Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відноси (частина 2)

Після участі у червневому 2022 р. засіданні країн НАТО В. Орбан зазначав, що фронт швидше наближається до Угорщини, ніж про це думає більша частина угорців. Наголосив, що незалежно від рівня дискусій між Україною та Росією, від безпекових вимог з боку Росії, усе це не давало підстав для того, щоб «одна країна нападала на іншу». В. Орбан доводив до відома суспільства, що учасники засідання країн НАТО у черговий раз висловили цілковиту підтримку України, адже йдеться про десятки тисяч загиблих і ця кількість може досить скоро досягти сотень тисяч. Він повідомив, що Угорщина не хоче устрявати у цю війну, бо це не війна Угорщини, це війна між двома слов'янськими державами.

Відзначаючи героїчний опір українських солдатів, було зазначено, що співвідношення воєнних сил між РФ та Україною рано чи пізно позначиться на кінцевих результатах. Реагуючи на наростання воєнної загрози від РФ, в Угорщині з 25 травня 2022 р. було запроваджено надзвичайну воєнну ситуацію; з 2-3 кратним прискоренням розгорнулася робота задля зміцнення обороноздатності країни, хоча її результати будуть отримані лише через кілька років; подовжено 8 годинний робочий день, на стратегічних підприємствах робочий тиждень збільшився з 5 до 6 днів, підвищився рівень відповідальності у всіх екононічних сферах. Усе це спрямовувалося на пом'якшення впливу світової економічної кризи, що наближається, та значного збільшення випуску і закупівлі сучасних видів озброєнь. Східний блок НАТО (Польша, Словаччина, Угорщина, Румунія) почав зміцнюватися, заради чого було виділено дуже великі кошти. Якщо хочемо миру, вважав В. Орбан, то негайно потрібно підвищувати воєнний потенціал.

Урядом Угорщини було розроблено план щодо захисту угорців, своїх громадян на Закарпатті. У випадку, якщо війна дійде до західного регіону, то Угорщина може ввести свої війська на Закарпаття. До того ж В. Орбан виключає одностороннє введення угорських військ на територію України без узгодження цього питання з НАТО [9; 10; 11; 12].

Фахівці Аналітичного центру прогнозу розвитку економіки Угорщини 2 травня 2022 р. зазначали, що у разі окупації України Росією, найбільших втрат зазнають Угорщина, Румунія і Туреччина. «Цим країнам в умовах очікуваної геополітичної стагнації прийдеться ціною великих зусиль відновлювати економічну стабільність та зберігати платоспроможність через величезну державну заборгованість».

У процесі наростання агресивних дій РФ у відношенні України, окупації Криму, вторгнення на Донбас, початку повномасштабної війни проти України 24 лютого 2022 р. активне зближення Угорщини з Росією продовжувалося. Певне занепокоєння викликав офіційний візит П. Сійярто до РФ 21 липня 2022 р. Адже з 24 лютого Москву жоден очільник зовнішньополітичних відомств держав-членів ЄС не відвідував. Політолог С. Сидоренко з цього приводу зазначав, що для Угорщини є головними не загальноєвропейські цінності, а її націоналістичні інтереси і тому вона «знову готова стати на бік зла», як це було у 1939 р. С. Сидоренко визнає, що причинами такого курсу є принизливий для угорців Тріанон, який Угорщина прагне переглянути, і це стало визначальним фактором її нинішньої політики. Угорщина готова йти на союз з будь-ким, аби переглянути кордони. Усе це автор називає злом. До абсолютного зла у цьому питанні наближається РФ. Але цілковита залежність Угорщини від постачання з РФ газу на 85%, нафти - 65%, ядерного палива для Пакшської АЕС на 100%, промислової сировини у великих обсягах, змушують Угорщину не пітримувати енергетичне ембарго ЄС проти Росії, не вдаватися до диверсифікації джерел енергопостачання. До того ж російська сторона добудовує новий енергоблок на АЕС, проект якого цілком відповідає вимогам МАГАТЕ. Для збуту угорської агропромислової продукції ніде немає сприятливіших умов, ніж на ринках РФ. Рекордна інфляція та вкрай складна фінансова ситуація вимагає від керівництва Угорщини рахуватися з цими можливостями для подолання внутрішньоекономічних проблем і оптимізації економіки країни. З автором у цьому треба погодитися. Але його думки, що «Угорщина знову свідомо обирає сторону зла», тобто нинішню Росію так, як у 1939 році - Німеччину, що це «Вражаюча стабільність вибору!» є надуманими, адже самі події між собою неспівставимі [13].

Угорські оцінки внутрішньополітичних процесів в Україні носять поверховий, тенденційний чи й навіть ворожий характер. Відомий фахівець з питань національної безпеки Аттіла Демко вважає, що справжньою причиною української кризи є загострення протистояння між великоросійським та західноукраїнським націоналізмом, що загострилося після того як українська сторона виступила проти застосування російської, угорської, румунської мов на рівні української в межах України. Автор не говорить, що це світова практика, і у жодній країні мова меншин/спільнот не йде на рівні з державною, звернімося до практики сусідніх держав, починаючи від Словаччини і закінчуючи Росією. Не випадково жодної серйозної критики Київ у справі посилення застосування української мови як державної не зазнавав з боку ЄС. Це нормальний розвиток справ у ситуації, яку створила РФ проти України. Усе це визнає сам А. Демко. На висловлювання західних політологів, що метою В. Путіна є відновлення СРСР, реакція А. Демка була наступною: «Відновлення Російської імперії чи СРСР є нереальною справою, бо для цього у Росії немає достатніх сил». В. Путін хоче, щоб росіян за національністю і території, на яких вони проживають, в Україні, Білорусії та можливо певною мірою і у північних регіонах Казахстану, інтегрувати до РФ. «Це в основному відповідає сучасному російському націоналізмові». З такими твердженнями

