюватимуть поглиблене використання ІПВ як засобу політичної, економічної і зовнішньополітичної боротьби. Зазначено важливість досліджень у сфері ІПВ про свідчить увага, яку надають провідні країни світу, зокрема, прийняття нових доктринальних документів, створення відповідних структур і велика кількість наукових доробок.

Визначено особливості оперування поняттям ІПВ в індустріальному та інформаційному суспільствах Сформульовано висновок, що ІПВ є комплексом дій, що спрямовані на проникнення в сферу соціальних, духовних відносин суспільства з метою їх зміни за потрібною моделлю джерела експансії, нівелювання національної системи цінностей та заміна їх власними цінностями та ідеологічними настановами. Джерелами експансії ІПВ можуть бути органи державної влади (відповідні структури та підрозділи), регіональні еліти (за наявності відцентрових тенденцій) і транснаціональні корпорації, терористичні, екстремістські, релігійні організації, злочинні угруповання тощо. Зазначено, що в індустріальному суспільстві кожне нове покоління отримувало поступово адаптовану регламентацію свого способу життя. У результаті вирівнювалися соціокультурні відмінності поколінь. Зміни, що генеруються глобальними процесами, науково-технічний потенціал, дії ЗМК, здійснюють подвійний вплив на гуманітарну сферу. Вони сприяють її розвитку, проте одночасно руйнують попередню систему соціальних спільнот, оскільки ще ніколи так швидко не змінювалися структура суспільної взаємодії, матеріальні та духовні чинники діяльності людини. Відбувається підміна реальності, виникає ефект заміщення, коли реальний світ ототожнюють зі світом, представленим ЗМК. Електронні ЗМК в режимі non-stop стимулюють політичну боротьбу, що набуває радше стилістичного, аніж сутнісного характеру.

Сформульовано інформаційно-психологічні детермінанти в системі політичних відносин інформаційного суспільства. Розглянуто феномен ІПД та визначено основні його сутнісні характеристики, виявлено логіку їх генерування, розвитку та подальшого конструювання. Доведено, що світовий інформаційний простір системно та постійно впливає на внутрішній інформаційний простір будь-якої країни. З'ясовано також, що й на цих інформаційних просторах функціонують одні й ті самі (основні) інформаційно-психологічні детермінанти. З'ясовано, яким є об'єктивний внутрішній стан справ у соціально-політичному житті країни, як і хто "виробляє" той або той інформаційний образ країни на світовій арені, тобто яким є суто політологічний образ конкретного інформаційно-психологічного впливу на окремі ділянки, суб'єкти та ситуації соціально-політичного життя країн, народів, суспільств. Зіставляючи логіку курсування у світовому медіапросторі деяких постійно повторюваних "інформаційних квантів" взаємовпливу "країни на світ, світу на країну", виявлено, що (1) діють аналогічні інформаційно-психологічні детермінанти; що (2) взаємовпливні інформаційні джерела принципово схожі та що (3) різнотиповою є лише "методика навантаження" тих джерел цілеосмисленим "матеріалом". У дисертації виявлено і ці, внутрішні інформаційні джерела, а головно, - історіологіку формування та модифікації "інформаційних квантів" впливу і на соціально-політичні процеси всередині країни, і на медіапростір інших країн.

Визначено інформаційну структуру деяких соціально-політичних процесів (зокрема, електоральних, партієтворчих, інституціональних тощо) та основних їх ІПД у системі маніпулятивного впливу. Інформатизація повсякденного життя та поява нового інформаційного поля людського буття не минають безслідно для світу людини - відбувається зміна поведінкових стандартів та ціннісних орієнтацій особистості. Внаслідок радикальних суспільних змін і тотальної інформатизації цей набір значень, цінностей, символів і смислів підлягає деформації. Окрім здійснення впливу на систему цінностей, інформація виступає передумовою дій будь-якого політичного суб'єкта, що дає змогу взаємодіяти в політичній сфері та досягати певних цілей. Зазначено, що сучасний вплив ІПД на особистість чи соціум в умовах інформатизації суспільства та інтенсивної взаємодії людей, збільшує можливості впливу на свідомість, маніпулювання нею.

