Російська енергетична політика як інструмент гібридного руйнування демократичного світу
Застосування енергетичної зброї та нейтралізація спроможності країн ліберальної демократії протидіяти агресивній поведінці авторитарних постачальників енергоресурсів, а за певних умов окремі країни стають неформалізованими союзниками авторитарних лідерів.
| Рубрика | Политология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.02.2023 |
| Размер файла | 79,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Угорщина уклала угоди про побудову додаткових блоків на АЕС "Пакш" і постачання ядерного палива з Росії. За укладеним у грудні 2014 р. контрактом, Москва домовилася надати Угорщині кредит у розмірі до 10 млрд євро, який можна буде погашати після введення блоків у експлуатацію. При цьому угорський парламент засекретив на 30 років положення контракту законом, що викликало неабияку критику в ЄС. Своєю чергою, після укладення угоди В. Орбан розкритикував енергетичну політику ЄС (Суходоля, 2020b).
Активне використання російських енергетичних технологій для розширення впливу РФ зазначається в огляді політики виробників атомних технологій. Проведене дослідження (Department of Energy, 2020) виявило суттєве посилення позицій Росії та Китаю на світовому ринку, зокрема завдяки потужній неринковій підтримці з боку урядів. Зазначається, що Росія, користуючись своєю позицією монополіста на ринку "радянських ядерних технологій", сформувала механізм залежності для країн - споживачів таких технологій.
Узалежнення від технологій країн-монополістів також формує нові виклики. Проголошена ЄС політика декарбонізації енергетики й швидкого розвитку відновлюваної енергетики створює нову сферу залежності. Йдеться про формування вразливостей ланцюга постачання в енергетиці. Наприклад, сонячні фотоелектричні модулі виробляються переважно в Китаї, батареї та їхні компоненти виробляються в Китаї, Японії та Кореї, як і постійні магніти, які використовуються у вітрових турбінах. Китай також є основним постачальником рідкоземельних металів, без яких неможливо здійснити проголошений ЄС енергетичний перехід (European Commission (EC), 2020, 2021).
Очевидно, що послаблення залежності країн-споживачів від викопних видів палива за рахунок переходу на використання інших енергетичних технологій лише змістить сферу застосування енергетичної зброї та, можливо, суб'єктів впливу. Водночас способи впливу постачальників на споживачів суттєвих змін не зазнають.
Висновки
Росія відверто й цілеспрямовано використовує потенціал енергетики для досягнення політичних цілей у взаємовідносинах із країнами-споживачами, водночас фактично руйнуючи країни демократичного світу та їх об'єднання зсередини. Аналіз демострує, як, використовуючи базові засади ліберальної демократії, авторитарні гравці можуть руйнувати демократичні й ринкові форми організації життєдіяльності суспільств.
Росія розробила способи впливу та інструменти практичної реалізації своїх інтересів на енергоринку ЄС. Найбільш ефективним із них виявилося використання лобі, зокрема через залучення істеблішменту країн ЄС до реалізації проєктів співпраці з Росією у сфері енергетики через надання економічних переваг:
¦ особливих умов контрактів на постачання природного газу, що вигідно позиціювало політиків і посадовців у виборчих кампаніях;
¦ допуск компаній до видобування енергоресурсів на території Росії, що прив'язувало політичне та бізнес-середовище цих країн до Росії на довгострокову перспективу;
¦ працевлаштування посадовців країн у російських компаніях, що гарантувало винагороду за лобіювання інтересів Росії під час перебування на посадах у прийнятний для західного світу спосіб.
Застосування енергетичної зброї фактично нейтралізує спроможність країн ліберальної демократії швидко узгоджувати та ефективно протидіяти агресивній поведінці авторитарних постачальників енергоресурсів. Прикладом успішного застосування енергетичної зброї з боку РФ є політика Німеччини та Угорщини передусім стосовно України. Ці країни, швидше, були союзниками Росії у її намаганнях підпорядкувати Україну, ніж дотримувалися спільної солідарної позиції країн - членів ЄС чи НАТО в реалізації проголошеної цими міжнародними структурами політики підтримки нашої держави.
Початкова, а подеколи й подальша квола відповідь Заходу на агресію Росії проти України лише сприяла ескалації ситуації одіозним представником автократичного світу. При зростанні агресивної риторики В. Путіна на адресу країн Заходу та ліберальної демократії загалом залежні від постачання енергоресурсів (чи технологій) країни Заходу не могли сформувати адекватної відповіді на дії Росії навіть тоді, коли за результатами опитування населення цих країн (виборці) демонструвало гостре несприйняття агресії Росії проти України.