A. Демка можна лише частково погодитися, бо плани Росії значно амбітніші. Його погляди є прийнятними лише у частині висловлювань щодо угорців Закарпаття. Війна Росії проти України дуже шкодить угорцям Закарпаття, вони упродовж 8 років масово емігрували до Угорщини і цей процес прискорюється Водночас на західні терени України переїзджають біженці із східних областей. Це величезний удар по угорцям Закарпаття, вони ослабнуть як це було у минулі часи. Він стверджує очевидні речі, що угорці Закарпаття не окрема етнічна група, вони - це ті ж самі угорці. Тому Угорщина має усе зробити для того, щоб закарпатські угорці не перебували ні під якими обмеженнями. Усі мають засвоїти, що вони не окрема етнічна група, а невід'ємна частина угорської нації. З цим не варто сперечатися. Сказане ним торкалося подій до 24 лютого 2022 р. Жаль, що фахівець з питань безпеки такого рівня дещо неглибоко розуміє великодержавницькі інтереси РФ.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 р. між Україною та Угорщиною поглибилися розбіжності в оцінках ситуації, двосторонні відносини знизилися до мінімального рівня. В. Орбан виявився єдиним лідером країни ЄС, який відмовився після 24 лютого пропускати перевезення зброї до України через територію Угорщини. Аргументами В. Орбана щодо нейтральної поведінки Угорщини у війні РФ проти України, що не бажає можливого порушення енергетичної безпеки своєї країни, втягування її у війну з Росією, що НАТО - носить оборонний характер і не може брати у ній активної участі. Така позиція зберігається й понині, через що В. Орбан потрапив 2 травня 2022 р. до ворогів України за даними патріотичної газети «Миротворець». Ще раніше у 2020 р. до списку ворогів ввійшли П. Сійярто, пізніше Бочкор Андреа, закарпатська угорка, депутат національного парламенту від Фідесу і Європарламенту, а також голова ТУКЗ Ласло Брензовіч. Про П. Сійярто сказано, що він організував проти суверенітету, територіальної цілісності України напад, втручався у її внутрішні справи, підбурював і підтримуав сепаратистські прояви в Україні.

Повідомляючи, що серед країн ЄС і НАТО постійно точаться відкриті і закриті дебати навколо питань агресії РФ проти України, В. Орбан обгрунтовував свою позицію наступним чином: Угорщина відстоює свої національні інтереси, не хоче пливти в якості підлеглого разом з іншими країнами, тримається подалі від «російсько-українського конфлікту», бо участь у ньому на боці України обернулася б для неї трагедією. В. Орбан виступив проти створення безпілотної зони над Україною, тому що це складає для Угорщини небезпеку. На його думку, опозиція, яка виступала за підтримку і надання допомоги Україні, не відчувала серйозності таких кроків. Саме тому, константував В. Орбан, «ми балотувалися на виборах, щоб не допустити цього». Той, хто хотів миру, мав обирати національну сторону, а хто був за війну, підтримав ліву опозицію.

Практична діяльність правлячої коаліції Фідес-ХДНП формувалася виключно з державницьких позицій. На перший погляд її виборча кампанія 2022 р. грунтувалася на оцінках і ставленні до наростаючої агресивної політики Росії, розв'язаної повномасштабної війни проти України, забезпеченні гарантій і унеможливлення втягування угорського населення у воєнні дії. А насправді усе робилося так, щоб не загострити відносини з РФ через підтримку України. Уся її робота проводилася відповідно до платформи «Війна або мир», поділивши політичні сили країни на два протилежні табори - прихильників миру та війни. Правляча коаліція відносила себе до мирного блоку, який гарантує збереження миру і спокою для громадян Угорщини. А усі опозиційні сили, насамперед лівого спрямування, які відстоювали проукраїнські і антипутінські позиції, звинувачувалися у прихильності до війни, що загрожувало поширенню її на територію Угорщини.

7 березня 2022 р. В. Орбан видав указ про заборону поставок зброї до України через територію Угорщини, яка діє й до нинішнього часу. До проведення парламентських виборів 3 квітня це пояснювалося необхідністю забезпечення безпеки населення Угорщини, а після цього та здобутої перемоги на виборах мотивувалося тим, щоб не провокувати обстрілів Росією угорців Закарпаття. В. Орбан засудив спецоперацію Росії проти України 24 лютого, згодом заявив, що Будапешт не буде втручатися у конфлікт і не стане жертвувати своєю енергетичною безпекою. Водночас він запевнив, що Україна може розраховувати на Угорщину у сфері гуманітарної допомоги, палива, продуктів, але не постачання зброї.

22 березня 2022 р. віце-прем'єр-міністр України І. Верещук піддала критиці таку позицію уряду Угорщини, оскільки він не підтримує санкцій ЄС проти Росії у сфері енергетики, виступив проти створення безпілотної зони над Україною, проти введення миротворчої місії в Україну, не дає Україні зброї і не дозволяє її транспортування через свою територію до України. Фактично, на все у Будапешті говорили «ні». Таку позицію І. Верещук розцінила проросійською і закликала Угорщину стати на бік цивілізованого світу, не повторювати помилок Другої світової війни, коли Угорщина зробила неправильний вибір. Мабуть, на її думку, Угорщині хочеться виторгувати у Росії дешевий газ, чи може хочеться нашого Закарпаття. Підсумовуючи свою позицію, І. Верещук звинуватила угорську владу у бажанні отримати вигоду від кризи в Україні, що триває з вини Москви [14].

У виступі В. Зеленського онлайн на засіданні ЄС 24 березня було відзначено, що в останні 8 років реакція ЄС на дії Кремля проти України майже завжди була запізнілою, озвучено прохання до лідерів ЄС на цей раз не схибити з рішенням про прискорене прийняття України до ЄС. Він висловив вдячність більшості країн за підтримку вступу України до ЄС. Після цього В. Зеленський відізвався про кожну державу ЄС і оцінив рівень її активності у підтримці України у війні проти Росії. Серед найменш активних було названо Німеччину та Угорщину, пролунали антиорбанівські мотиви, що 25% виборців Угорщини підтримують чинну владу і звинувачують Київ у цій війні. Він нагадав В. Орбану про історію Угорщини часів гітлерівської Німеччини, коли масово вбивалися євреї, а нині в Україні це саме робиться з українцями у Маріуполі.

