Метод багатошарової декомпозиції предикатів та його застосування у системах штучного інтелекту
Моделі формальної обробки інформації у системах штучного інтелекту. Розробка алгебро-логічних методів декомпозиції предикатів для формалізації процесів інтелектуальної обробки інформації у системах штучного інтелекту. Опис механізмів природної мови.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2014 |
| Размер файла | 133,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Харківський національний університет радіоелектроніки
УДК 004.8
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук
МЕТОД БАГАТОШАРОВОЇ ДЕКОМПОЗИЦІЇ ПРЕДИКАТІВ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ У СИСТЕМАХ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
05. 13. 23 - системи та засоби штучного інтелекту
Пронюк Ганна Валеріївна
Харків 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Харківському національному університеті радіоелектроніки, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: - доктор технічних наук, професор Шабанов-Кушнаренко Сергій Юрійович, Харківський національний університет радіоелектроніки, провідний науковий співробітник кафедри програмного забезпечення ЕОМ.
Офіційні опоненти:
- доктор технічних наук, професор Шаронова Наталія Валеріївна, Національний технічний університет ”Харківський політехнічний інститут”, професор кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами;
- доктор технічних наук, професор Асєєв Георгій Георгійович, Харківська державна академія культури, завідувач кафедри інформаційних технологій.
Провідна установа: Донецький державний інститут штучного інтелекту НАН та МОН України, кафедра програмного забезпечення інтелектуальних систем, м. Донецьк.
Захист відбудеться “7”липня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.052.01 в Харківському національному університеті радіоелектроніки за адресою: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 14, тел. (057) 702-14-51.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного університету радіоелектроніки за адресою: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 14.
Автореферат розісланий “4”червня 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Саєнко В.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Бурхливий розвиток комп'ютеризації, проникнення обчислювальної техніки в усі сфери науки, промисловості, громадського життя стало однією з найважливіших проблем, вирішення якої пов'язано з проведенням фундаментальних досліджень у цій галузі. Основними напрямками в ній є розвиток новітніх інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки, що дозволяють в остаточному підсумку автоматизувати процеси перетворення інформації в режимі запитів користувачів. Таким чином, однією з першочергових задач є розвиток методів створення інтелектуальних систем різноманітного призначення, зокрема, автоматизація процесів проектування.
Зараз при проектуванні сучасних цифрових систем обробки інформації, також й систем штучного інтелекту, все частіше орієнтуються на використання надвеликих інтегральних схем програмувальної логіки. Це пов'язано з появою нових субмікронних мікроелектронних технологій і створенням потужної елементної бази у виді програмувальних логічних інтегральних схем (ПЛІС): Field Programmable Gate Array (FPGA), Complex Programmable Logic Device (CPLD), на яких реалізується System on Chip (SoС). Проектування цифрових пристроїв на основі програмувальної логіки представляє цілий ряд нових можливостей, тому що головною відмінною рисою програмувальної логіки є можливість гнучкого настроювання ПЛІС на виконання заданих самим користувачем функцій.
Часто використовуються вентильні матриці, які програмуються користувачем, - FPGA, що включають у себе спеціальні логічні блоки для реалізації необхідних функцій. Сучасний процес проектування цифрових пристроїв з використанням програмувальної логіки, такої як FPGA і CPLD, складається з наступних етапів: розробка і увід моделі, автоматичний синтез схеми, імплементація і програмування цільової мікросхеми. Поява спеціалізованих цифрових систем, що описані у формі булевих рівнянь мовою опису апаратури VHDL і орієнтовані на їхню реалізацію в кристалах FPGA і CPLD як SoС, вимагають залучення апарата алгебри предикатів. Для підвищення ефективності проектування цифрових систем на етапі розробки моделі інформаційного об'єкту потрібен подальший розвиток алгебри скінченних предикатів (АСП). Можливості АСП формального опису багатьох інформаційних процесів, у тому числі механізмів природно-мовної поведінки людини, відкривають перспективи створення цифрових систем інтелектуальної обробки інформації, сприяють інтелектуалізації комп'ютерних інтерфейсів. Тому представляється актуальним подальше дослідження і розвиток АСП стосовно до розробки методів формалізації довільних відношень, оскільки вони являють собою універсальний засіб моделювання структури інтелектуальних систем штучного інтелекту.
Усе вищевикладене обумовлює актуальність напрямку досліджень, зв'язаного з подальшим вивченням і розвитком АСП. Метод багатошарової декомпозиції, який розроблений у дисертаційній роботі, базується на принципі паралельної обробки інформації. Даний метод дає можливість створювати математичні моделі різних інформаційних процесів, у тому числі і моделі природної мови. Це дозволяє розробляти IP-core (модулі, захищені від несанкціонованого доступу, готові до імплементації в кристал FPGA), що реалізують різноманітні функції, наприклад, синтаксичного, морфологічного, семантичного аналізу інтелектуальних процесів. Подібний розвиток засобів формального представлення довільних відношень і їх подальшої схемної реалізації сприяє розвитку систем штучного інтелекту, удосконаленню процесу автоматизованого проектування цифрових пристроїв, які, зокрема, можуть бути частиною природно-мовного інтелектуального інтерфейсу, систем комп'ютерного проектування та навчання, експертних систем, підтримки прийняття рішень та інше. Впровадження результатів дисертаційної роботи буде сприяти підвищенню рівня інформаційних технологій на Україні. Основний внесок у створення математичного апарату для моделювання процесів у системах штучного інтелекту внесли Глушков В.М., Поспєлов Д.А., Хомський Н., Шенк Р., Шабанов-Кушнаренко Ю.П., Шаронова Н.В, Бондаренко М.Ф. та інші.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі Програмного забезпечення ЕОМ Харківського національного університету радіоелектроніки згідно з планом науково-технічних робіт, в рамках держбюджетної теми №ДР 0100U001341 “Розробка математичного, алгоритмічного та програмного забезпечення для проектування інтелектуальних систем обробки аудіо, відеосигналів, природно-мовної та аналітичної інформації”, де автор працювала молодшим науковим співробітником за сумісництвом.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка алгебро-логічних методів декомпозиції предикатів для формального аналізу процесів обробки інформації у системах штучного інтелекту, зокрема для формального опису механізмів природної мови; реалізація отриманих моделей у вигляді програмного продукту.
