Система автоматизованого управління бібліотечним процесом (каталогізатор)

Загальний змістовий діапазон фонду бібліотеки дуже широкий, причому кожний параметр має свою глибину, тобто ступінь забезпечення документами.

В залежності від домінуючої в бібліотеці технології можна говорити про вид, до якого належить бібліотека. Цю залежність можна представити у такий спосіб:

Паперова бібліотека - паперова технологія.

Механізована бібліотека - механізована технологія.

Автоматизована бібліотека - автоматизована технологія.

У основі запропонованого технологічного розподілу бібліотек на види лежить принцип пошуку, відбору, обробки, збереження|зберігання|, передачі (обміну, видачі) і списання (стирання, знищення) літератури (інформації). Причому для останніх двох видів бібліотек характерна|вдача| не лише|не тільки| кількісна, але і якісна (інтелектуальна) потужність технічних засобів|коштів|, що передбачає до використання (нейро-| і геннокомп'ютерів|). Таким чином, тенденція до максимального інформаційного і інтелектуального насичення середени| очевидна.

За винятком паперової, інші види бібліотек зустрічаються украй|надто| рідко. Поки|доки| більше прикладів|зразків|, коли на базі якої-небудь|будь-якої| одній технології або паралельно з|із| нею отримують|одержують| розвиток відразу декілька типів технологій. Подібна технологічна мішанина є важливою|поважною| межею сучасних бібліотек світової бібліотечної спільноти. Тому можна говорити про формування ще одного, на сьогодні найбільш поширеного, виду бібліотек - гібридної бібліотеки. Правда, на відміну від Заходу гібридні бібліотеки мають наступну|слідуючу| принципову особливість: давно освоєні, але|та| застарілі, малоефективні технології (паперова, механізована і частково автоматизована) тут "мирно співіснують" з|із| ще тільки що отримуючою| розвиток високоефективною цифровою технологією. У закордонних гібридних бібліотеках, навпаки, прямує активне витіснення (заміна) відомих старих технологій новими.

1.2.2 Цілі, функціональні вимоги створення автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи

У рамках формування інформаційної бібліотеки і забезпечення вільного доступу користувачів к різноманітним інформаційним ресурсам проект створення автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи (АІБС), направленої на досягнення наступних цілей:

1. Забезпечення доступності документів, навіть які є рідкісними, рукописні книги, фотоальбоми, архіви (для більшості бібліотек це є складним завданням);

2. Забезпечення доступу інформації, яка існує лише в електронній формі.

3. Представлення користувачам якісно нових можливостей роботи с великими об'ємами машинночитаємих данних;

4. Ціленаправлене інформаційне забезпечення різних областей науки, культури, створене шляхом створення повнотекстових баз даних у режимі теледоступу.

Очікувані результати:

1. Єдина база даних (фонд), що містить електронні документи с єдиним користувацьким інтерфейсом доступу із однієї точки до всіх збірникам, які складають базу даних АІБС.

2. Система метаданих АІБС, в першу чергу - це електронний каталог.

3. Технологія надійного накопичення, збереження і використання електронних документів.

Функціональні вимоги:

1. Електронна бібліотека повинна забезпечити користувачам:

доступ до різноманітним електронним документам в базі даних АІБС завдяки єдиному інтерфейсу, який містить інструменти пошуку в електронних колекціях;

можливість пошуку в великих об'ємах інформації;

реалізацію нових форм бібліотечного і інформаційного обслуговування користувачів.

2. Вимоги до забезпечення збереження книжкового фонду:

одержані в результаті оцифровування документів електроні копії повинні бути такої якості, щоб не було необхідності виготовляти повторні копії для перевидання документа;

цифрові копії друкованих документів повинні надавати ефективний доступ до змісту оригіналів, надавати взаємодію скороченню кількості їх видачі читачам.

3. Вимоги до бібліотечної технології:

формування фонду електронними документами шляхом сканування і, якщо є необхідність, по символьної обробки друкованих документів;

ведення електронного каталогу (ЕК) АІБС;

обробка текстової інформації, малюнків, графіки, відеоінформації;

архівування, збереження і захист електронних документів.

1.2.3 Бібліотека и бібліотечні процеси як об'єкти автоматизації

Основною задачею любої бібліотеки була і залишається забезпечення читачів необхідною літературою. Сучасні бібліотеки представляють собою автоматизовані центри, які обслуговують користувачів в локальному і віддаленому режимах, центри впровадження нових інформаційних технологій, центри-генератори власних баз даних і комплексів автоматизованих послуг.

Рішення проблеми створення електронного каталогу і в цілому електронної бібліотеки містить у собі задачі аналізу документальних інформаційних масивів і технології бібліотечного обслуговування. У порядку обробки і руху інформації в АІБС можна виділити п'ять функціональних підсистем: комплектування фондів, вхідна (технічна) обробка документів, бібліографічна (аналітико-синтетична) обробка, збереження бібліотечних фондів і обслуговування абонентів.

Електронна бібліотека складається із наступних основних частин:

Цифрові колекції - повнотекстові цифрові версії книг, періодики, учбово-методичних видань, як ті, що мають друковані аналоги, так чисто електронні видання вище перечислених тематик, які виконані по замовленню і у межах технічних вимог, які вимагаються до ресурсів електронної бібліотеки.

Електронні каталоги - каталоги бібліотечних ресурсів, що дозволяють провести швидкий пошук, оформлення заявки, і, можливо, одержання доступу до потрібного ресурсу (у випадку присутності електронної версії документа).

Види діяльності електронної бібліотеки:

1. Представлення інформації по виданням, які є у присутності - по сутності, даний вид послуг зводиться до створення електронних каталогів. Крім інформації про присутність літератури у даній бібліотеки, необхідна інформація о виданнях, які зберігаються в інших бібліотеках, а також про вихід нових видань.

2. Представлення доступу к повнотекстових електронним документам - документи не обов'язково повинні знаходитися територіально у данній бібліотеці, проте в деякої сітці електронних бібліотек. При організації доступу необхідно враховувати, що не всі документи можуть бути у вільному розповсюдженні внаслідок правових чи інших обмежень.