Впевненості провладних сил у перемозі не було аж до завершення виборів, що проявилося під час переговорів керівників України та Угорщини. 25 березня Президент України В. Зеленський повторно звертався до Прем'єр- міністра Угорщини В. Орбана з двома пропозиціями: дозволити постачання через територію Угорщини зброї для України і припинити закупляти природній газ і нафту у Росії. На ці основні клопотання уряд Угорщини не погодився. В. Орбан обгрунтовував свою позицію 26 березня тим, що українська позиція цілком зрозуміла. Україна просить НАТО втрутитися, почати повітряні війни, постачати зброю. На запитання В. Зеленського, кого В. Орбан підтримує, той відповів, що ми не українці, не росіяни, ми - угорці, і тому він обирає Угорщину. На запитання «На чиєму боці виступає Угорщина?» відповідь була наступною: «Угорщина виступає на боці Угорщини» [15].

Після отримання попередніх результатів виборів Президент України В. Зеленський під час зустрічі з журналістами 5 квітня 2022 р. зазначав, що В. Орбану доведеться обирати між РФ та іншим світом. «Він може казати, продовжував В. Зеленський, що я обираю Угорщину, але Угорщина є частиною іншого світу». В. Зеленський також зазначив, що неодноразово пропонував В. Орбану зустрітися й обговорити актуальні питання. Але цього не сталося, бо В. Орбан «боїться впливу Російської Федерації на його державу. Цей вплив, як зазначав В. Зеленський, є, інша справа, подобається це йому чи ні». Діалог між ними не набув конструктивного характеру. В. Зеленський нагадав В. Орбану “про історію Угорщини часів гітлерівської Німеччини” [16; 17].

Перемігши на парламентських виборах, чинна влада активізувалася на українському напрямку. Вранці 6 квітня 2022 р. Міністерство закордонних справ Угорщини запросило посла України в Угорщині і довело до відома української сторони інформацію про те, що в останні тижні з боку Президента і віце-прем'єр-міністра України пролунало багато безпідставних звинувачень на адресу Угорщини, які переходять межу і їх не можна залишати без уваги. З образою були сприйняті слова, що Угорщина навіть не робить для України стільки, скільки усі інші країни, що «Угорщина підтримує Росію». Угорська сторона вважає, що такі висловлювання українського керівництва на адресу Угорщини були несправедливими. МЗС Угорщини виклало аргументи гуманітарного характеру, щоб довести безпідставність подібних заяв: з початку війни Угорщина засудила воєнну агресію проти України, виступила за збереження її суверенітету, прийняла на тимчасове перебування понад 500 тис. українських біженців (у кінці червня ця цифра зросла до 800 тис. чол.), 130 дітей проходили лікування в угорських медичних установах, надає саму велику в історії Угорщини гуманітарну допомогу, до України поставлено тисячі тонн харчів та інших товарів.

Угорщина ні в чому не перешкоджає співпраці України з ЄС та НАТО, бере активну часть у всіх міжнародних заходах щодо прискорення припинення кровопролиття в Україні. Усе це не могло здійснюватися без готовності до самопожертвування угорських людей. До того ж зазначалося, що для угорської сторони природнім і важливішим є насамперед безпека для Угорщини та угорського населення. «Це не наша війна, - п ідкреслював Міністр закордонних справ П. Сійярто, - тому ми хочемо і будемо залишатися осторонь від неї. Ми не схильні ризикувати миром угорських людей та їх безпекою, тому не постачаємо зброї і не проголосуємо за енергетичні санкції (проти Росії - М.Д.)». На його думку, угорці прийняли зрозуміле рішення і досить ясно дали свою відповідь на усі ці питання під час парламентських виборів 3 квітня. Керівництво Угорщини також з розумінням ставиться до того, що в українців існують інші інтереси, що не може викликати дискусій з цього питання. Для керівництва України першочерговими є українські інтереси, тоді як для Угорщини - угорські.

Але в одному питанні угорська сторона не може залишитися байдужою і не дозволить нікому недооцінювати демократичного волевиявлення угорських виборців. П. Сійярто зазначив, що нехтування подібними явищами, як і натяки про формування тоталітарних режимів, воєнні злочини, прагнення поспівчувати угорцям з цього приводу, є неприйнятними. Міністр висловив побажання, щоб керівництво України припинило ображати Угорщину і прийняло результати волевиявлення угорських громадян на цих парламентських виборах. У Будапешті висловили сподівання, що керівництво України навіть у ці тяжкі часи буде утримуватися від несправедливих висловлювань щодо внутрішніх справ Угорщини і зможе й надалі розраховувати на угорську допомогу [18].

Гострота парламентської боротьби і прагнення забезпечувати національні інтереси Угорщини на високому рівні в умовах, що змінюються, з одного боку, і рішучі й безкомпромісні дії керівництва України задля організації повномасштабної відсічі агресії РФ проти України, з другого боку, обернулися особливою гостротою для тих країн, які не вживали рішучих кроків проти агресора і не ставали на захист його жертви, гальмували розвиток діалогу між обома країнами. Це позначилося на тимчасовому охолодженні відносин між Будапештом та Києвом. Починаючи з червня, відносини між обома країнами відновлюються і стають все більш взаємоконструктивними. Основа для цього є беззаперечною. Ні Україна, ні Угорщина не були головними фундаторами і навіть не були причетними до формування тих умов, в які потрапила Угорщина 100 років тому, а Україна у подібне становище з 2014 р. Тріанонська трагедія для Угорщини є такою ж тяжкою спадщиною, як для України колоніальне минуле та російська експансія і спроби РФ загарбати наші землі, зруйнувати українську державність. Кожна з наших країн, Україна та Угорщина, спроможні долати власну кальварію лише завдяки консолідації внутрішнього потенціалу та належній міжнародній підтримці. Вирішення стратегічних завдань обох наших держав залежить від ставлення одна до одної та розуміння їхніх патріотичних і справедливих прагнень. Чим швидше у взаємовідносинах Угорщини та України відбудеться налаштування на розв'язання проблемних питань, тим сприятливішими ставатимуть умови для двостороннього діалогу і успішного розвитку кожної з них.

