Політологічна та соціалогічна концепції В'ячеслава Липинського

Провідна верства покликана виконувати ряд важливих завдань, що мають життєво необхідний характер для держави та суспільства. Найважливішим є завдання керівництва та управління суспільством, необхідність вести за собою маси, задовольняючи інтереси різних соціальних груп. Еліта як ядро всієї політичної системи мусить бути її керуючим координаційним центром.

На неї покладається, не менш важливе, завдання відстоювати державний суверенітет країни та забеспечувати безпеку на міжнародній арені.

Її завдання також полягає у тому, щоб вміти організовувати, структурувати суспільство на засадах консенсусу і солідарності, або на ідеалістичному принципі «гармонії». «Кожночасна національна аристократія мусить так об'єднувати і так організувати свою націю, щоб під її проводом нація мала якнайкращі матеріяльні і моральні умови для перемоги в тяжкій боротьбі за існування»[21, 136].

Важливим завданням еліта має бути просвітництво народу, насамперед, в політичному і культурному відношенні. Вона повинна виконувати роль джерела формування у громадськості політичної свідомості і культури, бо «спекуляція на політичній темноті народній, це одинокий політичний шлях для кожної слабої аристократії»[4, 46].

Важливою функцією, що покладається на політичну еліту, є також національно-державна ідентифікація народу. Суть її полягає в синхронізації процесів розбудови власної держави та відродження національних традицій, мови, духовної спадщини та культури. Цей процес має очолюватися і спрямовуватися саме провідною верствою. Особливо актуальною дана проблема є для віками поневоленої України, першочерговим завданням для якої постає відновлення власної держави, без чого не може існувати нація. Фактично, сутність національно-державної ідентичності полягає в інтеграції нації та держави, подоланні відчуженості між ними [6, 44-48].

Національна аристократія повинна, серед іншого, забезпечувати розвиток суспільства, безперервно витворювати нові форми організації у відповідності до рівня матеріального і духовного прогресу. Вона має культивувати фундаментальні цінності народу, що виявляються в його культурній спадщині, традиціях, моральних і матеріальних цінностях.

При цьому слід відзначити, що за копцепцією політичної еліти В.К.Липинського, аристократія сама безпосередньо не формує національну ідею, це завдання покладається на інтелігенцію. Еліта лише розповсюджує витворені нею ідеї серед усього суспільства.

Таким чином, згідно з філософськими поглядами В.К. Липинського політична еліта є провідною соціальноє групою в суспільстві і державі. Вона формується із найбільш здібних до управлінських функцій осіб, матеріально незалежних та відкритих до новацій. Політична еліта повинна виконувати важливі функції в державі, зокрема керівництва та управління державою, обєднання та консолідації нації. Вдале виконання покладених на неї завдань є запорукою успішного розвитку суспільства і держави в цілому.

Висновки

На основі аналізу наукової літератури та джерел за умови застосуванням методів та принципів наукового пізнання було зроблено наступні висновки.

Видатний український філософ, автор монархічної консервативної концепції В.К. Липинський пройшов складний життєвий шлях, який умовно можна розділити на три періоди: дитинство та юність, громадську та політичну діяльність під час Української національно-демократичної революції 1917 - 1920 рр., життя в еміграції. Останній період виявився найбільш плідним в його творчому житті. Саме в цей час були створені його основні праці «Листи до братів-хліборобів», «Релігія і церква», «Україна на переломі» та сформовані основи філософської концепції вченого.

Важливим доробком В.К. Липинського в галузі політології є обґрунтування концепції консервативного монархізму. Вона базується на принципах класократичної форми державного устрою, які на відміну від демократії та охлократії, він вважає найбільш сприятливою для успішного державотворення. На чолі такої держави повинен знаходитися спадковий монарх, обмежений у своїй владі силою закону, який приймається за участю представників усіх соціальних верств. Класократична теорія побудови держави у В.К. Липинського сполучається з ідеями патріотизмі, які набувають, нового територіального значення» українського консерватизму; релігійної етики.

Згідно з поглядами В.К. Липинського суспільство найбільш прийнятної для нього класократичної форми державного управлінця в залежності від роду своїх основних занять розподіляється на класи та стани. При цьому вчений вважає,що в більшій мірі сприяти державотворчим процесам здатні хлібороби, які міцно пов'язані з землею і зацікавленні в її збереженні і примноженні добробуту свого народу.

Ключовим в філософських та політологічних поглядах В.Липинського є теорія політичної еліти або національної аристократії. Під цим поняттям він розуміє групу найкращих в даний історичний момент людей, що очолюють націю, яка визнає їх провід, тобто є легітимною. Влада цієї верстви є синонімом власної держави, а остання, в свою чергу, творить націю.

Головними якостями національної аристократіє за концепцією В. Липинського, є стихійне ірраціональне хотіння правити, наявність певної матеріально-технічною бази, засобів виробництва для здійснення реального впливу на широкі соціальні верстви.

Аристократія стоїть на чолі нації, забезпечує її внутрішній розвиток і гарантує незалежність на міжнародній арені, є просвітником народу, а також виконує функцію національно-державної ідентифікації, культивування базових цінностей нації..

