Еміграція євреїв із радянського союзу в політиці президентів США (1961-1989)

Таким чином, якщо політика Р. Ніксона щодо питання радянських євреїв була дещо суперечливою, то однозначно її не можна вважати ксенофобською і цю тезу доводять не тільки його фактичні дії, але й особисті міркування: "У мене ніколи не було ілюзій про жорстоко репресивний характер радянського суспільства. Проте я знав, що чим більшиv був громадський тиск на радянських лідерів, тим більш непримиренними вони ставали" [25].

Варто зауважити, що частина американського істеблішменту таки дослухалася до прохань єврейської громади. Зокрема, мер Нью-Йорка Джон Ліндсей під час відвідин Москви в 1973 р. розв'язав дискусію про складнощі єврейської еміграції з СРСР. Зі свого боку, радянське керівництво усвідомлювало, що події, які розгорнулися навколо еміграційних процесів, можуть призупинити процес розрядки в "холодній війні". Зрештою, радянський лідер через бажання поліпшити відносини із Заходом таки пішов на незначні поступки. Починаючи з 1969 р., СРСР встановив постійну щорічну квоту для еміграції євреїв у кількості до 500 осіб. Користуючись цим, значна частина євреїв намагалася будь-якими способами покинути Радянський Союз [34]. Наприклад, у 1972 р. з СРСР емігрувало 27 тис. євреїв, що, звісно, насторожило московське керівництво [6]. Американський уряд миттєво відреагував на факт збільшення кількості виїзних віз для радянських євреїв. Представник від Демократичної партії з Нью-Йорка Едвард Кох одразу вніс законопроект, що дозволяв видавати 30 тис. спеціальних віз для євреїв з Радянського Союзу [44].

Зважаючи на чергове загострення відносин між СРСР та США, а також з метою запобігти "втечі мізків", радянська влада ініціювала запровадження у 1972 р. "податку на освіту". Згідно з ним дозвіл на виїзд можна було отримати після того, як особа, що виїжджає з СРСР, відшкодує навчання у вищому навчальному закладі (випускники факультету іноземних мов 6 800 руб., медичного 8 300 руб., художніх і музичних 9 600 руб. і т. д.). Існував, щоправда, й інший прецедент: держава Ізраїль платила румунській владі за кожного єврея, який виїхав із країни, можливо і на це розрахувала радянська сторона, адже це стало б додатковим джерелом наповнення скарбниці [3].

На засіданні партбюро КПРС теж не обходилось без обговорення подій, що відбувалися на іншому континенті: "У США розпочалася істерія... Я наказав із цього приводу припинити збір "податків на освіту", проте, виявляється, вони продовжують стягуватися без мого відома", виправдовувався Л. Брежнєв [12].

Підписання Радянським Союзом Заключного акта НБСЄ у 1975 р. посилило міжнародний тиск за переслідування євреїв [19]. Гостроти проблемі додав той факт, що Московську Гельсінську групу очолив радянський правозахисник, єврей-"відмовник" Натан Щаранський [41].

Зокрема, президент Дж. Форд у 1976 р. виступив на щорічному з'їзді Американсько-Єврейського комітету, де пообіцяв зробити усе можливе, щоб відновити потік емігрантів з Радянського Союзу: "Очевидно, що цей процес буде складний, проте я готовий співпрацювати з Конгресом, щоб двері були відкриті раніше, ніж того очікує єврейська спільнота" [28]. Представник "Світової єврейської адвокатської групи" (Global Jewish Advocacy) Девід Гарріс із цього приводу зауважив: "Його президентство стало ключовим моментом в історії боротьби радянських євреїв, у площині відновлення того зв'язку з єврейськими спільнотами, який було втрачено за Р. Ніксона" [7].

Новообраний у 1977 р. президент Джиммі Картер заявив про свою чітку позицію в питанні дотримання людських прав та свободи "не тільки в Радянському Союзі, а й серед решти країн світу", маючи інформацію про невтішний стан радянського єврейства, зокрема завдяки листуванню з відомим радянським дисидентом А. Сахаровим [35].

"Збільшення кількості дозволів на виїзд у Радянському Союзі" одна з передвиборчих обіцянок Дж. Картера перед єврейськими виборцями, яка фактично виявилася не зовсім легкою у її фактичній реалізації [10, с. 130]. Дж. Картер особисто звертався до Генерального Секретаря ЦК КПРС із проханням переглянути справи несправедливо засуджених осіб. Радянська влада у відповідь лише посилювала тиск, особливо на дисидентів та єврейських "відмовників", вважаючи їх деструктивним елементом у розширенні і завершальному затвердженні радянської ідеології. Водночас, час від часу, зокрема для нормалізації відносин із країнами Заходу та поновлення експорту зерна, кількість позитивних відповідей на видачу еміграційних віз єврейським заявникам збільшувалася [10, с. 139].

