Система автоматизованого управління бібліотечним процесом (каталогізатор)

2. Можливість передачі одного запиту користувача одночасно в декілька колекцій , що складають ЕБ, у тому числі, в колекцію дисертацій і обробку відповідей від декількох джерел одночасно;

3. Візуалізація інформації, отриманій як відповідь на запит у форматі, який вибирається користувачем із списку можливих;

4. Ліцензійна підтримка;

5. Облік при функціюванні прийнятих стандартів представлених, збереженні і передачі інформації;

6. Реалізація технологічних рішень, що приймаються машиною або людиною;

7. Забезпечити адекватного використання вибраних або розроблених в межах проекту мета даних;

8. Мінімальні вимоги до програмного забезпечення робочого місця клієнта (стандартне програмне забезпечення);

9. Незалежність функціювання ЕБ від платформи на стороні клієнта і незалежність від СУБД, що використовується;

10. Можливість обробки багатомовної текстової інформації з використанням оригінальної графіки документів і метаданих;

11. Використання UNICODE;

12. У плані вибору програмного забезпечення для ЕБД найбільшу значимість має сумісність з іншими бібліотеками і користувачів. В цьому питанні мова йде про вибір між засобами, найкращими для даної системи, і стандартами, що широко використовуються і які мають меншу функціональність;

13. Архіви, в яких передається інформація для довгострокового збереження, повинні зберігати інформацію довше, ніж строки, на які розраховані сучасні магнітні або електронні носії інформації;

14. Для збереження інформації (в тому числі, мета даних) повинні використовуватися поширені формати: при цьому нові формати с більшою вірогідністю будуть забезпечувати можливість конверсії;

15. Враховуючи, що нема достовірних даних про строк гарантованої збереженості на електронних носіях, ЕБ повинна плануватися періодичне оновлення електронних документів. Необхідно не лише підтримувати дзеркальний стан системи, але і зберігати архівні копії найбільш важливої інформації на мікро носіях.

У загальному|спільному| випадку інформаційні компоненти електронної бібліотеки утворюють трирівневу структуру, що включає:

- компоненти метаінформаційного| рівня, що забезпечують «впізнанність|пізнаваний|» колекції в цілому|загалом|, ідентифікацію як її наповнення, так і форми уявлення|вистави|. Сюди відноситься, наприклад, нормативна інформація про колекції об'єктів (рубрикатори, тезауруси, авторські|предметні| та інші| покажчики), а також каталоги і описи структури і наповнення доступних асоційованих ресурсів;

- компоненти довідково-пошукового опису об'єктів, що забезпечують семантичну ідентифікацію, «впізнанність|пізнаваний|» окремого документа за рахунок уніфікації і нормалізації представлення як елементів даних, так і змісту|вмісту|. Звичайно|звичний| це бібліографічний запис чи яка-небудь| інша вторинна|повторна| інформація документа;

- компоненти рівня об'єктів первинної інформації: текст, графічне зображення, аудіо, відео і так далі, тобто власне інформативні документи.

В програмі автоматизації бібліотеки мають бути автоматизовані робочі місця, що виконують наступні функції:

· адміністративні системи, що включають функції настройки, модифікації та підтримки;

· комплектування фонду;

· введення даних;

· створення бібліографічного опису і каталогів;

· інформаційний пошук і замовлення видань;

· обслуговування читачів, підключення до мережі Інтернет (підключення до серверів і забезпечення функцій пошуку замовлення і катологізації, забезпечення корпоративних технологій).

2.2 Опис предметної області

2.2.1 Історія університету та бібліотеки

У Херсоні вищий навчальний заклад було відкрито у 1957 році, як навчально- консультаційний пункт (НКП). У 1960 НКП було реорганізован в загально-технічний факультет Київського технологічного інституту легкої промисловості, а у 1962 його було передано Одеському технологічному інституту ім. Ломоносова. Спочатку у ньому навчалося 837 студентів-заочників. З 1962 року при Херсонському філіалі Одеського технологічного інституту відкривається стаціонарна форма навчання. На денне відділення було прийнято 75, а на вечірнє - 150 студентів. У 1962 році відбувся перший випуск інженерів, що закінчили заочно Одеський технологічний інститут.

Таким чином, Херсонський філіал Одеського технічного інституту становляться вищим навчальним закладом по підготовці спеціалістів для текстильної промисловості. У 1965 році на денному відділені навчалося 384 студента, на вечірньому - 596, і на Одеському технічному факультеті - 1825 студентів. У молодому вузі було створено 8 загальнонаукових і інженерних кафедр, 7 лабораторій і кабінетів. 1965/66 навчальний рік став початком зміни організаційної структури факультету: були створені спеціальні інженерні кафедри, створювалися лабораторії, а головне - збільшився прийом студентів на деннє відділення. У 1969/70 році в інституті навчалося вже 3380 студентів, із них на стаціонарі - 1300, на вечірньому відділені - 880 і на заочному - 1200 чоловік. При Філіалі буда відкрита аспірантура, організовано 4 Факультета: технологічний, механічний, вечірній і загальнотехнічний. Функціювало 20 кафедр, на яких працювало 153 викладачі, з них 50 - з вченими ступенями та знаннями. При інституті почали працювати спортклуб, експериментальний театр, літературне об `єднання, естрадний ансамбль, хор, бібліотека, книжковий фонд якої нараховував 94500 томів.