Основні задачі дослідження:
- провести аналіз моделей формальної обробки інформації у системах штучного інтелекту, що вже існують, та обґрунтувати необхідність розробки методів формального опису відношень, які обробляють інформацію по паралельному принципу;
- розробити метод багатошарової декомпозиції предикатів, що дозволяє описувати за допомогою схем довільні відношення у найбільш загальному вигляді;
- розробити метод двошарової декомпозиції 2-го роду предикату і представлення довільного предикату у його загальному виді 2-го роду;
- розвинути теорію компараторної ідентифікації через застосування двошарової декомпозиції 1-го роду предикату, що дозволяє узагальнити метод компарації;
- розвинути теорію узагальнених просторів, представити можливі інтерпретації загального випадку простору і напрямки його практичного застосування;
- розробити метод формального опису механізмів природної мови, використовуючи апарат багатошарової декомпозиції, реалізувати його на прикладі створення математичної моделі флексії повних неприсвійних прикметників російської та української мов;
- створити програмний продукт, що здійснює автоматичну обробку логічних формул, для перевірки коректності розроблених моделей.
Об'єктом дослідження є структура міжморфемних зв'язків для формалізації семантики текстів природної мови.
Предметом дослідження є алгебро-логічний апарат декомпозиції предикатів для формалізації процесів інтелектуальної обробки інформації у системах штучного інтелекту.
Методи дослідження засновані на математичному апараті алгебри скінченних предикатів та предикатних операцій, на методі компараторної ідентифікації, на ідеях і принципах штучного інтелекту, методах формалізації семантики текстів природної мови.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що:
Вперше запропоновано метод багатошарової декомпозиції предикатів (тришарової декомпозиції), придатний для побудови схем, що реалізують довільні відношення. Це дозволяє одержувати паралельні швидкодіючі схеми, що мають аналогію з будовою кори головного мозку людини та придатні для синтезу схем мовних моделей. Вперше розроблено метод двошарової декомпозиції 2-го роду предикатів і обґрунтовано спосіб представлення предикату в його загальному виді 2-го роду, що дозволяє мінімізувати схемну реалізацію логічних інтегральних схем, що програмуються.
Удосконалено метод компараторної ідентифікації, завдяки застосуванню методу двошарової декомпозиції 1-го роду предикатів та дослідженню зв'язків видів ізоморфізмів моделі компараторної ідентифікації (предикату еквівалентності) із практичними особливостями виміру вхідних сигналів. Це дозволяє більш ефективно використовувати даний метод в галузі інженерії знань.
Вперше побудовано математичну модель флексії повних неприсвійних прикметників для російської та української мов за допомогою розробленого математичного апарату, що відрізняється від існуючих моделей економічністю і простотою подальшої обробки. Це дозволяє застосовувати розроблений метод багатошарової декомпозиції для формалізації механізмів будь-якої природної мови і реалізовувати їх у виді синтаксичних чи семантичних аналізаторів.
Удосконалено теорію узагальнених просторів, завдяки розкриттю внутрішньої структури загального простору та наведення деяких його змістовних інтерпретацій. Це дозволяє легко моделювати структуру деяких лінгвістичних, зокрема, морфологічних об'єктів.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертаційній роботі математичні методи формалізації інформаційних процесів, алгоритми і програмні системи доведені до інженерних методик. Вони застосовуються для логічної підтримки проектування цифрових пристроїв в автоматизованих інформаційних системах штучного інтелекту, у тому числі із природно-мовним інтелектуальним інтерфейсом. Математичні і програмні результати роботи можуть бути використані в системах автоматичної обробки текстової інформації (ефективна підтримка і реалізація баз даних, баз знань, експертних систем, АСУ, і т.д.), системах автоматизованого проектування нових інформаційних технологій.
Результати, що отримані в дисертаційній роботі, знайшли своє практичне застосування на Харківському державному редакційно-видавничому підприємстві “Оригінал” у вигляді комплексу морфологічної перевірки та корекції авторських текстів російської та української мов (акт впровадження від 09.09.2003 р.); на Харківському державному приладобудівному заводі ім. Т.Г. Шевченко при розробці інформаційного та алгоритмічного забезпечення бази даних, що є основою для побудови комплексної “Автоматизованої системи керування фінансово-господарчої діяльності ХДПЗ ім. Т.Г.Шевченко” (акт впровадження від 01.03.2004 р.); на кафедрі АПОТ ХНУРЕ при проектуванні IP-core, що реалізує функції синтаксичного аналізу мовної поведінки людини (акт впровадження від 02.03.2004 р.).
Теоретичні результати дисертації були використані в навчальному процесі на кафедрі ПЗ ЕОМ ХНУРЕ при підготовці курсів лекцій “Теорія інтелекту” та “Алгебраїчна логіка” для спеціальності “Програмне забезпечення автоматизованих систем” (акт впровадження від 01.03.2004 р.).
Програмне забезпечення, розроблене в дисертації, використовується в курсовому і дипломному проектуванні, у науково-дослідній роботі студентів на кафедрі ПЗ ЕОМ.
Особистий внесок здобувача. Всі результати, представлені в роботі, отримані автором самостійно. У роботах [1-4], які написані в співавторстві та окремо, особисто автором проведена теоретична робота з розвитку алгебро-логічного апарату опису інтелектуальної діяльності людини на базі методу багатошарової декомпозиції предикатів. У роботі [1] пророблені питання ізоморфності характеристичних функцій еквівалентності. У роботі [2] автор розвинув внутрішню структуру узагальнених просторів і ввів поняття квазітолерантностей, що супроводжують такий простір. У роботі [3] автор увів поняття загального виду 2-го роду предикату і методів двошарової та тришарової декомпозиції предикатів, а також проінтерпретував отримані результати в технічних термінах. У статті [4] автор продемонстрував застосування методу багатошарової декомпозиції предикатів для процесів формалізації механізмів природної мови, здійснивши побудову моделі флективної обробки повних неприсвійних прикметників російської мови.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на конференціях: 1) 6-а Міжнародна конференція “Теория и техника передачи, при-ема и обработки информации” (м. Харків, 17-19 вересня 2000 р.), 2) 7-а Міжнародна конференція “Теория и техника передачи, приема и обработки информации” (м. Харків, 1-4 жовтня 2001 р.), 3) Щорічна наукова конференція Одеського регіонального інституту державного управління Української академії державного управління при президенті України “Вдосконалення методів та засобів управління регіональним розвитком в умовах зростання економіки України” (м. Одеса, 30 травня 2003 р.).
