Євроінтеграційний вимір в політиці соціал-демократії

Формування підходів соціал-демократії до глобальних проблем відбувалося переважно в межах міжнародних структур - Європейської соціалістичної партії та Соціалістичного Інтернаціоналу. Показово, що в тлумаченні проблем та наслідків глобалізації політики соціал-демократичного спрямування намагалися дотримуватися етичних та ціннісних критеріїв. Такий підхід поширювався на обґрунтування політики по осі «Південь - Північ», а також стосувався спроб протидіяти основним негативним явищам у міжнародному контексті.

Глобалізація тлумачиться як процес укорінення інтернаціоналізації міжнародних відносин. Нафтові кризи, коливання обмінних курсів, випадки краху ринку цінних паперів зачіпають економіку всіх країн як Півночі, так і Півдня. Нові інформаційні технології сприяють поширенню масової культури в усіх частинах світу. Рішення транснаціональних корпорацій у галузі фінансів можуть мати далекосяжні наслідки. Національні та міжнародні конфлікти спричиняють зростання кількості біженців. Ці явища набули континентальних та міжконтинентальних масштабів.

Екологічна криза розглядається як одна з найважливіших проблем міжнародного характеру. Екологічна рівновага як на Півночі, так і на Півдні поставлена під загрозу. Щорічно повністю винищуються окремі види рослин і тварин, з'являється дедалі більше свідчень руйнування озонового шару. На Півночі безвідповідальна промислова діяльність спричиняє знищення лісових масивів; на Півдні тропічні ліси, потрібні для виживання усього людства, зникають з тривожною швидкістю. У багатьох країнах зростає забруднення ґрунту; триває наступ пустель; повсюдно відчувається нестача чистої води.

Висловлюється потреба встановлення соціального контролю над розвитком технологій. Технологічна революція в промислово розвинутих країнах впливає на стан довкілля та структуру використання ресурсів протягом життя теперішнього покоління. Наслідки цих змін відчуваються в світовому масштабі. Мікроелектроніка, робототехніка, а також новітні винаходи мають змінити умови існування як індивідів, так і суспільств у рамках світового співтовариства.

Роззброєння і розвиток. Угоди з питань роззброєння між державами сприятимуть не тільки звільненню планети від загрози знищення. За наявності таких угод ресурси, які зараз марнуються на термоядерну, хімічну, біологічну і звичайну зброю, можуть бути використані для забезпечення програм економічного і соціального розвитку Півдня. Процес укладання угод у сфері роззброєння повинен супроводжуватись розробкою програм, скерованих на встановлення справедливих відносин між Північчю та Півднем. Певну частину коштів, які заощадять промислові країни внаслідок укладання угод з питань роззброєння, слід використати для створення міжнародного фонду, що буде забезпечувати безпечний та сталий розвиток країн Півдня.

Протидія руйнівним наслідкам економічної глобалізації може здійснюватися шляхом ефективного глобального регулювання різними процесами за умов посилення відповідальності урядових структур та економічних корпорацій за результати їхньої політики та економічної діяльності. Цей підхід, започаткований у Стокгольмській декларації принципів 1989 р., простежується у багатьох рішеннях Європейської соціалістичної партії та конгресів Соціалістичного Інтернаціоналу.

Висновки

У висновках викладено результати дослідження та сформульовано основні теоретичні положення.

1. Базовими засадами ідентифікації соціал-демократичних партій Німеччини, Франції та Великобританії є схожі, а в останні десятиліття - взаємозалежні тенденції суспільно-політичного розвитку, що сприяють формуванню спільної соціал-демократичної ідеології, зближенню програмних положень, однотипній урядовій політиці та застосуванню близьких за змістом політичних технологій. Проблеми міжнародної політики стратегічно вирішуються соціал-демократами на засадах спільного бачення ними суспільних та людських цінностей. «Програмний» характер соціал-демократичних партій знаходить прояв у прагненні послідовно дотримуватися ідейних принципів від виборів до виборів, уникати неузгодженості між заданими цілями та засобами їх досягнення, наданні значної ваги процедурним питанням, орієнтації на широке залучення своїх членів до розробки політичних рішень.

Винесення на передній план політичної боротьби загальносуспільних інтересів як у національному, так і в міжнародному масштабах, зумовило не тільки перегляд марксистської ідеології, але й суттєве доповнення її іншими концептуальними аспектами - просвітницькими та екологічними ідеями, принципами християнства, неолібералізму та постмодернізму. Серед доктринальних положень соціал-демократії слід розрізняти ті, які тяжіють до ідей соціалізму, й ті, що тяжіють до ідей демократії. Перший напрям стосується ролі держави, обмеження та регулювання ринку, гарантій освіти, екологічного та соціального захисту, підтримки солідарності та традиційних цінностей. Другий стосується прав особистості, розвитку економіки, справедливого розподілу відповідальності, процедур раціонального дискурсу як у межах партії, так і в масштабі країні, розвитку меншин і місцевих громад, новітніх і ліберальних цінностей.

