Основи політології

Політична соціалізація -- процес засвоєння Індивідом упродовж життя політичних знань, норм І цінностей суспільства, до якого він належить

Політична стабільність -- стан динамічної рівноваги політичних сил.

Політична участь -- залучення людей до процесу політико-владних відносин, здійснення ними певних актів, заходів, що виражають Інтереси, потреби, уподобання, думки, погляди та настрої, вплив на органи влади з метою реалізації соціальних Інтересів

Політичне відчуження -- процес, який характеризується сприйняттям політики, держави, влади як сторонніх, чужих сил, які панують над людиною, пригнічують ТІ.

Політичне життя -- одна з основних сфер суспільного життя, пов'язана з діяльністю і відносинами індивідів І соціальних спільнот, створених ними політичних Інститутів для виявлення Інтересів соціальних суб'єктів, а також боротьба за їх реалізацію через посередництво політичної влади у процесі політичного розвитку.

Політичне прогнозування -- наукове дослідження (передбачення) перспектив конкретного політичного суб'єкта, політичної ситуації та політичного процесу загалом.

Політичне рішення -- політична дія Інформованого суб'єкта влади для реалізації певної мети, що передбачає оптимізацію зовнішніх, внутрішніх умов функціонування даного суб'єкта І визначення перспектив його подальшого розвитку.

Політичне управління -- цілеспрямований вплив людей І владних структур на суспільство в цілому або на окремі його сфери з метою їх оп-тимізацп (впорядкування, вдосконалення і розвитку) та досягнення певних цілей.

Політичне функціонування -- забезпечення участі політичних Інституцій (державних установ, політичних партій, громадських організацій) в управлінні спільними справами.

Політичний авантюризм (франц. aventure -- пригода) -- політичні наміри й дії, що спираються на віру та обман, спрямовуються на здійснення мети, заснованої на уявленнях, бажаннях, міфічних переконаннях без урахування реальних політичних сил І можливостей, розрахованої на випадковий успіх.

Політичний блок (англ, block -- угода, союз) -- об'єднання, союз політичних партій, громадських організацій, груп людей задля узгоджених дій, досягнення спільних, насамперед політичних цілей.

Політичний конфлікт -- зіткнення несумісних, часом протилежних, Інтересів, дій, поглядів окремих людей, політичних партій, громадських організацій, етнічних груп, націй, держав та їх органів, військово-політичних І політико-економічних організацій (блоків).

Політичний лідер (англ. lead -- вести, керувати, схиляти до чогось) -- глава, керівник держави, парти, громадсько-політичної організації, руху, якоїсь громади тощо; популярний І впливовий учасник суспільного життя, який визначально впливає на нього, консолідує зусилля людей для досягнення якоїсь спільної мети

Політичний маркетинг -- сукупність форм, методів І технологій дослідження, проектування, регулювання та впровадження в суспільно-політичну практику певних настанов суспільної свідомості з метою завоювання та утримання контролю за ринком влади.

Політичний менеджмент -- система управління політичними процесами; наука І мистецтво аналізу тенденцій політичного розвитку, передбачення його наслідків, вироблення рекомендацій для політичного керівництва та забезпечення реалізації в політичній практиці.

Політичний процес -- послідовність подій, зумовлених певними обставинами; сукупність послідовних дій для досягнення результату.

Політичний режим (франц. regime -- управління) -- сукупність методів, засобів і способів, із допомогою яких владні органи здійснюють управління суспільством і забезпечують своє політичне панування.

Політичний розвиток -- багатовимірний процес, у ході якого в результаті взаємодії різноманітних політичних сил здійснюються зміни у політичній поведінці, політичній культурі, в самій політичній системі суспільства.

Політичні відносини -- реальні практичні відносини, взаємозв'язки соціальних суб'єктів, у яких відображені їхні Інтереси І здійснюється політична діяльність -- співробітництво чи боротьба (вибори, референдуми, мітинги, зібрання, маніфестації, страйки тощо)

Політичні обставини -- умови політичного функціонування І розвитку суспільства, які виражаються у співвідношеннях політичних сил щодо оволодіння, утримання й використання політичної влади

Політичні технології (грец. techne -- мистецтво, майстерність) -- сукупність методів І систем послідовних дій, спрямованих на досягнення необхідного політичного результату

Політологія (грец politike -- політика і грец logos -- учення) -- наука, об'єктом якої є політика та й взаємовідносини з людиною й суспільством; посідає одне з провідних місць у сучасному суспільствознавстві. Щодо П. в зарубіжній та вітчизняній літературі часто вживаються терміни «політична наука», «наука про політику», «політична соціологія», що відображають традиції та особливості національних політологічних шкіл

Популізм (лат populus -- народ) -- загравання певних політиків І політичних сил Із масами, гра на їхніх труднощах та обіцянки надзвичайних успіхів у вирішенні соціально-економічних проблем у разі приходу до влади.