Досліджено застосування методів інформаційно-психологічного впливу у формуванні переконань особистості та взаємодії суспільства. Доведено, що найефективнішим методом керування є організація системи впливу, яка сприяє перетворенню суспільних норм на органічно засвоєні принципи поведінки людей. Тут інформація є одним з універсальних елементів життя суспільства. Вона робить можливим спільне існування й узгоджену діяльність багатьох людей, здійснює інформаційне забезпечення економічної та оборонної могутності суспільства, його ідейної і морально-психологічної єдності. З огляду на ефективність новітніх інформаційних технологій та методів керування великими масами людей, доведено, що майже невідворотнім стає їх застосування на внутрішньому та міжнародному рівнях. Висвітлено застосування цих ресурсів вже офіційними органами серед яких: США, Великобританії, Китаю, Німеччини, Франції та Росії. Зазначено, що розвиток громадянського суспільства не тільки не зменшує, а навпаки -розширює межі застосування різноманітних методів впливу на особу та суспільство загалом, а вплив на інформаційний ресурс стає одним із джерел загроз для суспільної безпеки будь-якої країни.

Досліджено взаємозв'язок інформаційно-психологічного впливу та громадської думки в умовах застосування інформаційних технологій. Доведено, що основною умовою формування політичної системи демократичного типу є наявність громадянського суспільства, яке забезпечує поєднання механізмів влади і громади, врядування, які разом створюють важелі суспільної стабільності та розвитку суспільства. Визначено функціональну результативність “взаємодії сторін” у громадянському суспільстві, яка базується на врахуванні національно-психологічних особливостей соціуму, його архетипу, системи цінностей. Доведено, що за таких дій це дасть змогу сформувати власну систему національної безпеки, встановити політичну стабільність суспільства, протидіяти ІПВ. Стосовно України зазначено, що сформовані в радянський період патерналістські взаємини влади і населення не змогли швидко модифікуватися в ліберальну ідеологію, що спричинило кризу відносин. Неврахування тривалий час політичною владою соціально-психологічної ситуації в Україні, недооцінювання ІПД і механізмів взаємодії призвели до комплексу конфліктів та тривалої системної кризи. Владна криза виявилася не тільки в нездатності втілювати в життя свої рішення, а й у неспроможності конструювання соціального світу.

Встановлено характер впливу ІПД на національну безпеку держави та визначено особливості такого впливу. Доведено, що суспільний розвиток і гарантування безпеки особистості, суспільства та держави неможливі без розв'язання проблеми національної безпеки. Життя суспільства цілком визначається рівнем розвитку, якістю функціонування та безпекою інформаційного середовища. Із історії світового політичного досвіду відомо, що в усіх (особливо ж у розвинених) країнах керівництво виробляє і постійно вдосконалює системи національної безпеки. У цьому зв'язку в дисертації уточнена міра участі трьох "специфічних суб'єктів" - (а) політичної держави та (б) громадянського суспільства (в) країні - у створенні адекватного сьогочасним викликам медіапростору та бажаного зовнішньополітичного інформаційного іміджу України.

Зазначено, що вплив на інформаційний ресурс країни став одним із джерел загроз для національної безпеки. Відповідно першочерговою постала проблема захисту власного національного інформаційного простору. І тут ключову роль надано системі врядування в упорядкуванні й регулюванні соціальної, економічної, політичної, духовної та інших сфер суспільного життя.

Враховуючи особливості ІПД, у дисертації доведено необхідність здійснення протидії за такими напрямами: 1) оптимальному, консолідаційному розвитку суспільства та 2) контрпропагандистських діях та створенні національної системи аналізу соціальної інформації. Головну роль у цьому процесі відіграють ІПД - політичні цінності, політичні орієнтації та політичні настанови. Це стає підґрунтям до формування власного інформаційного поля, дає змогу оперативно реагувати на проблеми, що виникають у «соціальному самопочутті нації», фіксувати джерела негативних зовнішніх і внутрішніх ІПВ.

Сформульовано висновок, що небезпеки як наслідок інформаційно-психологічних операцій потребують розроблення державної системи протидії інформаційно-психологічній агресії. Розроблення розвиненими країнами інформаційної зброї, поява нових її форм і методів застосування потребує від органів державної влади встановлення контролю за застосуванням такої зброї та захисту власного інформаційного простору.

Крізь призму об'єкт-предмета у висновках зазначено, що Україна, яка відповідно до свого геополітичного розташування завжди була об'єктом зазіхань з боку інших держав, не створила власної концепції та стратегії розвитку, системи цінностей, концепції взаємодії з іншими країнами. Вона вела здебільшого пристосовницьку політику щодо імперій, у яких перебувала. І прагнення за будь-яких обставин увійти до ЄС є прагненням увійти знову під патронат сильної структури та пристосуватися до її умов. Напрацювання власної стратегії розвитку - національної доктрини дасть змогу протидіяти зовнішнім впливам та стане основою для зміни позиції України в світовій спільноті.

