Розробка інтерфейсу користувача локалізованих розподілених застосувань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова

УДК 681.3.06

РОЗРОБКА ІНТЕРФЕЙСУ КОРИСТУВАЧА ЛОКАЛІЗОВАНИХ РОЗПОДІЛЕНИХ ЗАСТОСУВАНЬ

05.13.06 - автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Січкаренко Володимир Олександрович

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України.

Науковий керівник: доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України,

Перевозчикова Ольга Леонідівна, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, завідуюча відділом.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор, Самойлов Віктор Дмитрович, Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, завідуючий відділом,

доктор фізико-математичних наук, професор, Лаврищева Катерина Михайлівна, Інститут програмних систем НАН України, завідуюча відділом.

Провідна установа: Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут".

Захист відбудеться “ 21 ” квітня 2004 р. о (об) 16:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.194.03 при Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України за адресою: 03680, МСП, Київ-187, проспект Академіка Глушкова, 40.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий “10” березня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради РОМАНОВ В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи полягає у визначенні шляхів і методики інтернаціоналізації/локалізації прикладних програмних систем (ППС), створюваних для підтримки інформаційних технологій (ІТ) з національно-українською локалізацією. Інтернаціоналізація і національно-культурна локалізація ІТ - найсучасніший механізм зміни інтерфейсу з комп'ютером для широкого кола користувачів, коли вводяться правила і норми створення програмного продукту, який під час інсталяції можна настроїти на традиції національно-культурного вжитку ІТ на конкретній території поширення комп'ютерів. Йдеться про національно-українську локалізацію ІТ з метою підвищення технологічного статусу української мови, щоб розробити та впровадити стандартизовані засоби, які дозволять безболісно переносити та продуктивно використовувати в Україні закордонні програмні продукти, створені в іншому національно-культурному середовищі, й навпаки - досягти міжнародної мобільності українських програмних продуктів, підвищивши у такий спосіб експортний потенціал України.

Йдеться не тільки про кодування інформації за абетками природних мов (наприклад, за кирилицею), а й про фундаментальні проблеми комп'ютерного моделювання природних мов зусиллями висококваліфікованих та широко обізнаних фахівців. Локалізація ІТ означає ідентифікацію елементів, на які впливають відмінності у мові, культурі, звичаях, навичках і застосування спеціальних стандартів для цих елементів, чим забезпечується мобільність ІТ щодо різних національних культур. Тільки культурні елементи - змінна компонента інтернаціоналізованої ІТ, яка не залежіть від операційної системи (ОС) або середовища. Ці зміни відбуваються лише для того, щоб забезпечити вимоги культури користувача, а функціонування та базове кодування ІТ залишаються незмінними.

Нині міжнародні стандарти визначають процедури, яких дотримуються у разі підготовки, публікації та підтримки реєстру культурних специфікацій для комп'ютерного використання, зокрема розмовних специфікацій культурних елементів довільної форми. Культурні специфікації реєструються, отримуючи унікальні ідентифікатори стандартного формату, що можуть використовувати POSIX-сумісні середовища відкритих систем [ISO/IEC TR 14252:1996 “Information technology - Guide to the POSIX - Open System Environment (POSIX-OSE)], які здатні сприймати специфікації інтернаціоналізації та автоматично локалізувати програмні продукти розподілених застосувань (РЗ).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана за планом наукових досліджень у рамках бюджетних науково-дослідних тем Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України “Розробка методів конструювання й адаптації інтерфейсів користувача в професійних програмних системах” (ДР № 0196U005086); “Розробка методів інтерфейсу користувача із сукупністю раціональних агентів” (ДР № 0199U001032); “Розробка інструментарію прототипування застосувань за алгебро-граматичними специфікаціями моделі предметної області” (ДР № 0197U005618); “Розробка незалежних від мов засобів інтелектуалізації тонких клієнтів у розподілених Інтернет-застосуваннях” (ДР № 0102U003204); „Розробка методів і засобів продукування і маніпулювання знаннями в операційному середовищі інтелектуалізації інформаційних технологій” (ДР № 0102U000499).

Мета і задачі дослідження полягають у розробці методики реалізації інтерфейсу користувача (ІК) розподілених застосувань, що враховують механізми інтернаціоналізації і локалізації на різних етапах проектування ППС і співвідносяться з вимогами загальних інтерфейсів відкритих систем за Еталонною моделлю POSIX-сумісних середовищ (POSIX-OSE).

Метою дисертаційної роботи обумовлене таке коло задач, розв'язаних здобувачем:

Виділення базових елементів і конструкцій ІК на підставі аналізу вимог ІТ-стандартів та розробка моделі мобільних розподілених застосувань з позицій інтернаціоналізації і локалізації ІТ і зв'язку із семантикою ППС.

Визначення схем інтернаціоналізації/локалізації, які забезпечують побудову розподілених ППС, що функціонують в умовах різного культурного оточення.

Визначення напрямків реалізації розподілених багатоланкових застосувань клієнт-серверної архітектури, з використанням яких поширюються переваги клієнт-серверної архітектури на on-line-застосування Інтернету.

Об'єкт дослідження - новітні процеси створення програмної складової ІТ, здатної пристосовуватися до національно-культурних обмежень, щоб поширюватися на певних територіях, у національно-етнічних спільнотах та різних колах фахівців. Відсутність чіткої методики побудови програмного продукту з різною локалізацією призвело до виникнення проблемної ситуації некоректної підтримки ІК сучасних комп'ютерів.

Предмет дослідження - методи і схеми побудови різновидів програмних систем, що функціонують за Еталонною моделлю POSIX-OSE (операційні і прикладні системи, інструментарій розробки програм, СКБД тощо).

Методи дослідження використовують аналітичне зіставлення з усталеними архітектурними зразками (зокрема структурно-поведінковим патерном Еталонної моделі POSIX-OSE) та уніфікованими шаблонами схем організації обчислень (фреймворки сервісів та інтерфейсів багатоланкових клієнт-серверних РЗ), що зафіксовані у міжнародних ІТ-стандартах, визнаних специфікаціях і методологіях розробки різновидів програмного продукту, інструментарії проектування ІК.