Популярність президента різко зросла після підписання Кемп-Девідських угод [30], проте рішення Дж. Картера щодо продажу зброї Саудівській Аравії та Єгипту різко насторожило єврейську громадськість. Зрештою, на президентських виборах 1980 р. переміг інший кандидат у президенти. Позиція республіканця Рональда Рейгана, що полягала в захисті прав людини й обстоювання можливості еміграції євреїв з СРСР, неабияк задовольняла прагнення єврейської громади [27].

Інформація про можливість перемоги проєврейського кандидата на чергових президентських виборах у США не залишила байдужими навіть євреїв за океаном. Радянський єврейський активіст Лев Кацин згадує, як він у 1980 р. відвідав одну з нечисленних синагог у Москві і зустрів там єврея, який після щирої молитви звернувся до нього: "Слово Рейган перекладається з ідиш як "дощ", але ж Бог посилає благословення у вигляді тимчасового дощу. Якщо Рейган переможе на виборах, то для всіх радянських євреїв він стане тим благословенним дощем" [4].

Незважаючи на дещо скромну підтримку Р. Рейгана (39 %) поміж американськими євреями, багато світових лідерів таки покладали надію на нового президента. "Він був більш обізнаним, ніж здавалось. Завдяки його політиці єврейська сила виросла до нових рівнів впливу, а держава Ізраїль стала перманентним другом" констатував колишній голова "Конференції президентів великих американських єврейських організацій" Шошан Кардін [33].

У 1981 р. у Радянському Союзі відбулася подія, що вкотре підтвердила незмінні позиції президента щодо проблематики радянських євреїв. "Під егідою комунізму євреї зазнали жорстоких переслідувань" так відреагував Р. Рейган на протест учителів ідишу проти переслідувань й арештів [4і].

Більше того, в СРСР розгорнулися репресії проти євреїв. Зокрема, правозахисника Йосифа Бегуна засудили до семи років ув'язнення, а Олега Радзінського члена неофіційної радянської організації з метою налагодження зв'язків між США та СРСР арештували, звинувативши в антирадянській пропаганді. У відповідь адміністрація американського президента закликала припинити арешти [31]. "Наша щира надія на те, що радянська влада пом'якшить свою репресивну політику в галузі прав людини та виконуватиме взяті ними зобов'язання відповідно до Гельсінських угод" додав Р. Рейган [38].

Знаковою стала промова Р. Рейгана 1983 р., у якій він заявив про СРСР як "імперію зла" [32]. Ці слова викликали ентузіазм серед радянських євреїв, зокрема тих, хто перебував в ув'язненні. "Газета "Правда" піддала критиці "негідну фразу Р. Рейгана щодо СРСР", але нас ця подія кардинально надихнула до продовження своєї боротьби", згадує Натан Щаранський, перебуваючи на той час у в'язниці [1].

На початку 1985 р., з приходом до влади у Радянському Союзі Михайла Горбачова, було проголошено новий політичний курс "гласності і перебудови". Проте в тому році реальних змін у житті суспільства не відбулося, а країна автоматично продовжувала розвиватися у звичному режимі. У єврейському питанні це виражалось у продовженні політики стримування еміграції та переслідувань єврейських активістів. У радянській пресі продовжувалася публікація статей з антисемітською тематикою [6].

Незважаючи на це, ізраїльські лідери не полишили надії налагодити контакти з новою владою. Із цього приводу прем'єр-міністр Ізраїлю Шимон Перес звернувся до Р. Рейгана та М. Горбачова із проханням дійти консенсусу в питанні еміграції радянських євреїв напередодні Женевського саміту [41]. У 1986 р. між Р. Рейганом та М. Горбачовим відбулася приватна зустріч, на якій президент США намагався знайти компроміс із Генеральним Секретарем. "Я можу собі уявити ті побоювання з приводу "втечі мізків" і, як наслідок, втрати тих кваліфікованих людей. Проте, можливо, якщо їм дозволять хоча б відновити свої синагоги, то їм уже не доведеться так масово виїжджати" [22].