Сьогодні в Україні потрібно змінити не тільки підходи до застосування інформаційно-психологічного впливу, а й розробити й ухвалити відповідні рішення у системі державного врядування, зокрема у сфері захисту інформаційного поля країни. Нагальною є потреба активізувати наукові дослідження у цій сфері і для об'єктивнішого розуміння цього процесу, і в контексті формування системи національної безпеки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Леонтьєва Л. Є. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів: монографія / Л. Є. Леонтьєва. К.; Л.: Факт, 2004. 298 с.

2. Смола Л. Є. Детермінанти політичного процесу сучасності: теоретико-методологічний аналіз в інформаційно-психологічному вимірі: монографія / Л. Є. Смола. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. 448 с.

У співавторстві

1. Пределы падения - варианты украинского будущего. Аналитико-прогностические исследовании /под. ред. К. Галушко и Л. Смолы. Штутгард, 2010. 210 с.

2. Леонтьєва Л., Куцька О. Інформаційно-психологічний вплив іноземних держав на різних етапах існування української державності. /Лідія Леонтьєва, Олеся Куцька // Вісник Львівського університету. Сер. Міжнародні відносини. 2002. Вип. 7. С. 244-251.

3. Смола Л., Магда Е. Інформаційно-психологічна безпека: аспекти трансформації / Лідія Смола, Євген Магда // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т.110. Вип. 97. Політологія. Миколаїв: видавництво МДУ ім. П. Могили, 2009. С. 161-165.

Статті:

1. Леонтьєва Л. Доктринальні погляди на ведення інформаційно-психологічної боротьби / Лідія Леонтьєва // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: зб. наук. праць. Л.: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2002. Вип. 13. С. 121-126.

2. Леонтьєва Л. Інформаційно-психологічні детермінанти взаємодії людини та інформаційного середовища /Лідія Леонтьєва // Політологічний вісник: зб. наук. пр. К.: Т-во «Знання України», 2003. Вип.13. С. 256-260.

3. Леонтьєва Л. Громадська думка: проблеми дослідження / Лідія Леонтьєва // Політологічний вісник: зб. наук. праць.- К.: Т-во «Знання України», 2003. Вип.14.- С. 130-135.

4. Леонтьєва Л. Інформаційно-психологічний вплив у політичних процесах /Лідія Леонтьєва // Вісник Львівського університету. Сер. Філософські науки. 2003. Вип. 5. С. 334-337.

5. Леонтьєва Л. Деякі міжнародні аспекти інформаційно-психологічної протидії кінця ХХ ст. / Лідія Леонтьєва // Вісник Львівського університету. Сер. Міжнародні відносини. 2004. Вип.2. С. 155-157.

6. Леонтьєва Л. Маніпулювання: проблеми дослідження /Лідія Леонтьєва // Вісник Львівського університету. Сер. Філософські науки. 2004. Вип. 6. С. 180-191.

7. Леонтьєва Л. Інформаційно-психологічні детермінанти сучасних політичних процесів / Лідія Леонтьєва // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні та політичні науки. К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. Вип. 23. С. 565-572.

8. Леонтьєва Л. Інформаційно-психологічний вплив: теоретико-методологічні засади аналізу / Лідія Леонтьєва // Людина і політика. Український соціально-гуманітарний науковий журнал. К.: Поліс-К, 2004. № 5(35) - С. 25-36.

9. Леонтьєва Л. Маніпуляцій не уникнути, але захищатися від них необхідно / Лідія Леонтьєва // Віче. К., 2004. №9 (150) - С. 19-21.

10. Леонтьєва Л. Зброєю масового ураження почуттів та розуму /Лідія Леонтьєва // Віче. К., 2004. №1 (142). С. 12-17.

11. Леонтьєва Л. Спрямовувати людські бажання, а не «ґвалтувати» реальність / Лідія Леонтьєва // Віче. К., 2004. №5 (146). С. 46-49.

12. Леонтьєва Л. Інформаційно-психологічний вплив: український досвід, історія та сучасність /Лідія Леонтьєва // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: зб. наук. праць.. Л.: НУ «Львівська політехніка, 2004. Вип. 15. С. 40-47.

13. Леонтьєва Л. Проблема протидії інформаційно-психологічний впливу в сучасних умовах / Лідія Леонтьєва // Людина і політика. Український соціально-гуманітарний науковий журнал. К.: Поліс-К, 2004. № 4(34). С. 65-73.