Після перемоги на виборах, ще за три тижні до свого чергового обрання Прем'єр-міністром В. Орбан здійснив свій перший візит до Ватикану. Під час зустріч 21 квітня 2022 р. з Папою Римським Франциском він заявив, що «у росіян є план, відповідно до якого війна закінчиться 9-го травня». Секретар РНБО О. Данілов 2 травня піддав гострій критиці позицію Угорщини у війні Росії проти України, яка відкрито демонструвала свою співпрацю з Росією, за що й отримала від В. Путіна попередження про напад на Україну. На переконання О. Данілова «угорське керівництво знало про підготовку агресії», і думало, що з'явиться можливість відібрати частину української території. «Ми бачимо, - продовжив він, - яким наслідком обернеться результат війни для цієї країни» [19].

Постійне доведення з боку правлячої коаліції доленосності продовження і поглиблення тісних і дружніх відносин Угорщини з РФ, оскільки остання є єдиним джерелом постачання до Угорщини газу, нафти і нафтопродуктів, інших видів промислової сировини, важливість збереження завойованих позицій на російських ринках для угорської готової продукції, стали беззаперечно позитивними й переконливими фактами для дуже значної частини громадян Угорщини. Систематичне поширення інформації про бойові дії і втрати на фронті, особливо несприятливі для української сторони, залякування війною, перебільшення оцінок щодо великої і потужної армії Росії і недооцінки збройних сил України, її обороноздатності та спроможності української нації захистити свою незалежність загострили напруженість обстановки, схвильованість і масову паніку населення Угорщини, що посилилося після прибуття десятків тисяч угорців Закарпаття та в цілому понад 800 тис. біженців з усієї України через небезпеку бути мобілізованими на війну у лави збройних сил України чи потрапити у полум'я обстрілів російських ракет, артилерії та авіації. Практичні кроки керівництва Угорщини заради непровокування Росії, збереження нейтралітету і недопущення втягування Угорщини у війну знайшли підтримку з боку населення країни. Фідес успішно скористався початком з 24 лютого повномасштабної війни Росії проти України. Без перебільшення з певненістю можна сказати, що цією війною Росія значною мірою посприяла на виборах 3 квітня 2022 р. переконливій перемозі правлячої коаліції на чолі з В. Орбаном. Повівши політику ізоляціонізму і невтручання у «внутрішній конфлікт України», у процес реалізації Росією «спецоперації на території України», Фідес виявився в очах більшості населення країни та виборців рятівником, надійною силою, спроможною не допустити поширення війни на Угорщину, захистити інтереси батьківщини та розчленованої у Карпатському регіоні угорської нації.

Напрацювання і досвід поширення впливу на свідомість угорства у правлячої коаліції величезні. Усі процеси у сусідніх державах сприймаються Будапештом через призму, а яка користь від цього буде для Угорщини, що це дасть угорським спільнотам. Будь-яке ослаблення сусідньої держави підвищує шанси для Угорщини добиватися від них надання угорським спільнотам автономії, розширення їх культурно-освітніх і мовних прав. Угорщина є невеликою за потужністю країною, яка не має власних сил, щоб самостійно активно вирішувати міжнаціональні проблеми у регіоні, тому вона постійно шукає підтримки серед впливових світових держав для вирішення цих завдань. У Будапешті вважають, що шанси для здійснення таких планів зростали у період війни Росії проти України. Політика Московії по розширенню і прилученню земель «русского мира», захисту «русскоязычного населения» в Україні може відповідати проугорській позиції щодо Закарпаття України. Прямого зв'язку між подіями навколо України та рівнем співробітництва Угорщини з Росією немає. Але багато в чому військові дії В. Путіна проти України стимулюють лідера Угорщини В. Орбана до політичної активізації як у Закарпатті, так і в Карпатському регіоні.

Наступного дня політолог С. Сидоренко, реагуючи на заяву О. Данілова, підкреслив, «у тому, що В. Орбан мріє про розпад України та відокремлення Закарпаття, не маю ані крихти сумніву». До того ж він припустив, що натяк В. Орбана Папі Римському про агресію міг бути, але спільних дій чи домовленостей з В. Путіним у нього не було. Подібні попередження надходили й від Президента США Дж. Байдена. Фактичних дій у цьому напрямку, за які В. Орбана можна було б звинувачувати, не було. С. Сидоренко звернув увагу й на те, що претензій до В. Орбана не бракує і без цього як у ЄС, так і в Україні. Але самим головним у повідомленні С. Сидоренка було те, що В. Орбана офіційно обрано керівником Угорщини і з цим слід рахуватися.

Під час поглиблення євроінтеграційних процесів для України позиція кожної держави, особливо сусідньої, буде дуже важливою. Не випадково політолог поставив під сумнів доцільність такої малоаргументованої заяви О. Данілова, яка не сприятиме реалізації планів України щодо поглиблення двосторонніх відносин та пошуку консенсусної підтримки на шляху її зближення з ЄС і НАТО [20]. Угорські ЗМІ у цьому питанні обмежилися поданням тексту виступу О. Данілова з його коментарем, що Угорщина знала про підготовку агресії В. Путіна проти України. Крім цього, підвищена увага була привернута до тієї частини заяви О. Данілова, де він сказав, що в Угорщини також був територіальний інтерес.

Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перші кроки керівництва Угорщини підтвердили незмінність політики правлячої коаліції як на міжнародній арені, так і у роботі щодо угорських спільнот у сусідніх державах, і Закарпаття України, що вимагає відповідної уваги з боку країн Карпатського регіону та України, зокрема. Вітаючи 3 квітня 2022 р. усі угорські спільноти сусідніх з Угорщиною держав, В. Орбан звернувся окремо і до угорців Закарпаття, наголошуючи, що батьківщина завжди буде поруч з ними.