Наукова новизна отриманих результатів. З позицій Еталонної моделі POSIX-сумісних середовищ відкритих систем сформульована задача локалізації ППС (передусім національно-української) як програмної складової ІТ і розроблена відповідна методика. Схеми локалізації РЗ, запропоновані у складі методики, підвищують продуктивність праці розробників і зручність ІК РЗ, дозволяючи ефективно вирішувати задачі коректного відображення даних у рамках ІК, а також передачі даних між вузлами РЗ, зокрема з різною локалізацією.

У дисертаційній роботі захищаються основні положення щодо вбудовування у методи проектування сучасних ППС механізмів, що дозволять ППС адаптуватися до потреб широкого кола користувачів з різними інформаційними потребами національно-культурної локалізації, передусім національно-української:

· схема інтернаціоналізації, що реально враховує мінімально необхідні для проведення локалізації підходи на найранішній стадії створення програмного продукту чи в разі його інсталяції в конкретному національно-культурному оточенні;

· методика побудови інтегрованих розподілених застосувань на основі Еталонної моделі POSIX-сумісного середовища відкритих систем;

· розширення принципу мобільності розподіленого застосування з позицій його еволюційного розвитку.

Практична цінність отриманих результатів. Запропонована методика дозволяє ефективно обробляти дані у розподілених on-line-застосуваннях багатоланкової архітектури за допомогою проміжних застосувань, здатних враховувати різну локалізацію даних. Достовірність наукових положень, висновків, розроблених в дисертаційній роботі схем і практичних рекомендацій перевірено у реалізації:

· web-консалтинг-вузла, що забезпечує обслуговування повсякденної діяльності консалтингової компанії з маркетингових досліджень споживчого ринку;

· методики та програмної реалізації ведення повнотекстової бази даних для поповнення лексичної картотеки Інституту української мови НАН України і формування віртуальної картотеки для дослідження змін сучасної лексики української мови;

· інтелектуальної технології РТС-Метан для проектування екологобезпечних схем утилізації вугільного метану. Результати еколого-економічної оцінки варіантів утилізації метану використані у обґрунтуванні оптимальних варіантів облаштування об'єктів видобутку й утилізації вугільного метану на шахті “Горская” ГХК “Первомайскуголь”;

· системи “Поліклініка” на підтримку лікувального процесу, що випробувана на Лисичанському нафтопереробному заводі.

Запропонована методика реалізації ІК для ППС, що функціонують у складі РЗ, уможливили коректну інтернаціоналізацію і локалізацію створеного програмного продукту, якому притаманні інтероперабельність і мобільність (користувача комфортного інтерфейсу і загалом РЗ) і який еволюціонує від старих операційних середовищ до нових. Крім того, це призвело до зниження трудовитрат за рахунок повторного використання програмних компонентів, практичної відсутності перенавчання користувачів у разі переходу від однієї ППС до іншої, однаковості прийомів використання ППС.

Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертаційної роботи отримані автором самостійно й опубліковані в наукових працях. У роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачеві належать такі результати: у роботі [1] досліджено повноту реалізації основних рішень повноцінної національно-культурної локалізації програмних систем у складі ІТ; у [2] вивчено властивості М-застосувань та їхнє використання у складі ІТ; у [3] висвітлено результати розробки програмної системи для розрахунків та еколого-економічного аналізу варіантів облаштування об'єктів утилізації вугільного метану; у [4] досліджено схеми національно-української локалізації середовищ розробки програм, баз даних та операційних систем; у [5] викладено сучасні рішення щодо задач реалізації багатоланкових розподілених застосувань та наведено опис реалізованого Web-консалтинг-вузла; у [6] викладено результати розробки Лексичної картотеки української мови для лексикологічної обробки великих масивів україномовних текстів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи експонувалися на виставках "Екологія-2000", "Техноресурс-2001" і "POLECO 2001", доповідалися на міжнародних конференціях УкрПРОГ'2000 і УкрПРОГ'2002, на семінарах Наукової ради НАН України з проблеми “Кібернетика” та Інституту програмних систем НАН України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 робіт [1-6] у наукових виданнях із списку наукових кваліфікаційних видань України, затверджених ВАК України. Загальний обсяг робіт - 61 сторінка.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків. Повний обсяг роботи - 134 сторінок машинописного тексту, включаючи 22 рисунки, 14 таблиць, список використаних літературних джерел, що включає 103 найменування.

програмний національний культурний інформаційний

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і поставлені задачі дослідження, наукові результати й обґрунтовано їхню практичну цінність.

У першому розділі комплексно проаналізовано такі складні програмні об'єкти як РЗ, загальні риси яких визначаються властивостями відкритої системи. Розглянуто формалізми (патерни, фреймворки і фасади, схеми, категорії і поняття, необхідні для вирішення задач дисертаційного дослідження. На прикладі реалізації розподіленого застосування охарактеризовано задачі побудови мобільного застосування, що має змогу еволюціонувати від старих версій ОС до нових. Особливу увагу приділено інтернаціоналізації і локалізації ІТ, що стосується всіх без винятку розподілених і локальних застосувань. Розглянуто фактори, що впливають на процес взаємодії людини з комп'ютером і виникаючі проблеми, пов'язані з функціонуванням ППС у розподілених середовищах.

Терміном "інтерфейс" у ІТ характеризують "загальнодоступну границю-стик між двома функціональними об'єктами". Щодо "функціонального об'єкта" користувач трактується як один з елементів оточення, для якого ППС мають відповідний (хоча і специфічний) інтерфейс із зовнішнім середовищем. Такий підхід допускає наступну формалізацію:

· подання практично всіх ІТ-понять з позицій інтерфейсу і служб, визначених у термінах функціональних характеристик і ознак, зареєстрованих за інтерфейсом;

· інтерфейсу користувача як одного з компонентів ППС.

Згідно з ISO/IEC TR 14252: 1996 середовище відкритих систем (OSE - open system environment) - це всебічний набір інтерфейсів, служб і специфікацій, зокрема на підтримку інтероперабельності і трьох аспектів мобільності. Серед об'єктів головною сутністю є прикладна платформа як набір ресурсів і служб, необхідних для функціонування РЗ чи ППС.

