Російська енергетична політика як інструмент гібридного руйнування демократичного світу

Застосування енергетичної зброї та нейтралізація спроможності країн ліберальної демократії протидіяти агресивній поведінці авторитарних постачальників енергоресурсів, а за певних умов окремі країни стають неформалізованими союзниками авторитарних лідерів.

Рубрика Политология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.02.2023
Размер файла 79,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Російська енергетична політика як інструмент гібридного руйнування демократичного світу

Суходоли Олександр Михайлович -

завідувач відділу критичної інфраструктури,

енергетичної та екологічної безпеки центру безпекових досліджень

Національного інституту стратегічних досліджень, доктор наук з державного управління, професор, м. Кив, Україна

Анотація

У руках авторитарних гравців, які використовують у своїх інтересах засадничі принципи ліберальної демократії, потенціал енергетики може ефективно руйнувати демократичні та ринкові форми організації життєдіяльності суспільств. Росія удосконалила набір способів впливу й інструментів практичної реалізації своїх інтересів на енергоринку ЄС, стовідсотково використовуючи енергетику для досягнення своїх зовнішньополітичних цілей.

Найефективнішим способом для цього стало залучення істеблішменту країн ЄС до реалізації проєктів енергетичної співпраці з РФ. Готовність лобіювати інтереси Росії забезпечено, зокрема, особливими умовами контрактів на постачання, допуском компаній окремих країн до видобування енергоресурсів на території Росії, працевлаштуванням посадовців окремих країн у російських енергетичних компаніях.

Застосування енергетичної зброї фактично нейтралізує спроможність країн ліберальної демократії протидіяти агресивній поведінці авторитарних постачальників енергоресурсів, а за певних умов окремі країни стають неформалізованими союзниками авторитарних лідерів.

Формалізувати оцінку рівня впливу постачальників енергоресурсів на спроможність лідерів кра- їн-споживачів протидіяти тиску можливо за певними індикаторами. Така формалізація дозволяє обґрунтовано підходити до оцінювання рівня енергетичної та загалом національної безпеки країни внаслідок впливу зовнішніх загроз, зокрема залежності від зовнішнього постачальника. енергетичний агресивний авторитарний

Ключові слова: енергетична зброя, гібридний вплив, проросійське лобі, ліберальна демократія, енергетична безпека, формалізація енергетичного впливу.

Oleksandr Sukhodolia

RUSSIA'S ENERGY POLICY AS A TOOL OF HYBRID DESTRUCTION OF THE DEMOCRATIC WORLD

Authoritarian players, who take advantage of the fundamental principles of liberal democracy in their own interests, can use energy as an effective tool for destroying democratic and market-oriented societies. Russia has perfected its means of influence and a toolkit for the practical implementation of its interests on the EU energy market, utilizing energy to the fullest extent to achieve its foreign policy goals. Involving the establishments of EU countries in energy cooperation projects with the Russian Federation turned out to be the most efficient method. The willingness to lobby for Russia's interests has been stimulated, in particular, by ensuring special terms of supply contracts, access for companies from certain countries to the extraction of energy resources in Russia, and the employment of officials from certain countries in Russian energy companies.

The exploitation of energy as a weapon effectively neutralizes the ability of liberal democracies to oppose the aggressive behavior of authoritarian energy suppliers. Moreover, individual countries become informal allies of authoritarian leaders under certain conditions.

The author argues that certain indicators can be used to formalize the assessment of the level of influence of energy resource suppliers on the ability of the leaders of consumer countries to resist pressure. This formalization makes it possible to reasonably approach the assessment of the level of the country's energy security and overall national security based on the influence of external threats, especially dependence on an external supplier.

Keywords: energy as a weapon, hybrid influence, pro-Russian lobby, liberal democracy, energy security, formalization of energy influence.

Постачальники енергоресурсів й енергетичних технологій використовують наявний потенціал для маніпулювання на енергетичних ринках споживачів для максимізації своїх прибутків. Окремі країни-постачальники ідуть далі: формують і реалізують політику використання потенціалу енергетики для досягнення зовнішньополітичних цілей. Перша світова енергетична криза 1970-х років яскраво ілюструє цю тезу.

Росія як потужний постачальник енергоресурсів завжди використовувала потенціал свого паливно- енергетичного комплексу як інструмент просування своїх інтересів та/чи навіть моделювання внутрішньої та зовнішньої політики інших країн. З 2003 р., після низки невдалих спроб забезпечити собі статус рівноправного партнера країн Заходу, Росія зробила енергетику неприхованим інструментом гібридної війни проти країн ліберальної демократії.

Саме проти країн, які дотримуються принципів ліберальної демократії в організації життєдіяльності власних суспільств і діяльності влади, застосування енергетичної зброї виявилося надзвичайно ефективним. Авторитарні сили легко маніпулюють демократичним процедурами, використовуючи обов'язок демократичних країн неухильно дотримуватися правил і процедур функціонування вільного ринку, та використовують політичне та бізнес-середовище країн ліберальної демократії для лобіювання російських інтересів.

Дослідження за цією проблематикою є досить поширеними, особливо з моменту відкриття для світу енергетичного ринку країн колишнього СРСР. Водночас дослідники переважно зосереджувалися на аналізі реформування енергетичних ринків країн Східної Європи та Росії (Baev, 2009; Barysch, 2008; Westphal, 2009), оцінюванні економічної ефективності реалізації проєктів постачання енергоресурсів з Росії на світовий ринок (Stern, 2006; Westphal, 2009) і дослідженні непрозорості реалізації енергетичної політики Росії та контрактних умов постачання енергоресурсів на ринки країн Європи (Гончар, 2010, 2014; Balmaceda, 2008; Chow and Elkind, 2009; CSIS, 2016, 2019; Smith, 2008). Суттєво менша увага дослідників приділялася проблематиці використання Росією енергетики як інструменту зовнішньополітичного впливу (зокрема, Gonchar et al., 2015). Запропонована стаття є подальшим кроком у дослідженні проблематики використання енергетики як зовнішньополітичної зброї РФ (Суходоля, 2020b) в аспекті лобіювання інтересів Росії на глобальних і регіональних ринках у спосіб формування проросійського лобі в країнах ЄС.

Стаття має на меті визначення основних цілей використання Росією енергетики для реалізації зовнішньої політики й ідентифікацію способів та інструментів практичної реалізації цієї мети. Також обґрунтовується необхідність включення питань енергетики у стратегічне планування у сфері національної безпеки, зокрема у спосіб оцінювання рівня залежності країни від постачальника енергоресурсів при аналізі загроз національній безпеці. Окремим індикатором такого оцінювання є використання політиків і посадовців країн-споживачів для лобіювання інтересів країн-постачальників ресурсів/технологій.

Доктрина "енергетичної наддержави"

Використання потенціалу паливно-енергетичного комплексу завжди належало до набору інструментів реалізації зовнішньополітичних інтересів російського керівництва. Така позиція чітко простежується в концептуальних напрацюваннях науковців, стратегічних документах у сфері національної безпеки й практичних діях з їх реалізації та підтверджується практичними діями (Суходоля, 2020b).