Аналіз застосування Росією енергетичної зброї та способів її застосування дозволив виокремити низку індикаторів, за якими можна оцінити існування впливу постачальників енергетичних ресурсів чи технологій на країни, що є споживачами, та залежність політиків і посадовців окремих країн від постачальника. Зокрема, такими індикаторами є:
¦ співзвучність позицій політиків/посадовців країни-постачальника й країни-споживача щодо тенденцій розвитку міжнародної політики, передусім щодо стратегічних інтересів країни-постачальника;
¦ узгоджена аргументація політиками/посадовцями країни-споживача й постачальника доцільності розвитку тривалої (понад електоральний цикл чи термін зміни уряду) співпраці;
¦ отримання політиками країни-споживача або політичними силами, що їх очолюють, фінансової підтримки з боку країни-постачальника (суб'єктів цієї країни) з використанням найрізноманітніших способів (вигідніші, ніж на ринку, умови контрактів, фінансування країною-постачальником культурних чи соціальних проєктів, медійна підтримка тощо);
¦ створення спільних підприємств при збереженні за країною-постачальником контролю в акціонерному капіталі таких підприємств та отримання міноритарної частки акторами, які підтримують інтереси постачальника, у країнах-споживачах (політиками, підприємцями);
¦ отримання колишніми політиками чи посадовцями країни-споживача коштів (у спосіб участі в наглядових радах, обіймання керівних посад, отримання гонорарів за лекції, підтримання створених цими особами фондів тощо).
Така формалізація дозволяє обґрунтованіше оцінювати рівень і стан енергетичної й національної безпеки країни внаслідок впливу зовнішніх загроз, зокрема залежності від зовнішнього постачальника (Суходоля, 2020а). Підхід також сприятиме формалізації таких чинників впливу на рівень енергетичної безпеки, як "якість управлінння" та "якість політики", що використовуються в методології визначення рівня енергетичної безпеки України.
Список використаних джерел
1. Гончар, М. (2010, Травень). Олігархономіка України. Російська газова подушка. Дзеркало тижня. Україна, 18.
2. Гончар, М. (2014, Серпень). Перемога газократії над демократією, або про російські потоки європейської газової корупції. Дзеркало тижня. Україна, 27.
3. О Программе эффективного использования на системной основе внешнеполитических факторов в целях долгосрочного развития Российской Федерации. (2010). Русский Newsweek. Май. URL: https://blogs.pravda. com.ua/authors/kuzyo/4bec22fe3e992/
4. Правительство РФ. (2003). Об утверждении Энергетической стратегии России на период до 2020 года: Распоряжение Правительства Российской Федерации № 1234-р. от 28.08.2003 г. URL: http://docs.cntd.ru/ document/901872984
5. Суходоля, O. (2020а). Енергетична безпека України: методологія системного аналізу та стратегічного планування: аналіт. доповідь. Київ: НІСД, 178 c.
6. Суходоля, О. (2020b). Енергетична зброя у геополітичній стратегії Росії : аналіт. доповідь. Київ: НІСД, 128 с.
7. Суходоля, О. (2020c). Санкційні обмеження: результативність та ефективність впливу на енергетичний сектор Росії. Чорноморська безпека, 2, 66-75.
8. Чубайс, А. (2003). Миссия России. Выступление А. Чубайса в Санкт-Петербургском гос. инженерно-экон. ун-те.
9. URL: http://www.abnews.ru/type_news_full.html?t=59890&data=news
10. Baev, P. (2009). Russian Energy Policy and Military Power Putins Quest for Greatness, Routledge.
11. Balmaceda, M. (2008). Energy Dependency, Politics and Corruption in the Former Soviet Union: Russia's power, oligarchs' profits and Ukraine's missing energy policy, 1995-2006. Routledge.
12. Barysch, K., (Ed.). (2008). Pipelines, politics and power: The future of EU-Russia energy relations.
13. London: Centre for European Reform. https://www.cer.org.uk/publications/archive/report/2008/pipelinespolitics-and-power-future-eu-russia-energy-relations
14. Butrimas, V., Hajek, J., Sukhodolia, O. Bobro, D., & Karasov, S. (2020). Hybrid Warfare Against Critical Energy Infrastructure: The Case of Ukraine. Vilnius: ENSEC COE, 87 p. https://enseccoe.org/data/public/uploads/2020/11/ hybrid-warfare-against-critical-energy-infrastructure-the-case-of-ukraine.pdf
15. Chow, E., & Elkind, J. (2009). Where East Meets West: European Gas and Ukrainian Reality. The Washington Quarterly, 32(1).