Факультет збільшився настільки, що було прийнято рішення перетворити філіал на самостійний вуз. Постановою Ради Міністрів СРСР від 12 квітня 1979 року № 340 „Про організацію в м. Херсоні індустріального інституту” і Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 травня 1979 року №247 29 грудня 1980 року на базі Херсонського філіалу Одеського технологічного інституту легкої промисловості було відкрито Херсонський індустріальний інститут. В той час ХІІ вважався одним вищім навчальним закладом України, що готував інженерів технологів по первинній обробці льону, ткацтва, прядінню. Тоді вже навчалося близько 5000 студентів на 34 кафедрах. Для користування у студентів було сучасне обладнання, комп'ютерна техніка, красива бібліотека с фондом більш ніж 600000 екземплярів книжок, 3 студентські гуртожитки на 1280 місць, 2 спортивні зали, стадіон. З 1989 року почав функціювати телецентр. У складі викладачів було 190 кандитатів і 25 докторів наук. Із року в рік міцніли ділові контакти ХІІ с багатьма головними учбовими, науковими організаціями і виробничими установами, а також із рядом іноземних фірм. Зараз це університет ІV рівня акредитації.

Університет регулярно приймає участь у Всеукраїнських олімпіадах, виставках, наукових конференціях.

2.2.2 Структура бібліотеки

Бібліотека складається з трьох відділів: відділення обслуговування, відділення комплектування наукової обробки літератури і бібліографічного відділення. В свою чергу, відділення обслуговування складається з читального зала і абонемента. Також до складу бібліотеки входять бібліотека факультету МЄВ, бібліотеки факультетів в містах Армянську, Нової Каховки, Генічеську, Феодосії, Керчі, Ялти, бібліотеки кабінетів-кафедр «українознавства», «політології», «дизайну».

Загальна площа бібліотеки складає 1331 кв.м. Штат складається з 30 чоловік. Бібліотека працює з 9 до 19, а останній день кожного місяця санітарний. Книжковий фонд складається: учбова література - 418650 книжок, наукова - 243754 , художня література - 7491 книжок, з них на українській мові - 80513 (19,5 %) книжок. Також бібліотека виписує різноманітні газети і журнали.

Відділ комплектування і наукової організації обробки літератури складається з двох секторів: сектор комплектування і сектор наукової обробки літератури. Вся нова література поступає в цей відділ. Він комплектує фонд бібліотеки і опрацьовує (шифрує книжки, виписує картки для каталогів, проводить технічну обробку). Потім книги передаються в відділ обслуговування.

Абонемент знаходиться в третьому корпусі на другому поверсі. Тут можна отримати книжки додому. На художню літературу в приміщенні абонементу є каталог, який вказує автора і назву всіх книжок, що є у присутності. Працівники бібліотеки допоможуть вибрати книгу по вашому запиту.

Читальний зал знаходиться в першому корпусі на першому поверсі. Саме тут зберігаються книги: наукова і учбова література в 1-4 екземплярі і періодичні видання. Література з читального зала не дається додому.

При відсутності необхідної літератури в читальному залі і на абоненті її можна замовити по міжбібліотечному абонементі. По ньому можна одержати літературу із любої бібліотеки країни.

Обслуговування в читальному залі і на а абонементі проводиться по студентському квитку.

2.2.3 Основні напрямки роботи бібліотеки

Основними напрямками роботи бібліотеки є :

1. Продовжувати роботу по забезпеченню навчального та наукового процесів потрібною літературою, пошук позабюджетних джерел фінансування, запровадження в практику роботи платних послуг;

2. Вирішувати проблему своєчасного та більш повного задоволення запиту викладачів та студентів, домагатися зменшення відмовлень на літературу через взаємодію з бібліотеками, видавництвами та книжково-торгівельними організаціями;

3. знайти можливість здійснювати відрахування із позабюджетних коштів на розвиток бібліотеки та комплектування її фондів до 10%;

4. терміново вирішувати проблему збереження фонду, його фізичного захисту, ліквідації боргу літератури виключених з вузу студентів;

5. В зв'язку з запровадженням інформаційних бібліотечних технологій, комп'ютеризації каталогів вести широку підготовчу роботу по редагуванню каталогів, звільнення книжкових фондів від застарілої та непрофільної літератури;

6. Всіляко сприяти поглибленню професійних знань бібліотечних працівників, вдосконаленню ділових якостей, забезпеченню засвоєння нових професійних знань у зв'язку із запровадженням нових автоматизованих бібліотечних технологій;

7. намітити організаційні заходи щодо залучення бібліотечних пунктів ННКЦ ХДТУ в єдину систему бібліотечного обслуговування при центральній бібліотеці ХДТУ з метою надання їм методичної допомоги з усіх питань бібліотечної діяльності.

Обслуговування читачів

На протязі року досліджувати питання теорії бібліотечної статистики та практики статистичної роботи в бібліотеці:

1. Особливо виділити методологію розрахунку відносних та середніх показників, їх застосування при аналізі бібліотечної діяльності;

2. Особливу увагу звернути на повне диференційне обслуговування читачів, на ліквідацію заборгованості читачів перед бібліотекою, на захист та збереженість фонду в умовах різких коливань температурного та воложистого режиму;

3. Розробити заходи щодо попередження та ліквідації читацької заборгованості на основі ретельного аналізу (статичного) як на абонементі, так і в читальному залі бібліотеки;

4. Всю роботу з читачами організовувати відповідно їх вимог з розширенням асортименту послуг, в тому числі платних;

5. Систематично проводити аналіз відмовлень на літературу, домагатися їх зменшень.

2.3 Предметна область

Можна виділити наступні об'єкти: „Книга”, „Журнал”, „”Пароль”, „Автор”, „Видавництво”.

Розглянемо насамперед вміст бази даних. Вона складається з 10 таблиць. Розглянемо конкретніше кожну з них.