Регламент (франц reglament, від лат regula -- правило) -- сукупність норм, настанов І правил, які регулюють організацію роботи, порядок скликання та проведення сесій, з'їздів, конференцій, нарад, зборів, процедуру виборів членів керівних органів, порядок внесення й обговорення питань порядку денного, вироблення та прийняття рішень з них, методи визначення доповідача, утворення допоміжних органів, надання прав, обов'язків І повноважень їхнім членам. Р. розробляється й приймається сесіями, з'їздами, конференціями, зборами та керівними органами політичних організацій І покликаний служити забезпеченню їх безперебійної, ефективної й оперативної роботи. Окремі положення Р. бувають предметом гострої політичної, міжфракційної боротьби, позаяк вони можуть впливати на прийняття рішень та на їхній зміст.

Республіка (лат. respublika, від res -- справа, public -- громадський) -- форма державного правління, за якої вища влада належить виборним представницьким органам, а глава держави обирається населенням або представницьким органом.

Референдум (лат. referendum -- те, що має бути повідомлене) -- спосіб прийняття законів та Інших рішень з найважливіших питань суспільного життя прямим волевиявленням громадян через усенародне голосування.

Самоврядування місцеве -- політико-правовий Інститут, у межах якого здійснюється управління місцевими справами в низових адміністративно-територіальних одиницях (громадах) через самоорганізацію місцевих жителів, за згодою І при підтримці держави.

Світовий політичний процес -- сукупна діяльність народів, держав та їхніх Інститутів, соціальних спільностей та їхніх організацій І рухів, які переслідують певні політичні цілі в царині міжнародного життя.

Сепаратизм (франц. separatisme, від лат. separates -- окремий) -- рух за територіальне відокремлення тієї чи іншої частини держави з метою створення нового державного утворення або надання певній частині держави автономії за національними, релігійними чи мовними ознаками.

Система багатопартійна -- цілісне утворення, що формується всередині політичної системи суспільства на основі усталених зв'язків між політичними партіями, які відрізняються програмними настановами, тактикою, внутрішньою структурою. С. б. є одним Із критеріїв розвиненої політичної системи суспільства та и атрибутів; Існує лише в демократичних країнах Із чітким правовим регулюванням соціально-політичного життя та наявністю громадянського суспільства.

Система однопартійна -- неконкурентний тип партійної системи, що складається з представників або членів однієї політичної партії. Існувала в СРСР, деяких інших соціалістичних країнах. На сучасному етапі поширена в постколоніальних країнах, де поки що не сформувалися сучасна розвинена соціальна структура і відповідний їй політичний плюралізм.

Соціал-демократія -- ідеологічна й політична течія, яка виступає за здійснення Ідей соціалізму в усіх сферах суспільного життя; важлива складова політики лівих сил сучасності, передусім Західної Європи.

Соціалізм (лат. socialis -- суспільний) -- вчення І теорії, які стверджують Ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ І духовних цінностей залежно від затраченої праці, на основі соціальне забезпеченої свободи особистості.

Соціотехніка -- сукупність форм, методів І засобів, які використовуються суб'єктами управління для досягнення поставлених цілей; стиль управління, який є суб'єктивно-особистісною формою реалізації певних методів.

Структура держави -- система органів І установ, які виконують внутрішні й зовнішні функції держави.

Структура політичної системи -- сукупність владних Інститутів, що пов'язані між собою І створюють стійку цілісність.

Суверенітет (him. suveranitat, франц souveranite -- верховна влада) -- незалежне від будь-яких сил, обставин І осіб верховенство; незалежність держави у зовнішніх І внутрішніх справах.

Теократія (грец theos -- Бог І kratos -- влада) -- форма правління, за якої вся повнота влади в державі належить главі церкви та духовенству.