Публікації. Основні результати роботи опубліковані в 6 наукових працях, з них 4 статті, які надруковані у наукових спеціалізованих виданнях, затверджених переліком ВАК України, 2 - тези доповідей на конференціях.
Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури, трьох додатків. Повний обсяг роботи 195 сторінок. Дисертація містить 20 малюнків, 7 таблиць, 3 додатка на 32 сторінках, список використаної літератури з 120 найменувань на 10 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано основну мету і задачі дослідження, наведено відомості про зв'язки обраного напрямку досліджень із планами організації, де виконана робота. Дана загальна характеристика роботи, сформульовано основні положення, що винесено автором на захист, визначено їх практичну цінність. Наведено дані про використання результатів дисертації в народному господарстві.
Перший розділ присвячено аналізу основних наукових досягнень у галузі алгебро-логічного аналізу та моделювання процесів інтелектуальної обробки інформації, що дозволило поставити основні задачі дослідження.
Проаналізовано основні дослідження в галузі систем штучного інтелекту, особлива увага приділена аналізу розвитку систем обробки інформації штучного інтелекту, тобто інтелектуальним системам. Проведено класифікацію інтелектуальних систем з точок зору функцій, які вони виконують, - автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних, експертні системи. Розглянуто різні мови і моделі представлення знань: продукційні системи, семантичні мережі, фрейми, логіка предикатів. Охарактеризовано перспективи створення систем паралельної обробки даних (нейромережі, нейрокомп'ютери), які були б аналогічні по своїй структурі з побудовою кори головного мозку людини.
Проведено огляд досліджень в області алгебраїзації логіки і напрямків її застосування в системах обробки інформації штучного інтелекту. Особлива увага приділена питанням ідентифікації інтелектуальної діяльності людини. Розглянуто пряму і непряму ідентифікацію процесів. Відзначено, що в теорії інтелекту суб'єктивний світ людини найзручніше вивчати методами непрямої, а точніше компараторної ідентифікації. Розглянуто основні існуючи моделі методу компараторної ідентифікації.
Проведено аналіз досягнень в області формалізації механізмів природної мови, семантики речень природної мови. Показано, що мовою, яка придатна для математичного опису інтелектуальних функцій людини, у тому числі і його мовних можливостей, є логіка предикатів, а значить і АСП.
На основі проведеного аналізу літературних джерел показано, що, незважаючи на великі досягнення в теорії інтелектуальних інформаційних систем, багато задач у цій галузі ще чекають свого теоретичного і практичного рішення - недостатньо розроблений математичний апарат для формалізації різних інформаційних процесів, зокрема семантики природної мови, немає досить повних і ефективних методів, реалізація яких дозволила б вільне спілкування людини з комп'ютером. У зв'язку з цим у дисертаційній роботі ставляться задачі, пов'язані з математичним моделюванням функціональної структури інформаційних об'єктів, серед яких також є здатність комп'ютера до спілкування природною мовою.
Другий розділ присвячено теоретичному обґрунтуванню методу двошарової декомпозиції предикатів 1-го роду. Сформульовано і доведено теорему про загальний вид предикату 1-го роду, надане визначення характеристичних функцій предикату та приведений спосіб знаходження образу предикату. Це дозволило використовувати метод компараторної ідентифікації в галузі інженерії знань у найбільш загальному випадку.
Розглянуто метод компараторної ідентифікації для математичного опису суб'єктивних явищ. Цій метод призначений для дослідження об'єктів з недоступними для безпосереднього виміру вхідними сигналами. Найчастіше об'єктом такої ідентифікації є інтелект людини. Як компаратор у теорії компараторної ідентифікації використовується предикат еквівалентності
E(x, y)=D(f(x), f(y)),
де E(x, y) - предикат еквівалентності, заданий на MM, f - функція (сюр'єкція), що відображає множину M на непорожню множину N, D - предикат рівності, заданий на NN. Розглянуто зв'язок видів ізоморфізмів моделі компараторної ідентифікації з практичними особливостями виміру вхідних сигналів. Доведено, що сигнали х и у предикату еквівалентності Е(х, у) не можна описувати у різних системах позначень, а тільки в одній і тієї ж. Виявлено також, у яких випадках при сприйнятті предметів людина одержує про них всю інформацію: інформація не губиться, коли органи почуттів людини кожному предмету ставлять у відповідність свій суб'єктивний образ (неважливо який). Якщо ж образів менше, ніж предметів, які були сприйняті, то частина інформації про предмети губиться. Доведено ряд теорем, які свідчать про те, що компараторний метод є ефективним засобом ідентифікації об'єкту f, внутрішнього стану u=f(x) системи Е и нуль органу D(u, v).
Поведінка людини в багатьох випадках допускає опис за допомогою предикату еквівалентності, але для багатьох практичних завдань цього недостатньо. Тому має існувати інший - загальний вид бінарного предикату.
Теорема 1. Про загальний вид 1-го роду бінарного предикату. Нехай Р - предикат, заданий на А1 А2; ЕЛ і ЕП - відповідно на А1А1 і А2А2 - його супровідні еквівалентності; Е1 на А1А1 і Е2 на А2А2 - еквівалентності, що задовольняють умовам Е1ЕЛ, Е2ЕП; f1:A1B1 і f2:A2B2 - характеристичні функції еквівалентностей Е1 і Е2. Тоді існує єдиний предикат L на В1В2, такий що для будь-яких хА1 і уА2
Р(х, у) = L(f1(x), f2(y)). (1)
Сюр'єкції f1 і f2 називаються характеристичними функціями предикату Р, предикат L - образом предикату Р при еквівалентностях Е1 і Е2. По відомим Р, f1 і f2 предикат L знаходиться за формулою
L(v, w) = Р(f1-1(v), f2-1(w)),
де f1-1 і f2-1 - відображення, зворотні сюр'єкціям f1 і f2.
Завдяки представленню предикату в його загальному виді 1-го роду (1), ми досягли того, що максимально можливий обсяг інформації, що несе в собі предикат Р про зв'язки елементів множин А1 і А2, був перенесений у функції f1 і f2, а на частку компаратора L приходиться мінімальне навантаження. Такий загальний вид предикату є новою моделлю компараторної ідентифікації.