3. Формування фондів цифрових матеріалів - такого роду фонди мають різні способи формування:

Оцифровка - створення фонду електронних ресурсів на базі існуючих колекцій друкованих видань. Дана процедура особливо актуальна у відділах рідкісної книги, які не мають можливості забезпечити доступ всіх бажаючих до раритетних і рідкісних видань із своїх колекцій.

Електронні видання - електронні документи, які спочатку орієнтовані для представлення в різних електронних засобах відображення. Такого роду видання не можуть мати друкованих аналогів, повинні мати формат пристосований для відображення Інтернет-засобами, повинні мати оформлення і опис, що гарантує просте включення їх в склад електронної бібліотеки.

4. Консультаційні і освітні послуги для авторів електронних ресурсів мають забезпечити створення електронних документів у більш зручним для розміщення в бібліотеці виді.

5. Взаємодія - для організації оптимальної роботи електронної бібліотеки важлива взаємодія с аналогічними структурами в інших регіонах. Результатом таких контактів повинно бути створення системи обміну інформації про присутність літератури, організація доступу к електронним документам, створення єдиних стандартів створення електронних документів.

Технології формування електронних фондів:

1. Технологія доставки інформації

У наш час найбільш бурхливо розвивається і, як наслідок, вміщує більш передові засоби обробки інформації Інтернет-технології. Крім того, орієнтація на доставку інформації через Інтернет автоматично розширить аудиторії електронної бібліотеки. Орієнтація на Інтернет не виключає використання інших способів представлення інформації користувачів (CD, магнітні носії, DVD і т.д.), при цьому, заміна технологія не потребує витрат на преображення цього документа.

2. Технологія представлення інформації

Технологічні рішення по представлення інформації - один із самих важливих і відповідальних етапів розробки електронних документа. Хороший дизайн документа мінімізує затрати часу і сил користувача необхідних для сприймання інформації. Представлення інформації має два аспекти. Більш важливих з них є структуризація інформації. Для опису структури інформаційних ресурсів природний вибір деякої мови структурної розмітки. Другий аспект представлення інформації - її візуалізація, не є першочерговим. У наш час найбільш прогресивним вважається принцип розподілу змістової та візуальної частини електронного документа.

3. Технологія обміну

Використання загального стандарту представлення електронних документів як обмінного було б корисно для створення каталогів і депозитаріїв, а також для забезпечення гарантії можливості показу даного документа на любому засобі виводу.

4. Технологія збереження інформації

Схема збереження інформації повинна задовольняти наступні вимоги:

Надійність - електронні документи повинні бути надійно захищені від несанкціонованого доступу, а також повинна забезпечувати їх збереженість.

Швидкий доступ - користувач повинен мати можливість провести пошук і оперативно одержати необхідну інформацію.

Можливість редагування - ряд електронних документів можуть вимагати редагування або заміни, при цьому с досить великою вірогідністю такі заміни можуть бути внесені некваліфікованими користувачами.

Компактність - при присутності великого об'єму документів питання компактного зберігання можуть бути актуальними.

1.3 1.3 Огляд окремих сучасних АІБС

Табл. 1.2 Бібліотечні програми в Україні

Системи	Розробник	Технічні засоби та операційні системи	Програмне середовище	Ціна, кіл-ть користувачів	Функціональність
ІРБІС	ГПНТБ Росії	ПК під DOS, мережа під Windows 95/NT	ISIS	3360$, міні - 840$ WWW-сервер 35 бібліотек	Комплектування, каталогізатор, читач, книговидача, адміністратор
LIBER	Франція, Relais Informatique International	ПК 486, OC PICK, UNIX, Windows NT, Windows 95	СУБД PICK	1000$ -10000$, клієнт 450$ 17 бібліотек	Каталогізації, комплектування, пошук для бібліотекаря та читача
ALEPH	Ізраїль, ALEPH-YISSUM, фірма ExLibris	Сервери SUN, IBM RS, DEC ALPHA, OC UNIX, Linux, AIX, Solaris	ORACLE, SQL	20000$ -200000$ 3 бібліотеки	Каталогізація, книговидача, МБА, реєстрації, періодика, комплектування, адміністратор
ISIS	Бюро ЮНЕСКО	ПК із 286 і MS-DOS, є версії під Windows, Unix	CDS/ISIS/M ISIS	Безкоштовна	Пошук в електронному каталозі
МАРК (SQL)	Росія, НПО «Інформсистема»	MS-DOS версія, для SQL версії - Pen-100, OC Windows 95/98/NT, Unix	Sybase, MS Oracle, Ingres, Informix Progress	27800 грн. SQL шкільн. б-ки 2430 грн. 48 бібліотек	Обробка, комплектування, абонемент, адміністратор, книгосховище
УФД/ Бібліотека	Україна, ЗАТ «УФД»	OC- Windows NT/2000/XP, UNIX, Linux, клієнт - Windows 9x/2000/XP	SQL-сервер Informix, Oracle, Centura SQLBase	19200 грн. 62 бібліотеки	Комплектування, обробка, видача, шаблони друкованих форм, персоніфікація
Руслан	Росія «Відкриті бібліотечні системи»	Server Pentium II 400/256 Mb/40Gb, клієнт P166/64mb	Win. 95/NTT Oracle 8i	10000-6000$	Комплектування, книговидача, обслуговування, адміністратор, WWW-server
UNILIB	Національний університет внутрішніх справ (Харків)	Сервер - P-IV/512 Mb (Unix/Linux чи Win98/NT/2000/XP) Клієнт - P100/32Mb	Linux/Unix/FreeBSD Wind NT 4.0 Interbase 6.0 MS Office	~14000 грн. 42 бібліотеки	Замовлення, реєстрація надходжень, передплата, каталогізація, обробка, обслуговування, адміністрування, WWW-server

Розглянемо деякі з систем, що наведені в таблиці 1 окремо.

1.3.1 Автоматизована інформаційна бібліотечна система "Бібліотека 2000"

Це остання версія сімейства програм, розроблювальних Науковою бібліотекою МІ'У (Росія) починаючи з 1990 року.

"Бібліотека 2000" підходить для використання в бібліотеках будь-якого типу.

Програма для ведення електронного каталогу написана на Visual Objects, що є продовженням Clipper. Використана база даних - dbf файли. Працює в режимі файл-сервер. Додаток для Інтернет написаний на Java. Працює в режимі клієнт-сервер.