Класичним прикладом цього став Контракт століття "газ - труби" на постачання природного газу з СРСР до ФРН, укладений 1 лютого 1970 р. Проєкт забезпечував реалізацію схеми постачання природного газу в обмін на сучасні технології (якісні труби великого діаметру), незважаючи на чинні на той час обмеження щодо передання до СРСР новітніх технологійКоординаційний комітет з експортного контролю, або КОКОМ (Coordinating Committee for Multilateral Export Controls, COCOM), створений західними країнами в 1949 р., запроваджував обмеження на експорт до СРСР "стратегічних" товарів і технологій і контролював експорт до країн "східного блоку". Поправка Джек- сона-Вейніка до Закону про торгівлю США, ухвалена 1974 р., обмежувала фінансові й торговельні відносини США з країнами, уряди яких порушують права людини. Обмеження стосувалися, зокрема, надання кредитів таким країнам. СССР був визнаний країною, яка обмежувала право громадян на еміграцію..

Протягом останніх десятиліть Росія збагатила досвід використання енергетики як політичної зброї і сформувала широкий набір інструментарію її застосування в гібридному протистоянні із Заходом (Суходоля, 2020b; Gonchar et al., 2015).

Із розпадом СРСР використання енергетики для досягнення зовнішньополітичних цілей не полишило увагу вищого керівництва Росії. Кремль не приховував свого наміру зберегти контроль над колишніми республіками СРСР та країнами, що входили до сфери геополітичних інтересів СРСР, а сформовані залежності й взаємозвязки в енергетичній сфері легко були трансформовані в інструмент впливу. Формування заборгованостей перед Росією за енергетичні ресурси, що постачалися, й технологічна залежність успішно трансформувалися в угоди щодо передання прав власності, контролю над стратегічними підприємствами чи політичне підпорядкування країни-споживача.

З приходом до влади В. Путіна використання потенціалу паливно-енергетичного комплексу для просування інтересів Росії на світовій арені набуло прагматичного характеру й стало реалізовуватися зі специфічним досвідом спецслужб. Ідея ПутінаЗокрема, в авторефераті дисертації Путіна (див.: Путин В.В. Стратегическое планирование воспроизводства минерально-сырьевой базы региона в условиях формирования рыночных отношений: Санкт-Петербург и Ленинградская область: автореф. дис. СПб, 1997) зазначено: "Основна ідея дисертаційної роботи полягає в тому, що замість пасивного підлаштування до змін умов зовнішнього ринкового економічного середовища (законодавчо-правових, економічних, науково-технічних, конкурентних, зовнішньоекономічних тощо) пропонується механізм активного формування цих умов, впливу на них, а отже, на майбутній розвиток мінерально-сировинного комплексу регіону, що пристосовується лише до тих змін зовнішнього середовища, на які відповідні органи управління не можуть справляти достатнього впливу (тут і далі в цитатах шрифтове виділення моє. - О. С.)". полягала в "активному формуванні" "умов зовнішнього ринкового економічного середовища" для просування інтересів Росії. У цьому "формуванні" поряд із бажанням стати активним учасником світового клубу впливових держав завдяки потенціалу енергетики існувала також низка прихованих від країн Заходу цілей. Зокрема, метою було підпорядкування цілих країн на підставі ресурсного й фінансового потенціалу, згенерованого від продажу енергоресурсів на Захід.

Ідею використання енергетики як інструменту політичного впливу було публічно зафіксовано в 2003 р. в Енергетичній стратегії Російської Федерації до 2020 р.: "Стратегічні інтереси Росії зумовлюють необхідність формування єдиної енергетичної та енерготранспортної інфраструктури у суміжних регіонах Європи і Азії". Потужний паливноенергетичний комплекс Росії визначався у Стратегії "інструментом здійснення внутрішньої та зовнішньої політики" (Правительство РФ, 2003).

Фактично використання потенціалу енергетичного сектору проголошувалося своєрідною національною ідеєю Росії. У 2003 р. А. Чубайс озвучив гасло "Росія - ліберальна імперія", (Чубайс, 2003), яке фактично стало спробою формалізувати модель управління країною як синтезу лібералізації економічних відносин, проникнення в економіку західних країн і посилення політичного авторитаризму в Росії. А. Дугін, один з ідеологів російської євразійської імперії, схвально оцінив ідею А. Чубайса"Чубайс провозглашает формулу - "либеральная империя". То, что империя будет либеральной - это никого не удивляет. По сути это фигов листок. ... Ради империи русский готов уничтожить весь мир вместе с самим собой, лишь бы была империя. ... Либеральная Империя в это время будет строится и цвести. Везде зажжётся лампочка Анатолия Борисовича. А как только решат в сторону от нас - она тут же погаснет, газ отключится, нефть перестанет качаться, и пусть дохнут не желающие нашей Империи". (Цит. мовою оригіналу. - О. С.) (Дугин А. Тезисы о либеральной империи Чубайса. URL: http://www.evrazia.org/modules.php?name= News&file=article&sid=1582 (дата звернення: 15.03.22))., викриваючи природу й місію цієї моделі: Росія застосовуватиме "енергетичну зброю" в разі намагання інших країн вирватися з підпорядкування Росії.

Фактично до кінця 2003 р. Росія успішно сформувала модель реалізації своїх геополітичних інтересів через енергетику, імплементувала цю модель у систему управління та закріпила у стратегічних документах. Було розроблено ефективний інструментарій впливуДо таких інструментів належать передусім: продаж енергоресурсів за політично обумовленими цінами; допуск компаній окремих країн на російський ринок; надання права на розроблення російських родовищ енергоресурсів; формування інструментів впливу на енергетичні ринки окремих країн (та їхніх лідерів); створення підконтрольних фінансово-економічних структур в окремих країнах; формування інструментів маніпулювання громадською думкою тощо. на інші країни й підпорядкування політики цих країн інтересам Росії.

Таке проникнення в бізнес-середовище та економіку країн ліберальної демократії дозволило сформувати російську "економічну потугу" (банківський капітал, викуплені компанії, зареєстровані нові компанії, лобісти побажань Кремля тощо), яка підтримувала реалізацію інтересів Росії на міжнародній арені. При цьому зареєстровані в різних країнах і контрольовані російськими суб'єктами компанії-посередники в енергетичній торгівлі стали інструментами реалізації завдань, що могли бути не відображені в офіційних міжнародних документах.

Перемога авторитарної моделі управління в РФ одразу викликала появу ідеї створення "енергетичної наддержави" й реалізації інтересів Росії на світовій арені у спосіб використання потенціалу енергетики разом із воєнними засобами досягнення цілей геополітичного реваншу.

Наприкінці 2006 р. вже обстоюється необхідність реалізації Росією статусу "енергетичної наддержави"Орлов Д. Быть ли России "энергетической сверхдержавой"? URL: https://archive.is/20120803081509/www.izvestia.ru/comment/ article3054583/ (дата звернення: 10.03.22).. Обґрунтовується, що "вся орієнтована на експорт сировинна інфраструктура має перебувати під жорстким контролем держави", "встановлення контролю над інфраструктурними мережами сусідів по СНД теж сприяло б наближенню до "енергетичної наддержави"". Також чітко зазначається, що "розмови про "слов'янське братерство" та "історичну спільність" треба рішуче відкинути, надаючи пільги і преференції виключно в обмін на серйозні активи, передусім газоі нафтогони"Там само..