Таблиця „Книга” містить інформацію про книгу. Вона складається з наступних полів: код книги, назву книги, рік та код видання, код присутності книги у бібліотеці, код ББК, код та індекс УДК, код цільового призначення, код державної публікації, код модифікованого запису, ISBN, мова тексту, мова супроводжуючого матеріалу, літературний жанр, відомості про відповідальність, загальна назва серійних видань, мітка тому, ціна, наявність електронного матеріалу, неопубліковані матеріали, примітки по темі видання, примітки по змісту.

Поле „код книги” складається з набору цифр, що є унікальним ім'ям. Це поле обов'язкове для заповнення і не повторюється. Ідентифікатором запису може бути і будь-який міжнародний стандартний номер.

Поле „назва книги” використовується для внесення повної назви видання. Поле обов'язкове для заповнення, може повторюватися. При заповненні використовуються будь-які символи.

В поле „рік видання” вносять дані про рік видання книги. Поле необов'язкове для заповнення, може повторюватися, Складається з чотирьох цифр, що означають рік.

В поле „код видавництва” заносять інформацію про код видавництва, яке видало цю книгу. Поле необ'язкове для заповнення, може повторюватися, складається з будь-якої кількості цифр.

Поле „код присутності книги бібліотеці” містить у собі код місця зберігання книги (абонемент, читальна зала тощо). Поле необ'язкове для заповнення, може повторюватися, складається з будь-якої кількості цифр.

Поле „код ББК” використовується для введення коду книги ББК. Це поле має бути унікальним, тобто його значення не повинні повторюватися, поле обов'язкове для заповнення, може складатися з будь-якої кількості символів.

Поле „індекс УДК” складається з будь-якої кількості символів, використовується для введення індексу класифікації з відповідністю до Універсальної десятичної класифікації з вказанням використуємого видання УДК. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код УДК” складається з будь-якої кількості символів, використовується для введення коду класифікації з відповідністю до Універсальної десятичної класифікації з вказанням використуємого видання УДК. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код цільового призначення” використовується для внесення данних про цільову аудиторію, на яку розрахована книга. Наприклад, у полі може бути вказано для дітей дошкільного віку, для дорослих тощо. Складається з будь-якої кількості символів, необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код модифікованого запису” використовується для визначення модифікації запису. Це односимвольний код, може містити значення 1 - для модифікованого запису і 0 - для немодифікованого запису. Поле необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „ISBN” містить Міжнародний стандартний книжковий номер й уточнення, що визначають розходження між номерами ISBN, якщо в запису міститься більш одного номера. Поле відповідає Області стандартних номерів і умов придбання (ISBD) і Області Міжнародного стандартного книжкового номера, ціни і тиражу (ДСТ 7.1-84). Поле обов'язкове для заповнення при умові наявності ISBN, значення поля можуть повторюватися.

Поле „мова тексту” використовується для введення мови, на якій складена книга, поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „мова супроводжуючого матеріалу” містить інформацію про мову матеріалу, який було надано разом із книгою. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „літературний жанр” використовується для опису жанра книги, що використовується для полегшення пошуку. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „відомості про відповідальність” містить інформацію про наявність авторських прав на книгу. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „загальна назва серійних видань” заповнюється лише у тому випадку, коли ця книга належить до багатотомних видань. Тоді воно містить загальну назву видання. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „мітка тому” містить відомості про нумерацію серійних видань, заповнюється лише у тому випадку, коли книга належить до багатотомних видань. Поле складається з довільної кількості цифр. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „ціна” містить інформацію про вартість книги. Може складатися з довільної кількості цифр. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „наявність електронного матеріалу” відображує інформацію про наявність електронного матеріалу книги. Це поле односимвольне, може мати два значення 0 - при відсутності електронного матеріалу і 1 - при його наявності. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „неопубліковані матеріали” містить відомості про наявність неопублікованих видань, та при їх присутності короткий опис. Поле складається з довільної кількості символів. Поле необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „примітки по темі видання” заповнюється лише при умові, що книга належить до серійного видання. Це поле містить загальний опис цього видання. Може складатися з довільної кількості символів. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „примітки по змісту” містить загальний опис книги. Може складатися з довільної кількості символів. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Таблиця „Журнал” складається з наступних полів: код журналу, назва журналу, рік видання, код видання, код ББК, індекс УДК, код УДК, код цільового призначення, код державної публікації, код модифікованого запису, тип публікації, мова тексту, періодичність видання, літературний жанр, ISBN, ISSN, загальна назва періодичного видання, код серії, назва окремого номеру, ціна, наявність електронного матеріалу, неопубліковані матеріали, примітки по темі видання, примітки по змісту.

Поле „код журналу” складається з набору цифр, що є унікальним ім'ям. Це поле обов'язкове для заповнення і не повторюється. Ідентифікатором запису може бути і будь-який міжнародний стандартний номер.

Поле „назва журналу” використовується для внесення повної назви видання. Поле обов'язкове для заповнення, може повторюватися. При заповненні використовуются будь-які символи.

В поле „рік видання” вносять дані про рік випуску журналу. Поле необов'язкове для заповнення, може повторюватися, Складається з чотирьох цифр, що означають рік.

В поле „код видавництва” заносять інформацію про код видавництва, яке видало журнал. Поле необ'язкове для заповнення, може повторюватися, складається з будь-якої кількості цифр.

Поле „код ББК” використовується для введення коду журналу ББК. Це поле має бути унікальним, тобто його значення не повинні повторюватися, поле обов'язкове для заповнення, може складатися з будь-якої кількості символів.