У найбільш загальному випадку метод компараторної ідентифікації по ступеню глибини аналізу об'єктів не поступається методу прямої ідентифікації. Доведено, що описаним узагальненим методом компараторної ідентифікації можна з точністю до позначень ідентифікувати одночасно п об'єктів f1, f2, ..., fn. При цьому параметри двокаскадних схем fi і L знаходяться з експерименту єдиним чином (з точністю до позначень) за умови, якщо відомі еквівалентності Еi.
Можливість використання узагальненого методу компараторної ідентифікації показана на прикладі його застосування для ідентифікації здатності людини осмислювати ситуації, які вона сприйняла.
Розглянуто поняття двошарової декомпозиції 1-го роду предикату - розчленовування предикату на характеристичні функції і образ відповідно до його загального виду 1-го роду. Продемонстровано застосування двошарової декомпозиції 1-го роду для математичного опису механізмів мови на прикладі вивчення зв'язку між літерами закінчень неприсвійних імен прикметників.
У третьому розділі введено поняття загального виду 2-го роду предикату, двошарової декомпозиції 2-го роду і тришарової декомпозиції предикату. Це дозволило продовжити побудову методу багатошарової декомпозиції предикату.
Була видозмінена форма запису предикату еквівалентності Е(x, y). Нехай F(x, u) - предикат, що відповідає сюр'єкції f. Тоді значення предикату еквівалентності Е при будь-яких x, y виражаються у вигляді
Е(x, y)=uВ (F(x, u)F(y, u)).
Доведено, що у такому найбільш загальному виді можуть бути представлені й предикат толерантності, квазітолерантності (найбільш загальний випадок симетричного предикату) і, нарешті, довільний бінарний предикат.
Теорема 2. Про загальний вид 2-го роду бінарних предикатів. Для будь-якого бінарного предиката Е на A1А2 знайдуться множина В та предикати F1 на А1B і F2 на А2B такі, що для будь-яких x1А1, x2А2 має місце рівність:
Е(x1, x2) = uВ (F1(x1, u) F2(x2, u)). (2)
Предикати F1 та F2 називаються лівим і правим відповідно характеристичним предикатом предиката Е. Характеристичні предикати F1 і F2 предикату Е x1А1 x2А2 uВ можуть бути знайдені за формулами:
F1(x1, u) = х2А2 S(x1, x2, u), F2(x2, u) = х1А1 S(x1, x2, u).
де S - функція, що привласнює які-небудь різні імена u усім парам предметів (x1, x2), для яких Е(x1, x2)=1; В - множина усіх таких імен. Предикат S(х1, х2, u) визначається умовами:
1) x1А1 x2А2 Е(х1, х2) (uВ S(х1, х2, u));
2) uВ х1А1 x2А2 S(х1, х2, u) Е(х1, х2);
3) (х1, х2) (uВ ).
Вираз (2), який уявляє собою загальний вид 2-го роду предикату Е(x1, x2), записується також іншим чином:
Е(x1, x2) = uВ (F1(x1, u) F2(x2, u)) = DВ(h1(x1), h2(х2)), (3)
де DВ симетричний і рефлексивний предикат, що визначається таким чином
М1, М2 В DВ(М1, М2) (uВ М1(u) М2(u)) (4)
Двошаровою декомпозицією 2-го роду предиката називається його представлення в загальному виді 2-го роду по формулі (2) чи (3).
Розроблені в роботі поняття двошарової декомпозиції 1 і 2-го роду предиката узагальнені на предикати довільної парності.
З'єднання двох видів двошарової декомпозиції предикатів - 1-го і 2-го роду - дає тришарову декомпозицію предикату, тобто метод багатошарової декомпозиції предикату. Декомпозиція 1-го роду перетворює предикат Е в конструкцію
E(x, y)=L(f1(x), f2(y)),
де f1 і f2 - функції, а L - деякий більш простий предикат (він визначений на множині меншої потужності). Декомпозиція 2-го роду пере-творює предикат Е в конструкцію виду
E(x, y)=DВ(h1(x), h2(y)),
де h1 і h2 - відображення, тобто об'єкти більш загальної природи, чим функції; DВ - предикат, визначений виразом (4), єдиний для всіх предикатів Е, що у деякому змісті є найпростішим предикатом.
Якщо виконати двошарову де-композицію 2-го роду предиката L, можна представити його у вигляді (3):
L(v, w)=DВ(h1(v), h2(w)).
Тут відображення h1 і h2 мають спеціальний вигляд:
h1(v) = g1-1(v), h2(w)=g2-1(w),
де g1: RВ1 и g2: RВ2 - деякі функції, h1: В1R и h2: В2R - відображення, зворотними до яких є функції g1 і g2
Таким чином, тришарова декомпозиція - тобто метод багатошарової декомпозиції предикату - дає представлення предикату Е у вигляді:
E(x, y) = DB(g1-1(f1(x)), g2-1(f2(y)), (5)
де f1, f2, g1, g2 - деякі функції; або у більш компактному вигляді:
E(x, y) = DB(р, q) = рq = t.
Як приклад виконана тришарова декомпозиція морфологічного предикату, що описує зв'язок 1 і 2 літер закінчень повних неприсвійних імен прикметників. Схема цього предикату (рис. 1) є оборотною, паралельною, отримує результат за кілька тактів. Схема обчислює значення предикату за заданим закінченням, визначає невідомі літери закінчення по відомим і т.п.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1. Схемне представлення предикату, що отримане засобом багатошарової декомпозиції.
Таким чином, у роботі отриманий метод для побудови схем, що реалізують довільні відношення, а відношення уявляють собою універсальний засіб для моделювання будь-яких інтелектуальних об'єктів і процесів. Мозок також реалізує відношення і ніяких інших нейронних структур у мозку не знайдено. Висунуто гіпотезу, що принцип дії мозку також заснований на тришаровій декомпозиції предикатів. Таким чином, метод багатошарової декомпозиції предикатів може бути використаний як запозичений у природи новий принцип побудови обчислювальних машин принципово іншого типу в порівнянні з існуючим принципом фон Неймана.