Щойно обраний віце-спікером Державних Зборів Іштван Якаб (Фідес) 6 травня 2022 р. відвідав центр культурно-освітнього і політичного життя угорства у м. Берегове на Закарпатті, зустрівся з активістами Товариства угорської культури Закарпаття, з діячами угорської освіти, культури і релігії. Основною метою його візиту стало отримати інформацію про потреби краю і зокрема угорської спільноти, щоб і надалі надавати вчасну і потрібну допомогу місцевим жителям. Дане питання особливо актуалізувалося з початком повномасштабної війни РФ проти України. Внаслідок агресії на Закарпаття перебралося 500 тис. біженців, переважно із східних регіонів України. Для населення краю, що складає, як він зазначив, 1 млн. чол., це породжує велике навантаження, що відповідно вимагає значного збільшення обсягів допомоги з боку Угорщини, зокрема для цієї категорії людей.

Минув майже рік після парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р., але напруження у відносинах Угорщини з Україною залишається. Під час переговорів 21 червня 2022 р. В. Зеленського та В. Орбана, які були плідними, Президент України подякував Угорщині за підтримку суверенітету України, надання допомоги українським біженцям, підтримку у здобутті Україною статусу кандидата на членство в ЄС, співпрацю у енергетичній сфері. В. Зеленський запросив В.Орбана відвідати Україну. Відносини між двома країнами отримують можливість вийти з глухого кута.

Підтримка України з боку Угорщини обмежувалася гуманітарною сферою: приймала біженців з України, чисельність яких у червні досягла 800 тис.чол., забезпечила їм умови тимчасового перебування; виділила допомогу на суму 3 млрд. фрт., також ініціювала перед ЄС виділити Україні з резервів ЄК 37 млрд. євро для відбудови в Україні шкіл, лікарень, житлових будинків, лікування хворих дітей, на підтрику навчання молоді в угорських університетах. Водночас біженцям не надається право на працевлаштування в країні, вони мають з відновленням сприятливих умов повернутися до місць свого проживання в Україні.

Під час перебування державного секретаря Комітету Держзборів Угорщини у закордонних справах Левенте Мадяра 19-20 липня 2022 р. у Львові та у Бучі було продемонстровано доброзичливе ставлення Угорщини до України. Він, зокрема, зазначив, що угорці солідарні з Україною у війні проти агресії Росії, підтримують її, їхні симпатії на боці України. Угорщина допомагає тими речами, якими володіє. Ним було сказано, що Угорщина дозволить постачати до України зброю іноземних держав через свою територію, бо своєї у неї немає. Наслідки війни в Україні справили на нього жахливе враження. Він зазначив, що Угорщина тричі воювала проти Росії: у 1849 р., у роки Першої та Другої світових воєн. Для неї війна, на щастя, закінчилася 70 років тому. Він наголосив, що Угорщина першою серед інших країн взялася побудувати у м. Буча примішення школи, пошти, лікарні та адміністративну будівлю.

З наростанням у червні-вересні воєнно-фінансової допомоги Україні з боку провідних держав світу на чолі з США, демонстрацією єдності західного світу проти спроб В. Путіна перемогти у війні і захопити Україну, у відстоюванні свободи і незалежності України, за збереження українського народу, реалізація варварських планів РФ унеможливлюється. Це позитивно впливає на ті держави, які на початку війни займали прихильну чи нейтральну позицію. До таких відноситься й Угорщина. У виступі Міністра закордонних справ Угорщини П. Сійярто 1 серпня 2022 р. на коференції під егідою ООН з питань ядерної безпеки закликав країни, яких це стосується, вжити заходи проти поширення ядерної зброї та її застосування. Свій виступ він почав з того, що представляє сусідню державу Україну, проти якої з 24 лютого ведеться війна, що створила для неї безпекові, економічні, енергетичні проблеми. До Угорщини перемістилося 870 тис. біженців з України, тому Угорщина закликала міжнародну спільноту, щоб зосередила зусилля над відновленням миру в Україні.

П. Сійярто висловив переконання, що мирні підходи є єдиним шляхом для подолання усіх нинішніх трагічних наслідків, проблем в Україні. Угорщина виступила проти чергового поділу світу на нові блоки на Сході і на Заході, що призведе до ядерної загрози, закликала до діалогу особливо у стратегічних питаннях. «Ми отримали уроки з нашої історії, - наголошував П. Сійярто, - що коли б не виникав конфлікт між Сходом і Заходом, ми, центрально-європейці, завжди залишалися у програші» [21]. П. Сійярто також висловив занепокоєння, що між 5-а постійними членами Ради Безпеки ООН припинився діалог. Він закликав ці країни до співпраці, щоб уникнути чергового наростання напруження у світі. Ядерний потенціал слід спрямовувати лише на розвиток мирної атомної енергетики.

Про низький рівень відносин між Угорщиною та України свідчить наступне: на засіданні Єврокомісії від 9 вересня 2022 р. усі члени ЄС, зокрема й Угорщина, одноголосно проголосували за надання Україні фінансової допомоги обсягом у 4,5 млрд. євро. Проте Угорщина не підтримала виділення Україні на 2023 рік допомоги ЄС у розмірі 18 млрд. євро. Під час чергового саміту країн-членів НАТО 29-30 листопада 2022 р. у Бухаресті Міністр закордонних справ П. Сійярто на вимогу підтримати проведення чергового засідання Комісії Україна-НАТО відповів, що Угорщина не відмовляється від своєї позиції. Україна має відновити після завершення війни культурно-освітні права угорської спільноти Закарпаття станом на 2017 рік. А поки що вона бере паузу щодо даної вимоги.

Чим активніше діють збройні сили на українсько-російському фронті, чим більшою стає всебічна допомога західних держав Україні, тим швидше наближається перемога і міцнішають позиції України у світі та у ЦС Європі зокрема.

Висновки

Визначальну роль у перемозі правлячої коаліції Фідес-ХДНП на виборах 3 квітня 2022 р. відіграв її чіткий курс на формування умов для реалізації основних положень національної ідеї Угорщини. Цю перемогу слід сприймати позитивно і поважати волевиявлення угорських виборців. Разом з тим, поразку опозиційного блоку не можна однозначно вважати історичною закономірністю. Вагомою причиною переконливої перемоги правлячої коаліції Фідес-ХДНП стало те, що остання значно розширила своє електоральне поле, охопила виборців не тільки центристського, а й значною мірою правого і лівого спрямувань, що збіднило табір підтримки опозиційних сил. Діяльність нинішньої правлячої коаліції відповідає насущним інтересам як держави, угорської нації, її розчленованим спільнотам, в цілому відображає інтереси досить широкої політичної палітри співвітчизників і виглядає впевнено на фоні результатів усіх попередніх виборів.