З кінця 1986 р. М. Горбачов наважився піти на певну лібералізацію у політичних процесах. Наприклад, було звільнено академіка Андрія Сахарова та кількох "відмовників", зокрема Юлія Едельштейна та Олександра Холмянського [6]. Крім того, тоді ж відбувся обмін радянського розвідника, що проник в апарат ЦРУ, на Н. Щаранського [1]. Уже через кілька років Н. Щаранський заявив про те, що "СРСР розвалився завдяки діям трьох осіб: президента США Р. Рейгана, академіка А. Сахарова і сенатора Дж. Веніка" [22].

Висновки

Отже, політика адміністрацій президентів є одним із найважливіших елементів формування цілісного образу дипломатії США, для якої у другій половині ХХ ст. пріоритетними завдання в зовнішній політиці були стратегія ведення "холодної війни", а також вплив на політичний та економічний розвиток території Близького Сходу. Відповідно, країна, що стала провідником так званого "демократичного табору", не могла не реагувати на численні вияви дискримінаційних процесів у Радянському Союзі, зокрема тих, що стосувалися заборон еміграції євреїв звідти. Центральне місце у "близькосхідній кризі" відводилося Ізраїлю, як перспективній новоствореній державі, що зможе реалізувати широкомасштабну акцію із "просування демократії". Таким чином, кожен із президентів був змушений реагувати на численні запити впливової американської єврейської діаспори щодо відповідної реакції на заборону виїзду євреям із Радянського Союзу. Починаючи з відвідувань численних організованих євреями акцій та особистих прохань у приватних розмовах із радянськими лідерами й аж до прийняття та підписання законодавчих поправок, які мали безпосередній вплив на еміграцію євреїв з СРСР.

Незважаючи на тривалі дискусії про те, хто із президентів був найбільш прихильним до розв'язання зазначеного питання, варто взяти до уваги те, що кожен із них найперше був зацікавлений у розвитку власної країни. З огляду на це, залежно від сили послаблення чи міри напруження конфронтації між країнами США та Радянського Союзу під час "холодної війни", власне і визначалася політика адміністрації президента стосовно еміграції євреїв з СРСР.

Список використаних джерел

1. Америка самая опасная для евреев страна мира: интервью с Н. Щаранским [Электронный ресурс] / Ш. Бриман // NewsOrenu.

2. Колеснікова К. Створення "Доктрини Ніксона" та її вплив на зовнішньополітичний курс США наприкінці 60-х на початку 70-х рр. ХХ ст. / К. Колеснікова // Науковий вісник Східноєвропейського нац. унту ім. Лесі Українки. 2016. № 13 С. 111-116.

3. Кошаровский Ю. Мы снова евреи. Очерки по истории сионистского движения в Советском Союзе [Электроныий ресурс] / Ю. Кошаровский // Сайт Юлия Кошаровского.

4. Памяти Рональда Рейгана // Еврейский мир: Газета русскоязычной Америки.

Чарный С. Только три часа полета и там Родина моя [Электронный ресурс] / С. Чарный // SEM40.

5. Энгель В. Курс лекций по истории евреев России [Электронный ресурс] / В. Энгель // История еврейского народа.

6. American Jewish Committee Remembers President Gerald Ford / American Jewish Committee.

7. Bostock B. Who saved Soviet Jewry, 2010 [Online] / B. Bostock // Richard Nixon Foundation.

8. Brezhnev in the USA, 1973 // Jewish Telegraphic Agency.

9. Buwalda P. They Did Not Dwell Alone: Jewish Emigration from the Soviet Union 1967-1990 / P. Buwalda. Washington, D.C.: The Woodrow Wilson Center Press, 1997. 297 р.

10. Conference of U.S. Intellectuals to Discuss Situation of Soviet Jews, 1963 // Jewish Telegraph Agency.

11. Conference Proceedings: The Legacy and Consequences of Jackson-Vanic // Kennan Institute Occasional Papers. 2008. №300.

12. Congressional Record: Jews and Judaism in the Soviet Orbit. 1963 // Central Intelligence Agency.

13. Congressional Record: Soviet Jews Face Intellectual and Cultural Annihilation. 1964 // Central Intelligence Agency.

14. Congressional Record: Silence will not Help Soviet Jews. 1965 // Central Intelligence Agency.

15. "Eternal Light Vigil" Highlights Soviet Union's Bias Against Jews. 1965 // Jewish Telegraphic Agency.

16. Friedman, M. A Second Exodus: The American Movement to Free Soviet Jews / M. Friedman, A. Chernin. Hanover: Brandeis University Press, 1999. 269 p.