16. CSIS. (2016). The Kremlin Playbook. Understanding Russian Influence in Central and Eastern Europe. A Report of the CSIS Europe Program and the CSD Economics Program. https://www.csis.org/analysis/kremlin-playbook
17. CSIS. (2019). The Kremlin Playbook 2: The Enablers. A Report of the CSIS Europe Program and the CSD Economics Program. https://www.csis.org/analysis/kremlin-playbook-2-enablers-0
18. Department of Energy. (2020). Restoring Americas Competetive Nuclear Energy Advantage. https://www.energy.gov/ sites/prod/files/2020/04/f74/Restoring%20America%27s%20Competitive%20Nuclear%20Advantage_1.pdf
19. European Commission (EC). (2020). Critical Raw Materials Resilience: Charting a Path towards greater Security and sustainability. https://ec.europa.eu/docsroom/documents/42849
20. European Согпгпіккіоп (EC). (2021). Study on the resilience of critical supply chains for energy security and clean energy transition during and after the COVID-19 crisis. Final report. doi:10.2833/946002
21. Gonchar, М., Chubyk, A., & Ishchuk, О. (2015). Energy Component in New Generation Warfare. Case of Russia's hybrid aggression against Ukraine. Kyiv: Centre for Global Studies ''Strategy XXI". https://geostrategy.org.ua/analityka/ doslidzhennya/energetychnyy-komponent-viyny-novogo-pokolinnya-pryklad-rosiyskoyi-agresiyi-proty-ukrayiny/ zavantazhyty-pdf-eng
22. Smith, K. (2008). Corruption not Dependency is the Risk to Western Europe from Russian energy Trade. DC, CSIS. http:// csis.org/files/media/csis/pubs/070708_eu-russia_energy_corruption.pdf
23. Stern, J. (2006). Natural Gas Security Problems in the Europe: the Russian-Ukrainian crisis of 2006. Asia-Pacific Review, 1, vol. 13.
24. Sukhodolia, O. (2017). The energy dimension of war. The Ukrainian experience: An overview of the Ukrainian events in 2014-2016. Energy Security: Operational Highlights, 11, 25-34.
25. Westphal, K. (2009). Russian Gas, Ukrainian Pipelines and European Supply Security. Lessons of the 2009 Controversie. Berlin. SWP. http://www.swp-berlin.org/common/get_document.phpTasset_idTh381
26. References
27. Baev, P. (2009). Russian Energy Policy and Military Power Putins Quest for Greatness, Routledge.
28. Balmaceda, M. (2008). Energy Dependency, Politics and Corruption in the Former Soviet Union: Russia's power, oligarchs' profits and Ukraine's missing energy policy, 1995-2006. Routledge.
29. Barysch, K. (Ed.). (2008). Pipelines, politics and power: The future of EU-Russia energy relations.
30. London: Centre for European Reform. https://www.cer.org.uk/publications/archive/report/2008/pipelines-politics-and-power-future-eu-russia-energy-relations
31. Butrimas, V., Hajek, J., Sukhodolia, O. Bobro, D., & Karasov, S. (2020). Hybrid Warfare Against Critical Energy Infrastructure: The Case of Ukraine. Vilnius: ENSEC COE, 87 p. https://enseccoe.org/data/public/uploads/2020/11/ hybrid-warfare-against-critical-energy-infrastructure-the-case-of-ukraine.pdf
32. Chow, E., Elkind, J. (2009). Where East Meets West: European Gas and Ukrainian Reality. The Washington Quarterly, 32(1).
33. CSIS. (2016). The Kremlin Playbook. Understanding Russian Influence in Central and Eastern Europe. A Report of the CSIS Europe Program and the CSD Economics Program. https://www.csis.org/analysis/kremlin-playbook
34. CSIS. (2019). The Kremlin Playbook 2: The Enablers. A Report of the CSIS Europe Program and the CSD Economics Program. https://www.csis.org/analysis/kremlin-playbook-2-enablers-0
35. Chubays, A. (2003). Mission of Russia. Speech by A. Chubays in the St. Petersburg State engineering and economics university. http://www.abnews.ru/type_news_full.html?t=59890&data=news [in Russian].
36. Department of Energy. (2020). Restoring America's Competetive Nuclear Energy Advantage. https://www.energy.gov/ sites/prod/files/2020/04/f74/Restoring%20America%27s%20Competitive%20Nuclear%20Advantage_1.pdf
37. European Commission (EC). (2020). Critical Raw Materials Resilience: Charting a Path towards greater Security and sustainability. https://ec.europa.eu/docsroom/documents/42849
38. European Commission (EC). (2021). Study on the resilience of critical supply chains for energy security and clean energy transition during and after the COVID-19 crisis. Final report. doi:10.2833/946002
39. Gonchar, M. (2010, May). Oligarchonomics of Ukraine. Russian gas pillow. Dzerkalo tyzhnia. Ukraina, 18 [in Ukrainian].
40. Gonchar, M. (2014, August). The victory of gasocracy over democracy, or about Russian streams of European gas corruption. Dzerkalo tyzhnia. Ukraina, 27 [in Ukrainian].