Поле „індекс УДК” складається з будь-якої кількості символів, використовується для введення індексу класифікації з відповідністю до Універсальної десятичної класифікації з вказанням використовуємого видання УДК. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код УДК” складається з будь-якої кількості символів, використовується для введення коду класифікації з відповідністю до Універсальної десятичної класифікації з вказанням використовуємого видання УДК. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код цільового призначення” використовується для внесення данних про цільову аудиторію, на яку розрахований журнал. Наприклад, у полі може бути вказано для дітей дошкільного віку, для дорослих тощо. Складається з будь-якої кількості символів, необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код модифікованого запису” використовується для визначення модифікації запису. Це односимвольний код, може містити значення 1 - для модифікованого запису і 0 - для немодифікованого запису. Поле необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „ISBN” містить Міжнародний стандартний книжковий номер й уточнення, що визначають розходження між номерами ISBN, якщо в запису міститься більш одного номера. Поле відповідає Області стандартних номерів і умов придбання (ISBD) і Області Міжнародного стандартного книжкового номера, ціни і тиражу (ДСТ 7.1-84). Поле обов'язкове для заповнення при умові наявності ISBN, значення поля можуть повторюватися.

Поле „ISSN” містить Міжнародний стандартний номер серіального видання, привласнений документу ISSN-центром, анульований чи помилково привласнений ISSN, а також дані про умови придбанняі і (чи) ціну видання. Поле відповідає Області стандартних номерів і умов придбання (ISBD(S), а також Області Міжнародного стандартного номера сериального видання, ціни і тиражу (ДСТ 7.1-84.). Поле об'язкове для заповнення, може повторюватися, складається з будь-якої кількості цифр.

Поле „мова тексту” використовується для введення мови, на якій надруковано журнал, поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „періодичність видання” містить інформацію про періодику видання. Наприклад, у цьому полі може бути вказано раз на місяць, щонеділі тощо. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „літературний жанр” використовується для опису жанра журналу, що використовується для полегшення пошуку. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „тип публікації” містить інформацію про тип публікації (газета, журнал тощо. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „загальна назва серійних видань” містить загальну назву серії журналів. Поле складається з будь-якої кількості символів. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „код серії” містить відомості про унікальний ідентифікаційний номер серійних видань. Поле складається з довільної кількості цифр. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля не можуть повторюватися.

Поле „назва окремого номеру” містить інформацію про назву окремого номеру. Поле складається з довільної кількості символів. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „ціна” містить інформацію про вартість журналу. Може складатися з довільної кількості цифр. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „наявність електронного матеріалу” відображує інформацію про наявність електронного виду журналу. Це поле односимвольне, може мати два значення 0 - при відсутності електронного матеріалу і 1 - при його наявності. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „неопубліковані матеріали” містить відомості про наявність неопублікованих видань, та при їх присутності короткий опис. Поле складається з довільної кількості символів. Поле необов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „примітки по темі видання” містить загальний опис цього видання. Може складатися з довільної кількості символів. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Поле „примітки по змісту” містить загальний опис журналу. Може складатися з довільної кількості символів. Поле обов'язкове для заповнення, значення поля можуть повторюватися.

Таблиця „Автор” складається з наступних полів: код, прізвище, ім'я та по-батькові або друге ім'я.

Поле „код” містить унікальний ідентифікаційний код. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Поле „Прізвище” містить інформацію про прізвищем автора книги. Складається з довільної кількості символів, значення поля можуть повторюватися. Заповнення поля обов'язкове.

Поле „Ім'я” містить інформацію про ім'я автора книги. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення його необов'язкове, значення можуть повторюватися.

Поле „По-батькові” містить інформацію про друге ім'я автора. Складається з довільної кількості символів, значення поля можуть повторюватися. Заповнення необов'язкове.

Таблиця „Видавництва” містить у собі наступні поля: код видавництва, назва видавництва, адресса та країна.

Поле „Код видавництва” містить унікальний ідентифікаційний код. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Поле „Назва видавництва” зберігає інформацію про назву видавництва, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля можуть повторюватися.

Поле „адреса” містить у собі інформацію про розташування видавництва, заповнення цього поля необов'язкове, значення поля можуть повторюватися.

Поле „Країна” містить інформацію про країну, в якій знаходиться видавництво, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля можуть повторюватися.

Таблиця „Розділ” містить наступні поля: код, назва, індекс.

Поле „Код розділу” містить унікальний ідентифікаційний код. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Поле „індекс розділу” містить у собі інформацію про індекс розділу. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Поле „назва розділу” зберігає назву розділу. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Таблиця „Тема” містить наступні поля: код теми, назва теми, індекс теми.

Поле „Код теми” містить унікальний ідентифікаційний код. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Поле „індекс теми” містить у собі інформацію про індекс теми. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Поле „назва теми” зберігає назву теми. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Таблиця „розділ-книга” використовується для здійснення зв'язку між таблицями „Книга”, „Розділ” та „Тема”. Вона складається з наступних полів: код, код книги, код теми, код розділу.

Поле „код” містить у собі загальний унікальний номер. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Поле „Код теми” містить ідентифікаційний код теми. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля повторюються.

Поле „Код книги” містить ідентифікаційний код книги. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля повторюються.

Поле „Код розділу” містить ідентифікаційний код розділу. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля повторюються.

Таблиця „Автор-книга” використовується для здійснення зв'язку між таблицями „Книга” та „Автор”. Вона складається з наступних полів: код, код автору, код книги.

Поле „код” містить у собі загальний унікальний номер. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Поле „Код книги” містить ідентифікаційний код книги. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля повторюються.

Поле „Код автор” містить ідентифікаційний код автору. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля повторюються.

Таблиця „Доступ” містить інформацію про логіни і паролі. Складається з двох полів: логін і пароль.

Поле „Логін” містить інформацію про унікальне ім'я користувача каталогізатора. Поле складається з довільної кількості символів, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Поле „Пароль” містить інформацію про унікальний пароль користувача каталогізатора. Поле складається з довільної кількості цифр, заповнення цього поля обов'язкове, значення поля не повторюються.