14. Леонтьєва Л. Інформаційно-психологічні детермінанти в трансформаційних процесах в Україні / Лідія Леонтьєва // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні та політичні науки.- К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. Вип. 27. С. 606-610.

15. Леонтьєва Л. Інформаційно-психологічний вплив у системі державної безпеки / Лідія Леонтьєва // Нова парадигма. К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. Вип. 50. С. 154-160.

16. Леонтьєва Л. Громадянське суспільство як основа інформаційно-психологічного захисту громадян / Лідія Леонтьєва // Політологічний вісник..- К.: Т-во «ХХІ століття: діалог культур», 2005. Вип.18. С. 216-225.

17. Смола Л. Роль ціннісної системи у протидії інформаційно-психологічному впливу./Лідія Смола // Вісник Севастопольського НТУ. Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2009. Вип. 100. С. 112-114.

18. Смола Л. Використання методів інформаційно-психологічного впливу у формуванні переконань особистості / Лідія Смола // Науковий часопис НПУ ім. М. Драгоманова. Cер. 22. К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. Вип. 5. С. 88-93.

19. Смола Л. Інтернет як засіб інформаційно-психологічного та соціального впливу / Лідія Смола // Гілея. 2011. № 46. С. 570-576.

20. Смола Л. Особливості використання інформаційно-психологічного впливу в індустріальному та постіндустріальному суспільствах / Лідія Смола // Гілея. 2011. № 48. С. 455 - 461.

21. Смола Л. Закономірнісний зміст інформаційно-психологічного впливу в контексті взаємодії дійових суб'єктів у політичній сфері / Лідія Смола // Політичний менеджмент. 2011. № 5. С. 125-129.

22. Смола Л. Механізми здійснення та нейтралізації інформаційно-психологічних операцій у політичному процесі /Лідія Смола // Нова парадигма. 2011. № 6. С. 43-49.

23. Смола Л. Інформаційно-психологічні детермінанти в системі політичних відносин сучасного інформаційного суспільства / Лідія Смола // Політологічний вісник.. К.: Т-во «ХХ1 століття: діалог культур», 2011. Вип. 25, № 56. С. 223-229.

АНОТАЦІЯ

Смола Л.Є. Інформаційно-психологічні детермінанти сучасного політичного процесу (світовий та вітчизняний контекст). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.01 - теорія та історія політичної науки. - Львівський національний університет імені Івана Франка - Львів, 2011.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню інформаційно-психологічного впливу, ґенезі його розвитку та перспективам використання. Зазначено, що в умовах інформаційного суспільства він стає важливим компонентом демократичних форм керування соціально-політичними процесами.

В дослідженні всебічно проаналізовано інформаційно-психологічні детермінанти. Доведено доцільність оперування поняттям "інформаційно-психологічні детермінанти" (ІПД) та визначено основні його сутнісні характеристики.

Дисертаційне дослідження розкрило один з напрямків трансформації політичного простору. Визначено специфіку взаємодії людини та інформаційного середовища через призму використання інформаційно-психологічних детермінант. Зроблено висновок про взаємозв'язок інформаційно-психологічного впливу та громадської думки в умовах застосування інформаційних технологій.

В роботі розглядаються розбіжності у використанні інформаційно-психологічного впливу в індустріальному та постіндустріальному суспільстві, особливостях застосування та суб'єктах впливу на життя сучасного суспільства.

Доведено вагомість впливу ІПД на національну безпеку країни. Акцентовано на тому, що Україна досі не виробила власної концепції розвитку, національної стратегії взаємодії з іншими країнами та системи захисту власного інформаційного поля.

Ключові слова: інформаційно-психологічний вплив, інформаційно-психологічні детермінанти, суб'єкт впливу, інформаційна війна, методи впливу, канали впливу, цінності, громадська думка, громадянське суспільство.

АННОТАЦИЯ

Смола Л.Е. Информационно-психологические детерминанты современного политического процесса (мировой и отечественный контекст). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора политических наук по специальности 23.00.01. - теория и история политической науки. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2011.

Диссертация посвящена комплексному исследованию информационно-психологического воздействия, генезисе его развития и перспективам использования. Указано, что в условиях информационного общества он становится важным компонентом демократических форм управления социально-политическими процессами.

В исследовании всесторонне проанализированы информационно-психологические детерминанты. Доказана целесообразность оперирования понятием "информационно-психологические детерминанты" (ИПД) и определены основные его сущностные характеристики. Поскольку динамические изменения в обществе активизируют потребность людей в объективной информации, то они требуют ориентировки в политических и социально-экономических обстоятельствах. Осознание необходимости модернизировать и усовершенствовать информационное обеспечение всех сфер жизнедеятельности общества делает актуальным комплексный анализ ИПД современного политического процесса и его определяющих факторов.