41. Gonchar, М., Chubyk, A., & Ishchuk, О. (2015). Energy Component in New Generation Warfare. Case of Russia's hybrid aggression against Ukraine. Kyiv: Centre for Global Studies ''Strategy XXI". https://geostrategy.org.ua/analityka/ doslidzhennya/energetychnyy-komponent-viyny-novogo-pokolinnya-pryklad-rosiyskoyi-agresiyi-proty-ukrayiny/ zavantazhyty-pdf-eng
42. Government of the Russian Federation. (2003). On approval of the Energy Strategy of Russia for the period up to 2020: Decree of the Government of the Russian Federation No. 1234-r. dated 28.08.2003. http://docs.cntd.ru/ document/901872984 [in Russian].
43. On the Program for the effective use on a systematic basis of foreign policy factors for the long-term development ofthe Russian Federation. (2010, May). Russian Newsweek. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kuzyo/4bec22fe3e992/ [in Russian].
44. Smith, K. (2008). Corruption not Dependency is the Risk to Western Europe from Russian energy Trade. DC, CSIS. http:// csis.org/files/media/csis/pubs/070708_eu-russia_energy_corruption.pdf
45. Stern, J. (2006). Natural Gas Security Problems in the Europe: the Russian-Ukrainian crisis of 2006. Asia-Pacific Review, 1, vol. Sukhodolia, O. (2017). The energy dimension of war. The Ukrainian experience: An overview of the Ukrainian events in 2014-2016. Energy Security: Operational Highlights, 11, 25-34 [in English].
46. Sukhodolia, O. (2020a). Energy security of Ukraine: methodology of system analysis and strategic planning. Kyiv: NISS, 178 p. [in Ukrainian].
47. Sukhodolia, O. (2020b). Energy weapons in Russia's geopolitical strategy. Kyiv: NISS, 128 p. [in Ukrainian].
48. Sukhodolia, O. (2020c). Sanction restrictions: effectiveness and efficiency of influence on Russia's energy sector. Cornomors'ka bezpeka, 2, 66-75 [in Ukrainian].
49. Westphal, K. (2009). Russian Gas, Ukrainian Pipelines and European Supply Security. Lessons of the 2009 Controversie.
50. Berlin. SWP. http://www.swp-berlin.org/common/get_document.php?asset_id=6381
Додаток 1.
Приклади залучення енергетичних компаній країн ЄС до реалізації енергетичних проектів Росії
|
Країна |
Компанія |
Енергетичні активи в Росії |
|
|
Німеччина |
E.ON Ruhrgas AG (до 1 липня 2004 р. - Ruhrgas AG) |
6,5 % акцій ВАТ "Газпром"; 49 % ЗАТ "Геросгаз", спільного підприємства з ТОВ "Газпром экспорт", у якого 51 %; E. On/PEGI - 15,5 % Nord Stream AG - оператора трубопроводу "Північний потік" ("Північний потік - 1") |
|
|
Uniper (до 1 січня 2016 р. - частина бізнесу компанії E.ON AG), виробництво електроенергії в Росії, торгівля енергоресурсами |
Інвестор Nord Stream 2 AG - оператора трубопроводу "Північний потік - 2"; 83,73 % акцій "Юніпро", колишньої елекрогенерувальної компанії ВАТ "Е.ОН Росія" (ОГК-4) |
||
|
Wintershall Holding AG (дочірня компанія BASF AG, яка займалася розвідкою й добуванням нафти та газу). З 2019 р. трансформована в Wintershall Dea AG, акціонерами якої є BASF та LetterOne (інвестиційна структура, створена в 2013 р., акціонерами російського консорціуму "Альфа-Груп") |
15,5 % Nord Stream AG - оператора трубопроводу "Північний потік"; брала участь у реалізації проєкту "Південний потік" (15 %) 50 % ЗАТ "Ачімгаз" - оператора розроблення ачимовських покладів Уренгойського газонафтоконденсатного родовища; 34,999 % ВАТ "Сєвєрнєфтегазпром", діяльність для розвитку Южно-Руского родовища |
||
|
Siemens |
Контракти з ВАТ "Газпром" та іншими державними й приватними структурами щодо постачання техніки та обладнання; постачання газотурбінних технологій для будівництва електростанцій в окупованому Криму |
||
|
Франція |
Total |
19,4 % газової компанії "Новатек", а також участь у спільних проєктах разом із "Новатек"; 20 % у "Ямал СПГ" (Південно-Тамбейське газоконденсатне родовище та газоскаплювальний завод "Ямал СПГ"); 49 % ЗАТ "Тєрнєфтегаз"; 21,64 % у "Arctic LNG 2" (гігантське берегове газоконденсатне родовище "Утреннєє" на Ямалі); 20 % частки в нафтовому родовищі "Харьягі" |