Четвертий розділ цілком присвячений дослідженню і подальшому розвитку теорії узагальнених просторів, що відкриває ефективний погляд на відношення, який підкреслює спрямованість їхньої дії. Розглянуто основні визначення та властивості, що відкривають структуру таких просторів.
Предикат S(x1, x2,..., xn, y), визначений на декартовому добутку множин A1A2...AnB, породжує узагальнений простір S на декартовому добутку A=A1A2...An над множиною B, якщо вірне відношення
s(x1, x2,..., xn, y)=1. (6)
Предикат S називається характеристичним для простору S. Простір S характеризується зв'язком (6) між його векторами yB і крапками xA його координатної системи. Кожен декартовий простір можна з точністю до ізоморфізму охарактеризувати його координатною системою, тоді як для узагальненого простору не існує взаємно однозначної відповідності між векторами простору і їх координатними представленнями.
Розглянуто i-ий проекційний предикат простору S. Під цим ім'ям розуміється предикат Gi(y, xi) на BAi, значення якого при будь-яких yB і xiAi обумовлюються рівністю:
Gi(y, xi) = x1A1x2A2…xi-1Ai-1xi+1Ai+1…xnAn
S(x1, x2,…, xi,…, xn, y).
Предикату Gi(y, xi) відповідає відображення gi(y)=xi з B у Ai, яке називається i-им проектором простору S.
Предикат Ei, який визначено на BB, називається i-им предикатом, що супроводжує простір S, якщо його значення при будь-яких y1, y2B обумовлюються рівністю
Ei(y1, y2)=,
де B - носій простору S, Gi - i-ий проекційний предикат простору S, визначений на BAi.
Твердження 1. Про квазітолерантності, що супроводжують простір. а) Для кожного простору S на A1A2...An над B існує єдиний набір E1, E2,..., En квазітолерантностей, що супроводжують його; б) Для будь-якого набору квазітолерантностей E1, E2,..., En на BB знайдуться множини A1, A2,..., An і простір S на A1A2...An над B, для якого предикати E1, E2,..., En будуть супровідними.
Представлено деякі змістовні інтерпретації узагальнених просторів, які демонструють природність їх застосування при вивченні різних інформаційних процесів..
1) Морфологічна інтерпретація простору. Уводиться морфологічний предикат, що зв'язує слово, граматичні ознаки і словоформу. Простір, що задається яким-небудь морфологічним предикатом, називається морфологічним. За допомогою морфологічного предикату порівняно просто можна виконувати операції над словоформою: нормалізація словоформи, визначення парадигми слова, аналіз словоформи, синтез словоформи, у яких використовуються проектори простору.
2) Інтерпретація узагальненого простору як декартової системи координат. Простір S, що задається декартовим предикатом S(х1, х2, ..., хп, у) називається декартовим, якщо він усюди визначений, однозначний, інєктивний і сюрєктивний. Тоді В - носій простору - множина усіх крапок площини; у - вектор простору - крапка площини; х1, х2 - координати вектору (координати крапки площини); А1, А2 - осі абсцис і ординат; (х1, х2)=у координатне представлення крапки. Будь-який декартов предикат інєктивний, тому його можна представити за допомогою проекційних предикатів у виді:
S(х1, х2, …, хп, у) =
Супровідні квазітолерантності простору Е1, Е2, …, Еn у випадку декартової системи координат перетворюються у супровідні еквівалентності, вони мають властивість:
y1, y2, …, yпB уВ (E1(y1, y)E2(y2, y)… En(yn, y)).
Будь-який набір еквівалентностей на В, для яких виконується дана властивість, обумовлює єдиний (з точністю до роздільних позначень елементів множин A1, A2, …, An) декартовий простір A= А1А2…Ап над В.
3) Інтерпретація узагальненого простору як квазідекартового простору. Простір називається квазідекартовим, якщо він однозначний, інєктивний і сюрєктивний. Предикати E1, E2, …, En, які супроводжують квазідекартовий простір з координатною системою A=А1А2…Ап над В, є еквівалентностями на В. Вони мають властивість:
y1, y2, …, yп, у', у''B (E1(y1, y')E2(y2, y')…En(yn, y')
E1(y1, y'')E2(y2, y'')… En(yn, y'') D(у', у'')).
Будь-який набір еквівалентностей E1, E2, …, En на В, для яких виконується дана властивість, обумовлює єдиний квазідекартовий простір на частині A0An координатної системи A=А1А2…Ап, що обумовлена умовою
A0(х1, х2, ..., хп) = уВ S(х1, х2, ..., хп, у).
Наступним можливим застосуванням узагальнених просторів може виступати декартова декомпозиція предикату. Дан предикат Р(х1, х2, ..., хп), що заданий на A=А1А2…Ап. Уводиться змінне ім'я уВ та функція y=s(х1, х2, ..., хп) (s: РВ), яка обумовлює ім'я будь-якого набору з Р. Функції y=s(х1, х2, ..., хп) відповідає деякий предикат S(х1, х2, ..., хп, у) на АВ, що задає квазідекартовий простір S у координатній системі А. Предикат квазідекартового простору S(х1, х2, ..., хп, у) розкладається в конюнкцію його проекційних предикатів, визначених на ВА1, ВА2, ..., ВАп:
S(х1, х2, …, хп, у) =
Таким чином, у результаті декартової декомпозиції п+1-арный предикат S(х1, х2, …, хп, у) замінюється рівносильною йому системою бінарних предикатів Gi, (i=1, …, п). Від предикатів G1, G2, ... ,Gn можна повернутися до предикату Р за формулою
Р(х1, х2, …, хп) = уВ S(х1, х2, …, хп, у).
У п'ятому розділі описуються можливі застосування методу багатошарової декомпозиції предикатів, що розроблено, у галузі автоматизованого проектування цифрових пристроїв, для формалізації механізмів природної мови, у редакційно-видавничому бізнесі, при роботі з базами даних, що характеризує застосування методу розшарування при проектуванні інформаційних об'єктів.