В Еталонній моделі POSIX-OSE ідентифіковано три об'єкти (ППС, ПП і зовнішнє середовище) і два інтерфейси, ототожнені з API і EEI. У ПП інтерфейси служб забезпечено так, що специфіка ПП максимально прозора для РЗ. Склад Еталонної моделі POSIX-OSE зумовлено призначенням ПП, яка повністю забезпечує потреби розподіленого середовища і використовується для підтримки ППС.

З таких позицій гарантовано, що:

· користувачі ІТ мають служби, що задовольняють їхні вимоги;

· реалізації ІТ, що постачаються, не є вимушено надлишковими.

В Еталонній моделі POSIX-сумісного середовища розрізняють лише два види інтерфейсу:

· прикладної програми (API - application program interface) із ПП, за допомогою якого підтримуються всі служби;

· із зовнішнім середовищем (EEI - external environment interface) для служб ПП, взаємодіючих із зовнішнім середовищем. Насамперед EEI визначено щодо інтероперабельності РЗ і ОС, як здатності до взаємодії насамперед застосувань і ПП. Інтероперабельність впливає на служби комунікацій і обміну даними, дозволяючи двом об'єктам РЗ обмінюватися і взаємно використовувати дані.

Інтерфейс як основний засіб об'єднання різнорідних об'єктів оточення ППС трактується через три прояви мобільності:

· застосування на рівні вихідного тексту; враховує можливість переносу початкового тексту на ряд прикладних платформ;

· даних як здатність переміщати збережені дані від однієї ПП до іншої;

· користувача, здатного без тривалої перекваліфікації легко переходити з однієї прикладної платформи на іншу. Стандартні методи і служби підтримки взаємодії людина/комп'ютер - ключовий аспект у визначенні відкритої системи. Ліквідація необґрунтованих розходжень в інтерфейсі, забезпечуваному ПП за допомогою стандартів, - суттєвий фактор мобільності користувача.

Для РЗ мобільність придбала нову рису, обумовлену швидкістю зміни поколінь апаратного і програмового забезпечення, здатністю РЗ до еволюційного розвитку ППС. З появою клієнт-серверної архітектури і структуризацією ролі вузлів РЗ розширилася підтримка мобільності як користувача, так і РЗ загалом. Категоризація даних у вигляді незалежних від мов типів даних і побудований на них механізм автоматичного marshaling'у для віддаленого виклику процедур (від клієнта до сервера і навпаки) підвищили мобільність ППС, що у складі РЗ менш щільно залежать від еволюції ПП [ДСТУ 4072-2001 „Інформаційні технології. Незалежний від мов виклик процедур”]. Незалежний від мов виклик процедур (як і незалежні від мов типи даних [ДСТУ 3901-99 „Інформаційні технології. Незалежні від мов типи даних”]) надають якісно новий рівень побудови РЗ клієнт-серверної архітектури, які здатні еволюціонувати адекватно зміні ІТ-вимог без потреби у перебудові усього РЗ. Розглядаючи мобільність РЗ з позицій еволюційності їхнього розвитку, можна створювати багатофункціональні застосування не лише з тривалим життєвим циклом, але й з підвищеною мобільністю користувача.

Приклад мобільності ППС у процесі еволюційного розвитку, простоти адаптації до операційних середовищ - це М[UMPS]-застосування клієнт-серверної архітектури з закладеною в них мобільністю, що підтримується спеціальним механізмом міграції із старих середовищ у нові. Вперше М[UMPS] реалізовано у середині 60-х років як середовище для систем обробки медичних даних; дотепер M[UМPS]-застосування лідирують у госпітальних системах США, що доводить перспективність засобів і виражається в:

· унікальності подання даних. Багатовимірна транзакційна модель має велику продуктивність і легко масштабується. Типи М-даних - лише рядкові, а для звертання до БД розроблено спеціальний SQL і ODBC. Створені один раз М-об'єкти можуть вільно застосовувати об'єктні технології аналогічно класам Java, ActiveХ і C++, забезпечуючи вимоги функціональності користувача;

· наявності M-протоколу комунікації на рівні стандарту ISO/IEC 15851:1999 “Information technology - Communication protocol - Open MUMPS Interconnect”;

· наявності M Windowing API на рівні ISO/IEC 15852:1999 “Information technology - Programming languages - M Windowing API”, на використання широкого діапазону різних моніторів, принтерів та інших термінальних пристроїв.

Слідування закладеним у M[UMPS] принципам відкритих систем спричинили розвиток М-застосувань від вузько-орієнтованих на визначену сферу використання до сучасних РЗ. Автоматизація перекладу М[UMPS]-застосувань у М-продукти-спадкоємці зменшує чи виключає зміну застосувань на мовному рівні, забезпечує необхідну для відкритих систем мобільність ППС і користувачів.

В умовах різкої зміни поколінь ІТ, для яких сьогодні термін морального старіння обчислюється 15-18 місяцями, принцип мобільності ППС у складі РЗ придбав нові риси, відобразивши потребу еволюційності розвитку РЗ через механізм їхньої міграції від старого операційного середовища до нового. Послідовне слідування цьому принципу у широко розповсюджених М-застосуваннях не спричиняє проблем підтримки зручного ІК на відміну від продуктів, скажімо, фірми Microsoft, які забезпечують лише наступність версій операційних систем - від молодших до старших.

Загалом з досвіду створення комфортного ІК для РЗ випливає, що, з одного боку, відсутні стандартизовані підходи до вирішення цієї задачі, з іншого, - слідування застарілим критеріям програмного продукту, що вкоренилися у свідомості розробників в Україні. Це не сприяє проектуванню ППС, що відповідають світовим стандартам і вимогам міжнародного ринку.

Нині у комплексі міжнародних стандартів зафіксовано набір культурних елементів, характерних для територій і регіонів експлуатації ІТ, передусім поняття регіон/мова (locale) у середовищі, адаптованому під мову і культурні угоди, отже, вирішується проблема поширення ППС через національно-культурні границі. Оскільки мобільність користувача й інтероперабельність ППС - головні властивості відкритих систем, в Еталонній моделі POSIX-сумісного середовища відкритих систем задачі інтернаціоналізації/локалізації ІТ визначено як невід'ємну частину РЗ.