17. From the Lost Nixon Tapes: "Soviet Jews? It's None of Our Business". 1971 // YouTube.

18. Harris B. Ford's term was pivotal for Soviet Jews / B. Harris // Jewish Telegraphic Agency.

19. Klinger J. Richard Nixon Henry Kissinger: The Anti-Semite who saved Israel. 2012 // The Jewish Magazine.

20. JFK Remembered as President Who Interceded on Behalf of Jews. 1988 // Jewish Telegraph Agency.

21. Kengor P. The Liberator: Ronald Reagan and Soviet Jewry. 2007 [Online] / P. Kengor // JewishPress.com.

22. Maoz J. Lyndon Jhonson, Friend of the Jews / J. Maoz // Commentary.

23. Nixon Intervention for Soviet Jews Asked in Advance of Moscow Trip. 1974 // Jewish Telegraphic Agency.

24. Nixon R. The Memoirs of Richard Nixon / R. Nixon. N. Y. : Simon and Schuster Inc., 1990. 876 p.

25. President Lyndon B. Johnson: Israel and American Jewry. 1963 // Jewish Telegraphic Agency.

26. President Roland Reagan and the Jews // Connecticut Jewish Ledger.

27. Remarks at the Annual Meeting of the American Jewish Committee. 1976 // The American Presidency Project.

28. Remarks at the 125 th Anniversary Meeting of B'nai B'rith. 1968 // The American Presidency Project.

29. Remarks on First Anniversary of the Egyptian-Israeli Peace Treat. 1980 // Jewish Virtual Library.

30. Ronald Reagan Administration: Statement Condemning Soviet Human Rights Policies. 1983 // Jewish Virtual Library.

31. Ronald Reagan. Evil Empire Speech. 1983 // Voice of Democracy.

32. Ronald Reagan Remembered As President Who `got' Jewish Issues. 2004 // Jewish Telegraphic Agency.

33. Rogul J. Jackson-Vanik Amendment and the Soviet Jewry Movement: Personal Reflections, September, 2010 / J. Rogul. Voices of a Vigil.

34. Sakharov Receives Carter Letter Affirming Commitment on Rights. 1977 // The New York Times.

35. Sandy L. Meisal. Jews in American Politics / L. Sandy Meisal. Maryland: Meisal Rowman & Littlefield Publishers.INC, 2001. 312 p.

36. Speech by Senator John F. Kennedy, Zionists of America Convention. 1960 // The American Presidency Project.

37. Statement on the International Day of Concern for Soviet Jews. 1984 // The American Presidency Project.

38. 39 Stoll I. Jews have special reasons to remember JFK on 50th anniversary of assassination / I. Stoll // Jewish Telegraph Agency.

40. The Cleveland Council is Soviet Antisemitism // Beth Israel. The West Temple.

41. Timeline of the Jewish Movement in the Soviet Union / Project for the Study of Dissidence and Samizdat.

42. U.S. Israel Relations // Jewish Virtual Library.

43. U.S. Presidential Election: Jewish Voting Record // Jewish Virtual Library.

44. Rosenberg V. Refugee Status for Soviet Jewish Immigrants to the United States / V. Rosenberg // Touro Law Review. 2015. Vol. 19, No. 2. Pp. 419-450.

45. Ro'I Y. The Struggle for Soviet Jewish Emigration 19451967 / Y. Ro'I. Cambridge: Cambridge University Press, 1991. 484 p.

46. Z.O.A. Convention Opens; Kennedy Lauds `experience of Zionism'. 1962 // Jewish Telegraph Agency.

References

1. BRIMAN, SH. (N. d.) Amerika samaya opasnaya dlya evreev strana mira. Intervju s N. Shharanskim [America the Most Dangerous Country for the Jews. An Interview with N. Sharansky] [Online]. NewsOrenu.

2. KOLESNIKOVA, K. (2016) Stvorennia `Doktryny Niksona' ta yii vplyv na zovnishniopolitychnyi kurs SShA naprykintsi 60-kh na pochatku 70-kh rr. XX st. [The Creation of the Nixon Doctrine and its Impact on US Foreign Policy in Late 60's and Early 70's of XXth Century] Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. No. 13. Pp. 111-116. [In Ukrainian].

3. KOSHAROVSKIJ, YU. (N.d.) My snova evrei. Ocherki po istorii sionistskogo dvizheniya v Sovetskom Soyuze [We are the Jews Again. Essays on the Zionist Movement History in the Soviet Union] [Online].

4. ANON (S.d.) Pam'yati Ronal'da Rejgana [In Memory of Ronald Reagan] [Online]. Yevrejskij mir: Gazeta russkoyazychnoj Ameriki.

5. CHARNYJ, S. (N.d.) Tol'ko tri chasa polyota i tam Rodina moya [Only Three Hours of the Flight to My Motherland] [Online]. SEM40.