Основні характеристики системи:

1. Створення і введення електронних каталогів.

Введення, збереження, корекція інформація в електронних каталогах.

2. Пошук по любому критерію.

Система забезпечує пошук даних в електронному каталозі по любому набору пошукових елементів. Крім простого пошукового інтерфейсу, є можливість додавання складних пошукових запитів.

3. Підтримка бібліотечних технологій.

Автоматичне створення повного комплекту каталожних карток. В комплект поставки включені типові документи.

4. Обслуговання читачів

Формування електронних замовлень на видачу літератури і фіксування виконання.

5. Створення електронних каталогів в локальних обчислювальних мережах підприємств. Установка електронних каталогів на серверах мереж персональних ЕОМ і одночасний доступ к інформації декількох користувачів. Процес оновлення даних не заважає доступу читачів до каталогів.

6. Підготовка нових і використання готових словарів, рубрикаторів, довідників.

7. Повна сумісність с форматами USMARC и RUSMARC.

8. Доступ к електронним текстам видань.

Можливість доступу к повним текстам, графічних даних та інших зовнішніх об'єктів (включає ресурси Іnternet);

9. Присутність засобів, які підтримують вихідні документи у форматі Word и HTML.

10. Підтримка електронного каталогу авторитетних записів.

11. Перевірка на дублетність.

12. Доступ до каталогів через Іnternet/Іntranet.

13. Підтримка протоколу Z39.50.

14. Відкрита система настроювання.

Система не має розподіли на окремі АРМи. У стандартний комплект поставки включені всі основні функції, що забезпечують реалізацію технології роботи бібліотек: адміністрування, каталогізація, комплектування, книговидача, обслуговування читачів. Робота організується шляхом розмежування прав доступу.

Програма знайшла широке застосування при створенні електронних колекцій.

1.3.2 Автоматизована бібліотечна система "РУСЛАН"

Програма «Автоматизоване робоче місце читача» призначена для забезпечення простого й зручного доступу віддалених користувачів до ресурсів різних інформаційних служб. Віддаленими користувачами можуть бути будь-які користувачі HTTP-сервера, на базі якого функціонує програма. Ресурсами інформаційних служб можуть бути різні віддалені бази даних (бібліографічні, повнотекстові, бази даних запитів на доставку документів, тезауруси), доступні по протоколу ISO 23950. Програма є Z39.50-клиентом із Web- інтерфейсом користувача. Тому для роботи із програмою користувачеві необхідний лише Web-агент (Netscape Navigator, MS Internet Explorer, Lynx і т.п.) і надійний зв'язок з HTTP-сервером, на якому виконується програма.

Програма забезпечує користувачів наступними можливостями:

Пошуком бібліографічної, повнотекстової інформації, інформацією про замовлення, відомостях о місцезнаходженні і доступності документу в віддалених базах даних можливостями усунення дублетності, навігація по пошуковим індексам і автоматичне розширення запиту с використанням тезаурусів і авторитетних файлів;

Замовлення документу (копії) по знайденому бібліографічному описі;

Перевірка статусу замовлення.

Програма може функціонувати на будь-яких технічних засобах під керуванням будь-якої операційної системи, що відповідає стандарту ISO/IEC9945-1 (POSIX) і специфікаціям X/Open CAE specifications, Issue 4, July 1992 (XPG4). Обов'язковими вимогами для виконання програми є підтримка стека протоколів ТСРЯР і наявність HTTP-сервера, підтримуючого CGI.

1.3.3 Автоматизована інформаційна бібліотечна система ІРБІС

ІРБІС - Система автоматизації бібліотек, що відповідає всім міжнародним вимогам, запропонованих до сучасних бібліотечних систем, і в той же час підтримує всі різноманіття традицій російської бібліотечної справи. Комп'ютерна система автоматизації бібліотек ІРБІС, створена Міжнародною асоціацією користувачів і розробітників електроних, бібліотек і нових інформаційних технологій за ініціативою Державною публічною науково-технічною бібліотекою Росії, призначена для розповсюдження і використання в бібліотеках будь-якого типу і профілю. Перша версія системи з'явилася в ГПНТБ в 1995 році. Система має універсальний характер, охоплює всі види видань (зокрема -аудіо і відеоматеріали, карти, ноти, комп'ютерні програми) і підтримує всі стандарти, що діють в Росії, і насамперед стандарт на бібліографічний опис. У даний час існують версії системи для DOS.

Версія для Windows є комерційною і продовжує розроблятися. Для DOS є повна працездатна версія, орієнтована на роботу в локальній мережі, подальша розробка якої заморожена. Серед характеристик, що представляють найбільший інтерес для бібліотек університету, можна виділити наступне:

· у системі реалізовані всі основні режими бібліотечної роботи (автоматизовані робочі місця): «комплектатор», «каталогізатор», «книговидача|», «адміністратор», «читач»;

· технологія автоматичного формування словників з пошуком по будь-яких елементах опису, засоби для ведення алфавітно-наочного покажчика до УДК/ББК і Тезауруса;

· система підтримує традиційні паперові технології (можливе отримання будь-яких вихідних форм: картки, списки нових надходжень, книги сумарного обліку);

· система володіє широкими можливостями для налаштування в умовах роботи конкретної бібліотеки;

· відвертість системи дає можливість користувачеві самостійно вносити зміни: від вхідних і вихідних форм до написання власних службових програм.

Windows-версія має можливість для роботи з базою даних на сервері через Internet. Існує ряд цікавих пропозицій ГПНТБ для невеликих бібліотек. Ця і що вже існує Міні-ІРБІС, і ще Ірбіс-light, що розробляється.

Основні функції системи:

1. Робота в локальних обчислювальних мережах любого типу без обмеження кількості користувачів;

2. Повна інтегруємість в корпоративні бібліотечні системи і технології на основі:

- засобів підтримки Web-технологій і протоколу Z39.50;

- повної сумісності з міжнародними форматами UNІMARC, USMARC.