Тероризм (лат. terror -- жах, страх) -- здійснення політичної боротьби засобами залякування, насильства аж до фізичної розправи з політичними противниками; дестабілізація суспільства, державно-політичного ладу шляхом систематичного насильства і настрахання, політичних вбивств, провокацій.

Технології виборчі -- сукупність політико-організаційних, Інформаційних, пропагандистських та Інших дій з метою приведення до влади певного політика, групи політиків, політичної організації чи їх об'єднання.

Толерантність (лат. tolerantis -- терплячий) -- терпиме ставлення до Інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій. Є неодмінною умовою демократичного, правового, стабільного суспільно-політичного устрою.

Тоталітаризм (лат. fota//s -- увесь, повний) -- спосіб організації суспільства, який характеризується всебічним І всеохопним контролем влади над суспільством, підкоренням суспільної системи державі, колективними цілями, загальнообов'язковою Ідеологією.

Узурпація (лат. usurpatio -- оволодіння) -- насильницьке, протизаконне захоплення влади або присвоєння чужих прав на щось, чужих повноважень.

Українізація -- політика партійно-державних органів УРСР у 20-тІ І на початку З0-х років XX ст., спрямована на більш органічне впровадження радянсько-комуністичної Ідеологи в Україні силами національних кадрів І в доступній для місцевого населення формі.

Унітарна (лат. unitas -- єдність, однорідний, що складає ціле) держава -- єдина держава, поділена на адміністративно-територіальні чи національно-територіальні одиниці, які не мають політичної самостійності, статусу державного утворення.

Управління конфліктом -- врегулювання, розв'язання, придушення, а також Ініціювання певних конфліктних ситуацій в Інтересах суспільства в цілому чи окремих його суб'єктів.

Устрій адміністративно-територіальний -- певний спосіб територіального улаштування держави, утворення й діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. У. а -т. будь-якої держави -- це поділ її території на певні частини -- краї, області, провінції, землі, штати, департаменти, губернії, волості, повіти, райони, кантони тощо. Він зумовлений соціальною природою держави, традиціями Історичного розвитку, завданнями й цілями пануючого режиму.

Фашизм (лат. fascio -- пучок, в'язка) -- Ідейно-політична течія, що сформувалася на основі синтезу сутності нації як вічної та найвищої реальності та догматизованого принципу соціальної справедливості; екстремістський політичний рух, різновид тоталітаризму.

Федерація -- союзна держава, до складу якої входять державні утворення -- суб'єкти федерації.

Фемінізм (лат. femina -- жінка) -- Інтелектуальний та суспільно-політичний рух, що виступає за розширення прав І ролі жінок у суспільстві. Форма правління -- організація верховної державної влади, порядок утворення ГІ органів та їх взаємини з населенням

Фрустрація (лат. frustratio -- обман, невдача) -- обман, введення в оману; даремна надія, невдача

Футурологія (лат futurum -- майбутнє І грец logos -- слово, поняття, учення) -- царина теоретико-практичного знання, спрямованого на аналіз перспектив Історичного життя людини І людства

Харизма (грец charisma -- милість, благодать, божий дар) -- особливий тип лептимності, організації влади І лідерства, заснований на виняткових якостях тієї чи Іншої особистості, головним чином релігійного або політичного діяча, що дозволяють йому здійснювати в суспільстві функції пророка, вождя чи реформатора

Хунта (/сп junta -- зібрання, об'єднання) -- група заколотників, яка незаконно захоплює владу І править Із застосуванням диктаторських методів

Цезаропапизм (лат. cae/sar -- цезар, papa -- папа) -- політика світської влади, спрямована на підпорядкування собі всього церковного життя; поєднання в особі державного правителя вищої світської духовної влади

Централізація (лат centra/is -- серединний) -- політичний процес, на основі якого формується централізм як управлінська політична система з властивими їй вертикальною структурою та субординацією, концентрацією влади в єдиному центрі

Цивілізація (лат с/wf/s -- громадянський) -- форма спільного життя людей, якій притаманне відтворення власної матеріальної та соціально-політичної структури відносин на основі пріоритету властивих їй духовних норм, цінностей та Ідеалів.

Шовінізм (франц chauvmisme -- від Імені капрала наполеонівської армії Н. Шовені) -- агресивна форма націоналізму, проповідь національної виключності, протиставлення Інтересів однієї нації інтересам іншої нації; схильність до розпалювання національної ворожнечі й ненависті

Размещено на Allbest.ru