Через інтернаціоналізацію ІТ гарантується, що служби застосованих ПП, систем і застосувань, а також інтерфейси служб специфіковано у спосіб, що розповсюджується через національні й культурні границі. У дисертаційній роботі з позицій Еталонної моделі POSIX-OSE проаналізовано та конкретизовано задачі національно-української локалізації ІТ, розроблено методику вирішення цих задач.

Створення узагальненої моделі інтернаціоналізації і локалізації забезпечує основні принципи відкритої системи - мобільність, інтероперабельність і масштабованість. Культурні елементи мають вбудовуватися у системне оточення (framework), змінюючи системний інтерфейс та ІК, але зберігаючи функціональність застосувань.

У разі кваліфікованого проведення інтернаціоналізації під час проектування ППС можна реалізувати набір властивостей, функцій і параметрів, що припускають задоволення багатьох культурних угод. Це досягається через вбудовані у ППС слоти, заповнені для локальної адаптації. Локалізація - саме процес заповнення слотів певними значеннями культурних елементів для адаптації транснаціональних ІТ до специфіки національно-культурного середовища.

Ігнорування розробниками і користувачами потреб інтернаціоналізації і локалізації призводить до непередбачених перекосів у ІТ-застосуваннях. За підсумками ІТ-стандартизації, визначено критерії і фактори комерційно обґрунтованого експорту і маркетингу програмного продукту як товару на міжнародному ринку, встановлено правила і порядок створення локалізованих ІТ, визначено норми взаємодії з постачальниками інформаційних послуг.

Другий розділ присвячено організації функціонування ППС у розподілених середовищах, зокрема Інтернет. Поставлену задачу розглянуто з позицій розробки механізму інтеграції двох клієнт-серверних технологій розподіленої обробки даних, щоб поєднати простоту і доступність Web-технології (OLC - on-line connection) з ефективністю функціонально-рольового розмежування об'єктів і маніпулювання SQL-подібними базами даних у РЗ із OSI-моделлю взаємодії. Проаналізовано та виділено шість розходжень цих технологій.

1. Мови (мовні конструкти) і інструментальні середовища

OSI: застосовують потенціал процедурних мов (Сі, C++, Паскаль, Фортран тощо), інтегровані середовища СКБД, прив'язки до API, RPC, IDL, що існують практично для всіх мов і середовищ, - тобто багаторічний досвід розробки РЗ.

OLC: переважають HTML, Java, XML, різноманітні Script-специфікації, модифікації інтерпретаторів виду Visual Basic і накопичений новітній досвід крос-процесування як способу реалізації суттєво спрощених мовних конструктів.

2. Подання й організація даних

OSI: повнотекстові (документі) бази і SQL-подібні реляційні БД суттєво відрізняються за рівнем формалізації даних: від неструктурованих повнотекстових масивів до нормалізованих реляційних схем з мінімальною надмірністю даних (3NF і вище).

OLC: гіпертекстові/гіпермедійні бази структуровано лише накладанням гіпертекстових посилань, хоча документні бази - прямі аналоги Web-подання даних. Структуризація повнотекстових документів через механізм гіпертексту забезпечила незаперечні переваги в легкості, гнучкості та здатності обробляти документи з фрагментами різного подання (текст, графіка, звук, відео). Проте гіпертекстова структура (включаючи навігацію) суттєво програє уніфікованому SQL-доступу до реляційних даних з його мінімальною надмірністю, точністю і швидкістю обробки, насамперед однорідних об'єктів.

3. Топологічні характеристики мережі

OSI: стабільна і точна топологія мережі з централізованим системним менеджментом, застосування різноманітних протоколів транспортного рівня, багаторанговість.

OLC: одномоментна (що складається спонтанно) топологія мережі з абсолютною децентралізацією.

4. Технологія підтримки розподілених застосувань

OSI: програмування з'єднань згідно з топологією мережі проводять розробники РЗ та уточнюють системні адміністратори при впровадженні РЗ. Рівень програмування визначається застосовуваними мовами, а для зв'язку із серверами БД використовують стандартний механізм SQL-запитів чи ODBC; для серверів застосувань намітився перехід від програмування RPC-специфікацій до незалежного від мов виклику процедур.

OLC: єдиний платформнонезалежний Web-браузер, можливо, забезпечується специфічними прив'язками і технологіями. Задача користувача - дотримуватися де-факто стандартних специфікацій, що відрізняються обробкою і поданням тих самих команд.

5. Рольова спеціалізація серверів

OSI: використовуються різноманітні сервери: БД, застосувань, файлові, дискові, друку, телекомунікаційні тощо.

OLC: лише один Web-сервер інтегрує засоби доступу до гіпертекстових та мультимедійних баз, безпосередньо не підтримує зручний і ефективний доступ користувачів і ППС до SQL-подібних БД, здатний динамічно формувати сторінки гіпертексту (HTML-сторінки), що повертаються на підставі отриманого від клієнта запиту.

6. Організація інтерфейсу користувача

OSI: використовується система поліекранного відображення, форм-засновані діалогові системи і вбудовані (пов'язані) об'єкти із закладеними специфікаціями X Window System і Motif.

OLC: застосовується форма діалогу “тонкого клієнта” у вигляді HTML-сторінок, для генерації яких задіяно новий різновид скриптових мовних специфікацій XML, модулі PHP, Java, Java-script, Visual Basic.

У РЗ прошарок middleware-продуктів розташовується між застосуваннями клієнтів і/чи SQL-подібної БД і застосуваннями сервера, забезпечуючи багатоланковість РЗ. У такий спосіб перекриваються вузькі місця використання розподіленихСКБД разом з динамічним вмістом Web-сторінок, забезпечується on-line обробка SQL-операторів. Основна мета багатоланкових РЗ - розподіл роботи між клієнтом і одним чи кількома спеціалізованими серверами, що містять необхідні для клієнта ресурси та забезпечують мобільність і інтероперабельність ППС.

Поєднання у клієнт-серверній архітектурі двох технологій розподіленої обробки - це перспективний шлях реалізації таких on-line застосувань Інтернету, як електронна комерція чи телемедицина. Тут наочно продемонстровано переваги багатоланкової архітектури для доступу до SQL-подібних БД і серверів застосувань.