3. Підтримка будь-якої кількості баз даних;

4. Технологія автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук по любим елементам опису;

5. Засоби для введення і використання авторитетних файлів, алфавіто-предметного показника;

6. Підтримка традиційних «паперових» технологій: від друку листів замовлення і книги сумарного обліку до друку всіх видів каталожних карток;

7. Технології, орієнтовані на використання штрихів-кодів на екземплярах видань і читацьких квитків;

8. Підтримка повних текстів, графічних даних і інших зовнішніх об'єктів;

9. Засоби для перекладу користувацьких інтерфейсів на інші мови;

10. Широкий набор сервісних засобів, які забезпечують зручність і наочність користувацьких інтерфейсів, які спрощують процес введення, виключає помилки і дублювання інформації;

11. Широкі можливості для адаптації до умов роботи конкретної бібліотеки;

12. Відкритість - дозволяє користувачу самостійно вносити зміни у широких межах: від зміни вхідних і вихідних форм до розробки оригінальних додатків;

13. Автоматизація реєстрації та обліку користувачів;

14. Отримування інформації про термін повернення видання, якщо воно видано на абонемент.

У системі реалізовані всі типові бібліотечні технології, включаючи технології комплектування, систематизації, каталогізації, читацького пошуку, книговидачі і адміністрування, на основі взаємозалежного функціонування п'яти типів автоматизованих робочих місць (АРМ): «Комплектувальник», «Каталогізатор», «Читач», «Книговидача», «Адміністратор».

1.3.4 УФД/Бібліотека

Система «УФД/Бібліотека» призначена для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки. Система «УФД/Бібліотека» створена за сучасними технологіями і стандартами обробки та передачі інформації, забезпечує автоматизацію виробничих циклів бібліотеки, яка функціонує автономно чи в складі системи бібліотек, єдиних каталогів та бібліотечних фондів.

Вона включає засоби автоматизації основних виробничих циклів:

Комплектування бібліотечного фонду (визначення потреб, замовлення літератури, оформлення надходжень, облік і аналіз фонду, списання)

Обробка документів (складання бібліографічного опису документа, класифікація, створення тематичних каталогів)

Обслуговування читачів (пошук документів, замовлення, комплектування замовлень, видача та повернення документів). Система «УФД/Бібліотека» призначена для вирішення двох взаємоповязаних задач:

забезпечення ефективного відбору документів з будь-якого робочого місця установки, їхнього замовлення та перегляду відповідних електронних копій;

підвищення ефективності праці співробітників бібліотеки за рахунок автоматизації основних виробничих циклів бібліотеки, поєднуючи поточну вітчизняну практику (в тому числі: формати бібліографічних описів, стандарти обліку, паперові технології) з сучасними міждународними комунікативними форматами, штрих-кодовими технологіями, цифровим підписом тощо.

Система виконує такі функції:

1. Користування електронним каталогом;

2. Відбір документів за заданими критеріями (темами каталогів і значеннями полів бібліографічного опису);

3. Сортування відібраних документів за вказаними критеріями у порядку зростання чи зменшення значень;

4. Перегляд та друк інформації відносно відібраних документів у вигляді строк таблиці, каталожних карток і повних бібліографічних описів;

5. Експорт і друк вибраної інформації;

6. Підтримка електронного каталогу бази даних електронних документів;

7. Каталогізація видань (створення бібліографічних описів документів згідно держстандарту 7.1-84, стандартам USMARC и UNІMARC);

8. Структуризація складних видань (серій, колекцій, періодики);

9. Експорт і імпорт бібліографічних описів документів у форматах USMARC, UNІMARC и XML;

10. Створення тематичних каталогів;

11. Занесення електронних документів до бази даних чи відповідних контейнерів локальної мережі, отримання електронних адрес документів, які розміщені на компакт-дисках, в глобальних і локальних мережах;

12. Комплектування бібліотечного фонду паперовими документами;

13. Облік читацьких потреб;

14. Складання замовлень на літературу;

15. Оформлення надходження партій літератури;

16. Аналіз забезпеченості літератури по тематиці;

17. Оформлення списань;

18. Підготовка і друк книг інвентарного і сумарного обліку;

19. Аналіз причин відмов читачам в документах;

20. Експорт-імпорт інформації відносно бібліотечного фонду у форматі XML.

21. Обслуговування читачів (в т.ч. організація МБА)

22. Введення і утримання інформації відносно читачів бібліотеки;

23. Відбір читачів за різними критеріями, сортування, перегляд і друк відібраної інформації;

24. Відбір екземплярів документів і реєстрація видачі їх читачам;

25. Реєстрація повернення документів читачами;

26. Перегляд переліку документів, виданих читачам, які повернені, не повернені, строк повернення яких прострочено;

27. Застосування технологій штрих-кодування для ідентифікації документів і читачам;

28. Налагодження широкого кола параметрів для пристосування системи до потреб конкретної бібліотеки, створення різноманітних словників і переліком з можливостями імпорта-експорта у форматі XML.

Розглянемо основні функції:

Пошук документів. Для роботи на рівні читача система включає засоби багатокритеріального відбору документів, перегляду їхніх описів та електронних копій, переходу до звязаних документів, перегляду супутньої інформації, друку переліків та замовлення.

Відбір та перегляд документів. Вибір документів може здійснюватись одночасно за значеннями полів бібліографічного опису, рубриками, темами та ключовими словами. Результати відбору відображаються в табличній формі, звідки можна переглянути картку документа, повний бібліографічний опис та електронну копію, а також інформацію про звязані документи (додатки, переклади тощо), про наявність складових частин (для багатотомних та періодики) та наявність документа в інших організаціях.

Друк переліків. Для друку переліків документів - результатів відбору передбачено кілька стандартних форм. Однією зі зручних практик є передача переліку в офісні застосування в форматі XML, HTML, RTF, Excel для подальшого оформлення та друку. Крім того, система передбачає апарат для створення шаблонів друкованих форм, за допомогою яких адміністратор системи може створити практично будь-яку форму для друку.