|
|
Engie (з 2015 р.), утворилася внаслідок злиття Gaz de France (GDF) та Suez та британської компанії International Power |
9 % Nord Stream AG - оператора трубопроводу "Північний потік"; інвестор Nord Stream 2 AG - оператора трубопроводу "Північний потік - 2" |
||
|
Gaz de France (GDF) |
брала участь у реалізації проєкту "Південний потік" (15 %); |
||
|
Італія |
Enel |
56,43 % - елекрогенерувальної компанії ПАТ "Енєл Росія" (раніше "Енел ОГК-5"); 49,5 % енергозбутової компанії "РусЕнергоСбит" |
|
|
Eni |
володіла 20 % акцій компанії "Газпромнєфть" (куплені EniNeftegaz - Eni (60 %) та Enel (40 %)* на державному аукціоні з продажу компанії "ЮКОС" у 2007 р. і за два роки погодилася продати ці частки Газпрому для створення компанії "Газпромнєфть")**; брала участь у реалізації проєкту "Південий потік" (20 %) |
||
|
Нідерланди |
N.V. Nederlandse Gasunie - оператор газотранспортної системи Нідерландів |
9 % Nord Stream AG - оператора трубопроводу "Північний потік" |
|
|
Royal Dutch Shell (Нідерланди / Велика Британія) |
Інвестор Nord Stream 2 AG - оператора трубопроводу "Північний потік - 2" |
||
|
Австрія |
OMV |
Інвестор Nord Stream 2 AG - оператора трубопроводу "Північний потік - 2"; 24,98 % у проєкті з розроблення ділянок 4А та 5А ачимовських покладів Уренгойського газонафтоконденсатного родовища; 24,999 % ВАТ "Сєвєрнєфтєгазпром", для розвитку Южно-Руского родовища (у березні 2017 р. викуплено Uniper) |
*Eni and Enel land YUKOS assets for Gazprom. URL: https://jp.reuters.com/article/businesspro-yukos-auctions-dc-idUSL0406045620070404 (дата звернення: 09.03.22).
**Gazprom signs $4b stake deal with Italy's Eni. URL: hhttps://gulfnews.com/business/energy/gazprom-signs-4b-stake-deal-with-italys-eni-1.63040 (дата звернення: 09.03.22).
|
Міжнародні торгові компанії |
Glencore (Швейцарія). |
25 % нафтової компанії "РусНєфть" (власник - Гуцерієв) |
|
|
Volga Resources/Group (Г. Тімченко) |
23,5 % газової компанії "Новатек" |
||
|
Катарський фонд "QH Oil Investments LLC" |
18,46 % нафтової компанії "Роснєфть" |
||
|
BP Russian Investments Limited |
19,75 % нафтової компанії "Роснєфть" |
Джерело: складено автором.
Додаток 2.
Працевлаштування політиків країн ЄС у компаніях РФ Дехто з колишніх високопосадовців після розвязання Росією повномасштабної війни проти України в лютому 2022 р. заявили про складення своїх повноважень у російських компаніях.
Герхард Шредер (Gerhard Schroder), колишній Федеральний канцлер ФРН (1999-2005 рр.).
Перед відставкою Г. Шредер пролобіював надання державним агентством Німеччини кредиту Газпрому на будівництво частини трубопроводу "Північний потік " у сумі 1 млрд євро з двох німецьких банків. Якби Газпром не зміг погасити кредит, уряд Німеччини висловив би згоду гарантувати частину боргу.
Після відставки з посади канцлера Німеччини Г. Шредер став у 2005 р. головою Спостережної ради та згодом - головою Ради акціонерів Nord Stream AG, компанії-оператора газогону "Північний потік", у 2016 р. - головою Ради правління Nord Stream 2 AG, компанії-оператора газогону "Північний потік - 2", у 2017 р. - головою Ради директорів ПАТ "Роснєфть", у 2022 р. висунутий на позицію в Раді директорів ВАТ "Газпром".
Г. Шредер фактично став безпосереднім лобістом Кремля в ЄС, активно висловлювався проти запроваджених проти Росії санкцій, публічно заявляв, що Росія "законно анексувала" Крим.
Дітер Вальтер Халлер (Dieter Walter Haller), колишній посол Німеччини у Саудівській Аравії.
У грудні 2021 р. запрошений на посаду глави Спостережної Ради компанії Gas for Europe, дочірньої компанії Nord Stream 2 AG, створеної як власник та оператор 54-кілометрового відтинку газогону "Північний потік - 2" для забезпечення відповідності вимогам законодавства Німеччини.
Маттіас Варніг (Matthias Warnig), колишній співробітник Міністерства держбезпеки НДР (Штазі).