Для запропонованого класу інтегрованих прикладних розподілених систем ІПРС, що функціонують у POSIX-OSE, розроблено Web-консалтинг-вузол, що використовує потенційно корисні моделі мережної обробки даних і забезпечує локалізацію on-line-застосувань Інтернету. За моделлю відвідування Web-клієнтом консалтинг-вузла процес розбито на окремі транзакції, їхня інформація зберігається у реляційний БД. Багаторазове відвідування консалтинг-вузла одним клієнтом відбувається у таких різних ролях:

· спочатку для одержання простих безкоштовних довідок;

· потім для платних послуг за розв'язками конкретних маркетингових задач, зразки яких підготовлено експертами, а клієнти передають лише дані свого бізнесу.

Web-сервер розбито на три функціональні розділи:

· кінцеві користувачі (End User Part), що звертаються до послуг Web-вузла;

· авторизовані користувачі (Group Ware Part);

· спеціальний (Special Part).

Розділ кінцеві користувачі відіграє роль буфера і фільтра між консалтинг-вузлом і зовнішнім світом. Доступ до функціональності розділу реалізується й обслуговується за звичайною Web-схемою для:

· відображення рекламної інформації, бюлетенів і цілей Web-вузла;

· авторизації і доступу до розділів Web-вузла.

У цьому розділі виділено групу більш високого рівня авторизації (наприклад, менеджери й експерти), що звертається на Web-вузол з складнішими професійними запитами, ніж кінцеві користувачі.

Розділ авторизовані користувачі є основною функціональною частиною Web-вузла, породжуваною інтеграцією Web-технологій і технологій SQL-доступу до БД. Доступ до цієї частини сервера здійснюється після авторизації користувача і надання йому відповідних прав і, можливо, додаткової функціональності відповідних ПП.

Спеціальний розділ створюється для адміністрування і наповнення Web-вузла фаховою інформацією. Не накладається обмежень щодо технології реалізації. Розділ може вбудовуватися у Web-вузол (що доцільніше) чи бути віддаленим. Для ефективного використання експертних знань можливе сполучення локальної і віддаленої частин і застосування як Web-технологій, так і технологій реляційних БД.

У третьому розділі досліджено схеми інтернаціоналізації/локалізації ІТ як взаємозалежного, двокрокового процесу, що визначає здатність служб відкритих систем підтримувати множинні природні мови і набори культурних угод. Спочатку інтерфейси між категоріями служб узагальнюються так, щоб вони не орієнтувалися на вимоги якоїсь природної мови чи набору культурних угод. Потім надаютьсязасоби для вибору бажаної природної мови і культурних угод (локалізація).

Сьогодні поки що відсутні підходи до інтернаціоналізації ПП і локалізації ППС, не відпрацьовано стандартні схеми й алгоритми для реалізації таких процесів, хоча де-факто вже застосовуються різні схеми інтернаціоналізації. Наведено одну з реальних сьогодні схем інтернаціоналізації ППС.

На практиці інтернаціоналізація/локалізація проводиться просто, хоча і вимагає ретельного обліку множини параметрів створюваної системи. Також проаналізовано популярні ОС (MS Windows), середовища розробки програм (Delphi, C++), ППС (MS Office, лінійка Adobe). Завдяки поширенню версій Windows, орієнтованих на національно-територіальні ареали, визначено одну схему інтернаціоналізації ПП і кілька напрямів локалізації РЗ:

· інтернаціоналізація на рівні інсталяції ОС; виконується при формуванні ПП. Інтернаціоналізована ПП містить ряд віртуальних слотів і набір служб для їхнього заповнення, відновлення і розширення. ОС локалізується при інсталяції настроюванням (усіканням) глобального репозитарію на конкретне використання. Подальша локалізація програмних продуктів проходить у рамках уже задіяного набору культурних елементів для обраного ареалу;

· локалізація при інсталяції; порівняна з фільтрацією. Створення локалізованої ППС полягає у визначенні конкретного прикладного репозитарію, правил і служб керування ним і здійснюється при інсталяції чи переінсталяції програмного продукту (тобто при зміні його компонентів і перевантаження ППС). Наявність кількох незалежних репозитаріїв недоцільна, але така надлишкова схема зручна для підтримки множинних мов;

· локалізація ППС у складі локалізованої ПП; використовує репозитарій, уже встановлений на ПП. Різні зв'язані і не зв'язані модулі та бібліотеки, що містять локалізовану інформацію, найчастіше перекривають чи дублюють одне одного, а наявну схему заміни й підстановки локалізованих модулів бібліотек не можна вважати варіантом локалізації, оскільки вона націлена на орієнтацію РЗ на ареал використання. Природно, треба строго узгодити правила локалізації ППС і ПП. Наприклад, виникають проблеми у разі локалізації РЗ на мову-k і спроби його установки на ПП без підтримки мови-k.

Проте для загальної схеми інтернаціоналізації ППС відчувається явна потреба у службах і схемах локалізації і недостатня функціональність вже наявних. Оскільки нині ОС не забезпечують багатомовної підтримки й установки ППС із відмінною від платформи локалізацією, то схеми локалізації, закладені в прототипи ППС, нині практично не використовують репозитарії ПП.

Схема інтернаціоналізації ОС подібна до схеми будь-якого програмного продукту, однак локалізації компонентів ОС притаманна неоднозначність. З одного боку, компоненти безпосередньо локалізуються як програмний продукт, а з іншого, - ОС і супутні службові утиліти, що формують ПП, мають забезпечувати локалізацію ППС, установлюваних на ПП. Напевне, це - єдина принципова різниця у інтернаціоналізації/локалізації різновидів ППС.

Методично побудова локалізованого застосування складається з двох кроків.

1. Визначення компонентів, які входять до прототипу інтернаціоналізованого застосування і слоти яких настроюються інсталяційним пакетом. Надання ідентифікатора локалізації і створення механізмів його обробки - це основна дія щодо визначення, які культурні елементи вибирати з репозитарію ПП, а які - додавати, виходячи з функціональності застосування.

2. Побудова інсталяційного пакету, що локалізує застосування, насамперед завдяки механізму слотової структури репозитаріїв (глобального і ПП).