Впевнена перемога правлячої коаліції на цих виборах засвідчила, що угорське суспільство схильне до реалізації далекоглядних планів, які краще відповідають національній ідеї і подають надію на покращення становища закордонних спільнот. Діяльність нинішньої коаліції вважається найбільш придатною для забезпечення інтересів закордонних спільнот у разі появи для цього хоча б мінімальної можливості.

Спільною рисою національної ідеї Росії та Угорщини є те, що вони постійно прагнуть переглянути умови, в які потрапили обидві держави після розпаду Австро-Угорської та Радянської багатонанаціональних імперій, в яких угорці та «русские» посідали панівне становище. Угорщина і РФ зацікавлені у зламі існуючого міжнародного правопорядку і запровадженні нового, в якому у них зростуть шанси на відновлення свого домінуючого статусу. Об'єктом для реалізації обопільної мети стала Українська держава, до якої у кожної з них на сході й півдні (РФ) та на заході (Угорщина) маються підвищені інтереси та претензії. Позиція РФ та Угорщини щодо законів про освіту, про застосування української мови як державної, про подвійне громадянство, про автономію для російськомовного населення та угорців в Україні значною мірою співпадають між собою. На думку Москви і Будапешта, закономірні процеси державотворення і націєтворення в Україні завершаться українізацією усього соціуму, домінуванням титульної нації, зниженням впливу московитів та мадярів у житті країни, обмеженням уже набутих прав представниками цих етносів, тому сприймаються вороже і супроводжуються відповідною протидією з їхнього боку.

З наростанням агресивної політики РФ проти України державницькі інтереси РФ та Угорщини у 20-і роки почали зближуватися. Попередній досвід доводить, що коли національні ідеї РФ та Угорщини у ХХ-ХХІ ст. співпадали між собою, то вони носили антиукраїнське спрямування. Подібне майже повторюється й у нинішні часи.

Загарбницька політика РФ проти України з 2014 р., яка з 24 лютого 2022 р. переросла у повномасштабну війну, спрямовану на захоплення максимально більших українських територій, а при можливості то й окупації її в цілому, викликає в Угорщині підвищений інтерес, що випливає з її державницьких прагнень. Правляча коаліція на чолі з В. Орбаном зайняла у цій війні проросійську позицію, маскуючи її під різними видами нейтральності як запоруку убезпечення втягування Угорщини у цю війну та збереження вигідних торговельних відносин з РФ. Опозиція відкрито вимагала рішучого виступу проти агресорки Росії, на підтримку України на зразок країн ЄС і НАТО. Результати виборів засвідчили, що такі вимоги не мають переваги серед угорців.

Угорщина максимально використовує російсько-українську війну для реалізації основних положень національної ідеї: зберегла і збільшила енергопостачання з РФ, утримала пільгові умови для доступу угорських товарів на ринки РФ; забезпечила стабільний економічний розвиток у дуже складній для неї економічній та фінансовій ситуації і очікуваного ще значнішого її погіршення. Угорщина обрала сторону Росії, бо її агресія проти України підриває стабільність, ослаблює економічний потенціал, загрожує територіальній цілісності останньої. Усе це зміцнює шанси РФ і Угорщини покращити становище російськомовного та угорського населення в Україні. На усіх важливих форумах В. Орбан пропонував не посилювати обороноздатність України, а прискорено сприяти припиненню війни і заключенню миру. Цей ворожий для України російський наратив спрямовувався на те, щоб схилити Захід замиритися з РФ, зупинити допомогу Україні, і повернути її до сфери впливу Росії. Такий сценарій сприяв би Угорщині у реалізації її планів щодо Закарпаття.

Угорщину влаштовує реалізація основних положень національної ідеї РФ в Україні: повернути Україну до сфери свого впливу, забезпечити її федералізацію і закріпити у регіонах застосування нарівні з українською й мов відповідних національних спільнот, так, як це було у законі Колісниченка-Ківалова 2012 р. А у разі розчленування України та переходу її основних частин до складу Росії це змінило б геополітичну ситуацію у ЦС Європі.

Значне ослаблення центральної і західної частин України підвищило б ставки на порозуміння з нею у питаннях про автономію, розширення прав і можливостей угорської спільноти, могло б мати й інші наслідки.

Угорщина дипломатично підтримує Україну, санкції ЄС проти Росії, засуджує агресію, допомагає українським біженцям, не блокує європейський вибір України, але реально не сприяє Україні у боротьбі проти агресорки, яка на міжнародній арені отримала одностайне засудження. Все наростаюча допомога Україні, її героїчна оборонна боротьба унеможливлює реалізацію прагнень РФ та Угорщини.

Сучасна національна ідея РФ проростає з агресивної історії Російської імперії минулих століть, що викристалізувалася під час покорення інших народів і загарбання чужих територій. Мета такої ідеї зводиться до того, щоб спочатку зміцнити політичне об'єдання усіх 200 народів всередині РФ в ідеологемі росіяни, потім це ж саме забезпечити серед російськомовного населення на пострадянському просторі під назвою «Русского мира». Наступним кроком стане об'єднання трьох слов'янських народів (русских, українців, білорусів), які, на думку Москви, спільно походять від стародавньої Русі. На завершальній стадії передбачається консолідація російськомовних спільнот у світі. Кінцева мета полягає у відновленні Російської держави у межах СРСР 1991 р.; закріпленні за таким утворенням статусу окремого світового центру, окремої цивілізації під повним пануванням Росії. Така великодержавницька політика РФ почала реалізовуватися агресивними і варварськими методами рашистів В. Путіна. Завдяки героїчному опору української нації, санкцій та протидії світових держав вона завершується повним крахом.