Врахування пропозицій. Пропозиції від постачальників літератури, в тому числі: видавництва (плани видання), продавців (наявність та умови придбання), бібліотек (обмінний фонд), складаються з таких основних даних:

· скорочений бібліографічний опис документа для його однозначної ідентифікації (автор, назва, том, номер, видавець, рік та місце видання, обсяг тощо);

· основні відомості про постачальника;

· умови розповсюдження (ціна, кількість, термін, спосіб доставки тощо);

Пропозиції можуть вводитись безпосередньо в бібліотеці, але очікується, що вони будуть отримуватися від постачальників в одному з реалізованих форматів для подальшого імпорту в систему. При цьому всю необхідну інформацію можна імпортувати в разі використання формату XML або спеціального текстового формату (csv). Текстовий формат може бути отриманий також з електронних таблиць, отже, можливим варіантом є передача відповідних файлів в форматі, наприклад, електронної таблиці MS Excel. Скорочений бібліографічний опис можна отримувати в одному з міжнародних комунікативних форматів UNIMARC або USMARC, але при цьому слід узгодити введення відсутніх у цих форматах полів для інформації про постачальника і умови поставки. З моменту імпорту інформація стає доступною для перегляду і визначення потреб на будь-якому робочому місці в бібліотеці.

Обробка партій літератури. Література надходить партіями. За кожною партією вводиться її номер, дата надходження, постачальник і спосіб придбання, реквізити супровідних документів та інша інформація. Номер партії по суті є сумарним номером, а інформація щодо партії є основою книг інвентарного та сумарного обліку. Примірники діляться на групи за місцями розподілу та ознаками: номерний-безномерний, балансовий-позабалансовий, кожна група реєструється окремо. В залежності від ознак кожний примірник може бути автоматично віднесений до певної книги інвентарного обліку і отримати відповідний інвентарний чи обліковий номер.

Таб 1.3 Функції та властивості

Основні функції	Основні функціональні властивості	Основні системні властивості
- Реєстрація видань (занесення в каталог); - завантаження каталогів інших бібліотек, переданих у форматі USMARC; - реєстрація документів у фонді бібліотеки, друк формулярів, карток - генерального та тематичних каталогів; - утворення нових та доповнення існуючих тематичних каталогів; - утримання електронних документів у системі; - ведення даних щодо читачів, організації МБА, постачальників літератури; - багатокритеріальний пошук документів за темами та за ознаками; - оформлення та виконання замовлень читачів; - контроль за поверненням документів; - ведення та друк книг інвентарного та сумарного обліку; - аналіз стану бібліотечних фондів.	- Обмін каталогами з іншими бібліотеками у форматі USMARC; - створення необхідної кількості тематичних каталогів з можливістю одночасної роботи з кількома такими каталогами; - зберігання наявної каталожної інформації в електронному вигляді з можливістю багатокритеріального відбору і одночасного перегляду багатьма користувачами; - реалізація основних технологічних циклів роботи бібліотеки.	- Орієнтація на роботу в компютерній мережі; - застосування технології клієнт-сервер; - збереження всієї інформації в базі даних, що відповідає стандарту SQL; - встановлення на компютерних мережах, які підтримують протоколи TCP/IP, NetBEUI та IPX/SPX; - робота клієнтської частини (оболонки) під управлінням MS Windows; - робота з будь-якого робочого місця у відповідності зі своїм статусом (шифр-пароль).

Клієнтська частина Системи функціонує на комп'ютерах типу IBM PC під управлінням операційних систем MS Windows (95, 98, NT, 2000). Система орієнтована на роботу в комп'ютерній мережі, де велика кількість користувачів одночасно працює з одним сервером бази даних. Система побудована за архітектурою клієнт-сервер, базується на системах управління базами даних реляційного типу, які підтримують стандарт SQL.

Впровадження у вузівських бібліотеках автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем, значно розширює можливості бібліотек Вуза по більше повному й ефективному інформаційному забезпеченню наукової праці, підготовки наукових кадрів і навчального процесу.

1.3.5 Система автоматизації бібліотечних процесів „Університетська бібліотека” UniLib

Система UniLib призначена для автоматизації бібліотечних процесів обслуговування читачів,а також комплектування, обліку та обробки літератури. Система належить до класу корпоративних клієнт-серверських інформаційно-бібліотечних систем, що підтримує всі традиційні бібліотечні технології, всі найбільш використані стандартні формати зберігання та передачі бібліографічних описів, всі традиційні елементи інформаційно-лінгвістичного забезпечення бібліотечних процесів.

Розробка системи велася з 1997 року науково-дослідним інформаційно-компютерним центром Національного університету внутрішніх справ, м. Харків (НУВС). З 1999 року система впроваджена у повнофункціонувальному варіанті в бібліотеці НУВС. З травня 2001 року система вийшла на ринок програмних систем в Україні. В даний час є однією з двох вітчизняних бібліотечних систем, що одержали масове поширення.

На відміну від інших систем - аналогів, що конкурують на ринку бібліотечних систем у пострадянських країнах, система UniLib позитивно відзначається зручністю і простотою використання поряд із повною функціональністю; ціновою принадністю; інваріантністю від типу бібліотеки (бібліотеки навчальних закладів, універсальні та ЦБС); орієнтацією на безкоштовне програмне забезпечення (LINUX, INTERBASE); роботою на основі реляційної БД; кросплатформною серверною частиною (LINUX, MS Windows, UNIX); можливістю інтеграції з іншими системами інтегрованої інформаційно-керуючої системи «Університет»; потужною системою обробки повнотекстових електронних ресурсів; орієнтацією системи на використання найсучасніших методологічних, технологічних і технічних досягнень; постачанням у складі системи авторського інформаційно-лінгвістичного забезпечення; гнучкістю налаштування системи з можливістю додавання нових полів; наявністю WEB інтерфейсу читача та Z39.50, серверу організації роботи системи при віддалених філіях бібліотеки UNILIB NET MANAGER; підтримкою традиційних «паперових» технологій: від друку листів замовлення і книги сумарного обліку до друку всіх видів каталожних карток; технологіями, орієнтованими на використання штрихкодів на примірниках видань і читацьких квитках; підтримкою повних текстів, графічних даних та інших зовнішніх обєктів (включаючи ресурси Internet).

Система підтримує основні технологічні процеси: комплектування фондів; наукову обробку літератури; функції відділу зберігання; обслуговування читачів; довідково-бібліографічні функції; адміністрування системи.

У системі забезпечується пошук ресурсів у полях бібліографічних описів з використанням класифікаторів і предметних покажчиків (УДК, MESH, ББК, ГРНТІ), з використання логічних конструкцій для пошуку, пошук у службових полях (для бібліотекарів), читацький (спрощений) пошук.

Замовлення літератури спирається на використання пріоритетів обслуговування.