Показано математичне моделювання міжморфемних відношень на прикладі створення математичної моделі флексії для російських та українських повних неприсвійних прикметників. У словоформах повних неприсвійних прикметників російської мови виділили першу z1, другу z2, третю z3 літери закінчення. Усього в російській мові існує 26 закінчень: ый, ий, ого, его, ому, ему, ым, им, ом, ем, ая, яя, ую, юю, ой, ей, ою, ею, ое, ее, ые, ие, ых, их, ыми, ими (весь використаний граматичний матеріал наведений із граматичного словника російської мови А.А. Залізняка). Вплив слова (ближнього тексту) Х на закінчення Z може бути однозначно охарактеризовано набором ознак Х=(х1, х2, х3), де х1 - ознака останньої літери основи слова; х2 - ознака ударності основи; х3 - ознака зм'якшення основи. Наприклад, для словоформи красный маємо z1=ы, z2=й, z3=_, х1=н, х2=у, х3=т. Вплив далекого тексту Y на закінчення Z може бути однозначно охарактеризовано набором ознак Y=(у1, у2, у3, у4, у5), де у1 - падіж, у2 - рід, у3 - число, у4 - ознака одушевленості, у5 - ознака сучасності. Наприклад, для словоформи синею маємо у1=т, у2=ж, у3=е, у4=н, у5=а.
Модель флексії, яку нам необхідно отримати, буде мати вигляд формули АСП. Якщо мати таку модель і вирішувати за допомогою ЕОМ чи вручну рівняння Р(X, Y, Z)=1, можна буде штучно відтворювати ті чи інші процеси відмінювання повних неприсвійних прикметників.
Відповідно до розробленого методу, даний морфологічний предикат представлений за допомогою його проекційних предикатів, усього отримано 55 бінарних предикатів. Були досліджені всі існуючі взаємозв'язки між уведеними змінними й деякі з уведених предикатів було виключено з моделі, тому що виявилися несуттєвими. Для подальшого вивчення залишено 18 бінарних предикатів та введено деякі багатомісні предикати. Наприклад, досліджуючи зв'язок між ознакою одушевленості у4 і закінченням (z1, z2, z3), з'ясувалося, що як такого цього зв'язку не існує: кожне з закінчень може зустрічатися і з одушевленими та неодушевленими прикметниками. Але, наприклад, видим серый вертолет і видим серого кота. Таким чином, зв'язок існує між ознакою одушевленості, падежем і закінченням і в модель треба було включити тримісні предикати G56(у1, у4, z1), G57(у1, у4, z2). Після подібних досліджень у моделі залишився 21 предикат, усі вони були вивчені і математично описані.
Аналогічна процедура використана для побудови моделі флексії повних неприсвійних прикметників української мови. Як стало видно з проведеного аналізу, у відмінюванні українських і російських імен прикметників існують розходження: 1) в українській мові прикметники твердої і м'якої групи відмінюються однаково: зеленого-літнього. Тільки там, де в закінченнях твердої групи виступає -и, у закінченнях м'якої групи стоїть -і: зеленим-літнім, зелених-літніх; 2) після г, к, х і шиплячого ж, ч, ш, щ літера и пишеться, як і в інших прикметниках твердої групи: зелений - тугий, сухий, свіжий, кращий; 3) у місцевому відмінку однини чоловічого роду звичайно вживається закінчення -ому, рідко -ім: на зеленому (зеленім) лузі; 4) у жіночому роді відрізняються закінчення родового, давального, орудного і місцевого відмінків (у російській мові тут завжди стоїть -ой чи -ей): зелена трава - зеленої трави, зеленій траві, зеленою травою, на зеленій траві; 5) у називному відмінку множини усі прикметники мають однакове закінчення -і: зелені; 6) немає потреби використовувати ознаку сучасності закінчення.
Для перевірки на нескоротність і повноту отриманої моделі флексії використовувався розроблений комплекс програм “Logic”, що виконує ряд операцій: розкриття дужок, спрощення отриманих предикатів, приведення до ЗДНФ і т.д., для чого необхідно залучити закони АСП (закони заперечення, де Моргана, виключеного третього, протиріччя і т.д.). Програма здійснює наступні кроки: уведення вихідних даних користувачем; зчитування вихідних даних з файлу; побудова ЗДНФ предикату; перевірка на рівність двох предикатів; запис отриманих результатів у файл. Для реалізації програми була обрана мова Delphi.
Для побудови узагальненого простору був розроблений програмний комплекс “GSPACE” на Borland Delphi, що виконує побудову ЗДНФ предикату (для представлення предиката простору), знаходження проекційних предикатів; побудова проекторів; побудова узагальненого простору і його відображення на екрані.
Показано застосування методу багатошарової декомпозиції предикатів у редакційно-видавничому бізнесі. Виходячи з необхідності автоматизувати процес корекції рукопису, був створений алгоритмічний і програмний модуль, що знаходить та коректує морфологічні помилки. Програма виділяла словоформу з тексту, знаходила першу літеру закінчення в слові, по розробленому методу, просліджуючи усі міжморфемні зв'язки, знаходила 2 і 3 літери закінчення, якщо виявлялися помилки - їх виправляла. Створена програма використовувалася при першому прочитанні авторського тексту й істотно спростила і скоротила час роботи над текстом редактора і відповідно коректора.
Розроблений метод багатошарової декомпозиції придатний також для проектування різних інформаційних об'єктів, у тому числі й баз даних. Так, на Харківському державному приладобудівному заводі ім. Т. Г. Шевченко ведуться розробки по створенню інтегрованої системи керування підприємством. З використанням запропонованого методу формального опису довільних відношень розроблено алгоритмічне забезпечення формування вхідної інформації при проектуванні інформаційних структур для побудови комплексної “Автоматизованої системи керування фінансово-господарчої діяльності ХДПЗ ім. Т. Г. Шевченко”, також було створено деякі класифікатори підсистеми “Керування кадрами”. Використання цих розробок значно спростило введення інформації, скоротило час відповіді на запит користувача, що у сукупності скоротило час створення бази даних.
Запропонований в дисертаційній роботі метод багатошарової декомпозиції предикатів придатний для моделювання логічних мереж, його можливо застосувати в галузі проектування логічних інтегральних схем, що програмуються. Це, зокрема, відкриває нові перспективи побудови практичних систем природно-мовного спілкування з комп'ютером. Результати дисертації впроваджені в системах синтаксичного аналізу прикметників російської мови, записаних на мові VHDL, що реалізовані у виді IP-core. Використовування алгоритму тришарової декомпозиції дозволило мінімізувати схемну реалізацію синтаксичного аналізатора.
У висновках сформульовано основні наукові та практичні результати роботи.