В основі національної ідеї Угорщини лежать завдання активно добиватися подолання негативних наслідків несправедливих кордонів, встановлених Тріанонським договором, відповідно до якого від Угорщини до сусідніх держав було передано понад 40% угорських етнічних територій та третину представників угорської нації, які явно переважали на цих землях. Угорщина офіційно визнає нинішні кордони, але кожна політична сила цієї країни оцінює їх несправедливими, бо вони далеко не відповідали етнічним межам розселення угорців. Національна ідея Угорщини спрямована на моральне подолання цього кривдного договору шляхом єднання розчленованої угорської нації, надання закордонним угорцям подвійного громадянства, економічної та фінансової підтримки, формування умов для здобуття освіти усіх рівнів рідною мовою, забезпечення автономії для компактно проживаючих угорських спільнот.

У положеннях угорської національної ідеї великодержавницькі мотиви не більші, не агресивніші, не дискримінаційніші і не безкомпромісніші від тих, які вчинялися її сусідніми країнами щодо проживаючих у них багаточисельних угорських спільнот, які є автохтонним населенням, а не окупантами цих країн. Вони не порівнюються з практичними діями РФ, спрямованими на реалізацію її національної ідеї. Угорська ідея завжди визнавала право українців на власну державу. Каменем спотикання між обома країнами продовжує складати неспівпадання позицій сторін щодо забезпечення культурно-освітніх прав угорської спільноти Закарпаття. На саміті НАТО у Бухаресті 29-30 листопада 2022 р. на рівні міністрів закордонних справ П. Сійярто підкреслив, що допоки права угорської меншини на Закарпатті не будуть відновлені станом на 2017 рік, Угорщина блокуватиме проведення засідання Комісії Україна - НАТО. До того ж було відзначено, що на період воєнних дій в Україні Будапешт бере паузу у вирішенні даного питання. Але після завершення війни його вимоги відновляться.

Особливої актуалізації набуває поглиблене дослідження в Україні основних положень національних ідей Росії та Угорщини, як і інших сусідніх держав, їх розвитку, оскільки вони безпосередньо торкаються української історії та державної безпеки. А те, що до нині не сформовано української національної ідеї, викликає занепокоєння, адже реалізація положень національної ідеї Росії та Угорщини на етнічних землях України відбувалася дуже активно упродовж багатьох століть і її наслідки були негативними і трагічними для української нації. Підлягають докорінному вивченню і цілковитому переосмисленню в Україні положення національних ідей цих двох держав, особливо Росії, оскільки вони насичені величезними фальсифікаціями, в основному антиукраїнсьного характеру, заперечують існування окремого українського народу, його право на самостійність і соборність.

Розв'язана повномасштабна війни РФ проти України, яка на переконання правлячої коаліції і лідера Угорщини мала завершитися швидко і з позитивним для них результатом, спонукала їх дотримуватися у війні нейтралітету, не мотивувати, яку сторону підтримують, об'єктивно оцінювати ситуацію, називати речі своїми іменами, висловлювати однозначне ставлення до країни- жертви нападу та до країни-агресорки. Це говорить про те, що Угорщина постійно використовує загострення міжнародних відносин, які спрямовані на будь-яку, хоча б часткову зміну правопорядку у регіоні, що торкається сусідніх з нею країн, зокрема й України, адже це підвищить шанси для задовільнення її власних державницьких інтересів.

Черговим підтвердженням подібності інтересів Росії та Угорщини щодо України стала синхронність дій політиків цих країн у листопаді 2022 року. У виступі В. Путіна на зібранні товариств істориків та воєнних істориків з нагоди 10-ї річниці їх заснування пролунали слова про те, що приєднання до України територій від Польщі, Угорщини, Румунії відбулося у насильницький спосіб, і про це мають знати керівники України. Через кілька днів голова праворадикально'! парламентської партії, спадкоємниці партії «За кращу Угорщину - Йоббіка» Ласло Торочкаі, вітаючи Польщу з Національним святом - Днем незалежності 11 листопада 2022 р., висловив побажання, щоб Польща у майбутньому відновила спільний кордон з Угорщиною у Карпатах. У цьому натяку йшлося про захоплення Польщею Західної України у 1921 р., а Угорщиною - Закарпаття у 1939 р. І хоча усі три сусідні країни швидко офіційно відмовилися від таких побажань угорського політика, голови парламентської фракції, все ж реваншистські мрії у Росії та Угорщині є живучими і раз у раз дають про себе знати.

Здійснення планів РФ і Угорщини в Україні залежать від наслідків російсько-української війни. Після неминучої перемоги у цій війні України та світової коаліції, яка її підтримує і захищає, має розпочатися пошук на рівноправній основі прийнятних умов для забезпечення національних і державних інтересів України, РФ та Угорщини. В інтересах України формування двосторонніх стосунків з РФ на об'єктивній основі, виведення їх на незалежний і рівноправний рівень. Активно мають досліджуватися й основні складові національної ідеї Угорщини. Ті її елементи, які є справедливими і прийнятними, мають обов'язково враховуватися Києвом у формуванні двосторонніх відносин. Забезпечення прав російської та угорської спільнот в Україні має вирішуватися на двосторонньому рівні на принципах добросусідства і компромісів.

виборчий угорщина партія війна

Список використаних джерел та літератури

1. Держалюк М.С. Окупаційна політика Угорщини в Україні у роки Великої Вітчизняної війни. Сторінки воєнної історії України: зб. наук. ст. К. 2012. Вип. 15. С. 98-128.

2. Держалюк М.С. Тріанонський мирний договір - джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 3). Проблеми всесвітньої історії. 2021. № 2 (14). С. 26-106.

3. Szabo M. Az orosz nevelйs tфrtйnete (988-1917). Budapest, Pro-Print Kцnyvkiado Cs^kszereda, 2003. 518. p.

4. Fedinec C., Halвsz I., Toth M. A fьggetlen Ukrajna - вllamйphйs, alkotmвnyozвs йs elsьllyesztett kincsek. Budapest: MTA TK, Kalligram, 2016. 233 р.