Росія закріпила монополію на транспортування енергоносіїв трубопроводами: ВАТ "Газпром" - природного газу, ВАТ "Транснєфть" - нафти. Закон 2006 р. визначив монопольне право Газпрому на постачання природного газу, видобутого на території Росії, та газу інших країн, що транспортується територією Росії, трубопровідним транспортом. Здійснювалася політика отримання контролю над енергетичними ресурсами та інфраструктурою сусідніх країн. Йдеться про викуп наявних на той час енергетичних ресурсів країн колишньої Середньої Азії та монополізацію контролю за маршрутами постачання до споживачів ЄС (2001-2004 рр.), тиск на Білорусь і викуп її газотранспортної системи (2004-2007 рр.), тиск на Україну та спроби примусити її продати свою газотранспортну систему (2003-2009 рр.), викуп енергетичних активів в інших країнах (Суходоля, 2020b).

Навіть створені в дусі "розрядки" стратегічні документи з питань міжнародних відносин, підготовлені російським урядом 2010 р., відображали мету Росії підпорядкувати, зокрема в економічній сфері, країни, що становлять для неї інтерес. У проєкті Програми ефективного використання на системній основі зовнішньополітичних чинників з метою довгострокового розвитку Російської ФедераціїПрограмма эффективного использования на системной основе внешнеполитических факторов в целях долгосрочного развития Российской Федерации. URL: https://blogs.pravda.com.ua/ authors/kuzyo/4bec22fe3e992/ (дата звернення: 10.03.22)., передбачалося, зокрема, використання енергетики для досягнення зовнішньополітичних цілей:

¦ "активно впливати на процес розроблення і реалізації норм міжнародного права...;

¦... використовувати потенціал міжнародних організацій з метою забезпечення режиму найбільшого сприяння для російських паливноенергетичних, фінансових, промислових груп і підприємств за кордоном...;

¦ забезпечити використання конкурентних переваг РФ в енергетичній сфері через розвиток регіональної та двосторонньої співпраці на просторі СНД, транзитні ініціативи, створення механізмів координування країн-виробників газу...;

¦ здійснювати роботу із упорядкування надання політичної й дипломатичної підтримки російським компаніям, зацікавленим в участі в проєктах співпраці за кордоном.".

У взаємовідносинах з окремими державами сформульовано конкретні завдання (на рівні проєктів, що мають бути реалізовані), спрямовані на посилення політичного й економічного впливу Росії.

Спільне дослідження експертів США та країн Південно-Східної Європи визначає такі стратегічні напрями реалізації цієї політики (CSIS, 2016, 2019):

¦ маніпулювання країнами через основні сектори економіки чи важливі національні компанії та "економічне руйнування" країни в разі зневажання інтересів Росії (економічний вплив);

¦ підтримання політичного розбрату, автократів, націоналістів і популістів та приведення до влади проросійських лідерів, які зважатимуть на інтереси Росії у своїй політиці (політичний вплив).

Обидва блоки інструментів адаптивно застосовуються відповідно до умов конкретної країни та, як свідчить історія, є досить ефективними.

Потік коштів з країн західної ліберальної демократії від купівлі енергоресурсів, зацікавленість і готовність політичної і бізнесової еліт цих країн збільшувати обсяги постачань розпалювали апетити лідерів Росії. На доповнення до успіхів у застосуванні потенціалу енергетики для формування проросійського лобі в країнах Заходу спрацював також "перший закон петрополітики"Перший закон петрополітики образно сформований Т. Фрід- маном у 2006 р. (див.: Friedman Thomas L. The First Law of Petropolitics. Foreign Policy. 2006. May/Junc)., що створило в російської еліти відчуття швидкого реваншу над Заходом. Керівництво РФ посилило агресивну риторику та ініціювало посилення російської військової машини, зокрема зростання військової присутності в різних країнах, у т. ч. завдяки створенню та використанню приватних воєнних компаній, демонстрації новітньої зброї, включно і ядерних ударних сил, тощо.

Зовнішнім виявом зростання агресивності Росії стали: демонстрація президентом Росії своєї позиції щодо розпаду СРСР як "найбільшої геополітичної катастрофи ХХ століття" в 2005 р.; виступ В. Путіна на Мюнхенській безпековій конференції 2007 р.; розділення Росією Грузії в 2008 р.; тимчасова окупація Росією Криму в 2014 р.; заяви В. Путіна щодо готовності застосування ядерної зброї у локальних конфліктахПутин: "мы были готовы" применить ядерное оружие из-за Крыма. ВВС News Україна. 2015. 15 мар. URL: https://www.bbc. com/ukrainian/ukraine_in_russian/2015/03/150315_ru_s_putin_ documentary_crimea (дата звернення: 20.03.22)..

Черговим кроком у реалізації російської стратегії геополітичного реваншу стало розв'язання 24 лютого 2022 р. Росією широкомасштабної загарбницької війни проти України й відверті погрози застосувати ядерну зброю щодо країн, які допомагатимуть Україні захищатися. Фактично Росія демонстративно зруйнувала світову систему безпеки, а країни ліберальної демократії виявилися не готовими запобігти розвитку кризи чи забезпечити дотримання агресором міжнародного гуманітарного права. Захід не мав відповіді, яким чином навіть обмежити ресурси для ведення Росією війни у Європі. Протягом перших місяців цієї війни ЄС не наваживсяОцінка відображала ситуацію на момент написання статті (березень 2022 р.). Водночас автор дотримується цієї позиції й надалі, оскільки це є системною проблемою взаємодії ліберальних демократій з авторитарними країнами. Подальший розвиток подій, зокрема процес запровадження санкцій проти РФ, продемонстрував усю складність формування узгодженої позиції країн ліберальної демократії щодо реагування на агресивні дії авторитарних режимів, особливо коли переважає бажання продовжувати бізнес "як завжди". Маніпулювання інформацією, використання проросійського лобі в країнах Заходу, обмеження обсягів постачання енергоресурсів і гра цінами на енергетичних ринках тривалий час допомагали РФ уникнути серйозних наслідків. Проросійське лобі в країнах Заходу допомагало уникати запровадження проти РФ насправді серйозних санкцій, що могли би суттєво обмежити доходи Росії від продажу енергоресусів (наприклад, включення природного газу до шостого пакету санкцій, а також обмеження щодо постачання трубопровідної нафти) (див.: Hungary's Orban wins exemption in EU Russian oil embargo. URL: https://apnews. com/article/russia-ukraine-viktor-orban-hungary-989184ef46804f 2f7ac3eaa411fa7dbd (дата звернення: 16.07.22); EU leaders say gas unlikely to be part of new round of Russia sanctions. URL: https:// www.theguardian.com/world/2022/may/31/eu-leaders-say-gas- unlikely-to-be-part-of-new-round-of-russia-sanctions (дата звернення: 16.07.22)). Понад те, робилися винятки з уже запроваджених санкцій (згода Німеччини та Канади повернути газові турбіни для "Північного потоку" (див.: Very difficult decision' to return turbine for Russian pipeline - Canada's Trudeau. URL: https://www.reuters.com/world/very-difficult-decision-return- turbine-russian-pipeline-canadas-trudeau-2022-07-13/ (дата звернення: 16.07.22)). припинити фінансове підживлення Росії через відмову від закупівлі енергоресурсівHungary PM Orban says EU will not sanction Russian gas or oil. URL: https://www.reuters.com/world/europe/hungary-pm-orban- says-eu-will-not-sanction-russian-gas-or-oil-2022-03-11/ (дата звернення: 10.03.22); Germany Says It Won't Stop Buying Russian Energy Despite Moscow's War in Ukraine. URL: https://www.wsj. com/livecoverage/russia-ukraine-latest-news-2022-03-07/card/ germany-says-it-won-t-stop-buying-russian-energy-despite- moscow-s-war-in-ukraine-1RLThH0sOukkiygAXV9x (дата звернення: 10.03.22)..