У додатках А-В наведено запис морфологічного предикату P(X, Y, Z) за допомогою теореми про імпликативне розкладення предикату; листінг основних модулів програмного комплексу “Logic”; приведені акти впровадження теоретичних і практичних результатів дисертаційної роботи
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу розробки алгебро-логічних методів декомпозиції предикатів для формального аналізу інформаційних процесів, зокрема для формального опису семантики текстів природної мови та реалізації отриманих моделей у вигляді програмного продукту. В ході виконання роботи були отримані результати.
1. Проведено аналіз досягнень теорії і практики систем обробки інформації, інтелектуальних інформаційних систем. Зроблено висновок, що головною проблемою цієї галузі є недостатньо розвинений математичний апарат для схемної реалізації структури інформаційних процесів, природно-мовної поведінки людини.
2. Розроблено метод багатошарової декомпозиції предикату (тришарової декомпозиції) на підставі об'єднання понять двошарової декомпозиції 1-го і 2-го роду предикату. Даний метод придатний для побудови паралельних схем, які реалізують довільні відношення. Це дозволяє застосувати розроблений принцип обробки відношень при автоматизованому проектуванні цифрових приладів на основі логіки, що програмується, та при побудові логічних мереж, які є процесором мозкоподібного комп'ютера.
3. Розроблено метод двошарової декомпозиції 2-го роду предикату, обґрунтовано представлення предикату в його загальному виді 2-го роду. Запропонований спосіб знаходження характеристичних предикатів будь-якого п-мірного предикату.
4. Удосконалено метод компараторної ідентифікації, завдяки застосуванню методу двошарової декомпозиції 1-го роду предикатів. Доведено коректність методу двошарової декомпозиції 1-го роду предикатів, що істотно спрощує формальний запис предикату та дозволяє виділити умови найбільш ефективної ідентифікації інтелектуальних систем узагальненим методом компараторної ідентифікації. Виявлено умови, за яких компараторний метод ідентифікації найбільш ефективний і дає з точністю до позначень єдиний опис об'єкту. Це дозволило розширити напрямки застосування методу компараторної ідентифікації в галузі інженерії знань.
5. Удосконалено теорію узагальнених просторів, тобто формальний підхід до опису парних відношень і їхніх аргументів, при якому останні розглядаються як відображення, що здійснюють спрямовану обробку інформації. Для цього розглянуто ряд визначень і тверджень, що розкривають глибинну структуру узагальнених просторів і поєднує їх з методом багатошарової декомпозиції предикатів. Представлено змістовні інтерпретації загального поняття простору. Розроблено програмний комплекс “GSРАСЕ” реалізації операції побудови і графічного представлення узагальненого простору.
6. Визначено застосування розробленого алгебро-логічного апарату при дослідженні різних інформаційних об'єктів систем штучного інтелекту, також для формалізації семантики природної мови. Задачу математичного моделювання міжморфемних відношень мови, що поставлено у роботі, вирішено на прикладі формалізації поняття флексії російських повних неприсвійних прикметників. Уведено набір ознак, що проінтерпретований як зміст закінчення, і наведені області їхнього визначення. Аналогічна модель описана для флексії повних неприсвійних прикметників української мови. Розроблено програмний комплекс “Logic”, що виконує важливі операції алгебри логіки і перевіряє широко використовувані умови над системами рівнянь.
7. Розроблені математичні методи та алгоритми опису структури інформаційних процесів застосовано в автоматизованих інформаційних системах з природно-мовним інтелектуальним інтерфейсом, для логічної підтримки проектування інформаційних структур.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Дударь З. В., Пронюк А. В., Шабанов-Кушнаренко С. Ю. Об изоморфных предикатах эквивалентности //Проблемы бионики. - 1999. - Вып. 51. - С. 27-33.
2. Дударь З. В., Пославский С. А., Пронюк А. В., Шабанов-Кушнаренко Ю. П. Об обобщенных пространствах //АСУ и приборы автоматики. - 1999. - Вып. 109. - С. 179-187.
3. Дударь З. В., Пронюк А. В. Двухслойная и трехслойная декомпозиция предикатов //Вестник Харьк. гос. политех. ун-та. Серия НРСТ. - 2000. - Вып. 81. -С.2-4.
4. Пронюк А. В. Применение метода бинаризации предикатов для изучения морфологии на примере имен прилагательных //Вестник Харьк. гос. политех. ун-та. Серия НРСТ. - 2000. - Вып. 118. -С. 9-11.
5. Пронюк А. В. О двухслойной декомпозиции 1-го рода предикатов //Сб. научн. тр. 6-й Междунар. конф. “Теория и техника передачи, приема и обработки информации” Харьков. - 17-19 сентября 2000. - С. 297-299.
6. Геселева Н. В., Пронюк А. В. Вертикальная декомпозиция предикатов //Сб. научн. тр. 7-й Междунар. конф. “Теория и техника передачи, приема и обработки информации” Харьков. - 1-4 октября 2001. - С. 303-304.
АНОТАЦІЇ
штучний інтелект декомпозиція предикат
Пронюк Г. В. Метод багатошарової декомпозиції предикатів та його застосування у системах штучного інтелекту. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.23 - системи та засоби штучного інтелекту - Харківський національний університет радіоелектроніки, Харків, 2004.
Дисертація присвячена розробці методу багатошарової декомпозиції для формального опису і схемного представлення довільних відношень у системах штучного інтелекту. Доведено коректність методу двошарової декомпозиції 1-го роду предикатів, що істотно спрощує формальний запис предикату та є моделлю узагальненого методу компараторної ідентифікації. Розроблено двошарову декомпозицію 2-го роду предикату, що дозволяє представити предикат через відображення і деякий найпростіший предикат. Розроблено метод тришарової декомпозиції предикату, що дозволяє одержувати схемне представлення будь-яких відношень і обчислювати результат по паралельному принципу. Удосконалено теорію узагальнених просторів, завдяки розкриттю внутрішньої структури загального простору та наведенню деяких його змістовних інтерпретацій. Розглянуто практичне застосування розробленого математичного апарату в системах штучного інтелекту, для створення природно мовного інтелектуального інтерфейсу.
Ключові слова: декомпозиція, предикат, відношення, компараторна ідентифікація, природна мова, семантика, алгебро-логічний апарат, штучний інтелект.