Розглянемо зв'язки між об'єктами. Перший зв'язок - це Зв'язок між об'єктами Книга та Автор, він відноситься до типу М:N, тому, що одна книга може бути написана багатьма авторами, а один автор може написати багато книг. Другий зв'язок - це зв'язок між Книгою та Видавництвом. Аналогічно він відноситься до типу М:N, тому, що одна книга може бути видана декількома видавництвами, а одне видавництво може випустити багато книг. Третій зв'язок - це зв'язок між Журналом та Видавництвом. Аналогічно він відноситься до типу М:N, тому, що один журнал може випускатися декількома видавництвами, а одне видавництво може випустити багато журналів.

Розділ 3. Концептуальна модель дипломного проекту

3.1 Постановка задачі

АРМ „Каталогізатор” представляє собою робоче місце бібліотечного працівника, який виконує функції по формуванню (поповненню і коректуванню) баз данних Електронного каталогу. Також АРМ „Каталогізатор” використовується для формування і введення Алфавітно-предметного показника до УДК/ББК та тематичного показника.

Виходячи з теми дипломного проекту Система автоматизованого управління бібліотечним процесом (каталогізатор), можна сформулювати основні цілі даного дипломного проекту.

Ціль 1. Розробити систему АРМ орієнтовану на роботу в комп`ютерній мережі, де велика кількість користувачів одночасно працює з одним сервером бази даних (система побудована за архітектурою клієнт-сервер, базується на системах управління базами даних реляційного типу, які підтримують стандарт SQL).

Ціль 2. Розробка забезпечення доступу до електронного каталогу та до баз даних електронних документів.

Ціль 3. Розробка системи пошуку необхідної літератури (інформації) за заданими критеріями (темами тематичних каталогів, розділами, значеннями полів бібліографічного опису).

Ціль 4. Розробка системи модифікації інформації в базі даних.

Ціль 5. Розробка системи перегляду інформації про літературу.

Ціль 6. Розробка системи поповнення баз данних.

Ціль 7. Можливість ідентифікації користувача.

Виходячи з постановки задачі і її цілей розроблювана система АРМ „Каталоголізатор” повинна автоматизувати наступні функції.

Функція 1. Забезпечення функціювання будь-якої кількості АРМ ”Каталогізатор” с можливістю одночасного поповнення (виправлення) однієї бази данних.

Функція 2. Забезпечення доступу до електронного каталогу та до баз даних електронних документів.

Функція 3. Структура бібліографічного опису повинна бути основана на міжнародному стандарті UNIMARC.

Функція 4. Автоматизована технологія обробки (систематизація, предметизація, індексування видань, включаючи апарат тематичної навігації по Рубрикатору ХНТУ, Алфавітно- предметному показнику до УДК/ББК.

Функція 5. Опис періодичних видань, що забезпечує наявність загального опису видання, включаючи опис о прийннятті всіх його видань, а з іншої сторони - наявність опису окремого номеру.

Функція 6. Наявність широкого спектру пошукових засобів.

Функція 7. Здійснення модифікації інформації в базі даних.

Функція 8. Перегляд інформації про літературу.

Функція 9. Можливість здійснення ідентифікації користувача.

Для створення моделі системи АРМ „Каталоголізатор” потрібно вирішити наступні задачі:

а) визначити необхідні зовнішні об'єкти та процеси;

б) з'ясувати, як ці елементи взаємодіють один з одним;

в) створити схему, що демонструє ці елементи та їхній взаємозв'язок у єдиній моделі.

Таким чином, розроблювану в цьому дипломному проекті бібліотечну систему можна визначити, як діалогову систему, що орієнтована на користувачів які знайомі з засобами роботи з ПК, та з оболонкою Windows.

3.2 Концептуальна модель поставленої задачі

Загальна схема АІБС приведена на малюнку 3.1.

Головним елементом схеми являється Сервер бібліотеки який включає в себе: сервер під управлінням Windows, та систему управління базами даних (СУБД) MУSQL. Він з'єднується з додатками за допомогою компоненту доступу до бази даних. Виділяються такі додатки: АРМ читач, АРМ каталогізатор, АРМ книговидача, АРМ комплектатор та Інтернет ASP додаток .

Виходячи з того, що розроблюваний в даному дипломному проекті програмний продукт “АРМ „Каталогізатор”, проаналізуємо його роботу та виділимо основні його обов'язки:

1. Здійснення модифікації інформації в базі даних.

2. Перегляд інформації про бібліотеку.

3. Поповнення бібліотечних фондів.

4. Ідентифікація користувача.

5. Здійснення пошуку інформації матеріали бібліотеки.

Можна розробити загальну структурну схему розроблюваної АНС, яка приведена на рисунку 3.1.

З наведеного рисунку видно, що проектовану АРМБ можна розбити на 2 складові частини (блоки):

підсистема “Каталогізатор”;

допоміжні підсистеми.

Підсистема “Каталогізатор” забезпечує виконання наступних функцій:

реєстрацію бібліотекаря як каталогізатора (введення та збереження даних);

– перегляд інформації про літературу за допомогою тематичного, алфавітно-предметного та інших каталогів;

– введення нової літератури по різноманітним критеріям;

– пошук інформації за різними критеріями (подальше використання цієї інформації)

Як видно із перелічених функцій підсистема містять в собі такі функції як реєстрація, перегляд літератури за допомогою каталога, каталог, які в свою чергу є теж підсистемами. Опишемо їх більш детально:



Рис. 3.1 Структурна схема АІБС

1. Підсистема “Реєстрація”.

Так як, АРМБ являється клієнтською частиною і призначена для роботи в мережі, дана підсистема призначена для захисту інформації від несанкціонованого доступу.