Ця ситуація потребує детальнішого аналізу з погляду визначення причин неспроможності країн ліберальної демократії протидіяти агресивній поведінці Росії, визначення способів та інструментарію реалізації стратегії застосування енергетичної зброї.

Способи реалізації стратегії енергетичної наддержави

Російська стратегія використання енергетики із зовнішньополітичною метою - зростання впливу Росії на ринки країн-споживачів і формування сприятливої до інтересів Росії внутрішньої та зовнішньої політики цих країн - послідовно реалізовувалася завдяки координованому вжиттю технічних, економічних, політичних, дипломатичних, інформаційних та інших заходів.

Практичним інструментарієм реалізації гібридного застосування енергетики як зброї стало (Суходоля, 2020b):

¦ формування прошарку "посередників" у торгівлі енергоресурсами, тобто збільшення ринків збуту через використання місцевих гравців (створення спільних з представниками місцевих еліт посередницьких компаній для продажу російських енергоресурсів);

¦ викуп російським капіталом важливих суб'єктів господарювання (нафтопереробні заводи, трубопроводи, важливі підприємства машинобудування, банки, медіа тощо), тобто формування інфраструктури впливу на цільову країну;

¦ збільшення обсягів постачання енергоресурсів і створення спільних інструментів (газотранспортні консорціуми, угоди щодо транспортування територією Росії, видобування її ресурсів чи ресурсів на територіях інших країн) для управління активами, тобто прив'язування інтересів цільових країн до інтересів Кремля;

¦ формування проросійського лобі та приведення до влади в цільових країнах проросійських політиків, тобто формалізація та закріплення впливу Кремля через демократичні процедури формування влади (формування необхідного іміджу та надання підтримки таким політичним силам, зокрема за рахунок доходів, генерованих торгівлею енергоресурсами).

Одним із найбільш успішних інструментів просування стратегії стало використання Росією "посередників". Фактично в кожній європейській країні було створено компанії-постачальники російських енергоресурсів, які завдяки генерованому від продажу енергоресурсів грошовому потоку формували російське лобі в політикумі країн-отримувачів. В українській практиці йдеться про компанію "Росукренерго" (RosUkrEnergo), її вплив на політичні процеси в нашій країні та наслідки діяльності для розвитку міжнародної співпраці України.

Найбільше цей інструмент застосовувався у сфері торгівлі газом і нафтою. Зокрема, Газпром створив цілу мережу компаній-посередників. Подеколи використовувалося понад 100 компаній-посередників, які діяли практично в кожній країні ЄвропиKupchinsky R. Gazprom's European Web. URL: https://jamestown. org/report/gazproms-european-web/ (дата звернення: 18.03.22)..

Такі посередники лобіювали ухвалення необхідних для Росії рішень і формували економічну та інформаційну базу тривалого існування потрібного лобі - банки, трейдери енергоресурсів, інвестиції у нерухомість, викуплені медіа.

Створення спільних компаній в енергетичній сфері допомагало Кремлю контролювати критично важливу інфраструктуру країн-споживачів чи справляти суттєвий вплив на роботу й цінові параметри енергетичних ринків.

Так, російські енергетичні компанії отримали під контроль значні енергетичні активи в країнах Європи, зокрема у спосіб викупу газотраспортної системи Білорусі, спільного управління газотранспортною системою Словаччини чи польским і німецьким відтинком газопроводу "Ямал - Європа", викупу або спільного володіння нафтоперробними заводами в Німеччині, Італії, Нідерландах, Румунії, Болгарії, Сербії тощо.

З одного боку, для країн ліберальної демократії та відкритого ринку залучення іноземних інвестицій є пріоритетним завданням забезпечення розвитку своєї економіки. З другого - через вплив на роботу енергетичних компаній Росія отримала інструмент впливу на політику цих країн, навіть усупереч очікуванням їхніх лідерів (Суходоля, 2020b).

Прикладом такого впливу Росії може бути факт використання підземних сховищ газу в Австрії та Німеччині для створення дефіциту природного газу на ринку ЄС та ескалації цін. Саме підземні сховища газу, що перебувають у власності Газпрому, не заповнювалися достаньою мірою під час підготовки до зимового періоду 2021/2022 р.IEA Blames Russia for Gas Squeeze Hurting European Economies. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-01-12/iea- blames-russia-for-gas-squeeze-hurting-european-economies (дата звернення: 20.03.22)., що підштовхувало безпрецедентне зростання цін на ринку ЄС восени 2021 р. - до 1400 дол. США за 1 тис. мзвернення: 16.07.22); Germany and Austria forge plan to fill up gas storage facilities `more quickly'. URL: https://www.energylivenews. com/2022/07/13/germany-and-austria-forge-plan-to-fill-up-gas- storage-facilities-more-quickly/ (дата звернення: 16.07.22).. Концерн Газпром відмовився наповнювати сховища й під час підготовки до зимового періоду 2022/2023 р., що вже стало відвертою загрозою енергетичній безпеці ЄС і змусило керівництво Німеччини та Австрії вживати надзвичайні заходи щодо наповнення сховищ власноручAustria Seizes Gas Storage Space Left Empty by Russia's Gazprom. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-07-06/austria- seizes-gas-storage-space-left-empty-by-russia-s-gazprom (дата.

Прив'язування окремих країн до постачання значних обсягів російських енергоресурсів і поступове розширення частки Росії на внутрішніх ринках формувало базу для вжиття подальших заходів впливу на істеблішмент цих країн. Особливий інтерес та увагу російського керівництва привертали країни, що мають вагу всередині ЄС.

На ринку природного газу можна ідентифікувати групу країн підвищеної уваги з боку Росії (табл.). На думку автора, сукупно рівень залежності від постачання природного газу та обсяги постачання визначають прихильність країн до розширення співпраці в енергетичній сфері. Водночас готовність країн до зростання (чи збереження) обсягів споживання російських енергоресурсів співідносилося із доцільністю "вербування" й можливістю формування сталого проросійського лобі у цій країні.

З цього припущення випливає, що найбільш чутливими до компромісів із Росією з погляду залежності від постачання природного газу, є Німеччина, Австрія та Італія. Водночас для лобіювання своїх інтересів у ЄС Росія зацікавлена в країнах, що володіють суттєвим потенціалом впливу на загальну політику в регіоні, передусім у Франції та Нідерландах.