У 1990 р. став співробітником Dresdner Bank і першим отримав ліцензцію іноземного банку для роботи в Санкт-Петербурзі.
Член наглядової ради банку "Росія" та ВТБ. Керуючий директор у Nord Stream AG ("Північний потік"), виконавчий директор Nord Stream 2 AG ("Північний потік - 2"). Член ради директорів "Роснєфть", Голова ради директорів "Транснєфть", Голова наглядової ради "Русал".
Хартмут Медорн (Hartmut Mehdorn), колишній керівник Deutsche Bahn AG, близький приятель Г. Шредера.
Член ради директорів ВАТ "Російскіє жєлєзниє дорогі" з 2011 р.
Вольфганг Клемент (Wolfgang Clement), колишній міністр економіки ФРН уряду Г. Шредера.
Член ради директорів російської групи Energy Consalting.
Вольфганг Шлюссель (Wolfgang Schussel), колишній Федеральний канцлер Австрії.
Член Ради директорів нафтової компанії ВАТ "Лукойл".
Кристіан Керн (Christian Kern), колишній Федеральний канцлер Австрії (2016-2017 рр.), Голова правління Австрійської залізниці.
Член Ради директорів ВАТ "Російскіє жєлєзниє дорогі".
Карин Кнайсль (Karin Kneissl), ексміністр закордонних справ Австрії (2017-2019 рр.) в уряді С. Курца за квотою Австрійської партії свободи, яка підтримує інтереси Росії.
Член Ради директорів ПАТ "Роснєфть".
Франсуа Фійон (Francois Fillon), колишній прем'єр-міністр Франції (2007-2012 рр.), член партії "Союз за Народний Рух", де головував президент Франції Н. Саркозі.
Член Ради правління НК "Зарубєжнєфть" і "Сібур". Вважає Крим "історично російським".
Примітка
Путін також робив спроби залучити до обстоювання своїх інтересів політиків інших країн. Зокрема, колишнім високопосадовцям Італії та Франції він запропонував очолити South Stream AG. Проте колишній прем'єр-міністр Італії Р. Проді та французький екс-президент Ж. Ширак відхилили пропозицію 1. Водночас удалося досягнути "порозуміння" із С. Берлусконі. У подальшому співпрацю було розширено, італійські компанії отримали суперечливу участь у реалізації спільних проєктів у РФ.
Джерело: складено автором.
Додаток 3.
Вплив енергетичної зброї на політику окремих країн
|
Роки |
Вплив |
Результат |
|
|
Угорщина |
|||
|
2014-2015 |
Укладення в грудні 2014 р. контракту з Росією щодо кредиту в розмірі до 10 млрд євро для добудови та постачання ядерного палива з Росії. Кредитні умови передбачали, що Угорщина почне погашати кредит після введення блоків у експлуатацію |
У лютому 2015 р., під час візиту Путіна до Угорщини, премєр-міністр Орбан розкритикував енергетичну політику ЄС і санкції проти Росії і заявив, що його країна "утримається від постачання природного газу в Україну за реверсним маршрутом" |
|
|
2021-2022 |
У Кремлі 1 лютого 2022 р. відбулася зустріч Путіна й Орбана. Орбан назвав свій візит "місією миру" й висловив сподівання на додаткове збільшення обсягів постачання природного газу до Угорщини на 1 млрд мНімеччина блокувала постачання зброї Україні з країн НАТО. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-59653554 (дата звернення: 09.03.22). на рік. До цього, у вересні 2021 р., Росія та Угорщина уклали нову газову угоду, яка передбачає постачання 4,5 млрд м 3 газу на рік упродовж 15 років, обминаючи територію України |
Прем'єр-міністр Угорщини Орбан 13 ютого 2022 р. вперше натякнув на можливість виходу його країни з ЄС 2. Угорщина відмовилася від розміщення додаткових сил НАТО на своїй території для посилення східного флангу, спричиненого тим, що РФ висунула вимоги щодо відходу НАТО на рубежі 1997 р., і висловилася проти посилення санкцій проти Росії |
|
|
Німеччина |
|||
|
2004-2008 |
У вересні 2005 р. Путін та Г. Шредер підписали декларацію про наміри побудувати Північноєвропейський газогін ("Північний потік"). Співпраця між Росією та Німеччиною посилюється в різних галузях енергетики |
На саміті глав держав членів НАТО 2008 р. у м. Бухаресті (Румунія) Німеччина (канцлер А. Меркель) заблокувала надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства (ПДЧ) |
|
|
2014-2015 |
РФ, розпочавши агресію проти України, намагалася зобразити її як ненадійного транзитера природного газу до Європи, лобіюючи будівництво газогонів, обминаючи Україну. Про наміри оголошено 18 червня 2015 р., а 4 вересня того ж року (вже після збиття Росією авіалайнера MH17) було укладено угоду про початок будівництва газогону "Північний потік - 2". Угоду з Газпромом підписали німецькі концерни E.ON та BASF/Wintershall, австрійський OMV, англійсько-нідерландський Shell і французький Engie S.A. |
Німеччина (канцлер А. Меркель) продовжує висловлюватися за подальшу співпрацю з Росією, стає основним лобістом реалізації нового проєкту газогону "Північний потік - 2". Незважаючи на зауваження інших країн ЄС і керівництва Єврокомісії, Німмеччина підтримує реалізацію ініціатив Росії в енергетичній сфері. Триває постачання товарів подвійного призначення та енергетичного обладання до Росії, незважаючи на санкції ЄС |
|
|
2021-2022 |
У грудні 2021 р. міністр оборони України повідомив, що Німеччина блокує закупівлю зброї для України 3. Новобраний уряд Німеччини (канцлер О. Шольц) продовжував дотримуватися позиції щодо виключної комерційності проєкту "Північний потік - 2"German government row over Nord Stream 2. URL: https://www.euractiv.com/section/energy/news/german-government-row-over-nord-stream-2/ (дата звернення: 09.03.22).. Лише з часом він змінив позицію та був змушений зупинити реалізацію проєкту |