Підтримується режим оперативного і поточного комплектування; реєстрація та імпорт електронних і паперових пропозицій кнтготорговельних організацій і видавництв; організаційний супровід процесу замовлення літератури; формування і розміщення замовлення; контроль за прямуванням матеріальних і фінансових потоків; реєстрація надходжень; первинний облік літератури (інвентарний, безінвентарний, безномерний); облік розподілу літературипо відділах і філіях, вибуття літератури; детальний підрахунок книгозабезпеченості.

Наукова обробка документів передбачає побудову якісних бібліографічних описів дя будь-яких відділів інформаційних ресурсів, автоматизовану каталогізацію, додаткові можливості катологізації періодичних та багатотомних видань, статей, а також видань, що продовжуються, автоматизовану предметизацію та систематизацію (УДК, ББК, АПП, спеціалізовані тезауруси - MESH).

Обслуговування читачів передбачає їхню реєстрацію, можливості розвинутого пошуку в електронному каталозі, замовлення літератури, реєстрацію обслуговування у відділах бібліотеки; штрихкодування і додаткові технології обслуговування, ведення статистики і контролю обслуговування.

Система забезпечується можливістю підтримки технології кооперативної катологізації в корпораціях бібліотек, яка включає засоби автоматичного пошуку, обмін засобами по електронній пошті, запозичення записів, побудову зведених каталогів тощо.

Система має модуль для створення бібліографічних покажчиків.

Адміністрування системи забезпечує управління видами, групами і типами користувачів, управління настроюваннями системи (підєднання до БД, настроювання фільтрів даних і їхньої візуалізації), контроль підєднання до БД, сесій, скасування дій системи, управління сервером БД.

Система являє собою високотехнологічне типове рішення, може використовуватись як у вузівських бібліотеках, так і у наукових, публічних, в ізольованих бібліотеках і корпораціях бібліотек, у великих бібліотеках, наприклад, центральних обласних, або невеличких районних, шкільних та інших.

На даний час система використовується у 42 бібліотеках України.

1.3.6 „Марк SQL”

Відноситься до системи третього покоління і є продовженням розвитку автоматизованих інформаційно - бібліотечних систем. Вона розроблялася по принципу відкритих систем. Система написана на мові С++.

Принципові особливості програм сімейства:

- використання архітектури „клієнт-сервер”;

- робота з різними СУБД;

- використання відкритих стандартів:

- масштабність: адаптація до будь-яких розмірів фондів та кількості користувачів;

- розширення: адаптація до різних структурних та технологічних особливостей бібліотек;

- мобільність: можливість переносу програм та даних з одного операційного середовища в інше;

- інтероперабельність: здатність до взаємодії з іншими інформаційними системами;

- дружній графічний інтерфейс;

- модульність структури;

- зручні та гнучкі функції настроювання системи;

- підтримка UNICODE.

АІБС «МАРК» - SQL варіант

«МАРК-SQL» забезпечує комплексну автоматизацію всіх бібліотечних процесів:

· комплектування літератури;

· створення і ведення електронного каталогу;

· систематизацію;

· обробку видань, що надходять;

· довідково-інформаційне обслуговування;

· обслуговування читачів;

· облік бібліотечного фонду;

· імпорт/експорт в основні комунікативні формати RUSMARC, USMARC, UNIMARC;

· пошук інформації з будь-яких елементів бібліографічного опису та їхніх сполучень;

· доступ до ресурсів бібліотеки через Інтернет;

· підтримка протоколу міжмережевої взаємодії Z39.50;

· створення різних видів звітних документів;

· формування повнотекстових та мультимедійних ресурсів;

· різні інформаційні послуги для читачів;

· аналіз книгозабезпеченості навчального процесу;

· формування прогнозів споживчого попиту;

підтримка штрихкодової технології.

Складається з модулів:

„Адміністратор” - підсистема, що здійснює адміністрування баз даних та виконує функції з адаптації до потреб користувачів:

- планування та створення системних ресурсів;

- ведення мережних ресурсів та користувачів;

- супровід інформаційного забезпечення (розподіл дискового простору, створення системних каталогів, введення обмежень на використання ресурсів, розподіл табличного простору баз даних, створення і ведення об'єктів баз даних);

- створення зручного середовища для користувачів (електронні каталоги, шаблони, етапи, екранні форми, засоби редагування та ін.);

- підключення рубрикаторів, класифікаторів, тезаурусів, довідників;

- настроювання бібліотечних процесів на основі етапної технології;

- супровід системи безпеки (введення паролів, обмеження входу, призначення прав доступу);

- - ведення та обробка системних журналів;

- збір і обробка статистики про функціонування системи.

„Каталогізатор” - підсистема, за допомогою якої здійснюється створення та ведення електронного каталогу, робота з різними видами документів, ведення інвертарного та безінвертарного обліку, формування книги сумарного обліку, формування книги сумарного обліку, формування стандартних вихідних форм (картки, формуляри, читацькі вимоги, бюлетені, бібліографічні покажчики та ін.), перевірка на дублетність, списання літератури, формування повнотекстових та мультимедійних ресурсів та ін.

„Пошук” - підсистема, за допомогою якої користувач робить пошук, перегляд та замовлення потрібної літератури. Підсистема „Пошук” створюється в двох видах: усередині локальної мережі та за допомогою Internet/Intranet - технології, пошук та замовлення літератури здійснюється через стандартний браузер.

„Комплектування” - підсистема, у якій реалізуються функції замовлення та обліку літератури, що надходить, контролю надходжень, формування звітних бухгалтерських документів.

„Абонемент” - підсистема, де здійснюється запис та реєстрація читачів, виконується задача та повернення літератури, визначаються заборгованості з літератури, забезпечується можливість для формування статистичних звітів. Видача і повернення книг виконується через замовлення літератури в модулі „Пошук”, з інвертарним/штрихкодовим номером для літератури вільного доступу, безпосередньо через пошук в „Абонемент”.

Бібліотека ХНТУ

Всі розглянуті системи, якщо їх використовувати у будь-якому ВНЗ, потребують великих фінансових витрат, яких українські ВНЗ, як правило, не мають. Тому було прийнято рішення про розробку автоматизованої бібліотечної системи своїми силами.