Таблиця. Цільова група країн ЄС на ринку природного газу

Країна*

Рівень залежності від постачання газу з Росії, %**

Обсяг постачання газу з Росії, млрд м 3***

Потенційна лобістська потужність в інтересах Росії, оцінка автора (1-5)****

Болгарія

77

2,29

2

Словаччина

70

8,62

2

Австрія

64

13,22

4

Греція

51

3,02

3

Німеччина

49

45,84

5

Італія

46

20,80

4

Угорщина

40

8,64

3

Польща

40

9,67

2

Франція

24

12,39

4

Нідерланди

11

11,81

4

* Для аналізу було обрано лише країни, які мають відносно значні обсяги споживання російського газу та водночас мають інфраструктуру, яка може вплинути на частку російського газу на ринку ЄС.

** Europe: Share of gas supply from Russia, 2020. URL: https://dailybrief.oxan.com/Analysis/GI267554/Share-of-Russian-gas-supply-in-Europe-in-2020 (дата звернення: 18.03.22).

*** Поставки газа на экспорт. URL: http://www.gazpromexport.ru/statistics/ (дата звернення: 18.03.22).

**** Оцінювання привабливості країни для лобіювання інтересів Росії у ЄС проведено за параметрами, що демонструють здатність країни справляти прямий чи опосередкований вплив у ЄС та її готовність до "розуміння" інтересів Росії, а саме: розмір і технологічність економіки; вагомість фінансово-банківської сфери країни у світовій системі; відкритість економіки країни та мобільність робочої сили; наявність на території країни штаб-квартир міжнародних організацій; наявність амбітних політичних сил, незадоволених ліберальною демократією; існування в еліті країни "розуміння" важливості Росії в історії (пам'ять про колишню імперську роль країн чи спільність історичної долі. Саме на цьому акцентував увагу Путін у своїх роздумах про приниження Німеччини Заходом після Першої світової війни та приниження Росії - після холодної війни) (див.: Неформальный саммит СНГ. 20 декабря 2019 года. URL: http://kremlin.ru/events/president/news/62376).

Джерело: складено автором.

Саме на ці країни й спрямовувалися зусилля із заохочення політиків і бізнесменів до тривалої співпраці з Росією. Водночас інші країни, що є менш залежними від постачання російських енергоресурсів, але виявляють проросійську позицію серед країн ЄС (Угорщина, Греція), також було залучено до розширення проросійського лобі на рівні ЄС чи блокування рішень, у яких Росія не була зацікавленою.

Налагодження контактів із вищим політичним керівництвом Німеччини, Австрії, Італії, Франції та Нідерландів здійснювалося через демострацію вигоди від співпраці з Росією (зростання прибутку компаній з цих країн від виходу на російський ринок і потоку російських ресурсів, що "вливаються" в економіку цих країн). Реалізація пропонованих ініціатив співідносилась із прихованим завданням отримання інструментів впливу на ці країни й здійснювалася з використанням найрізноманітнішого інструментарію, зокрема з арсеналу спецслужб.

Лідери цих країн позитивно відгукувалися на ініціативи Росії щодо взаємовигідного розширення співпраці у сфері енергетики. В обмін на доступ компаній Німеччини (E. On, Winershall, Basf), Франції (Total, Engie), Італії (Eni, Enel), Австрії (OMV) до енергетичних ресурсів Росії ці країни стали лобістами інтересів Росії у ЄС. Інформацію щодо залучення енергетичних компаній ЄС до реалізації проєктів Росії наведено в додатку 1.

Працює на інтереси РФ і започаткування спільних енергетичних проєктів. Ініційований Росією другий проєкт постачання природного газу дном Балтійського моря "Північний потік - 2" (доповнення до вже побудованого "Північного потоку") є класичним прикладом застосування цією країною енергетичної зброї та досягнення нею різнопланових геополітичних цілей. При цьому ігнорувалися заяви УкраїниЗвернення Верховної Ради України до парламентів та органів виконавчої влади держав - членів Європейського Союзу стосовно посилення співпраці у галузі енергетичної безпеки та потенційних ризиків реалізації проектів з будівництва транзитних газопроводів в обхід України. URL: http://www.rada.gov. ua/news/Novyny/137422.html (дата звернення: 20.03.22)., країн Балтії, інших країн - членів ЄС13 стран ЕС выступают против Северного потока - 2. URL: https:// biz.liga.net/ekonomika/tek/novosti/13-stran-evrosoyuza-vystupayut- protiv-severnogo-potoka-2---smi (дата звернення: 20.03.22). і навіть офіційних органів ЄС (Єврокомісії та Європарламенту)Европарламент выступает за отмену "Северного потока - 2". URL: https://p.dw.com/p/39G6F (дата звернення: 20.03.22).. Знехтувано зауваження президента Європейської ради Д. Туска про те, що проєкт не відповідає нормам і правилам ЄС про диверсифікацію постачання енергоресурсів до ЄвропиTusk Says Nord Stream 2 Does Not Meet EU Energy Rules. URL: http://www.radiosvoboda.org/content/news/27436197.html (дата звернення: 20.03.22)., а його реалізація призведе до ще більшого узалежнення Європи від Росії. Значна частина західної політичної та бізнес-еліти, бажаючи залишитися в "дружніх" стосунках із великим постачальником енергоресурсів, закривали очі на поведінку Росії. Навіть обурливі, терористичні дії Росії щодо власності, громадян чи інфраструктури країн Заходу не змінювали ситуацію.

Прикладом таких результативних маніпулювань знову може бути "Північний потік - 2". Лобіювання проєкту стало одним із етапів продовження гібридної агресії Росії проти України та Заходу. У травні та червні 2014 р. на газопроводі високого тиску "Уренгой - Помари - Ужгород" в Івано-Франківській та Полтавській областях сталися вибухи, спричинені актами саботажу. Причому вибухи пролунали напередодні міжнародних перемовин із питань забезпечення надійності постачання природного газу з Росії до ЄС, які проводилися за участю України, Росії та ЄС (Butrimas et al., 2020; Sukhodolia, 2017). Водночас, РФ намагалась зображати Україну як ненадійного транзитера природного газу до Європи й доводила необхідність будівництва газотранспортних коридорів, обминаючи нашу країну. Західні компанії за підтримки політиків "закрили очі" на агресію Росії в Україні, 18 червня 2015 р. було оголошено про новий проєкт прямого постачання російського газу європейським споживачам, а вже 4 вересня 2015 р. укладено угоду про початок будівництва газопроводу "Північний потік - 2"Угоду підписали російський Газпром, німецькі концерни E.ON і BASF/Wintershall, австрійський OMV, англійсько-нідерландський Shell і французький Engie S.A.. При цьому збиття російським ракетним комплексом "Бук" малазійського авіалайнера МН-17, що вилетів із Нідерландів, не зупинило західні компанії від укладання угод із Газпромом щодо будівництва нового газопроводу.