Прототип інтернаціоналізованого застосування має містити принаймні:

· функціональну частину застосування;

· репозитарій культурних елементів власне застосування, зокрема системних повідомлень;

· ідентифікатор локалізації як основну ознаку інтернаціоналізованої ППС.

На стадії локалізації:

· за ареалом локалізації ПП визначається, які культурні елементи не є загальносистемними і складають репозитарій застосування;

· за ідентифікатором локалізації формується репозитарій застосування;

· слоти застосування настроюються на використання культурних елементів з репозитаріїв ПП і власне застосування.

У такий спосіб мінімізується надлишковість репозитаріїв і підвищується загалом надійність роботи комп'ютера.

У дисертаційній роботі визначено дві схеми інтернаціоналізації/локалізації - “реальна" ареал-орієнтована локалізація ППС і “перспективна”. Схеми відрізняються рівнями реалізованих вимог міжнародних стандартів та виділення культурних елементів із функціональної частини ППС. Лише у перспективній схемі виділено три репозитарія: глобальний, ПП і ППС, чим зумовлено значне зменшення дублювання, зменшення і головне впорядкування системної пам'яті для зберігання культурних елементів комп'ютера.

Особливо це стосується ведення мовних культурних елементів, які нині дублюються у таких ППС для документообігу, як текстові редактори чи E-mail-редактори, засоби оптичного розпізнавання тексту, інформаційного пошуку і контент-аналізу, програми-перекладачі. У табл. 1 наведено перелік мовних культурних елементів і обсяг культурних елементів української мови, необхідний для коректної локалізації ППС і встановлений при реалізації Комп'ютерної лексичної картотеки Інституту української мови НАН України [6]. Крім цих елементів, у репозитаріях ПП і ППС мають міститися інші культурні елементи для організації діалогу, розкладки клавіатури, мовної прив'язки тощо.

Для забезпечення коректності проведення локалізації у розробленій „перспективній” схемі локалізації прийнято, що мовні культурні елементи з табл. 1 присутні лише у репозитарії ПП, а не дублюються у репозитарії кожної ППС, що вимагає поглибленої обробки великих текстових масивів, зокрема із поліграфічним відображенням інформації.

Тоді для усунення реальної надлишковості при створенні прототипу ППС необхідно орієнтуватися на:

· ареал використання ППС; так, на європейській території в репозитарії ПП недоцільний набір азіатських культурних погоджень, він необхідний лише за вимогами користувача;

· всесвітній глобальний репозитарій, а потім на репозитарій ПП і лише потім відсутні культурні елементи надавати в депозитарії ППС.

Таблиця 1. Культурні елементи, які впливають на локалізацію мови

Найменування	Обсяг для української мови	Одиниця виміру
Обсяг основного словника	150 000	слово
Обсяг словника ІТ-термінів	30 000	слово
Правила орфографії	2 000	тег
Правила пунктуації	500	тег
Флексія	1 000	тег
Правила переносу слів	200	тег
Лексикографічний порядок	10	тег
Транслітерація	1 000	тег
Гарнітура шрифтів и візуалізація символів	50	тег
Типографські домовленості	1 000	тег

Оцінимо масштаб економії системної пам'яті репозитаріїв і пов'язаний із цим рівень якості обслуговування мовних культурних елементів, інсталяція яких проводиться лише один раз і надалі робота всіх ППС проводиться лише з відповідними системними полями ПП, що однотипно трактують культурні елементи. Кожний тег з табл. 1 підтримує програмний модуль обсягом біля 30 байт згідно (1).

(1)

Так, за правилами орфографії, специфікованими Ро=2000 тегами, продукується велика кількість словозмін за формулою:

(2)

Для української мови отримаємо до 300 млн. словозмін на зазначеному в табл. 1 словнику з Wd=150 000 слів з коефіцієнтом застосування K_a=1. Реально правила орфографії однаково незастосовні для всіх слів і тому коефіцієнт застосування коливається від 0,02 до 0,05 для різних частин мови і текстів. Встановлено, що мінімальний коефіцієнт має місце в науково-технічних і спеціалізованих текстах, а максимальний - у художніх. Отже, потенціальна кількість словоформ може досягати 7,5 млн. слів, але реально коливається в межах 3-5 млн. Відповідно для зберігання такої інформації обсяг пам'яті досягає 430 Мбайт за формулою (3) і з урахуванням додаткового поля зберігання тегів для кожного слова.

(3)

У табл. 2 для мовних культурних елементів із словником, урізаним для документообігу до 50,0 тисяч слів, розраховано обсяг системної пам'яті за формулою (4):

(4)

Розрахований обсяг узгоджено із витратами пам'яті на ведення словників української мови у відомих системах. Тому формулу (4) використано для розрахунку розмірів системної пам'яті репозитарію ПП, необхідної для ведення в повному обсязі культурних елементів української мови із словником з 150000, згідно 12-ти томного “Словника української мови”. Оскільки для України необхідна підтримка трьох мов (українська, російська, англійська), легко передбачити, наскільки зростають затрати пам'яті для ведення репозитаріїв згідно не “перспективної”, а схеми “реальної” ареал-орієнтованої локалізації ППС.

Таблиця 2. Загальна таблиця розрахунку обсягу системної пам'яті для локалізації української мови

Позначення	Параметр	Розмір культурних елементів української мови
		для електронного документообігу	для словника термінів ІТ	у повному обсязі згідно [89]
Wd	Словник (кількість слів)	50000	12000	150000
Wo	Орфографія (тегів)	800	500	2000
Wwf	Словозміни (слів)	5 млн.	1,5 млн.	2,7 млн.
I1	Флексія (тегів)	150	150	1000
I2	Перенос (тегів)	50	50	50
I3	Лексикографічний порядок (тегів)	10	10	10
I4	Транслітерація (тегів)	50	50	50
I5	Шрифти (тегів)	20	20	20
I6	Типографські угоди (тегів)	700	-	700
Розрахований обсяг культурних елементів	2,9 Мб		8,6 Мб
Реальний обсяг словника “Рута-Плай” у складі редактора Word	1,4 Мб
Обсяг словника FineReader	1,8 Мб

У четвертому розділі дисертації використання отриманих результатів проілюстровано у реалізаціях діючих ППС:

· "Поліклініка" (розробка Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, 1994-1996 рр.);

· РТС-Метан (Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України й Інститут газу НАН України, 1996-1999 рр.);

· лексична картотека української мови (поточна розробка Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України й Інституту Української мови НАН України, 2001-2002 рр.).