В 2004 у ХНТУ була почата розробка проекту «Автоматизована інформаційно-бібліотечна система ХНТУ» (АІБС). Метою створюваної електронної бібліотечної системи було здійснення робіт зі створення інформаційних ресурсів і забезпечення вільного доступу до них.

Програмне забезпечення ЕБД

1. Забезпечення захисту і авторизованого доступу до інформації з статистикою про час, проведений користувачем в ЕБ і використаних бібліотеках;

2. Можливість передачі одного запиту користувача одночасно в декілька колекцій , що складають ЕБ, у тому числі, в колекцію дисертацій і обробку відповідей від декількох джерел одночасно;

3. Візуалізація інформації, отриманій як відповідь на запит у форматі, який вибирається користувачем із списку можливих;

4. Ліцензійна підтримка;

5. Облік при функціюванні прийнятих стандартів представлених, збереженні і передачі інформації;

6. Реалізація технологічних рішень, що приймаються машиною або людиною;

7. Забезпечити адекватного використання вибраних або розроблених в межах проекту мета даних;

8. Мінімальні вимоги до програмного забезпечення робочого місця клієнта (стандартне програмне забезпечення);

9. Незалежність функціювання ЕБ від платформи на стороні клієнта і незалежність від СУБД, що використовується;

10. Можливість обробки багатомовної текстової інформації з використанням оригінальної графіки документів і метаданих;

11. Використання UNICODE;

12. У плані вибору програмного забезпечення для ЕБД найбільшу значимість має сумісність з іншими бібліотеками і користувачів. В цьому питанні мова йде про вибір між засобами, найкращими для даної системи, і стандартами, що широко використовуються і які мають меншу функціональність;

13. Архіви, в яких передається інформація для довгострокового збереження, повинні зберігати інформацію довше, ніж строки, на які розраховані сучасні магнітні або електронні носії інформації;

14. Для збереження інформації (в тому числі, мета даних) повинні використовуватися поширені формати: при цьому нові формати с більшою вірогідністю будуть забезпечувати можливість конверсії;

Враховуючи, що нема достовірних даних про строк гарантованої збереженості на електронних носіях, ЕБ повинна плануватися періодичне оновлення електронних документів. Необхідно не лише підтримувати дзеркальний стан системи, але і зберігати архівні копії найбільш важливої інформації на мікро носіях

1.4 Автоматизована інформаційно-бібліотечна система ВУЗУ

Розвиток і широке впровадження інформаційних технологій впливає на всі сфери сучасного життя включаючи сфери економіки, влади, науки і освіти. Інформація і знання стають визначальним економічним чинником, а також найважливішим національним ресурсом. Збереження, розвиток і раціональне використання національного інформаційного ресурсу є завданням державного значення. Очевидний шлях підвищення ефективності використання електронної інформації - створення відповідних інформаційних систем, здатних надійно зберігати інформацію і забезпечувати її цілеспрямоване використання. Впровадження у Вузах автоматизованих бібліотечних систем, значно розширює можливості бібліотек Вузів по повнішому і ефективнішому інформаційному забезпеченню наукових досліджень, підготовки фахівців і учбового процесу в цілому.

Всі використовувані в процесі в даний час автоматизовані бібліотечні системи, якщо їх використовувати у вищих учбових закладах України, потребують великих фінансових витрат, яких українські Вузи, як правило, не мають. Тому нерідко у Вузах приймаються вирішення про розробку автоматизованої бібліотечної системи силами самого Вузу.

Основні завдання електронної бібліотеки - інтеграція інформаційних ресурсів і забезпечення ефективної навігації в них. Під інтеграцією розуміється об'єднання електронних документів і довідників різного вигляду з метою їх широкого використання для надання користувачеві можливостей маніпулювання даними переважно у функціонально однорідній середі. Само ж об'єднання ресурсів не обов'язково має бути фізичним - воно може бути віртуальним, але сприйматися користувачем як єдиний інформаційний простір. Якщо розглядувати нині створювані електронні бібліотеки з погляду складу і характеру інформаційних ресурсів, то можна відмітити, що як компоненти тут виступають електронні каталоги, бібліографічні і реферативні бази даних, повнотекстові масиви (електронні журнали, фактографічні бази даних, сховища електронних копій статей і інших публікацій), довідково-нормативні файли (рубрикатори, тезауруси, авторські, наочні, географічні і інші метаінформаційні продукти). Записи цих масивів можуть бути взаємозв'язані між собою посиланнями, покажчиками зберігання або умовами відшукання.

У загальному випадку інформаційні компоненти електронної бібліотеки утворюють трирівневу структуру, що включає:

- компоненти метаінформаційного рівня, що забезпечують «впізнанність» колекції в цілому, ідентифікацію як її наповнення, так і форми уявлення. Сюди відноситься, наприклад, нормативна інформація про колекції об'єктів (рубрикатори, тезауруси, авторські та інші покажчики), а також каталоги і описи структури і наповнення доступних асоційованих ресурсів;

- компоненти довідково-пошукового опису об'єктів, що забезпечують семантичну ідентифікацію, «впізнанність» окремого документа за рахунок уніфікації і нормалізації представлення як елементів даних, так і змісту. Звичайно це бібліографічний запис чи яка-небудь інша вторинна інформація документа;

- компоненти рівня об'єктів первинної інформації: текст, графічне зображення, аудіо, відео і так далі, тобто власне інформативні документи.

З погляду характеру розміщення інформаційних ресурсів (тобто їх локалізації в обчислювальній середі, що у результаті і визначає технологію і умови використання) можна виділити два класи електронних бібліотек: локалізованні, коли метаінформаційна, пошукова і інформаційна компоненти об'єднані в одній програмній і загальній обчислювальній середі; розподільчі, коли компоненти знаходяться, можливо, в різному поєднанні, на взаємно видалених обчислювальних системах, що взаємодіють на рівні мережевого протоколу і функціонують півуправлінням різних програмних систем.

Розроблення у ХНТУ автоматизованної інформаційно-бібліотечної системи підвищить ефективність використання інформації в університеті, продовжить роботу по забезпеченню навчального та наукового процесів потрібною літературою, зможе здійснити пошук позабюджетних джерел фінансування, запровадження в практику роботи платних послуг, вирішить проблему своєчасного та більш повного задоволення запиту викладачів та студентів, терміново вирішить проблему збереження фонду, його фізичного захисту, ліквідацію боргу літератури виключених з вузу студентів.