Наразі очевидно, що бажання західних політиків та бізнесменів ЄС закрити очі на неприємні для ліберальної демократії факти застосування енергетичної зброї Росією не зникне в один момент. Реалізація проєктів налагодження постачання з інших джерел вимагає зміни технологічних і логістичних рішень, що потребує часу та значних економічних витратОцінюється, що реалізація цілей плану зі скорочення критичної залежності ЄС від російських викопних видів палива (REPowerEU) потребуватиме додаткових інвестицій обсягом понад 210 млрд євро на період до 2027 р. (див.: REPowerEU: A plan to rapidly reduce dependence on Russian fossil fuels and fast forward the green transition. URL: https://ec.europa.eu/commission/ presscorner/detail/en/IP_22_3131 (дата звернення: 16.07.22)).. Проте ще більших зусиль потребуватиме зміна загального суспільного ставлення щодо необхідності усунення залежності країн ЄС від російських енергоносіїв, усвідомлення виборцями країн ЄС того, що Росія використовує енергетику як інструмент впливу, що дешеві російські енергоресурси, може, й надають переваги окремим компаніям, але не гарантують безпеки суспільству та країні.

Формування потужного проросійського лобі із політиків і посадовців країн Європи дозволяло просувати російські інтереси у Європі, блокувати конкурентні ініціативи (постачання з інших джерел) і загалом спільну політику ЄС у сфері енергетики, демонструвати неефективність демократичного устрою ЄС, руйнувати ціннісну базу ЄС, зокрема підривати принцип солідарності країн - членів ЄС, закладений у засадничих документах Євросоюзу.

У межах демократичних процедур урядування й вільного виявлення своєї позиції проросійські політики відверто працювали на інтереси Росії. Деякі з них, завершуючи політичну кар'єру у своїх країнах, одразу посідали офіційні посади в російських або спільних компаніях (дод. 2).

Ефективність застосування лобі для просування російських інтересів може бути продемонстрована на прикладі Угорщини та Німеччини. Лідери цих країн останніми роками відверто посідали проросійську позицію. В. Путін схвально висловився про таку роль прем'єр-міністра Угорщини В. Орбана: "... маю зазначити, що в результаті Вашої роботи на російському напрямі все-таки багато зробили в інтересах народу Угорщини і в інтересах Росії"В. Путин: "Продолжаются крупные проекты, имею в в иду "Пакш" - два новых блока, строительство атомной электростанции. Энергетика в целом занимает большое место в нашем сотрудничестве. 55 процентов потребляемой Венгрией нефти, 80 процентов природного газа поступает из России, всё работает стабильно. ...должен отметить, что в результате Вашей работы на российском направлении всё-таки многое сделали в интересах народа Венгрии и в интересах России. Надеюсь, что такая взаимная работа будет продолжена". (Цит. мовою оригіналу. - О. С.) (див.: Переговоры с Премьер-министром Венгрии Виктором Орбаном. 1 февраля 2022 года. http://kremlin.ru/ events/president/news/67682 (дата звернення: 04.03.2022))..

Не менш комплементарно він оцінив і тривалу співпрацю з Німеччиною на зустрічі, у лютому 2022 р., з новообраним федеральним канцлером ФРНВ. Путин: " Всего в России действует порядка четырёх тысяч компаний с участием немецкого капитала. Особое место в двустороннем экономическом сотрудничестве занимает энергетика. Ещё в 70-е годы прошлого века наши страны успешно реализовали знаковый проект, он назывался "газ в обмен на трубы". ... В настоящее время Россия обеспечивает более трети потребности ФРГ в энергоносителях - как в нефти (34 процента), так и в природном газе (35, даже 35,4 процента). В 2021 году Германии поставлено российского газа в объёме 50,7 миллиарда кубических метров". (Цит. мовою оригіналу. - О. С.) (див.: Пресс-конференция по итогам российско-германских переговоров. 15 февраля 2022 года. URL: http://kremlin.ru/ events/president/news/67774 (дата звернення: 19.03.22)).. Саме через тривалу й масштабну енергетичну співпрацю з РФ, що забезпечувала Німеччині не тільки економічні вигоди, а й посилювала її політичну вагу всередині ЄС, Німмеччина намагалась "із розумінням" ставитися до позиції Кремля та "шукати шляхів" для подальшого партнерства. Прихильне ставлення ФРН впливало на досить широкий спектр дій: від опосередкованого просування геополітичних інтересів Росії через глобальні дискусійні площадкиFlawed peace plan for Ukraine doesn't pass muster. URL: https:// www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/flawed-peace-plan-for- ukraine-doesnt-pass-muster/ (дата звернення: 19.03.22). до відвертого лобіювання в інституціях і країнах ЄС російських інфраструктурних енергетичних проєктів чи формування схем обминання санкційних обмежень, запроваджених проти Росії з боку ЄС та США (Суходоля, 2020c), як-от: постачання, обминаючи накладені санкції, газових турбін компанією Simens для спорудження ТЕС у тимчасово окупованому КримуExclusive: Siemens turbines delivered to Crimea despite sanctions -

sources. URL: https://www.reuters.com/article/us-ukraine-crisis- crimea-power-exclusive/exclusive-siemens-turbines-delivered- to-crime a-de spite-sanctions-source s-idUSKBN 19Q26I(дата

звернення: 19.03.22)., постачання Росії товарів подвійного призначення за окремими дозволами з боку німецького урядуDeutsche Unterne hmen liefer ten militarisch nutzbare Guter fur Russland. URL: https://www.welt.de/politik/deutschland/ article236869121/Umstrittene-Exporte-Deutsche-Unternehmen- lieferten-militaerisch-nutzbare-Gueter-fuer-Russland.html (дата звернення: 19.03.22). або навіть фактично створення перешкод у наданні військової допомоги Україні.

Успішна практика лобіювання російських інтересів ґрунтувалася на використанні ліберальних еконономічних цінностей. Модель ліберальної демократії базується на переконанні, що енергетичні ринки відділені від політики, а суб'єкти господарювання здійснюють свою діяльність виключно з огляду на отримання прибутку. Інакше кажучи, політично "зумовлених" енергетичних проєктів чи діяльності суб'єктів господарювання бути не може.

Зокрема, Німеччина, як і Австрія, обґрунтовували можливість відхилення від вимог Третього енергетичного пакету ЄС (Third Energy Package) правами комерційних компаній реалізовувати будь-які проєкти. Істеблішменти багатьох країн Заходу поділяли цю позицію, яка зводилась до тези, що енергетичні проєкти є ініціативою приватного бізнесу й держава не втручається в економічні відносини між учасниками економічних приватних домовленостей.