2. Системний аналіз ідейних засад політики соціал-демократичних партій Німеччини, Франції та Великобританії дозволив визначити основні періоди розвитку соціал-демократичної парадигми - від інтернаціоналізму марксистського типу до створення держави загального добробуту та розробки і реалізації активної загальноєвропейської соціальної політики. Значний вплив на модифікацію соціал-демократичної ідеології та політики справляють суспільні трансформації. В свою чергу соціальні зміни впливають на настрої соціальних груп, які формують спільну соціальну базу соціал-демократії країн Європи, що знаходить відображення в ідейній еволюції соціал-демократичних партій, їх ставленні до європейських інтеграційних процесів, визначенні форм та цілей інтеграції.

3. Специфіка підходів соціал-демократичних урядів до питання реформування і розширення Європейського Союзу полягає, передусім, у здійсненні балансу між основними політичними стратегіями сучасної Європи: неолібералізм робить основний акцент на скороченні державного регулювання в сфері економічної політики, постмодернізм апелює до пріоритетності соціальних проектів, тоді як соціал-демократична держава потребує збалансування та взаємної підтримки економіки і громадянського суспільства, ринку і планування, міжнародної взаємодії і автономії національних політичних процесів.

4. Напрямки еволюції соціал-демократичної політики в умовах євроінтеграційних процесів і викликів глобалізації передбачають модернізацію держави добробуту в кожній з європейських країн, проте з урахуванням їх внутрішніх можливостей, вдосконалення сучасних національних демократій у деліберативному дусі, поглиблення інституалізації спільних європейських політичних, економічних та соціальних проектів, в тому числі за рахунок впливу на формування спільної європейської політики в різних галузях. Політичним орієнтиром вважається модернізована у напрямку подолання крайнощів неолібералізму і постмодернізму соціал-демократична держава, що забезпечує індивідам баланс між індивідуальними свободами та гарантованими соціальними стандартами.

Враховуючи ефективність та дієвість ЄС, переважна більшість європейських соціал-демократичних партій погоджується на делегування частини урядових повноважень держав-членів єдиним керівним органам ЄС, а деякі з них пропагують федералістські проекти, що мають завершитися повною уніфікацією. Головною причиною, через яку європейські соціал-демократи досі не мають спільної позиції щодо кінцевої мети інтеграції в межах ЄС є фактор національних інтересів та потреба в досягненні загальнонаціонального консенсусу з означених питань. Позиції європейських соціал-демократів варіюються в широкому діапазоні між федералізмом (Німеччина, Бенілюкс), більш поміркованими конфедеративними проектами та вільним союзом національних держав. Враховуючи небажання населення ряду країн Західної Європи виділяти значні бюджетні кошти на допомогу новим країнам-членам, можна очікувати, що максималістські плани федеративного характеру не мають перспективи бути затвердженими, принаймні в середньостроковій перспективі. Натомість найближчі плани проведення інституціональних реформ у ЄС мають значно вужчий характер, передбачаючи посилення повноважень керівних органів та обов'язковість виконання ухвалених рішень. Показово, що з метою прискорення набуття чинності Лісабонським договором фракція соціалістів у Європарламенті відклала обрання керівництва Європейської Комісії до парламенту до проведення референдуму в Ірландії.

5. Поряд зі спільними рисами, що стосуються ідейної еволюції та формування позицій щодо економічних, соціальних та зовнішньополітичних проблем, політика соціал-демократичних партій Великобританії, Німеччини та Франції має істотні відмінності. Вони стосуються ролі та функцій держави, економічного регулювання, спрямованості соціальної політики, ставлення до перспектив ЄС, політики в сфері міжнародної безпеки. Серед ознак таких розбіжностей можна виокремити позицію ФСП як прибічниці традиційних методів соціал-демократії (сильна роль держави в суспільному і економічному житті, пріоритетність колективності і солідаризму як форми інтеграції суспільства), а також модерністів в СДПН і ЛПВ (реалізація позитивної ролі держави як арбітра у вирішенні соціальних конфліктів; пріоритетність індивідуалістичних цінностей перед колективістськими; беззастережне визнання права приватної власності; визнання ефективності ринкового господарства; перевага ліберальних економічних рецептів, запозичені з практики монетаризму).