1 Chirac turns down Putin's offer. URL: http://www.day.kiev.ua/291548 (дата звернення: 09.03.22).
|
Україна |
|||
|
1995-1997 |
Укладення 28 травня 1997 р. угод щодо статусу й умов перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України в обмін на погашення заборгованості України за спожиті енергоресурси в попередні роки |
Угоди зафіксували перебування Чорноморського флоту Російської Федерації до 2017 р. |
|
|
2000-2009 |
У 2001-2003 рр. між Україною та РФ було укладено низку угод щодо розвитку співпраці в енергетичній сфері, які передбачали створення спільних компаній. На практиці це означало створення компаній-посередників (наприклад, RosUkrEnergo, RUE), які контролював Газпром |
Контракти, пролобійовані за допомогою RUE, блокували доступ України до ресурсів Туркменістану. Росія усунула конкурента із торгівлі газом на ринку ЄС та СНД. Співвласник RUE фінансував проросійські політичні партії в Україні, сприяв розширенню присутності російського капіталу на ринку України. Переконував політиків у ЄС про недоцільність накладення санкцій на Росію |
|
|
2010-2011 |
В обмін на політичні пуступки Колишній президент України В. Янукович забезпечив посилення використання російської мови як другої офіційної мови в Україні та домігся скасування почесного звання "Герой України" одному з лідерів українських націоналістів періоду Другої світової війни С. Бандері, Україна отримала "знижку" до ціни природного газу в розмірі 100 дол. США на 1 тис. м за рахунок скасування або зменшення експортного мита на газ, що мало щорічно фіксуватися постановою уряду Росії |
У квітні 2010 р. укладено міжурядову угоду Україна - Росія щодо подовження перебування Чорноморського флоту РФ в Україні до 2043 р. У лютому 2014 р. частини Чорноморського флоту РФ стали основною силою окупації АРК Крим і м. Севастополя |
|
|
2011-2014 |
Створено проект нової угоди між Росією та Україною в газовій сфері, який оприлюднено наприкінці 2011 р. У середині 2013 р. Росія надала Україні кредит на 3 млрд дол. США |
Передбачалося створити два спільні підприємства з управління ГТС України. Газпром цими угодами планував блокувати запровадження на території України правил Третього енергетичного пакету ЄС. В. Янукович у листопаді 2013 р. відмовився підписувати Угоду про Асоціацію з ЄС, чим намагався забезпечити реалізацію інтересів Росії і засвідчив залежність України від РФ |
Джерело: складено автором.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сучасний стан та майбутнє світової енергетики. Тенденції глобальної енергетики на найближчі десятиліття. Головні фактори енергетичної безпеки США. Фактори енергетичної безпеки Росії. Україна: стан та стратегії забеспечення енергетичної безпеки.
магистерская работа [243,8 K], добавлен 29.11.2007Політичний зміст демократії. Доктрина ліберальної демократії, її універсальність. Чи була пролетарська демократія?. Новітні концепції демократії. Законодавче конституювання відповідних інститутів демократії.
реферат [26,9 K], добавлен 29.08.2007Моделі демократичних трансформацій сучасних недемократичних режимів у напрямі до демократії. Основні стадії демократичного переходу. Особливості та перспективи демократичного переходу в Україні. Фаза демократизації. Теорія консолідованої демократії.