Ця формула фактично є узгодженим публічним обгрунтуванням сепаратної політики Німеччини як із німецького (започаткована Г. Шредером, повторювалась урядом А. Меркель, яка була фактично основним політиком-лобістом проєкту в ЄС протягом усієї своєї каденціїGermany's Merkel Defends Russian Gas Pipeline Plan. URL: http:// www.wsj.com/articles/germanys-merkel-defends-russian-gas- pipeline-plan-1450447499 (дата звернення: 20.03.22)., і підтримувалась урядом О. Шольца на початку російського воєнного вторгнення в Україну в 2022 р.`Deutsche Behorde entscheidet' - Scholz sieht in Nord Stream 2 keine politische Frage mehr. URL: https://www.welt.de/politik/ ausland/article235711676/Scholz-sieht-in-Nord-Stream-2-keine- politische-Frage-mehr-Behoerde-entscheidet.html (дата звернення: 20.03.22).), так і з російського бокуВ. Путин: " ... регулятор Федеративной Республики проводит процедуры сертификации газопровода "Северный поток - 2", который с декабря прошлого года с технической точки зрения полностью готов к работе. Не раз говорил, что этот проект - это чисто коммерческий проект, и никакой политики, никакой политической окраски здесь нет". (Цит. мовою оригіналу. - О. С.) (див.: Пресс-конференция по итогам российско-германских переговоров. 15 февраля 2022 года. URL: http://kremlin.ru/events/ president/news/67774 (дата звернення: 20.03.22))..

Очевидно, нерозуміння природи запровадженої моделі "державного капіталізму" в Росії, за якою суб'єкти господарської діяльності (чи їх менеджмент) жорстко підпорядковані політичним рішенням керівництва Росії, а великі енергетичні компанії беззаперечно мають дотримуватися стратегічних рішень В. Путіна, узгоджуючи та підпорядковуючи свої дії й розвиток проєктів "інтересам держави", є основною причиною того, що експерти та населення країн Заходу піддаються маніпулюванням з боку Кремля.

Приклади впливу РФ на політику окремих країн завдяки застосуванню енергетичної зброї детально розкрито у додатку 3.

Фактично результатом лобіювання енергетичних інтересів став своєрідний розкол у ЄС з цілої низки питань внутрішньої й зовнішньої політики. РФ отримала інструмент впливу як на цільові країни країн ЄС (передусім Німеччина, Австрія та Угорщина), так і позицію ЄС загалом. Енергетичний важіль впливу був застосований Росією в 2021 р. і на початку 2022 р. для формування обережного ставлення ЄС і НАТО щодо надання допомоги Україні в протидії агресії Росії.

Зважаючи на досягнутий високий рівень життя й дедалі більшу прихильність до популізму, політики країн ЄС воліють досягати компромісів із Росією, нехтуючи не тільки довгостроковою безпекою ЄС, а й засадничими цінностями ліберальної демократії. Зокрема, забезпечення дешевими енергоносіями стало важливим елементом виборчої стратегії та демонстрації виборцям зусиль у цьому напрямі. Саме через це в найближчій перспективі енергетична зброя Росії зберігатиме свій вплив на формування політики країн ЄС, до завершення реалізації стратегії енергетичного переходу (зміни технологічної бази у сфері енерговикористання та відмови від споживання викопних видів енергоресусрів)

Водночас дедалі більше країни ЄС стають свідомі того, що, незважаючи на демонстрацію готовності до компромісу, вони не убезпечені від застосування силового тиску з боку агресивного авторитарного режиму В. Путіна. Росія завжди готова використати нові обставини в недружній спосіб. Зокрема, в зимовий період 2021/2022 р., готуючись до розв'язання агресії проти України, Росія цілеспрямовано посилювала штучний дефіцит природного газу на ринку ЄСRussia is orchestrating Europe's gas crisis, says energy agency boss. URL: https://www.theguardian.com/business/2022/jan/12/russia- europe-gas-crisis-international-energy-agency-boss (дата звернення: 19.03.22). з метою якнайшвидшого введення в експлуатацію "Північного потоку - 2" та виведення його з обмежувальних положень Третього енергетичного пакету (Суходоля, 2021).

У подальшому, намагаючись покарати ЄС за рішення про призупинення реалізації проєкту "Північний потік - 2"Germany freezes Nord Stream 2 gas project as Ukraine crisis deepens. URL: https://www.reuters.com/business/energy/germanys- scholz-halts-nord-stream-2-certification-2022-02-22/ (дата звернення: 16.07.22). і загалом про зменшення залежності ЄС від російських енергоносіїв, РФ вдалася до подальшого загострення ситуації. Так, у травні 2022 р., вона припинила постачання російського газу газогоном "Ямал - Європа"Russia's Gazprom Halts Gas Transports to Europe Via Poland Pipeline. URL: https://www.themoscowtimes.com/2022/05/12/russias- gazprom- halts-gas-transports-to-europe-via-poland-pipeline- a77657 (дата звернення: 16.07.22)., потім, у червні, скоротила обсяги постачання газу газогоном "Північний потік"Gazprom to further cut gas supplies to Germany via Nord Stream. URL: https://www.dw.com/en/gazprom-to-further-cut-gas- supplies-to-germany-via-nord-stream/a-62143155 (дата звернення: 16.07.22).. Насамкінець, з 11 липня 2022 р. під приводом ремонтних робіт (газова турбіна газопроводу перебувала на ремонті в Канаді, а її повернення було обмежене санкціями) взагалі припинила роботу газогонуGazprom will not guarantee functioning of Nord Stream pipeline. URL: https://www.dw.com/en/gazprom-will-not-guarantee-functioning-of- nord-stream-pipeline/a-62461452 (дата звернення: 16.07.22)..

У період підготовки до зимового періоду 2022/2023 р. та у світлі заявлених намірів ЄС забезпечити 80 % заповнення підземних сховищ газу до 1 листопада 2022 р.Deal on EU plans to restock gas reserves before winter. URL: https:// www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20220516IPR29634/ deal-on-eu-plans-to-restock-gas-reserves-before-winter (дата звернення: 16.07.22). такі дії Росії не можуть не розглядатися інакше, ніж відверте застосування енергетики як зброїIEA chief warns Europe to prepare for total shutdown of Russian gas exports. URL: https://www.ft.com/content/f7990162-395f-488e- 9d23-13f3cce83e24 (дата звернення: 16.07.22).. У цій ситуації в низці країн ЄС знову залунали заклики пом'якшити санкції проти Росії й дозволити їй використовувати газогони на дні Балтійського моря. Водночас нехтувалося можливістю використання газотранспортної системи України, яка готова збільшити обсяги прокачки російського газу й допомогти Газпрому виконати його контрактні зобов'язання перед партнерами з країн ЄС.

Поширення способів впливу на інші сфери міжнародної взаємодії

Способи впливу, які розглядаються, стосуються не тільки викопних енергоресурсів. Росія використовувала енергетичні технології також для просування своїх інтересів, зокрема у сфері ядерної енергетики. Розширення співпраці й надання значних фінансово-економічних переваг країнам зумовлювалося використанням ними російських технологій.

Просування російських інтересів у цій сфері здійснювалося за двома основними напрямами:

¦ надання технологій та фінансових ресурсів у обсягах і на умовах, що переважають ринкові пропозиції (демпінг на ринку), на будівництво атомних станцій за радянськими/російськими технологіями;

¦ блокування можливостей використання ядерного палива неросійських виробників на вже збудованих російських станціяхДля АЕС, що функціонують за "радянськими/російськими" технологіями, монопольним постачальником палива (шестигранна конструкція паливних збірок) є російська компанія "ТВЕЛ". Єдиним конкурентом на ринку ядерного палива для АЕС цього типу є компанія Westinghouse, яка із середини 1990х років розпочала виробництво ядерного палива в конструкційному виконанні, яке придатне для використання на таких станціях..