5. Lenthar B. Kozakok es hadurak: honnan ered az orosz-ukran ellentet?

6. Lenthar B. Ukrajna tortenete az orosz elnyomastol a szovjet terrorig

7. Csikos S. A Majdan elotortenete. Dialektika. 2015. XIX. йvfolyam 1. (135.) szвm. P. 12-15.

8. Hovanyecz L. Nemzensztrategia es Europa. Magyarkent Europaban. Budapest, 2005. 217 p.

9. Orban V. A haborus zona egyre kozelebb kerulhet Magyarorszaghoz.

10. Szijjarto P. Van forgatokonyv arra az esetre is, ha ki kell menekiteni a Karpataljai magyarokat. 2022.07.15.

11. Угорщина може ввести війська до Закарпаття, якщо війна дійде до регіону.

12. Орбан исключил односторонний ввод войск Венгрии на Украину без разрешения НАТО. Риа Новости.

13. Сидоренко С. Угорщина обирає сторону зла. Знову як у 1939 році. 22.7.2022. Європейська правда.

14. Верещук сумнівається, що хоче Орбан за любов до РФ - дешевий газ чи Закарпаття. 22.03.2022.

15. Прем'єру Угорщини доведеться обрати між РФ та іншим світом.

16. Орбан назвав Зеленського противником свого режиму.

17. Від Литви до Угорщини: хто в Європі підтримує, а хто блокує швидкий вступ України до ЄС.

18. Szijjarto P. Bekйrette Ukrajna budapesti nagykфvetйt.

19. Danilov: Magyarorszag ismerte Putyin tervet, es el akart venni maganak egy teruletreszt.

20. Сидоренко С. Орбан мріє про розпад України й відділення Закарпаття, але дій, за які можна було б його притиснути, не було.

21. Szijjarto P. Minden eszkozzel fel kell lepni az atomfegyverek terjedese es hasznalata ellen.

References

1. Derzhalyuk M.S. (2012). Okupatsiyna polityka Uhorshchyny v Ukrayini u roky Velykoyi Vitchyznyanoyi viyny [The occupation policy of Hungary in Ukraine during the Great Patriotic War]. Storinky voyennoyi istoriyi Ukrayiny: zb. nauk. st. [Pages of the military history of Ukraine: coll. of science articles.], 15, pp. 98-128. [In Ukrainian].

2. Derzhalyuk M.S. (2021). Trianons'kyy myrnyy dohovir - dzherelo nestabil'nosti u Tsentral'no- Skhidniy Yevropi (Chastyna 3) [The Treaty of Trianon - a source of instability in Central and Eastern Europe (Part 3)]. Problemy vsesvitn'oyi istoriyi [Problems of world history], 2 (14), pp. 26-106. [In Ukrainian].

3. Szabo M. (2003). Az orosz nevelйs tфrtйnete (988-1917). Budapest, Pro-Print Kцnyvkiado Cskszereda. [In Hungarian].

4. Fedinec C., Halasz I., Toth M. (2016). A fьggetlen Ukrajna - вllamйpUйs, alkotmвnyozвs йs elsьllyesztett kincsek. Budapest: MTA TK, Kalligram. [In Hungarian].

5. Lenthar, B. Kozakok es hadurak: honnan ered az orosz-ukran ellentet? [Online]. [In Hungarian].

6. Lenthar B. Ukrajna tortenete az orosz elnyomastol a szovjet terrorig. [Online]. [In Hungarian].

7. Csikos S. (2015). A Majdan elotortenete. Dialektika. XIX. йvfolyam 1. (135.) szam, pp. 12-15. [In Hungarian].

8. Hovanyecz L. (2005). Nemzensztrategia es Europa. Magyarkent Europaban. Budapest. [In Hungarian].

9. Orban V. A haborus zona egyre kozelebb kerulhet Magyarorszaghoz. [Online]. [In Hungarian].

10. Szijjarto P. Van forgatokonyv arra az esetre is, ha ki kell menekiteni a Karpataljai magyarokat. 2022.07.15. [Online]. [In Hungarian].

11. Uhorshchyna mozhe vvesty viys'ka do Zakarpattya, yakshcho viyna diyde do rehionu [Hungary can send troops to Transcarpathia if the war reaches the region]. [Online]. [In Hungarian].

12. Orban isklyuchil odnostoronniy vvod voysk Vengrii na Ukrainu bez razresheniya NATO [Orban ruled out the unilateral entry of Hungarian troops into Ukraine without NATO permission]. Ria Novosti. [Online]. [In Ukrainian].

13. Sydorenko S. Uhorshchyna obyraye storonu zla. Znovu yak u 1939 rotsi [Hungary chooses the side of evil. Again as in 1939]. Yevropeys'ka pravda. [Online]. [In Ukrainian].

14. Vereshchuk sumnivayet'sya, shcho khoche Orban za lyubov do RF - deshevyy haz chy Zakarpattya [Vereshchuk doubts what Orban wants for his love for the Russian Federation - cheap gas or Transcarpathia]. [Online]. [In Ukrainian].

15. Prem"yeru Uhorshchyny dovedet'sya obraty mizh RF ta inshym svitom [The Prime Minister of Hungary will have to choose between the Russian Federation and the rest of the world]. [Online]. [In Ukrainian].

16. Orban nazvav Zelens'koho protyvnykom svoho rezhymu [Orban called Zelensky an opponent of his regime]. [Online]. [In Ukrainian].

17. Vid Lytvy do Uhorshchyny: khto v Yevropi pidtrymuye, a khto blokuye shvydkyy vstup Ukrayiny do ES [From Lithuania to Hungary: who in Europe supports and who blocks the rapid accession of Ukraine to the EU]. [Online]. [In Ukrainian].

18. Szijjarto P. Bekйrette Ukrajna budapesti nagykфvetйt. [Online]. [In Hungarian].

19. Danilov: Magyarorszag ismerte Putyin tervet, es el akart venni maganak egy teruletreszt. [In Hungarian].

20. Sydorenko, S. Orban mriye pro rozpad Ukrayiny y viddilennya Zakarpattya, ale diy, za yaki mozhna bulo b yoho prytysnuty, ne bulo [Orban dreams of the disintegration of Ukraine and the secession of Transcarpathia, but there were no actions that could pressure him]. [Online]. [In Ukrainian].

21. Szijjarto, P. Minden eszkozzel fel kell lepni az atomfegyverek terjedese es hasznalata ellen. [Online]. [In Hungarian].

Размещено на Allbest.ru