У цілому концепція В.К Липинського є досить оригінальною. Вона побудована на поєднанні елементів європейської філософської, політичної та соціологічної думки з українськими інтелектуальними традиціями та реаліями суспільного життя. Саме з цієї точки зору вчений намагається розглянути процеси державотворення в Україні, прийти до найбільш прийнятного шляху для нашої країни. Його погляди та переконання варті досконального вивчення, аналізу та часткового втілення в життя.

Список використаної літератури та джерел

1. Лисяк - Рудницький І. Історичні есе / І.Лисяк -Рудницький. В 2 тт. Т. 2. - К.: «Основи», 1994. - 573 с.

2. Гирич І. Лицар української державності. Нарис життя і діяльності В'ячеслава Липинського / І.Гирич // Архіви України. - 1992. - Ч.1-3. - С.35 -48.

3. Пеленський Я. В. Липинський -- засновник державної школи в укр. історіографії / Я.В. Пеленський // Український історичний журнал. -- 1992. -- №2. - С.139-148.

4. Потульницький В. А. Політична доктрина В. Липинського / В.А. Потульницький // Український історичний журнал. -- 1992. -- №9. - С.34

5. Чижевський Д. В'ячеслав Липинський як філософ історії / Д.Чижевськи // Філософська і соціологічна думка. -- 1991. -- №10. - С.27- 38.

6. Шевчук В. В'ячеслав Липинський -- історик, політик та мислитель / В.Шевчук // Сучасність. -- 1992. -- №6. - С. 32-44.

7. Ясь О.В. В.Липинський та неоромантизм (до 125-річчя від дня народження) / О.В. Ясь // Український історичний журнал. - 2007. - № 6. - С. 39 ? 48.

8. В'ячеслав Липинський. Студії. Т. 1. Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна. -- К.; Філадельфія, 1994. -С.134 -152.

9. Кухта Б. З історії укр, політітичної думки першої пол. XIX ст. / Б.Кухта. -- Львів:Генеза, 1999. - 363 с.

10. Потульницький В. А. Нариси з української політології (1819 - 1991) / В.А.Потулинський. - К.: Либідь, 1994. - 320 с.

11. Українська державність у XX столітті (Історико-політологічний аналіз)». -- Київ: «Політична думка», 1996. -403 с.

12. Піча В.М., Чернииі Н.Й. Кондратик Л.Й. З історії української соціологічної думки : матеріали до лекцій з курсу “Соціологія”. -Львів, 1995.-64 с.

13. Бурлачу К В., Молчанов М., Степаненко В. Біля витоків соціологічної думки в Україні: наукове видання.- К.: Інст.соціології НАН України, 1995.- 113 с,

14. Передерій, І. Г. В'ячеслав Липинський у громадсько-політичному та науковому житті України й української еміграції першої третини ХХ століття: автореф.... д-р іст. наук, спец.: 07.00.01 « Історія України» / І. Г. Передерій. -- К., 2013. -- 35 с.

15. Самойленко, О. П. Ідейно-політична діяльність В.Липинського в контексті формувування політичної культури сучасного українського суспільства: Автореф... к. політ. наук, спец.: 23.00.03 - «Політична культура та ідеологія» / О. П. Самойленко. -- К., 2009. -- 20 с.

16. Приймак, О. О. Громадсько-політична й наукова діяльність В'ячеслава Казимировича Липинського (1882-1931 рр.): автореф... канд. істор. наук, спец.: 07.00.01 - «Історія України» / О. О. Приймак. -- Х., 2011. -- 21с.

17. Чернецький, Є. Липинські: В'ячеслав Липинський - один із найбільш видатних українських істориків і політологів / Є. Чернецький // День. -- 2013. -- № 3-4.- 11-12 січня. -- С. 7.

18. Шпак В. Уроки В'ячеслава Липинського: розроблена ним ідеологія національного державотворення не втратила актуальності донині [Текст] / В. Шпак // Урядовий кур'єр. -- 2012. -- № 84.- 15 травня. -- С. 11.

19. Якименко, М. В'ячеслав Липинський: "Я хочу, щоб була Україна" / М. Якименко // Голос України. -- 2012. -- № 124.- 11 липня. -- С. 12.

20. Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. В'ячеслав Липинський і його творчість. -- Нью-Йорк, 1961 (уривки: Хроніка-2000. -- Вип. 37 -- 38. -- К., 2000).

21. Липинський В: Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму / Редактор Я. Пеленський. -- К.: Київ-Філадельфія, 1995. -- 470 с.

22. Липинський В. Релігія і церква в Україні: [монографія] / B.Липинський. - К. : Київ-Філадельфія, 1993. - 276 c.

23. Липинський В. Україна на переломі 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ім столітті./ В.Липинський - К. : Київ-Філадельфія, 1997. - 231 с.

24. Філософія політики : Корот. енцикл. словник / Авт.-упоряд.: В. П. Андрущенко, М. І. Бойченко, В. С. Бакіров та ін. ; Редкол.: Л. В. Губерський (кер.) та ін. ; Авт. і кер. проекту А. В. Толстоухов ; Нац. акад. наук України; Акад. пед. наук України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Знання України, 2002. - 669 с.

25. Філософія політики : Хрестоматія : У 4 т. Т. 3 / Авт.-упоряд.: В. П. Андрущенко, М. І. Бойченко, В. С. Бакіров та ін. ; Редкол.: Л. В. Губерський (кер.) та ін. ; Нац. акад. наук України ; Акад. пед. наук України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Знання, 2003. - 363 с.

Размещено на Allbest.ru