Кожний користувач АРМБ повинен мати своє власне ім'я (шифр). За цим іменем визначається повноваження, які має користувач, та записується в поля, де фіксується хто і коли змінював відповідну інформацію.



Рисунок 3.2 - Структурна схема АРМ „Каталогізатора”

За цим іменем система визначає повноваження, які має користувач, та записує його в поля, де фіксується хто і коли змінював відповідну інформацію(наприклад, одна і та же людина має право вводити шлях до електронного варіанту літератури та працювати як каталогізатор в АРМБ, інша має права для роботи на автоматизованому місці комплектатора, інша немає прав взагалі для роботи в системі і виконує іншу роботу в бібліотеці). Таким чином, наявність у кожного користувача власного імені в системі створює умови для управління доступом до інформації та контролю за її введенням та корегуванням.

Ім'я повинно бути унікальним, тобто різним для різних користувачів. Ім'я використовується як короткий ідентифікатор користувача в різних таблицях, і може бути відомим іншим користувачам системи. Для забезпечення захисту від несанкціонованого доступу кожен користувач має реєструватися за своїм ім'ям. Для запобігання входу в систему з чужим ім'ям кожному користувачеві поряд з ім'ям дається пароль. Пароль має бути відомим лише самому користувачеві. На початку роботи система просить ввести ім'я та пароль користувача, перевіряє, чи відповідає пароль імені, і лише тоді може дозволити роботу.

Всі питання, пов'язані з визначенням імені користувача, має вирішувати системний адміністратор.

Ім'я та пароль бажано повинні мати не більш як 8 символів, складатись з латинських букв та цифр і починатися з букви. За ім'я часто використовують власне прізвище чи ім'я. Для пароля, навпаки, не рекомендується вживати своє ім'я, імена родичів та знайомих, їх дати народження та іншу інформацію, про яку можуть знати оточуючі вас люди. Також не рекомендується використовувати паролі з однієї літери та паролі з одних і тих же літер, наприклад: AAA.

2. Підсистема “Перегляд”.

Дана підсистема має складну структуру, містить у собі: способи для виводу тематичного, вузівського та інших каталогів; базу книг та короткий зміст книги, а також перегляд, відбір, місце її знаходження, кількість, до яких теми та розділів вона належить, авторів книг та також можна продивитися останні надходження.

Каталог (електронний каталог) - це повний перелік всіх зареєстрованих документів. Елементом каталогу є бібліографічний опис документа. АРМБ пропонує засоби відбору документів за ознаками (значеннями полів бібопису), за розділами та за темами, до яких вони відносяться. Тематичний каталог призначений для ефективного пошуку документів за рахунок їх попередньої класифікації за певними ознаками, коли документ відносять до тих чи інших тем.

Тематичним каталогом в системі є структурована множина тем. Структура задається так: у кожної теми можуть бути підтеми, які в свою чергу можуть мати підтеми і т.і. Головною темою є назва каталогу. Тема може бути підтемою кількох тем, проте цикли не допускаються.

В тематичному каталозі організується класифікація документів за тематичними ознаками. Його використання може значно полегшити пошук документів за якоюсь темою, особливо, якщо невідомі дані з бібопису документа. Наприклад, треба знайти які-небудь популярні книжки про операційну систему Windows95, але ні автори, ні назви книжок невідомі. В цьому випадку якраз і доцільно скористатись пошуком в тематичному каталозі.

Тематичний каталог має ієрархічноподібну структуру. Тобто, спочатку заводиться декілька загальних тем, наприклад, науково-технічна література, художня література тощо. У кожної теми можуть бути свої підтеми. Наприклад, в темі "Музика" можуть бути заведені підтеми "Класична музика", "Джаз", "Рок", "Авторська пісня" тощо. Деякі теми можуть бути віднесені також і до інших тем. Наприклад, тема "Авторська пісня" може бути підтемою тем "Музика" і "Поезія".

Назва кожної теми в каталозі повинна бути унікальною. Отже, не бажано, наприклад, створити нову тему з назвою "Авторська пісня", якщо така тема вже є в тематичному каталозі.

Кожний документ може бути занесений до однієї або до кількох тем. Таким чином, переглядаючи тематичний каталог, можна знайти необхідні теми, переглянути документи цих тем і відібрати ті документи, які необхідні.

Також можно переглянути окремо всіх авторів книг, які є у бібліотеці та інформацію про них, переглянути інформацію про видавництва, що є у бібліотеці. Також можна переглянути які книги і у якій кількості є у різних складових частинах бібліотеки (читальному залі, абонементі і т.д).

3. Підсистема “Пошук”

Одною з головних задач АРМБ є ефективний пошук документів з метою їх подальшого замовлення та перегляду. Для цього передбачені засоби відбору документів в електронному каталозі за різними ознаками.

Форма пошуку документів:

Автор, Назва - для звичайного пошуку, Дата, Ключеві слова, Місце зберігання, Тема, Розділ - для розширеного пошуку, УДК індекс, УДК номер, код ББК, ISSN, ISBN - для спеціалізованого пошуку та Алфавітно- предметний покажчик.

Для пошуку необхідно обрати потрібний критерій та ввести ключові слова. Після цього система знайде всі схожі частини тексту по всій базі даних.

При використанні переліку відібраних документів слід мати на увазі, що сформований перелік зберігається лише протягом одного сеансу роботи з Системою. Після виходу з програми перелік відібраних документів губиться. Одразу після наступного запуску програми ця форма завжди буде порожньою.

6. Підсистема “Каталогізація”

Ця підсистема складається з двох підсистем: „Модифікація” та „Поповнення”.

Підсистема „Поповнення” використовується для поповнення баз каталогів даних новими книгами та журналами, , розділів ті тем.