Система електронних бібліотек виявиться нежиттєздатною, якщо в її основі не лежатимуть стандарти уявлення і пошуку електронних документів. Не можна забувати, з іншого боку, що процес накопичення електронних ресурсів довгий час відбувався без опори на які-небудь стандарти, крім того, існують відладжені технологічні процеси розробки електронних документів в конкретних організаціях. На наш погляд, було б не вірним намагатися в обов'язковому порядку привести всі існуючі документи до нових стандартів, оскільки витрати на це можуть бути порівнянні із створенням документа не маючи нічого. Було б цікаво говорити про використання єдиних стандартів представлення електронних документів, як про обмінний формат, використаний при передачі інформації іншої організації.

Розділ 2. Специфіка організації роботи автоматизованих електронних бібліотек. Аналіз предметної області

2.1 Функції бібліотеки вищого навчального закладу

На сьогодні бібліотеки, реалізуючи концепцію інформаційного суспільства, тобто зберігаючи, обробляючи, поширюючи інформацію на традиційних і електронних носіях, займають ключову позицію серед постачальників інформаційних послуг. Але погляд на бібліотеку тільки з точки зору інформаційних функцій є дещо однобоким. Бібліотека повинна зберігати соціальну та культурну пам'ять, що міститься в матеріальному предметі - книзі, розвивати в користувачеві потребу в ній.

Сучасна бібліотека - гідний продукт цивілізації і зберігаючи її ми зможемо багато що відродити та відновити, а саме: державність, незалежність, національну культуру, пам'ять.

Завдання університетської бібліотеки - це поліпшення бібліотечного обслуговування за умови вдосконалення довідково-бібліографічної діяльності, ріст професійної компетентності університетського бібліотекаря, піднесення престижності його діяльності, зміцнення матеріальної бази бібліотеки університету, формування в ній фонду відеофільмів, комп'ютерізація.

Під автоматизацією розуміють сукупність стадій (етапів), що визначають автори-розробники даної автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи (АІБС) та спеціалісти даної бібліотеки. Немає необхідності сьогодні вишукувати щось нове, тому що в бібліотечній справі вже є певний як зарубіжний, так і вітчизняний досвід автоматизації бібліотечних процесів. Цікавими з огляду даної теми є пропозиції доктора технічних наук професора, замісника директора ДПКІБ Росії Я.Л. Шрайберга: «Система автоматизації бібліотеки складається із декількох етапів і їхній вибір, послідовність, реалізація залежить цілком від потреб бібліотеки. Найчастіше перший етап - створення електронного каталогу, підключення до Інтернету. Немає сенсу на початку автоматизації, при недоліку і нестачі засобів і техніки намагатись охопити всі сфери бібліотечної автоматизації. Вдалими є ті системи автоматизації, які мають полегшені версії і дозволяють розпочати роботу з найменшого і за невеликі кошти».

Впровадження в практику роботи бібліотеки бібліотечних програм передбачає декілька етапів. По-перше, створення електронного каталогу. Однак, кожна університетська бібліотека створює власний електронний каталог, дублює вже зроблену роботу з обробки нових надходжень. По-друге, для ефективного функціювання інформаційних центрів, створенних при бібліотеках, необхідне поетапне вивчення бібліотечними працівниками прикладного програмного забезпечення загального призначення, зокрема інформаційного-лінгвисточного забезпечення автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи, сучасних бібліотечних технологій, автоматизованого обслуговування користувачів, інформаційного пошуку в електронному режимі, навичок розробки та використання електронних форм бібліотечної статистики, підготовки бібліографічних списків, навичок проведення презентацій своєї діяльності для бібліотечних фахівців.

Всі книги, брошури, журнали та підручники, що надходять до бібліотеки університету, е державною власністю. Саме це зобов'язує бібліотекаря вести чіткий і систематичний облік бібліотечного книжкового фонду, знати всі книжки та їх кількість, що надходить і зберігається у бібліотеці, забезпечити його збереження.

Облік книжкового фонду відображає надходження, вибуття видань, загальну чисельність і розподіл за видами та змістом.

Успішне розв'язання завдань, що стоять перед бібліотекою університету, значною мірою залежить від правильної, науково-обгрунтованої, творчої організації бібліотечних фондів і каталогів, довідково-бібліографічного апарату.



Мал. 2.1 Основні функції бібліотеки університету

Мал. 2.2 Основні напрямки роботи бібліотеки

Але перш ніж надати довідки, задовольнити запити користувачів, прагнуть добре вивчити контингент читачів, досконало знати їх запити. Це один із факторів результативності довідково-бібліографічної роботи. Довідки, які надаються користувачам, поділяємо на такі групи:

- довідки про того, хто написав книгу;

- довідку про назву видання окремого автора;

- коли, де і ким видано даний примірник, документ;

- які книжки, статті є в бібліотеці на визначену запитом тему.

Мал. 2.3. Модель організації роботи з бібліотечним фондом

Основні етапи виконання довідок;

- прийом запиту;

- вивчення та підбір літератури;

- складення довідок;

- видача літератури, довідки;

- реєстрація довідок.

У бібліотеці університету студенти отримують індивідуальні, групові та тематичні довідки. Всі вони облікуються у щоденнику роботи бібліотеки університету.

Для більш повного забезпечення запитів користувачів у бібліотеці, в читальному залі організовано та оформлено довідково-бібліографічний куточок, який включає систему каталогів та систему карточек; довідкове бюро, яке складається з довідково-інформаційного фонду.

За допомогою цих та інших форм роботи досягається основна мета довідково-бібліографічної роботи - розширення світогляду користувачів, пропаганда літератури, формування у студентів бібліотечно-бібліографічної культури, надається допомога викладачам.

Кожна бібліотека університету відчуває сьогодні нестачу комп'ютерізації бібліотечних процесів, кожен бібліотекар відчуває потребу в навиках інформаційної грамотності.

Основні вимоги до програмного забезпечення ЕБД наступні:

1. Забезпечення захисту і авторизованого доступу до інформації з статистикою про час, проведений користувачем в ЕБ і використаних бібліотеках;

...