6. ENGEL', V. (N.d.) Kurs lekcij po istorii evreev Rossii [The History of the Jews in Russia: A Course of Lectures] [Online]. Istoriya evreiskogo naroda.

7. ANON (N.d.) American Jewish Committee Remembers President Gerald Ford [Online]. American Jewish Committee.

8. BOSTOCK, B. (2010) Who saved Soviet Jewry [Online]. Richard Nixon Foundation.

9. ANON (1973) Brezhnev in the USA [Online]. Jewish Telegraphic Agency

10. BUWALDA, P. (1997) They Did Not Dwell Alone: Jewish Emigration from the Soviet Union 1967-1990. Washington, D.C.: The Woodrow Wilson Center Press.

11. ANON (1963) Conference of U.S. Intellectuals to Discuss Situation of Soviet Jews [Online]. Jewish Telegraph Agency.

12. ANON (2008) Conference Proceedings: The Legacy and Consequences of Jackson-Vanic [Online]. Kennan Institute Occasional Papers. №300.

13. ANON (1963) Congressional Record: Jews and Judaism in the Soviet Orbit [Online]. Central Intelligence Agency.

14. ANON (1964) Congressional Record: Soviet Jews Face Intellectual and Cultural Annihilation [Online]. Central Intelligence Agency.

15. ANON (1965) Congressional Record: Silence will not Help Soviet Jews [Online]. Central Intelligence Agency.

16. ANON (1965) "Eternal Light Vigil" Highlights Soviet Union's Bias Against Jews [Online]. Jewish Telegraphic Agency.

17. FRIEDMAN, M.; CHERNIN, A. (1999) A Second Exodus: The American Movement to Free Soviet Jews. Hanover: Brandeis University Press.

18. ANON (1971) From the Lost Nixon Tapes: "Soviet Jews? It's None of Our Business" [Online]. YouTube.

19. HARRIS, B. (N.d.) Ford's term was pivotal for Soviet Jews [Online]. Jewish Telegraphic Agency.

20. KLINGER, J. (2012) Richard Nixon Henry Kissinger: The AntiSemite who saved Israel [Online]. The Jewish Magazine.

21. ANON (1988) JFK Remembered as President Who Interceded on Behalf of Jews [Online]. Jewish Telegraph Agency.

22. KENGOR, P. (2007) The Liberator: Ronald Reagan and Soviet Jewry [Online]. JewishPress.com.

23. mAoZ, J. (N.d.) Lyndon Jhonson, Friend of the Jews.

24. ANON (1974) Nixon Intervention for Soviet Jews Asked in Advance of Moscow Trip [Online]. Jewish Telegraphic Agency.

25. NiXoN, R. (1990) The Memoirs of Richard Nixon. New York: Simon and Schuster Inc.

26. ANON (1963) President Lyndon B. Johnson: Israel and American Jewry [Online]. Jewish Telegraphic Agency.

27. aNoN (N.d.) President Roland Reagan and the Jews [Online]. Connecticut Jewish Ledger.

28. ANON (1976) Remarks at the Annual Meeting of the American Jewish Committee [Online]. The American Presidency Project.

29. ANON (1968) Remarks at the 125th Anniversary Meeting of B'nai B'rith [Online]. The American Presidency Project. ANON (1980) Remarks on First Anniversary of the Egyptian-Israeli Peace Treat [Online]. Jewish Virtual Library.

30. AnON (1983) Ronald Reagan Administration: Statement Condemning Soviet Human Rights Policies [Online]. Jewish Virtual Library.

31. REAGAN, R. (1983) Evil Empire Speech [Online]. Voice of Democracy.

32. ANON (2004) Ronald Reagan Remembered As President Who `got' Jewish Issues [Online]. Jewish Telegraphic Agency.

33. rOgUL J. (2010) Jackson-Vanik Amendment and the Soviet Jewry Movement: Personal Reflections [Online]. Voices of a Vigil.

34. ANON (1977) Sakharov Receives Carter Letter Affirming Commitment on Rights [Online]. The New York Times.

35. SaNdY, L. (2001) Meisal. Jews in American Politics. Maryland: Meisal Rowman & Littlefield Publishers.INC.

36. ANON (1960) Speech by Senator John F. Kennedy, Zionists of America Convention [Online]. The American Presidency Project.

37. ANON (1984) Statement on the International Day of Concern for Soviet Jews [Online]. The American Presidency Project.

39 STOLL I. (N.d.) Jews have special reasons to remember JFK on 50th anniversary of assassination

40. ANON (N.d.) The Cleveland Council is Soviet Antisemitism [Online]. Beth Israel. The West Temple.