Підсистема „Модифікація” призначена для зміни інформації у базі даних бібліотеки.

Розділ 4. Математичний опис розв'язуваної задачі

4.1 Мета і задачі дослідження

Розглянемо бібліотеку як комунікаційну і соціальну систему, призначену в першу чергу для інформаційного обслуговування конкретного кола користувачів і забезпечення їх необхідними документальними ресурсами.

Основу діяльності і розвитку любої бібліотеки в цьому контексті визначає її головна складова (компонента) - бібліотечний фонд, який дозволяє визначити один із видів класифікації бібліотек по складу та призначенню фонду: універсальні, наукові, технічні, патентні та ін. Кожен із цих типів припускає класифікацію другого рівня: наприклад, наукові бібліотеки розподіляються на природничо-наукові, гуманітарні, медицинські, сільськогосподарські і т.д.

Аналіз систем класифікації та типізації бібліотек не є предметом реального дослідження; взагалі поки що немає єдиної класифікаційної схеми із врахуванням усіх можливих вертикалей та горизонталей. Більш того, побудова такої схеми як однозначно ідентифікаційної графічної чи табличної структури, можливо, і не вдається завершити через динамічний розвиток бібліотек, розширення їх функцій і видів діяльності та поступової універсалізації їх технологій і видів обслуговування.

Приклад зі складністю класифікації та типізації бібліотеки наведений для ілюстрації того, що навіть на зовнішньому рівні (по відношенню до внутрішньої структури бібліотеки як до складної системи) виникають проблеми системного характеру, які визначаються складністю формалізації та ідентифікації параметрів класифікації бібліотеки.

Вводимо основні поняття в компонент бібліотеки (бібліотечно-інформаційної системи) як складної системи на першому рівні структуризації.

1. Документи або документна компонента (ДК): видання та видавнича продукція, незалежно від виду носія яка входить в співвідношення з профілем комплектування в фонд даної бібліотеки.

2. Користувачі компонента користувача (КК).

3. Працівники бібліотеки (П): різні категорії та професії персоналу бібліотеки, тобто ті людські ресурси які забезпечують її діяльність в рамках кола її функцій і задач.

4. Інформаційна компонента (ІК): довідково пошуковий апарат, інформаційні системи і бази даних по фонду бібліотеки в традиційному або в комп'ютерному вигляді.

5. Інфраструктура: органи і апарат керування, приміщення книгосховища, комп'ютери, системи зв'язку, автомобілі, інше технічне, технологічне, офісне і допоміжне обладнання, необхідне для забезпечення роботи персоналу і обслуговування користувачів (Б).

В даний час автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС), у першу чергу, орієнтована на забезпечення користувачеві доступу до електронного каталогу бібліотеки з максимальною відповідністю отриманої інформаціїї читацькому запитові. Такі області автоматизації управління, як експертні системи і системи підтримки прийняття рішень, розвиваються недостатньо активно через складність формалізації управління сучасною бібліотекою. Актуальність проведених досліджень обумовлена необхідністю побудови адекватної моделі функціонування бібліотеки, прогнозування її стану при зміні зовнішніх і внутрішніх параметрів, розробки ефективного механізму вибору альтернативних стратегій управління. Можливості сучасної обчислювальної техніки, розділи прикладної математики, що активно розвиваються, - теорія прийняття рішень, дискретна оптимізація - дозволяють створити програмні комплекси, що дають можливість вибрати раціональні стратегії управління бібліотекою в складних ситуаціях.

Таким чином, актуальною науково-прикладною задачею є розробка інтерактивної системи підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою з застосуванням методів моделювання, оцінки та багатокритеріального вибору раціональних рішень, а також сучасних інформаційних технологій.

Метою дипломної роботи є підвищення ефективності інформаційно-бібліотечного забезпечення навчального процесу в ВНЗ шляхом розробки теорії, методів, алгоритмічного і програмного інструментарію людино-машинної інтерактивної системи підтримки прийняття рішень, призначеної для раціонального управління бібліотечними процесами.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі задачі :

1. Дослідити критерії і показники, за допомогою яких можна оцінити якість, надійність і ефективність бібліотечних процесів з точки зору їх повноти, операційності, декомпозовності, ненадмірності, мінімальності, вимірюваності.

2. Здійснити дослідження існуючих методів та алгоритмів управління сучасною університетською бібліотекою.

3. Побудувати математичні моделі, що адекватно відбивають процедури прийняття рішень при управлінні різними бібліотечними процесами.

4. Створити ефективні процедури підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою і реалізувати їх у вигляді пакета програмних засобів.

5. Апробувати ефективність розробленого алгоритмічного і програмного забезпечення в реальних бібліотеках та провести відпрацювання рекомендацій з його використання.

Об'єкт дослідження - процеси бібліотечно-інформаційного забезпечення навчальної роботи ВНЗ.

Предмет дослідження - моделі та засоби автоматизованої підтримки прийняття рішень при управлінні сучасною бібліотекою ВНЗ.

Методи дослідження - методи аналізу прийняття рішень при управлінні бібліотекою, теорії прийняття рішень у багатокритеріальних задачах, оптимізації і математичного програмування, теорії управління, дослідження операцій, математичної статистики.

Уперше для автоматизованого управління інформаційно-бібліотечними процесами розроблено модель підтримки прийняття рішень, що враховує особливості функціонування бібліотеки ВНЗ, яка на відміну від існуючих передбачає багатокритеріальний вибір альтернативних стратегій управління.