Диссертационное исследование раскрыло одно из направлений трансформации политического пространства. Определена специфика взаимодействия человека и информационной среды через призму использования информационно-психологических детерминант. Отдельно проанализированы технологические средства обеспечения информационного взаимодействия в политической сфере, а также источники трансформации политического пространства. Сделан вывод о взаимосвязи информационно-психологического воздействия и общественного мнения в условиях применения информационных технологий.

Совершенно очевидно, что возможности быстрого обмена политической, экономической, научно-технической и другой информацией, применение новых информационных технологий во всех отраслях и сферах общественной жизни и, особенно, в производстве и в управлении, - все это само собой является бесспорным благом и для социальных и политических институтов, и для самих граждан. Однако не менее актуальна проблема внешней информационно-психологической экспансии, все интенсивнее осуществляемой через мировые телекоммуникационные сети. В этом контексте в работе рассматриваются различия в использовании информационно-психологического воздействия в индустриальном и постиндустриальном обществе, особенностях применения и субъектах влияния на жизнь современного общества.

Доказано весомость влияния ИПД на национальную безопасность страны. Акцентировано на том, что Украина до сих пор не выработала собственной концепции развития, национальной стратегии взаимодействия с другими странами и системы защиты собственного информационного поля. Понимание данной проблематики дает возможность ответить на ряд вопросов, связанных с тем, почему влияние на информационный ресурс страны стал одним из источников угроз для национальной безопасности. Соответственно первоочередной встала проблема защиты собственного национального информационного пространства. И здесь ключевую роль предоставлено системе управления в упорядочении и регулировании социальной, экономической, политической, духовной и других сфер общественной жизни.

В работе установлено, что в рамках отдельно взятой страны и в сети ее международных связей ИПВ постепенно эволюционирует внутренним содержанием, переходя от состояния "инструментального использования" своего потенциала до ролей "движущей силы" цивилизационного развития соответствующей страны. Исследуя этот динамичный феномен, в диссертации доказано, что технические возможности современного мира позволяют существу менять общественно-политические представления о политико-информационное пространство и - на этих основаниях - очень быстро воздействовать на сознание других групп населения в течение короткого времени.

В диссертации большое значение придается необходимости осуществления противодействия деструктивным внешним влияниям по следующим направлениям: консолидационному развитию общества и созданию национальной системы анализа социальной информации и контрпропагандистских действий. Главную роль в этом процессе должны играть информационно-психологические детерминанты - политические ценности, политические ориентации и политические установки. Это становится основой для формирования собственного информационного поля, позволяет оперативно реагировать на проблемы, возникающие в «социальном самочувствии нации», фиксировать источники негативных внешних и внутренних информационно-психологических влияний.

Ключевые слова: информационно-психологическое влияние, информационно-психологические детерминанты, субъект воздействия, информационная война, методы воздействия, каналы влияния, ценности, общественное мнение, гражданское общество.

SUMMARY

Smola L. Information-psychological determinants of the system of political relations of the modern information society. - Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific Degree of Doctor of Political Sciences on speciality 23.00.01 - political theory and history

The thesis is devoted to a comprehensive study of information-psychological influence, the genesis of its development and prospects of use. It is noted that in the information society it is becoming an important component of democratic forms of management of social and political processes.

The study comprehensively analyzes the information and psychological determinants. Proved feasibility of operating the notion of "information-psychological determinants" (IPD) and defined its main essential characteristics.

Thesis disclosed one of the areas of transformation of political space. Determined the specificity of interaction between man and information environment through the lens of information and psychological determinants. A separate analysis of technological means of information interaction in the political sphere as well as sources of transformation of political space. The conclusion about the relationship of information-psychological influence and public opinion in terms of application of information technology.

Proved the significance of influence IPD national security state. It is pointed out that Ukraine has not developed its own concept of development, national strategy for cooperation with other countries and protection of their own information field.

In this thesis attaches great importance to the need for anti-destructive external influences on the following: Consolidation and development of the society set up a national system of analysis of social media and counter-propaganda operations. This becomes the basis for forming their own information field allows you to quickly respond to problems arising in the "social well-being of the nation", to fix the sources of adverse external and internal information and psychological influences.

Keywords: information-psychological influence, information and psychological determinants, an influence, information warfare, methods of influence, channels of influence, values, public opinion, civil society.

Размещено на Allbest.ru