6. Аналіз формування зовнішньої та безпекової політики європейських соціал-демократичних урядів дозволяє визначити взаємозв'язок між динамікою інтеграції в межах ЄС та зовнішньополітичними інтересами провідних акторів. Політична однорідність владних кіл провідних країн ЄС сприяє прискоренню європейської політичної інтеграції, подоланню найгостріших суперечностей та забезпечує європейському вектору певного пріоритету, в тому числі стосовно НАТО. Лейбористський кабінет Т.Блера підтримав процес поглиблення інтеграції в межах ЄС. Позиція Великобританії щодо ЄС стала більш гнучкою, тривалі протиріччя вдалося здебільшого перевести в тактичну площину.

Що стосується німецьких соціал-демократів, мета прискорення та поглиблення європейської інтеграції визначається усвідомленням нової ролі ФРН, що набула ряд ознак, властивих «великій державі». Водночас ставка на продовження взаємовигідного балансу політичних інтересів з Францією залишається незмінною як для правоцентристських, так і для соціал-демократичних політиків, оскільки це дозволяє підтримувати франко-німецьке домінування та впливати на позиції ЄС як регіонального та глобального центру сили.

Посилення ролі ЄС як одного з провідних центрів сили в глобальній міжнародній системі коригує зміст відносин трансатлантичного співробітництва, що відповідає реалізації французької програми комплексної автономізації європейського регіону від впливу США і стимулювання більш активної внутрішньої та зовнішньої політики ЄС.

7. Коливання впливу соціал-демократів у країнах ЄС пов'язані як з ідеологічними трансформаціями, так і з конкуренцією між лівими та правими політичними течіями. Надмірне наближення соціал-демократичної платформи до основних правоцентристських течій дозволило європейським правим, насамперед християнським демократам, перехопити політичну ініціативу. Частковим поясненням програшу лівих на виборах можна також вважати їхні недостатньо ефективні виборчі кампанії, які не змогли вдало використати контекст економічної ситуації в європейських країнах.

В 2009 р. це призвело до скорочення підтримки соціал-демократів як у відносному, так і в абсолютному значенні. Представництво соціал-демократів у Європейському парламенті скоротилося з 27,6% до 21,9% місць (з 213 до 161 мандату). Частина голосів соціалістів відійшла до зелених, фракція яких у складі Європарламенту істотно збільшилася, та альтерглобалістів. Іншу частину перехопили ідейні противники лівих - націоналісти та праві консерватори.

Важлива причина послаблення впливу соціал-демократів полягає в складності поєднання підприємницької ініціативи з регулюючими можливостями держави на засадах загальних інтересів суспільства. Хоча цей орієнтир висувався соціал-демократами впродовж другої половини ХХ століття, це завдання й досі залишається принципово не розв'язаним. Так само, невдоволення соціал-демократів соціальними та екологічними наслідками глобалізації по суті зводиться до аргументованої критики, однак не супроводжується розробкою реалістичних способів розв'язання гострих глобальних проблем, окрім визнання необхідності багатостороннього діалогу за участю найбільш впливових держав та пошуку засобів переконання провідних економічних суб'єктів.

Публікації

1. Болотнік В.Ю. Адаптація соціал-демократичної ідеології до нових умов розвитку постбіполярної Європи // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць - Вип. 81. - К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - 2008. - С. 61-63.

2. Болотнік В.Ю. Специфіка ідейної еволюції європейської соціал-демократії в постбіполярному світі // Нова парадигма. Журнал наукових праць. - № 60. - К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова. - 2006. - С.169-179.

3. Болотнік В.Ю. Специфіка впровадження концепції міжнародних відносин Соціалістичного Інтернаціоналу «Південь - Північ» в її програмних засадах та європейській діяльності // Гілея. Науковий вісник. - № 6 - К. : Українська академія наук. - 2006. - С. 317-326

4. Болотнік В.Ю. Балансування між ринковими і плановими орієнтаціями у програмних та інституційних засадах діяльності європейської соціал-демократії // Гілея. Науковий вісник. - № 8 - К. : Українська академія наук. - 2007. - С.172-181.

5. Болотнік В.Ю. Європейська соціал-демократія в контексті євроатлантичної проблематики постбіполярного світу // Політологічний вісник. Збірник наук. праць. - Вип. 28. - К. : «ІНТАС». - 2007. - С. 250-267.

6. Болотнік В.Ю. Роль марксизму як ідейного підгрунтя європейської соціал-демократії // Дні науки філософського факультету-2007 : Міжнар. наук. конф. (18-19 квітня 2007 року) : Матеріали доповідей та виступів. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». - 2007. - С. 122-123.

Размещено на Allbest.ru