ППС для підтримки лікувального процесу "Поліклініка" створена у MS DOS і заснована на об'єктній технології та архітектурі прикладних систем SAA (System Application Architecture) з використанням БД db_Vista (Raima Corp.) з мережною моделлю даних. Роботи проводилися в основному в двох напрямках: розробка зручного, гнучкого і легко надбудовуваного ІК і реалізація швидкого доступу до прикладної БД.

Було розроблено:

· функціонально розширюваний за вимогами конкретного користувача продукт;

· алгоритмічно повний інструментарій проведення лікувального процесу з процедурами постановки діагнозу лікарями-фахівцями;

· набір функціонально закінчених підсистем ("Аптека", "Лаборант", "Лікар-фахівець").

Однак дотримання SAA-архітектури не сприяло міграції в MS Windows ППС "Поліклініка" навіть на рівні початкового коду. Об'єктно-орієнтований підхід і наявність убудованих "точок входу" забезпечили лише нарощування функціональності ППС загалом, а з поширенням поліекранної обробки з'ясувалася потреба майже повної модифікації початкового коду, а не переважно інтерфейсної частини ППС.

Задіяна у СКБД служба цілісності даних, заснована на механізмах блокування записів для сервера сторінок, не допускали використання повнофункціонального сервера БД, довелося обмежитися лише рівнем файл-сервера. Хоча вдалося побудувати мережу АРМів, вони залишилися автономно функціонуючими. Така мережа не відповідала критеріям розподіленої обробки даних у відкритій системі і, як наслідок, не забезпечувала мобільність РЗ.

Система MS Windows раціональніша щодо організації РЗ. Це простежується щодо системи-оболонки РТС-Метан для проектування еколого-безпечних схем різних варіантів утилізації вугільного метану:

· для вироблення електроенергії і тепла на газодизельному і газотурбінному устаткуванні;

· як палива для автомобільного транспорту;

· як палива для шахтних і селищних котелень;

· для накачування в існуючий газопровід;

· як палива для електростанцій.

Критерієм вибору ефективних варіантів утилізації ВМ є

(5)

де - соціально-економічна ефективність використання ВМ; Эi - i-ий корисний ефект внаслідок використання ВМ; Кj - j-ті капітальні вкладення у цикл “виробництво - розподіл-обмін - використання ВМ.

Величина, зворотна до показника , є терміном окупності капітальних вкладень в утилізацію ВМ.

Підсумковий корисний ефект має вигляд:

Эi = Эп + Эу + Уос + Эс, (6)

де Э_п - ефект користування, що є прибутком від випуску додаткового обсягу продукції із ВМ; Э_у - ефект від зниження собівартості видобутку вугілля; У_ос - ефект, що відображає запобіжну шкоду навколишнього середовища; Э_с - соціальний ефект, що показує покращення соціально-економічних умов у вугільних регіонах.

Підсумкові витрати на утилізацію ВМ мають вигляд:

Кj = Книр + Кдег + Кспт + Ки, (7)

де К_нир - вартість науково-дослідних робіт; К_дег - капітальні вкладення, необхідні для видобутку ВМ; К_спт - капітальні вкладення у систему збору, підготовки і транспорту ВМ; К_и - капітальні вкладення у технологію використання ВМ.

Разом з організацією розподіленої обробки у РТС-Метан розроблена підсистема розрахунку еколого-економічної оцінки наведених варіантів використання ВМ.

Згідно з нормативно-довідковою інформацією для еколого-економічної оцінки процесів видобутку і використання ВМ, екологічний ефект від скорочення викидів у довкілля ураховується як комплексний відвернений збиток довкілля за масою забруднюючих речовин, економічного збитку від викидів в атмосферу, скидання стоків, забруднення ґрунту та ін.

Як системі-оболонці РТС-Метан притаманні такі важливі риси:

· системний підхід до розробки і вибору оптимальних рішень на основі інформаційної моделі, підтримуваної БД;

· інтелектуальний рівень ІК у розв'язанні оптимізаційних задач за допомогою візуальних форм, традиційно застосовуваних проектувальниками (електронний атлас векторних карт, креслення технологічних схем тощо);

· використання реляційно-мережної СКБД “Мікропошук” з ER-моделлю даних П.Чена та інтерфейсом через внутрішньопроцесний багатофункціональний SQL-сервер.

Несуттєво ускладнивши схему організації обчислень задач, вдалося створити багатокористувацьке РЗ, коли кожний з функціональних модулів РТС-Метан розташовується на сервері застосувань і легко інтегрується у систему-оболонку за допомогою механізмів підтримки розподіленості й цілісності даних.

Наявність такого сервера забезпечує простоту міграції до багатоланкової архітектури і, як наслідок, еволюційність розвитку застосування загалом і його компонентів. Усі необхідні для роботи додаткові дані і/чи результати обчислень модуль передає/одержує через відповідні служби, не піклуючись про засоби та методи передачі даних і часом не враховуючи віддаленість host-застосування, а тим більше, можливу відмінність прикладної платформи, що його утримує.

В РТС-Метан спроектовано схеми утилізації ВМ на шахті ім. О. Ф. Засядька, на шахті Західно-Донбаської № 6-42 Павлоградського району Дніпропетровської області, на шахті „Горська” Державного холдингу “Первомайскуголь” Луганської області та на шахті Державного підприємства “Вугільна компанія Краснолиманська”. Це дозволило у десятки разів зменшити строк проектування та знайти кращі варіанті розміщення потужностей видобутку газу, типів технологічного облаштування та екологічно безпечних режимів його експлуатації, й автоматизувати всі еколого-економічні розрахунки, що зв'язані з експлуатацією об'єктів утилізації ВМ. Цим підтверджується безумовна перспективність РТС-Метан і гарантована окупність витрат.