Пронюк А.В. Метод многослойной декомпозиции предикатов и его применение в системах искусственного интеллекта. - Рукопись.
...Подобные документы
Поняття штучного інтелекту, його порівняння з природним. Коротка характеристика особливостей використання штучного інтелекту в медицині, військовій справі та комп'ютерних іграх. Проблема взаємодії носіїв універсального штучного інтелекту та суспільства.
контрольная работа [29,6 K], добавлен 07.01.2014Логічний, структурний, еволюційний та імітаційний підходи до побудови системи штучного інтелекту. Використання формально-логічних структур, що обумовлено їх алгоритмічним характером. Методи реалізації системи штучного інтелекту, інтелектуальні програми.
реферат [34,5 K], добавлен 14.04.2014Інтуїтивне розуміння поняття "інтелект". Основні проблемні середовища штучного інтелекту. Проблема неточних і неповних знань. Тест Тьюринга і фатичний діалог. Метод комп’ютерної реалізації фатичного діалогу. Принцип віртуальної семантичної сітки.
курсовая работа [560,0 K], добавлен 27.12.2007Поняття криптографії та криптографічних систем. Загальні відомості про блокові шифри. Особливості стандарту DES. Процедура генерування раундових підключів. Розшифрування зашифрованого тексту. Криптоаналіз блокових шифрів. Система шифрування RSA.
курсовая работа [712,4 K], добавлен 29.01.2013Застосування нейронних мереж при вирішенні різних технічних проблем. Архітектура штучних нейронних мереж. Дослідження штучного інтелекту. Гіпотеза символьних систем. Представлення за допомогою символів. Синтаксичний та семантичний аналіз розуміння мови.
курсовая работа [985,8 K], добавлен 14.01.2010Створення програмного продукту на мові Object Pascal в середовищі візуального програмування Delphi 7.0, що дозволяє отримати необхідну інформацію про штучний інтелект та переглянути відео з теми. Пошук інформації, її отримання з ресурсів мережі Інтернет.
курсовая работа [5,4 M], добавлен 24.09.2013Підходи до розуміння проблеми штучного інтелекту. Тест Тьюринга і інтуїтивний підхід, символьний та логічний, агентно-орієнтований і гібридній. Машинний інтелект: загальна характеристика та головні сфери застосування на сьогодні, науковий напрямок.
курсовая работа [203,1 K], добавлен 09.04.2013Загальна характеристика підприємства АТВТ "Суми-Авто", напрямки його діяльності та облікова політика. Опис автоматизованої системи обробки економічної інформації, яка використовується на підприємстві, процес обробки інформації конкретної задачі в ній.
контрольная работа [20,4 K], добавлен 27.07.2009Опис та криптоаналіз шифрів простої заміни, перестановки та багатоалфавітних шифрів. Стандарт DЕS. Мережі Фейстеля. Криптосистеми з відкритим ключем. Структура системи RSA. Означення та принципи організації криптографічних протоколів. Кодування алфавіта.
дипломная работа [782,5 K], добавлен 29.01.2013Cтвopення веб-дoдатку для визначення pівня інтелекту людини (кoефіцієнта інтелекту) на мові пpoгpамування PHP з викopиcтанням JаvаScrіpt та cиcтеми кеpування базами даних MySQL. Функціoнальні частини програми: клієнтcька чаcтина і заcoби адміністрування.
дипломная работа [614,8 K], добавлен 08.10.2010Синтез аналогової та структурної схеми цифрового фільтру. Опис програми обробки інформації. Оцінка верхньої фінітної частоти вхідного аналогового сигналу. Структурна схема та алгоритм функціонування пристрою мікропроцесорної обробки аналогової інформації.
курсовая работа [710,9 K], добавлен 12.03.2010Поняття та класифікація технологічних операцій, їх склад і зміст, порядок організації їх виконання в економічних інформаційних системах. Технологія створення і ведення інформаційних масивів. Методика обробки інформації з ціноутворення та прибутків.
реферат [34,8 K], добавлен 27.07.2009Комп'ютерні інформаційні системи. Характеристика автоматизованої системи обробки економічної інформації на підприємстві. Технологічний процес обробки інформації конкретної задачі в системі. Впровадження в дію автоматизації бухгалтерського обліку.
контрольная работа [25,1 K], добавлен 26.07.2009Механізм функціонування Visual Prolog, яка має предикати для безпосереднього доступу до операційної системи. Розгляд предикатів, які дозволяють звертатися до ОС, предикатів побітової обробки чисел та підтримки низькорівневого режиму роботи з пам'яттю.
контрольная работа [21,4 K], добавлен 02.07.2011Місце мікропроцесора в структурі мікропроцесорних приладів, його функції. Інтегральні мікросхеми із великою ступінню інтеграції. Розробка структурної схеми мікропроцесорної системи обробки інформації на основі мікроконтролера ATmega128 та інших мікросхем.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 18.09.2010Характерна особливість ігрових задач. Основні види ігрових задач: з повною та неповною інформацією. Методи знаходження планів гри і оптимальних стратегій для таких ігор, як шахи, шашки, "хрестики-нулики". Способи побудови систем штучного інтелекту.
контрольная работа [588,5 K], добавлен 22.01.2015Аналіз основних операцій спецпроцесора обробки криптографічної інформації, його синтез у модулярній системі числення та дослідження математичної моделі надійності. Виведення аналітичних співвідношень для оцінки ефективності принципу кільцевого зсуву.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 15.10.2013Нові інформаційні технології (НІТ) як сукупність нових засобів і методів обробки, зберігання і передачі інформації. Технологічна основа та основні принципи створення НІТ. Класифікатори техніко-економічної інформації в фінансовому контролі й аудиті.
контрольная работа [21,5 K], добавлен 27.09.2010Введення в процедуру зворотного поширення. Навчальний алгоритм: мережеві конфігурації, нейрон, багатошарова мережа. Огляд навчання: прохід вперед, зворотній прохід, налаштування ваги прихованого прошарку, додавання нейронного зміщення та імпульс.
реферат [124,0 K], добавлен 19.06.2015Автоматизована системи обробки економічної інформації, яка використовується на підприємстві, її характеристика. Технологічний процес обробки інформації конкретної задачі в системі. Зауваження користувача щодо функціональних і ергономічних характеристик.
контрольная работа [26,5 K], добавлен 27.07.2009