Прикладом є проекти з постачання ядерного палива та добудову двох блоків на АЕС "Аккую" (Туреччина) та "Пакш" (Угорщина) й надання кредитів на будівництво цих атомних електростанцій.

Будівництво АЕС на території Туреччини було запропоновано Росією в межах розширення співпраці разом із просуванням проєктів з постачання природного газу та побудови транзитного нафтогону. Угода про будівництво АЕС "Аккую" (укладено в травні 2010 р.) фіксує будівництво й введення в експлуатацію чотирьох енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1300. Цей проект став першим у світі, що реалізує модель BOO (Build - Own - OperateБудуй - Володій - Експлуатуй (пер. з англ.).). Угода передбачає, що АЕС будуватиметься за російським проєктом і російським підрядником, а іноземні інвестори зможуть придбати частку компанії в розмірі 49 %. Важливо, що для проникнення на ринок Туреччини й формування технологічної залежності Росія погодилася на реалізацію цього суперечливого проєкту на економічно невигідних умовах (Суходоля, 2020b).

...

Подобные документы

  • Сучасний стан та майбутнє світової енергетики. Тенденції глобальної енергетики на найближчі десятиліття. Головні фактори енергетичної безпеки США. Фактори енергетичної безпеки Росії. Україна: стан та стратегії забеспечення енергетичної безпеки.

    магистерская работа [243,8 K], добавлен 29.11.2007

  • Політичний зміст демократії. Доктрина ліберальної демократії, її універсальність. Чи була пролетарська демократія?. Новітні концепції демократії. Законодавче конституювання відповідних інститутів демократії.

    реферат [26,9 K], добавлен 29.08.2007

  • Моделі демократичних трансформацій сучасних недемократичних режимів у напрямі до демократії. Основні стадії демократичного переходу. Особливості та перспективи демократичного переходу в Україні. Фаза демократизації. Теорія консолідованої демократії.

    реферат [22,5 K], добавлен 28.01.2009

  • Сутність демократичного режиму - форми державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність усього населення певної країни. Форми та інститути демократії.

    курсовая работа [66,7 K], добавлен 12.02.2011

  • Перебіг революцій в Тунісі, Марокко, Алжирі, Лівії та їх суспільно-політичні і економічні наслідки. Приход до влади проісламістьських партій, повалення старих, авторитарних режимів. Вплив американського фактору на хвилю політичних протестів у регіоні.

    статья [19,1 K], добавлен 11.09.2017

  • Теоретичні засади та історичне дослідження демократичного державного правління. Суперечність між демократією та елітизмом як основна проблема елітарної теорії демократії. Становлення, сучасний стан та перспективи розвитку теорії елітарної демократії.

    контрольная работа [30,7 K], добавлен 13.12.2007

  • Особливості становлення ринкових інститутів і демократії в Україні у перехідний період. Зв'язок сучасної демократії з боротьбою партій за владу. Тактика МВФ щодо України. Значення проблеми соціальної справедливості для країн с перехідним типом економіки.

    реферат [25,2 K], добавлен 10.03.2010

  • Багатоманітність - головна властивість демократії. Багатоманітність національностей. Феномен націоналізму. Проблема сумісності націоналізму і демократії. Державно-політичні проблеми за умов національної багатоманітності. Національно-культурна автономія.

    реферат [36,1 K], добавлен 28.01.2009

  • Поняття інформаційної демократії. Наукові розвідки американських фахівців-комунікативістів. Розвиток сучасних наукових течій у США, досягнення цієї країни у питаннях дослідження інформаційної демократії, які можна користати для досліджень в Україні.

    статья [38,1 K], добавлен 11.09.2017

  • Деомократія: ліберально-демократична та радикально-демократична теорії. Моделі демократії: модель конкурентної елітиської демократії, демократії Ліпсета-Лернера, "поліархічної демократії" Роберта Даля. Інституціональна модель "інтегративної демократії".

    творческая работа [26,4 K], добавлен 17.10.2007

  • Поняття та сутність демократії як форми державного правління народу, вибраного народом і для народу. Взаємозв’язок нормативних і емпіричних означень демократії, її характерні риси. Особливості державних форм правління в Іраку, вплив релігійних цінностей.

    реферат [18,9 K], добавлен 05.12.2010

  • Загальні підходи та характеристики типології політичних систем: військових та громадянських; закритих й відкритих; мікроскопічних та макроскопічних; авторитарних й тоталітарних. Основні ідеології політичних систем: неоконсерватизм, лібералізм, комунізм.

    реферат [56,5 K], добавлен 10.06.2011

  • Суть, класифікація та типи суспільно-політичних рухів як своєрідної форми вияву політичної активності людських мас. Порівняльний аналіз рухів та політичних партій, їх специфіка. Значення політичних рухів для подолання авторитарних і тоталітарних режимів.

    реферат [22,3 K], добавлен 01.07.2011

  • Зовнішня політика країн Балтії, їх зацікавленість в забезпечені "жорсткої безпеки", що призвела до розміщення акцентів у зовнішній політиці на користь НАТО, а потім ЄС. Виникнення певної напруги у відносинах з Росією. Остаточне закріплення США в регіоні.

    автореферат [43,0 K], добавлен 09.04.2009

  • Сучасні проблеми демократії і шляхи її розвитку. Урядова корупція як отрута для демократії. Головні механізми для упорядкування партійної системи. Суперечність між конфліктом і консенсусом як найбільша суперечність демократії. Етнічні й партійні поділи.

    реферат [14,5 K], добавлен 05.05.2011

  • Виникнення демократії в античний період, її ознаки. Класична теорія демократії Нового часу, сформульована утилітаристами і яка спиралася на важелі античності, її принципи. Значення шумпетерівської теорії демократії. Індивідуалістичні концепції сучасності.

    контрольная работа [24,2 K], добавлен 07.08.2012

  • Історія виникнення лібералізму як політичної течії з схематичною візуалізацією, а також його порівняння із іншими світовими політичними ідеологіями. Аналіз місця у світовій історії та значення поширення ліберальної демократії та економічного лібералізму.

    реферат [1,6 M], добавлен 04.12.2010

  • Спільні і відмінні риси соціал-демократичної та ліберальної політичної ідеології. Роль та форми державного регулювання сфер суспільного життя з точки зору цих двох ідеологій. Тлумачення ролі ринку в житті суспільства лібералізмом та соціал-демократизмом.

    реферат [45,7 K], добавлен 21.11.2010

  • Різноманітність тлумачень демократії згруповані у декілька традиційних теорій демократії. Основні принципи демократії та їх сутність. Демократичні процедури: вибори, референдуми, плебісцити. Характеристика демократичної влади в різних аспектах.

    реферат [23,1 K], добавлен 13.06.2010

  • Міжнародний комуністичний рух після Другої світової війни. Посилення кризових явищ в країнах "реального соціалізму". Міжнародний соціал-демократичний рух. "Політика прибутків" правлячих партій. Масові демократичні рухи, їх роль в житті різних країн світу.

    контрольная работа [38,4 K], добавлен 26.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.