Набули подальшого розвитку аналітичні та імітаційні моделі для задач автоматизації підтримки прийняття рішень при управлінні бібліотекою ВНЗ :

- визначено множину найбільш значимих критеріїв, що характеризують діяльність бібліотеки, векторний критерій «використання навчальної літератури» запропоновано як ключовий у множині критеріїв;

- численні експерименти по розподілу навчальної літератури у вищих навчальних закладах дали можливість розробити оригінальну математичну модель розподілу навчальної літератури, обгрунтувати процедуру оцінки якості розподілу і визначити область, у якій варто шукати оптимальний розподіл;

- моделі і методи узагальненого математичного програмування модифіковані для задач підтримки прийняття рішень при управлінні університетською бібліотекою.

Удосконалено процедуру формування векторного критерію методом побудови когнітивної карти шляхом використання статистичних методів наряду з традиційними методами опитування експертів.

Проведено аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми. Розглядається функціональне призначення сучасної бібліотеки вищого навчального закладу, що полягає в інформаційно-бібліотечному забезпеченні навчального, виховного і науково-дослідного процесів, і системи управління освітньою установою. Визначено труднощі, що виникають при управлінні бібліотекою.

В огляді літератури, присвяченої функціонуванню сучасної бібліотеки, розглянуто різні підходи до опису структури бібліотеки і процесів, що протікають у ній. Дано визначення бібліотеки як цілеспрямованної системи, показано, що для автоматизованного управління сучасною бібліотекою можна застосувати узагальнену процедуру прийняття рішень (синтез абстрактної системи, що забезпечує досягнення заданої мети).

Аналіз міжнародної практики управління сучасними університетськими бібліотеками показав, що зазвичай така бібліотека розглядається як багатоцільова система, однак, процес управління бібліотекою не формулюється математично як багатокритеріальна задача, а зводиться до оптимізації окремих скалярних критеріїв. Теорія прийняття рішень представляє різні підходи до формулювання і рішення багатокритеріальних задач. Підкреслено необхідність урахування наслідків прийнятого рішення при його формуванні в слабоструктурованих задачах, до яких відноситься і задача вибору кращої стратегії управління сучасною бібліотекою. Обгрунтовано необхідність використання систем підтримки ухвалення рішення в таких задачах, описується системний підхід до їх проектування. Показано, що методологія створення систем підтримки прийняття рішень для сучасних університетських бібліотек недостатньо розроблена.

Виходячи з цих передумов, сформульовано задачі дослідження, що опираються на використання методів теорії прийняття рішень у багатокритеріальних задачах, оптимізації і математичного програмування, теорії управління, дослідження операцій, математичної статистики.

Проведено детальний аналіз критеріїв ефективності автоматизованого управління сучасною бібліотекою вищого навчального закладу.

Дослідження показали, що якість раціонального рішення у великій мірі залежить від коректності процедури побудови векторного критерію, до якого пред'являється ряд вимог: повнота, операційність, декомпозовність, ненадмірність, мінімальність, вимірюваність. Використання традиційних методів приведення множини критеріїв до єдиної метрики для подальшого порівняння альтернатив не завжди доцільне і важко формалізується з-за різної природи деяких критеріїв. Тому запропоновано використовувати відомі формальні процедури побудови векторного критерію : метод побудови когнітивних карт, експертні системи, метод побудови сценаріїв на основі формальних граматик. Формування векторного критерію звичайно складається з трьох етапів : узгодження списку критеріїв (концептів), узгодження відносин причинності між ними, узгодження значень відносин причинності.

На сьогодні немає єдиної думки про те, якими критеріями має оцінюватися робота сучасної університетської бібліотеки. Опитування, у яких взяли участь 53 експерти (директори бібліотек вищих навчальних закладів, начальники відділів та інші фахівці), проводилися за допомогою INTERNET.

У результаті опитування експертів були обрані наступні критерії : 0 - забезпеченість навчальною літературою; 1 - сумарні надходження у фонд; 2 - надходження у фонд наукової літератури; 3 - надходження у фонд навчальної літератури; 4 - парк ЕОМ; 5 - кількість записів в електронних каталогах; 6 - кількість відвідувань бібліотеки; 7 - загальна книговидача; 8 - книговидача наукової літератури; 9 - книговидача навчальної літератури; 10 - сумарний фонд бібліотеки; 11 - фонд наукової літератури; 12 - фонд навчальної літератури; 13 - кількість читачів; 14 - кількість співробітників у штаті бібліотеки; 15 - фінансування на комплектування; 16 - фінансування на оплату праці; 17 - фінансування на автоматизацію; 18 - кількість місць у читальних залах; 19 - загальна площа бібліотеки.

У запропонований експертами для розгляду набір не було включено критерій «забезпеченність навчальною літературою», тому що наразі не існує моделей, адекватно його оцінюючих. Проте, більш 70% експертів внесли цей критерій у свої списки додаткових критеріїв, тому «забезпеченність навчальною літературою» була включена в список найбільш важливих критеріїв.

Після зазначення 20 перемінних (концептів) було проведено ще одне опитування з метою визначення відносин причинності для кожної пари змінних x, y з можливими базовими значеннями відносин причинності : знак «+» означає, що зростання змінної x призведе до зменшення змінної y; знак «0» означає, що змінна х не впливає на значення у.

На підставі опитування експертів був побудований знаковий граф, представлений на мал. 4.1.

Мал. 4.1 Знаковий граф

Він використовується для якісної оцінки впливу окремих вершин (концептів) на сталість системи (векторного критерію). Граф допомагає визначити, як зміниться сталість системи, якщо деякі вершини матимуть достатньо сильний вплив на один або кілька концептів або змінять знак дуги.

Аналіз показує, що в знаковому графі відсутні негативні і є чотири позитивні зворотні звязки : {0-3-0} (+,+); {0-3-6-9-0} (+,+,+,+); {0-2-6-9-0} (+,+,+,+); {0-3-9-0} (+,+,+).

...