реферат [22,5 K], добавлен 28.01.2009Сутність демократичного режиму - форми державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність усього населення певної країни. Форми та інститути демократії.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 12.02.2011Перебіг революцій в Тунісі, Марокко, Алжирі, Лівії та їх суспільно-політичні і економічні наслідки. Приход до влади проісламістьських партій, повалення старих, авторитарних режимів. Вплив американського фактору на хвилю політичних протестів у регіоні.
статья [19,1 K], добавлен 11.09.2017Теоретичні засади та історичне дослідження демократичного державного правління. Суперечність між демократією та елітизмом як основна проблема елітарної теорії демократії. Становлення, сучасний стан та перспективи розвитку теорії елітарної демократії.
контрольная работа [30,7 K], добавлен 13.12.2007Особливості становлення ринкових інститутів і демократії в Україні у перехідний період. Зв'язок сучасної демократії з боротьбою партій за владу. Тактика МВФ щодо України. Значення проблеми соціальної справедливості для країн с перехідним типом економіки.
реферат [25,2 K], добавлен 10.03.2010Багатоманітність - головна властивість демократії. Багатоманітність національностей. Феномен націоналізму. Проблема сумісності націоналізму і демократії. Державно-політичні проблеми за умов національної багатоманітності. Національно-культурна автономія.
реферат [36,1 K], добавлен 28.01.2009Поняття інформаційної демократії. Наукові розвідки американських фахівців-комунікативістів. Розвиток сучасних наукових течій у США, досягнення цієї країни у питаннях дослідження інформаційної демократії, які можна користати для досліджень в Україні.
статья [38,1 K], добавлен 11.09.2017Деомократія: ліберально-демократична та радикально-демократична теорії. Моделі демократії: модель конкурентної елітиської демократії, демократії Ліпсета-Лернера, "поліархічної демократії" Роберта Даля. Інституціональна модель "інтегративної демократії".
творческая работа [26,4 K], добавлен 17.10.2007Поняття та сутність демократії як форми державного правління народу, вибраного народом і для народу. Взаємозв’язок нормативних і емпіричних означень демократії, її характерні риси. Особливості державних форм правління в Іраку, вплив релігійних цінностей.
реферат [18,9 K], добавлен 05.12.2010Загальні підходи та характеристики типології політичних систем: військових та громадянських; закритих й відкритих; мікроскопічних та макроскопічних; авторитарних й тоталітарних. Основні ідеології політичних систем: неоконсерватизм, лібералізм, комунізм.
реферат [56,5 K], добавлен 10.06.2011Суть, класифікація та типи суспільно-політичних рухів як своєрідної форми вияву політичної активності людських мас. Порівняльний аналіз рухів та політичних партій, їх специфіка. Значення політичних рухів для подолання авторитарних і тоталітарних режимів.
реферат [22,3 K], добавлен 01.07.2011Зовнішня політика країн Балтії, їх зацікавленість в забезпечені "жорсткої безпеки", що призвела до розміщення акцентів у зовнішній політиці на користь НАТО, а потім ЄС. Виникнення певної напруги у відносинах з Росією. Остаточне закріплення США в регіоні.
автореферат [43,0 K], добавлен 09.04.2009Сучасні проблеми демократії і шляхи її розвитку. Урядова корупція як отрута для демократії. Головні механізми для упорядкування партійної системи. Суперечність між конфліктом і консенсусом як найбільша суперечність демократії. Етнічні й партійні поділи.
реферат [14,5 K], добавлен 05.05.2011Виникнення демократії в античний період, її ознаки. Класична теорія демократії Нового часу, сформульована утилітаристами і яка спиралася на важелі античності, її принципи. Значення шумпетерівської теорії демократії. Індивідуалістичні концепції сучасності.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 07.08.2012Історія виникнення лібералізму як політичної течії з схематичною візуалізацією, а також його порівняння із іншими світовими політичними ідеологіями. Аналіз місця у світовій історії та значення поширення ліберальної демократії та економічного лібералізму.
реферат [1,6 M], добавлен 04.12.2010Спільні і відмінні риси соціал-демократичної та ліберальної політичної ідеології. Роль та форми державного регулювання сфер суспільного життя з точки зору цих двох ідеологій. Тлумачення ролі ринку в житті суспільства лібералізмом та соціал-демократизмом.
реферат [45,7 K], добавлен 21.11.2010Різноманітність тлумачень демократії згруповані у декілька традиційних теорій демократії. Основні принципи демократії та їх сутність. Демократичні процедури: вибори, референдуми, плебісцити. Характеристика демократичної влади в різних аспектах.
реферат [23,1 K], добавлен 13.06.2010Міжнародний комуністичний рух після Другої світової війни. Посилення кризових явищ в країнах "реального соціалізму". Міжнародний соціал-демократичний рух. "Політика прибутків" правлячих партій. Масові демократичні рухи, їх роль в житті різних країн світу.
контрольная работа [38,4 K], добавлен 26.06.2014