Прикладом інтернаціоналізації і локалізації ППС є система ведення повнотекстової бази даних (ПБД) для поповнення лексичної картотеки (ЛК) Інституту української мови НАН України з формування віртуальної картотеки для дослідження змін сучасної лексики української мови. Перехід на новий рівень лексикографічних досліджень визначено в кілька етапів, на першому для ЛК передбачено дві форми - комп'ютерна і паперова. Реалізовано перший прототип комп'ютерної ЛК і визначено вимоги до ПБД.

Комп'ютерна ЛК ґрунтується на словоцентристському підході, за яким слововживання - це точка відліку в тріаді "лексична картка - колекція лексичних карток по слововживаннях - ЛК". Реалізоване в ПБД подання даних допускає в кожен момент здійснювати інформаційні "зрізи" для оперативного аналізу, порівняння і добору за параметрами текстового матеріалу й супровідної інформації. Визначено базові правила добору запитуваних слів у тексті, що допускають виділення слова в "чистому" вигляді, вільне від зайвих знаків пунктуації і можливих словозмінних факторів. Розширені правила допускають виділення не лише якогось слова, але і його словоформ, для одержання повної картини використання слова. Крім того, за трекінг-словником призначаються нормативи, що допускають виділення найцікавішого матеріалу і "затінення" часто використовуваних і/чи малозначущих словоформ чи частин мови, визначаються порядок обробки числових значень (у текстовому, цифровому чи незмінному виді) і списки ключових слів, тематичні покажчики, рубрикація тощо. Послідовність "НормаЗагальне дерево рубрикРубрикаціяСписок ключових слів" допускає точніше подання використання словоформ.

Складність побудови електронної ЛК полягає в тому, що потрібна не просто обробка текстових масивів, але і створення ПБД із одержанням по каналах зв'язку електронних текстів документів чи перетворення на електронний варіант текстових джерел на паперовому носії чи у факсимільному зображенні. Спектром документних джерел обумовлено задачі національно-української локалізації ППС у складі ЛК: схеми кодування української абетки, підтримка пошукового механізму, упорядкування і зіставлення текстових фрагментів тощо.

При пошуку необхідного слова і його контексту здійснюється статистичний аналіз, установлюються частотні показники для конкретного слова в текстовому джерелі чи всій ПБД, для чого визначено правила добору слів-кандидатів для ЛК і реалізовано базову підсистему. Крім того, для обробки текстового матеріалу джерел реалізовано:

· попередній розбір масиву символьних даних;

· статистичну обробку;

· оцінку і розбір слів-кандидатів на розміщення у ЛК;

· пошук і виділення контексту слова.

Система здатна працювати на різних рівнях складності для підтримки таких дій:

· техніка-оператора, що готує матеріали (зокрема електронні) для реєстрації в ПБД, виконуючи тільки механічну роботу. Перередагування тексту проходить у напівавтоматичному режимі;

· експерта-лексиколога, що контролює роботу ПБД, задаючи зразки слововживань, формулюючи і змінюючи правила добору слів, і мінімізує вплив помилок.

Електронна ЛК забезпечує роботу в різних режимах залежно від кваліфікації і чисельності персоналу - від локального застосування, до багатокористувацького (тобто розподіленого). Нечисленний персонал здатен досягати більшого ефекту, а лексиколог усунутий від рутинної роботи, оскільки його увага переключена на підвищення якості подання матеріалу, що у свою чергу дозволяє:

· сформувати з відібраного текстового матеріалу електронну версію текстового масиву для подальшої обробки;

· визначити кількісні характеристики і частотні параметри тексту;

· для обраних слів динамічно сформувати електронну картку і здублювати її на паперовому носії як текстовий фрагмент, виділений за певними правилами.

За напрямками розвитку ЛК реалізовано початкові алгоритми виявлення синтаксичної і фонетичної словникової відповідності. З розвитком алгоритмів автоматизовано підготовку первинного тексту, морфологічну обробку, формування реєстрів і ілюстрацій словників і тематичних словникових вибірок.

ВИСНОВКИ

Основні результати дисертаційної роботи такі:

· визначено клас інтегрованих прикладних розподілених систем на основі Еталонної моделі POSIX-сумісного середовища відкритих систем, що поєднують гнучкість і платформнонезалежність Web-архітектури з потужністю і функціональністю OSI-моделі взаємодії. На перше місце винесено інтерфейс користувача як незалежний рівнозначний системний ресурс; користувач не розглядається як об'єкт взаємодії, кардинально відмінний від ресурсів системи, тому не потрібна особлива (індивідуальна) обробка його дій.

· за схемою ареал-орієнтованої інтернаціоналізації інформаційних технологій, яка реально враховує необхідні для локалізації фактори на ранніх стадіях створення програмного продукту, визначено методику реалізації інтерфейсу користувача, що враховує інтернаціоналізацію і локалізацію при проектуванні прикладних програмних систем, які функціонують у розподілених середовищах. У методиці над реальною схемою ареал-орієнтованої локалізації надбудовано формалізовану “перспективну” схему локалізації програмного продукту. Реалізуючи вимоги міжнародних стандартів, класифікуючи групи культурних елементів та відділяючи їх від самих прикладних програмних систем, “перспективна” схема відрізняється не тільки економією системних інформаційних ресурсів, але й спрощеною підтримкою інтерфейсу користувача у програмній складовій локалізованих інформаційних технологій.

· Як результат вивчення прояву мобільності розподіленого застосування уточнено принцип мобільності прикладної програмної системи з позицій її еволюційного розвитку.

Уточнений принцип мобільності та розроблену методику перевірено у реалізації наступних прикладних систем:

· Web-консалтинг-вузол триланкової клієнт-серверної архітектури, орієнтований на обслуговування повсякденної діяльності консалтингової компанії з маркетингових досліджень споживчого ринку;

· підсистема еколого-економічної оцінки варіантів утилізації вугільного метану в інтелектуальній оболонці РТС-МЕТАН для проектування еколого-безпечних схем утилізації вугільного метану; підсистему апробовано при виборі оптимальних варіантів облаштування об'єктів видобутку, підготовки і використання метану на шахті “Горська” державної холдингової компанії “Первомайськвугілля” і на шахті Державного підприємства “Вугільна компанія Краснолиманська”;

...